Ухвала

від 02.12.2024 по справі 212/6842/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/6842/24

2/212/3114/24

У Х В А Л А

02 грудня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді Пустовіт О.Г., за участі секретаря судового засідання Голуб О.В., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Морозова В.Ю., відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Покровської районної у місті ради про визначення місця проживання дитини з батьком із самостійним вихованням без участі матері та стягнення аліментів на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

20 серпня 2024 року від представника третьої особи виконавчого комітету Покровської районної у місті ради надійшли пояснення, що відповідно до ст. 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою. Оскільки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повних 15 років, він має право самостійно визначати своє місце проживання з одним із батьків. Зважаючи на вищевказане, у третьої особи відсутні правові підстави для надання висновку про визначення місця проживання неповнолітнього.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Морозов В.Ю. позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала.

Від представника третьої особи - виконавчого комітету Покровської районної у місті ради надійшла заява про проведення судового розгляду за їх відсутності.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог з таких підстав.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року (справа № 456/647/18, провадження №61-2018св19) та був підтриманий у постанові Верховного Суду від 13.05.2020 у справі №686/20582/19-ц.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками записані ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Підчас вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

За змістом частин 2, 3 ст. 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Статтею 6 СК України визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Отже на теперішній час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг 15 років і є неповнолітньою, а не малолітньою дитиною, а тому наділений правом самостійно обирати свої місце проживання.

В свою чергу за приписами статей 160, 161 СК України та 29 ЦК України не передбачено вирішення у судовому порядку питання щодо місця проживання неповнолітньої дитини, яка досягла 14 річного віку, оскільки юрисдикція суду поширюється лише на спори між батьками щодо місця проживання малолітніх дітей.

З урахуванням викладеного, в даному випадку відсутній предмет спору у даному провадженні.

Враховуючи наведене, провадження у справі підлягає закриттю через відсутність предмета спору.

Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Покровської районної у місті ради про визначення місця проживання дитини з батьком із самостійним вихованням без участі матері, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Роз`яснити позивачу, що у зв`язку з закриттям провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Суддя О. Г. Пустовіт