Рішення

від 02.12.2024 по справі 137/1484/24

ЛІТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 137/1484/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" грудня 2024 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судового засідання Голота О.В.

розглянувши у судовому засіданні в селищі Літин цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною позовною заявою мотивуючи її тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 .

Відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 належить йому на праві приватної власності.

Вищевказаний будинок розташований на земельній ділянці, яка була передана у приватну власність ОСОБА_2 , загальною площею 0,32 га, що підтверджується копією архівного витягу з рішення №8 Івчанської сільської ради від 17 лютого 1994 року.

Вищевказана земельна ділянка розділена на декілька частин, яким було присвоєно кадастрові номери, а саме:

- кадастровий номер 0522483200:03:002:0693, яка розташована АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,2500 га;

- кадастровий номер 0522483200:03:002:0692 яка розташована АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства, площею 0,07 га.

Позивач звернувся до нотаріуса для оформлення земельної ділянки належним чином, проте йому було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів.

Тому позивач змушений звернутися до суду з вказаною позовною заявою та просить визнати за ним право власності на вказані земельні ділянки, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Данилюк П.П. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність довірителя. Позовну заяву підтримують в повному обязі та просять її задовольнити. Судові витрати просить залишити за позивачем.

Представник відповідача Літинської селищної ради Вінницької області в судове засідання не з`явився, надали суду листа про розгляд справи без участі представника. Проти заявлених позовних вимог не заперечують.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання. Суд вважає, що позов підлягає до задоволення за таких підстав. Так, відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.6) ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження позивача (а.с.7) його матір`ю зазначена ОСОБА_2 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.8) ОСОБА_1 є власником житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії архівного витягу з рішення №8 Івчанської сільської ради від 17 лютого 1994 року (а.с.9) ОСОБА_2 передано в приватну власність земельну ділянку 0,32 га, яка знаходиться в межах АДРЕСА_1 - 0,26 га, АДРЕСА_2 га. Даний факт підтверджується також довідкою Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області за №524 від 23.08.2024 (а.с.10) .

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.11) внесено відомості про земельну ділянку площею 0,2500 га кадастровий номер 0522483200:03:002:0693, яка розташована АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), нормативна грошова оцінка якої становить 188120,00 грн.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.12) внесено відомості про земельну ділянку площею 0,0700 га кадастровий номер 0522483200:03:002:0692 яка розташована АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства, нормативна грошова оцінка якої становить 2559,00 грн.

Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 16 ЦК Українипередбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав і інтересів може бути в тому числі визнання права. У відповідності до ч.1ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Аналіз змісту нормстатті 120 Земельного кодексу Україниу їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщенні. Зазначені норми закріпляють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість. Таким чином, за загальними правилом, закріпленим у частині першійстатті 120 ЗК України, особа яка набула право власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 13 квітня 2016 року в справі №6-253цс16. При застосуванні положеньст.120 ЗК Україниу поєднанні з нормоюстатті 125 ЗК Українислід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 04 лютого 2019 року в справі № 463/1696/15-ц. Тобто, до набувача переходить право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розташованих на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні в силу закону, незалежно від волі попереднього користувача земельної ділянки та органу, уповноваженого розпоряджатися землею (у випадку належності земельної ділянки до земель державної або комунальної власності) переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщенні відповідні об`єкти нерухомості, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію сторін, суд вважає, що в зв`язку з відсутністю необхідних документів для оформлення спадщини позивач не може зареєструвати за собою право власності, а тому з метою захисту майнових прав ОСОБА_1 позов підлягає до задоволення, оскільки він є спадкоємцем і має право на оформлення спадщини.

На підставі ст.ст. 328, 1218, 1222, 1225, 1264, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 48, 76,81, 206, 259, 263-268 ЦПК України, Постановою пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0522483200:03:002:0693, яка розташована АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,2500 га, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0522483200:03:002:0692, яка розташована АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства, площею 0,07 га, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Желіховський В. М.