Рішення
від 25.11.2024 по справі 904/3598/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2024м. ДніпроСправа № 904/3598/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Сікорська О.В.;

від відповідача: Чередниченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інваріант" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 376 898 грн. 89 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 08.10.2024)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Криворізька міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій, на момент звернення з нею до суду, просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інваріант" (далі - відповідач) заборгованість у загальному розмірі 1 542 615 грн. 05 коп.

Ціна позову, на момент звернення з ним до суду, складалася з наступних сум:

- 1 428 636 грн. 57 коп. - основний борг;

- 113 978 грн. 48 коп. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки в частині сплати орендної плати, а також сплати коштів за фактичне користування земельною ділянкою у загальний період з 01.01.2022 по 31.12.2023, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1 428 636 грн. 57 коп. За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 12 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 02.08.2022 по 29.02.2024 в сумі 113 978 грн. 48 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 23 139 грн. 23 коп.

Ухвалою суду від 15.08.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.09.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №39023/24 від 19.08.2024), в якій він просить суд надати можливість його представнику прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Згідно з інформацією, наданою відділом інформаційно-технічного забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області, 05.09.2024 о 12:20 год. була відсутня технічна можливість провести судове засідання в режимі відеоконференції, у зв`язку з наявністю справ, призначених до розгляду у залах Господарського суду Дніпропетровської області на 05.09.2024 о 12:20 год. (зайнятістю залів судових засідань обладнаних відповідними технічними засобами).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 26.08.2024 у задоволенні заяви позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було відмовлено.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 41300/24 від 02.09.2024), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні та надати можливість представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 41446/24 від 03.09.2024), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з перебуванням представника відповідача на лікарняному.

У підготовче засідання 05.09.2024 представники позивача та відповідача не з`явились, при цьому судом було враховано наявність клопотань позивача та відповідача про відкладення розгляду справи, які були задоволені судом.

Також, судом було враховано клопотання позивача про надання можливості його представнику прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке також було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 05.09.2024 підготовче засідання було відкладено на 17.09.2024.

Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 43562/24 від 16.09.2024), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку із залученням до участі у справі нового представника ТОВ "Інваріант" та необхідністю надання часу для ознайомлення з матеріалам справи.

У підготовче засідання 17.09.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому судом враховано наявність клопотання відповідача про відкладення розгляд справи, яке було задоволено судом.

Також, у вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 17.09.2024 підготовче засідання було відкладено на 01.10.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 45508/24 від 30.09.2024), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- між ТОВ "Інваріант" та адвокатом Чередниченко А.В. 16.09.2024 укладено договір про надання правничої допомоги, а 18.09.2024 адвокату було надано доступ в Електронному суді до матеріалів господарської справи. Враховуючи зазначене, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, відповідач просить суд поновити строк для подання відзиву на позовну заяву, починаючи з 18.09.2024 та вважати причини пропуску строку поважними;

- відповідно до пункту 11 договору оренди, розмір та сума орендної плати переглядається: з внесенням змін до договору у разі: зміни граничного розміру орендної плати за землю, визначеного Податковим Кодексом України; зміни розміру орендної плати за землю, встановленого рішенням Криворізької міської ради; без внесення змін до договору у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавством та договором. У статті 21 Закону У країни "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, розмір якої, умови і строки внесення встановлюються за згодою сторін у договорі (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) та обчислення якої здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. За змістом статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку;

- позивачем безпідставно збільшено розмір орендної плати внаслідок індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, здійснення якої не передбачено умовами договору оренди, оскільки за умовами договору оренди передбачено лише обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексу інфляції, що не є тотожним індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- відповідач вважає, що розмір орендної плати за умовами договору має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції, а нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставним, оскільки між сторонами не було укладено додаткової угоди до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі. Нормами статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати. Водночас, з урахуванням положень статті 21 Закону України "Про оренду землі" та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі. Проте у такому разі, зважаючи на природу індексації, одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися;

- щодо витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, долученої позивачем, відповідач зазначає, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777, затверджено Порядок № 489. Згідно з пунктами 3, 5 розділу ІІ Порядку № 489 коефіцієнт Кф це коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки та встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548. Додатком 1 до Порядку № 489, який має назву "Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)", визначено дві примітки такого змісту: 1) для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0; 2) у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0. Водночас згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 № 162 до Порядку № 489 були внесені зміни, а саме: "У примітках до Додатку 1 цифри "2,0" замінити цифрами "3,0". Наказ набрав чинності 17.07.2018. Видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб`єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки відповідача при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Визначення у витязі коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), є обов`язковим і розмір цього коефіцієнта має відповідати Порядку № 489 (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 №160/2366/19). Разом з тим долучений позивачем витяг містять інформацію про відсутність коду цільового призначення земельної ділянки, який встановлюється на підставі класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548. Тобто, відомості про цільове призначення земельної ділянки не внесені. З урахуванням наведеного, позивачем помилково збільшено розмір величини орендної плати на 3% від її нормативної грошової оцінки оскільки, відомостей про цільове призначення земельної ділянки у 2022-2023 року дані Держгеокадастру не містили. Однак саме такі дані є обов`язковими для визначення величини орендної плати;

- щодо підстав для стягнення безпідставно збережених коштів за період з 08.09.2023 по 31.12.2023, відповідач не погоджується із зазначеним твердженням, оскільки з боку ТОВ "Інваріант" було вжито заходів задля укладення договору оренди на новий строк: на адресу Криворізької міської ради, відповідачем було надіслано лист про намір поновити договір оренди земельної ділянки на новий строк (відповідно до пункту 6 договору оренди, після закінчення строку договору, орендар у разі належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, має переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк). Також, ТОВ "Інваріант" частково сплачувалась орендна плата за земельну ділянку, що підтверджується долученим позивачем листом від ГУ ДПС у Дніпропетровській області №2771/10 від 24.06.2024, в якому зазначено, що відповідач у вересні 2023 сплатив - 66 967 грн. 22 коп. та у жовтні сплатив - 35 185 грн. 48 коп. Зазначене свідчить про часткове виконання відповідачем умов договору оренду. У відповідності до пункту 17 договору оренди, земельна ділянка повертається на письмову вимогу орендодавця протягом 10-ти робочих днів з дати закінчення строку дії договору. Пунктом 18 договору оренди передбачено, що неповернення земельної ділянки не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом "Орендна плата" договору. У зв`язку з відсутністю в матеріалах справи письмової вимоги Криворізької міської ради до ТОВ "Інваріант" про повернення земельної ділянки за кадастровим номером №1211000000:04:086:0022, а також відсутності акту приймання-передачі земельної ділянки, відповідач має намір витребувати зазначені докази у позивача, про що було надіслано відповідний адвокатський запит. Позивач відповідно до умов договору оренди, повертає собі земельну ділянку протягом 10-ти робочих днів з дати закінчення строку дії договору, тобто строк дії договору закінчувався 07.09.2023, а отже, Криворізька міська рада мала повернути собі земельну ділянку до 17.09.2023 (включно). Натомість, за вересень 2023 року та за жовтень 2023 року відповідач частково сплачував до Державного бюджету грошові кошти за оренду вищевказаної земельної ділянки, що свідчить про невжиття дій позивача про повернення земельної ділянки, та напроти, з боку ТОВ "Інваріант" вжиття дій задля укладення договору оренди на новий строк. Враховуючи викладене, відповідач просить суд врахувати зазначені пояснення, а також здійснювати розрахунок заборгованості за умовами договору оренди № 2019057 від 31.01.2019, оскільки ТОВ "Інваріант" було вжито всіх заходів задля укладення договору оренди на новий строк. Тобто, до ТОВ "Інваріант" не може бути застосована вимога про стягнення безпідставно збережених коштів, оскільки відповідач вважав, що договір оренди було укладено на новий строк, і в свою чергу частково сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою;

- щодо настання форс-мажорних обставин, відповідач зазначає, що відповідно до пункту 36 договору оренди, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків по договору, якщо це невиконання відбулося за обставин, які виникли після укладення договору внаслідок невідворотних дій надзвичайного характеру, які сторони не змогли ні передбачити, ні попередити вжитими заходами (війна або військові дії), які призвели до неможливості виконання договору. У зв`язку з веденням воєнного стану на території України та в результаті запроваджених заходів, які є непереборними, було унеможливлено виконання робіт та надання послуг. З вказаних причин виникли несплати за виконані роботи та надані послуги з боку контрагентів товариства. Оскільки компанії - партнери не могли гарантувати безпеку своїх робітників та співробітників підрядних організацій за ініціативою замовників, було призупинено діяльність всіх інвестиційних проєктів, як наслідок ТОВ "Інваріант" не вело господарську діяльність. Вказані обставини спричинили фінансову кризу на підприємстві та в будівельній галузі, як слідство, відсутність об`ємів робіт, організаційних і технічних умов для їх виконання, а також відсутність довготривалих договорів, погіршення фінансового стану з причини відсутності розрахунків у встановлені терміни за виконані роботи замовниками Криворізького промислового регіону, неможливістю забезпечити працівників роботою ТОВ "Інваріант" призупинило трудові договори з працівниками на період дії воєнного стану. У зв`язку з викладеним, ТОВ "Інваріант" не в повному обсязі міг сплачувати нараховані податки. Також, відповідачем на адресу Криворізької міської ради було надіслано клопотання про реструктуризацію заборгованості зі сплати за землю, що підтверджується листом від 14.11.2023 № 2/11-2023. Листом від 22.11.2023 № 20/18/7600 Криворізькою міською радою було зазначено, що клопотання про реструктуризацію заборгованості з плати за землю за договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером № 1211000000:04:086:0022 міською радою розглянуто та запропоновано ТОВ "Інваріант" надати графік погашення заборгованості з орендної плати за землю із зазначенням конкретних дат та сум сплати. Листом від 11.11.2023 № 48 відповідачем було надано Криворізькій міській раді графік погашення заборгованості до 26.06.2024 включно. Тобто, з боку відповідача, з урахуванням скрутного матеріального становища, введеним воєнним станом на території України було вжито всіх заходів задля погашення заборгованості, що виникла за договором оренди;

- враховуючи викладені обставини, норми матеріального та процесуального права, відповідач вважає, що позивачем не зазначено жодних правових підстав, не доведено достатніми, належними та допустимими доказами правомірність заявлених позовних вимог, а тому в задоволенні позовних вимог Криворізької міської ради, слід відмовити.

Від відповідача надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи (вх. суду № 45854/24 від 01.10.2024), в якому він просить суд призначити по справі судово-економічну експертизу, на розгляд якої поставити такі питання:

1) Чи вірно розраховано Криворізькою міською радою суму безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 3,9607 га з кадастровим номером № 1211000000:04:086:0022 за адресою: вул. Ракітіна, 31 д/1 в Покровському районі м. Кривого Рогу за період з 08.09.2023 по 31.12.2023, враховуючи норми податкового законодавства, нормативну грошову оцінку земельної ділянки, коефіцієнт індексації, цільове призначення земельної ділянки, межі та площу земельної ділянки?

2) Чи вірно розраховано Криворізькою міською радою заборгованість ТОВ "Інваріант" з орендної плати за землю в період з 01.01.2023 по 07.09.2023 та пені за період з 03.03.2023 по 29.02.2024 за договором оренди земельної ділянки № 2019057 від 31.01.2019 з кадастровим номером № 1211000000:04:086:0022 площею 3,9607 за адресою: вул. Ракітіна, 31 д/1 в Покровському районі м. Кривого Рогу, враховуючи норми податкового законодавства, нормативну грошову оцінку земельної ділянки, коефіцієнт індексації, цільове призначення земельної ділянки, межі та площу земельної ділянки, а також сплати ТОВ "Інваріант" за період з січня 2022 року по жовтень 2023 року?

3) Чи вірно розраховано Криворізькою міською радою заборгованість ТОВ "Інваріант" з орендної плати за землю в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та пені за період з 31.07.2022 по 29.02.2024 за договором оренди земельної ділянки № 2019057 від 31.01.2019 з кадастровим номером № 1211000000:04:086:0022 площею 3,9607 за адресою: вул. Ракітіна, 31 д/1 в Покровському районі м. Кривого Рогу, враховуючи норми податкового законодавства, нормативну грошову оцінку земельної ділянки, коефіцієнт індексації, цільове призначення земельної ділянки, межі та площу земельної ділянки, а також сплати ТОВ "Інваріант" за період з січня 2022 року по жовтень 2023 року?

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на те, що предметом позову в цій справі є вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором оренди в сумі 1 428 636 грн. 57 коп., в тому числі штрафні санкції у розмірі 113 978 грн. 48 коп. Матеріали справи містять суперечливі розрахунки, надані Криворізькою міською радою, тобто, на думку ТОВ "Інваріант" не надано документів, які б спростовували або навпаки підтверджували правомірність здійсненних розрахунків. Розрахунки суми позовних вимог Криворізької міської ради та надані при цьому докази не дозволяють без спеціальних знань визначити та провести особисто комплекс необхідних перевірочних розрахунків та дійти до висновку, що зазначені розрахунки відповідають вимогам податкового законодавства, враховують правильно визначену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, вірно розрахований коефіцієнт індексації, цільове призначення земельної ділянки, межі та площу земельної ділянки, оскільки, ТОВ "Інваріант" було задекларовано та сплачено розмір орендної плати за землю, що є значно меншим ніж Криворізька міська рада намагається стягнути в судовому порядку. А отже, відповідач позбавлений можливості без спеціальних на те знань, у відповідності до вимог податкового законодавства, розрахувати несплачений розмір орендної плати за землю, враховуючи коефіцієнт індексації, правильно визначену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, тим паче враховуючи той факт, що ТОВ "Інваріант", відповідно до умов договору оренди, сплачувалась орендна плата за період з січня 2022 року по жовтень 2023 року.

Від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів (вх. суду №45859/24 від 01.10.2024), в якому він просить суд:

1) витребувати у Криворізької міської ради (площа Молодіжна, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) докази, а саме: - акт приймання-передачі земельної ділянки за кадастровим номером №1211000000:04:086:0022 площею 3,9607 га за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31 д/1 в Покровському районі від ТОВ "Інваріант" до Криворізької міської ради, у відповідності до умов договору оренди земельної ділянки № 2019057 від 31.01.2019; - вимогу Криворізької міської ради до ТОВ "Інваріант" про повернення земельної ділянки №1211000000:04:086:0022 площею 3,9607 га за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31 д/1 в Покровському районі у відповідності до умов договору оренди земельної ділянки № 2019057 від 31.01.2019; - звернення, листи тощо ТОВ "Інваріант" до Криворізької міської ради задля укладення договору оренди земельної ділянки № 1211000000:04:086:0022 площею 3,9607 га за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31 д/1 в Покровському районі на новий строк; - рішення, відповіді, тощо Криворізької міської ради на звернення ТОВ "Інваріант" задля укладення договору оренди земельної ділянки № 1211000000:04:086:0022 площею 3,9607 га за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31 д/1 в Покровському районі на новий строк;

2) витребувати у Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області докази, а саме: Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №1211000000:04:086:0022 площею 3,9607 га за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31 д/1 в Покровському районі станом на 01.01.2022, з урахуванням коефіцієнтів індексації за попередні роки.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на таке:

- пунктом 18 договору оренди передбачено, що неповернення земельної ділянки не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом "Орендна плата" договору. У зв`язку з відсутністю в матеріалах справи письмової вимоги Криворізької міської ради до ТОВ "Інваріант" про повернення земельної ділянки за кадастровим номером № 1211000000:04:086:0022, а також відсутності Акту приймання-передачі земельної ділянки, відповідач має намір витребувати зазначені докази у позивача, про що було надіслано відповідний адвокатський запит. Також, відповідач має намір витребувати у позивача рішення/листи тощо про відмову або згоду в укладенні договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером №1211000000:04:086:0022 на новий строк та Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №1211000000:04:086:0022 площею 3,9607 га за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31 д/1 в Покровському районі станом на 01.01.2022, з урахуванням коефіцієнтів індексації за попередні роки. Оскільки, долучений позивачем витяг містить інформацію про відсутність коду цільового призначення земельної ділянки, який встановлюється на підставі класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548. Тобто, відомості про цільове призначення земельної ділянки не внесені;

- серед підстав, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа, відповідач зазначає, що у володінні Криворізької міської ради знаходиться договір оренди земельної ділянки, що є предметом розгляду справи, а також відповідні рішення, Акти-приймання передачі земельної ділянки. Інформація, а саме: надання витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 1211000000:04:086:0022, враховуючи її місцезнаходження, належить до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

- вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно: представником відповідача на офіційну електронну адресу Криворізької міської ради було направлено адвокатський запит. Станом на 01.10.2024 відповіді на адвокатський запит не надано. Представником відповідача на офіційну електронну адресу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області було направлено адвокатський запит. Станом на 01.10.2024 відповіді на адвокатський запит не надано.

У підготовче засідання 01.10.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засідання розглянуто клопотання відповідача про витребування доказів, у задоволенні якого ухвалою суду від 01.10.2024 судом було відмовлено, з огляду на те, що заявником не доведено неможливість самостійного отримання відповідних доказів (адвокатські запити надіслані лише 26.09.2024 та строк для надання відповіді на них не закінчився).

Також, у підготовчому засіданні 01.10.2024 було відкладено розгляд клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи.

Судом було відзначено, що відповідно до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчується 14.10.2024, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, подання до суду додаткових доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень), та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважав за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 01.10.2024 строк підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, а саме: по 13.11.2024 включно.

Крім того, у підготовчому засіданні 01.10.2024 судом протокольно було оголошено перерву до 15.10.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 46313/24 від 03.102024), в якій він просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- у пункті 8 договору оренди земельної ділянки від 31.01.2019 № 2019057 (далі - договір від 31.01.2019) визначено, що розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов`язується щорічно відповідно до інформації Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів формою, що заповнюється під час укладення або зміни умов договору чи продовження його дії. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до договору. Крім того, відповідно до пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. У постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19, на яку посилається представник відповідача, вказано, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати. Водночас, з урахуванням положень статті 21 Закону України "Про оренду землі" та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі. Проте, у такому разі, зважаючи на природу індексації, одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися;

- у позовній заяві зазначалися по кожному року коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель. Як зазначено у позовній заяві нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 у 2022 році за відомостями з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянку від 14.02.2023 №97-4-0.110,4-2721/301-23 становить - 102 683 730 грн. 57 коп. (118 086 290 грн. 15 коп. за витягом: 1,15 коефіцієнт індексації за 2022 рік, який не підлягає врахуванню під час здійснення розрахунку за 2022 рік), у 2023 році становить - 118 086 290 грн. 15 коп. У даному випадку, умовами договору від 31.01.2019 передбачено обчислення розміру орендної плати за спірну земельну ділянку з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом (пункт 54.1. статті 54 Податкового кодексу України). Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі;

- за договором від 31.01.2019 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення комплексу з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022, яка розташована на вул. Ракітіна, 31д/1 у Покровському районі м.Кривого Рогу, загальною площею 3,9607 га. Відповідно до умов договору від 31.01.2019, річна орендна плата за землю на момент укладення договору вноситься орендарем в розмірі 635 263 грн. 41 коп., виключно у грошовій формі за ставкою 0,9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Річна орендна плата у 2018 році вноситься виключно у грошовій формі за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 № 1862. Річна орендна плата у 2019 році вноситься виключно у грошовій формі за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради від 27.06.2018 № 2816. Дійсно, розмір та сума орендної плати, ураховуючи умови договору від 31.01.2019, переглядаються з внесенням змін до цього договору, зокрема зміни розміру орендної плати за землю, встановленого рішенням Криворізької міської ради. У період дії договору від 31.01.2019, а саме з 31.01.2019 по 07.09.2023, зміни щодо розміру орендної плати за землю сторонами не вносилися. Тому, орендна плата за договором від 31.01.2019 вноситься орендарем за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно до рішення Криворізької міської ради від 27.06.2018 № 2816;

- Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори (стаття 143 Конституції України, стаття 12 Податкового кодексу України, стаття 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 10, підпункт 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506, встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу на 2022 рік (далі - Рішення від 26.05.2021 № 506), яким установлено, у тому числі, ставки земельного податку та ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки, яке набрало чинності з 01.01.2022, за яким розмір ставки орендної плати для спірної земельної ділянки за цільовим призначенням 11.02 встановлено 3,0% від нормативної грошової оцінки земель міста. Тож, після закінчення терміну дії договору від 31.01.2019, а саме: з 08.09.2023 ставка орендної плати спірної земельної ділянки становить 3,0% від нормативної грошової оцінки, яка відповідно до позовної заяви стягується за частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України. Разом з тим відповідно до договору від 31.12.2019 зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до договору;

- рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728, яке набрало чинності 01.01.2016, та діяло до 31.12.2021, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. В основу договору від 31.01.2019 покладено витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.07.2018 № 97-4-0.22-1465/165-18 відповідно до якого нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки та становила 70 584 822 грн. 91 коп. Проте, за статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, - проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності означеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728 втрачає чинність. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19). Тож, затвердження нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста є підставою для перегляду розміру орендної плати без внесення змін до умов договору від 31.01.2019. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 14.02.2023 № 97-4-0.110,4-2721/301-23 становить - 118 086 290 грн. 15 коп. і підлягає застосуванню з 01.01.2022, застосовуючи при цьому відповідні коефіцієнти індексації. Враховуючи вищевикладене, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни;

- з питання того, що у витязі відсутній код класифікації виду цільового призначення земельної ділянки, а саме коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, позивач зазначає, що відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру від 26.07.2024 № НВ-0001784662024, долученого до матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 за цільовим призначенням: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення земельної ділянки: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості є сформованою з 22.02.2013. Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки (пункт 55 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру"). Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок (далі - Методика). Пунктом 20 Методики встановлено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Тож, посилання представника відповідача на те, що у витязі відсутній код цільового призначення земельної ділянки безпідставний, ураховуючи те, що відповідно до положень Методики витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок видається за встановленою формою. Також, позивач зазначає, що до матеріалів справи представником відповідача надано перелік документів, відповідно до яких встановлено, що відповідач обізнаний про категорію земель, цільове призначення земельної ділянки, її загальну площу. Тож, посилання представника відповідача про вибір суб`єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень безпідставні та законодавчо необґрунтовані;

- щодо вжиття відповідачем заходів щодо укладення договору оренди земельної ділянки, позивач вказує на те, що в період з 31.01.2019 по 07.09.2023 відносини між Криворізькою міською радою та ТОВ "Інваріант" регулювалися договором від 31.01.2019. Пунктом 20 договору від 31.01.2019 встановлено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Після закінчення строку договору орендар, у разі належного виконання обов`язків має переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки за два місяці (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проєкт додаткової угоди. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення (пункт 6 договору від 31.01.2019). Тож, договором від 31.01.2019 передбачено переважне право орендаря на поновлення укладеного договору оренди земельної ділянки на новий строк. За долученим представником відповідача до відзиву клопотанням за вих. № 43 від 26.10.2023 про надання в оренду земельної ділянки відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України встановлено, що термін звернення для поновлення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 відповідачем пропущено. Враховуючи те, що відповідач має переважне право на укладення договору оренди спірної земельної ділянки у зв`язку з тим, що останньому на праві приватної власності належить виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.07.2024 №388389315, рішенням Криворізької міської ради від 08.12.2023 № 2403 "Про надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності заявників" (далі - Рішення від 08.12.2023 № 2403) надано заявникам (користувачам), у тому числі відповідачу (додаток 1) в оренду земельні ділянки, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у їх власності; заявникам, відповідно до пункту 3 Рішення від 08.12.2023 № 2403, укласти з міською радою договори оренди земельних ділянок. Проте, на момент звернення позивача до Господарського суду Дніпропетровської області договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 відповідачем з позивачем не укладено. Тому, за період з 08.09.2023 по 31.12.2023 позивачем пред`являються позовні вимоги, як безпідставно збережені кошти відповідно до положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України. Позивач зазначає, що з квітня 2015 року згідно з Законом України "Про оренду землі" виключена норма, яка передбачала, що невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки, є акт приймання-передачі об`єкта оренди. Тому, посилання представника відповідача щодо відсутності Акту приймання-передачі об`єкта оренду не заслуговують на увагу;

- щодо настання форс-мажорних обставин, позивач зазначає, що умовами договору від 31.01.2019 встановлено, що орендар зобов`язаний систематично сплачувати орендну плату в повному обсязі в установлений договором строк. Представником відповідача до матеріалів справи не надано сертифікат Торгово-промислової палати України, яким би засвідчувалася дія обставин непереборної сили щодо виконання відповідачем зобов`язань. У свою чергу, у контексті положень статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також пункту 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України №44(5) від 18.12.2014) єдиним документом, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є сертифікат Торгово-промислової палати України. Лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, на який посилається представник відповідача, не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні". Такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, у даному випадку відповідача, для якого могли настати певні форс-мажорні обставини (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 912/750/22, від 29.06.2023 у справі № 922/999/22).

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. суду № 46870/24 від 08.10.2024), в якій він просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інваріант" на користь Криворізької міської ради заборгованість за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 у період з 01.01.2022 до 31.12.2023 у розмірі 1 262 920 грн. 41 коп., пеню за період з 31.07.2022 по 29.02.2024 у розмірі 113 978 грн. 48 коп. та судовий збір у розмірі 20 653 грн. 48 коп. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає про те, що з урахуванням інформації, наданої Головним управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.08.2024 за № 39937/5/04-36-04-12-14, виникла необхідність в уточненні позовних вимог (зменшення) за період з 08.09.2023 по 31.12.2023. Розрахунок заборгованості за період з 08.09.2023 до 31.12.2023: 118 086 290 грн. 15 коп. х 3,0 % = 3 542 588 грн. 70 коп. - орендна плата за рік, де: 118 086 290 грн. 15 коп. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 у 2023 році за відомостями з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянку від 14.02.2023 № 97-4- 0.110,4-2721/301-23; 3,0% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506; 3 542 588 грн. 70 коп.:12 (місяців) = 295 215 грн. 73 коп. (місячна орендна плата за 2023 рік); 295 215 грн. 73 коп.: 30 (днів) х 23 (дні) = 226 332 грн. 06 коп. (орендна плата за період з 08.09.2023 по 30.09.2023); (295 215 грн. 73 коп. х 3 (місяці))+226 332,06 = 1 111 979 грн. 25 коп. (орендна плата за період з 08.09.2023 по 31.12.2023); (66 967 грн. 22 коп.: 30 (днів) х 23 (днів) = 51 341 грн. 54 коп. (сплачено за користування земельною ділянкою за період з 08.09.2023 по 30.09.2023); (66 967,22 х 2 місяці) + 51 341 грн. 54 коп. + 66 967,20 = 252 243 грн. 18 коп. (сплачено за користування земельною ділянкою за період з 08.09.2023 по 31.12.2023 відповідно до даних ГУ ДПС у Дніпропетровській області); 1 111 979 грн. 25 коп. 252 243 грн. 18 коп. = 859 736 грн. 07 коп. (безпідставно збережені кошти за період з 08.09.2023 по 31.12.2023). Наведений розмір заборгованості підтверджується та деталізується: розрахунком заборгованості безпідставно збережених коштів з пояснювальною запискою, виконаними Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради; листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.08.2024 № 39937/5/04-36-04-12-14. Разом з тим, відповідно до наданої довідки податкового органу від 29.08.2024 № 39937/5/04-36-04-12-14 виявлено арифметичну помилку в стовбці сплачених відповідачем коштів за 2023 рік (476 326 грн. 24 коп). Сума місячної сплати відповідачем коштів за користування земельною ділянкою за 2023 рік складає: 66 967 грн. 22 коп. (місячна сплата) х 11 (місяців) + 66 967 грн. 20 коп. (сплата за грудень 2023 року) = 803 606 грн. 62 коп. - загальна сплачена відповідачем сума за 2023 рік. Тому, відповідно, сума задекларованих та сплачених відповідачем коштів за користування земельною ділянкою за 2023 рік складає - 803 606 грн. 62 коп. Відповідно до статті 191 Податкового кодексу України на контролюючі органи покладено функції контролю своєчасності подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів. За період з 01.01.2022 до 07.09.2023 заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 31.01.2019 № 2019057 залишається незмінною, зазначеною в позовній заяві та долучених в цей період розрахунках та пояснювальної записки.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи (вх. суду №46873/24 від 08.10.2024), в яких він просить суд у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи у справі відмовити, посилаючись на таке:

- статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Обґрунтований розрахунок позовних вимог це такий розрахунок, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами договору, відображення проведених оплат, тощо. Текст позовної заяви від 08.08.2024 № 143 містить обґрунтований розрахунок сум, що стягується з відповідача, а до позовної заяви долучені документи, а саме: розрахунки заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 07.09.2023, пені з 31.07.2022 по 29.02.2024 з пояснювальною запискою; розрахунок безпідставно збережених коштів за період з 08.09.2023 по 31.12.2023 з пояснювальною запискою. В розрахунках зазначено розмір грошових вимог позивача до відповідача, який є обґрунтованим та виконаним відповідно до норм законодавства України та договору оренди земельної ділянки від 31.01.2019 № 2019057 (далі - договір від 31.01.2019). Розрахунок, відповідно до якого проведено нарахування заборгованості з орендної плати за землю та безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 ґрунтується виключно на Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 14.02.2023 №97-4-0.110,4-2721/301-23, долученого до позовної заяви та отриманого в Головному управлінні Держгеокадастру у Дніпропетровській області, з урахуванням коефіцієнту індексації за індексом споживчих цін обрахованого Державною службою статистики України та ставками орендної плати встановлених рішеннями Криворізької міської ради від 27.06.2018 № 2816 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році" та від 26.05.2021 № 506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу";

- обчислення розміру орендної плати за землю, враховуючи умови договору від 31.01.2019, здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до договору. Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України. Відповідач у порушення пунктів 10, 25 договору від 31.01.2019 не сплатив у повному обсязі узгоджений договірний розмір орендної плати за період з 01.01.2022 по 07.09.2023 в розмірі 403 184 грн. 34 коп., що є підставою для нарахування пені (пункт 12 договору від 31.01.2019) у розмірі 113 978 грн. 48 коп. та в період відсутності договірних відносин (безпідставно збережені кошти) за період з 08.09.2023 по 31.12.2023 у розмірі 1 025 452 грн. 23 коп. Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 05.08.2022 по справі № 922/2060/20, зазначено, що у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України. Наведений позивачем розрахунок пені відповідає умовам укладеного договору та вимогам чинного законодавства, представником відповідача не спростований. Формула обчислення розміру орендної плати та безпідставно збережених коштів з урахуванням нормативної грошової оцінки та індексації передбачена умовами договору від 31.01.2019, так само узгоджено відповідне питання на законодавчому рівні. Так, частинами першою та другою статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок. Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (підпункти 271.1.1, 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України). За статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років;

- Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно з якими для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік 1,06; 2017 рік 1,0; 2018 рік 1,0; 2019 рік 1,0; 2020 рік 1,0; 2021 рік 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), за 2022 рік 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); за 2023 -1,051. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 у 2022 році за відомостями з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянку від 14.02.2023 № 97-4-0.110,4- 2721/301-23 становить - 102 683 730 грн. 57 коп. (118 086 290 грн. 15 коп. за витягом : 1,15 коефіцієнт індексації за 2022 рік, який не підлягає врахуванню під час здійснення розрахунку за 2022 рік), у 2023 році становить - 118 086 290 грн. 15 коп. Статтею 143 Конституції України, статті 12 Податкового кодексу України, частини 1 статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Ставка орендної плати в договірний період, а саме з 01.01.2022 по 07.09.2023 становить 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановленої рішенням Криворізької міської ради від 27.06.2018 № 2816. Разом з тим, рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506, встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу на 2022 рік (далі - Рішення від 26.05.2021 № 506), яким установлено, у тому числі, ставки земельного податку та ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, та яке набрало чинності з 01.01.2022, за яким розмір ставки орендної плати для спірної земельної ділянки за цільовим призначенням 11.02 встановлено - 3,0% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.02 в додатку 2 до Рішення від 26.05.2021 № 506). За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки. Тож, ураховуючи вищевикладене, орендна плата розраховується у такій послідовності: 1) визначається розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (в залежності від дати отримання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки застосовується коефіцієнт індексації); 2) вартість річної орендної плати визначається множенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки на ставку орендної плати встановленої умовами договору від 31.01.2019 та рішеннями Криворізької міської ради; 3) на основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за базовий місяць шляхом ділення річної орендної плати на 12 місяців (рік); 4) кінцева сума заборгованості з орендної плати враховує сплачені кошти відповідачем до податкового органу за відповідний період шляхом віднімання цих сум. Більш детально обчислення щодо орендної плати та безпідставно збережених коштів за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 з визначенням їх сум зазначено в позовній заяві, розрахунках наданих до неї з пояснювальними записками. Для нарахування безпідставно збережених коштів застосовано вихідні дані як для орендної плати, змінивши при цьому ставку, яка встановлена рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу". Тому, сума заборгованості за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 складає 1 542 615 грн. 05 коп. У пунктах 1.12, 3.1, 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" зазначено, з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем). Надані до позовної розрахунки в обґрунтування позовних вимог є нескладними, обґрунтованими та арифметично вірними в заявлений позивачем період, підтвердженими належними та допустимими доказами. Перевірити їх можна без навичок володіння спеціальними знаннями. Позивачем наведено вичерпну відповідь на всі питання, які заявлені в клопотанні представником відповідача. Докази, наявні в матеріалах справи взаємоузгоджуються один з одним і підстав для сумніву в їх об`єктивності та суперечливості, не вбачається. Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви, представником відповідача не надано, у тому числі щодо нарахувань за користування земельною ділянкою в договірний та позадоговірний період. Також, вбачається суперечлива поведінка відповідача, ураховуючи ті обставини, що останній частково декларує та сплачує кошти за користування спірною земельною ділянкою, при цьому вихідні дані, на підставі яких обчислюється плата за землю, ним не зазначаються.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 47024/24 від 09.10.2024), в яких він не погоджується із твердженнями позивача, викладеними у відповіді на відзив на позовну заяву, посилаючись на таке:

- представником відповідача на адресу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області було надіслано адвокатський запит з проханням надати: витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером №1211000000:04:086:0022 площею 3,9607 га, за адресою м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31д/1 в Покровському районі, станом на 01.01.2022. Листом від 02.10.2024 № 4-0.10-5430/2-24 ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області було надано копію витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 18.07.2022 № 11941/303-22. Згідно Витягом із технічної документації нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером № 1211000000:04:086:0022 складає - 9 379 271 грн. 61 коп. Тобто, станом на 01.01.2022 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки була у розмір - 90 719 271 грн. 61 коп. Натомість, виходячи із наданого розрахунку Криворізькою міської ради - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2022 рік становить - 102 683 730 грн. 57 коп. Таким чином, позивачем невірно розраховано суму заборгованості у 2022 році, враховуючи що розмір нормативної грошової оцінки відповідно до наданого Витягу ГУ Держгеокадастру складає - 93 719 271 грн. 61 коп., що є значно меншим ніж зазначає Криворізька міська рада у своєму розрахунку;

- позивач зазначає, що на момент звернення позивача до Господарського суду Дніпропетровської області договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером №1211000000:04:086:0022 відповідачем з позивачем не укладено. Тому, за період з 08.09.2023 по 31.12.2023 позивачем пред`являються позовні вимоги, як безпідставно збережені кошти в межах частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України. У той же час, згідно з пунктом 6 договору оренди земельної ділянки, договір укладено терміном до 07.09.2023. Після закінчення строку договору орендар, у разі належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, має переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк. Пунктом 16 договору оренди земельної ділянки передбачено, що земельна ділянка повертається на письмову вимогу орендодавця протягом 10-ти робочих днів з дати закінчення строку дії договору. Відповідач зазначає, що з боку ТОВ "Інваріант" було вжито заходів задля укладення договору оренди на новий строк, про що свідчить лист про намір поновити договір оренди земельної ділянки на новий строк (відповідно до пункту 6 договору оренди, після закінчення строку договору, орендар у разі належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, має переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк). Також, між позивачем та відповідачем існували усні домовленості щодо укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, про що свідчить Рішення Криворізької міської ради № 2403 від 08.12.2023 "Про надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності заявників (користувачів), а саме: надано ТОВ "Інваріант" земельну ділянку з кадастровим №1211000000:04:086:0022 строком на 1 рік з можливістю поновлення договорів оренди з урахуванням вимог статті 126-1 Земельного кодексу України. Відповідачем було надано до Криворізької міської ради проєкт договору оренди земельної ділянки. Отже, відповідачем було вжито всіх заходів задля укладення договору оренди земельної ділянки та отримання дозволу від позивача щодо поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк;

- також, ТОВ "Інваріант" сплачувалась орендна плата за земельну ділянку, що підтверджується долученим позивачем листом від ГУ ДПС у Дніпропетровській області №10/02-07/4234 від 16.08.2024, в якому зазначено, що відповідач у вересні 2023 року сплатив - 66 967 грн. 22 коп.; у жовтні року 2023 року сплатив - 66 967 грн. 22 коп.; у листопаді 2023 року сплатив - 66 967 грн. 22 коп. та у грудні 2023 року сплатив - 66 967 грн. 20 коп. Тобто, відповідачем здійснювалась оплата за користування земельної ділянки;

- відповідач зазначає, що позивачем за період з 08.09.2023 по 31.12.2023 пред`являються позовні вимоги, як безпідставно збережені кошти в межах частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України. Натомість, рішення Криворізької міської ради про надання в оренду земельної ділянки з кадастровим № 1211000000:04:086:0022 від 08.12.2023. Тобто, починаючи з 09.12.2023, ТОВ "Інваріант" наданий дозвіл на оренду земельної ділянки, а отже відсутній факт безпідставного користування земельною ділянкою, тим паче враховуючи сплату оренди відповідачем за весь 2023 рік та вжиття дій з боку ТОВ "Інваріант" задля укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк;

- також, відповідно до умов договору оренди земельної ділянки, а саме пункту 17, земельна ділянка повертається на письмову вимогу орендодавця протягом 10-ти робочих днів з дати закінчення строку дії договору. Пунктом 18 договору оренди, неповернення земельної ділянки не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом "Орендна плата" договору. На адвокатський запит представника відповідача, Криворізькою міською радою було надано Акт приймання-передачі земельної ділянки. Натомість, Акт не містить дати його підписання. Вимогу про повернення земельної ділянки позивачем на адвокатський запит не було надано, як і не надано доказів її надсилання на адресу ТОВ "Інваріант". Ненадання зазначеної вимоги може свідчити про введення переговорів, зокрема усних, задля продовження договору оренди земельної ділянки. Тобто, враховуючи викладене та враховуючи винесене Рішення КМР про надання в оренду оскаржуваної земельної ділянки, можна прийти до висновку, що з боку відповідача було вжито всіх необхідних дій задля укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, в тому числі і сплачену орендну плату за користування земельною ділянкою за період з вересня по грудень 2023 року.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про витребування доказів (вх. суду № 47724/24 від 14.10.2024), в якому він просить суд витребувати у Криворізької міської ради докази, а саме:

1) Акт приймання-передачі земельної ділянки за кадастровим номером №1211000000:04:086:0022, площею 3,9607 га за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31 д/1 в Покровському районі від ТОВ "Інваріант" до Криворізької міської ради у відповідності до умов договору оренди земельної ділянки № 2019057 від 31.01.2019;

2) вимогу Криворізької міської ради до ТОВ "Інваріант" про повернення земельної ділянки № 1211000000:04:086:0022, площею 3,9607 га за адресою: м. Кривий Ріг, вул.Ракітіна, 31 д/1 в Покровському районі у відповідності до умов договору оренди земельної ділянки № 2019057 від 31.01.2019;

3) зазначити чи передався у період, починаючи з 08.09.2023 до 08.12.2023 (або зазначити період передавання) ТОВ "Інваріант" до Криворізької міської ради проєкт договору оренди земельної ділянки № 1211000000:04:086:0022, площею 3,9607 га за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31 д/1 в Покровському районі на новий строк.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на таке:

- 31.01.2019 між Криворізькою міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інваріант" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № 2019057 (далі - договір), у відповідності до пункту 17 якого земельна ділянка повертається на письмову вимогу орендодавця протягом 10-ти робочих днів з дати закінчення строку дії договору. Пунктом 18 договору оренди передбачено, що неповернення земельної ділянки не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом "Орендна плата" договору;

- листом від 02.10.2024 позивачем було надано відповідь на адвокатський запит та надано наступні документи: Акт приймання-передачі земельної ділянки (дата підписання 05.06.2013); клопотання ТОВ "Інваріант" про надання в оренду земельної ділянки від 26.10.2023 № 43; Рішення міської ради від 08.10.2023 № 2403 "Про надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності заявників (користувачів). Відповідач зазначає, що позивачем частково було надано відповідь на адвокатський запит, адже в адвокатському запиті було зазначено про надання позивачем: 1) Акту приймання-передачі земельної ділянки за кадастровим номером №1211000000:04:086:0022, площею 3,9607 га, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31 д/1 в Покровському районі від ТОВ "Інваріант" до Криворізької міської ради у відповідності до умов договору оренди земельної ділянки № 2019057 від 31.01.2019; 2) вимога Криворізької міської ради до ТОВ "Інваріант" про повернення земельної ділянки №1211000000:04:086:0022, площею 3,9607 га, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31 д/1 в Покровському районі у відповідності до умов договору оренди земельної ділянки №2019057 від 31.01.2019; 3) звернення, листи, тощо ТОВ "Інваріант" до Криворізької міської ради задля укладення договору оренди земельної ділянки № 1211000000:04:086:0022, площею 3,9607 га за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31 д/1 в Покровському районі на новий строк. Криворізькою міською радою було надано Акт приймання-передачі земельної ділянки та зазначено, що його дата підписання - 05.06.2013. Натомість, в адвокатському запиті було зазначено про необхідність надання Акту приймання-передачі земельної ділянки за кадастровим номером № 1211000000:04:086:0022, площею 3,9607 га, за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31 д/1 в Покровському районі у відповідності до умов договору оренди земельної ділянки № 2019057 від 31.01.2019, тобто в цій частині адвокатський запит позивачем не виконано;

- відповідач стверджує, що позивачем також не виконано вимогу щодо надання вимоги Криворізької міської ради до ТОВ "Інваріант" про повернення земельної ділянки №1211000000:04:086:0022, площею 3,9607 га, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31 д/1 в Покровському районі у відповідності до умов договору оренди земельної ділянки № 19057 від 31.01.2019;

- відповідач зазначає, що у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи письмової вимоги Криворізької міської ради до ТОВ "Інваріант" про повернення земельної ділянки за кадастровим номером № 1211000000:04:086:0022, а також відсутності Акту приймання-передачі земельної ділянки, відповідач має намір повторно витребувати зазначені докази у позивача. Також, відповідач має намір витребувати у позивача інформацію чи надсилався відповідачем проєкт договору оренди земельної ділянки на новий строк за період, починаючи з 08.09.2023 до 08.12.2023.

У підготовче засідання 15.10.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

У вказаному засіданні судом розглянуто заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, з приводу якої суд зазначив таке.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Оскільки заява про зменшення розміру позовних вимог подана позивачем з додержанням вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає її до розгляду.

Також, у підготовчому засіданні 15.10.2024 розглянуто клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи та заслухані заперечення представника позивача щодо поданого відповідачем клопотання.

Оцінивши об`єктивно докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання, суд не вбачав підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 у справі № 927/110/18, від 23.12.2021 у справі № 5015/45/11(914/1919/20) та від 22.03.2023 у справі № 904/7603/21).

Слід відзначити, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

За таких обставин суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Європейський суд з прав людини зауважив, що компетенцією національних судів є вирішення того, чи необхідно звертатися за зовнішньою порадою (див. рішення Суду у справі Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013).

У даному випадку суд зазначає, що заявником не доведено, що обставини, задля підтвердження яких він просить суд призначити судову експертизу, не можуть бути встановлені за результатом дослідження та аналізу всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності; що наявні в матеріалах справи докази є суперечливими чи наявні інші обставини, які свідчать про дійсну потребу у проведенні судової експертизи. Судом відзначено, що наявні в матеріалах справи розрахунки заявлених до стягнення сум є чіткими та зрозумілими, також наявна можливість для здійснення власних розрахунків вказаних сум, оскільки механізм здійснення вказаних розрахунків не є складним та не потребує спеціальних знань чи навичок.

Враховуючи все вищевикладене, суд прийшов до висновку, що клопотання відповідача про призначення судової експертизи задоволенню не підлягає.

Крім того, у підготовчому засіданні 15.10.2024 розглянуто клопотання відповідача про витребування доказів, яке було подане до суду 14.10.2024.

За результатом розгляду вказаного клопотання, суд не вбачав підстав для його задоволення з таких підстав.

З огляду на те, що відповідач просить суд витребувати докази у позивача, у судовому засіданні представником позивача були надані пояснення щодо вказаних відповідачем у клопотанні доказів, зокрема:

- щодо акту приймання-передачі земельної ділянки за кадастровим номером №1211000000:04:086:0022, площею 3,9607 га за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31 д/1 в Покровському районі від ТОВ "Інваріант" до Криворізької міської ради у відповідності до умов договору оренди земельної ділянки № 2019057 від 31.01.2019, - у судовому засіданні представник позивача пояснив, що такий Акт не складався, а отже не існує;

- щодо вимоги Криворізької міської ради до ТОВ "Інваріант" про повернення земельної ділянки № 1211000000:04:086:0022, площею 3,9607 га за адресою: м. Кривий Ріг, вул.Ракітіна, 31 д/1 в Покровському районі у відповідності до умов договору оренди земельної ділянки № 2019057 від 31.01.2019, - представник позивача зазначив, що така вимога також відсутня, оскільки на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно відповідача;

- щодо зазначення чи передався у період, починаючи з 08.09.2023 до 08.12.2023 (або зазначити період передавання), ТОВ "Інваріант" до Криворізької міської ради проєкт договору оренди земельної ділянки № 1211000000:04:086:0022, площею 3,9607 га за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31 д/1 в Покровському районі на новий строк, - судом відзначено, що з долучених до клопотання доказів (адвокатського запиту) вбачається, що з приводу вказаного питання відповідач до позивача не звертався, отже, в цій частині заявником не доведено неможливість самостійного отримання вказаного доказу.

З огляду на викладене, судом було відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інваріант" про витребування доказів.

Також, у вказаному засіданні представник позивача зазначив, що ним повідомлені суду всі обставини справи, які йому відомі; надані всі докази, на які він посилається; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, а також позивачем та відповідачем подані всі заяви по суті справи, передбачені частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим представник позивача підтвердив доцільність закриття підготовчого провадження.

Також, у вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 15.10.2024 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 15.10.2024 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 12.11.2024.

Від відповідача надійшла заява (вх. суду № 48738/24 від 21.10.2024), в якій він просить суд надати можливість його представнику прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 21.10.2024 заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження (вх. суду №51134/24 від 29.10.2024), в якому він зазначив таке:

- представником ТОВ "Інваріант" було надіслано адвокатський запит на адресу позивача для витребування необхідних доказів, що входять до предмету доказування по справі, зокрема: 1) Акт приймання-передачі земельної ділянки за кадастровим номером №1211000000:04:086:0022 площею 3,9607 га за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31 д/1 в Покровському районі від ТОВ "Інваріант" до Криворізької міської ради у відповідності до умов договору оренди земельної ділянки № 2019057 від 31.01.2019; 2) вимога Криворізької міської ради до ТОВ "Інваріант" про повернення земельної ділянки №1211000000:04:086:0022 площею 3,9607 га за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31 д/1 в Покровському районі у відповідності до умов договору оренди земельної ділянки №2019057 від 31.01.2019. Листом від 02.10.2024 позивачем було надано відповідь на адвокатський запит, а в частині щодо відповідей та підтверджуючих доказів на пункт 1, 2 адвокатського запиту - відповідь не було надано. Тобто, позивачем не було виконано вимоги щодо надання Акту приймання-передачі у відповідності до умов договору оренди земельної ділянки № 2019057 від 31.01.2019 та надання вимоги про повернення земельної ділянки. Також, 14.10.2024 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області представником відповідача було надіслано клопотання про витребування доказів, з проханням витребувати вищезазначені докази;

- 08.10.2024 від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. Питання щодо прийняття заяви про зменшення розміру позовних вимог було вирішено в судовому засіданні Господарського суду Дніпропетровської області, тільки 15.10.2024. Таким чином для вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, а саме подання відповідачем пояснень/заперечень на заяву про зменшення розміру позовних вимог, а також вирішення клопотання про витребування доказів від 14.10.2024, необхідно повернутися на стадію підготовчого провадження;

- відповідач зазначає, що його думка щодо доцільності закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті не була заслухана. В судовому засіданні, призначеному на 01.10.2024 на 12 год. 20 хв., яке відбулось в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області, було погоджено дату наступного підготовчого судового засідання на 15.10.2024 о 12 год. 20 хв. та оголошено протокольну перерву. Також було визначено, що у зв`язку з тим що, у адвоката Чередниченко А.В. на 15.10.2024 наявні інші судові засідання (справа № 753/6456/24 погоджена сторонами на 15.10.2024 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції та справа № 490/5753/23, погоджена сторонами на 15.10.2024 об 16 год. 30 хв. в режимі відеоконференції), сторони можуть прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, без надсилання відповідного клопотання сторонами у справі, оскільки і позивач, і відповідач мають зареєстровані кабінет в підсистемі "Електронний суд". Натомість, 15.10.2024 о 12 год. 20 хв. адвоката Чередниченко А.В., яка представляє інтереси ТОВ "Інваріант" в режимі відеоконференції судом не було під`єднано. В телефонному режимі, адвокат Чередниченко А.В. попередила приймальну судді Фещенко Ю.В. про те, що остання очікує запрошення через підсистему "Електронний суд" для прийняття участі в режимі відеоконференції. Відповідно до протоколу, який було розміщено в підсистемі "Електронний суд", о 13 год. 12 хв. було розпочато судове засідання. О 13 год. 22 хв. судом було прийнято заяву про зменшення розміру позовних вимог. О 13 год. 40 хв. судом було відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів, поданого адвокатом Чередниченко А.В. О 13 год. 47 хв. судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. Тобто, виходячи з протоколу судового засідання, призначеного на 15.10.2024 о 12 год. 20 хв., судове засідання було розпочато без участі відповідача та у час, що не відповідає визначеному між сторонами. Згідно з відомостями, що розміщені на офіційному сайті Господарського суду Дніпропетровської області, перерва у суді визначена, починаючи з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хв. Таким чином, судове засідання було проведено у час роботи суду, який є неробочим та без участі відповідача;

- щодо розгляду клопотання про витребування доказів без участі представника відповідача, останній зазначає, що судом не було заслухано думку та обґрунтування необхідності витребування доказів, зазначених у клопотанні. Оскільки, як було зазначено у клопотанні про витребування доказів, позивачем не виконано вимог щодо надання відповіді на адвокатський запит, а тому відповідач має законне право на витребування зазначених доказів в судовому порядку. Натомість, як зазначено в ухвалі суду від 15.10.2024 у справі, представником позивача були надані пояснення в судовому засіданні щодо вказаних відповідачем у клопотанні доказів. Відповідач не погоджується із усними поясненнями представника позивача, оскільки, по-перше: позивачем не зазначено підстав щодо яких Акт приймання-передачі земельної ділянки № 121100000:04:086:0022 не складався, якщо він передбачений умовами договору оренди земельної ділянки № 2019057 від 31.01.2019; по-друге, позивачем не зазначено підстав відсутності складання вимоги Криворізької міської ради до ТОВ "Інваріант" про повернення земельної ділянки №121100000:04:086:0022, якщо її складання передбачене умовами договору оренди земельної ділянки № 2019057 від 31.01.2019, після припинення дії договору оренди. Тобто, позивачем не зазначено жодних підстав невиконання ним же умов договору оренди та підстав відсутності складення та надсилання на адресу ТОВ "Інваріант" витребовуваних ним доказів (Акту приймання-передачі земельної ділянки та вимоги). А отже, задля подання процесуальних документів відповідачем, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, для забезпечення можливості належного доказування обставин справи, з метою повного, всебічного розгляду даної справи і прийняття законного, обґрунтованого рішення у ній, відповідач просить суд повернутися у підготовче провадження та призначити судове засідання з урахуванням встановлених законодавством строків.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. суду № 51559/24 від 06.11.2024), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи копії відповідей:

- задля отримання пояснень щодо різниці розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у витягах, виданих Управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в липні 2022 року та лютому 2023 року Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради (далі - Департамент) зроблено відповідний запит. Відповідно до отриманої листом від 21.10.2024 № 3673/299-24 відповіді, в якій зазначено, що за заявою ТОВ "Інваріант" та заявою Департаменту спеціалістами відділу згідно їх посадових обов`язків 18.07.2022 та 13.02.2023 сформовано витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 3,9607 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості (код цільового призначення КВЦПЗ 11.02). Згідно з вказаними витягами вартість земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнту індексації за 2021 рік (Кі=1,1) 18.07.2022, складає 93 719 271 грн. 61 коп., а 13.02.2023, з урахуванням коефіцієнту індексації за 2021-2022 роки (Кі=1,265), - 118 086 290 грн. 15 коп. Виконавши порівняльний аналіз розрахунків до витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки, сформованих 18.07.2022 та 13.02.2023, встановлено, що після того, як розробником Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу (ДП УДНДІПМ "Діпромісто") 08.08.2022 відрегульовано значення локальних факторів, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 збільшилася (з 93 719 271 грн. 61 коп. на 118 086 290 грн. 15 коп.) за рахунок зміни значень наступних локальних коефіцієнтів, а саме: місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон пляжів - 1,04 у 2022 році збільшено на 1,15 у 2023 році; місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення навпаки зменшено у 2023 році у порівнянні з 2022 роком 1,2 змінено на 1,19. За наявною у відділі інформацією для земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 визначені наступні показники, які впливають на її вартість, а саме: значення зонального коефіцієнту економіко-планувальної зони П-10 (Км2) дорівнює 2,56 сукупний коефіцієнт локальних факторів на місцезнаходження земельної ділянки (Км3) - 1,15 (під час формування витягу 18.07.2022) і 1,26 (під час формування витягу 13.02.2023), коефіцієнт функціонального використання, як для земельних ділянок промисловості дорівнює 1,2. Підсумовуючи, відповідач зазначає, що зміни значення сукупного коефіцієнту локальних факторів на місцезнаходження земельної ділянки (Км3) з 1,15 на 1,26 призвели до збільшення її вартості. Крім того, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом України (пункт 54.1. статті 54 Податкового кодексу України). У листі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.10.2024 № 47860/5/04/-36-04-12-14 зазначається про те, що ТОВ "Інваріант" за 2022-2023 роки обчислює розмір орендної плати за ставкою 0,9% на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.07.2018 № 97-4-0.22-1465/165-17 (із зазначенням нормативної грошової оцінки - 70 584 822 грн. 91 коп.), із застосуванням коефіцієнту індексації 1,1 та 1,15 відповідно. Із викладеного вбачається прояв недобросовісної та суперечливої поведінки з боку відповідача, який використовував при декларуванні та сплаті коштів за 2022-2023 роки неактуальні відомості.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення про повернення справи до розгляду на стадію підготовчого провадження (вх. суду №51678/24 від 07.11.2024), в якому він просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження, посилаючись на таке:

- у відповіді на відзив на позовну заяву, сформованого в підсистемі "Електронний суд" 03.10.2024, та в судовому засіданні 15.10.2024, позивачем зазначалося, що відносини пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами та нормативно-правовими актами України, а також, в даному випадку, договором від 31.01.2019. Позивач повторно наголошує, що з квітня 2015 року з Закону України "Про оренду землі" виключена норма, яка передбачала, що невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки, є Акт приймання - передачі об`єкта оренди. Додатком до договору від 31.01.2019 долучено рішення міської ради від 28.11.2018 № 3260 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним особам", яке долучено до позовної заяви від 08.08.2024 № 143. Тож, при укладенні договору від 31.01.2019 Акт приймання-передачі спірної земельної ділянки не передбачався;

- щодо письмової вимоги орендодавця (позивача) про повернення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 протягом 10-ти робочих днів з дати закінчення строку дії договору, позивач зазначає, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.07.2024 № 388389315 за адресою: вул. Ракітіна, 31д/1 знаходиться виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею - 11 946,72 кв. м, яке на праві власності належить ТОВ "Інваріант". За змістом частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання нежитлових приміщень, які належать відповідачам, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. А тому, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою нерухомістю, розташованою за адресою: місто Кривий Ріг, вул.Ракітіна,31д/1, презумується користування усією спірною земельною ділянкою (правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20). Тому, відповідач має пріоритетне право на користування зазначеною земельною ділянкою через розміщення на ній об`єкта нерухомого майна. Разом з тим, у відповіді на адвокатський запит, підготовленої Виконавчим комітетом Криворізької міської ради від 02.10.2024 за вих. №12/18/6630, надано в електронному вигляді наявну запитувану інформацію, тому, клопотання відповідача про витребування доказів безпідставне та необґрунтоване;

- 15.08.2024 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по справі прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; 15.10.2024 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. Тож, в даному випадку судом дотримано процесуальні строки, встановлені у Господарському процесуальному кодексі України. Відповідно до статей 113, 118 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких впиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Відповідачем документи, отримані на адвокатський запит від 02.10.2024, долучені до заперечення на відповідь на відзив, сформований в системі "Електронний суд" 08.10.2024. Крім того, ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2024 та 15.10.2024 відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про витребування доказів. Тож, питання розглядалося судом на стадії підготовчого провадження, як то передбачено Господарським процесуальним кодексом України. Нормами процесуального права не передбачено підстав, за яких є можливим повернення до підготовчого провадження на стадії судового розгляду справи, після закриття підготовчого провадження. Тому, повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні є неможливим, що зумовлено, зокрема, необхідністю дотримання принципів стадійності господарського процесу та правової визначеності, а також з метою недопущення зловживання процесуальними правами тією чи іншою стороною. Повернення до стадії підготовчого провадження порушить засади справедливості, неупередженості, рівності та змагальності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, надасть одній зі сторін у даній справі, а саме: відповідачу, значну процесуальну перевагу, що є неприпустимим зважаючи на засади господарського судочинства;

- позивач звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20, в якій зазначено, що відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Проте, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Необхідність відступу від норм процесуального права повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя та причини. В даному випадку не встановлено обґрунтованих, вагомих підстав та обставин для повернення до стадії підготовчого провадження.

У судове засідання 12.11.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.

До початку судового засідання з розгляду справи по суті, судом розглянуто клопотання відповідача про повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження, в задоволенні якого судом було відмовлено з огляду на відсутність підстав для такого повернення, а також судом роз`яснено, що до початку судового засіданні з розгляду справи по суті, відповідач має можливість скористатися правами, передбаченими процесуальним законом на стадії підготовчого провадження. Також судом заслухано думку представника відповідача з приводу необхідності витребування у позивача додаткових доказів, з приводу яких було відзначено, що вказані питання вже були розглянуті судом раніше, та у задоволенні вказаного клопотання судом було відмовлено, з огляду на те, що позивач (особа, у якої відповідач просить суд витребувати такі докази) підтвердила відсутність таких доказів та їх не складання. До початку розгляду справи по суті 12.11.2024 представники позивача та відповідача підтвердили, що у них відсутні будь-які інші заяви чи клопотання, у зв`язку з чим судом було розпочато розгляд справи по суті у судовому засіданні 12.11.2024.

У судовому засіданні 12.11.2024 протокольно було оголошено перерву до 19.11.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (вх. суду № 33216/24 від 15.11.2024), в яких він просить суд під час розгляду справи врахувати наступне:

- позивач до матеріалів справи долучив додаткові докази та в обґрунтування клопотання зазначив про те, що задля отримання пояснень щодо різниці розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у витягах, виданих Управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в липні 2022 року та лютому 2023 року Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради зроблено відповідний запит. Долучено до матеріалів справи комісії відповідей: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.10.2024 № 47860/5/04/36-04-12-14 та лист Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.10.2024 № 3673/299-24. Відповідач зазначає, що зазначені докази були долучені позивачем, 06.11.2024, тобто, коли справа перебувала на стадії розгляду справи по суті. Ухвалою від 15.10.2024 Господарським судом Дніпропетровської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті;

- на стадії судового розгляду справи після закриття підготовчого провадження не підлягають задоволенню подані позивачем докази, які можуть бути заявлені лише на стадії підготовчого провадження. Також, представником відповідача на адресу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області було надіслано адвокатський запит, з проханням надати: витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером № 1211000000:04:086:0022 площею 3,9607 га, за адресою м.Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31д/1 в Покровському районі, станом на 01.01.2022. Листом від 02.10.2024 № 4-0.10-5430/2-24 ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області було надано копію витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 18.07.2022 № 11941/303-22. Згідно з Витягом із технічної документації нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером № 1211000000:04:086:0022 складає - 93 719 271 грн. 61 коп. Тобто, станом на 01.01.2022 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки була 90 719 271 грн. 61 коп. Якщо виходити із заявленого позивачем періоду нарахування заборгованості за договором оренди земельної ділянки, то останні зазначають розрахунок заборгованості з орендної плати за землю за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та пені за період з 31.07.2022 по 29.02.2024 з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 102 683 730 грн. 57 коп. Натомість, виходячи із долученого ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 18.07.2022, нормативна оцінка оскаржуваної земельної ділянки - становить 93 719 271 грн. 61 коп. Тобто, розрахунок заборгованості за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 мав відбуватися з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 93 719 271 грн. 61 коп. Розрахунок заборгованості: 93 719 271,61 х 0,9% = 843 473 грн. 44 грн. - орендна плата за рік, де: 93 719 271 грн. 61 коп. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки; 0,9% - ставка орендної плати за землю; 843 473,4:12 місяців = 70 289 грн. 45 коп. - орендна плата за місяць;

- після закінчення строку дії договору, позивач мав вжити всіх передбачених договором заходів задля повернення земельної ділянки, включаючи написання та направлення письмової вимоги на адресу відповідача. Відсутність запитуваних документів свідчить про той факт, що Криворізькою міською радою після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки не було вжито жодних заходів задля повернення земельної ділянки, відповідна вимога позивачем не складалась та в свою чергу жодних Актів приймання-передачі земельної ділянки сторонами не складалось та не підписувалось. Зазначене також може свідчити про той факт, що відповідачем вживались всі необхідні задля укладення договору оренди оскаржуваної земельної ділянки на новий строк, що підтверджується рішенням Криворізької міської ради від 08.12.2023 № 2403 "Про надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності заявників (користувачів)". Відтак, при укладенні договору оренди земельної ділянки, орендар та орендодавець, керуючись принципом свободи договору, згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України, можуть передбачити умови щодо особливостей передання об`єкта оренди від орендодавця до орендаря, експлуатації (використання) орендованого майна у процесі здійснення господарської діяльності орендарем, а також умови щодо повернення об`єкта оренди орендодавцю після спливу строку дії договору оренди. За таких обставин, Криворізька міська рада не виконала умови пункту 17 договору оренди земельної ділянки;

- щодо позовної вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів за період з 08.09.2023 по 31.12.2023, відповідач зазначає, що зазначена вимога не підлягає задоволенню, посилаючись на те, що з боку ТОВ "Інваріант" було вжито заходів задля укладення договору оренди на новий строк, про що свідчить лист про намір поновити договір оренди земельної ділянки на новий строк (відповідно до пункту 6 договору оренди, після закінчення строку договору, орендар у разі належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, має переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк). Також, між позивачем та відповідачем існували усні домовленості щодо укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, про що свідчить рішення Криворізької міської ради № 2403 від 08.12.2023 "Про надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності заявників (користувачів), а саме надано ТОВ "Інваріант" земельну ділянку з кадастровим №1211000000:04:086:0022 строком на 1 рік з можливістю поновлення договорів оренди з урахуванням вимог статті 126-1 Земельного кодексу України. Відповідачем було надано до Криворізької міської ради проєкт договору оренди земельної ділянки. Отже, відповідачем було вжито всіх заходів задля укладення договору оренди земельної ділянки та отримання дозволу від позивача щодо поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк. Також, ТОВ "Інваріант" сплачувалась орендна плата за земельну ділянку, що підтверджується долученим позивачем листом від ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 10/02-07/4234 від 16.08.2024, в якому зазначено, що відповідач у вересні 2023 року сплатив - 66 967 грн. 22 коп.; у жовтні 2023 року сплатив - 66 967 грн. 22 коп.; у листопаді 2023 року сплатив - 66 967 грн. 22 коп. та у грудні 2023 року сплатив - 66 967 грн. 20 коп. Тобто, відповідачем здійснювалась оплата за користування земельної ділянки. Відповідач зазначив, що позивачем за період з 08.09.2023 по 31.12.2023 пред`являються позовні вимоги, як безпідставно збережені кошти в рамках частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України. Натомість, наявне рішення Криворізької міської ради про надання в оренду земельної ділянки з кадастровим № 1211000000:04:086:0022 від 08.12.2023. Тобто, починаючи з 09.12.2023 ,ТОВ "Інваріант" наданий дозвіл на оренду земельної ділянки, а отже відсутній факт безпідставного користування земельною ділянкою, тим паче враховуючи сплату оренди відповідачем за весь 2023 рік та вжиття дій з боку ТОВ "Інваріант" задля укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк. Також, слід зазначити, що відповідно до умов договору оренди земельної ділянки, а саме пункту 17, земельна ділянка повертається на письмову вимогу орендодавця протягом 10-ти робочих днів з дати закінчення строку дії договору. Пункт 18 договору оренди щодо неповернення земельної ділянки не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом "Орендна плата" договору. Вимогу про повернення земельної ділянки позивачем на адвокатський запит не було надано, як і не надано доказів її надсилання на адресу ТОВ "Інваріант". Ненадання зазначеної вимоги може свідчити про введення переговорів, зокрема усних, задля продовження договору оренди земельної ділянки. Тобто, враховуючи викладене та враховуючи винесене рішення Криворізької міської ради про надання в оренду оскаржуваної земельної ділянки, можна прийти до висновку, що з боку відповідача було вжито всіх необхідних дій задля укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, в тому числі і сплачену орендну плату за користування земельною ділянкою за період з вересня по грудень 2023 року.

У судове засідання 19.11.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні судом було відзначено, що відповідачем лише 15.11.2024 подані додаткові пояснення по справі, у зв`язку з чим, з метою надання часу для ознайомлення з поданим документом, наявна необхідність для оголошення перерви у судовому засіданні.

Враховуючи вказане, у судовому засіданні 19.11.2024 судом протокольно було оголошено перерву до 21.11.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 54177/24 від 21.11.2024), в якому він просить суд перенести розгляд справи на іншу дату та надати можливість прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, посилаючись на таке:

- наразі в Україні відсутнє повністю безпечне місце і щодня у кожній місцевості нашої держави лунають сирени, що в свою чергу передбачає необхідність працівників Виконавчого комітету Криворізької міської ради переміщатися в укриття. Ігнорування зазначених вказівок може мати сумні наслідки. Наслідком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України є щоденні сирени повітряної тривоги про загрозу ракетних обстрілів міста, які можуть бути реальними по місцю знаходження, що унеможливлює встановити нормальний режим праці. Ураховуючи сьогоднішню ситуацію, яка склалася у місті Кривий Ріг (приліт ракети в одному районі з місцезнаходженням позивача), відключення світла та перебої в роботі мережі Інтернет, у тому числі підсистемі "Електронний суд", позивач просить суд перенести розгляд справи на іншу дату та врахувати розпорядок роботи працівників апарату міської ради і виконкому, департаментів, управлінь, відділів та інших виконавчих органів міської ради з 8:00 год. до 16:30 год. (рішення виконкому Криворізької міської ради від 21.07.2021 № 377 "Про затвердження Регламенту виконавчого комітету Криворізької міської ради в новій редакції");

- позивач просить суд врахувати вказані обставини, як об`єктивні причини, які в сукупності негативно впливають на робочий процес та відкласти розгляд справи.

У судове засідання 21.11.2024 з`явився представник відповідача, представник позивача у вказане засідання не з`явився, при цьому судом враховано наявність клопотання позивача про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Також, у вказаному засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 21.11.2024 у судовому засіданні було оголошено перерву до 25.11.2024.

У судове засідання 25.11.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засідання 25.11.2024 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву та додаткових поясненнях.

У судовому засіданні 25.11.2024 представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

При цьому, з приводу долучення до матеріалів справи заяв по суті справи та доказів з порушенням строків, визначених нормами Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає таке.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку, звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

У пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1975 у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства", заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського Суду з прав людини від 17.01.2012 у справі "Станєв проти Болгарії", заява № 36760/06, пункт 230).

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

На переконання суду, в умовах введення в Україні воєнного стану слід уникати надмірного формалізму та з розумінням ставитись до пропуску процесуальних строків учасниками справи для забезпечення їх права на доступ до правосуддя, оскільки протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 зазначеної Конвенції, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.

Судом також враховано, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В аспекті зазначеного господарський суд вважає за доцільне звернутись також до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, пункт 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, пункт 33, 08.12.2016). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 та ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.

Таким чином, під час прийняття рішення у даній справі судом було враховано та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи на час прийняття рішення у справі доказам та поясненням.

У судовому засіданні 25.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору оренди земельної ділянки, строк дії договору, умови передачі землі та повернення її з оренди, факт передачі землі в оренду, час користування нею орендарем, настання строку сплати орендної плати та її розмір, наявність часткової чи повної сплати, допущення прострочення сплати орендної плати; також встановлення обставин фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування земельною ділянкою у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; площу земельної ділянки; суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативної грошової оцінки); період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави, наявність підстав для стягнення пені у заявленому до стягнення розмірі.

Відповідно до Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи місцевого самоврядування в межах, визначених Основним Законом України (стаття 13 Конституції України).

Згідно зі статтями 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, землю та інше.

Наведена норма кореспондується з приписами статей 142-145 Конституції України, відповідно до яких до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, шляхом прийняття рішень. Права місцевого самоврядування захищаються у судовому порядку.

Згідно зі статтею 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

На підставі положень статті 80 Земельного кодексу України, частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада є суб`єктом права власності на землі комунальної власності та реалізує це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

В силу частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Криворізька міська рада наділена повноваженнями представляти територіальну громаду міста Кривого Рогу та здійснювати від її імені і в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами, у тому числі вирішувати відповідно до закону питання регулювання земельних відносин (пункт 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Орендні відносини в Україні регламентуються, зокрема, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, та договором оренди землі, а порядок справляння орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Податковим кодексом України.

За приписами пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю.

Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Слід відзначити, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України). У зв`язку з вказаним та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (статті 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 Податкового кодексу України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, у відповідності до статті 12 Земельного кодексу України, належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (стаття 124 Земельного кодексу України).

Як визначено статтею 93 Земельного кодексу України, статтею 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. Вказане рішення набуло чинності з 01.01.2016 і діяло до 31.12.2021. Починаючи з 01.01.2022, набрало чинності рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523 про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

З матеріалів справи також вбачається, що 31.01.2019 між Криворізькою міською радою (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інваріант" (далі - орендар, відповідач) був укладений договір оренди земельної ділянки № 2019057 (далі - договір, а.с.20-23 у томі 1), за умовами пункту 1 якого орендодавець, на підставі рішення міської ради № 3260 від 28.11.2018 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним особам" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а саме: для розміщення комплексу з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022, яка розташована на вулиці Ракітіна, 31д/1 у Покровському районі м.Кривого Рогу.

У розділі договору "Об`єкт" визначені наступні його характеристики:

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,9607 га (пункт 2 договору);

- на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: комплекс згідно з витягом про державну реєстрацію прав КП ДОР "КБТІ" від 04.07.2011 № 34047467, номер витягу 30498820, а також інші об`єкти інфраструктури (пункт 3 договору);

- земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини, відсутні (пункт 4 договору);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 31.07.2018 № 97-4-0.22-1465/165-18 становить 70 584 822 грн. 91 коп. (пункт 5 договору).

У пункті 6 договору сторони визначили, що договір укладено терміном до 07.09.2023. Після закінчення строку договору орендар, у разі належного виконання обов`язків, відповідно до умов договору, має переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк. Орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки за два місяця (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення.

У пункті 14 договору визначені умови використання земельної ділянки, а саме: земельна ділянка промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення передається в оренду для розміщення комплексу.

У розділі "Умови повернення земельної ділянки" сторонами погоджено, зокрема, наступне:

- після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду. Орендар зобов`язаний привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан. Приведення у придатний стан включає в себе благоустрій земельної ділянки (пункт 16 договору);

- земельна ділянка повертається на письмову вимогу орендодавця протягом 10-ти робочих днів з дати закінчення строку дії договору (пункт 17 договору);

- неповернення земельної ділянки не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом "Орендна плата" договору (пункт 18 договору).

Розділ "Зміна умов договору і припинення його дії" передбачає, зокрема, такі умови:

- зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (окрім умов, вказаних в розділі "Орендна плата" договору). У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку (пункт 28 договору);

- дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законодавством України (пункт 29 договору).

Також, згідно з пунктом 30 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін: рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом; іншими випадками, викладеними статтею 31 Закону України "Про оренду землі".

Додатком до договору є рішення Криворізької міської ради від 28.11.2018 №32608 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним особам".

Вказаний договір підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками обох сторін.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору оренди земельної ділянки № 2019057 від 31.01.2019, виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них, а також договору оренди земельної ділянки.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним.

Пунктом "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини 1-3 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України, частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

За положеннями статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, в силу пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, є договір оренди такої земельної ділянки.

Як визначено статтею 286 Господарського кодексу України, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За умовами розділу "Орендна плата" сторонами передбачено таке:

- річна орендна плата за землю на момент укладання договору вноситься орендарем у розмірі 635 263 грн. 41 коп. виключно у грошовій формі за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Річна орендна плата у 2018 році вноситься виключно у грошовій формі за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 № 1862. Річна орендна плата у 2019 році вноситься виключно у грошовій формі за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради від 27.06.2018 № 2816 (пункт 7 договору);

- розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов`язується щорічно відповідно до інформації Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований засобах масової інформації, здійснювати індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів України формою, що заповнюється під час укладання або змін умов договору чи продовження його дії. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до договору (пункт 8 договору);

- орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою. Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України (пункт 10 договору);

- орендар самостійно обчислює суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 20-го лютого поточного року подає відповідному органу державної фіскальної служби податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 13 договору).

Умовами пункту 11 договору передбачено, що розмір та сума орендної плати переглядається: з внесенням змін до договору у разі:

- зміни граничного розміру орендної плати за землю, визначеного Податковим Кодексом України;

- міни розміру орендної плати за землю, встановленого рішення Криворізької міської ради;

без внесення змін до договору у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря", що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законодавством та договором.

Враховуючи умови договору від 31.01.2019 та рішення Криворізької міської ради від 27.06.2018 № 2816 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році" (далі - рішення від 27.06.2018 № 2816) ставка орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 становить 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

З приводу розрахунку заборгованості з орендної плати за користування спірною земельною ділянкою у період з 01.01.2022 по 31.12.2022, а також заперечень відповідача, пов`язаних з неправомірним визначенням позивачем розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки в цей період, суд зазначає наступне.

За імперативними приписами пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Аналогічні положення містить пункт 13 договору.

Так, стаття 289 Податкового кодексу України регламентує індексацію нормативної грошової оцінки земель. Згідно з вказаною статтею центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Ki = 1:100, де I - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі, якщо індекс споживчих цін перевищує 115%, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок. Кумулятивно - шляхом перемноження коефіцієнтів.

Враховуючи викладене, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19).

Окрім того, для обчислення суми податку використовується ставка податку. Ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування (стаття 29 Податкового кодексу України).

Статтею 284 Податкового кодексу України органам місцевого самоврядування надано право встановлювати ставки плати за землю на відповідній території.

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

Також, в силу статті 143 Конституції України, статей 12, 284 Податкового кодексу України, частини 1 статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 10, підпункт 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель").

У відповідності до вказаних вище положень договору та вимог чинного законодавства, з метою самостійного обчислення розміру орендної плати за 2022 рік, відповідачем було отримано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.07.2022 № 11941/303-22, у якому було зазначено нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки у розмірі 93 719 271 грн. 61 коп. (а.с.182 на звороті у томі 1).

В процесі розгляду справи було з`ясовано наявність спору між сторонами щодо розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, зокрема, у 2022 році, а саме: позивач вважає вірною - 102 683 730 грн. 57 коп., виходячи з якої позивач зробив розрахунок заборгованості за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, а.с14-15 у томі 1), а відповідач вважає вірною нормативну грошову оцінку в сумі 93 719 271 грн. 61 коп., яка підтверджена вказаних вище Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.07.2022 № 11941/303-22.

З цього приводу судом встановлено наступне.

В матеріалах наявний Лист Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області № 3673/299-24 від 21.10.2024 "Стосовно надання інформації", адресований Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин, в якому зазначено наступне:

"Розглянувши Ваше звернення за № 6/02-07/5028 від 10.10.2024 стосовно надання інформації щодо коефіцієнтів, застосованих під час формування витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки під розміщення комплексу будівель, площею 3,9607 га за кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 у м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31д/1, 18.07.2022 у порівнянні із 14.02.2023, за наявною у відділі інформацією та згідно з наданими повноваженнями повідомляємо наступне.

За заявою ТОВ "Інваріант" та за Вашою заявою спеціалістами відділу згідно з їх посадовими обов`язками 18.07.2022 та 13.02.2023 сформовано витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки зазначеної вище земельної ділянки площею 3,9607 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код цільового призначення за КВЦПЗ 11.02).

Згідно з вказаними витягами вартість земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації за 2021 рік (Ki=1,1) 18.07.2022 складає 93 719 271 грн. 61 коп., а 13.02.2023 з урахуванням коефіцієнту індексації за 2021-2022 роки (Ki=1,265) - 118 086 290 грн. 15 коп.

Виконавши порівняльний аналіз розрахунків до витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки вищезазначеної земельної ділянки, сформованих 18.07.2022 та 13.02.2023, встановлено.

Після того, як розробником Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу (ДП УДНДІМ "Діпромісто") 08.08.2022 відрегульовано значення локальних факторів, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 збільшилася (з 93 719 271 грн. 61 коп. на 118 086 290 грн. 15 коп.) за рахунок зміни значень наступних локальних коефіцієнтів, а саме: місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам?яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон пляжів - 1,04 у 2022 році збільшено на 1,15 у 2023 році; місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення навпаки зменшено у 2023 році у порівнянні з 2022 роком - 1,2 змінено на 1,19.

За наявною у відділі інформацією для земельної ділянки за кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 визначені наступні показники, які впливають на її вартість, а саме: значення зонального коефіцієнту економіко-планувальної зони П-10 (Км2) дорівнює 2,56, сукупний коефіцієнт локальних факторів на місцезнаходження земельної ділянки (Км3) -1,15 (під час формування витягу 18.07.2022) і 1,26 (під час формування витягу 13.02.2023), коефіцієнт функціонального використання, як для земельних ділянок промисловості, дорівнює 1,2.

Підсумовуючи, зміни значення сукупного коефіцієнту локальних факторів на місцезнаходження земельної ділянки (Км3) з 1,15 на 1,26 призвели до збільшення її вартості." (а.с.240 у томі 1).

Надаючи оцінку вказаним вище обставинам, суд, керуючись положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, виходив з того, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Отже, встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

У рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. На них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків. Дії або рішення суб`єкта владних повноважень вважаються такими, що суперечать принципу верховенства права, не тільки у тих випадках, коли такими діями порушуються суб`єктивні права і процесуальні гарантії, прямо передбачені чинним законодавством, але й у тих випадках, коли такі дії не задовольняють правомірних очікувань осіб, стосовно яких вони вчиняються (ухвалюються). Правомірне очікування виникає в особи в тому випадку, коли внаслідок правового регулювання зі сторони суб`єкта владних повноважень в особи наявне розумне сподівання, що стосовно неї суб`єкт владних повноважень буде діяти саме так, а не інакше.

Отже, принцип "належного урядування" покладає обов`язок на орган діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Таким чином, суд відзначає, що Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.07.2022 № 11941/303-22, який було надано відповідачу за його зверненням уповноваженим органом, та у якому було зазначено нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки у розмірі 93 719 271 грн. 61 коп. є належним та допустимим доказом розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки станом на 01.01.2022 та в період з 01.01.2022 по 31.12.2022, більше того, вказаним вище листом спростовуються доводи позивача щодо іншого її розміру (102 683 730 грн. 57 коп.), оскільки зазначено, що збільшення такого розміру відбулося лише 08.08.2022, отже збільшений розмір підлягав застосуванню лише з 01.01.2023, а не з 01.01.2022, як помилково вважає позивач.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що відповідач стосовно визначення розміру річної орендної плати за 2022 рік здійснив всі необхідні дії та, покладаючись на надану уповноваженим державним органом інформацію, у порядку, визначеному пунктом 13 договору, самостійно обчислив суму річної орендної плати станом на 01.01.2022 саме в сумі 843 473 грн. 44 коп. (93 719 271,61 х 0,9% = 843 473 грн. 44 коп.).

Отже, заперечення відповідача в частині неправомірності застосованого позивачем розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки за період її користування з 01.01.2022 по 31.12.2022, визнаються судом правомірними та такими, що підтверджені належними доказами.

Враховуючи вказане, розрахунок заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, здійснений позивачем (а.с.14-15 у томі 1), визнається судом необґрунтованим.

Слід відзначити, що в матеріалах справи наявний Лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України № 39937/5/04-36-04-12-14 від 29.08.2024, адресований Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, в якому зазначено, що за показниками поданої звітності з плати за землю ТОВ "Інваріант" визначає податкові зобов`язання з плати за землю за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 площею 3,9607 га на вул. Ракітіна, 31д/1 у Покровському районі:

- у 2022 році задекларовано 698 788 грн. 68 коп., сплачено - 698 788 грн. 68 коп., а саме:

- у січні 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;

- у лютому 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;

- у березні 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;

- у квітні 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;

- у травні 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;

- у червні 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;

- у липні 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;

- у серпні 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;

- у вересні 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;

- у жовтні 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;

- у листопаді 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;

- у грудні 2022 року задекларовано 58 232 грн. 39 коп., сплачено - 58 232 грн. 39 коп.;

- у 2023 році задекларовано 803 606 грн. 62 коп., сплачено - 476 326 грн. 24 коп., а саме:

- у січні 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп.;

- у лютому 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп.;

- у березні 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп.;

- у квітні 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп.;

- у травні 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп.;

- у червні 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп.;

- у липні 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп.;

- у серпні 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп.;

- у вересні 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп.;

- у жовтні 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп.;

- у листопаді 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп.;

- у грудні 2023 року задекларовано 66 967 грн. 22 коп., сплачено - 66 967 грн. 22 коп. (а.с.169 у томі 1).

Під час розгляду справи представник відповідача підтверджував, що здійснював оплату у зазначених вище сумах.

Судом також зауважено, що в процесі розгляду справи наявність заборгованості з орендної плати за період користування земельною ділянкою в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 відповідачем не заперечувалась та була визнана.

Наявність заборгованості перед позивачем визнавалась відповідачем також у листах, а саме: у клопотанні про реструктуризацію заборгованості зі сплати за землю № 2/11-2023 від 14.11.2023, в якому відповідач посилаючись на складну ситуацію та тяжке фінансове становище підприємства в умовах воєнного стану, просив позивача надати можливість ТОВ "Інваріант" погасити заборгованість, що виникла по сплаті за землю відповідно до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 від 31.01.2019 №2019057 протягом наступних 6-ти місяців рівними частинами. Додатково повідомляв, що частина оплати в розмірі 300 000 грн. 00 коп. була здійснена 13.10.2023 (а.с.130 на звороті).

У відповідь на вказаний лист Криворізька міська рада надіслала лист № 20/18/7600 від 22.11.2023, в якому вказала про те, що зазначене клопотання щодо наміру погашення заборгованості з орендної плати за договором протягом наступних 6-ти місяців рівними частинами, разом з копією платіжної інструкції зі сплати 13.10.2023 частини заборгованості у розмірі 300 000 грн. 00 коп. прийнято до уваги; також було запропоновано надати графік погашення заборгованості з орендної плати за землю із зазначенням конкретних дат та сум сплати (а.с.131 у томі 1).

Листом ТОВ "Інваріант" "Про сплату заборгованості зі сплати за землю" № 48 від 11.12.2023 відповідач повідомив, що станом на 11.12.2023 згідно з даними електронного кабінету платника податків заборгованість зі сплати за землю за договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022, розташованої на вул. Ракітіна. 31д/1, Покровського району, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, складає 684 513 грн. 82 коп.; пропонував наступний графік погашення заборгованості:

- дата погашення заборгованості - 26.01.2024 - сума погашення заборгованості - 115 000 грн. 00 коп.;

- дата погашення заборгованості - 26.02.2024 - сума погашення заборгованості - 115 000 грн. 00 коп.;

- дата погашення заборгованості - 26.03.2024 - сума погашення заборгованості - 115 000 грн. 00 коп.;

- дата погашення заборгованості - 26.04.2024 - сума погашення заборгованості - 115 000 грн. 00 коп.;

- дата погашення заборгованості - 26.05.2024 - сума погашення заборгованості - 115 000 грн. 00 коп.;

- дата погашення заборгованості - 26.06.2024 - сума погашення заборгованості - 109 513 грн. 82 коп. (а.с.131 на звороті).

Будь-яких угод з приводу розстрочення сплати вказаної заборгованості між сторонами укладено не було.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац 2 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель").

Таким чином, із системного аналізу приписів Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про оцінку земель", Податкового кодексу України слідує висновок, що зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності призводить до зміни розміру орендної плати.

Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується, затверджує орган місцевого самоврядування відповідним рішенням. В органу місцевого самоврядування відсутній обов`язок узгоджувати таке рішення з орендарем земельної ділянки.

Натомість в орендаря земельної ділянки державної або комунальної власності з моменту введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки.

Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Враховуючи викладене, з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 (провадження № 12-66гс23).

Суд відзначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 (провадження № 12-66гс23) було конкретизовано висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України "Про оцінку земель", статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Натомість Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

Враховуючи викладене, судом відхиляться заперечення відповідача в частині відсутності додаткових угод до договору оренди земельної ділянки від 31.01.2019 в частині зміни розміру орендної плати.

Судом встановлено, що за користування спірною земельною ділянкою в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 розрахунок річної орендної плати підлягає здійсненню наступним чином: 93 719 271,61 х 0,9% = 843 473 грн. 44 коп.

Враховуючи все вищевикладене, судом встановлено наступне:

- за користування спірною земельною ділянкою у січні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 45 коп.; граничним строком сплати є 02.03.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 06 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у лютому 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 45 коп.; граничним строком сплати є 30.03.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 06 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у березні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 45 коп.; граничним строком сплати, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - є 02.05.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 06 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у квітні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 45 коп.; граничним строком сплати є 30.05.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 06 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у травні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 45 коп.; граничним строком сплати є 30.06.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 06 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у червні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 45 коп.; граничним строком сплати, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - є 01.08.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 06 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у липні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 45 коп.; граничним строком сплати є 30.08.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 06 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у серпні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 45 коп.; граничним строком сплати є 30.09.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 06 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у вересні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 45 коп.; граничним строком сплати, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - є 31.10.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 06 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у жовтні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 45 коп.; граничним строком сплати є 30.11.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 06 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у листопаді 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 45 коп.; граничним строком сплати є 30.12.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 06 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у грудні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 49 коп.; граничним строком сплати є 30.01.2023; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 10 коп.

Отже, судом встановлено що всього у періоді з 01.01.2022 по 31.12.2022 заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати складає 144 684 грн. 76 коп.

З приводу заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2023 по 07.09.2023 суд зазначає таке.

Як вірно зазначив позивач, та що не заперечувалось відповідачем під час розгляду справи, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки в цей період становила 118 086 290 грн. 15 коп., що підтверджується Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.02.2023 № 97-4-0.110.4-2721/301-23 (а.с.34 у томі 1).

Таким чином, розмір річної орендної плати за 2023 рік підлягав наступному розрахунку: 118 086 290,15 х 0,9% = 1 062 776 грн. 61 коп.

Відповідно, розмір щомісячної плати становив 88 564 грн. 72 коп. (1 062 776,61 : 12 = 88 564,72).

У вересні 2023 року розмір орендної плати підлягав вирахуванню пропорційно, а саме: 88 564,72 : 30 х 7 = 20 665 грн. 10 коп.

Враховуючи викладене, судом встановлено наступне:

- за користування спірною земельною ділянкою у січні 2023 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 88 564 грн. 72 коп.; граничним строком сплати є 02.03.2023; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 66 967 грн. 22 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 21 597 грн. 50 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у лютому 2023 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 88 564 грн. 72 коп.; граничним строком сплати є 30.03.2023; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 66 967 грн. 22 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 21 597 грн. 50 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у березні 2023 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 88 564 грн. 72 коп.; граничним строком сплати, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - є 01.05.2023; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 66 967 грн. 22 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 21 597 грн. 50 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у квітні 2023 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 88 564 грн. 72 коп.; граничним строком сплати є 30.05.2023; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 66 967 грн. 22 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 21 597 грн. 50 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у травні 2023 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 88 564 грн. 72 коп.; граничним строком сплати є 30.06.2023; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 66 967 грн. 22 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 21 597 грн. 50 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у червні 2023 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 88 564 грн. 72 коп.; граничним строком сплати, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - є 31.07.2023; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 66 967 грн. 22 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 21 597 грн. 50 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у липні 2023 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 88 564 грн. 72 коп.; граничним строком сплати є 30.08.2023; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 66 967 грн. 22 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 21 597 грн. 50 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у серпні 2023 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 88 564 грн. 72 коп.; граничним строком сплати, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - є 02.10.2023; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 66 967 грн. 22 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 21 597 грн. 50 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у вересні 2023 року (в період з 01.09.2023 по 07.09.2023, тобто за 7 днів) підлягала сплаті орендна плата в сумі 20 665 грн. 10 коп.; граничним строком сплати є 30.10.2023; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 15 625 грн. 68 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 5 039 грн. 42 коп.

Отже, судом встановлено що всього у періоді з 01.01.2023 по 07.09.2023 заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати складає 177 819 грн. 42 коп.

З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обов`язковість договору до виконання сторонами встановлена статтею 629 Цивільного кодексу України.

За частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону).

Згідно зі статтею 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель").

Положеннями статті 24 Закону встановлено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження повної сплати відповідачем орендної плати за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 в залишковій сумі 144 684 грн. 76 коп., а також орендної плати за період з 01.01.2023 до 07.09.2023 в залишковій сумі 177 819 грн. 42 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності вказаного боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

З приводу вимог позивача про стягнення безпідставно збережених коштів за період користування земельною ділянкою з 08.09.2023 по 31.12.2023 в сумі 859 736 грн. 07 коп. суд зазначає таке.

Відповідно до статті 177 та пункту 1 частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 26.07.2024 № 388389315 за адресою: вул.Ракітіна, 31д/1, знаходиться виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею - 11946,72 кв. м, а саме: А-будівля адміністративного корпусу (загальна площа 890,7 кв. м), Б - будівля збуту та постачання (загальна площа 283 кв. м), В - гаражі (загальна площа 60,4 кв. м), Г - гаражі (загальна площа 114,9 кв. м), Д- господарська будівля (загальна площа 8,7 кв. м), Е - будівля складу відкритого типу (загальна площа 655,1 кв. м), Е - фарбувальне відділення цеху металоконструкцій (загальна площа 1567,1 кв. м), Ж, Ж1, Ж2 - будівля транспортного цеху (загальна площа 686,5 кв. м), З, З3, З4, З5 - будівля автомайстерні (загальна площа 373,7 кв. м), З1 - будівля складу матеріалів (загальна площа 141,1 кв. м), З6 - гараж (загальна площа 90,6 кв. м), З2 - гараж (загальна площа 39,2 кв. м), Л - будівля заготовочного відділення цеху металоконструкцій (загальна площа 1890,6 кв. м), Л1 - адміністративно-побутовий корпус цеху металоконструкцій (загальна площа 707,9 кв. м), Л2 - будівля зварювального відділення (загальна площа 1667,1 кв. м), Н, Н2 - цех з переробки гумово-технічних виробів (загальна площа 2005,72 кв. м), Н1 - прибудова (загальна площа 95,9 кв. м), Н3 - прибудова (загальна площа 19,8 кв. м), Н4 - будівля цеху енергоділянки (загальна площа 447 кв. м), Н5 - будівля АПК цеху енергоділянки (загальна площа 171,3 кв. м), О - прохідна (загальна площа 30,4 кв. м).

З матеріалів справи також вбачається, що власником цього нерухомого майна є ТОВ "Інваріант" (відповідач).

За змістом частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки.

Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. А тому, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою нерухомістю, розташованою за адресою: місто Кривий Ріг, вул.Ракітіна, 31д/1, презумується користування усією спірною земельною ділянкою (правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №922/1646/20).

Слід відзначити, що Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

З урахуванням викладеного, ТОВ "Інваріант" є фактичним користувачем спірної земельної ділянки.

Судом встановлено, що у період з 08.09.2023 до 31.12.2023 між Криворізькою міською радою та ТОВ "Інваріант" не існувало договірних відносин (договір оренди земельної ділянки № 2019057 від 31.01.2029 закінчив свою дію 07.09.2023, про що зазначено у пункті 6 вказаного договору).

Також обома сторонами під час розгляду справи підтверджено, що договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 на новий строк не укладався.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Криворізької міської ради № 2403 від 08.12.2023 відповідачу було надано в орендне користування зазначену земельну ділянку терміном на 1 рік. Пунктом 3 вказаного рішення відповідачу, зокрема, означено укласти з міською радою договір оренди земельної ділянки та зареєструвати право оренди; виконувати обов`язки землекористувача (а.с.183 на звороті - 187 у томі 1).

Проте, як зазначає позивач, та що не спростовано відповідачем, до цього часу ТОВ "Інваріант" (далі - відповідач) договір оренди не уклав та право оренди на вищевказану земельну ділянку не зареєстрував.

Враховуючи вказане, заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву та запереченнях, судом відхиляються, оскільки факт існування між позивачем та відповідачем перемовин щодо врегулювання земельних відносин, навпаки свідчить про те, що договір оренди спірної земельної ділянки, як у спірний період - з 08.09.2023 по 31.12.2023, так і станом на час розгляду справи судом, не укладений, а відповідач (ТОВ "Інваріант"), у період з 08.09.2023 по 31.12.2023 користувався земельною ділянкою площею 3,9607 га з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022, розташованою за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Ракітіна, 31Д/1 без будь-яких правовстановлюючих документів. Посилання відповідача на користування вказаною земельною ділянкою на підставі договору оренди земельної ділянки від 31.01.2019 , оскільки за актом приймання-передачі після закінчення строку дії договору земельна ділянка повернута не була, також розцінюється судом критично, оскільки доказів укладення додаткових угод щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки матеріали справи не містять, отже відповідач помилково вважає, що договір був продовжений на новий строк.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно із частинами 1-4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

За таких обставин, земельна ділянка площею 3,9607 га з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022, яка розташована на вулиці Ракітіна, 310/1, є сформованою з 22.02.2013, що підтверджує витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.07.2024 № HB-0001784662024.

Також відомості щодо вказаної земельної ділянки внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 91515512110.

В матеріалах справи правовстановлюючі документи на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 у період її використання відповідачем з 08.09.2023 по 31.12.2023 відсутні.

Позивач зазначає, що відповідач у період з 08.09.2023 по 31.12.2023 користувався земельною ділянкою площею 3,9607 га з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022, розташованою за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Ракітіна,31Д/1 без будь-яких правовстановлюючих документів. При цьому використання означеної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати. Враховуючи вказане, позивач просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 за період з 08.09.2023 по 31.12.2023 у розмірі 859 736 грн. 07 коп.

З приводу вказаних вимог позивача суд зазначає таке.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статтями 122, 123, 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

При цьому, згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом оподаткування є земельні ділянки. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пункту 14.1.147 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Плата за землю відповідно до пункту 10.1 цього Кодексу належить до місцевих податків, які згідно зі статтею 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Згідно зі статтею 63 Бюджетного кодексу України, місцевий бюджет містить надходження і витрати на виконання повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.

Таким чином, безоплатне землекористування призводить до втрат місцевого бюджету міської ради.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

У той же час, у відповідності до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 04.12.2019 в справі № 917/1739/17, від 23.05.2018 в справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 в справі №922/3412/17.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить також із наступного.

У відповідності до статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (підпункти 271.1.1, 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

За змістом статті 13, частини 1 статті 15 та статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Процедура проведення нормативно грошової оцінки земель визначається Порядком №489 (зі змінами та доповненнями). В основі нормативно грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу II Порядку № 489).

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн=(В*Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп норма прибутку (6%); Нк норма капіталізації (3%); Кф коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК (пункт 3 розділу II Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов`язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку № 489).

Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.

Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі Порядок № 1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні данні про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України від 06.09.2012 № 5203-VI "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.

Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земель.

Пунктом 162 Порядку № 1051 визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюють під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Отже, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку

Як вірно зазначив позивач, та що не заперечувалось відповідачем під час розгляду справи, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки в цей період становила 118 086 290 грн. 15 коп., що підтверджується Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.02.2023 № 97-4-0.110.4-2721/301-23 (а.с.34 у томі 1).

Отже, саме цей показник нормативної грошової оцінки застосовано позивачем при розрахунку.

В силу статті 143 Конституції України, статті 12 Податкового кодексу України, частини 1 статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 10, підпункт 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.07.2024 № HB-0001784662024, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 за цільовим призначенням віднесена до коду 11.02 - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу на 2022 рік (далі - рішення від 26.05.2021 № 506), яким установлено, у тому числі, ставки земельного податку та ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, та яке набрало чинності з 01.01.2022, за яким розмір ставки орендної плати для спірної земельної ділянки за цільовим призначенням 11.02 встановлено - 3% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.02 в додатку 2 до рішення від 26.05.2021 № 506).

За розрахунком позивача, всього за період з 08.09.2023 по 31.12.2023 відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави (з урахуванням часткових оплат відповідачем, здійснених за цей період) кошти за користування земельною з кадастровим номером 1211000000:04:086:0022 у розмірі 859 736 грн. 07 коп. (розрахунок позивача здійснений на а.с.167 на звороті у томі 1).

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок (а.с.167 на звороті у томі 1), суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним.

Як зазначає позивач, та що не спростовано відповідачем, вказані грошові кошти в сумі 859 736 грн. 07 коп. сплачені відповідачем не були.

При цьому, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Кваліфікація спірних правовідносин, як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, означає необхідність застосування у даній справі передбачених статтями 1212 - 1214 Цивільного кодексу України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження у себе відповідних сум орендної плати.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17.

Враховуючи вказане, судом відхиляються заперечення відповідача стосовно невірно обраного позивачем способу захисту.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи позивача не спростував. Доказів сплати земельного податку, орендної плати, інших платежів відносно спірної земельної ділянки на залишкову суму 859 736 грн. 07 коп. відповідачем до суду також не подано.

При цьому, як було встановлено судом вище, відповідно до положень статті 206 Земельного кодексу України та статті 14 Податкового кодексу України, ТОВ "Інваріант" не є власником земельної ділянки, не має права постійного користування, а тому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

Судом також встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інваріант", як власник нерухомого майна, яке розташовано на спірній земельній ділянці, не уклавши відповідного договору оренди з її власником, тобто з Криворізькою міською радою, та не здійснивши державної реєстрації такого права, фактично користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

З огляду на що, у відповідності до приписів статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інваріант", не сплачуючи в належному обсязі орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди, фактично збільшило свої доходи, а Криворізька міська рада втратила належне їй майно (грошові кошти у вигляді орендної плати). Відтак ТОВ "Інваріант" як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею в період з 08.09.2023 по 31.12.2023, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Суд також зазначає, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив такий правовий висновок: у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20).

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 1 182 240 грн. 25 коп., що складається з: орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 в сумі 144 684 грн. 76 коп., орендної плати за період з 01.01.2023 по 07.09.2023 в сумі 177 819 грн. 42 коп. та безпідставно збережені грошові кошти за період користування земельною ділянкою з 08.09.2023 по 31.12.2023 в сумі 859 736 грн. 07 коп.

Крім того, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 12 договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня, яка нараховується на суму боргу по орендній платі за земельну ділянку (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення.

За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 12 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 02.08.2022 по 29.02.2024 в сумі 113 978 грн. 48 коп.

З приводу вказаних вимог позивача суд зазначає таке.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналізуючи визначений позивачем період нарахування пені, суд зазначає наступне.

Застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує її механізм визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 по справі № 911/952/22.

Судом також враховано, що відповідно до положень пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний розділ доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020, який набув чинності 02.04.2020.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятої відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 №405 був неодноразово продовжений.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантин на всій території України відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем (а.с.14-17 у томі 1), та встановлено, що під час його проведення позивачем був невірно визначені, як суми заборгованості, так і періоди прострочення, а саме: невірно визначені дати початку прострочення та кінцеві терміни нарахування пені, без урахуванням вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України у кожному з наведених місяців розрахунку, а також того факту, що карантин на всій території України відмінено з 30.06.2023. Оскільки карантин був відмінений 30.06.2023, то і пеня у даному випадку підлягає нарахуванню лише по 30.06.2023.

Отже, розрахунок пені, здійснений позивачем (а.с.14-17 у томі 1) визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

У постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок:

"З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).".

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.

Отже, враховуючи вказане вище, а також визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок пені, господарський суд встановив таке:

- за користування спірною земельною ділянкою у січні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 45 коп.; граничним строком сплати є 02.03.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 06 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 02.08.2022 по 30.06.2023 на суму 12 057 грн. 06 коп. та в цей період складає 3 300 грн. 00 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у лютому 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 45 коп.; граничним строком сплати є 30.03.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 06 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 02.08.2022 по 30.06.2023 на суму 12 057 грн. 06 коп. та в цей період складає 3 300 грн. 00 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у березні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 45 коп.; граничним строком сплати, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - є 02.05.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 06 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 02.08.2022 по 30.06.2023 на суму 12 057 грн. 06 коп. та в цей період складає 3 300 грн. 00 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у квітні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 45 коп.; граничним строком сплати є 30.05.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 06 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 02.08.2022 по 30.06.2023 на суму 12 057 грн. 06 коп. та в цей період складає 3 300 грн. 00 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у травні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 45 коп.; граничним строком сплати є 30.06.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 06 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 02.08.2022 по 30.06.2023 на суму 12 057 грн. 06 коп. та в цей період складає 3 300 грн. 00 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у червні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 45 коп.; граничним строком сплати, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - є 01.08.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 06 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 02.08.2022 по 30.06.2023 на суму 12 057 грн. 06 коп. та в цей період складає 3 300 грн. 00 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у липні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 45 коп.; граничним строком сплати є 30.08.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 06 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 31.08.2022 по 30.06.2023 на суму 12 057 грн. 06 коп. та в цей період складає 3 012 грн. 61 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у серпні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 45 коп.; граничним строком сплати є 30.09.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 06 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 01.10.2022 по 30.06.2023 на суму 12 057 грн. 06 коп. та в цей період складає 2 705 грн. 41 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у вересні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 45 коп.; граничним строком сплати, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - є 31.10.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 06 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 01.11.2022 по 30.06.2023 на суму 12 057 грн. 06 коп. та в цей період складає 2 398 грн. 20 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у жовтні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 45 коп.; граничним строком сплати є 30.11.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 06 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 01.12.2022 по 30.06.2023 на суму 12 057 грн. 06 коп. та в цей період складає 2 100 грн. 90 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у листопаді 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 45 коп.; граничним строком сплати є 30.12.2022; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 06 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 31.12.2022 по 30.06.2023 на суму 12 057 грн. 06 коп. та в цей період складає 1 803 грн. 60 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у грудні 2022 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 70 289 грн. 49 коп.; граничним строком сплати є 30.01.2023; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 58 232 грн. 39 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 12 057 грн. 10 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 31.01.2023 по 30.07.2023 на суму 12 057 грн. 06 коп. та в цей період складає 1 790 грн. 13 коп. Всього за прострочення сплати орендної плати за 2022 рік пеня складає 33 610 грн. 85 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у січні 2023 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 88 564 грн. 72 коп.; граничним строком сплати є 02.03.2023; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 66 967 грн. 22 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 21 597 грн. 50 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 03.03.2023 по 01.09.2023 на суму 21 597 грн. 50 коп. та в цей період складає 3 171 грн. 81 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у лютому 2023 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 88 564 грн. 72 коп.; граничним строком сплати є 30.03.2023; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 66 967 грн. 22 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 21 597 грн. 50 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 31.03.2023 по 29.09.2023 на суму 21 597 грн. 50 коп. та в цей період складає 3 090 грн. 87 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у березні 2023 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 88 564 грн. 72 коп.; граничним строком сплати, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - є 01.05.2023; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 66 967 грн. 22 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 21 597 грн. 50 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 02.05.2023 по 31.10.2023 на суму 21 597 грн. 50 коп. та в цей період складає 2 963 грн. 06 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у квітні 2023 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 88 564 грн. 72 коп.; граничним строком сплати є 30.05.2023; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 66 967 грн. 22 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 21 597 грн. 50 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 31.05.2023 по 29.11.2023 на суму 21 597 грн. 50 коп. та в цей період складає 2 777 грн. 73 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у травні 2023 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 88 564 грн. 72 коп.; граничним строком сплати є 30.06.2023; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 66 967 грн. 22 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 21 597 грн. 50 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 01.07.2023 по 30.12.2023 на суму 21 597 грн. 50 коп. та в цей період складає 2 568 грн. 27 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у червні 2023 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 88 564 грн. 72 коп.; граничним строком сплати, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - є 31.07.2023; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 66 967 грн. 22 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 21 597 грн. 50 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 01.08.2023 по 30.01.2024 на суму 21 597 грн. 50 коп. та в цей період складає 2 355 грн. 80 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у липні 2023 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 88 564 грн. 72 коп.; граничним строком сплати є 30.08.2023; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 66 967 грн. 22 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 21 597 грн. 50 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 31.08.2023 по 29.02.2024 на суму 21 597 грн. 50 коп. та в цей період складає 2 205 грн. 81 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у серпні 2023 року підлягала сплаті орендна плата в сумі 88 564 грн. 72 коп.; граничним строком сплати, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - є 02.10.2023; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 66 967 грн. 22 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 21 597 грн. 50 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 03.10.2023 по 29.02.2024 на суму 21 597 грн. 50 коп. та в цей період складає 1 715 грн. 88 коп.;

- за користування спірною земельною ділянкою у вересні 2023 року (в період з 01.09.2023 по 07.09.2023, тобто за 7 днів) підлягала сплаті орендна плата в сумі 20 665 грн. 10 коп.; граничним строком сплати є 30.10.2023; відповідач у вказаному періоді сплатив лише 15 625 грн. 68 коп., отже заборгованість у цьому періоді становить 5 039 грн. 42 коп., пеня підлягає нарахуванню в період з 31.10.2023 по 29.02.2024 на суму 5 039 грн. 42 коп. та в цей період складає 310 грн. 24 коп. Всього за прострочення сплати орендної плати за період з 01.01.2023 по 07.09.2023 пеня складає 21 159 грн. 47 коп.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 54 770 грн. 32 коп.

З приводу обставин, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву, щодо наявності форс-мажорних обставин, суд зазначає таке.

У пункті 36 договору сторони визначили форс-мажорні обставини, а саме: сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків до договору, якщо це невиконання відбулося за обставин, які виникли після укладення договору внаслідок невідворотних дій надзвичайного характеру, які сторони не змогли ні передбачити, ні попередити вжитими заходами (повінь, пожежа, землетрус, осідання ґрунту та інші явища природи, а також війна або військові дії), які призвели до неможливості виконання договору.

Слід також відзначити, що відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постановах від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21, від 17.08.2022 у справі № 922/854/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

З аналізу наведеного слідує, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору оренди земельної ділянки від 31.01.2019, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаними договором.

Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство повністю зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання грошового зобов`язання.

Відтак, аргументи відповідача в цій частині судом відхиляються.

Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, пункт 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає частина витрат по сплаті судового збору в сумі 18 555 грн. 16 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інваріант" про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки № 2019057 від 31.01.2019 у загальному розмірі 1 376 898 грн. 89 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 08.10.2024) - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інваріант" (вулиця Балка Червона (стара назва - вулиця Ландау), будинок 21-А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50006; ідентифікаційний код 31550946) на користь Криворізької міської ради (площа Молодіжна, будинок 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101; ідентифікаційний код 33874388) 1 347 956 грн. 41 коп. - основного боргу, 54 770 грн. 32 коп. - пені та 21 040 грн. 90 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 29.11.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення25.11.2024
Оприлюднено03.12.2024
Номер документу123411168
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин

Судовий реєстр по справі —904/3598/24

Судовий наказ від 23.12.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 09.12.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 29.11.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Рішення від 25.11.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 21.11.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 21.10.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 15.10.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 01.10.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 01.10.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 17.09.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні