Рішення

від 18.11.2024 по справі 380/9187/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2024 рокусправа № 380/9187/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.

секретар судового засідання Янковська І.І.,

за участю:

представника позивачаБабій І.М.,

представника відповідачаСтецюренка І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЗАХИСТТОРГ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЗАХИСТТОРГ» (місцезнаходження: 45000 Волинська область м. Ковель, вул. Грушевського 100, код ЄДРПОУ 44648849) (далі позивач, ТОВ «СПЕЦЗАХИСТТОРГ») звернулося до суду з позовом до Львівська митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) (далі відповідач, Львівська митниця), в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100105/2 від 20.02.2024.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товару, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Позивач надав митному органу додаткові документи, які в повній мірі підтверджують заявлену ним митну вартість імпортованих товарів. Однак, відповідачем протиправно такі документи не були враховані. Митний орган прийняв необґрунтоване рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). З огляду на вказане, позивач вважає рішення Львівської митниці № UA209000/2024/100105/2 від 20.02.2024 протиправним, позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 06.05.2024 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 20.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач 31.05.2024 подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Вказав, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларантові і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товару. При цьому митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Вказав, що необхідність витребування документів є передусім способом упевнитися в тому, що декларант правильно визначив митну вартість. У спірному випадку, подані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності та не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару; крім того, позивач не надав усі додатково витребувані відповідачем документи, що не дало митному органу можливість підтвердити заявлені складові митної вартості товарів. Зважаючи на викладене, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів про коригування митної вартості товару № UA209000/2024/100105/2 від 20.02.2024 є правомірним і підстав для його скасування немає. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Від представника позивача 11.09.2024 надійшли додаткові пояснення.

Представником відповідача 18.09.2024 подано додаткові пояснення.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТзОВ «СПЕЦЗАХИСТТОРГ» 25.07.2023 уклало зовнішньоекономічний контракт №20230725 з китайською компанією HUAIAN TONGRUN INTERNATIONALTRADING CO, LTD згідно з яким продавець (HUAIAN TONGRUN INTERNATIONAL TRADING CO, LTD) зобов`язується продавати покупцю (ТзОВ «СПЕЦЗАХИСТТОРГ») товари, а саме захисні рукавиці.

Згідно з п. 2.1 зовнішньоекономічного контракту № 20230725 від 25.07.2023 поставка товару відбувається на умовах CFR (Cost and Freight) (порт міста Гданськ, Польща) згідно із законодавством України з правилами ІНКОТЕРМС 2020, якщо інші умови поставки товару не вказані у відповідному додатку (Специфікації) до контракту.

Відповідно до рахунку-фактури (Інвойсу) № 2023ТR1001-1 від 26.09.2023 покупець придбав у продавця товари, загальною вартістю товару 38310,00 доларів США.

Представником ТзОВ «СПЕЦЗАХИСТТОРГ» з метою митного оформлення вказаного товару через уповноваженого представника 20.02.2024 подано до Львівської митниці митну декларацію №24UA209230016223U9, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації, а саме Товар № 1. Додаткові речі до одягу, трикотажні рукавички, виготовлені із поліестру або бавовни, покриті ПВХ: рукавички робочі трикотажні 10 Ggrey cotton with black crinkle latex finish, 80 g-85g size 10, рукавички робочі трикотажні 13G polyester liner with 3/4 G green latex reinforced fingers g size 10, рукавички робочі трикотажні 13 G polyster printing liner with nitrile size5, рукавички робочі трикотажні 13G polyster printing liner with nitrile size M, рукавички робочі трикотажні 13G orange polyster with black latex, 5 3g size 10, рукавички робочі трикотажні 13G red pvc with polyster liner kinting cuff, рукавички робочі трикотажні 13G polyster with black nitrile, 30g, size 10.

До митного контролю разом з митною декларацією №24UA209230016223U9 в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості декларантом надано низку документів, які містять відомості щодо ціни товару, зокрема:

1)контракт від 25.07.2023 № 20230725;

2)інвойс № 2023ТR1001-1 від 26.09.2023;

3)пакувальний лист 2023ТR1001-1 від 26.09.2023;

4)коносамент №UTRUST23091450 від 26.09.2023;

5)CMR від 09.02.2024;

6)Свідоцтво про походження №23С3208А0028/00038 від 09.11.2023;

7) Платіжні документи Swift від 21.09.2023, 17.11.2023, 10.08.2023;

8)Рахунок на транспортне перевезення №16/02/24-01 від 06.02.2024;

9)Договір про надання транспортно-експедеційних послуг №30/09/23/1 від 30.09.2023;

10) Експортну декларацію №24PL301010У0179405 від 09.02.2024.

За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209230016223U9 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100105/2 від 20.02.2024.

В оскаржуваному рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів, в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53.54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI ( далі-МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності: - умови поставки згідно контракту CFR (Cost and Freight (.., named роrt of destination). Вартість i фрахт (... назва порту призначення). Термін означає, що поставка здійснена продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати i фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення. Ціна CFR (CFR pгice) означає, що контрактна (фактурна вартість) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару i експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит i інших зборів, а також вартості доставки (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту призначення.

Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до частини другої статті 53 МКУ, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Згідно з наданими декларантом комерційними документами для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону, а саме рахунку фактури про надання транспортноекспедиційних послуг від 16.02.2024 № 16/02/24-01 відсутні витрати стосовно розвантажувально - завантажувальних робіт у порту Гданськ, здійснення митних формальностей (оформлення митної декларації брокерські витрати), портові збори, тощо;

- відповідно до вимог п. 1.2 зовнішньоекономічної угоди від 25.07.2023 №20230725 зазначено, що номенклатура, кількість, ціна та загальна вартість товару мають зазначатись у Додатку (Специфікації) до контракту, яка являється невід`ємною частиною договору. Проте даний документ декларантом не надано до митного оформлення, що є порушенням вимог даної угоди;

- відповідно до вимог п. 6.3 зовнішньоекономічної угоди від 25.07.2023 №20230725 зазначено, що Продавець надає Покупцю наступні товаросупровідні документи, у тому числі сертифікат якості та копію митної декларації країни відправлення. Дані документи декларантом не надано до митного оформлення, що є порушенням вимог даної угоди;

- відповідно до вимог п. 2.2 договору про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом від 30.09.2023 №30/09/23/1 встановлено, що Замовник надає Перевізнику Заявку на перевезення, яка містить істотні умови перевезення (кількість, вага, маршрут, ціна тощо), проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог даної угоди;

- згідно інформації, яка наведена у інвойсі від 26.09.2023 №2023TR1001-1, ціна товару, який імпортується, визначена на умовах поставки FOB PORT QINGDAO, проте умови поставки, які зазначені у гр. 20 митної декларації CFR Гданськ;

- відповідно до інформації, яка зазначена у гр. 10 сертифікату походження товару від 09.11.2023 №23С3208А0028/00038 номер та дата інвойсу 2023TR1001-1 від 01.10.2023, однак фактично декларантом надано інвойс від 26.09.2023 № 2023TR1001-1.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок- проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити,/ необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларацїі країни відправлення;12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару a6o сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом додатково надано банківський платіжний документ про оплату товару, який імпортується.

Проте не надано жодного додаткового документу, який спростовує виявлені розбіжності у наданих документах. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 MKУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 MKY, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 MKY. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2a (ст. 59 MKУ) та методу 26 (ст.60 MKУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 MKУ) та методу 2г (ст.63 MKУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Застосовано метод 2Г (ст. 64 MKУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA100340/2023/328923 від 11.12.2023 де вартість такого товару становить 4,41 дол США за кг (даного виду товару)».

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування оскаржуваного рішення та картки відмови.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З матеріалів справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД №24UA209230016223U9 від 20.02.2024 щодо якого проведено коригування митної вартості.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТОВ «СПЕЦЗАХИСТТОРГ» подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (контракт). Зокрема, контракт від 25.07.2023 № 20230725; інвойс № 2023ТR1001-1 від 26.09.2023; пакувальний лист 2023ТR1001-1 від 26.09.2023; коносамент №UTRUST23091450 від 26.09.2023; CMR від 09.02.2024; Свідоцтво про походження №23С3208А0028/00038 від 09.11.2023; Платіжні документи Swift від 21.09.2023, 17.11.2023, 10.08.2023; Рахунок на транспортне перевезення №16/02/24-01 від 06.02.2024; Договір про надання транспортно-експедеційних послуг №30/09/23/1 від 30.09.2023; Експортну декларацію №24PL301010У0179405 від 09.02.2024.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, контракт від 25.07.2023 № 20230725 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; invoice № 2023ТR1001-1 від 26.09.2023 визначає вартість товару 38310,00 дол. США.

Крім цього факт оплати підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті за контрактом від 25.07.2023 № 20230725 на загальну суму 38310,00 дол. США.

Вказана позивачем в МД №24UA209230016223U9 ціна товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі № 2023ТR1001-1 від 26.09.2023 та становить 38310,00 дол. США

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 38310,00 дол. США. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Крім того суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 року у справі № 813/1755/17 (адміністративне провадження № К/9901/42425/18), від 29.07.2020 року у справі № 420/1709/19 (адміністративне провадження № К/9901/34107/19) тощо.

Отже, наведене відповідачем твердження, як підстава для прийняття оскаржуваного рішення, є необґрунтованою та безпідставною.

Згідно з зовнішньоекономічним контрактом № 20230725, укладеним між китайською компанією «HUAIANTONGRUN INTERNATIONAL TRADING CO, LTD» та ТзОВ «СПЕЦЗАХИСТТОРГ», продавець (HUAIANTONGRUN INTERNATIONAL TRADING CO, LTD) зобов`язується продавати покупцю (ТзОВ «СПЕЦЗАХИСТТОРГ») товари, а саме захисні рукавиці. Пунктом 2.1 зовнішньоекономічного контракту № 20230725 від 25.07.2023 визначено, що поставка відбувається на умовах CFR (Cost and Freight) згідно із законодавством України з правилами ІНКОТЕРМС 2020, якщо інші умови поставки товару не вказані у відповідному додатку (Специфікації) до контракту.

Відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2020 (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2020 року), CFR (Cost and Freight) - ``Вартість і фрахт`` означає, що продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. За умовами CFR на продавця покладаються обов`язки щодо митного очищення товару для експорту.

Отже, на умовах CFR (вартість і фрахт) відправник вантажу зобов`язується організувати й оплатити завантаження товару на складі, транспортування до порту відправлення, завантаження товару на судно і перевезення до порту замовника.

Коли фрахт оплачується продавцем (CFR ІНКОТЕРМС), по суті він оплачується покупцем, так як витрати по фрахту звичайно включаються продавцем в загальну ціну товару.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.05.2021 року по справі № 820/584/17.

Надані до митного оформлення документи містили посилання на умови поставки товару - CFR (порт Гданськ); інформація, що у них містилась, відповідала іншим документам, що супроводжували проведення господарської операції. Вказані обставини свідчать, що ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії товару.

Таким чином, ціна імпортованого позивачем товару включала витрати, пов`язані з транспортуванням до Гданська, митного очищення і не підлягала коригуванню за правилами визначеними частиною десятою статті 58 Митного кодексу України.

Відтак, твердження митного органу про те, що позивач повинен надати інформацію про витрати стосовно розвантажувально - завантажувальних робіт у порту Гданськ, здійснення митних формальностей (оформлення митної декларації брокерські витрати), портові збори, є помилковим, адже умови поставки CFR передбачають включення даних витрат до умов договору та покладаються на продавця нерезидента «HUAIAN TONGRUNINTERNATIONAL TRADING CO, LTD».

За таких умов коригування митної вартості товарів відповідачем, з врахуванням погоджених умов поставки CFR Гданськ, з підстав ненадання документів щодо вартості розвантажувально-завантажувальних робіт у порту Гданськ, здійснення митних формальностей (оформлення митної декларації брокерські витрати), портових зборів щодо імпортованих товарів є протиправним.

Митним органом в оскаржуваному рішенні зазначено, серед іншого, що відповідно до вимог п. 1.2 зовнішньоекономічної угоди від 25.07.2023 №20230725 зазначено, що номенклатура, кількість, ціна та загальна вартість товару мають зазначатись у Додатку (Специфікації) до контракту, яка являється невід`ємною частиною договору. Проте даний документ декларантом не надано до митного оформлення, що є порушенням вимог даної угоди.

Так, відповідно до умов договору на підставі замовлення виставляється інвойс. Позивачем під час митного оформлення надано копії інвойсу № 2023ТR1001-1 від 26.09.2023. Таким чином у відповідача була можливість встановити повну інформацію про поставку товару, зокрема його вартість.

Суд зазначає, що відповідачем не обґрунтовано, яким чином ненадання позивачем копії замовлення впливає на митну вартість товару позивача.

Отже, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на відсутність специфікації, оскільки відповідно до Контракту перелік товарів вважається узгодженим у разі підтвердження з боку покупця інвойсу. Відповідний інвойс надано декларантом, жодні інші замовлення чи пропозиції не підлягають документальному оформленню.

Щодо зауважень відповідача про те, що сертифікат якості та копію митної декларації країни відправлення декларантом не надано до митного оформлення, що є порушенням вимог даної угоди, суд зазначає, що зазначені документи не є первинними, які підтверджують числові значення.

Щодо відсутності заявки на перевезення суд зазначає, що така заявка не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Числові значення вартості транспортних послуг, включених до складових митної вартості, було підтверджено доданими до митних декларацій рахунками-фактурами та довідками.

Суд зазначає, що МК України не визначено виключного переліку доказів, які можуть підтверджувати витрати на перевезення товару. Тому, на переконання суду, допустимими доказами підтвердження транспортних витрат можуть бути будь-які документи, які містять інформацію про вартість послуг перевізника та/або експедитора. Такими документами можуть бути, зокрема довідки про вартість транспортних витрат, рахунки на оплату вартості транспортування оцінюваного товару, платіжні документи, тощо.

Крім цього суд вважає, що неважливо чи перевізник безпосередньо здійснив би замовлене перевезення власним автомобільним транспортом чи залучив би іншого суб`єкта підприємницької діяльності до цього перевезення товару, загальна вартість перевезення товару залишалась незмінною.

Суд також зазначає, що окремі недоліки у заповненні товарно-транспортної накладної не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів. Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

Крім того, при поданні митної декларації декларантом до вартості вантажу додано ще витрати з транспортування з порту Циндао до митного кордону України, що відображено у рахунку на оплату № 16/02/24-01 від 16.02.2024 (81736,8 грн), а саме транспортні послуги по маршруту Циндао-Гданськ-Сржебище в сумі 73 563,12 грн та транспортні послуги по маршруту Сржебище-Ягодин-Київ, в сумі 8 173 грн.

Слід заначити, що такі документи були надані з метою підтвердження витрат на транспортування з Китаю, адже згідно інформації яка наведена у інвойсі від 26.09.2023 № 2023TR1001-1, ціна товару, який імпортується, визначена у умовах поставки FOB PORT QINGDAO, проте умови поставки які зазначені у rp. 20 митної декларації - CFR Гданськ.

У разі використання правил Інкотермс FOB (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови, місце навантаження, назву, час прибуття судна. Ціна FOB означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення товару з оплатою експортних митних зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження, завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Водночас, умови поставки FOB PORT QINGDAO та CFR стосуються лише фактично оплати вартості перевезення з Китаю до порту Гданська. Відтак, з метою підтвердження транспортних витрат з Китаю позивачем ще додатково було надано докази вартості витрат на транспортування.

Щодо технічної описки у rp. 10 сертифікату походження товару від 09.11.2023№ 23C3208A0028/00038, а саме в сертифікаті вказано номер інвойсу 2023TR1001-1, але невірно зазначено його дату, а саме замість 26.09.2023 вказано 01.10.2023 суд враховує доводи позивача, що сертифікат походження товару від 09.11.2023 № 23C3208A0028/00038 виданий саме на ту партію товару, яка переміщувалась згідно з умовами договору № 20230725 та інвойса від 26.09.2023 № 2023TR1001-1.

Крім цього, сертифікат походження товару не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару, оскільки здійснення оплати за придбаний товар підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які є визначальними.

Таким чином суд вважає, що документи, які надані позивачем до митного оформлення, щодо транспортування товару пов`язані між собою, містять повну, вичерпну та достатню інформацію про маршрут перевезення, місце завантаження та розвантаження, дані вантажу та дані автотранспортного засобу дублюються у вищенаведених документах, не мають протиріч та розбіжностей, підтверджують саме перевезення товару, поданого до митного оформлення.

Суд зазначає, що відповідачем не взято до уваги приписи ст.8 МК України, якою передбачено принцип презумпції невинуватості. Декларантом не було допущено систематичних порушень, а помилка суто механічна та її допущення не впливає на числове визначення митної вартості товару заявленого до митного оформлення. Крім того, відповідачем не доведено ознак підробки в зазначених документах.

Суд також зазначає, що МК України не визначено виключного переліку доказів, які можуть підтверджувати витрати на перевезення товару. Тому, на переконання суду, допустимими доказами підтвердження транспортних витрат можуть бути будь-які документи, які містять інформацію про вартість послуг перевізника та/або експедитора. Такими документами можуть бути, зокрема довідки про вартість транспортних витрат, рахунки на оплату вартості транспортування оцінюваного товару, платіжні документи, тощо.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Проте, відповідачем не було вчинено жодних дій, що передбачені ч. 1 ст. 45 МК України.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару зазначеного в п. 31 МД, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішенням у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що рішення Львівської митниці № UA209000/2024/100105/2 від 20.02.2024про коригування митної вартості товарів не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже таке прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, відтак порушує права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3093,48 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100105/2 від 20.02.2024

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЗАХИСТТОРГ» (місцезнаходження: 45000 Волинська область м. Ковель, вул. Грушевського 100, код ЄДРПОУ 44648849) судовий збір в сумі 3093 (три тисячі дев`яносто три) грн. 48 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяР.І. Кузан