Рішення

від 28.11.2024 по справі 308/13714/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13714/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

28 листопада 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайоннийсудЗакарпатськоїобласті ускладіголовуючогосудді ЧепкиВ.В., за участісекретарясудовогозасідання АвдєєвоїК.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна», в інтересах якого діє представник адвокат Ковач Іван Васильович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «Інтеркеш Україна» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що 05.10.2021 між ТОВ «Інтеркеш Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7-34129, згідно якого позичальник отримав кредит у розмірі 300 000 грн., зі сплатою 62,05 % річних з кінцевим терміном повернення 05 жовтня 2022 року.

Позивач вказує, що свої зобов`язання за договором виконав повністю, що підтверджується видатковим касовим ордером.

Однак, взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування Позичальник належним чином не виконує і станом на 19.08.2024 заборгованість складає 197155,56 грн., з яких: 133946,98 грн. заборгованість за тілом кредиту; 31045,49 грн. залишок по процентах; 22895,95 грн. нараховане інфляційне збільшення заборгованості; 9267,14 грн. 3 % річних згідно ст. 625 ЦК України.

Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення Відповідачу досудових вимог з вимогою виконати взяти на себе зобов`язання.

Оскільки заборгованість відповідачем не погашена, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інтеркеш Україна» заборгованість за кредитним договором № 7-34129 від 05.10.2021 у сумі 197 155,56 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.09.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився. Подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу за відсутності позивача та представника позивача, проти ухвалення судом заочного рішення в справі не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку та вважається належно повідомленим про судовий розгляд на підставі п. 3 ч.8ст.128 ЦПК України. Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано.

За загальним правилом ч. 1статті 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на викладене та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у ч. 1ст. 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивачки, наданою у письмовому клопотанні про розгляд справи без участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннямиЦПК Українирозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 05.10.2021 між ТОВ «Інтеркеш Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7-34129, згідно якого позичальник отримав кредит у розмірі 300 000 грн., зі сплатою 62,05 % річних з кінцевим терміном повернення 05 жовтня 2022 року.

Пунктом 1 Кредитного договору№ 7-34129 від 05.10.2021 передбачено, що кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у сумі 300000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 62,05 відсотків річних. Тип процентної ставки фіксована.

Видача коштів провадиться на підставі письмової заяви позичальника, кредитодавець зобов`язаний видати кошти протягом 5 робочих днів з дня підписання цього договору. Строк дії договору дванадцять місяців з 05 жовтня 2021 року до 05 жовтня 2022 року.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав та надав відповідачу кредит в розмірі, встановленому договором, що підтверджується видатковим касовим ордером від 05.10.2021.

ТОВ «Інтеркеш Україна» 08.03.2024 та 20.05.2024 відправило відповідачу ОСОБА_1 досудові вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором № 7-34129 від 05.10.2021, що підтверджується вказаними вимогами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до вимог ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

У відповідності до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В судовому засіданні встановлено, що Позичальник ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків за його користування та комісії належним чином не виконує.

З наданого позивачем розрахунку слідує, що станом на 19.08.2024 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 7-34129 від 05.10.2021 складає 197155,56 грн., з яких: 133946,98 грн. заборгованість за тілом кредиту; 31045,49 грн. залишок по процентах; 22895,95 грн. нараховане інфляційне збільшення заборгованості; 9267,14 грн. 3 % річних згідно ст. 625 ЦК України.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача за період з 06 жовтня 2022 року по 19 серпня 2024 року інфляційне збільшення заборгованості у розмірі 22895,95 грн. та три відсотки річних у розмірі 9267,14 грн., розрахованих на суму боргу у розмірі 164992,47 грн.

Із долученого розрахунку інфляційних збитків та трьох відсотків річних видно, що основна сума заборгованості за договором становить 164992,47 грн., розрахунок здійснюється за формулою: ІС=(ІІ1:100)х(ІІ2:100)х(ІІ3:100)х(ІІZ:100), де ІІ1 індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ індекс інфляції за останній місяць прострочення; останній період: IIc(102,50 : 100)x(100,70 : 100)x(100,70 : 100)x(100,80 : 100)x(100,70 : 100)x(101,50 : 100)x(100,20 : 100)x(100,50 : 100)x(100,80 : 100)x(99,40 : 100)x(98,60 : 100)x(100,50 : 100)x(100,80 : 100)x(100,50 : 100)x(100,70 : 100)x(100,40 : 100)x(100,30 : 100)x(100,50 : 100)x(100,20 : 100)x(100,60 : 100)x(102,20 : 100)x(100,00 : 100)= 1.13876969; інфляційне збільшення: 164992,47 х 1.13876969 - 164992,47 = 22895,95 грн.;

Три процентирічних розрахованіза формулою:сума санкції=Сх3хД:365:100,де С сумазаборгованості,Д -кількість днівпрострочення;164992,47x3%x452(кількістьднів уперіоді):365:100=6129,58 грн.; 164992,47 x 3 % x 232 : 366 : 100 = 3137,56 грн.

Загальна заборгованість: 164992,47 (сума боргу), 22895,95 (інфляційне збільшення) + 9267,14 (штрафні санкції) = 197155, 56 грн.

Вирішуючи вимогу щодо стягнення вказаних сум суд виходить з наступного.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Разом з тим, з 17.03.2022 набрав чинності пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому дію воєнного стану було неодноразово продовжено, він триває і станом на даний час.

Вимоги позивача про застосування ст. 625 ЦК України заявлені за період, який стосується періоду дії в країні воєнного стану, а самез 06 жовтня 2022 року по 19 серпня 2024 року.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Таким чином, з огляду на наведені норми, не підлягають до стягнення з відповідача грошові кошти у якості інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих позивачем.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦК України, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6) ч. 1 ст. 3 ЦК України, одним із основоположних принципів цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третійстатті 509 ЦК Українивказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Судом досліджені надані банком докази видачі відповідачу кредиту, користування ним кредитними коштами, що доведено відповідними розрахунками, враховано, що зазначені докази відповідачем не спростовано, що є його процесуальним обов`язком.

Наведене узгоджується з висновком висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц.

Ураховуючи наведене, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України, згідно якої кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, а також те, що сторонами у справі укладено кредитний договір у встановленій законом формі з визначенням усіх істотних умов такого договору, а саме шляхом підписання заяви, договору та паспорта споживчого кредиту, відтак позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позову також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення із ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору в розмірі 2534,03 грн., пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.526,527,530,625,629,1054 ЦК України, ст.258,259,263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна», в інтересах якого діє представник адвокат Ковач Іван Васильович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» 164 992 (сто шістдесят чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 47 коп.заборгованості за кредитним договором № 7-34129 від 05.10.2021, з яких: 133946,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 31045,49 грн. - відсотки за користування кредитом та 2534,03 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна», код ЄДРПОУ 39000364, місцезнаходження: вул. Швабська, буд. 17, м. Ужгород.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 28 листопада 2024 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В. В. Чепка