Вирок

від 02.12.2024 по справі 953/7435/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 953/7435/24

н/п 1-кп/953/1001/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2024 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю прокурора - ОСОБА_2 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221130000940 від 07.06.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горішні Плавні Полтавської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 07.07.2022 Крюківським районним судом м. Кременчук Полтавської області за ч. 1 ст. 190 КК України до обмеження волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 (один) рік;

2) 11.08.2022 Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 185, ст. 70 КК України до обмеження волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 (один) рік;

3) 30.11.2022 Автозаводським районним судом м. Кременчук Полтавської області за ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК Українидо обмеження волі на строк 1 (один) рік 9 (дев`ять) місяців, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців;

4) 01.03.2023 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 1 ст. 190, ст. 70 КК України до обмеження волі на строк 2 (два) роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 (два) роки;

5) 13.09.2024 Ленінським районним судом м. Харковаза ч. 4 ст. 185, ст. 71, ст. 72 КК Українидо позбавлення волі строком на 6 (шість) років 3 (три) місяці;

6) 28.10.2024 Смілянський міськрайонний суд Черкаської областіза ч. 2 ст.190, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 6 (шість) років 3 (три) місяці,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року, більш точний час не встановлений, ОСОБА_3 замовив у ОСОБА_5 через Інтернет-мережу «OLX» мобільний телефон ТМ Iphone 13 Pro, 128, Gb, Sierra Blue, IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартість якого становить 25 000 грн. Вказане замовлення ОСОБА_3 оформив з післяплатою з доставкою до поштового відділення «Укрпошта», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Челюскіна Семена, 1 , вказавши при цьому завідомо неправдиві відомості про одержувача, а саме -вказав одержувачем - ОСОБА_6 .

Після чого у грудні 2023 року, більш точний час не встановлений, ОСОБА_3 прибув до відділення «Укрпошти», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Челюскіна Семена, 1 , та реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, який продовжувався неодноразово та діє на теперішній час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, повідомив оператору поштового відділення номер відправлення товару та пред`явив для огляду у застосунку «Дія» паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , тим самим видав себе за іншу особу.

Далі ОСОБА_3 попросив у оператора поштового відділення оглянути товар, та, скориставшись тим, що оператор поштового відділення не спостерігає за його діями, дістав мобільний телефон з картонної коробки та здійснив підміну на заздалегідь заготовлений макет, який приніс з собою, тим самим незаконно заволодів мобільним телефоном марки ТМ Iphone 13 Pro, 128, Gb, Sierra Blue, IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартість якого згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 2245 від 18 березня 2024 року становить 19500 грн.

У подальшому ОСОБА_3 повідомив оператору поштового відділення, що він відмовляється від свого замовлення, а саме - мобільного телефону марки ТМ Iphone 13 Pro, 128, Gb, Sierra Blue, IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та від оплати за нього, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

На підставі ст. 325 КПК України за погодженням із учасниками судового провадження судовий розгляд проведений за відсутності потерпілої ОСОБА_5 , яка надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого діяння та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, цивільний позов визнав у повному обсязі.

Показання ОСОБА_3 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають змісту обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце, спосіб, форму вини і спрямованість умислу, мотив кримінального правопорушення, його наслідки, обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, визнає їх доказаними у судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати у повному обсязі докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачуваного, дослідженням матеріалів експертиз, вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Перед встановленням такого порядку дослідження доказів суд з`ясував, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів у частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує суд у тому, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.

Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, неодружений, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, яке полягає у тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого ним кримінального правопорушення, у скоєному щиросердечно розкаявся, критично оцінює свою протиправну поведінку, засуджує її та бажає залагодити провину.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.

При призначенні покарання суд виходить з положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, розмір заподіяної шкоди, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, репутацію, у зв`язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, яке йому належить відбувати реально, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення, що можливо лише в умовах ізоляції останнього від суспільства.

З наданих до суду письмових матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 засуджений вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 жовтня 2024 року за ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України до 6 років 3 місяців позбавлення волі. Строк покарання ОСОБА_3 обчислюється з 07 травня 2024 року.

За змістом ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання призначається за правилами, визначеними частинами 1-3 цієї статті.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення до ухвалення вироку Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 жовтня 2024 року, тому остаточне покарання обвинуваченому необхідно призначити згідно з ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, застосувавши принцип часткового складання призначеного покарання за цим вироком та покарання, призначеного вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 жовтня 2024 року.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався. На підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2024 року ОСОБА_3 залишено в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» для розгляду даного кримінального провадження.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з дня ухвалення вироку тобто з 02 грудня 2024 року.

У строк відбування покарання за цим вироком повністю зарахувати частково відбуте покарання за вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 жовтня 2024 року, а саме з 07 травня 2024 року по 01 грудня 2022 року включно.

При вирішенні заявленого потерпілою ОСОБА_5 цивільного позову суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Як передбачено ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до положень ч. 5 зазначеної норми цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовано, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно зі ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

За змістом ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об`ємі особою, що заподіяла його.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_5 на суму 25 000 грн, який повністю визнав обвинувачений ОСОБА_3 , підлягає задоволенню.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання щодо витрат, пов`язаних із проведенням експертиз по кримінальному провадженню, суд вирішує на підставі ст. 124 КПК України.

Відповідно до вимог статті 374 КПК України суд при постановленні вироку вирішує питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання, призначеного за даним вироком, та покарання, відбутого частково за вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 жовтня 2024 року, визначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців.

Строк відбування призначеного ОСОБА_3 покарання рахувати з дня ухвалення вироку - 02 грудня 2024 року.

У строк відбування покарання за цим вироком повністю зарахувати частково відбуте покарання за вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 жовтня 2024 року, а саме з 07 травня 2024 року по 01 грудня 2024 року включно.

Запобіжний захід стосовно засудженого ОСОБА_3 по вказаному кримінальному провадженню не обирався.

Цивільний позов ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 грошові кошти на відшкодування матеріальної шкоди у сумі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень.

Речові докази:

- картонну коробку з мобільного телефону Iphone 13 Pro, 128, Gb, Sierra Blue, IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та предмет зовні схожий на мобільний телефон ТМ Iphone 13 Pro, 128, Gb, Sierra Blue, IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Національний -науковий центр «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса» витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи № 2245 від 18 березня 2024 року у розмірі 2271 гривня 84 копійки.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1