Рішення

від 26.11.2024 по справі 473/2267/24

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/2267/24

РІШЕННЯ

іменем України

"26" листопада 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Гоженко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Прогрес», Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, Вознесенської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ

в травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Прогрес», Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, Вознесенської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) в розмірі 4,26 умовних кадастрових гектарів в порядку розпаювання земель ПСП «Прогрес» в межах Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15 листопада 1995 року в процесі розпаювання земель СПСО «Прогрес», правонаступником якої є ПСП «Прогрес», підприємство отримало Державний акт на право колективної власності на землю із додатком у вигляді затвердженого списку осіб-членів спілки, які мають право на земельну частку (пай), до якого включено позивачку (з 07 лютого 1996 року по 30 червня 1997 року вона працювала та була членом СПСО «Прогрес»). Отже, позивачка набула право на земельну частку (пай) в передбаченому законом порядку.

Проте позивачка вчасно не отримала правовстановлюючий документ - сертифікат на право на земельну частку (пай), в зв`язку з чим на даний час позбавлена можливості підтвердити та реалізувати отримане нею право.

Посилаючись на викладене позивачка ОСОБА_1 просила визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 4,26 умовних кадастрових гектарів в порядку розпаювання земель СПСО «Прогрес».

Ухвалою суду від 03 травня 2024 року відкрито провадження по вказаній справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 , її представник адвокат Мальченко І.О. не з`явилися, останній надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав.

Представник відповідача Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив.

Представник відповідача ПСП «Прогрес» Ягодін В.В. в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі. При цьому, представник відповідача вказував на те, що оскільки позивачка ОСОБА_1 перебувала в членах сільськогосподарського підприємства, була включена до списків осіб, долучених до державного акта на право колективної власності на землю, тому наявні законні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Представниця відповідача Вознесенської районної державної адміністрації Шарата А.А. в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. При цьому, у відзиві на позов просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , зокрема з тих підстав, що державна адміністрація не має жодного відношення до спору, а тому не є належним відповідачем у справі.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Частиною другоюст. 23 ЗК України 1990 рокувизначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Указом Президента України від 08 вересня 1995 року за № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям"визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали та вийшли на пенсію з нього і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними (п. 2 Указу).

Право на земельну частку (пай) підтверджується сертифікатом.

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією (п. 5 Указу).

Аналогічні положення в подальшому були затверджені вЗаконі України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року(ст.ст. 1-2).

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»член колективного сільськогосподарського підприємства включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормамиЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів.

Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Тобто, виходячи з наведеного особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов у сукупності: перебування в членах сільськогосподарського підприємства (в тому числі в разі, якщо така особа є пенсіонером, проте раніше працювала на підприємстві і залишилися його членом); отримання сільськогосподарським підприємством державного акта на право колективної власності на землю; включення такої особи до списків осіб, долучених до державного акта на право колективної власності на землю.

Право на земельну частку (пай) виникає з часу отримання сільськогосподарським підприємством державного акта на право колективної власності на землю разом з доданими до нього списками осіб, що мають право на земельну частку (пай).

Головним критерієм для одержання права на земельну частку (пай) є факт членства громадянина в колективному сільськогосподарському підприємстві на час реєстрації державного акта на право колективної власності на землю (постанови Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 696/1268/16-ц, від 17 березня 2020 року у справі № 396/1683/18).

Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження указанихсписків,а змоменту передачі(державноїреєстрації)державного актапро правоколективної власностіна землюконкретному колективномусільськогосподарському підприємству. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05 березня 2021 року у справі № 717/641/18.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 працювала та була членом СПСО «Прогрес» (правонаступником якого є ПСП «Прогрес») з 19 лютого 1996 року (протокол засідання ради спілки СПСО «Прогрес» № 6 від 26 лютого 1996 року) по 30 червня 1997 року (протокол засідання ради спілки СПСО «Прогрес» № 1 від 09 червня 1997 року).

15 листопада 1995 року в процесі розпаювання земель СПСО «Прогрес» (правонаступником якої є ПСП «Прогрес») підприємство отримало Державний акт на право колективної власності на землю, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №1.

Отже, на час отримання СПСО «Прогрес» державного акта на право колективної власності на землю, позивачка не була та могла бути його членом, оскільки трудову діяльність на цьому підприємстві вона розпочала в лютому 1996 року.

Посилання позивачки на те, що вона була включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності, а отже набулаправа на земельну частку (пай) СПСО «Прогрес» , суд відхиляє, оскільки право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження указаних списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному колективному сільськогосподарському підприємству. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2022 року в справі № 610/1117/20.

Таким чином, встановивши, що на час отримання державного акта на право колективної власності на землю 15 листопада 1995 року позивачка не працювала у СПСО «Прогрес» та не була його членом, суд дійшов висновку про те, що позивачка не має права на земельну частку (пай).

З огляду на викладене, суд не приймає визнання позову представником відповідача ПСП «Прогрес» Ягодіним В.В., оскільки таке визнання суперечить вимогам закону.

Керуючись ст.ст.12,13,81,258,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Прогрес», Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, Вознесенської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 грудня 2024 року.

Суддя Л.В.Лузан