Постанова

від 20.11.2024 по справі 172/315/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 172/315/22

провадження № 61-11710св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач),

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пономаренко Андрій Володимирович,

на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області

від 21 грудня 2023 року у складі судді Битяка І. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року у складі колегії суддів:

Гапонова А. В., Новікової Г. В., Никифоряка Л. П.,

у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 , Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (далі - відповідачі), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , Васильківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області (далі - треті особи), про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, визнання недійсним правочину, визнання права власності на земельну ділянку,

прийняв постанову про наступне:

I. Вступ

1. У травні 2022 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів, про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, визнання недійсним правочину, визнання права власності на земельну ділянку.

2. Відповідачі заперечували проти позову.

3. Суд першої інстанції позов задовольнив.

4. Апеляційний суд рішення суду першої інстанції змінив, виключивши

з його резолютивної частини посилання на визнання за позивачем права власності на земельну ділянку.

5. Підставою касаційного оскарження судових рішень відповідач ОСОБА_1 вказала те, що суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду, перелік яких навела в касаційній скарзі.

6. Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК),

у зв`язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.

Судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання права власності в касаційному порядку не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядаються.

ІІ. Короткий зміст позовних вимог

7. Позов обґрунтований, тим що:

- позивач на підставі заповіту, складеного її матір`ю ОСОБА_5 , успадкувала земельну ділянку;

- спадкодавець у свою чергу успадкувала спірну земельну ділянку від свого колишнього чоловіка;

- під час оформлення спадщини на спірну земельну ділянку з`ясувалося, що земельна ділянка частка (пай) зареєстрована на праві приватної власності за відповідачемОСОБА_1 , яка набула право власності на земельну ділянку частку (пай) на підставі договору купівлі-продажу та цій земельній ділянці присвоєний кадастровий номер;

- матір позивача користувалася земельною ділянкою шляхом здачі її

в оренду, тобто була повноправним власником землі, після її смерті оренда землі продовжилася;

- у Книзі реєстрації сертифікатів на земельний пай членів КСП

ім. Мічуріна міститься інформація, що на ім`я ОСОБА_6 був виписаний сертифікат, однак відповідно до акта прийомки Книги реєстрації видачі сертифікатів та не виданих сертифікатів КСП ім. Мічуріна ОСОБА_6 такий сертифікат не отримувала, що унеможливлювало фактичне користуватися нею земельною ділянкою та оформлення за собою права власності на земельну частку (пай) згідно з цим сертифікатом;

- згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до моменту видачі 10 березня 1997 року сертифікату на право на земельну частку (пай) на її ім`я;

- спадкодавець позивача набула право власності на спірну земельну частку 26 лютого 1999 року з моменту отримання свідоцтва про право на спадщину за законом та у подальшому отримала державний акт на право приватної власності на землю;

- відповідач ОСОБА_3 набула право власності на спірну земельну ділянку 08 липня 2021 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, а ОСОБА_1 набула право власності від ОСОБА_7 11 листопада 2021 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки;

- сертифікат на право на земельну частку (пай) виданий на ім`я ОСОБА_6 , не містить інформації про номер земельної частки (паю);

- рішенням від 27 серпня 2021 року селищна рада фактично надала дозвіл ОСОБА_3 на розроблення технічної документації на ту ж саму земельну ділянку, яка вже належала померлій ОСОБА_5 на праві власності;

- технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не містить визначеного для земельної ділянки кадастрового номеру, а заява ОСОБА_7 на ім`я голови селищної ради про виготовлення необхідної землевпорядної документації на земельну ділянку також не містить інформації про номер земельної частки (паю) та інформації про кадастровий номер земельно ділянки, на яку ОСОБА_3 просила селищну раду надати дозвіл щодо розроблення землевпорядної документації;

- незаконними рішеннями та діями відповідачів позивач позбавлена законного права на отримання в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5 земельної ділянки частки;

- діями ОСОБА_1 також були порушені права позивача, оскільки вона набула право власності на спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між нею та ОСОБА_3 , яка незаконно отримала земельну ділянку у власність, тому реєстрація права власності на земельну ділянку за відповідачем перешкоджає позивачу оформленню спадщини на земельну ділянку.

8. З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просила суд:

- визнати недійсним рішення селищної ради в частині надання

ОСОБА_3 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,

- визнати недійсним рішення селищної ради рішення в частині затвердження ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на земельну ділянку № 727 за ОСОБА_3 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;

- скасувати рішення державного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 листопада 2021 року, індексний номер: 61558460, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2472353912207, номер запису про право власності: 45017844;

- визнати за позивачем право власності на земельну ділянку № 727.

ІII. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

9. Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області

від 21 грудня 2023 рокупозов задоволено.

Визнано недійсним рішення селищної ради в частині надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою.

Визнано недійсним рішення селищної ради в частині затвердження ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою.

Скасовано рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 земельної ділянки № 727.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Скасовано рішення державного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Визнано за позивачем право власності на земельну ділянку.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з таких підстав:

- батько позивача - ОСОБА_8 був власником сертифіката на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Мічуріна;

- після смерті ОСОБА_8 у 1996 році його дружина ОСОБА_5 успадкувала право на цю земельну частку (пай), в результаті чого у 2004 році отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку;

- сертифікат виданий 10 березня 1997 року на ім`я ОСОБА_6 як члена КСП ім. Мічуріна;

- ОСОБА_6 померла до видання цього сертифікату 11 жовтня 1996 року;

- сертифікат станом на грудень 1999 року не видавався;

- у 2021 році ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_6 , спадковим майном є право на земельну частку (пай);

- Селищна рада, достовірно знаючи, що на пай вже виданий державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_5 ще

у 2002 році, приймає рішення що стосується цього ж паю, але на користь іншої фізичної особи;

- ОСОБА_3 , зареєструвавши за собою право власності на земельну ділянку, відчужує її шляхом укладання договору купівлі-продажу ОСОБА_1 ;

- вказаними діями та прийнятими рішеннями порушені права позивача щодо володіння земельною ділянкою, що належала на законних підставах її матері.

IV. Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

11. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держгеокадастр) задоволено частково. Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2023 року змінено, виключено з його резолютивної частини пункт 7 про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

12. Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив

з того, що за позивачем не може бути визнане право власності на земельну ділянку, оскільки зазначена земельна ділянка була сформована з паю іншої особи.

13. Погодившись з висновком суду першої інстанції в іншій частині, апеляційний суд виходив з таких підстав:

- позивач є власником земельної ділянки, яку отримав її батько ОСОБА_8 як член КСП, про що в Книзі реєстрації сертифікатів на земельний пай членів КСП ім. Мічуріна зроблений запис № 727;

- відповідач є власником земельної ділянки, яку отримав ОСОБА_9 як член КСП, про що в Книзі реєстрації сертифікатів на земельний пай членів КСП ім. Мічуріна зроблений запис № 306;

- при розробці технічної документації по паю ОСОБА_9 була допущена помилка та затверджена технічна документації не на пай № 306, а на пай

№ 727, в результаті чого було отримано право власності на одну й ту ж саму земельну ділянку вже другою особою;

- у зв`язку з цим права позивача порушені, тому підлягають захисту.

V. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальненні доводи особи, яка подала касаційну скаргу

14. У касаційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у їх задоволенні. Постанову апеляційного суду про відмову у визнанні за позивачем права власності залишити без змін.

15. Касаційна скарга мотивована такими аргументами:

- суди не встановили чи є позивач належним позивачем у справі, у чому полягає порушення її прав з боку кожного із відповідачів та чи призведуть судові рішення до відновлення її порушених прав та/або інтересів;

- оспорювані позивачем рішення органу місцевого самоврядування не стосувались позивача, оскільки вона не була стороною спірного договору купівлі- продажу земельної ділянки;

- позивач не надала суду доказів прийняття нею спадщини чи вчинення з цього приводу будь-яких дій;

- суди попередніх інстанцій не зазначили в оскаржуваних рішеннях, яким чином рішення селищної ради про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою в частині затвердження ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою та договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , порушують права позивача, в який спосіб оскаржувані судові рішення можуть відновити її порушені права;

- суди не зазначили підставу, передбачену статтями 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), для визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки;

- суд першої інстанції встановив, що земельна ділянка, яка належала

ОСОБА_5 , була під кадастровим номером - 1220782200:01:012:0113, тому селищна рада не порушила прав позивачки, оскільки остання у разі прийняття спадщини мала б право на земельну ділянку саме з цим кадастровим номером;

- суди безпідставно ототожнили дві різні земельні ділянки: земельну ділянку площею 3,575 гектарів, кадастровий номер 1220782200:01:012:0113 та земельну ділянку площею 3,5755 га, кадастровий номер 1220782200:02:012:0068, жодних доказів щодо перетинання або накладення вказаних земельних ділянок одна на одну справа не містить;

- суди не надали оцінку вказаним обставинам, не взяли їх до уваги та обмежилися тільки цитуванням правових норм щодо виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості).

VI. Рух справи у суді касаційної інстанції

16. 16 серпня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пономаренко А. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог.

17. Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2024 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження.

18. Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 10 вересня 2024 року.

19. Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду.

20. Учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

VІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

21. Згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ДП

№ 0051957 ОСОБА_8 як члену КСП ім. Мічуріна на підставі рішення Васильківської райдержадміністрації від 25 лютого 1997 року № 95-р належить право на земельну частку (пай) у землі, розміром 3,56 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) становить 14 283 грн. Сертифікат зареєстровано 10 березня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 01154.

22. Відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на земельний пай членів КСП ім. Мічуріна сертифікат ДП № 0051957 на ім`я ОСОБА_8 був виданий на руки власнику сертифікату, що підтверджується підписом у відповідній графі книги.

23. Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, а саме земельну ділянку, спадкоємцем майна ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його дружина ОСОБА_5 .

24. Рішенням № 20 від 02 лютого 2001 року Великоолександрівська сільська рада Васильківського району Дніпропетровської області вирішила відвести громадянам згідно зі списком, що додається земельні ділянки в натурі (на місцевості) у розмірі земельної частки (паю), видати державні акти на право приватної власності на земельні ділянки громадянам згідно зі списком, що додається, внести зміни в земельно-кадастрові документи згідно з цим рішенням.

25. Зі списку, що доданий до рішення вбачається, що ОСОБА_5 має право на відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) у розмірі земельної частки (паю) № 727 - 3,576 га.

26. ОСОБА_5 передано земельну ділянку в натурі розміром 3,575 га (фізичних), з таким складом сільськогосподарських угідь: рілля - 3,575 га.

27. Відповідно до акта про передачу та прийом земельної частки (паю) в натурі від 15 жовтня 2001 року межі земельної ділянки закріплені 4 межовими знаками довгострокового зберігання, зовнішні межі погоджені з суміжними власниками землі і землекористувачами.

28. З плану земельної ділянки (паю), що передається у приватну власність вбачається, що земельна ділянка, яка передається ОСОБА_5 позначена як «пай № 727».

29. Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 017642, виданого 29 квітня 2002 року ОСОБА_5 (пай № 727) передана у приватну власність земельна ділянка площею 3,575 га.

30. У цьому державному акті міститься штамп Відділу Держкомзему у Васильківському районі Дніпропетровської області з кадастровим номером земельної ділянки 1220782200:01:012:0113 та підписом реєстратора, але без зазначення прізвища, ім`я, по батькові реєстратора. Дата на штампі вказана - 14 грудня 2010 року.

31. Згідно з договором від 01 липня 2018 року земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 3,757 га, власником якої була ОСОБА_5 передана в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_10 строком на 5 років.

32. За життя ОСОБА_5 склала заповіт, відповідно до якого заповіла належну їй земельну ділянку призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3,575 га ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

33. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла.

34. Відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ДП

№ 0051953 ОСОБА_6 як члену КСП ім. Мічуріна на підставі рішення Васильківської райдержадміністрації від 25 грудня 1997 року № 95-р належить право на земельну частку (пай) у землі, розміром 3,56 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) становить 14 283 грн. Сертифікат зареєстровано 10 березня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 01150.

35. Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом спадкомцем майна ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_3 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається, з права на земельну часту (пай) у землі, розміром 3,56 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

36. Рішенням селищної ради восьмого скликання тринадцятої сесії № 449-13/VIIІ від 27 серпня 2021 року надано ОСОБА_3 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж цієї земельної ділянки.

37. ОСОБА_3 30 серпня 2021 року звернулася до фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 для розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), після чого рішенням селищної ради № 534-14/VIIІ

від 28 вересня 2021 року їй була затверджена технічна документація із землеустрою на земельну ділянку № НОМЕР_1 загальною площею 3,575 га кадастровий номер: 1220782200:02:012:0068.

38. 11 листопада 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 3,575 га кадастровий номер 1220782200:02:012:0068

39. Згідно з пунктом 5 договору вбачається, що право власності за продавцем на земельну ділянку посвідчене витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності

№ 278204763, виданим державним реєстратором Побережним С. Є.

від 05 жовтня 2021 року на підставі рішення селищної ради № 534-14/VIIІ

від 28 вересня 2021 року, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 жовтня 2021 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2472353912207, номер запису про право власності: 44322496.

40. Власником земельної ділянки кадастровий номер 20782200:02:012:0068 площею 3,575 га з 11 листопада 2021 року є ОСОБА_1 .

41. Згідно з інформацією на адвокатський запит від 18 липня 2022 року за № 17/2022 начальник Відділу № 8 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру повідомляє, що відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на земельний пай членів КСП ім. Мічуріна ОСОБА_6 була внесена до списку громадян членів бувшого КСП ім. Мічуріна на видачу сертифікатів, однак сертифікат серії ДП № 051953 їй не видавався та у відділі відсутній. Вказане підтверджується актом прийомки книги реєстрації видачі сертифікатів КСП ім. Мічуріна, де, безпосередньо зазначено, що станом на

10 грудня 1999 року не видані 32 сертифікати, серед яких і сертифікат на ім`я ОСОБА_6 № 0051953.

VIII. Позиція Верховного Суду

42. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 6), Верховний Суд зазначає наступне.

43. Позивач звернулась до суду за захистом свого права власності на земельну ділянку, яку вона успадкувала після смерті матері (див. пункти 7-8).

44. Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на звернення до суду, особливості реалізації якого під час розгляду цивільних справ закріплені в статті 4 ЦПК та статтях 15, 16 ЦК.

45. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

46. Верховний Суд звертає увагу на те, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

47. Під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

48. Верховний Суд вже неодноразово звертав увагу, що приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).

49. Поряд із цим спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (статті 1216, 1217 ЦК).

50. Для здійснення права на спадкування спадкоємець за заповітом чи за законом має прийняти спадщину.

51. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (частини перша, друга статті 1269 ЦК).

52. У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій не перевірили чи успадкувала позивач право на спірну земельну ділянку після смерті матері та чи зверталась вона до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

53. Встановлення цих обставин впливає на можливості позивача ставити питання про захист права власності в судовому порядку.

54. У зв`язку із чим висновки судів про часткове задоволення позовних вимог є передчасними.

ІХ. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права.

56. Верховний Суд звертає увагу на те, що встановлення обставин справи та вирішення питання про оцінку доказів, за змістом частини першої статті 400 ЦПК, виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

57. При цьому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

58. З урахуванням того, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення, судами не встановлені, оскаржувані судові не відповідають вимогам ЦПК щодо законності й обґрунтованості, у зв`язку із чим їх слід скасувати в частині задоволених позовних вимог (див. пункт 6), та справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

59. Оскільки Верховний Суд направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, відповідно до статті 141 ЦПК розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Із цих підстав,

керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пономаренко Андрій Володимирович, задовольнити частково.

2. Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсним рішення селищної ради в частині надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою; визнання недійсним рішення селищної ради в частині затвердження ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою; скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 земельної ділянки; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; скасування рішення державного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: В. І. Крат Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко Судді: П. І. Пархоменко Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков