Рішення

від 29.11.2024 по справі 380/18391/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2024 рокусправа № 380/18391/24Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУКОВИНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУКОВИНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ» (місцезнаходження: вул. Головна, 187, м. Чернівці, 58000; код ЄДРПОУ: 40504963) звернулося з позовною заявою до Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ ВП: 43971343), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900177/2 від 08.03.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900180/2 від 08.03.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900186/2 від 11.03.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900191/2 від 12.03.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900197/2 від 13.03.2024.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем, за результатами перевірки поданих позивачем митних декларацій, прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів. Вважає такі рішення необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Зазначає, що надані позивачем до митного органу документи на підтвердження митної вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору, шляхом застосування основного методу, що свідчить про порушення відповідачем передбаченого ст.57 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару. У зв`язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 03.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

18.09.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваних митних декларацій Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішенні про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.

Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУКОВИНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ» (LLC «BUCOVINIAN UNIVERSAL COMPANY») (покупцем) та компанією «Energy 3000 solar GmBH» (продавцем) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 01-23 від 01.02.2023 (далі - Контракт) предметом якого є зобов`язання продавця продати, а покупця придбати товар (у даній справі - сонячні фотомодулі) за асортиментом, цінами, термінами і в кількості згідно Інвойсів.

На виконання умов вищевказаного зовнішньоекономічного контракту згідно рахунку-фактури (інвойсу) № АТ42404499 від 29.02.2024 позивач придбав у продавця товар - фотоелектричні модулі-сонячні панелі марки Longi LR5-72HPH-585M у кількості 620 шт.

Позивач визначив митну вартість товарів, обравши для цього основний метод, - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для митного оформлення вказаного товару позивач подав відповідачу електронну митну декларацію № 24UA209170019350U8 від 08.03.2024 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: рахунок-фактуру (інвойс) № АТ42404499 від 29.02.2024; автотранспортну накладну №LD66939047 від 01.03.2024; декларацію про походження товару АТ42404499 від 29.02.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 1/627 від 01.03.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 01-23 від 01.02.2023; додаткову угоду до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 01.08.2023; договір (контракт) про перевезення № 3 від 18.10.2023; договір-заявку №01/03-1 від 01.03.2024 про надання транспортно-експедиційних послуг.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 26.12.2023 надіслала повідомлення з вимогою надати додаткові документи.

На цю вимогу представник позивача надав рахунок-проформу № АТ22401645 від 13.02.2023, платіжну інструкцію № 63 від 05.03.2024 та копії митних декларацій країни відправлення MRN24BEE0000013238805 від 29.02.2024, MRN24BE31200090673148 від 29.02.2024, і просив визнати митну вартість на підставі поданих документів.

За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900177/2 від 08.03.2024. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/000845 від 08.03.2024. З метою випущення товару у вільний обіг 08.03.2024 позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209170019540U8, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.

У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900177/2 від 08.03.2024 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.

Відповідно до положень Інкотермс термін FCA (…Named place) вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Відповідно гр. 20 МД та гр.3 CMR № LD66939047 від 01.03.2024, товар завантажений в м. SintNiklaas, Бельгія, однак адресою продавця є м. Mulendorf Австрія. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості.

Відповідно до п.3.1 контракту від 01.02.2023 за № 01-2023 умови поставки товару вказуються в інвойсі, проте в інвойсі від 29.02.2024 № AT42404499 зазначено тільки FCA, без конкретного географічного місця призначення.

У гр.5 та гр.15 наданої до митного оформлення CMR № LD66939047 від 01.03.2024 наявні штампи перевізника LTD «ITL-TRANS», однак договір-заявка на надання транспортно-експедиторських послуг № 01/03-1 від 01.03.2024, рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиторських послуг № 1/6273 від 01.03.2024, та договір №3 від 18.10.2023 на перевезення вантажів автомобільним транспортом укладались та підписувались з ФОП ОСОБА_1 . Документи, що визначають договірні відносини з LTD «ITL-TRANS» відсутні.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано та метод 2б (ст.60 МКУ).

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД № UA206020/2023/23994 від 19.12.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилося.

Також, на виконання умов вищевказаного зовнішньоекономічного контракту згідно рахунку-фактури (інвойсу) № АТ42402727 від 12.02.2024 позивач придбав у продавця товар - фотоелектричні модулі-сонячні панелі марки Longi LR5-72HТH-585M у кількості 620 шт.

Позивач визначив митну вартість товарів, обравши для цього основний метод, - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для митного оформлення вказаного товару позивач подав відповідачу електронну митну декларацію № 24UA209170019531U2 від 08.03.2024 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: рахунок-фактуру (інвойс) № АТ42402727 від 12.02.2024; автотранспортну накладну №180728074 від 12.02.2024; декларацію про походження товару № АТ42402727 від 12.02.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 1/0305 від 16.02.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 01-23 від 01.02.2023; додаткову угоду до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 01.08.2023; договір (контракт) про перевезення № 3 від 18.10.2023; договір-заявку про надання транспортно-експедиційних послуг № 12/02-1 від 12.02.2024.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 08.03.2024 надіслала повідомлення з вимогою надати додаткові документи.

На цю вимогу представник позивача надав рахунок-проформу рахунок-проформу №АТ2240125 від 02.02.2024, платіжну інструкцію про оплату товару № 56 від 08.02.2024 та копії митних декларацій країни відправлення MRN24BEE0000008991420 від 12.02.2024, MRN24BE34300089965556 від 12.02.2024, і просив визнати митну вартість на підставі поданих документів.

За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900180/2 від 08.03.2024. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/000849 від 08.03.2024. З метою випущення товару у вільний обіг 08.03.2024 позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209170019590U0, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.

У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900180/2 від 08.03.2024 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.

Відповідно до положень Інкотермс термін FCA (…Named place) вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 20 МД та CMR № LD58128949 від 23.02.2024, товар завантажений в м. Zeebrugge, Бельгія, а адресою продавця є м. Mulendorf Австрія. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості.

Відповідно до п.3.1 контракту від 01.02.2023 № 01-2023 умови поставки товару вказуються в інвойсі, проте в інвойсі від 12.02.2024 за № AT42402727 зазначено тільки FCA без конкретного географічного місця.

Розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відповідно до сервісу Google Maps відстань по іноземній території 1608 км, а вартість 48000 грн. - що становить 29,85 грн/км, відстань по території України 345 км, а вартість 30400 грн - що становить 88,16 грн./км). Отже, очевидним є факт, що рахунки про транспортно-експедиційні витрати від 16.02.2024 № 1/0305 містять відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано та метод 2б (ст.60 МКУ).

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД № UA206020/2023/23994 від 19.12.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Також, на виконання умов вищевказаного зовнішньоекономічного контракту згідно рахунку-фактури (інвойсу) № АТ42404840 від 04.03.2024 позивач придбав у продавця товар - фотоелектричні модулі-сонячні панелі марки Longi LR5-72HТH-580M у кількості 620 шт.

Позивач визначив митну вартість товарів, обравши для цього основний метод, - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для митного оформлення вказаного товару позивач подав відповідачу електронну митну декларацію № 24UA209170019912U1 від 11.03.2024 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: рахунок-фактуру (інвойс) № АТ42404840 від 04.03.2024; автотранспортну накладну №В04119995RC від 05.03.2024; декларацію про походження товару № АТ42404840 від 04.03.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 1/3752 від 05.03.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 01-23 від 01.02.2023; додаткову угоду до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 01.08.2023; договір (контракт) про перевезення № 3 від 18.10.2023; договір-заявку про надання транспортно-експедиційних послуг № 04/03-1 від 04.03.2024.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 11.03.2024 надіслала повідомлення з вимогою надати додаткові документи.

На цю вимогу представник позивача надав рахунок-проформу рахунок-проформу №АТ22005077 від 13.02.2024, платіжну інструкцію про оплату товару № 62 від 04.03.2024 та копії митних декларацій країни відправлення MRN24BEE0000013986171 від 04.03.2024, MRN24BE31200090808056 від 04.03.2024, і просив визнати митну вартість на підставі поданих документів.

За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900186/2 від 11.03.2024. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/000866 від 11.03.2024. З метою випущення товару у вільний обіг 11.03.2024 позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209170020294U4, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.

У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900186/2 від 11.03.2024 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.

Відповідно до положень Інкотермс термін FCA (…Named place) вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 20 МД та CMR № B04119995RC від 05.03.2024, товар завантажений в м. Evergem, Бельгія, а адресою продавця є м. Mulendorf Австрія. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості.

Відповідно до п.3.1 Контракту від 01.02.2023 за № 01-2023 умови поставки товару вказуються в інвойсі, проте в інвойсі від 04.03.2024 за AT42404840 зазначено тільки FCA без конкретного географічного місця призначення.

У гр.5 та гр.15 CMR № B04119995RC від 05.03.2024 наявні штампи перевізника «SVV Translogistik» LLC, натомість рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг №1/3752 від 05.03.2024, договір-заявка № 04/03-1 від 04.03.2024 виставлені ФОП ОСОБА_2 . Крім цього, Договір № 3 від 18.10.2023 на перевезення вантажів автомобільним транспортом укладено також з ФОП ОСОБА_2 . Документи, що визначають договірні відносини з «SVV Translogistik» LLC відсутні.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано та метод 2б (ст.60 МКУ).

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД №UA206020/2023/23994 від 19.12.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Також, на виконання умов вищевказаного зовнішньоекономічного контракту згідно рахунку-фактури (інвойсу) № АТ424004993 від 05.03.2024 позивач придбав у продавця товар - фотоелектричні модулі-сонячні панелі марки Longi LR5-72HТH-580M у кількості 620 шт.

Позивач визначив митну вартість товарів, обравши для цього основний метод, - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для митного оформлення вказаного товару позивач подав відповідачу електронну митну декларацію № 24UA209170020506U3 від 12.03.2024 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: рахунок-фактуру (інвойс) № АТ424004993 від 05.03.2024; автотранспортну накладну №В04118553RC від 06.03.2024; декларацію про походження товару АТ424004993 від 05.03.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 1/4463 від 06.03.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 01-23 від 01.02.2023; додаткову угоду до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 01.08.2023; договір (контракт) про перевезення № 3 від 18.10.2023; договір-заявку про надання транспортно-експедиційних послуг № 14/02-1 від 14.02.2024.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 12.03.2024 надіслала повідомлення з вимогою надати додаткові документи.

На цю вимогу представник позивача надав рахунок-проформу рахунок-проформу № АТ22210930 від 13.02.2024, платіжну інструкцію № 62 від 04.03.2024 та копії митних декларацій країни відправлення MRN24BEE0000014112430 від 05.03.2024, MRN24BE31200090827238 від 05.03.2024, і просив визнати митну вартість на підставі поданих документів.

За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900191/2 від 12.03.2024. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/000880 від 12.03.2024. З метою випущення товару у вільний обіг 12.03.2024 позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209170020649U6, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.

У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900191/2 від 12.03.2024 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.

Відповідно до положень Інкотермс термін FCA (…Named place) вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно з гр. 20 МД та CMR № B04118553RC від 06.03.2024, товар завантажений в м. Evergem Бельгія, а адресою продавця є м. Mulendorf Австрія. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості.

Відповідно до п.3.1 контракту від 01.02.2023 № 01-2023 умови поставки товару вказуються в інвойсі, проте в інвойсі від 05.03.2024 за № AT42404993 зазначено тільки FCA без конкретного географічного місця.

Розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відповідно до сервісу Google Maps відстань по іноземній території 1570 км, а вартість 48000 грн. - що становить 30,57 грн/км, відстань по території України 345 км, а вартість 30400 грн - що становить 88,16 грн./км). Отже, очевидним є факт, що рахунки про транспортно-експедиційні витрати від 06.03.2024р. № 1/4463 містять відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано та метод 2б (ст.60 МКУ).

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД №UA206020/2023/23994 від 19.12.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Також, на виконання умов вищевказаного зовнішньоекономічного контракту згідно рахунку-фактури (інвойсу) № АТ42404374 від 28.02.2024 позивач придбав у продавця товар - фотоелектричні модулі-сонячні панелі марки Longi LR5-72HТH-585M у кількості 620 шт.

Позивач визначив митну вартість товарів, обравши для цього основний метод, - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для митного оформлення вказаного товару позивач подав відповідачу електронну митну декларацію № 24UA209170020807U4 від 13.03.2024 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: рахунок-фактуру (інвойс) № АТ42404374 від 28.02.2024; автотранспортну накладну №LD66939043 від 29.02.2024; декларацію про походження товару № АТ42404374 від 28.02.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 1/8595 від 29.02.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 01-23 від 01.02.2023; додаткову угоду до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 01.08.2023; договір (контракт) про перевезення № 3 від 18.10.2023; договір-заявку про надання транспортно-експедиційних послуг № 29/02-1 від 29.02.2024.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 13.03.2024 надіслала повідомлення з вимогою надати додаткові документи.

На цю вимогу представник позивача надав рахунок-проформу рахунок-проформу № АТ22401574 від 08.02.2024, платіжну інструкцію про оплату товару № 57 від 09.02.2024 та копії митних декларацій країни відправлення MRN24BEE0000012949040 від 28.02.2024, MRN24BE31200090629446 від 28.02.2024, і просив визнати митну вартість на підставі поданих документів.

За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900197/2 від 13.03.2024. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/000898 від 13.03.2024. З метою випущення товару у вільний обіг 13.03.2024 позивач (декларант) подав митну декларацію №23UA209170020994U5, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.

У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900197/2 від 13.03.2024 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.

Відповідно до положень Інкотермс термін FCA (…Named place) вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 20 МД та CMR № B04118553RC від 06.03.2024, товар завантажений в м. Evergem Бельгія, а адресою продавця є м. Mulendorf Австрія. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості.

Відповідно до п.3.1 контракту від 01.02.2023 № 01-2023 умови поставки товару вказуються в інвойсі, проте в інвойсі від 05.03.2024 за № AT42404993 зазначено тільки FCA без конкретного географічного місця.

Розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відповідно до сервісу Google Maps відстань по іноземній території 1570 км, а вартість 48000 грн. - що становить 30,57 грн/км, відстань по території України 345 км, а вартість 30400 грн - що становить 88,16 грн./км). Отже, очевидним є факт, що рахунки про транспортно-експедиційні витрати від 06.03.2024 № 1/4463 містять відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано та метод 2б (ст.60 МКУ).

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД № UA206020/2023/23994 від 19.12.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Не погоджуючись із згаданими рішеннями про коригування митної вартості позивач звернувся із даним позовом до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено частиною третьою ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною третьою ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.2 ст.64 МК України).

Оцінивши підстави прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості суд встановив таке.

Щодо зауваження відповідача, про те, що відповідно до положень Інкотермс термін FCA (…Named place) вибір місця постачання вплине на зобов`язання із завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно з гр. 20 митних декларацій та CMR, товар відвантажено у м. Sint Niklaas (BE), м. Zeebrugge (BE), м. Evergem (BE), а адресою продавця є м. Mulendorf Австрія. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості.

Відповідно до п.3.1 Контракту №01-2023 від 01.02.2023 року, укладеного між позивачем (покупець) та компанією «Energy 3000 solar GmBH» (продавець), умови поставки товару формулюються згідно з Інкотермс-2010 і вказуються в інвойсі.

Як вбачається із долучених до матеріалів справи інвойсів поставка товару здійснювалась на умовах FCA (Франко-перевізник).

Згідно з умовами FCA (Free Carrier Франко перевізник) відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно.

Ризики за товар переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу в транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження на транспорт перевізника.

Таким чином, складські витрати та витрати із завантаження товару поніс продавець, а розбіжність у місці завантаження товару і у юридичній адресі продавця, не може бути покладена в основу рішення про коригування митної вартості, оскільки позивачем (декларантом) було подано митному органу усі необхідні транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Щодо зауваження відповідача про те, що існує розбіжність про перевізника товару між рахунком на оплату транспортно-експедиційних послуг та інформації, зазначеній у CMR.

Відповідно до п.3.1 Договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №3 від 18.10.2023 року, укладеного між позивачем (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (виконавець) виконавець зобов`язаний виконувати перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом на території України та за її межами відповідно до заявок замовника.

Пунктом 3.5 вказаного договору передбачено, що у випадку залучення за згодою замовника для виконання своїх обов`язків за цим договором третіх осіб виконавець зобов`язаний забезпечити наявність у них відповідних ліцензій та інших документів.

З наведеного вбачається, що надавачем транспортних послуг для позивача є фізична особа-підприємець ОСОБА_2 . При цьому, вона вправі залучати до виконання своїх зобов`язань перед позивачем третіх осіб. Саме тому, у СМR містяться відомості про інших перевізників.

Відтак, такі твердження відповідача не беруться судом до уваги та не впливають на заявлену позивачем митну вартість імпортованого товару.

Щодо зауваження митного органу про те, що у інвойсах зазначено умови поставки товару тільки FCA без конкретного географічного місця.

Суд зазначає, що вказане зауваження безпосередньо не стосуються числових значень та не перешкоджають митному органу встановити заявлену митну вартість імпортованого товару. Так, відповідачем не обґрунтовано яким саме чином не зазначення у інвойсах конкретного географічного місця при умовах поставки FCA впливає на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Крім того, дані конкретного географічного місця призначення товарів були зазначені у заявках на транспортне перевезення та рахунках-фактурах на оплату транспортних послуг за вищезгаданими поставками, що давало можливість відповідачу встановити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Таким чином, всі транспортні витрати, які поніс позивач за договорами перевезення включені у заявлену митну вартість у відповідності до вимог п.5 ч. 10 ст. 58 МК України.

Щодо зауваження відповідача в оскаржуваних рішеннях №UA209000/2024/900180/2 від 08.03.2024, №UA209000/2024/900191/2 від 12.03.2024, №UA209000/2024/900197/2 від 13.03.2024 про непропорційно розбитий розмір транспортних витрат відносно всього кілометражу перевезення імпортованого товару.

Правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб`єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів (ст. 5 ГК України). Також, приписами статті 190 ГК України унормовано, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Також, відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Відповідно до приписів ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Вказане свідчить, що встановлення цін у господарських правовідносинах відбувається на основі вільної самостійності їх учасників, що надає можливість суб`єкту підприємництва самостійно встановлювати та обраховувати вартість товарів або послуг, окрім випадків державного регулювання цін на певні товари/послуги, у встановленому законодавством порядку та випадках.

Відносини із вартості перевезення вантажу автомобільним транспортом як за межами України, так і на території України не є предметом державного цінового регулювання.

Посилання відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносини при встановленні вартості перевезень методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, суд вважає необґрунтованим, оскільки вказаний Наказ має лише рекомендаційний, а не обов`язковий характер, та може застосовуватися перевізниками для цілей планування, ведення обліку i калькулювання собівартості перевезень вантажів i пасажирів, робіт i послуг для забезпечення ведення бухгалтерського обліку.

Посилання відповідача на положення п. 49 (витрати по пальному) та 51 (амортизаційні витрати) вказаних методичних рекомендацій є також безпідставними, оскільки вказані витрати є лише деякими із складових частин витрат, які можуть включатися до собівартості перевезення, а не вартістю (ціною) перевезення, в розумінні вартості наданої послуги за контрактом (договором), яка може бути відмінною від собівартості перевезення, та може включати в себе не тільки собівартість перевезення, а й інші додаткові складники (прибуток, торгівельна націнка, податки тощо), а тому вказані обставини ніяким чином не спростовують правильність формування перевізниками вартості такого перевезення, або необґрунтованості покладення позивачем вказаних витрат в складову частину вартості задекларованого товару.

Суд вважає, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту.

Враховуючи усе вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Як уже зазначалось, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Саме перший метод - за ціною договору обрав позивач під час декларування товару, однак відповідачем у спірному рішенні застосовано другорядний метод зокрема 2б.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і ст.60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Приписами ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України чітко визначено перелік відомостей, які повинно містити прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, зокрема:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Також, як випливає з Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17, від 17.11.2022 у справі №807/221/18, від 20.06.2023 у справі №1.380.2019.006247.

Водночас, судом встановлено, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару, відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методу 2а, а застосування методу 2б, для визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею виключно зазначенням номеру та дати іншої митної декларації.

Таким чином, суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо та відповідно не довів подібність (аналогічність) товарів, вказаних у митній декларації на яку посилається.

Суд також враховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору із сотень інших митних оформлень, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов його поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності таких в частині застосування саме другорядного методу для визначення митної вартості імпортованого товару.

Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних суд дійшов висновку, що спірні рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900177/2 від 08.03.2024, №UA209000/2024/900180/2 від 08.03.2024, №UA209000/2024/900186/2 від 11.03.2024, №UA209000/2023/900191/2 від 12.03.2024, №UA209000/2023/900197/2 від 13.03.2024 не відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийняті не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушують права та законні інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В матеріалах справи наявні Договір про надання професійної правничої допомоги № 01/04 від 01.04.2024, додаток № 1 до Договору про надання професійної правничої допомоги № 01/04 від 01.04.2024, акт про здавання-приймання виконаної роботи від 09.05.2024, рахунок на оплату № 01/04 від 09.05.2024, відповідно до яких сума до оплати за виконану адвокатом роботу становить 20000 грн 00 коп. Вказану суму представник позивача просить стягнути з відповідача.

Відповідач у відзиві зазначає про завищення позивачем витрат на правничу допомогу.

Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від попередньо заявленої суми.

Беручи до уваги складність справи, час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом даної справи у розмірі 5000 грн 00 коп.

Щодо сплаченого позивачем судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900177/2 від 08.03.2024, №UA209000/2024/900180/2 від 08.03.2024, №UA209000/2024/900186/2 від 11.03.2024, №UA209000/2023/900191/2 від 12.03.2024, №UA209000/2023/900197/2 від 13.03.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУКОВИНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ» (місцезнаходження: вул. Головна, 187, м. Чернівці, 58000; код ЄДРПОУ: 40504963) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43971343) сплачений судовий збір в сумі 11716 (одинадцять тисяч сімсот шістнадцять) грн 38 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУКОВИНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ» (місцезнаходження: вул. Головна, 187, м. Чернівці, 58000; код ЄДРПОУ: 40504963) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43971343) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна