Рішення

від 28.11.2024 по справі 619/5922/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/5922/24

провадження № 2/619/1491/24

Рішення

Іменем України

28 листопада 2024 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 619/5922/24,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Богодухівська районна державна адміністрація Харківської області, Золочівська селищна рада,

вимоги позивача: про визнання договору дарування дійсним.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» звернувся з позовом, у якому просить визнати дійсним договір дарування права на земельну частку (пай) АТ «Промінь» розміром 5,06 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості) відповідно до сертифіката серії ХР №004279, укладений від 01.12.2021 між ним та ОСОБА_2 , яка є представником за довіреністю ОСОБА_3 . У обгрунутвання позову зазначено, що 12.05.1996 на підставі рішення від 21.03.1996 № 125 ОСОБА_3 було видано сертифікат серії ХР № 004279 на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності акціонерного товариства «Промінь», розміром 5,06 в умовних кадастрових гектарах, без визначення цієї частки в натурі (на місцевості).Станом на теперішній час, ОСОБА_3 не отримав державний акт на право власності на земельну ділянку та належну йому частку (пай) АТ «Промінь» не було виділено у натурі (на місцевості). 01.11.2021 нотаріусом Дербентського нотаріального округу Республіки Дагестан Меджидовим А.А. в місті Дербент Республіки Дагестан Російської Федерації, було посвідчено довіреність громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 на представництво його інтересів громадянкою України ОСОБА_2 , за змістом якої ОСОБА_3 уповноважує ОСОБА_2 бути його представником в державних і недержавних установах і організаціях, в органах місцевого самоврядування, в усіх судових, адміністративних і правоохоронних органах, органах дізнання, прокуратурі, та інших правоохоронних органах, розташованих на території України, зокрема у всіх судах судової системи з усіма правами, а також діяти від його імені у відносинах з іншими фізичними особами, з правом на управління та розпорядження (дарування, продаж) правом на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності акціонерного товариства «Промінь» розміром 5,06 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), відповідно до сертифіката серії ХР № 004279 на право на земельну частку (пай) акціонерного товариства «Промінь», виданого на підставі рішення Золочівської районної державної адміністрації Харківської області від 21.03.1996 № 125.Враховуючи те, що довіреність видана в місті Дербент Республіки Дагестан Російської Федерації, то згідно частини 1 статті 34 Закону України «Про міжнародне приватне право» порядок видачі цієї довіреності визначається правом Російської Федерації. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 по справі № 923/876/16вказано, що за своєю правовою природою довіреністю є одностороннім правочином, що укладається у вигляді письмового документа, у якому визначаються повноваження представника. Довіреність свідчить про надання представнику від імені довірителя відповідних повноважень стосовно вчинення правочину, стороною якого є третя особа. 01.12.2021 між ним та ОСОБА_2 , яка є представником за довіреністю ОСОБА_3, укладено письмовий договір дарування права на зазначену земельну частку (пай) АТ «Промінь». Згідно пункту 2.1. цього договору ОСОБА_2 передає ОСОБА_1 безоплатно у власність право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності АТ «Промінь», розміром 5,06 в умовних кадастрових гектарах, без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), відповідно до сертифіката серії ХР № 004279 на право на земельну частку (пай) АТ «Промінь», виданого на підставі рішення Золочівської районної державної адміністрації Харківської області від 21.03.1996 № 125. Земельна частка (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності АТ «Промінь», розміром 5,06 в умовних кадастрових гектарах, без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), розташована на території Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області (пункт 2.2. договору).Права ОСОБА_1 на право на земельну частку (пай) № 555 АТ «Промінь» виникають з моменту підписання сторонами цього договору та передачі ОСОБА_2 ОСОБА_1 сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХР № 004279 (пункт 3.4. договору дарування). Сертифікат на право на земельну частку (пай) АТ «Промінь» серії ХР № 004279 є невід`ємною частиною цього договору. Після підписання Сторонами договору, ОСОБА_2 передає у власність ОСОБА_1 даний сертифікат (пункт 4.1. договору). 02.12.2021 він звернувся до Золочівської селищної ради Харківської області із заявою про виділення земельної частки (паю) АТ «Промінь» в натурі (на місцевості) на підставі договору дарування права на земельну частку (пай) АТ «Промінь» та отримав листа від Золочівської селищної ради про неможливість виділення мені земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) оскільки до сертифікату серії ХР № 004279 на право на земельну частку(пай) AT«Промінь» не внесено зміни, у зв`язку з чим не підтверджено перехід права. 17.01.2022 він звернувся із заявою до уповноваженого органу державної влади - Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області з приводу внесення змін до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 004279, але листом від 17.02.2022 йому було рекомендовано нотаріально посвідчити укладений договір дарування або визнати його дійсність в судовому порядку для подальшого оформлення у встановленому законом порядку правовстановлюючих документів.Проте, неможливість посвідчення вказаного вище договору дарування права на земельну частку (пай) в нотаріальному порядку зумовлює перешкоди у реалізації його прав. Внаслідок чого він вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 08.08.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.10.2024.

Відповідно до ухвали суду від 08.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті цивільну справу на 07.11.2024, яке відкладено на 28.11.2024 у зв`язку з неявкою позивача.

Позивач у судове засідання не з`явився, надавши заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися, надавши заяви про розгляд справи без їх участі.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичніобставини, встановлені судом, норми права, якізастосовував суд, мотиви суду.

Відповідно до сертифіката ХР №004279 на право на земельну частку (пай) Тагірову ОСОБА_5 на підставі рішення Золочівської райдержадміністрації від 21.03.1996 № 125 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності АТ «Промінь» розміром 5,06 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с. 11).

01.12.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка є представником за довіреністю ОСОБА_3 у простій письмовій формі укладено договір дарування права на земельну частку (пай)у землі, яка перебуває у колективній власності АТ «Промінь» розміром 5,06 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) відповідно до сертифікату серії ХР №004279 (а.с. 8).

Пунктом «а» ч. 1 ст. 81 ЗК України встановлено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Відповідно до ч. 1 ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно з ч. 2 ст. 719 ЦК України, договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 132 ЗК України визначено зміст угод про перехід права власності на земельні ділянки та частиною 1 передбачено, що угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються.

Як установлено ч. 1 ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 ЦК України).

За вимогами статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 2 ст. 220 ЦК України встановлено, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Як роз`яснено в п.13 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при вирішенні спору про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.210, 640 ЦК України пов`язуються з державною реєстрацією. Тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін. При розгляді таких спорів суди повинні з`ясовувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, тому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилялася від його нотаріального посвідчення та чи втрачена така можливість.

Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору визначенні статтею 220 ЦК України, за змістом якої у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно з частиною другою наведеної норми, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК України пов`язується з їх державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін. Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду України від 18.04.2011 у справі №6-28гс11, від 30.01.2013 у справі №6-162цсцс12 та від 19.06.2013 у справі №6-49цс13.

Натомість передумовою застосування положень частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі №6-1288цс17, яка розглянута ним у порядку глави 3 розділу V ЦПК України.

Позивачем не зазначено та не надано відповідних доказів на підтвердження обставин, у чому саме полягає безповоротне ухилення ОСОБА_6 від нотаріального посвідчення правочину та з чого вбачається втрата можливості з будь-яких причин їх посвідчити, що є обов`язковими умовами для визнання правочину дійсним згідно зі ст. 220 ЦК України. До того ж, ОСОБА_6 не залучений до участі у справі як відповідач.

Звертаючись до суду, позивач просить визнати дійсним договір дарування права на земельну частку (пай), який не був нотаріально посвідчений.

Отже, до предмета доказування у цій справі входять не лише факти виконання умов договору та ухилення однієї із сторін від його нотаріального посвідчення, але й дослідження відповідності такого договору загальним вимогам чинності правочину.

Норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не регулює спірних відносин, а тому вимоги ОСОБА_1 про визнання нікчемного договору дійсним є необґрунтованими.

Крім того, даних про те, що зазначена земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі матеріали справи не містять.

Разом з тим, ч. 1 ст. 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Частиною 9 статті 79-1 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок)та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Отже спірна земельна ділянка не була зареєстрована у Державному земельному кадастрі, а тому й не могла бути об`єктом цивільних прав за договором дарування до внесення інформації про неї до Державному земельного кадастру.

За таких обставин, укладений в письмовій формі договір дарування права на земельну частку (пай) не відповідає загальним вимогам чинного правочину, а тому його не можна визнати дійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у позові відмовляється, судовий збір з відповідачів не стягується.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити повністю у позові ОСОБА_1 про визнання договору дарування дійсним.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Повненайменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідачі: Богодухівська районна державна адміністрація, код ЄДРПОУ 04059616, місцезнаходження: Харківська область, Богодухівський район, м. Богодухів, пл. Свято-Духівська, буд. 2; Золочівська селищна рада Харківської області, код ЄДРПОУ 25175462, місцезнаходження: Харківська область, Богодухівський район, с-ще Золочів, вул. Центральна, буд. 13А.

Повний текст рішення складено 02.12.2024.

Суддя І. М. Нечипоренко