Рішення

від 28.11.2024 по справі 380/15962/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року м. Львівсправа № 380/15962/24

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (Відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Львівського державного університету безпеки життєдіяльності від 27 червня 2024 року щодо відмови виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» станом на 11 квітня 2024 року про види грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь доктора наук 25% від посадового окладу та доплату за вчене звання професора 33% від посадового окладу відповідно до положень частини другої статті 59 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту»;

- зобов`язати Львівський державний університет безпеки життєдіяльності виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» станом на 11 квітня 2024 року про види грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь доктора наук 25% від посадового окладу та доплату за вчене звання професора 33% від посадового окладу відповідно до положень частини другої статті 59 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту».

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі також Закон № 2262). Зазначає, що на момент виходу на пенсію мав соціальні гарантії як науково-педагогічний працівник навчального закладу вищої освіти системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій на однакових умовах разом із науково-педагогічними працівниками навчальних закладів вищої освіти, що підтверджується дипломом доктора наук серії ДД № 010162 та атестатом професора серії АП № 003726.

Львівський державний університет безпеки життєдіяльності виготовив грошовий атестат від 11 квітня 2024 року № 127 (далі також атестат) та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 11 квітня 2024 року № 71 (далі також довідка). Проте в згаданих атестаті та довідці зазначено, разом з іншими видами грошового забезпечення, доплату за науковий ступінь доктора наук 10 відсотків посадового окладу та доплату за вчене звання професора 10 відсотків посадового окладу.

Позивач відзначає, що на момент видачі атестата та довідки Закон України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі також Закон № 1556) та постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» передбачали виплату доплат за науковий ступінь доктора наук у розмірі 25 відсотків посадового окладу та за вчене звання професора 33 відсотки посадового окладу відповідно.

Стверджує, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами для визначення розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання у спірних правовідносинах слід застосовувати норму частини другої статті 59 Закону № 1556, а не положення підзаконного акта - постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704). Тому під час визначення розмірів доплати за науковий ступінь доктора наук позивачу належить застосовувати розмір 25 відсотків посадового окладу, а під час визначення доплати за вчене звання професора 33 відсотки посадового окладу відповідно до частини другої статті 59 Закону № 1556.

Тож з метою захисту свого порушеного права на визначення відсоткових значень складових грошового атестата та довідки позивач звернувся з цим позовом до суду, який просить задовольнити повністю.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що відповідно до вимог підпункту 2 і підпункту 3 пункту 6 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів виплачувати:

- доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем;

- доплату завчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які обіймають посади, пов?язані з педагогічною або науковою діяльністю, і мають вчене звання доцента, старшого наукового співробітника або старшого дослідника, в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням.

Отже, Постановою № 704 чітко передбачено розміри доплат за науковий ступінь та вчене звання, які у випадку відповідача становлять 10 і 10 відсотків відповідно.

Зважаючи на це відповідач не може з порушенням вимог Постанови № 704 видати грошовий атестат та довідку із зазначенням розмірів доплат за науковий ступінь доктора наук 25 відсотків посадового окладу та за вчене звання професора 33 відсотки посадового окладу.

З огляду на наведене у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 30 липня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 12 квітня 2024 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону № 2262.

Львівський державний університет безпеки життєдіяльності виготовив грошовий атестат від 11 квітня 2024 року № 127 та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 11 квітня 2024 року № 71.

У згаданих атестаті та довідці визначено, разом з іншими видами грошового забезпечення, доплату за науковий ступінь професора 10 відсотків посадового окладу та доплату за вчене звання доктора наук 10 відсотків посадового окладу.

Не погодившись із визначеними відсотковими значеннями вказаних доплат позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив виготовити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону № 2262 станом на 11 квітня 2024 року, із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь доктора наук 25 відсотків посадового окладу та доплату за вчене звання професора 33 відсотки посадового окладу відповідно до положень частини другої статті 59 Закону № 1556.

Однак відповідач своїм листом від 27 червня 2024 року № 9001-2068/9011 «Про виготовлення та направлення документів» повідомив позивача про те, що немає правових підстав для оформлення позивачу грошового атестата та довідки із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь доктора наук 25 відсотків посадового окладу та доплату за вчене звання професора 33 відсотки посадового окладу.

Позивач, уважаючи таку відмову відповідача протиправною, звернувся з цим позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є питання визначення конкретних складових грошового атестата та довідки позивача, а саме доплати за науковий ступінь доктора наук 25 відсотків посадового окладу та доплати за вчене звання професора 33 відсотки посадового окладу.

Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою цієї ж статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі також Закон № 2011) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї ж норми передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За змістом частини першої статті 2 Закону України від 16 липня 2021 року № 1556-VII «Про вищу освіту» законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону № 1556 державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади, заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, мають право своїми нормативно-правовими актами встановлювати особливі вимоги щодо: 1) управління відповідними вищими військовими навчальними закладами, закладами вищої освіти із специфічними умовами навчання, військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти та організації освітнього процесу в них; 2) діяльності та повноважень органів управління і громадського самоврядування у відповідних вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) кандидатів на посади керівників (заступників керівників) відповідних вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, їх структурних підрозділів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти; 4) призначення та звільнення з посад керівників (заступників керівників) відповідних вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, їх структурних підрозділів; 5) додаткових до визначених стандартами вищої освіти компетентностей та програмних результатів навчання за відповідними освітніми програмами, порядку розроблення та затвердження освітніх програм у відповідних вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 6) формування переліку спеціалізацій підготовки здобувачів спеціалізованої освіти у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 7) кандидатів на посади педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників та конкурсного відбору на посади педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників у відповідних вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 8) реалізації прав і обов`язків педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників та осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 9) відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів, слухачів, ад`юнктів (аспірантів), докторантів, які навчаються у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 10) підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів в ад`юнктурі (аспірантурі) та докторантурі у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 11) нормативів чисельності курсантів, слухачів, ад`юнктів (аспірантів), які навчаються у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, на одну посаду науково-педагогічного працівника; 12) порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 13) формування індивідуальних навчальних планів та індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів вищої освіти; 14) практичної підготовки осіб, які здобувають вищу освіту у відповідних вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти.

Ураховуючи положення наведеної норми, суд уважає, що чинним законодавством передбачені певні особливості вищих військових навчальних закладів, зокрема, те, що державні органи, до сфери управління яких вони належать, можуть встановлювати своїми актами особливі вимоги до окремих сфер діяльності таких закладів, проте не можуть визначати матеріального забезпечення науково-педагогічних працівників цих вищих військових навчальних закладів.

Водночас основним нормативно-правовим актом, який регулює діяльність таких закладів та яким передбачено гарантії науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам закладів вищої освіти, в тому числі щодо матеріально-фінансового забезпечення, є саме Закон № 1556.

Відповідно до частини другої статті 59 Закону № 1556 науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професора - 33 відсотки посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень.

Суд звертає увагу на те, що вказаними нормами чітко передбачено встановлення доплат за науковий ступінь та за вчене звання, незалежно від того, чи є такий заклад вищим військовим навчальним закладом зі специфічними умовами навчання чи звичайним закладом вищої освіти.

Обґрунтовуючи правомірність установлення позивачу доплати за науковий ступінь доктора наук та надбавки за вчене звання професора у розмірі 10 відсотків посадового окладу кожна, відповідач посилається на те, що грошове забезпечення позивача як військовослужбовця визначається відповідно до норм Постанови № 704.

Так, відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 6 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів виплачувати:

- доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем;

- доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які обіймають посади, пов?язані з педагогічною або науковою діяльністю, і мають вчене звання доцента, старшого наукового співробітника або старшого дослідника, в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням.

У аспекті цього суд звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах до позивача як науково-педагогічного працівника вищого закладу, який прирівняний до військового, мають застосовуватися приписи Закону № 1556, яким, зокрема, встановлюються доплата за науковий ступінь доктора наук у розмірі 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання професора 33 відсотки посадового окладу.

Те, що позивач є військовослужбовцем та на нього поширюються правові гарантії, передбачені Законом № 2011, не нівелює його право на отримання доплат за науковий ступінь та за вчене звання в розмірах, що встановлені статтею 59 Закону № 1556.

Щодо покликань відповідача на те, що спеціальним законодавством, яким є Постанова № 704, передбачено встановлення граничних розмірів надбавок, які підлягають нарахуванню та виплаті військовослужбовцям, суд уважає за необхідне наголосити на тому, що спеціальним стосовно науково-педагогічних працівників, які проходять службу в вищих військових навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, є саме нормативно-правовий акт вищої юридичної сили - Закон № 1556.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у виготовленні та надісланні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області грошового атестата та довідки з урахуванням таких складових як доплата за науковий ступінь доктора наук у розмірі 25 відсотків та доплата за вчене звання професора у розмірі 33 відсотки посадового окладу.

Тому суд уважає, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах не відповідає визначеному частиною другою статті 2 КАС України критерію законності та порушує право позивача на виготовлення та надання до відповідного територіального управління Пенсійного фонду України грошового атестата та довідки із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь доктора наук у розмірі 25 відсотків посадового окладу та доплату за вчене звання професора 33 відсотки посадового окладу.

За таких обставин дії відповідача щодо відмови у виготовленні та надісланні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області грошового атестата та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» станом на 11 квітня 2024 року про види грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь доктора наук 25 відсотків посадового окладу та доплату за вчене звання професора 33 відсотки посадового окладу відповідно до положень частини другої статті 59 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» належить визнати протиправними, а позовну вимогу в цій частині задовольнити.

З метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, другу позовну вимогу, яка є похідною, також задовольнити, зобов`язавши Львівський державний університет безпеки життєдіяльності виготовити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» станом на 11 квітня 2024 року про види грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь доктора наук 25 відсотків посадового окладу та доплату за вчене звання професора 33 відсотки посадового окладу відповідно до положень частини другої статті 59 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту».

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

За змістом пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частин першої, третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», за подання цього позову до суду судовий збір не сплачував, а тому його розподіл на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.

Докази понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл також не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (вул. Клепарівська, 35, м. Львів, 79007) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Львівського державного університету безпеки життєдіяльності щодо відмови у виготовленні та надісланні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області грошового атестата та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» станом на 11 квітня 2024 року про види грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь доктора наук 25 відсотків посадового окладу та доплату за вчене звання професора 33 відсотки посадового окладу відповідно до положень частини другої статті 59 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту».

Зобов`язати Львівський державний університет безпеки життєдіяльності виготовити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» станом на 11 квітня 2024 року про види грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь доктора наук 25 відсотків посадового окладу та доплату за вчене звання професора 33 відсотки посадового окладу відповідно до положень частини другої статті 59 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту».

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 28 листопада 2024 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна