Рішення

від 29.11.2024 по справі 120/3137/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 листопада 2024 р. Справа № 120/3137/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 доВійськової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 03.04.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено позовну заяву в новій редакції. Таким чином, позивачем вимоги ухвали суду від 03.04.2023 виконані ( а.с. 42 48 ).

Згідно з заявленими позовними вимогами, позивач просить:

-визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо бездіяльності в проведенні службового розслідування на рахунок поранення ОСОБА_1 протиправною;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування щодо поранення ОСОБА_1 під час захисту Батьківщини, які були спричинені вибухами та уламками, які зачепили його внаслідок даних вибухів під час виконання бойового завдання 08 червня 2022 року ( а.с. 48 48 зв ).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги представник позивача вказує, що ОСОБА_1 був призваний на службу до лав збройних Сил України 18 квітня 2022 року. Службу проходив у військовій частині НОМЕР_1 .

Під час виконання бойового завдання 08 червня 2022 року ОСОБА_1 отримав поранення, які були спричинені вибухами та уламками, які зачепили його внаслідок даних вибухів.

Окрім того, 27 червня 2022 року позивач отримав вибухову травму біля населеного пункту Новосілка ( донецької області ) під час ворожого обстрілу.

Після того ОСОБА_1 був евакуйований, йому надавалась поетапна медична допомога та він був доставлений до польового шпиталю 66 МВГ, де його проконсультував невролог та ОСОБА_1 перевели до МКЛ №16 м. Дніпро. В подальшому позивач проходив лікування в різних медичних закладах.

16 листопада 2022 року внаслідок проходження ВЛК ОСОБА_1 було видано довідку військово лікарської комісії за №332 від 16 листопада 2022 року, в якій вказано, що його діагнозом є постконтузійний розлад у вигляді легкого тривожно-депресивного синдрому з виходом в одужання. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Окрім того зазначається про стан після мінно-вибухової травми (27.06.22), закритої черепно-мозкової травми, локального забою головного мозку у вигляді цефалгічного синдрому без порушення функції центральної нервової системи. Захворювання, Так, пов`язане з проходженням військової служби.

11 січня 2023 року позивач отримав довідку ВЛК №46, в якій зазначається, що ОСОБА_1 обмежено придатний до військової служби.

24.01.2023 року ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у запас згідно з абз. 6 п.п. «г» ч. 4 ст. 26 Закону України « Про військовий обов`язок і військову службу».

Представник позивача зазначає, що 18 листопада 2022 року адвокатське бюро «Красіловськийпартнери», в особі керуючого адвоката Красіловського В.О., з однієї сторони, та ОСОБА_1 уклали договір про надання правової допомоги.

Згодом, адвокатським бюро «Красіловськийпартнери», в особі керуючого адвоката Красіловського В.О., для досудового врегулювання даного спору 20.02.2023 року було надіслано рапорт для надання довідки про обставини одержання травми, але даний рапорт був проігнорований.

Доказами поранення ОСОБА_1 представник позивача надає пояснення побратимів/ співслуживців, які підтверджують факт отримання травми 27 червня 2022 року, під час виконання бойового завдання у зв`язку з захистом Батьківщини біля населеного пункту Новосілка.

Відтак, позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення службового розслідування на рахунок його поранення та просить зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування щодо поранення ОСОБА_1 під час захисту Батьківщини, які були спричинені вибухами та уламками, які зачепили його внаслідок даних вибухів під час виконання бойового завдання 08 червня 2022 року, в зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Також, даною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

З метою належного вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження та забезпечення його права на надання відзиву на позовну заяву, ухвалю суду від 20.06.2023 витребувано у Міністерства оборони України та зобов`язано надати суду протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали інформацію про місце перебування військової частини НОМЕР_1 (уповноваженого представника військової частини): поштова адреса, мобільний телефон, електронна пошта тощо або надати відомості щодо наявності інших шляхів повідомлення відповідача (військової частини НОМЕР_1 ) про розгляд даної справи ( надсилання судової кореспонденції на адресу військової частини НОМЕР_1 через Міністерство оборони України для подальшої передачі уповноваженим особам військової частини тощо ).

Ухвалою суду від 28.09.2023 зобов`язано Генеральний штаб Збройних Сил України вручити ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2023 р. та позовну заяву із додатками військовій частині НОМЕР_1 (командиру/ уповноваженим посадовим особам військової частини НОМЕР_1 ) протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали та надати суду докази такого вручення.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача зазначає, що вимоги позивача відповідачем не визнаються і просить відмовити в задоволенні позову. Мотивуючи доводи відзиву зазначає, що солдат ОСОБА_1 стрілець 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти, згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( згідно наказу Міністерства оборони України №333 від 26.05.2014 року «Про затвердження інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України» зі змінами) №120 з 30.06.2022 року вибув у ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з хворобою, а не пораненням, так як вказує позивач. Первинна медична карта (форма 100 - використання первинної медичної карти, визначено додатком 4 наказу Генерального штабу ЗСУ від 09.07.2018 №258 Про затвердження керівництва з медичної евакуації в Збройних Силах України. У цьому документі (форма 100) має бути вказано особисті дані бійця; найменування підрозділу до якого він належить; вид поранення; факт, що поранення отримано під час бойових дій; час надходження до стабілізаційного пункту; яку допомогу було вже надано під час евакуації ) у позивача відсутня. Цей документ, який заповнює медик, після надання першої домедичної допомоги і який повинен бути на усіх етапах лікування пораненого.

Також відсутні такі документи, що доводять евакуацію військовослужбовця ОСОБА_1 з 27.06.2022 по 30.06.2022 , а саме:

- згідно наказу Міністерства оборони України №333 від 26.05.2014 Про затвердження інструкції з ведення історичного формуляра, Історичної довідки та Журналу бойових дій, пункт 1.1; 1.2; 1.3; 1.4 запис про евакуацію солдата ОСОБА_1

- рапорт командира роти щодо поранення та евакуацію даного військовослужбовця. Що також доводить що позивач ОСОБА_1 не був евакуйований з місця обстрілу.

30.06.2022 р. солдат ОСОБА_1 звернувся до медичної служби, перебуваючи в тимчасовому місці розташування третьої роти військової частини НОМЕР_1 , зі скаргою на погане самопочуття. Після огляду офіцером медичної служби був направлений у ІНФОРМАЦІЯ_1 , на що є рапорт командира роти та витяг з наказу №120.

Відтак, представник відповідача наголошує на відсутності протиправних дій з боку військової частини НОМЕР_1 , вказує, що відповідач не згоден з наданням довідки про обставини поранення.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, при цьому акцентує увагу, що відповідач вказує, що позивач вибув з військової частини з хворобою, однак відповідно до виписок та довідки ВЛК від 11.01.2023 вбачається, що в ОСОБА_1 під час лікування були такі діагнози: акубаротравма у вигляді хронічної двобічної нейросенсорної приглуховатості, ЗЧМТ, спричинені наслідками вибухової травми ( 27.06.2022 року ), однак відповідно до форми 100 визначеної додатком 4 наказу наказу Генерального штабу ЗСУ від 09.07.2018 №258 Про затвердження керівництва з медичної евакуації в Збройних Силах України в позивача не зазначили з невідомих йому причин даних діагнозів. А тому відповідно до доданих до позову медичних документів встановлюється невідповідність оформлення відповідної форми до вищезазначеного наказу.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких представник наголошує на тому, що військова частина не може надати військовослужбовцю ОСОБА_1 довідку про обставини поранення у зв`язку з відсутністю доказів щодо отримання контузії під час виконання бойових дій даним військовослужбовцем. Вказує, що солдат ОСОБА_1 , згідно з витягом з наказу №120 від 30.06.2022 командира військової частини НОМЕР_1 , з 30.06.2022 року вибув у ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з хворобою. Також зазначає, що в довідці військово-лікарської комісії вказано, що дане захворювання є хронічним і пов`язане з проходженням військової служби, а не захистом Батьківщини.

Суд, з`ясувавши доводи сторін, викладені в поданих заявах по суті справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив, що 18.04.2022 позивач призваний на військову службу до військової частини НОМЕР_1 , відповідно до Указу Президента України "Про оголошення воєнного стану" № 64/2022 від 24.02.2022 та Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" № 69/2022 від 24.02.2022.

Як зазначає представник позивача, під час виконання бойового завдання 08 червня 2022 року ОСОБА_1 отримав поранення, які були спричинені вибухами та уламками, які зачепили його внаслідок даних вибухів. Окрім того, 27 червня 2022 року позивач отримав вибухову травму біля населеного пункту Новосілка ( донецької області ) під час ворожого обстрілу. Після того ОСОБА_1 був евакуйований, йому надавалась поетапна медична допомога та він був доставлений до польового шпиталю 66 МВГ, де його проконсультував невролог та ОСОБА_1 перевели до МКЛ №16 м. Дніпро. В подальшому позивач проходив лікування в різних медичних закладах.

Як докази поранення ОСОБА_1 представник позивача долучає до позову пояснення побратимів/ співслуживців, які, як зазначає представник, підтверджують факт отримання позивачем травми 27 червня 2022 року, під час виконання бойового завдання у зв`язку з захистом Батьківщини біля населеного пункту Новосілка. Зокрема надано пояснення ОСОБА_2 від 20.12.2022 року та пояснення ОСОБА_3 від 20.12.2022 року, адресовані командиру в/ч НОМЕР_1 ( а.с. 36,37 ).

Також представник позивача долучає ряд медичних документів.

Згідно з консультативним заключенням від 11.06.2022 року ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному прийомі у медичній роті в/ч НОМЕР_1 , діагноз: вертеброгенна радікулопатія поперекового відділу, виражений больовий синдром. Рекомендовано обмежити фізичні навантаження, звільнення від нарядів на 5 днів ( а.с. 25 ).

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №7213, оформленої МКЛ- 16 м. Дніпро, встановлено, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 01.07.2022 по 01.07.2022, повний діагноз ( основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення ): М54.4 вертеброгенна тораколюмбалгія справа з вираженим больовим та м`язово тонічним синдромом, стадія загострення. Скарги на біль у попереково крижовому відділі хребта, неможливість повністю розігнутися, ускладнення при рухах спини. Анамнез хвороби: зі слів пацієнта хворіє більше 15 років, загострення 27.06.2022, коли виникли вищезазначені скарги. Доставлений до польового госпіталю, де оглянутий невропатологом та перенаправлений до МКЛ №16. Ургентно госпіталізований до неврологічного відділення. Стан при госпіталізації: стабільний. Стан при виписці: стабільний ( а.с. 29 ).

Згідно з випискою № 07562 КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" позивач госпіталізований 02.07.2022 у відділення хірургічної стоматології. Повний діагноз ( основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення ): Акубаротравма. Гостра двобічна нейросенсорна приглухуватість. Вертеброгенна тораклія, люмбалгія м"язово-тонічна форма. Т.70.0 Баротравма вуха. Скарги на біль у попереково крижовому відділі хребта та в ділянці грудини, головний біль, шум у вухах, важко дихати.

Анамнез хвороби: зі слів пацієнта хворіє більше 15 років, загострення виникло 27.06.2022 біля н.п. Новосілка, коли під час мінометного обстрілу різко заховався в окоп. Відчув різкий біль у спині, оглушення, запаморочення. На момент обстрілу був у засобах індивідуального захисту. Свідок ОСОБА_4 . Доставлений до польового шпиталю 66 ВМГ, де був оглянутий невропатологом та перенаправлений до МКЛ №16. Ургентно госпіталізований до неврологічного відділення. Отримував медикаментозне лікування. 01.07.22 був доправлений до КНП "ТОКЛ" ТОР. Виписаний 07.07.2022, стан при виписці: легкого ступеня важкості ( а.с. 26 ).

Також позивачем надано результати комп`ютерної томограми поперекового відділу хребта від 08.07.2022 ( а.с. 27 ), МРТ поперекового відділу хребта від 16.07.2022 ( а.с. 28 ), МРТ головного мозку та судин від 21.07.2022 ( а.с. 30 ), виписний епікриз із медичної картки №2707 стаціонарного хворого КНП «ВОСКДРЗНВОР» від 18.10.2022 ( а.с. 31 ), виписка з медичної карти стаціонарного хворого №1388 від 24.11.2022 ( а.с. 33-34 ).

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії КНП "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І.Ющенка" від 16.11.2022 № 332, за наслідком проведеного 15.11.2022 року медичного огляду ОСОБА_5 позивачу встановлено діагноз: постконтузійний розлад у вигляді легкого тривожно-депресивного синдрому з виходом в одужання. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Стан після мінно-вибухової травми (27.06.22), закритої черепно-мозкової травми, локального забою головного мозку ( лобної частини правої півкулі за даними МРТ та СКТ ) у вигляді цефалгічного синдрому без порушення функції центральної нервової системи. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Тораколюмбальгія обумовлена розповсюдженим дифузним остеохондрозом хребта з ураженням міжхребцевих дисків, міофасціальний больовий синдром без порушення функції хребта. Захворювання, Ні, не пов`язане з проходженням військової служби. На підставі статі 75в, 64в, 14г графи ІІ Розкладу хвороб придатний до військової служби ( а.с. 32 ).

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 11.01.2023 № 46 ВМКЦ Центрального регіону, за наслідком проведеного медичного огляду встановлено, зокрема діагноз та причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Наслідки вибухової травми (27.06.2022), тяжкого ступеню: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеню важкості, акубаротравми у вигляді хронічної двобічної нейросенсорної приглухуватості, лівобічного пірамідного, вестибуло-атактичного синдромів з помірним порушенням функції. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби (довідка про обставини травми відсутня).

На підставі статті 75б, 14б графи ІІ Розкладу хвороб ОСОБА_1 визнаний обмежено придатним до військової служби ( а.с. 35 ).

Представником позивача 16.02.2023 року складено в інтересах позивача рапорт на адресу командира військової частини НОМЕР_1 , в якому він просить призначити розслідування щодо обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), а саме отримані ОСОБА_1 , які були спричинені вибухами та уламками, які зачепили його внаслідок цих вибухів, та на підставі вищезазначеного розслідування видати довідку про обставини травми, які були спричинені вибухами під час виконання бойового завдання 27.06.2022 ( а.с. 12 13 ).

Як вказує представник позивача в позовній заяві, зазначений рапорт був проігнорований відповідачем.

Таким чином, представник позивача просить суд зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування щодо поранення ОСОБА_1 під час захисту Батьківщини, які були спричинені вибухами та уламками, які зачепили його внаслідок даних вибухів, під час виконання бойового завдання 08.06.2022.

Вирішуючи дану справу та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд зауважує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно з вищезазначеною ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку, право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Так, обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача. Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 826/16958/17.

Проте сформовані представником позивача позовні вимоги та викладені в їх обгрунтування фактичні обставини істотно суперечать одне одному.

Так, представник позивача в обгрунтування позову вказує, що під час виконання бойового завдання 08 червня 2022 року ОСОБА_1 отримав поранення, які були спричинені вибухами та уламками, які зачепили його внаслідок даних вибухів.

Окрім того, 27 червня 2022 року позивач отримав вибухову травму біля населеного пункту Новосілка ( донецької області ) під час ворожого обстрілу.

В свою чергу, представником позивача 16.02.2023 року складено в інтересах позивача рапорт на адресу командира військової частини НОМЕР_1 , в якому він просить призначити розслідування щодо обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), а саме отримані ОСОБА_1 , які були спричинені вибухами та уламками, які зачепили його внаслідок цих вибухів, під час виконання бойового завдання 27.06.2022.

Проте, відповідно до заявлених позовних вимог, представник позивача просить зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування щодо поранення ОСОБА_1 під час захисту Батьківщини, які були спричинені вибухами та уламками, які зачепили його внаслідок даних вибухів, під час виконання бойового завдання 08.06.2022.

Виходячи з наведеного, суд констатує, що окрім зазначення представником позивача в позові про отримання позивачем поранення 08 червня 2022 року іншої інформації та доказів щодо такого матеріали справи не містять.

Відтак, вирішуючи дану справу, суд виходить з того, що спірним в ній є питання наявності підстав для призначення службового розслідування щодо поранення ( отримання травми) ОСОБА_1 під час захисту Батьківщини 27.06.2022 року та видачі довідки про обставини травми позивача під час виконання бойового завдання 27.06.2022.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, виходячи з встановлених фактичних обставин, суд керується такими мотивами.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з ч. 2-4 ст. 2 Закону 2232-XII проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

Суд зазначає, що на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено та діє до теперішнього часу.

Як зазначає представник позивача, під час виконання бойового завдання 27.06.2022 позивач отримав бойове поранення, яке було спричинене вибухами та уламками, які зачепили його внаслідок вибухів.

З матеріалів справи встановлено, що згідно з довідкою військово-лікарської комісії КНП "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І.Ющенка" від 16.11.2022 № 332, за наслідком проведеного 15.11.2022 року медичного огляду ОСОБА_5 позивачу встановлено діагноз: постконтузійний розлад у вигляді легкого тривожно-депресивного синдрому з виходом в одужання. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Стан після мінно-вибухової травми (27.06.22), закритої черепно-мозкової травми, локального забою головного мозку ( лобної частини правої півкулі за даними МРТ та СКТ ) у вигляді цефалгічного синдрому без порушення функції центральної нервової системи. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Тораколюмбальгія обумовлена розповсюдженим дифузним остеохондрозом хребта з ураженням міжхребцевих дисків, міофасціальний больовий синдром без порушення функції хребта. Захворювання, Ні, не пов`язане з проходженням військової служби. На підставі статі 75в, 64в, 14г графи ІІ Розкладу хвороб придатний до військової служби ( а.с. 32 ).

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 11.01.2023 № 46 ВМКЦ Центрального регіону, за наслідком проведеного медичного огляду встановлено, зокрема діагноз та причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Наслідки вибухової травми (27.06.2022), тяжкого ступеню: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеню важкості, акубаротравми у вигляді хронічної двобічної нейросенсорної приглухуватості, лівобічного пірамідного, вестибуло-атактичного синдромів з помірним порушенням функції. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби (довідка про обставини травми відсутня).

На підставі статті 75б, 14б графи ІІ Розкладу хвороб ОСОБА_1 визнаний обмежено придатним до військової служби ( а.с. 35 ).

Відповідно до доводів відзиву, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 з 30.06.2022 року вибув у військовий шпиталь м. Покровськ у зв`язку з хворобою, а не пораненням, так як вказує позивач. Первинна медична карта (форма 100 ), використання якої визначено додатком 4 наказу Генерального штабу ЗСУ від 09.07.2018 №258 Про затвердження керівництва з медичної евакуації в Збройних Силах України, у позивача відсутня. Відповідач наголошує, що це документ, який заповнює медик, після надання першої домедичної допомоги, і який повинен бути на усіх етапах лікування пораненого.

Також відповідач зауважує, що відсутні інші документи, що доводять евакуацію військовослужбовця ОСОБА_1 з 27.06.2022 по 30.06.2022, а саме: в журналі бойових дій запис про евакуацію солдата ОСОБА_1 , рапорт командира роти щодо поранення та евакуацію даного військовослужбовця, що також доводить, що позивач ОСОБА_1 не був евакуйований з місця обстрілу.

Відтак відповідач вважає, що відсутні підстави для оформлення довідки про обставини травми, оскільки відсутні достовірні відомості про отримання травми військовослужбовцем.

Оцінюючи доводи представника позивача про бездіяльність військової частини щодо не проведення службового розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 27.06.2022 поранення під час виконання обов`язків військової служби на підставі Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.02.2001 року №36, суд зазначає таке.

Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" № 551-XIV від 24.03.1999 року (надалі - Закон № 551-XIV) затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України.

Цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Відповідно до ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, чи одержано інформацію про вчинення такого правопорушення військовослужбовцем, командир військової частини зобов`язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та спеціально уповноваженому суб`єктові у сфері протидії корупції.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Проаналізувавши наведені норми, суд дійшов висновку, що службове розслідування стосовно військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів, на підставі ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України проводиться у випадках не виконання (неналежного виконання) ними своїх службових обов`язків або вчинення правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дій (бездіяльності), які призвели до завдання шкоди державі, та призначається таке розслідування письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

В свою чергу Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 06.02.2001 року № 36, на яку посилається представник позивача в позові, втратила чинність 06.01.2022, у зв"язку з набранням чинності Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 (далі Інструкція №332 ).

Згідно з п. 1 розділу І Інструкції № 332, ця Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту.

Відповідно до п. 3 розділу І Інструкція № 332 ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.

Пунктом 1 розділу II Інструкції № 332 визначено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме, обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Отже, Інструкцією чітко визначено, що відноситься до травм одержаних від нещасного випадку, а «ворожий обстріл», «дії з боку противника», в даному переліку відсутні як такі.

При цьому, ракетно-артилерійський обстріл один із видів вогневого враження під час воєнних конфліктів, тобто є діями з боку противника в районі ведення бойових дій, а травми отримані внаслідок таких обліку, як нещасні випадки, не підлягають.

Пунктом 18 розділу II Інструкції № 332 передбачено, що за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються:

дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок;

військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця;

вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я;

коли стався нещасний випадок (під час виконання обов`язків військової служби чи ні);

перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;

порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення;

заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.

Варто зазначити, що відповідно до пункту 1 розділу І Методики визначення військових втрат, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затвердженої наказом Міністерства оборони України 14.09.2022 № 277, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 25.11.2022 № 1471/38807 (далі - Методика визначення військових втрат), ця Методика встановлює механізм визначення військових втрат, що включають людські та матеріальні військові втрати і витрати, пов`язані з бойовими діями (терористичними актами, диверсіями, ракетно-бомбовими ударами), спричинені військовою агресією Російської Федерації.

Відтак, порівняльний аналіз приписів Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків № 332 та Методики визначення військових втрат, дає суду підстави дійти висновку про необхідність розмежування нещасного випадку та бойових людських втрат (військових втрат).

Суд звертає увагу, що Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків № 332 не передбачає проведення розслідування лише у тому випадку, якщо військовослужбовець отримав травму внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення антитерористичної операції, і такі випадки є бойовими людськими втратами і обліку, як нещасні випадки, не підлягають.

Як слідує зі змісту позовної заяви представник позивача вказує, що 27 червня 2022 року позивач отримав вибухову травму біля населеного пункту Новосілка ( Донецької області ) під час ворожого обстрілу.

Тобто сам позивач вказує, що травма, спричинена вибухами та уламками, які зачепили позивача внаслідок даних вибухів, а така пов`язана з діями з боку противника в районі ведення бойових дій.

Суд ще раз наголошує, що ракетно-артилерійський обстріл це вид вогневого враження під час воєнних конфліктів, тобто є діями з боку противника в районі ведення бойових дій, тому травми отримані внаслідок таких обліку як нещасні випадки не підлягають.

Відповідно, такі обставини отримання позивачем травми не підпадають під сферу регулювання Інструкції № 332, в якій чітко зазначено, що ця Інструкція не поширюється на військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.

Відтак, підстави для проведення службового розслідування згідно з Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків № 332 відсутні, тому відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність військової частини щодо не проведення службового розслідування за фактом отримання позивачем поранення.

Крім того, суд зазначає, що з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення №402).

Згідно з пунктом 1.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14 серпня 2008 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (надалі Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Одним із основних завдань військово-лікарської експертизи, визначених пунктом 1.3. Положення №402, є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами.

Згідно з пунктами 21.1, 21.2, 21.5 Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:

а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби".

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.

ґ) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.

Пунктом 21.7 Положення № 402 передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного у довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України).

Прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави, забороняється (пункт 21.8 Положення № 402).

Згідно з пунктом 21.24 Положення № 402 довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), що видається військовослужбовцю або призваному на збори військовозобов`язаному, резервісту (Акт про нещасний випадок), зберігається в історії хвороби або у справах ВЛК, яка прийняла постанову про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва).

Водночас пунктом 21.25 Положення № 402 встановлено, що при вирішенні питання про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва) штатна ВЛК може брати до уваги такі документи про причини та обставини поранення:

службову та медичну характеристики,

витяг з книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні по медичну допомогу,

матеріали службового розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації,

довідку військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу;

історію хвороби або витяг з неї, свідоцтво про хворобу,

запис лікаря військової частини, лікаря військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення по медичну допомогу,

довідку архівної установи.

У воєнний час постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення приймається на підставі картки передового району, а також документів, указаних у цьому пункті.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у воєнний час основи організації військово-лікарської експертизи мають певні особливості та їх правове регулювання дещо відрізняється від правового регулювання у мирний час.

Так, у мирний час (п. 21.7) постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення приймається на підставі довідки про обставини травми або на підставі Акта про нещасний випадок. Водночас, законодавець у пункті 21.25 прямо передбачив окремий випадок, в який довідка про обставини травми та акт про нещасний випадок не є обов`язковими документами, на підставі яких приймається постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення, а саме під час дії воєнного стану вказані постанови ВЛК приймаються на підставі картки передового району та додаткових документів (не обов`язково всіх), зазначених у пункті 21.25.

Відповідно до пункту 21.29 Положення № 402 постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (поранення) поряд з іншими постановами записується в історію хвороби, Книгу протоколів засідань військово-лікарської комісії, свідоцтво про хворобу або довідку, медичну книжку військовослужбовця з обов`язковим посиланням на документ, який підтверджує обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Згідно з пунктом 22.3 Положення № 402 постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються в день медичного огляду і видаються на руки особі, що пройшла медичний огляд, або в установленому порядку направляються у військову частину. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, які підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляються на затвердження (контроль) не пізніше 5-денного терміну після медичного огляду. Свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК із затвердженою постановою не пізніше ніж через два дні після їх затвердження та одержання із штатної ВЛК висилаються командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд, або начальнику, який направив його на медичний огляд, або видаються на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів.

Свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється (пункт 22.5 Положення № 402).

Наказом Міністра оборони України від 26.05.2014 №333 затверджена Інструкція з організації обліку особового складу Збройних Сил України, яка була чинна на дату спірних правовідносин, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 червня 2014 за №611/25388.

Відповідно до п. 1.10 Розділу ІІІ Організація та ведення обліку особового складу в особливий період Інструкції №333, у підрозділах, військових частинах, на кораблях 1-3 рангів, у з`єднаннях і органах військового управління, які беруть участь у бойових діях, ведеться облік особового складу.

Абзацом сьомим пункту 1.10 глави 1 розділу III Інструкції №333 визначено, у всіх військових частинах (крім закладів охорони здоров`я) і в неокремих батальйонах (дивізіонах) розділ добової відомості (додаток 55) IV. У наявності замінюється розділом IV. Втрати за минулу добу: а) загинуло або померло; б) зникло безвісти; в) потрапило в полон; г) захоплено в заручники; ґ) інтерновано; д) евакуйовано з пораненнями; е) евакуйовано внаслідок хвороби; є) інші втрати.

Згідно з п. 1.14 глави 1 розділу III Інструкції №333, персональний облік особового складу, який вибув зі строю через загибель (смерть), поранення, хворобу та з інших причин, у підрозділах військових частин ведеться в такому порядку, зокрема, у відділенні та взводі - про всіх військовослужбовців, що вибули зі строю, командири відділень і взводів доповідають своєму безпосередньому командиру (начальнику) щодня в ході бою і після перевірки наявності особового складу після бою.

Відповідно до п. 1.20 глави 1 розділу III Інструкції №333, на сержантів і солдатів, які підлягають евакуації з медичного підрозділу військової частини до військових лікувальних закладів внаслідок поранення, контузії, каліцтва, через хворобу та з інших причин, штабом військової частини через медичний підрозділ військової частини передаються до військових лікувальних закладів їхні обліково-послужні картки.

Отже, з аналізу наведених вище положень слід дійти висновку, що наявність довідки про обставини травми (встановленого зразка, за формою, передбаченою додатком 5 до Положення № 402) не є обов`язковою умовою для встановлення у воєнний час причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв. А обліково-послужні картки є тими документами за якими ВЛК приймає постанови про причинний зв`язок поранення, що передбачено п. 21.25 Положення № 402.

Щодо рапорту, складеного представником позивача 16.02.2023 року в інтересах позивача на адресу командира військової частини НОМЕР_1 , в якому він просить призначити розслідування щодо обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), а саме отримані ОСОБА_1 , які були спричинені вибухами та уламками, які зачепили його внаслідок цих вибухів, та на підставі вищезазначеного розслідування видати довідку про обставини травми, які були спричинені вибухами під час виконання бойового завдання 27.06.2022 ( а.с. 12 13 , слід зауважити таке.

Як вказує представник позивача в позовній заяві, зазначений рапорт був проігнорований відповідачем.

В додатках до позовної заяви представник позивача зазначає як доказ «копія доказу отримання рапорту про видачу довідки» ( п.6 ) ( а.с. 48).

Надаючи оцінку такій «копії доказу отримання рапорту про видачу довідки», суд зауважує, що це рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу отримувача ВЧ НОМЕР_1 ( Вінниця, 21036), відправник ОСОБА_1 , дата подання 11.10.2022, дата отримання 13.10.2022 ( а.с. 15 ).

Таким чиним, вказане рекомендоване повідомлення ( від 11.10.2022 ) не може бути належним доказом щодо направлення на адресу відповідача рапорту від 16.02.2023 року.

Інших доказів щодо направлення на адресу відповідача рапорту, складеного представником позивача 16.02.2023 року, матеріали справи не містять.

При цьому суд констатує, ні матеріали справи, ні сама позовна заява не містять жодного доказу ( жодної згадки ), що позивачем направлявся на адресу відповідача будь який інший рапорт ( окрім вище зазначеного), зокрема і 11.10.2022 року, щодо видачі йому довідки про обставини травми.

Зі змісту пунктів 6.1 та 6.2 глави 6 розділу II Положення №402 слідує, що направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться, зокрема, прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, та на таких військовослужбовців подається відповідний перелік документів, в тому числі в разі, якщо особи, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - оригінал довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Додатком 5 до Положення №402 визначено форму довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та зі змісту якої слідує, що саме на підставі наказу командира (начальника) військової частини та за його підписом така довідка видається.

При вирішенні даного спору суд враховує, що належні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 звертався до командира військової частини НОМЕР_1 із відповідним рапортом, в матеріалах справи відсутні.

Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідного рапорту від 16.02.2023 із поясненнями інших військовослужбовців до військової частини НОМЕР_1 . Зокрема, відправлення Укрпоштою листом з описом вкладення з повідомленням про отримання, листом з оголошеною цінністю, або через військово-медичну установу. В разі відсутності інформації про адресу військової частини, направлення через командування військової частини, якій підпорядковується в/ч НОМЕР_1 , через ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем перебування військовослужбовця.

З огляду на відсутність доказів направлення рапорту військовій частині та доказів їх отримання останньою, відсутні підстави зобов`язати відповідача розглянути рапорт про видачу довідки про обставини травми позивача.

Крім того, суд зауважує, що надана представником позивача медична документація є суперечливою, зокрема, відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №7213, оформленої МКЛ- 16 м. Дніпро, встановлено, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 01.07.2022 по 01.07.2022, повний діагноз ( основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення ): М54.4 вертеброгенна тораколюмбалгія справа з вираженим больовим та м`язово тонічним синдромом, стадія загострення. Скарги на біль у попереково крижовому відділі хребта, неможливість повністю розігнутися, ускладнення при рухах спини. Анамнез хвороби: зі слів пацієнта хворіє більше 15 років, загострення 27.06.2022, коли виникли вищезазначені скарги. Доставлений до польового госпіталю, де оглянутий невропатологом та перенаправлений до МКЛ №16. Ургентно госпіталізований до неврологічного відділення. Стан при госпіталізації: стабільний. Стан при виписці: стабільний ( а.с. 29 ). Тобто, в ній не йдеться про отримання позивачем вибухової травми 27.06.2022 року. Відомості про таку з`являються в анамнезі хвороби зі слів пацієнта в медичній документації в більш пізній час.

При цьому, позивачем не надано будь якої медичної документації за період з 27.06.2022 по 30.06.2022 року, яка зокрема підтверджувала б твердження представника позивача про те, що позивач отримав 27.06.2022 року вибухову травму, був евакуйований та йому надавалась поетапна медична допомога.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати щодо долучених до позову пояснень, як зазначає представник позивача, побратимів/ співслуживців позивача, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( а.с. 36,37 ), що такі написані не власноручно, а невідомо ким відібрані, а набагато нижче на аркушах вказано « З моїх слів написано вірно, мною прочитано», при цьому текст таких пояснень містить дописування різним почерком.

З урахуванням викладеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, встановлених фактичних обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства України дійшов висновку про необгрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні докази, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

СуддяЗаброцька Людмила Олександрівна