Рішення

від 13.11.2024 по справі 497/1581/24

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.11.2024

Справа № 497/1581/24

Провадження № 2-о/497/100/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2024 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Раца В.А.,

секретаря - Божевої І.Д.,

розглянувши, в порядку окремого провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Болграді цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Криничненська сільська рада Болградського району Одеської області, про встановлення факту батьківства -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2024 року представник заявника ОСОБА_2 (повноваження здійснює на підставі електронного ордеру серії ВН №1383493 від 03.07.2024 (а.с.11)) звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 та просить постановити рішення, яким встановити факт того, що ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Караганда Республіки Казахстан є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с.Криничне Болградського району Одеської області.

На обґрунтування вимог представник зазначила, що заявниця є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 . Вона з 1981 року проживала зі спадкодавцем. Батьки заявниці шлюб не реєстрували, але все життя жили сумісно в будинку, який належав померлому. Через це в свідоцтві про народження, відомості про батька вказані зі слів матері. У 2004 році заявниця вийшла заміж та змінила прізвище на « ОСОБА_4 ». Все життя заявниця, її мати та її батько жили разом. Вона успадкувала майно, яке належало її батькові. 03.03.2023 року було ухвалено рішення Болградського районного суду, яким встановлено факт проживання однією сім`єю та визнано право власності на майно батька. ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства. Поки вона та її сім`я жили разом з батьками, вони мали сумісний бюджет. Коли батько помер, заявниця дізналася що має як інвалід третьої групи право на пенсію по втраті годувальника. Заявник звернулася до Криничненської сільської ради з метою отримання допомоги, але її документи не були прийняті, так як вона не може підтвердити родинних відносин, тому в інтересах заявника представник звертається до суду з цією заявою.

Ухвалою судді від 12.07.2024 року було відкрито провадження по справі.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Заявник ОСОБА_1 надала до початку судового засідання заяву, в який просила розглянути справу у її відсутності, вимоги підтримала, просила долучити до матеріалів справи рішення Пенсійного фонду від 22.04.2024 року та рішення Болградського районного суду від 03.03.2023 року.

Представник заінтересованої особи - голова Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області - Веліков С. надав 15.08.2024 року на електрону пошту суду заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради, вимоги ОСОБА_1 визнав в повному обсязі.

Дослідивши подані документи та матеріали, суд прийшов до висновку, що заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець Республіки Казахстан, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Криничне Болградського району Одеської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , яке видане Болградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі актового запису №98 від 02 лютого 2021 року (а.с.5).

Заявниця, ОСОБА_5 , народилася від цивільного шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Батьки ОСОБА_5 брак не реєстрували, але все життя жили сумісно в спадковому будинку, який належав ОСОБА_3 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , з 1973 року по день смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заявниця є спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька та успадкувала після нього житловий будинок та земельну ділянку, які розташовані за однією адресою, все це було встановлено під час ухвалення рішення Болградського районного суду Одеської області від 03 березня 2023 року по справі №497/2514/22, провадження №2/497/141/23 (а.с.26-28), яке набрало законної сили 04.04.2023 р.

Як вбачається з актового запису про народження ОСОБА_7 за №1, складеного 16 лютого 1984 року Болградським райвідділом ЗАГС Одеської області, у відомостях про її батьків вказано: батько « ОСОБА_8 », матір « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 » (а.с.21). Запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, а саме за вказівкою матері.

24 січня 2004 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 одружилися та після реєстрації шлюбу, дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , яке видане 24 січня 2004 року Криничненською сільською радою Болградського району на підставі актового запису №3 (а.с.7).

Заявниця ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства та їй встановлена третя група інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою до акту огляду МСК серії 12 ААА №923338 (а.с.8).

Так, ОСОБА_1 15.04.2024 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо переходу на інший вид пенсії, з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Але рішенням від 22.04.2024 року №951180151135 їй було відмовлено у переведенні на пенсію по втраті годувальника згідно ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» оскільки це призведе до зменшення пенсії (на даний час пенсія по інвалідності становить 2980,00 грн., в той час як пенсія із втратою годувальника буде становити 2 725,00 грн. (а.с.25)

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями 125, 130 Сімейного кодексу України.

Передумовою звернення до суду із позовною заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Як вбачається з частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до змісту ч.1 ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року, №3 роз`яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч.2 ст.128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Пунктом 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

В третьому абзаці п.13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Згідно з ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлення факту батьківства має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для отримання права на пенсію із втратою годувальника.

Суд вважає, що дослідженими у судовому засіданні доказами, якими є письмові матеріали справи, підтверджується наявність сімейних в`язків між заявницею та померлим, який вважав себе її батьком.

Таким чином, суд, з`ясувавши всі обставини справи, вважає наявність підстав, якими заявниця обґрунтовує свої вимоги, встановленими в судовому засіданні, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження, але заявником дані вимоги не були заявлені, тому суд не вказує це в рішенні.

Керуючись ст. ст. 89, 247, 258-259, 293-294, 315-318 ЦПК України, ст.ст. 55, 128, 130, 135 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Криничненська сільська рада Болградського району Одеської області, про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Встановити факт що ОСОБА_3 , уродженець м. Караганда Республіки Казахстан, громадянин України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки с.Криничне Болградського району Одеської області.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца