Рішення

від 29.11.2024 по справі 340/6352/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6352/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави звернувся до суду з позовною заявою, з урахуванням уточненої, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Катеринівської сільської ради (код ЄДРПОУ: 41744542) стосовно невжиття заходів щодо вчинення дій, спрямованих на визнання об`єкту нерухомості, а саме гідротехнічної споруди, а саме: гребля - земляна, насипна, довжиною 150,00 м, ширина по гребеню - 14,0 м., висота - 3,0 м.; характеристика водоскидних споруд - мостовий водоскид з переливною стіною (тип), матеріал - залізобетон, бутова, кладка, на водному об`єкті - ставок площею 17,4403 га (за географічними координатами Ш 48, 54374159122208, Д 32, 04840658524439, кадастровий номер 3522582800:51:000:0029), що розміщена на водотоку річки Грузька в межах села Грузьке, Кропивницького району, Кіровоградської області, безхазяйним майном, а саме не звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного;

- зобов`язати Катеринівської сільську раду, Кропивницького району, Кіровоградської області, (код ЄДРПОУ: 41744542) вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди, а саме: гребля -земляна, насипна, довжиною 150,00 м, ширина по гребеню - 14,0 м., висота - 3,0 м.; характеристика водоскидних споруд - мостовий водоскид з переливною стіною (тип), матеріал - залізобетон, бутова, кладка, на водному об`єкті - ставок площею 17,4403 га (за географічними координатами Ш 48, 54374159122208, Д 32, 04840658524439, кадастровий номер 3522582800:51:000:0029), що розміщена на водотоку річки Грузька в межах села Грузьке, Кропивницького району, Кіровоградської області безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.

В обґрунтування вимог зазначив, що на території відповідача знаходиться гідротехнічна споруда, яка відноситься до земель комунальної власності та є безхазяйним майном.

Відповідачем не вживаються заходи спрямовані на взяття на облік гідротехнічної споруди, як безхазяйного майна, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 01.10.2024 позовну заяву залишено без руху (а.с. 50).

Позивачем усунуті недоліки позовної заяви, позов приведено у відповідність до ст.ст.160, 161 КАС України.

Ухвалою суду від 04.10.2024 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 72).

Заперечуючи проти позову, відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно якої заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування" не передбачено обов`язку органу місцевого самоврядування реєструвати право власності на комунальне майно; позивачем не зазначено жодного доказу щодо необхідності збереження та належної експлуатації гідротехнічної споруди; вжиття заходів передбачених позовом може створити загрозу порушення прав власника греблі та створити ризики подальшого оскарження відповідного права комунальної власності; гідротехнічна споруда не наділена ознаками нерухомого майна, що виключає можливість державної реєстрації права власності (а.с.76-79).

Позивач надав відповідь на відзив, якою на переконання позивача, спростовуються доводи наведені у відзиві (а.с.85-93).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Частиною третьою статті 5 КАС України встановлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною четвертою статті 53 КАС України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 КАС України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII Про прокуратуру (далі - Закон № 1697-VII) установлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

За змістом частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Отже, прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

За висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прийнятої з метою врегулювання розбіжностей у викладених раніше правових позиціях, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

В даному випадку, невиконання відповідачем чинних вимог законодавства може призвести до порушення інтересів держави в частині охорони гідротехнічної споруди.

Відповідно до матеріалів справи, а саме, Акти інвентаризації водних об`єктів (водосховищ, ставків, озер, тощо) та гідротехнічних споруд вбачається (а.с.21-24), що на території відповідача знаходяться водні об`єкти, зокрема, гребля -земляна, насипна, довжиною 150,00 м, ширина по гребеню - 14,0 м., висота - 3,0 м.; характеристика водоскидних споруд - мостовий водоскид з переливною стіною (тип), матеріал - залізобетон, бутова, кладка, на водному об`єкті - ставок площею 17,4403 га (за географічними координатами Ш 48,54374159122208, Д 32, 04840658524439, кадастровий номер 3522582800:51:000:0029), що розміщена на водотоку річки Грузька в межах села Грузьке, Кропивницького району, Кіровоградської області.

При цьому відомості щодо власника вказаної гідротехнічної споруди не визначені.

За частиною 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

До таких речей належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення - житлові будинки, будівлі, споруди тощо. (ч. 1 ст. 181 ЦК України).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004, далі Закон № 1952-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.03.2024 №300/3657/22 вказав, що питання необхідності державної реєстрації гідротехнічної споруди потребує дослідження правової природи вжитого у Законі терміну -"споруди", та можливості його поширення на дамбу.

Нормативно-правове регулювання містить різні семантично схожі визначення терміну "споруда".

За Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ДК 018-2000) споруди - це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельномонтажних робіт.

У чинному з 01.01.2024 Класифікаторі будівель і споруд НК 018:2023, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі - НК 018:2023), використовуються терміни, визначені Європейським класифікатором типів споруд, а саме: споруди - структури, пов`язані із землею, які створені з будівельних матеріалів і комплектуючих та/або для яких виконуються будівельні роботи.

Також Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442, містить положення про те, що споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо).

Термін "гідротехнічні споруди" вживається у Додатку А до ДБН В.2.4-3:2010 Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні споруди. Основні положення (далі - ДБН В.2.4-3:2010). Це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.

Схожий термін використано у п. 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.04.2012 № 661 (далі - Правила № 661): гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.

У ДК 018-2000 серед видів споруд також виділяються інженерні споруди - це об`ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін.

Як зазначено у Класифікаторі, інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об`єкта. До інженерних споруд відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди та т. ін.

За класом 215 НК 018:2023 дамба також належить до інженерних споруд.

Таким чином, термін "гідротехнічна споруда" пов`язаний з конкретним функціональним об`єктом (конструкцією), є узагальнюючою назвою споруд, що використовуються на водних ресурсах, основним же є термін "споруда".

У свою чергу, дамба є видом гідротехнічних та інженерних споруд, не належить до будівель та приміщень, проте за інженерним задумом розміщується на земельній ділянці, призначена для спеціальних технічних функцій, пов`язаних з використовуванням водних ресурсів, зокрема для запобігання шкідливій дії вод. Переміщення такої споруди призводить до втрати її призначення.

Частиною 1 ст. 5 Закону № 1952-IV визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.

Виключенням є споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, перелічені у ч. 4 ст. 5 Закону № 1952-IV, зокрема магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Як інженерна (гідротехнічна) споруда, дамба не є частиною чи приналежністю головної речі, не включена до переліку споруд, передбачених ч. 4 ст. 5 Закону № 1952-IV.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (далі - Закон № 5245-VI), з дня набрання чинності цим законом (чинний з 01.01.2013) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Згідно з п. 3, 4 розділу ІІ Закону № 5245-VI з дня набрання ним чинності землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

- які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Органи місцевого самоврядування з огляду на ч. 1, 5 ст. 15 Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону; від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ч. 5 ст. 60 Закону № 280/97-ВР).

Таким чином, відповідач, як орган місцевого самоврядування уповноважений визначати юридичну долю об`єктів, що розташовані на земельних ділянках комунальної власності.

Орган місцевого самоврядування реалізує такі повноваження від імені та в інтересах територіальних громад. До відання місцевих рад також належить також вжиття заходів щодо реєстрації та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади, шляхом звернення до органу державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку (ч. 2 ст. 335 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 31.03.2021 у справах № 9901/347/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/116/20, від 01.09.2022 у справі № 990/46/22, та від 08.09.2022 у справі № 9901/276/19 неодноразово зазначала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відповідач не здійснив юридично значимих дій щодо звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік гідротехнічної споруди як безхазяйного майна.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 13 Конституції України, ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Гідротехнічні споруди не можуть мати юридичний статус безхазяйної речі, перебуваючи на території органу місцевого самоврядування.

В даному випадку інтереси держави виражаються у сфері контролю за охороною майна територіальної громади, реалізації нагляду за безпечною та надійною експлуатацією інженерної водозахисної споруди, призначеної для захисту територій від затоплення, фінансування та контролю видатків державного бюджету на обслуговування.

Таким чином, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області (вул. Є. Чикаленка, 11, м. Кропивницький, 25002, ЄДРПОУ 02910025) в інтересах держави до Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (просп. Гагаріна, 8, с. Катеринівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27631, ЄДРПОУ 41744542) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Катеринівської сільської ради (код ЄДРПОУ: 41744542) стосовно невжиття заходів щодо вчинення дій, спрямованих на визнання об`єкту нерухомості, а саме гідротехнічної споруди, а саме: гребля - земляна, насипна, довжиною 150,00 м, ширина по гребеню - 14,0 м., висота - 3,0 м.; характеристика водоскидних споруд - мостовий водоскид з переливною стіною (тип), матеріал - залізобетон, бутова, кладка, на водному об`єкті - ставок площею 17,4403 га (за географічними координатами Ш 48,54374159122208, Д 32,04840658524439, кадастровий номер 3522582800:51:000:0029), що розміщена на водотоку річки Грузька в межах села Грузьке, Кропивницького району, Кіровоградської області, безхазяйним майном.

Зобов`язати Катеринівську сільську раду, Кропивницького району, Кіровоградської області, (код ЄДРПОУ: 41744542) вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди, а саме: гребля -земляна, насипна, довжиною 150,00 м, ширина по гребеню - 14,0 м., висота - 3,0 м.; характеристика водоскидних споруд - мостовий водоскид з переливною стіною (тип), матеріал - залізобетон, бутова, кладка, на водному об`єкті - ставок площею 17,4403 га (за географічними координатами Ш 48,54374159122208, Д 32,04840658524439, кадастровий номер 3522582800:51:000:0029), що розміщена на водотоку річки Грузька в межах села Грузьке, Кропивницького району, Кіровоградської області безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН