Рішення

від 28.11.2024 по справі 380/15431/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року

справа №380/15431/24

провадження № П/380/15597/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Снєжка-Україна до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в

Товариство з обмеженою відповідальністю Снєжка-Україна (місцезнаходження: 81000, Львівська обл.. м. Яворів, вул. Привокзальна, 1а; ЄДРПОУ: 30648854) звернулось до суду із позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ: 44045187), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.04.2024 №457/3300040202.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 6171,30 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки початок обрахунку терміну реєстрації розрахунків коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику розпочинається з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Покликаючись на дати отримання розрахунків коригування до податкових накладних від постачальників, в підтвердження чого подано протокол руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій, позивач звертає увагу на неправильний обрахунок Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків терміну реєстрації розрахунків коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, що суперечить п.201.10 Податкового кодексу України. Просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою суду від 24.07.2024 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

07.08.2024 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що в електронному кабінеті платника податків фіксується тільки дата та час надсилання до центрального рівня Державної податкової служби України. Нормами ПКУ не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем такого розрахунку коригування Також відсутня відповідальність для продавця за несвоєчасне надсилання РК покупцеві. Тому, з метою недопущення помилок при складанні податкової звітності та уникнення непорозумінь при обрахунку у системі електронного адміністрування ПДВ суми перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, доцільно здійснювати реєстрацію розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг з урахуванням термінів, визначених п.201.10 ст.201 ПКУ. Звертає увагу, що датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абз.9 п.201.10 ст.201 ПК України та п.4 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Тобто, єдиним належним та допустимим доказом своєчасності надання ПН/РК на реєстрацію є квитанція, в якій фіксується дата та час надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Вважає, що будь-які витяги (протоколи руху документа) з того чи іншого програмного забезпечення на підтвердження своєчасності направлення та реєстрації ПН/РК законодавство не визначає. На думку відповідача, дата та час зазначені у витягах наданих позивачем можуть відрізнятися від фактичних, оскільки такі залежать від системних налаштувань комп`ютерної системи позивача, у зв`язку з чим такі не є належними та допустимими доказами виконання позивачем обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних.

17.08.2024 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначає, що відповідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України початок обрахунку терміну реєстрації розрахунків коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику розпочинається з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Однак, відповідач в Акті перевірки від 28.03.2024 №191/33-00-04-02- 02/30648854 проводить обрахунок терміну реєстрації для розрахунків коригування від дати складання, що суперечить п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Водночас, відповідач не надає жодних доказів того, що дата складання розрахунку коригування до податкової накладної відповідає даті отримання розрахунків коригування ТзОВ «Снєжка Україна» від постачальників. Також вважає, що відсутність у відповідача можливості встановити дату отримання розрахунку коригування від постачальника не може слугувати оправданням правомірності винесення податкового повідомлення рішення, що суперечить п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Інших заяв по суті позовних вимог не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю Снєжка-Україна зареєстроване у встановленому законодавством порядку, як юридична особа, за адресою: 81000, Львівська обл.. м. Яворів, вул. Привокзальна, 1а; ЄДРПОУ: 30648854, що підтверджується Інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид діяльності товариства з обмеженою відповідальністю Снєжка-Україна: 20.30 - виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик.

Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ ПК України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ ПК України, проведено камеральну перевірку ТОВ «СНЄЖКА-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 30648854) щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

За результатами камеральної перевірки складено акт від 28.03.2024 №191/33-00- 04-02-02/30648854, яким встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, за період виписки липень, грудень 2022 року на загальну суму податку на додану вартість - 31 713,01 грн., у тому числі: - порушення строку реєстрації до 15 календарних днів - на загальну суму податку на додану вартість 1 713,01 грн.; - порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів - на загальну суму податку на додану вартість 30 000 грн. Зокрема, розрахунок коригування №1264 від 13.07.2022 на суму 7919,02 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 1583,80 грн. зареєстровано 01.08.2022 з прострочкою 1 день (розмір штрафу 10%), розрахунок коригування №1263 від 13.07.2022 на суму 646,07 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 129,21 грн. зареєстровано 02.08.2022 з прострочкою 2 дні (розмір штрафу 10%), розрахунок коригування №11 від 12.12.2022 на суму 100 000 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 20 000 грн. зареєстровано 20.01.2023 з прострочкою 20 днів (розмір штрафу 10%), розрахунок коригування №12 від 12.12.2022 на суму 50 000 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 10 000 грн. зареєстровано 20.01.2023 з прострочкою 20 днів (розмір штрафу 10%).

ТОВ «СНЄЖКА-УКРАЇНА» не погоджуючись з висновками акта перевірки від 28.03.2024 №191/33-00-04-02-02/30648854, подано заперечення від 11.04.2024 №114 (вхідний Західного МУ № 1272/6 від 15.04.2024). В поданому запереченні ТОВ «СНЄЖКА-УКРАЇНА» зазначало, що не погоджується із застосуванням штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування: РК №1264 від 13.07.2022, РК №1263 від 13.07.2022, РК №11 від 12.12.2022, РК №12 від 12.12.2022. До такого заперечення додано протоколи руху документів/звітів та пов`язані з ними повідомлення/квитанції.

Комісією по розгляду спірних питань, заперечень та пояснень до актів перевірок Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за результатами розгляду заперечення ТОВ «СНЄЖКА-УКРАЇНА» від 11.04.2024 №114 на акт камеральної перевірки від 28.03.2024 №191/33-00-04-02-02/30648854 прийнято висновок: встановлені перевіркою порушення, що відображені в акті камеральної перевірки від 28.03.2024 №191/33-00-04-02-02/30648854 є правомірними, а заперечення ТОВ «СНЄЖКА-УКРАЇНА» по даних порушеннях є необґрунтованими та не спростовують висновків акта перевірки; винести податкове повідомлення-рішення до платника в терміни, визначені чинним законодавством.

На підставі акта від 28.03.2024 №191/33-00-04-02-02/30648854 винесено податкове повідомлення рішення від 25.04.2024 №457/3300040202 (форма «Н»), яким за порушення граничних строків реєстрації ПН/РК, визначених ст.201 ПК України та згідно з п.120.1 ст.120 розділу II Податкового кодексу України застосовано суму штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 6171,30 грн.

ТОВ «СНЄЖКА-УКРАЇНА» подано скаргу від 03.05.2024 №133 на податкове повідомлення-рішення від 25.04.2024 №457/3300040202 до ДПС України. За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 02.07.2024 №20145/6/99-00-06-03-01, згідно з яким податкове повідомлення-рішення від 25.04.2024 №457/3300040202 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки та спірним рішенням суб`єкта владних повноважень, товариство з обмеженою відповідальністю СНЄЖКА-УКРАЇНА звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до п.п.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Згідно з п.п.20.1.4 та п.п.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з абзацом 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Так, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Отже, строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції.

Порушення вказаних строків реєстрації свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

У даній справі позивач заперечує факт порушення граничних строків реєстрації розрахунку коригування, покликаючись на неправильний розрахунок податковим органом такого строку, оскільки, на переконання позивача, початок обрахунку терміну реєстрації розрахунків коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику розпочинається з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної позивачем та вдповідно дати їх отримання від контрагента. На підтвердження факту несвоєчасного отримання розрахунків коригування від постачальників позивач надав протоколи руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/ квитанцій до розрахунків коригування №1264 від 13.07.2022 з датою отримання 28.07.2024, №1263 від 13.07.2022 з датою отримання 02.08.2024, №11 від 12.12.2022 з датою отримання 16.01.2024 та №12 від 12.12.2022 з датою отримання 20.01.2024.

Суд зазначає, що за змістом положень абзацу першого п.192.1 ст.192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наведені норми у своїй сукупності вказують на те, що чинним законодавством передбачено відповідальність платників податків за невиконання обов`язку, щодо реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в межах граничних строків.

Абзацом третім п.192.1 ст.192 ПК України передбачено, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за № 137/28267, визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1307 розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю). З цією метою постачальник (продавець) складає у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку «X», та надсилає його отримувачу (покупцю). Накладання кваліфікованих електронних підписів посадових осіб постачальника (продавця) та отримувача (покупця) на такий розрахунок коригування здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Також, пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України встановлено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків, зокрема, для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

При цьому, суд уважає за необхідне звернути увагу на те, що наведена норма п.192.1 ст.192 ПК України покладає обов`язок реєстрації розрахунку коригування на отримувача (покупця) товарів/послуг, реалізація якого пов`язується зі складенням та надісланням такого розрахунку постачальником, а пункт 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України встановлює строки реалізації обов`язку реєстрації розрахунку коригування, перебіг яких починається з моменту отримання такого розрахунку.

Наведені норми у своїй сукупності дозволяють суду прийти до висновку, що у отримувача (покупця) виникає обов`язок зареєструвати розрахунки коригування після їх складення та надіслання постачальником у встановлені законодавством строки, порушення яких і є об`єктивною стороною податкового порушення, за яку законодавством передбачено відповідальність.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної вказують на те, що позивач є отримувачем (покупцем) товарів/послуг, відтак його обов`язок щодо реєстрації розрахунків коригування виникає лише після складення та надіслання таких постачальниками.

Матеріалами справи підтверджується те, що дати складення розрахунків коригування відповідають датам таких розрахунків, зазначених у Розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та датам, які зазначені у згаданому акті перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Наведене вказує на те, що контролюючий орган при здійсненні перевірки та обрахунку розміру штрафу при визначенні кількості днів порушення термінів реєстрації розрахунків коригування взяв до уваги дату їх складення, а не дату отримання таких, як це передбачено наведеними положеннями п.192.1 ст.192 ПК України та пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.

Водночас як встановлено судом з наявних в матеріалах справи протоколів руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/ квитанцій до розрахунків коригування №1264 від 13.07.2022, №1263 від 13.07.2022, №11 від 12.12.2022 та №12 від 12.12.2022 платник податків подав на реєстрацію розрахунки коригування в межах встановлених вказаними нормами строків з моменту їх отримання від постачальників. Бцльше цього, позивачем вказані розрахунки коригування подані на реєстрацію цього або наступного робочого дня з дати їх отримання, зокрема, №1264 від 13.07.2022 подано на реєстрацію 01.08.2022 (отримано 28.07.2022), №1263 від 13.07.2022 подано на реєстрацію 02.08.2024 (отримано 02.08.2022), №11 від 12.12.2022 подано на реєстрацію 20.01.2022 (отримано 16.01.2022) та №12 від 12.12.2022 подано на реєстрацію 20.01.2022 (отримано 20.01.2022).

При цьому, судом не беруться до уваги заперечення відповідача щодо належності таких доказів, в силу положень ч.2 ст.77 КАС України, та у зв`язку з тим, що момент отримання розрахунків коригування позивачем контролюючим органом під час проведення перевірки взагалі не досліджувався.

У цьому контексті слід звернути увагу на те, що в силу положень п.109.3 ст.109 ПК України необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності, передбаченої п.123.2 ст.123 цього Кодексу, за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Абзацом другим пункту 109.1 статті 109 ПК України передбачено, що діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З урахуванням того, що в отримувача (покупця) виникає обов`язок зареєструвати розрахунки коригування після їх складення та надіслання постачальником у встановлені законодавством строки, контролюючий орган під час проведення перевірки не досліджував обставин спрямованості умислу позивача на порушення строків реєстрації розрахунків коригування.

З наведеного оскільки контролюючий орган при прийнятті оскаржуваноо рішення порушив вимоги чинного законодавства щодо визначення моменту виникнення у позивача обов`язку з реєстрації розрахунків коригування та не врахував обставини отримання позивачем цих розрахунків після їх складення, суд приходить до висновку про невідповідність податкового повідомлення-рішення від 25.04.2024 №457/3300040202 критеріям правомірності, передбачених п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії при винесенні оскаржуваного рішення відповідачем не дотримані.

На переконання суду, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути судовий збір в сумі 3028 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 19-21, 72-77, 90, 139, 241-246, 257, 262, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

вирішив:

адміністративний позов Снєжка-Україна (місцезнаходження: 81000, Львівська обл.. м. Яворів, вул. Привокзальна, 1а; ЄДРПОУ: 30648854) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ: 44045187) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.04.2024 №457/3300040202 про застосування штрафних санкцій в розмірі 6171,30 грн.

Стягнути з Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ: 44045187) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Снєжка-Україна (місцезнаходження: 81000, Львівська обл.. м. Яворів, вул. Привокзальна, 1а; ЄДРПОУ: 30648854) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн судових витрат у вигляді судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чаплик І.Д.