Постанова

від 29.11.2024 по справі 380/20907/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 380/20907/23

адміністративне провадження № К/990/17567/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Коваленко Н.В., Бучик А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу № 380/20907/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» до Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради про визнання протиправною вимоги, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 (суддя Лунь З. І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 (головуючий суддя Ніколін В. В., судді Гінда О. М., Гудим Л. Я.),

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» (далі - ТОВ «Комтех Аутдор», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради (далі - Департамент, відповідач), у якому просило визнати протиправною вимогу від 29.08.2023 вих. № 569-08 про демонтаж рекламних конструкцій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство вказувало на протиправність спірної вимоги, оскільки остання прийнята з порушенням вимог чинного законодавства.

Так, вимога від 29.08.2023 вих. № 569-08 стосується демонтажу рекламних конструкцій, на які було відмовлено в продовженні дії дозволів на розміщення.

При цьому позивач вважав, що Департамент безпідставно посилався на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 по справі №380/16131/21 (цією постановою відмовлено в задоволенні позову Товариства про до Департаменту та до виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправними дій та бездіяльності, які пов`язані з розміщенням Товариством зовнішньої реклами у м. Рівному), оскільки спір у згаданій справі виник у 2021 році та стосувався відносин, які виникли у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2019 № 47 «Про затвердження Порядку внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про документи дозвільного характеру», а також у зв`язку з набранням чинності актами законодавства про особливий порядок регулювання дозвільної системи у сфері господарської діяльності під час дії карантину.

Посилався позивач і на приписи постанов Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 165 «Деякі питання реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб» (далі - Постанова № 165) (щодо зупинення строків надання адміністративних послуг суб`єктами їх надання та видачу дозвільними органами документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні) та від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 314) (щодо продовження на період воєнного стану строку дії чинних документів дозвільного характеру та набуття права на провадження господарської діяльності за декларативним принципом у разі їх відсутності).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що за приписами частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі також Типові правила), які відповідно до їх пункту 1 регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Згідно з пунктом 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Абзацом першим пункту 5, абзацами першим та другим пункту 6 цих же Правил визначено, що для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

До повноважень робочого органу належать, зокрема, розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії.

Згідно із пунктом 29 Типових правил строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл. У такому ж порядку продовжується строк дії дозволів, наданих до набрання чинності цими Правилами. Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.

Крім того суди попередніх інстанцій врахували позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 25.03.2014 № 21-23а14, відповідно до якої правила розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах, затверджені виконавчими органами сільських, селищних, міських рад на виконання частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» і пункту 3 Типових правил, не можуть їм суперечити, а оскільки законом не встановлено термінів дії відповідних дозволів, цей термін має бути визначений вказаними органами місцевого самоврядування як такими, що в силу вищевказаних норм закону уповноважені встановлювати порядок видачі таких дозволів.

Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами може бути продовжений лише на певний строк. При цьому безумовною підставою для видачі такого дозволу є документально підтверджена згода власників (уповноважених ними органів) територій, будинків та споруд на розміщення об`єктів зовнішньої реклами із визначеним строком дії згоди.

Суди також зауважили, що отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами є дозвільною процедурою у розумінні статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», відтак, на дану процедуру поширюються норми зазначеного закону.

Відповідно до частини п`ятої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

- подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

- виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

- негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Суди зазначили, що окремих підстав відмови в продовженні строку дії дозволу на розміщення реклами вказаний вище Закон не передбачає.

Проте, застосування зазначених підстав, згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.04.2020 у справі № 750/293/17, допускається і при вирішенні питання щодо продовження чи відмови в продовженні строку дії дозволу.

З урахування вищезазначеного правового регулювання та встановлених у справі обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що у спірних відносинах підставою як для відмови у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами, так і відмови у продовженні строку його дії, може бути, зокрема, подання неповного пакета документів, невідповідність їх оформлення вимогам, встановленим законодавством, у тому числі й тим, які визначені Порядком розміщення зовнішньої реклами в місті в частині погодження дозволу з власником місця розташування рекламного засобу або уповноваженим ним органом (особою).

Судами також було враховано, що для забезпечення формування, удосконалення та подальшого розвитку організації зовнішнього рекламного оформлення міста розпорядженням міського голови № 77 від 24.01.2008 створено комісію з вивчення питань розміщення зовнішньої реклами, а рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 73 від 20.04.2010 затверджено Положення про комісію з вивчення питань розміщення зовнішньої реклами (далі - Комісія).

Відповідно до пункту 1 Положення комісія є постійно діючим дорадчим органом, до складу комісії входять уповноважені представники структурних підрозділів та комунальних підприємств виконавчих органів Рівненської міської ради, а також (за згодою) представники державних установ та громадських організацій, депутати міської ради (пункт 4 Положення).

Комісія відповідно до покладених на неї завдань розглядає та погоджує пропозиції про продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами (пункт 5.3); вносить виконавчим органам Рівненської міської ради пропозиції з питань зовнішньої реклами (пункт 5.7); рішення комісії оформляються протоколом, який підписується головою комісії та секретарем (пункт 9).

Суди вказали, що рішення про надання дозволу чи його продовження приймалися Департаментом, як робочим органом, проте з урахуванням рекомендацій комісії.

Комісією з питань розміщення зовнішньої реклами відмовлено у продовженні дозволів №№ 16/8, 16/19, 16/18, 16/22, 16/24, 16/25, 16/28, 16/29, 16/30 (протокол № 01/2023 від 24.08.2023), а Департаментом прийнято та надіслано позивачу вимогу від 29.08.2023 вих. № 569-08 про демонтаж рекламних конструкцій, які встановлені на підставі дозволів, дію яких не продовжено.

Суди підсумували, що в спірних правовідносинах не передбачено іншого альтернативного варіанту поведінки, окрім як за результатом розгляду поданої позивачем заяви відмовити у продовженні строку дії дозволів рішенням.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2024 року Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024, у якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач наголошує, що спір у справі стосується визнання протиправною вимоги відповідача про демонтаж рекламних конструкцій, які розміщуються позивачем на підставі пункту 2-1 статті 11 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та Постанови № 314, а не про протиправність рішень, дій або бездіяльності Комісії, відповідача або інших органів у межах дозвільних процедур за заявами позивача на продовження строку дії дозволів на їх розміщення.

При цьому суди обґрунтували ухваленні у справі судові рішення тим, що відповідач правомірно не продовжив у черговий раз надані Товариству дозволи, а тому розглянули не той спір, який було ініційовано позивачем.

Товариство також вказує на те, що суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення даними про встановлені обставини, які не мають значення для справи.

Так, рекламні конструкції, які розміщувались на підставі дозволів №№ 16/9, 16/21 та 16/26, були демонтовані відповідачем ще у вересні 2022 року (тобто, під час провадження справи № 380/16131/21 у суді першої інстанції) на підставі наказу відповідача від 09.06.2022 № 198/01 "Про демонтаж рекламних конструкцій". Тобто, ці конструкції мають відношення не до даної справи, а до справи № 380/915/23, в якій судами був вирішений спір щодо протиправності даного наказу та щодо наслідків його виконання.

Крім того, на переконання Товариства, суди не застосували приписи пункту 2-1 статті 11 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та Постанови № 314, які підлягали застосуванню у цій справі, оскільки станом на дату набрання чинності Постановою № 314 дозволи Товариства були чинними на підставі пункту 2-1 статті 11 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та автоматично підпадали під пряму дію підпункту 5 пункту 1 цієї Постанови, а тому станом на дату направлення позивачу оскаржуваної вимоги та станом на даний час чинності не втратили.

Стверджує, що на частину дозволів, строк дії яких закінчився до набрання чинності Постановою № 314, позивач подав декларації відповідно до підпункту 1 пункту 1 цієї Постанови, оскільки відповідач не визнавав чинності цих дозволів, що само по собі не відміняє їх чинності на підставі підпункту 5 пункту 1 Постанови № 314.

А отже суди незаконно відмовили у задоволенні позову про визнання протиправною оскарженої вимоги про демонтаж рекламних конструкцій позивача, які розміщуються на законних підставах.

В обґрунтування касаційної скарги Товариство також вказує на те, суди вирішили спір на підставі недопустимих доказів.

Зокрема, суди визначили негативні для позивача результати дозвільних процедур за його заявами на підставі протокольних рішень Комісії, яка не є робочим (дозвільним) органом та не наділена у зв`язку із цим повноваженнями розглядати ці заяви та приймати по ним рішення.

Товариство стверджує, що ця обставина має істотне значення для справи лише тому, що суди на підставі цих протокольних рішень і вирішили цю справу (а не тому, що вони мають будь-яке значення для справи самі по собі).

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою від 15.05.2024 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Ухвалою від 05.06.2024 Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «КОМТЕХ АУТДОР» про зупинення дії рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі № 380/20907/23.

Департамент подав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення - без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ «Комтех Аутдор» здійснює свою господарську діяльність у сфері розміщення зовнішньої реклами.

Управлінням житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Рівненської міської ради:

05.06.2002 на підставі рішення Рівненського міськвиконкому № 110 від 05.09.2002 видано ТОВ «Комтех Аутдор» дозвіл № 16/3 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Рівне, вул. В. Чорновола, перехрестя з вул. С. Бандери. Термін дії дозволу неодноразово продовжувався, востаннє з 05.06.2020 по 05.06.2021;

16.07.2002 на підставі рішення Рівненського міськвиконкому № 110 від 16.07.2002 видано ТОВ «Комтех Аутдор» дозвіл № 16/5 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Рівне, вул. Київська, поруч з буд. № 93. Термін дії дозволу неодноразово продовжувався, востаннє з 16.07.2020 по 16.07.2021;

16.07.2002 на підставі рішення Рівненського міськвиконкому № 110 від 16.07.2002 видало ТОВ «Комтех Аутдор» дозвіл № 16/6 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, поруч з будинком № 45. Термін дії дозволу неодноразово продовжувався, востаннє з 16.07.2020 по 16.07.2021;

16.07.2002 на підставі рішення Рівненського міськвиконкому № 110 від 16.07.2002 видало ТОВ «Комтех Аутдор» дозвіл № 16/9 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Рівне, вул. Литовська, перехрестя з вул. Кавказькою. Термін дії дозволу неодноразово продовжувався, востаннє з 16.07.2019 по 16.07.2020;

16.07.2002 на підставі рішення Рівненського міськвиконкому № 110 від 16.07.2002 видало ТОВ «Комтех Аутдор» дозвіл № 16/10 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Рівне, вул. В. Чорновола, навпроти гуртожитків РДТУ. Термін дії дозволу неодноразово продовжувався, востаннє з 16.07.2020 по 16.07.2021;

16.07.2002 на підставі рішення Рівненського міськвиконкому № 110 від 16.07.2002 видало ТОВ «Комтех Аутдор» дозвіл № 16/11 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Рівне, вул. Сагайдачного, перехрестя з вул. Небесної Сотні. Термін дії дозволу неодноразово продовжувався, востаннє з 16.07.2020 по 16.07.2021;

16.07.2002 на підставі рішення Рівненського міськвиконкому № 110 від 16.07.2002 видало ТОВ «Комтех Аутдор» дозвіл № 16/20 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Рівне, вул. Макарова, перехрестя з вул. Буденською. Термін дії дозволу неодноразово продовжувався, востаннє з 27.04.2021 по 27.11.2021;

27.04.2004 на підставі рішення Рівненського міськвиконкому № 111 від 13.04.2004 видало ТОВ «Комтех Аутдор» дозвіл № 16/21 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Рівне, вул. Міцкевича, перехрестя з вул. Кн. Володимира. Термін дії дозволу неодноразово продовжувався, востаннє з 27.04.2021 по 27.11.2021;

27.04.2004 на підставі рішення Рівненського міськвиконкому № 111 від 13.04.2004 видало ТОВ «Комтех Аутдор» дозвіл № 16/23 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, перехрестя з вул. Богоявленська. Термін дії дозволу неодноразово продовжувався, востаннє з 27.04.2021 по 27.11.2021;

27.04.2004 на підставі рішення Рівненського міськвиконкому № 111 від 13.04.2004 видало ТОВ «Комтех Аутдор» дозвіл № 16/26 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, в районі перехрестя з вул. У. Самчука. Термін дії дозволу неодноразово продовжувався, востаннє з 27.04.2021 по 27.11.2021;

27.04.2004 на підставі рішення Рівненського міськвиконкому № 111 від 13.04.2004 видало ТОВ «Комтех Аутдор» дозвіл № 16/27 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Рівне, вул. В. Чорновола, перехрестя з вул. С. Бандери. Термін дії дозволу неодноразово продовжувався, востаннє з 27.04.2021 по 27.11.2021;

20.07.2004 на підставі рішення Рівненського міськвиконкому № 177 від 13.04.2004 видало ТОВ «Комтех Аутдор» дозвіл № 16/31 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, перехрестя з вул. Грушевського. Термін дії дозволу неодноразово продовжувався, востаннє з 20.07.2020 по 20.07.2021;

20.07.2004 на підставі рішення Рівненського міськвиконкому № 177 від 20.07.2004 видало ТОВ «Комтех Аутдор» дозвіл № 16/34 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Рівне, вул. Дубенська, перехрестя з вул. Поповича. Термін дії дозволу неодноразово продовжувався, востаннє з 20.07.2021 по 27.11.2021.

На підставі зазначених дозволів Товариство розмістило за зазначеними адресами рекламні засоби згідно з характеристиками та фотографічними знімками, що долучались до дозволів.

Маючи бажання продовжити строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами від 27.04.2004 №№ 16/26, 16/23, 16/20, 16/21, 16/22, 16/25, 16/28, 16/27, 16/24 (строком дії до 27.04.2021) на наступні 5 років, ТОВ «Комтех Аутдор» звернулося до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради із заявами від 25.03.2021.

Крім того позивач звернувся до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради із заявами від 11.06.2021 про продовження строку дії дозволів від 16.07.2002 №№ 16/6, 16/5, 16/9, 16/11, 16/8, 16/10 (строком до 16.07.2021) та дозволів від 20.07.2004 №№ 16/30, 16/34, 16/31, 16/29 (строком до 20.07.2021).

19.05.2021 Виконавчий комітет Рівненської міської ради повідомив позивача листом № 08-896 про демонтаж рекламних конструкцій, оскільки рекламна конструкція заважає роботі техніки для прибирання бруду та снігу. Наслідком невиконання даної вимоги стане те, що термін дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами продовжено не буде.

06.07.2021 Управління житлово-комунального господарства листом № 568-08 повідомило ТОВ «Комтех Аутдор» про демонтаж рекламних конструкцій, термін дії дозволів яких закінчився.

Дозволи від 27.04.2004 №№ 16/26, 16/23, 16/20, 16/21, 16/22, 16/25, 16/28, 16/27, 16/24, від 20.07.2004 №№ 16/30, 16/34, 16/29, від 16.07.2004 №16/8 були повернуті позивачеві з відмітками про їх продовження до 27.11.2021 (що не відповідає строку, про який просив позивач у своїх заявах). Стосовно інших заяв позивача рішення прийнято не було.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо документів дозвільного характеру ТОВ «Комтех Аутдор», а саме: про дозволи на розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному, заяви на продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному, про рішення робочого органу за результатами розгляду цих заяв.

Також позивач 20.01.2022 звернувся в ЦНАП з такими заявами про продовження терміну дії дозволі, а саме: заява отримана супровідною карткою ЦНАПу № 14590 на продовження дозволу № 16/8, заява № 14585 - № 16/22, № 14586 - № 16/30, № 14592 - № 16/29, № 14591 - № 16/28, № 14589 - № 16/25, № 14593 -№ 16/24.

Термін дії цих дозволів закінчився 01.04.2022 (в період воєнного стану) та не продовжений дозвільним органом.

Також позивач подавав заяви 25.10.2021 із супровідною карткою № 11986 про продовження дії дозволу № 16/19 та № 11987 про продовження дозволу № 16/18.

Термін дії цих дозволів закінчився 02.01.2022 (до введення в дію воєнного стану) та не був продовжений.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі № 380/16131/21 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, правонаступником якого є Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, щодо невнесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про видані ТОВ «Комтех Аутдор» документи дозвільного характеру, та зобов`язано Департамент внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомості:

про всі дозволи на розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному, які були надані Товариству, а саме: від 27.04.2004 №№ 16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28, від 05.06.2002 № 16/3, від 16.07.2004 №№ 16/5, 16/6, 16/8, 16/9, 16/10, 16/11, від 20.07.2004 №№16/29, 16/30, 16/31, 16/34, із зазначенням строку їх дії;

про всі подані ТОВ «Комтех Аутдор» після 01.01.2020 заяви на продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному від 27.04.2004 №№ 16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28, від 05.06.2002 № 16/3, від 16.07.2004 № 16/5, 16/6, 16/8, 16/9, 16/10, 16/11, від 20.07.2004 №№ 16/29, 16/30, 16/31, 16/34, а також про всі рішення Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, прийняті за результатами розгляду цих заяв.

Визнано протиправними дії Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, правонаступником якого є Департамент, щодо продовження Товариству строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному від 16.07.2004 № 16/8, від 20.07.2004 №№ 16/29, 16/30, 16/34, та від 27.04.2004 №№ 16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28 лише до 27.11.2021 та зобов`язати Департамент оформити документально продовження строку дії вказаних дозволів згідно з поданими ТОВ «Комтех Аутдор» заяв, а саме: до 27.04.2026 (дозволи №№ 16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28), до 16.07.2026 (дозвіл № 16/8), та до 20.07.2026 (дозволи №№ 16/29, 16/30, 16/34), шляхом внесення до них відповідних змін.

Визнано протиправними вимоги виконавчого комітету Рівненської міської ради від 19.05.2021 № 08-896 та Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, правонаступником якого є Департамент, від 06.07.2021 №568-08 про демонтаж Товариством належних йому рекламних конструкцій, та зобов`язати виконавчий комітет Рівненської міської ради, Департамент утриматись на період дії карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення від вчинення дій, спрямованих на створення ТОВ «Комтех Аутдор» будь-яких перешкод у розміщенні зовнішньої реклами на спеціальних рекламних конструкціях, встановлених на підставі раніше виданих дозволів від 05.06.2002 №1 6/3, від 16.07.2002 № 16/5, № 16/6, № 16/9, № 16/10, № 16/11 та від 20.07.2004 № 16/31, з причин закінчення строку дії цих дозволів.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі № 380/16131/21 апеляційну скаргу Департаменту задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 скасовано та прийнято нову постанову. У задоволенні позову ТОВ «Комтех Аутдор» до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, Департаменту про визнання протиправними дії та бездіяльність, зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

27.02.2023 у порядку, встановленому Постановою № 314, Товариством були подані через ЦНАП м. Львова 12 декларації про провадження господарської діяльності (розміщення зовнішньої реклами у місті Рівному) в умовах воєнного стану, а саме:

- № ДО-2-4368-Л (подана на заміну дозволу № 16/3 від 05.09.2002),

- № ДО-2-4366-Л (подана на заміну дозволу № 16/5 від 16.07.2002),

- № ДО-2-4365-Л (подана на заміну дозволу № 16/6 від 16.07.2002),

- № ДО-2-4364-Л (подана на заміну дозволу № 16/10 від 16.07.2002),

- № ДО-2-4363-Л (подана на заміну дозволу № 16/11 від 16.07.2002),

- № ДО-2-4362-Л (подана на заміну дозволу № 16/18 від 02.01.2003),

- № ДО-2-4361-Л (подана на заміну дозволу № 16/19 від 02.01.2003),

- № ДО-2-4361-Л (подана на заміну дозволу № 16/20 від 27.04.2004),

- № ДО-2-4360-Л (подана на заміну дозволу № 16/23 від 27.04.2004)

- № ДО-2-4359-Л (подана на заміну дозволу № 16/27 від 27.04.2004),

- № ДО-2-4358-Л (подана на заміну дозволу № 16/31 від 20.07.2004),

- № ДО-2-4357-Л (подана на заміну дозволу № 16/34 від 20.04.2004).

Листом від 13.03.2023 вих. № 196-12 Департамент повідомив позивача, що заяви на продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 16/18 та 16/19, термін дії яких закінчився 02.01.2022, відповідно до Постанови № 165 будуть розглянуті у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану (тобто заяви, які були подані за один рік і два місяця до прийняття Урядом вказаної постанови, будуть розглянуті Департаментом відповідно до цієї постанови).

Департамент повідомив при цьому, що Постанова № 314, на підставі якої були прийняті Декларації про провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану, на думку відповідача, набрала чинності 11.05.2022 (а не 19.03.2022).

У відповідь позивач листом від 21.03.2023 вих. № 36-03/23 повідомив Департамент про хибність його уявлень щодо не застосування до поданих Товариством декларацій про провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану положень Постанови № 314, оскільки постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 380/16131/21 жодним чином не стосується відносин, які виникли на підставі цієї Постанови № 314 після запровадження на всій території України воєнного стану.

Також позивач у цьому листі роз`яснив Департаменту, що Постанова № 314 забезпечує право провадити господарську діяльності в умовах воєнного стану без згоди на це дозвільних органів у різний спосіб, тобто, залежно від наявності або відсутності у суб`єктів господарської діяльності чинних строкових дозвільних документів, а саме:

а) строки дії чинних дозвільних документів автоматично продовжуються на весь період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування (пп. 5 п.1);

б) за відсутності у суб`єктів господарювання чинних дозвільних документів, право на провадження господарської діяльності може набуватися ними на підставі безоплатного подання декларації про провадження господарської діяльності у порядку, встановленому цієї Постановою (пп. 1, 2 п. 1).

Крім того, позивач звернув увагу відповідача на те, що Постанова № 314 не була скасована постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №380/16131/21, і не була предметом її застосування судом у цій справі, а тому його посилання на це судове рішення не мають відношення до поданих Товариством декларацій, і жодним чином не впливають на дію цих декларацій.

Також у порядку інформації позивач повідомив відповідача, що у разі його незгоди з Постановою № 314 або з поданими Товариством деклараціями про провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану на заміну дозвільних документів, Департамент вправі оскаржити їх до суду в установленому порядку.

Для забезпечення формування, удосконалення та подальшого розвитку організації зовнішнього рекламного оформлення міста розпорядженням міського голови № 77 від 24.01.2008 створено комісію з вивчення питань розміщення зовнішньої реклами (далі - Комісія), а рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 73 від 20.04.2010 затверджено Положення про комісію з вивчення питань розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до пункту 1 цього Положення комісія є постійно діючим дорадчим органом, до складу комісії входять уповноважені представники структурних підрозділів та комунальних підприємств виконавчих органів Рівненської міської ради, а також (за згодою) представники державних установ та громадських організацій, депутати міської ради (пункт 4 Положення).

Комісія відповідно до покладених на неї завдань розглядає та погоджує пропозиції про продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами (пункт 5.3); вносить виконавчим органам Рівненської міської ради пропозиції з питань зовнішньої реклами (пункт 5.7); рішення комісії оформляються протоколом, який підписується головою комісії та секретарем (пункт 9).

Рішення про надання дозволу чи його продовження приймалися Департаментом, як робочим органом, проте з урахуванням рекомендацій Комісії.

Комісія відмовила у продовженні дозволів №№ 16/8, 16/19, 16/18, 16/22, 16/24, 16/25, 16/28, 16/29, 16/30 (протокол № 01/2023 від 24.08.2023).

Департаментом прийняв та надіслав позивачу вимогу від 29.08.2023 вих. № 569-08 про демонтаж рекламних конструкцій, які встановлені на підставі дозволів, дію яких не продовжено.

У цьому листі зазначено, що відповідь надається на заяви № 14590, № 14585, №1 4586, № 14592, № 14591, № 14589, № 14593 від 20.01.2022, а також № 11986, № 11987 від 25.10.2021.

На зазначений лист-вимогу від позивача надійшла відповідь від 01.09.2023 вих.№ 83-09/23, в якій йдеться про нерозуміння, яких саме звернень стосується вимога Департаменту, оскільки вказані вихідні номери листів не відповідають нумерації вихідної кореспонденції позивача. Цим же листом позивач надіслав копії декларацій на провадження господарської діяльності від 27.02.2023, отримані на заміну дозволів №№ 16/3, 16/5, 16/6, 16/10, 16/11, 16/18, 16/19, 16/20, 16/23, 16/27, 16/ 31, 16/34.

У відповідь позивачу Департамент надіслав лист-відповідь від 13.09.2023 вих. № 625-08, в якому йшлося про ті ж самі заяви та дозволи, про які зазначалися в листі від 29.08.2023 вих. № 569-08, однак конкретизовано, яка заява (за номером реєстрації супровідної картки ЦНАП) подана на продовження якого дозволу.

Також в цьому листі Департамент повторно зазначив про демонтаж перерахованих в ньому рекламних конструкцій (про які йшлося і в листі від 29.08.2023).

Позивач не погодився із оскаржуваною вимогою відповідача, відтак звернувся до суду з відповідним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, заперечення відповідача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною першою статті 16 цього Закону встановлено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 12.11.2019 № 121 затверджено Правила розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному (далі - Правила № 121), які регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у місті Рівному, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Згідно з пунктом 9.1. Правил № 121 демонтажу згідно з цими Правилами підлягають:

9.1.1. самовільно встановлені рекламні засоби:

- власник яких невідомий, у тому числі у разі відсутності маркування на рекламному засобі;

- власник яких відомий, але вимоги про демонтаж не виконав.

9.1.2. рекламні засоби, що створюють аварійні ситуації, загрозу життю або здоров`ю людей та/або заподіянню шкоди майну третіх осіб;

9.1.3. спеціальні конструкції, на розміщення яких дозвіл анульований у встановленому порядку.

Пунктом 9.2. Правил № 121 визначено, що у випадку, зазначеному у абзаці першому пункту 9.1.1, демонтаж рекламних засобів здійснюється без попереднього надсилання вимоги про усунення порушень цих Правил, на підставі наказу робочого органу про демонтаж.

У випадках, зазначених у абзаці другому пункту 9.1.1, пунктах 9.1.2.; 9.1.3., демонтаж рекламних засобів повинні провести власники (законні користувачі) рекламного засобу самостійно за власний рахунок у термін, вказаний у вимозі робочого органу про усунення порушення цих Правил. У разі невиконання розповсюджувачем у зазначений термін вимог про демонтаж спеціальної конструкції управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати виявлення невиконання вимоги видає наказ про примусовий демонтаж.

Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Абзацом другим частини першої статті 4-1 цього Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2-1 статті 11 Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документи дозвільного характеру, що не обумовлені міжнародними зобов`язаннями або іншими обмеженнями, встановленими законом, строк дії яких закінчується у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), вважаються такими, дію яких продовжено на період карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.

Постановою № 314 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Кабінет Міністрів України установив, зокрема, що у період воєнного стану право на провадження господарської діяльності може набуватися суб`єктами господарювання на підставі безоплатного подання до органів ліцензування, дозвільних органів та суб`єктів надання публічних (електронних публічних) послуг декларації про провадження господарської діяльності (далі - декларація), що містить відомості згідно з додатком 1, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензій або інших результатів надання публічних послуг), крім видів господарської діяльності за переліком згідно з додатком 2 (абзац перший підпункту 1 пункту 1).

Суб`єкти господарювання, які набули право на провадження господарської діяльності на підставі декларації, у разі відсутності відповідних дозвільних документів (документи дозвільного характеру, ліцензії та/або інші результати надання публічних послуг), невідкладно, але не пізніше трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану звертаються до відповідних органів ліцензування, дозвільних органів та суб`єктів надання публічних (електронних публічних) послуг і отримують відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством, без зупинення (припинення) їх діяльності (підпункт 3 пункту 1).

Строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті (крім строку дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор та плати за такі ліцензії) (підпункт 5 пункту 1).

Предметом спору у цій справі є вимога Департаменту від 29.08.2023 вих. № 569-08 про демонтаж рекламних конструкцій.

Обґрунтовуючи протиправність вказаної вимоги, позивач доводить, що станом на дату набрання чинності Постановою № 314 дозволи Товариства були чинними на підставі пункту 2-1 статті 11 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та автоматично підпадали під пряму дію підпункту 5 пункту 1 цієї Постанови № 314, а тому станом на дату направлення позивачу оскаржуваної вимоги та станом на даний час чинності не втратили.

Крім того на частину дозволів, строк дії яких закінчився до набрання чинності Постановою № 314, позивач подав декларації відповідно до підпункту 1 пункту 1 цієї Постанови, оскільки відповідач не визнавав чинності цих дозволів, що само по собі не відміняє їх чинності на підставі підпункту 5 пункту 1 Постанови № 314.

Водночас, як свідчить зміст ухвалених у справі судових рішень, суди попередніх інстанцій взагалі не дали оцінки вказаним вище аргументам позивача, тоді як саме з цих підстав Товариство і звернулося до суду.

Натомість суди надали юридичну оцінку правомірності діям Департаменту щодо відмови у продовженні дії дозволів, виснувавши, що у спірних відносинах не передбачено іншого альтернативного варіанту поведінки, окрім як за результатом розгляду поданої позивачем заяви відмовити у продовженні строку дії дозволів рішенням.

У касаційній скарзі Товариство цілком обґрунтовано вказує на те, що висновок судів попередніх інстанцій ґрунтується на обставинах, які не мають значення для вирішення справи, позаяк останні слугували підставою для звернення Товариства до суду з іншим позовом у справі № 380/16131/21.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі № 380/16131/21 апеляційну скаргу Департаменту на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 задоволено, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог скасовано та прийнято нову постанову про відмові у позові повністю.

Верховний Суд постановою 14.11.2024 скасував ухвалені у справі № 380/16131/21 судові рішення, а справу направив до суду першої інстанції на новий розгляд.

Відповідно до частини другої статті 74 КАС предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій фактично не розглянули спір, ініційований Товариством в межах цієї справи, позаяк для правильного її вирішення насамперед необхідно було встановити строки дії наданих позивачу дозволів (чи припадали вони на період карантину та/або воєнного стану), а не те, з яких причин їх не було продовжено відповідачем у черговий раз у межах дозвільних процедур.

Крім того до предмету доказування входить і обставина щодо подання Товариством декларацій про провадження господарської діяльності (розміщення зовнішньої реклами у місті Рівному) в умовах воєнного стану, що також було проігноровано судами.

Приписи статей 9, 242 КАС визначають завданням суду під час розгляду справи ухвалення законних і обґрунтованих рішень. Такими є лише рішення, які ухвалені судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а також рішення, ухвалені на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Однак вказаним нормам процесуального права ухвалені у справі судові рішення не відповідають, а висновок судів про наявність підстав для відмови в задоволенні позову є передчасним.

Колегія суддів зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Суд звертає увагу на те, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, Верховний Суд вважає, що для правильного вирішення цього спору судам необхідно встановити всі обставини справи, з цього приводу належним чином дослідити наявні докази, а у разі потреби, витребувати додаткові. Також надати оцінку всім аргументам, які учасники справи наводять в обґрунтування своїх вимог та заперечень. За наслідками встановлених обставин і перевірки їх доказами зробити висновок про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів також зауважує, що допущенні судами попередніх інстанцій порушення процесуальних норм, що унеможливлюють встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, позбавляють Суд можливості сформулювати висновок щодо застосування норм права у правовідносинах, в яких виник спір.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтех Аутдор» задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі № 380/20907/23 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.В. Тацій Н.В. Коваленко А.Ю. Бучик