Постанова

від 28.11.2024 по справі 500/905/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 500/905/24 пров. № А/857/18638/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Финтрейд» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року (судді Баб`юка П.М., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Тернопіль повний текст рішення складено 17.06.2024) у справі №500/905/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Финтрейд» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Торговий дім «Финтрейд» звернулося в суд з позовом до Тернопільської митниці в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2023/000060/2 від 18.08.2023.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Финтрейд» подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю. Вказує, що судом надано невірну оцінку доказів, перекручено матеріали справи та викривлено висновки. Також разом з митною декларацією на підтвердження заявленої митної вартості надавалися такі документи: зовнішньоекономічний контракт №2 від 03.03.2023 з додатком №8 від 20.03.2023, рахунок-фактура (інвойс), пакувальний лист, банківські документи про проведенні розрахунки за товар, специфікації, експорті декларації, коносамент, докази на підтвердження витрат на перевезення до митної території України: договір із експедитором ТОВ «Самміт Логістік» про транспортно-експедиційне обслуговування із рахунками на оплату за транспортно-експедиційні послуги, довідка про транспорті витрати, транспортна накладна. Відповідач митну вартість за ціною договору не визнав та вказав на розбіжності та недоліки поданих декларантом позивача документів. Умовами статті 3 зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 03.03.2023 передбачені умови поставки. Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.3 статті 3 контракту продавець зобов`язується доставити товар згідно з цим контрактом на умовах CIF Гданськ, що вказується в додатках до контракту, відповідно до Incoterms 2010. Відвантаження здійснюється за письмового заявкою, підписаною обома сторонами в строк не пізніше 15-30 днів від дати заявки. Відвантаження раніше терміну дозволено. Продавець зобов`язаний доставити замовлену партію товару протягом терміну зазначеного у відповідному додатку до цього контракту. «Датою поставки» за умовами цього Контракту слід вважати дату доставки товару на склад покупця (дата, зазначена на штемпелі на CMR). Основним документом, який встановляє істотні умови поставки є зовнішньоекономічний договір (контракт). Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» №959-XII від 16.04.1991 суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. При цьому суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності керуються принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві таких суб`єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки та здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України (стаття 2 Закону). Наведене дає підстави для висновку про свободу сторін під час укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) стосовно визначення умов договору, ціни, форми розрахунків, умов постачання та інших умов його виконання. Сторони зовнішньоекономічного договору №2 від 03.03.2023 визначила для себе в умовах постачання попереднє підписання заявок. Дотримання цієї умови стосується площини господарський відносин двох суб`єктів господарювання, один з яких нерезидент. Разом з тим, виходячи з положень частини 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) наявність чи відсутність попереднього заявки для відвантаження товару (при тому що додатком до контракту визначені ціна, асортимент товару, умови поставки тощо), жодним чином не впливає митну вартість товару, не є документом передбаченим митним законодавством для підтвердження митної вартості імпортованого товару. Відповідно до норм пункту 2 частини 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість є, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності. Так, до митної декларації декларант позивача надав копію зовнішньоекономічного контракту №2 від 03.03.2023 з додатком №8 від 20.03.2023. Згідно норм частини 5 статті 53 МК України, відповідно до якої забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. У відзиві на позовну заяву представник відповідача не надав пояснень з приводу того, як запитувана заявка впливає на митну вартість імпортованого товару та які її складові може підтвердити, тому суд в цій частині також зробив помилкові висновки, що аргументи позивача є загальні. Позивач первинно в позові обґрунтовує незаконність коригування вартості, використання безпідставно резервного методу, а також недотримання вимог до рішення про коригування. Суд на ці обставини не звернув уваги, поверхнево дослідив докази і доводи позивача та зроби поспішні та невірні висновки. При цьому в оскаржуваному рішенні також жодним чином необґрунтовано яким чином відсутність заявки, передбаченої зовнішньоекономічним договором (контрактом) №2 від 03.03.2023, дає підстави для коригування митної вартості товарів. Позивач впевнений, шо вказані документи дають можливість прослідкувати рух імпортованого товару за напрямками з пункту навантаження морського порту Хайфон (В`єтнам) до пункту розвантаження Гданськ (Польща), далі з порту м. Гданськ до пункту пропуску м. Рава-Руська, Львівська область. Довідка про транспортні витрати містить відомості окремо по таких складових: транспортно-експедиційні послуги в порту Гданськ (Польща), відкриття транспортної декларації в порту Гданськ (Польща), автоперевезення порт Гданськ (Польща) - пункту пропуску м. Рава-Руська, Львівська область, палетизація та зберігання вантажу в порту Гданськ (Польща). Також до матеріалів судової справи надано транзитну декларацію Т1 (експортна товаротранспортна накладна) контрольний номер №23PL322010NS635Y47. Беручи помилково доводи митного органу до уваги, що вказує про неподання йому таких заявок до МД, суд не навів, яким чином наявність чи відсутність такої заявки впливає на складові митної вартості, зокрема, на суму транспортних витрат. Обумовлена договором перевезення заявка є документом, що попередньо узгоджує відомості конкретного замовлення та стосується лише договірних зобов`язань між учасниками господарський відносин та порядку їх виконання. Зовсім протирічні висновки даний суд зробив у рішенні у справі №500/1982/24. Відповідач обмежився лише посиланням на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначивши митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки. При цьому суд першої інстанції не враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, видані експедитором ТОВ «Самміт Логістік» рахунки на оплату та довідки про транспортні витрати разом з договором на надання транспортно-експедиторського обслуговування, в свою чергу є допустимими та достатніми доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів. Іншою підставою для не визнання заявленої митної вартості товарів відповідач вказує, що прайс-лист містить інформацію виключно для позивача, що обмежує конкурентність. Враховуючи те, що інформація, яка міститься у прайс-листі №б/н від 01.04.2023 відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, а саме: рахунку (інвойсу), специфікації, експортній митній декларації країни відправлення, то ціни, вказані у прайс-листі продавця є актуальними на час здійснення замовлення покупцем щодо поставки партії товару. Також висновки викладені Верховним Судом у постанові від 23.10.2020 у справі №810/690/17 про те, що митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість відомостей прайс-листа як на підставу для коригування митної вартості товару. Дана позиція судом першої інстанції не дотримана. У документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Щодо ризиків при митному оформленні товару, ввезеного позивачем, то судом першої інстанції грубо порушено та всупереч позиції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17. Суд зробив помилкові висновки що відповідач довів правомірність своїх дій і рішення про коригування вартості, оскільки відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в оскаржуваному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально. Дані обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. В свою чергу використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або, що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними. При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО «Інспектор» та навів тільки номер і дату митної декларацій, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України. Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.» Судом без належних на це підстав, необгрунтовано та невмотивавано продовжено строк провадження у справі шляхом прийняття відповідної ухвали.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2024 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 03.03.2023 між ТОВ «Торговий дім «Финтрейд» та фірмою «KAMURI VIETNAM JSM» укладено зовнішньоекономічний договір на постачання товарів.

На умовах контракту, та додатків до нього позивачем ТОВ "Торговий Дім Финтрейд" було імпортовано на митну територію України товари (мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток, білого кольору, з ПЕ вкладкою, один раз прошитий подвійним рядком знизу, розміром не менше 56х97 см. прямокутної форми, без кришки, без логотипу, виробник "KAMURI VIETNAM JSM", країна виробництва: В`єтнам VN).

18.08.2023 уповноваженою особою позивача, з метою оформлення вказаного товару, було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ 23UA403030019945U3.

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: сертифікат якості № б/н від 12.06.2023; пакувальний лист № KAM-FIT-23005 від 12.06.2023; рахунок-фактура (інвойс) № KAM-FIT-23005 від 12.06.2023; коносамент № 237300203295 від 19.06.2023; автотранспортна накладна № SL3271 від 16.08.2023; сертифікат про походження товару № 2301036935 від 22.06.2023; некласифікований комерційний документ - комерційна пропозиція № PI-KAM-FIT- 23004 від 12.06.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару - swift платіж від 30.05.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару - swift платіж від 07.08.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 418 від 15.08.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 420 від 16.08.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № SL3271-1 від 16.08.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 01.04.2023; страховий поліс № 0005648/GCN/003-KD9/HH.2.2/2023 від 16.06.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 20.03.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 2 від 03.03.2023; договір про надання послуг митного брокера № МП-02/20-05-22 від 20.05.2022; договір (контракт) про перевезення № 1 від 03.07.2023; договір (контракт) про перевезення № 1008/139 від 10.08.2022; договір (контракт) про перевезення № 7Е від 11.08.2023; інші некласифіковані документи - специфікація № 1/005 від 16.08.2023; копія митної декларації країни відправлення № 305591966910 від 12.06.2023.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (далі - АСМО "Інспектор") було згенеровано форми митного контролю: "103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби"; "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: "За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень.

По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1 Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України". Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ".

07.07.2023 відповідачем було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: "Початок консультації з митним органом: У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось). Прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи."; "Прошу надати оригінали товаросупровідних документів згідно вимог пункту 2 статті 264 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI".

Листом від 18.08.2023 декларант повідомив митний орган про те, що всі документи подані в повному обсязі.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403030/2023/000060/2 від 18.08.2023, у гр. 33 якого зазначено: "Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках виконання положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. Наданий прас-лист від 01.04.2023 №б/н адресовано виключно ТОВ "Торговий дім "Финтрейд", а також інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки CIF Gdansk, що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, тобто даний документ не є прайс-листом для необмеженого кола покупців. Встановлено, що в поданій довідці про транспортні витрати від 16.08.2023 №420 вказано транспортні витрати без ПДВ, в тому числі на території України. Проте, якщо замовник є резидентом та місце постачання послуг Україна, відповідно ці послуги обкладаються ПДВ за ставкою 20% (пп. "ж" п. 186.3 ПК). На документі, що підтверджує транспортні витрати від 16.08.2023 № SL3271-1 печатка виготовлена за допомогою кольорового копіювання, що може викликати сумнів в оригінальності документів. Рахунок-фактура надання транспортних послуг № 420 від 16.08.2023 має посилання на оформлення транзитної декларації Т1, проте до митного оформлення вказаний документ наданий не був. Відповідно п. 3 зовнішньоекономічного договору № 2 від 03.03.2023, укладеного між ТОВ "Торговий дім "Финтрейд" та фірмою KAMURI VIETNAM JSM продавець зобов`язується поставити товар на умовах CIF Гданськ у редакції Incoterms 2010, у п. 6.3 вказаного вище договору положення Incoterms 2010 мають переважне значення при тлумаченні положень договору у разі наявності суперечностей. Одночасно, у наданому до митного оформленні інвойсі № KAM-FIT-23005 від 12.06.2023, та додатково наданій митним брокером Комерційній пропозиції №KAM-FIT-23005 від 12.06.2023 зазначено умови поставки CIF Гданськ Incoterms 2000.

Отже, Тернопільською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Відповідно до частин 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту направлена вимога стосовно надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ направлена вимога щодо надання (за наявності) таких додаткових документів: -виписку з бухгалтерської документації; прайс-листи. копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Декларантом надіслано лист від 18.08.2023 б/н та повідомлено митний орган про відсутність будь-яких додаткових документів.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами подібних (аналогічних) товарів є значно вищою.

Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 13.06.2023 № UA100390/2023/0707469 на рівні 2,5 EUR/кг, що згідно курсу на 18.08.2023 становить 2,7238 дол. США/кг."

Отже, як вбачається із вищенаведеного, джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості №UA403030/2023/000060/2 від 18.08.2023 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема, за ЕМД від 13.06.2023 № UA100390/2023/0707469 на рівні 2,5 EUR/кг, що згідно курсу на 18.08.2023 становить 2,7238 дол. США/кг.

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною 7 статті 55 МК України, та подав митному органу нову митну декларацію, проте у подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митне оформлення за правилами регулювання положень частини 1 статті 248 МК України розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як визначено частиною 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Апеляційний суд аналізуючи апеляційні вимоги та підстави прийняття оскаржуваного рішення враховує наступне.

18.08.2023 уповноваженою особою позивача, з метою оформлення товару, а саме мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток, білого кольору, з ПЕ вкладкою, один раз прошитий подвійним рядком знизу, розміром не менше 56х97 см. прямокутної форми, без кришки, без логотипу, виробник "KAMURI VIETNAM JSM", країна виробництва: В`єтнам VN, було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ 23UA403030019945U3, до якої, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, були подані наступні документи: сертифікат якості № б/н від 12.06.2023; пакувальний лист № KAM-FIT-23005 від 12.06.2023; рахунок-фактура (інвойс) № KAM-FIT-23005 від 12.06.2023; коносамент № 237300203295 від 19.06.2023; автотранспортна накладна № SL3271 від 16.08.2023; сертифікат про походження товару № 2301036935 від 22.06.2023; некласифікований комерційний документ - комерційна пропозиція № PI-KAM-FIT- 23004 від 12.06.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару - swift платіж від 30.05.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару - swift платіж від 07.08.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 418 від 15.08.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 420 від 16.08.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № SL3271-1 від 16.08.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 01.04.2023; страховий поліс № 0005648/GCN/003-KD9/HH.2.2/2023 від 16.06.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 20.03.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 2 від 03.03.2023; договір про надання послуг митного брокера № МП-02/20-05-22 від 20.05.2022; договір (контракт) про перевезення № 1 від 03.07.2023; договір (контракт) про перевезення № 1008/139 від 10.08.2022; договір (контракт) про перевезення № 7Е від 11.08.2023; інші некласифіковані документи - специфікація № 1/005 від 16.08.2023; копія митної декларації країни відправлення № 305591966910 від 12.06.2023.

Митним органом 07.07.2023 направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів.

Листом від 18.08.2023 декларант повідомив митний орган про те, що всі документи подані в повному обсязі.

Тернопільська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товару №UA403030/2023/000060/2 від 18.08.2023, з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. Наданий прайс-лист від 01.04.2023 №б/н адресовано виключно ТОВ "Торговий дім "Финтрейд", а також інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки CIF Gdansk, що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, тобто даний документ не є прайс-листом для необмеженого кола покупців. Встановлено, що в поданій довідці про транспортні витрати від 16.08.2023 №420 вказано транспортні витрати без ПДВ, в тому числі на території України. Проте, якщо замовник є резидентом та місце постачання послуг Україна, відповідно ці послуги обкладаються ПДВ за ставкою 20% (пп. "ж" п. 186.3 ПК). На документі, що підтверджує транспортні витрати від 16.08.2023 № SL3271-1 печатка виготовлена за допомогою кольорового копіювання, що може викликати сумнів в оригінальності документів. Рахунок-фактура надання транспортних послуг № 420 від 16.08.2023 має посилання на оформлення транзитної декларації Т1, проте до митного оформлення вказаний документ наданий не був. Відповідно п. 3 зовнішньоекономічного договору № 2 від 03.03.2023, укладеного між ТОВ "Торговий дім "Финтрейд" та фірмою KAMURI VIETNAM JSM продавець зобов`язується поставити товар на умовах CIF Гданськ у редакції Incoterms 2010, у п. 6.3 вказаного вище договору положення Incoterms 2010 мають переважне значення при тлумаченні положень договору у разі наявності суперечностей. Одночасно, у наданому до митного оформленні інвойсі № KAM-FIT-23005 від 12.06.2023, та додатково наданій митним брокером Комерційній пропозиції №KAM-FIT-23005 від 12.06.2023 зазначено умови поставки CIF Гданськ Incoterms 2000.

Отже, Тернопільською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Щодо доводів скаржника, щодо приведених відповідачем підстав щодо неможливості підтвердження визначеної позивачем митної вартості імпортованого товару у зв`язку з тим, що рахунок-фактура надання транспортних послуг № 420 від 16.08.2023 має посилання на оформлення транзитної декларації Т1, проте до митного оформлення вказаний документ наданий не був, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, серед іншого зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Отже, до митної вартості товару включаються витрати в тому числі і пов`язані з транспортуванням товару, до яких належить і витрати по наданню транспортно-експедиційних послуг.

Колегія суддів вважає, що однією із підстав для сумніву митного органу щодо заявленої митної вартості товару по МД від 18.08.2023 № 23UA403030019945U3 була, зокрема, обставина ненадання декларантом до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості, а саме такої складової митної вартості як транспортні витрати за перевезення товару, транзитної декларації Т1, а декларантом подано до митного оформлення рахунок-фактура надання транспортних послуг № 420 від 16.08.2023, в якій міститься посилання на оформлення транзитної декларації Т1. Однак, до митного оформлення дана декларація Т1 декларантом не була подана, доводами апелянта не спростовуються підстави неподання до митного оформлення вказаної транзитної декларації Т1, таким чином, наведене свідчить про те, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами понесені транспортні витрати.

Також апелянт вказує, що видані експедитором ТОВ «Самміт Логістік» рахунки на оплату та довідки про транспортні витрати разом з договором на надання транспортно-експедиторського обслуговування, в свою чергу є допустимими та достатніми доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів, однак колегія суддів враховує, що під час здійснення контролю заявленої декларантом митної вартості митницею були виявлені розбіжності у поданих до митного оформлення документах, що стосуються транспортних витрат. Зокрема, в поданій довідці про транспортні витрати від 16.08.2023 №420 вказано транспортні витрати без ПДВ, в тому числі на території України, однак якщо замовник є резидентом та місце постачання послуг Україна, відповідно ці послуги обкладаються ПДВ за ставкою 20% (пп. «ж» п. 186.3 ПК), а на документі, що підтверджує транспортні витрати від 16.08.2023 № SL3271-1 печатка виготовлена за допомогою кольорового копіювання, що викликало сумнів в оригінальності документів митного органу. Крім того, як вже вказував суд транзитна декларація Т1, до митного оформлення надана не була. Отже, декларантом до митного оформлення надано документи, які містять розбіжності щодо суми понесених транспортних витрат, що в свою чергу викликало сумніви щодо заявленої митної вартості товарів.

Апелянт зазначає, що судом надано невірну оцінку доказів, перекручено матеріали справи та викривлено висновки, а разом з митною декларацією на підтвердження заявленої митної вартості надавалися всі документи, однак колегія суддів погоджується із доводами відзиву на апеляційну скаргу відповідача, який вказує, що перелік документів який наведений позивачем не поданий в повному обсязі до матеріалів справи та не мають відношення до цієї справи щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2023/000060/2 від 18.08.2023, тобто вказані доводи апелянта суперечать встановленим матеріалам справи, також наводяться аргументи щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2023/000073/2 від 22.09.2023, яке не є предметом оскарження у даній справі.

За приведених обставин колегія суддів відхиляє доводи скаржника про помилковість висновку суду першої інстанції з приводу неподання позивачем доказів, що підтверджують митну вартість товару та спростовують виявлені відповідачем розбіжності.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає слушним приведені доводи відповідача стосовно того, що вище виявлені розбіжності у своїй сукупності можуть впливати на складові митної вартості імпортованого товару.

Як наслідок, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та доводами відповідача, що вище виявлені митним органом розбіжності призвели до виникнення обґрунтованих сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості фактично ввезеного товару, і такі розбіжності не були спростовані позивачем ні в ході консультацій з митним органом ні в ході розгляду справ, як в суді першої так і апеляційної інстанцій, тому колегія суддів приходить до висновку про правомірність прийняття відповідачем рішення щодо коригування митної вартості за вказаною декларацією.

З матеріалів справи убачається, що митна вартість визначена митним органом за резервним методом згідно ст. 64 МК України, при цьому відповідач належно обґрунтував неможливість визначення митної вартості за іншими другорядними методами через відсутність інформації. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 13.06.2023 № UA100390/2023/0707469 на рівні 2,5 EUR/кг, що згідно курсу на 18.08.2023 становить 2,7238 дол. США/кг.

Відповідно до частин 1, 2 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Таким чином, визначення відповідачем митної вартості проведено у порядку передбаченому МК України.

Колегією суддів також відхиляються доводи апеляційної скарги щодо справи № 500/1982/24 та позицій Верховного Суду, позаяк фактичні обставини у вказаних справах щодо виявлених розбіжностей та цієї справи є відмінними, а як наслідок висновки у вказаних справах не є застосовуваними до даних спірних правовідносин.

Крім того, суд зазначає, що доводи скаржника стосовно необґрунтованого та невмотивованого продовження строку провадження у справі шляхом прийняття відповідної ухвали не спростовують виявлені відповідачем розбіжності та не підтверджують задекларовані позивачем показники митної вартості, а як наслідок такі доводи не впливають на зміст судового рішення по суті спору.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального чи порушено норми процесуального права.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат підставі статті 139 КАС України немає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Финтрейд» залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі №500/905/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Гуляк

Повний текст постанови складено 28.11.2024