Рішення

від 15.11.2024 по справі 477/1384/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1384/23

Провадження №2/477/119/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року Жовтневий районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого у справі судді - Глубоченка С.М.

за участі секретаря судового засідання - Резуник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Воскресенської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області

про визнання права власності на спадкове майно

в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, площею 0,20 га, надану для його обслуговування в порядку спадкування за законом після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтуванням позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після смерті батька, позивач звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Реукової Н.А. для отримання свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, однак їй було відмовлено у заведенні спадкової справи та відповідно у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, через відсутність у неї оригіналу правовстановлюючого документа, що підтверджував право померлого на спадкове майно, а також через невідповідність документів, що підтверджували смерть спадкодавця вимогам національного законодавства. Для захисту своїх особистих майнових прав та спадкових прав після смерті батька на спірне нерухоме майно, ОСОБА_1 змушена звернутись до суду.

Ухвалою судді від 20 червня 2023 року позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 11 вересня 2023 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2024 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 , будучи повідомленою про час та місце розгляду справи не з`явилася, подавши до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та просила справу розглянути за її відсутності.

Відповідач - Воскресенська селищна рада Миколаївського району Миколаївської області у судове засідання свого представника не направила, надіславши до суду заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_1 та розгляд справи за відсутності представника селищної ради.

Через неявку учасників судового провадження, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності досліджені докази, суд установив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в родині ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що вбачається зі змісту свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 29 вересня 1994 року.

За змістом договору купівлі-продажу жилого будинку з земельною ділянкою від 18 серпня 2003 року, вбачається, що ОСОБА_2 на підставі цивільно правової угоди набув у власність житловий будинок розташований в АДРЕСА_1 , що був придбаний ним у колишнього власника ОСОБА_4 . За змістом цієї ж угоди вбачається, що ОСОБА_2 також придбав за договором купівлі-продажу і земельну ділянку, що розташована вказаною адресою, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, площею 0.20 га, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії МК №028021.

Зазначений вище договір купівлі-продажу №2000 від 18 серпня 2003 року посвідчено приватним нотаріусом Жовтневого районного нотаріального округу Сапегою О.П.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 07 серпня 2024 року, виданим Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 07 серпня 2024 року №00046393459.

Згідно частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Оскільки ОСОБА_1 , за встановлених судом обставин, є дочкою померлого ОСОБА_2 то позивач відповідно до положень статті 1261 ЦК України належить до кола спадкоємців першої черги за законом.

Згідно частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за законом чи заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини або відмови від її прийняття, встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 та частина перша статті 1273 ЦК України).

Відповідно до статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до змісту свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 помер в м. Макіївка Донецької області, яке входить до переліку населених пунктів, що перебувають в окупації та у якому державні органи України не здійснюють своїх повноважень.

Положенням статті 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця , або місцезнаходження нерухомого майна чи основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна, якщо місце проживання спадкодавця невідоме.

Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо спадкодавець на момент своєї смерті жив на окупованій території, то місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви до будь-якого нотаріуса на території підконтрольній Уряду України.

Оскільки місцем смерті ОСОБА_2 є територія що перебуває в переліку окупованих населених пунктів, тому ОСОБА_1 будучи спадкоємцем першої черги за законом, звернулася за місцезнаходженням нерухомого майна померлого до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Реукової Н.А. із заявою про прийняття спадщини, що відкрилася внаслідок смерті її батька ОСОБА_2 ..

Разом з тим, як вбачається з пояснень позивача, внаслідок відсутності у неї оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове майно, а також невідповідність документу, що підтверджував смерть спадкодавця ОСОБА_2 вимогам національного законодавства, нотаріусом роз`яснено ОСОБА_1 неможливість вирішення цього питання в нотаріальному порядку.

Відповідно до інформаційного витягу зі Спадкового реєстру від 07 лютого 2024 року №75728594, наданого приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Реуковою Н.А. спадкові справи після смерті ОСОБА_2 не заводилися.

При цьому слід зазначити, що згідно з пункту 3 глави 13 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та частини четвертої статі 49 Закону України «Про нотаріат» відмова у вчиненні нотаріальної дії за загальним правилом здійснюється в усній формі, а у випадку наявності вимоги особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, - виноситься відповідна постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Указані роз`яснення щодо порядку відмови нотаріуса у вчинення нотаріальної дії наведені Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Узагальненні від 07 лютого 2014 року «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні»

Зазначивши про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка пов`язана з наявністю двох підстав, передбачених законом для такої відмови: невідповідність документів, що підтверджують смерть спадкодавця вимогам національного законодавства України та відсутністю належних правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності померлого на спадкове майно, нотаріусом також було роз`яснено порядок вирішення питання про спадкування, шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

При цьому підстав, для оскарження дій нотаріуса у даному випадку не вбачається, оскільки згідно пункту 4.18. «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно положень Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За усталеною судовою практикою, яка спирається, серед іншого, на положення Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Таким чином, оскільки нотаріусом правомірно відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, з огляду на відсутність правовстановлюючих документів відповідно до вимог законодавства, та через невідповідність документів, що підтверджують смерть ОСОБА_2 вимогам національного законодавства України, єдиним належним та ефективним способом захисту права ОСОБА_1 на спадкування майна у даному випадку є визнання такого права у судовому порядку.

До складу спадщини, у відповідності до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 з 2003 року на праві власності за договором купівлі-продажу від 18 серпня 2003 року належить житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,20 га, надана для його обслуговування

За викладеного вбачається належність померлому ОСОБА_2 житлового будинку разом із земельною ділянкою для його обслуговування, який він набув у власність на незаборонених підстав та у спосіб передбачений законодавством, та таке майно ввійшло до складу спадщини, що відкрилася внаслідок його смерті.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 19 травня 2016 року №1377-VІІІ «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» Жовтневий район Миколаївської області перейменовано на Вітовський район.

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» утворено Миколаївський район (з адміністративним центром у місті Миколаїв) у складі територій Березанської селищної, Веснянської сільської, Воскресенської селищної, Галицинівської сільської, Коблівської сільської, Костянтинівської сільської, Куцурубської сільської, Миколаївської міської, Мішково-Погорілівської сільської, Нечаянської сільської, Новоодеської міської, Ольшанської селищної, Очаківської міської, Первомайської селищної, Радсадівської сільської, Степівської сільської, Сухоєланецької сільської, Чорноморської сільської, Шевченківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, місцем знаходження нерухомого майна на даний час є територія с. Грейгове Миколаївського району Миколаївської області.

У свою чергу, як встановлено судом, приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Реуковою Н.А. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на яке вона, як спадкоємець померлого ОСОБА_2 має право, з огляду на те, що нею не надано оригінал правовстановлюючого документа, що підтверджував право померлого на спадкове майно.

З огляду на те, що нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що свідчить про невизнання цього права іншими особами, ОСОБА_1 , з метою захисту свого права звернулася до суду з відповідним позовом та її право підлягає захисту.

Положення частини першої статті 392 ЦК України, передбачають право власника майна пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що померлий ОСОБА_2 набув право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, площею 0,20 га, надану для його обслуговування, а нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на цей житловий будинок у зв`язку з тим, що спадкоємцем не надано належним чином оформлений правовстановлюючий документ.

У судовому засіданні повністю знайшов своє підтвердження факт, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги, відповідно до статті 1261 ЦК України, яка у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок не змогла з поважних причин.

Відповідно до норм частини п`ятої статті 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Оскільки у судовому засіданні повністю знайшов своє підтвердження факт, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого батька, який спадщину прийняв, однак отримати свідоцтво про право на спадщину не зміг з поважних причин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, що відповідає способам судового захисту,передбачених статтею 16 ЦК України.

Згідно частини дев`ятої статті 141 ЦПК України судові витрати покласти на позивача ОСОБА_5 .Г

Керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,20 га, кадастровий номер земельної ділянки 4823380700:05:009:0033, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Жовтневий районний суд Миколаївської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ;

відповідач - Воскресенська селищна рада Миколаївської області, 57210, смт. Воскресенське, Миколаївського району Миколаївської області, вул. Соборна, 86, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 04376682.

СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО