Рішення

від 28.11.2024 по справі 595/1116/24

БУЧАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 595/1116/24

Провадження № 2/595/306/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2024

м.Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області

В складі : головуючого судді Содомори Р.О.,

при секретарі: Присташ П.Р.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та третьої особи Органу опіки та піклування Золотопотіцької селищної ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із позовною заявою, згідно якої просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свої вимоги мотивує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Зазначає, що 18.05.2022 року між нею та відповідачем розірвано шлюб, з того часу відповідач не цікавиться дочкою, не надає матеріальної допомоги, не піклується про її фізичний та духовний розвиток. Всі питання щодо виховання дочки вирішує лише матір, вона її самостійно матеріально забезпечує, виховує та займається її розвитком.

Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 02 липня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

07.08.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує позовні вимоги повністю. Зазначає, що відповідач виявляє бажання налагодити відносини і спілкування із дочкою, проте позивач чинить перешкоди у такому спілкуванні. Також, вказує, що в матеріалах справи відсутня інформація щодо наявності заборгованості зі сплати аліментів відповідачем, що свідчить про належне виконання ним батьківського обов`язку щодо утримання доньки. Крім того, зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків без поважних причин, не встановлено його винної поведінки щодо ухилення від виховання доньки, а також враховуючи бажання відповідача брати участь у вихованні доньки ОСОБА_5 та відсутність виключних підстав для позбавлення його батьківських прав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та третьої особи Органу опіки та піклування Золотопотіцької селищної ради про позбавлення батьківських прав та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити з підстав наведених у ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позову з підстав наведених у відзиві.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Золотопотіцької селищної ради в судове засідання не з`явилася, згідно поданої заяви просить суд розглядати справу у її відсутності.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_5 , батьком якої записаний ОСОБА_4 , матір`ю ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 30.10.2014, виданим Возилівською сільською радою Бучацького району Тернопільської області.

Шлюб між сторонами розірвано 18.05.2022 року, що підтверджується рішенням Бучацького районного суду № 595/250/22 від 18.05.2022 року.

Відповідно до довідки №101 від 22.04.2024, виданої старостою Возилівського старостинського округу ОСОБА_4 фактично не проживає в селі Возилів з 2020 року.

Із акту обстеження житлових умов заявника від 15.04.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 проживає за адресою АДРЕСА_1 . Разом із заявником проживає дочка ОСОБА_5 .

Із інформації наданої Возилівським ліцеєм Золотопотіцької селищної ради від 19.04.2024 вбачається, що ОСОБА_4 кілька років перебуває за кордоном і відомостей щодо можливої участі батька у вихованні дочки в адміністрації Возилівського ліцею немає.

Із інформації від 18.06.2024, наданої КНП «Золотопотіцький центр первинної медико-санітарної допомоги» Золотопотіцької селищної ради, вбачається, що ОСОБА_5 на обов`язковий профілактичний огляд з приводу захворювань на прийом до сімейного лікаря приходила з мамою.

Згідно ч.1 ст.18 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно висновку органу опіки та піклування Золотопотіцької селищної ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Золотопотіцької селищної ради від 03.10.2024 року №103, комісія із захисту прав дитини вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо його малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 51 Конституції України, ст.5СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім`ї.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухиленнябатьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30березня 2007року №3 зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 20, позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками.

Стаття 150СК України вказує, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач бажає приймати участь у вихованні своєї доньки, заперечує проти позбавлення його батьківських прав. Крім того, представником відповідача надано суду відповідь від 28.11.2024 на адвокатський запит, з якої вбачається, що відповідачем ОСОБА_4 21.10.2024 року було замовлено кур`єрську доставку букету троянд в село Возилів Чортківського району Тернопільської області для ОСОБА_5 , що свідчить про прояв інтересу до дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (у пунктах 54-59) зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки, факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

Згідно з ч. 6 ст. 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо.

Висновок органу опіки та піклування Золотопотіцької селищної ради, який міститься у справі, суд оцінює критично, оскільки такий не містить жодних переконливих висновків щодо доцільності позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_5 . Такий висновок ґрунтується виключно на словах матері ОСОБА_3 .

Згідно ст. 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів ухилення ОСОБА_4 від виконання своїх батьківських обов`язків, які б були законною підставою для позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої дочки, позивач не довів та не надав суду доказів, в чому саме полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення відповідача по відношенню до дитини батьківських прав та не надав доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дитини.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, враховуючи принцип найкращих інтересів дитини, суд приходить до висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є недоцільним, оскільки є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а також позбавлення відповідача батьківських прав не буде відповідати інтересам дитини та батька, а тому суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,89,258,263,265,268 ЦПК України, ст.ст.150,152,155,164 Сімейного Кодексу України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 татретьої особиОргану опікита піклуванняЗолотопотіцької селищноїради пропозбавлення батьківськихправ-відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 02 грудня 2024.

Суддя: Р. О. Содомора