Постанова

від 27.11.2024 по справі 916/1893/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1893/24м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Ярош А.І.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Іващенко І.О., за довіреністю;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області

від 13 серпня 2024 року (повний текст складено 23.08.2024)

у справі № 916/1893/24

за позовом: Акціонерного товариства БАНК КРЕДИТ ДНІПРО

до відповідача: ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фермерського господарства ДЕМЕТРА

про звернення стягнення на предмет застави, -

суддя суду першої інстанції: Рога Н.В.

місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 27.11.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2024 Акціонерне товариство (АТ) БАНК КРЕДИТ ДНІПРО (далі також позивач, Банк) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі також відповідач, ОСОБА_1 ), в якій просило суд в рахунок погашення заборгованості Фермерського господарства (ФГ) ДЕМЕТРА (далі також третя особа) за Кредитними договорами №310821/КЛН/1 від 31.08.2021 та №200123-КЛН від 20.01.2023 в загальній сумі 10 714 210,73 грн., звернути стягнення на предмети застави за Договорами застави рухомого майна №310821-ЗАВ/6 від 31.08.2021 та №200123-ЗАВ/6 від 20.01.2023, а саме: автомобіль VOLVO V40СС, 2016 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль TOYOTA HI ACE, 2008 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Також, Банк просить суд встановити спосіб реалізації майна, на яке буде звернено стягнення, шляхом продажу на прилюдних торгах за ціною, встановленою на підставі висновку суб`єкта оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження.

Позовна заява мотивована тим, що між Банком та ФГ "ДЕМЕТРА" укладено Кредитні договори (зі змінами та доповненнями), на виконання яких АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО надано кредитні кошти позичальнику. ФГ "ДЕМЕТРА" зобов`язувалось протягом дії Кредитних договорів сплачувати проценти та комісії за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений у договорах строк, а в разі неналежного виконання обов`язків за договорами - на вимогу позивача повернути суму кредиту достроково. У зв`язку із невиконанням ФГ "ДЕМЕТРА" умов Кредитних договорів, у позичальника виникла заборгованість, яка на теперішній час не погашається та станом на 27.12.2023 становить: 10 714 210,11 грн. Разом з тим, між Банком та ОСОБА_1 було укладено відповідні Договори застави №310821-ЗАВ/6 від 31.08.2021 та №200123-ЗАВ/6 від 20.01.2023, згідно з умовами яких відповідач передав в заставу позивачу для забезпечення вимог третьої особи за Кредитними договорами рухоме майно, зазначене у пункті 2.1. Договору застави №310821-ЗАВ/6 від 31.08.2021 та у Додатку №1 до Договору застави №200123-ЗАВ/6 від 20.01.2023. Відповідно до умов Договорів застави, в разі невиконання або неналежного виконання ФГ "ДЕМЕТРА" умов Кредитних договорів, Банк має право задовольнити забезпечені Договорами застави вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.05.2024 до участі у справі, у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Фермерське господарство ДЕМЕТРА.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.08.2024 у справі №916/1893/24 (суддя Рога Н.В.) позовну заяву задоволено повністю. В рахунок погашення заборгованості Фермерського господарства ДЕМЕТРА за Кредитними договорами №310821-КЛН/1 від 31.08.2021; №200123-КЛН від 20.01.2023 перед Акціонерним товариством БАНК КРЕДИТ ДНІПРО в розмірі 10 714 210,73 грн. звернуто стягнення на предмет застави, що належить ОСОБА_1 , а саме: автомобіль VOLVO V40CC, рік випуску 2016, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , реєстраційний номер - НОМЕР_2 ; автомобіль TOYOTA HI ACE, рік випуску 2008, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_3 , реєстраційний номер - НОМЕР_4 . Встановлено спосіб реалізації майна, на яке звернуто стягнення, шляхом продажу на прилюдних торгах за ціною, встановленою на підставі висновку суб`єкта оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства БАНК КРЕДИТ ДНІПРО витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 761,54 грн.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю та доведеністю вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет застави за спірними Договорами застави рухомого майна, оскільки таке право звернення стягнення на предмет застави виникло у позивача у зв`язку з невиконанням позичальником умов відповідних Кредитних договорів. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що Банком направлялось на адресу Заставодавця ОСОБА_1 повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, однак, це повідомлення залишилось без виконання.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 13.08.2024 у справі №916/1893/24 і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

При цьому, єдиним аргументом апеляційної скарги є твердження апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно зазначив про те, що Банком на адресу Заставодавця було направлено повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання за вихідним № 17-2236, яке з боку відповідача залишилось без виконання, оскільки, як наголошує, апелянт, ОСОБА_1 такого повідомлення не отримувала.

Скаржник зауважує, що місцевим господарським судом не встановлено факт отримання відповідачем повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання від 07.03.2024 за вихідним № 17-2236 , і як наслідок, судом не з`ясовано, чи дотримався Заставодержатель імперативних вимог Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а саме: ч. 1 ст. 23, ст. 24, ст. 27 цього Закону та умов Договорів застави, які згідно з положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковими для виконання сторонами.

На переконання відповідача, ухилення Банку від надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання вважається порушенням, яке унеможливлює подальше вчинення Банком дій, спрямованих на звернення стягнення на предмет застави.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 справу №916/1893/24 прийнято до провадження судовою колегією у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 13.08.2024 у справі №916/1893/24; розгляд справи призначено на 27.11.2024 об 11:00 год.; встановлено позивачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, а також роз`яснено учасникам справи про їх право надати до суду будь-які клопотання з процесуальних питань, протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

25.10.2024 від АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, і просить оскаржуване рішення місцевого суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 задоволено клопотання представника Акціонерного товариства БАНК КРЕДИТ ДНІПРО адвоката Іващенко Ірини Олександрівни щодо надання їй можливості брати участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку EasyCon. Вирішено здійснювати розгляд справи №916/1893/24 в режимі відеоконференції.

26.11.2024 від відповідача - ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження у даній справі до прийняття рішення у пов`язаній судовій справі №910/14141/24, яка розглядається Господарським судом міста Києва за позовом ОСОБА_1 до АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО про визнання недійсними договорів застави рухомого майна №310821-ЗАВ/6 від 31.08.2021 та №200123-ЗАВ/6 від 20.01.2023.

З посиланням на положення ст. ст. 227, 228 господарського процесуального кодексу України, відповідач вказує, що оскільки предметом спору у даній справі - №916/1893/24 є вимоги позивача про звернення стягнення на предмети застави за двома договорами застави рухомого майна (№310821-ЗАВ/6 від 31.08.2021 №200123-ЗАВ/6 від 20.01.2023), які начебто були укладені в забезпечення виконання зобов`язання у розмірі 10 714 210,73 грн. за відповідними кредитними договорами, укладеними з АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО та Фермерським господарством «ДЕМЕТРА», то розгляд даної справи є об`єктивно неможливим до розгляду справи №910/14141/24, предметом спору якої є вимоги гр. ОСОБА_1 до АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО про визнання недійсними цих же договорів застави рухомого майна.

До вказаного клопотання ОСОБА_1 долучено копію ухвали Господарського суду міста Києва від 22.11.2024 про відкриття провадження у справі №910/14141/24 за позовом ОСОБА_1 до АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО про визнання недійсними договорів застави.

27.11.2024 Банк подав до суду заперечення щодо зупинення апеляційного провадження у справі №916/1893/24 та зазначив, що судова справа повинна бути розглянутою у розумний строк, а тому зупинення провадження у справі, яке зумовлює тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду, повинно відбуватись лише із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи та щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Позивач вказує, що для зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України є не лише пов`язаність справ, а і об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом, яка (неможливість) полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог. Отже, сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду справи. На підтвердження такої позиції Банк посилається на правовий висновок Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, наведений у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20, в якій зазначено, що «… за приписами п. 5 ч.1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд не може посилатись на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.»

Позивач звертає увагу на те, що:

- 30.09.2024 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду №916/1893/24 відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 та призначено до розгляду на 27.11.2024;

- 31.10.2024, тобто вже після відкриття апеляційного провадження у справі №916/1893/24, ОСОБА_1 звернулася із позовною заявою про визнання договорів застави недійсними, однак, ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 08.11.2024 у справі №752/23595/24 позивачу було відмовлено у відкритті провадження у зв`язку із підсудністю спору господарському суду;

- 18.11.2024 ОСОБА_1 звернулася вже до Господарського суду міста Києва із позовом до Банку;

- 22.11.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва відкрито провадження у справі №910/14141/24 за позовом ОСОБА_1 до АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» про визнання недійсними договорів застави, на підставі яких було звернуто стягнення на майно ОСОБА_1 у справі №916/1893/24, та призначено підготовче засідання на 19.12.2024.

При цьому, Банк зауважує, що в апеляційній скарзі у справі №916/1893/24 ОСОБА_1 посилається на порушення процедури звернення стягнення на предмет застави, оскільки вона не отримувала повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, що, на думку апелянта, залишилось поза увагою суду першої інстанції і саме тому рішення від 13.08.2024 у справі №916/1893/24 на переконання апелянта підлягає скасуванню. Таким чином, відповідач в своїй апеляційній скарзі жодним чином (як і у справі в цілому) не згадувала про те, що вона спірні договори застави нібито не підписувала/не укладала з Банком.

Разом з тим, у справі №910/14141/24 за змістом позову ОСОБА_1 вже посилається на той факт, що не укладала із Банком договорів застави та нібито і не підписувала нічого.

Таким чином, Банк переконаний у тому, що наведена послідовність дій ОСОБА_1 свідчить про недобросовісну процесуальну поведінку відповідача у справі №916/1893/24, оскільки, розуміючи законність вимог Банку щодо звернення стягнення на предмет застави, відповідач почав вживати заходи щодо підготовки для зупинення провадження у справі №916/1893/24, що є нічим іншим, як намаганням затягнути процес звернення стягнення на предмет застави, використовуючи при цьому приписи Господарського процесуального кодексу України.

До заперечення позивачем надано відповідні докази на підтвердження вищенаведеної позиції Банку.

В судове засідання 27.11.2024 з`явився представник АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», який, наводячи власні аргументи, знов заперечив проти зупинення апеляційного провадження у даній справі до розгляду іншої господарської справи - №910/14141/24, а також, виклавши свою правову позицію у справі №916/1893/24, наполягав проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити оскаржуване рішення у даній справі без змін.

Ні представник ОСОБА_1 , на відповідач особисто, ні представник ФГ ДЕМЕТРА у судове засідання не з`явились. Про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія зазначає, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги у справі №916/1893/24, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, з огляду на відсутність клопотань щодо відкладення розгляду справи на іншу дату та оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача та третьої особи.

При цьому, судом також врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

У судовому засіданні 27.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників учасників справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

31.08.2021 між АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО (Банк) та ФГ "ДЕМЕТРА" (Позичальник) було укладено Кредитний договір №310821-КЛН/1, відповідно до п.1.1 якого на умовах, викладених в Договорі, Банк зобов`язується надати Позичальнику Кредит (грошові кошти на умовах, зазначених в Договорі) одним або кількома Траншами (сума Кредиту у повному обсязі або частина суми Кредиту) в національній валюті України (UAH) в загальній сумі 6 900 000,00 грн. та в межах встановленого строку Кредиту (до Кінцевої дати погашення, визначеної п.2.5.2 Договору).

Також 20.01.2023 між АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО (Банк) та ФГДЕМЕТРА (Позичальник) укладено аналогічний Ккредитний договір №200123-КЛН, відповідно до умов якого Банк зобов`язується надати Позичальнику Кредит у загальній сумі 10 000 000,00 грн.

За умовами п. 2.6. ідентичних Кредитних договорів (тут і далі - з урахуванням змін та доповнень, внесених додатковими угодами), Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку Кредит та сплатити відсотки за користування Кредитом в розмірі 25,0% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором.

Сторонами узгоджено терміни повернення Загальної суми Кредиту, згідно графіку з кінцевою датою погашення кредиту 23.12.2023.

Згідно з п. 2.11 Кредитних договорів у разі, якщо Позичальник своєчасно не поверне суму/частину Кредиту/Траншу в Кінцеву дату погашення або у терміни, встановлені Графіком погашення/зниження Загальної суми Кредиту/Ліміту Кредитної лінії або інші терміни, встановлені умовами цього Договору, або у встановлений згідно п. 2.12. цього Договору термін повернення Кредиту/Траншу, Позичальник зобов`язаний сплатити Банку проценти за порушення грошового зобов`язання (згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України) в розмірі процентної ставки, встановленої відповідно до умов цього договору, збільшеної на 5 процентних пункти від суми простроченої заборгованості за Кредитом/Траншем, що надані в національній валюті України, гривні (UAH), якщо інший розмір не встановлений додатковою угодою на підставі домовленості Сторін, при цьому Сторони домовились, що у разі зміни розміру в сторону зменшення така угода не укладається. Позичальник сплачує проценти за порушення грошового зобов?язання за кожен день наявності простроченої заборгованості за Траншем/Кредитом, починаючи з дати її виникнення, а саме: з наступного дня після дня несплати або не повної сплати Кредиту/Траншу в Кінцеву Дату або в Дату погашення. Проценти за порушення грошового зобов`язання нараховуються Банком та сплачуються Позичальником відповідно до п. 2.6. цього Договору.

Пунктом 5.4. Кредитних договорів передбачено забезпечення кредитних зобов`язань Позичальника укладенням, зокрема, договорів застави/іпотеки/поруки. Розрахункова вартість забезпечення включає вартість рухомого та нерухомого майна, наданих в забезпечення зобов`язань Клієнта за Кредитним договором, та визначається як ринкова вартість (без ПДВ) такого майна. Ринковою вартістю вказаного вище майна Сторони визнають останню оціночну вартість відповідного майна як забезпечення, визначену в порядку, встановленому відповідним договором застави/іпотеки, укладеним в забезпечення зобов`язань Клієнта за цим Договором.

З метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором №310821-КЛН/1 від 31.08.2021 між АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО (Заставодержатель) та ОСОБА_1 (Заставодавець) було укладено Договір застави рухомого майна №310821-ЗАВ/6, відповідно до п. 1.1.1. якого Заставодавець в забезпечення повного і належного виконання зобов`язань за Кредитним договором №310821-КЛН/1 від 31.08.2021, а також додатковими угодами до нього, які є або будуть його невід`ємною частиною, який укладено між Заставодержателем як кредитором та ФГ ДЕМЕТРА як позичальником, передає Заставодержателю в заставу: автомобіль легковий універсал В, модель VOLVO V40CC, рік випуску 2016, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , реєстраційний номер - НОМЕР_2 , вартість (без ПДВ) - 564 536,00 грн., фактичне місцезнаходження - м. Одеса, Суворовський р-н, вул. Заболотного, 66/35; автомобіль загальний легковий загальний вантажопасажирський-В, модель TOYOTA HI ACE, рік випуску 2008, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_3 , реєстраційний номер - НОМЕР_4 , вартість (без ПДВ) - 286 233,00 грн., фактичне місцезнаходження - м. Одеса, Суворовський р-н, вул. Заболотного, 66/35, а Заставодержатель приймає це майно в заставу та набуває право одержати задоволення всіх своїх вимог за рахунок Предмета застави переважно перед іншими кредиторами Заставодавця.

Пунктом 1.2.1 Договору застави №310821-ЗАВ/6 (зі змінами внесеними Додатковою угодою №200123 до Договору застави рухомого майна №310821-ЗАВ/6 від 31.08.2021) закріплено, що Договором заставою забезпечується: виконання Позичальником зобов`язання, що виникло на підставі Кредитного договору №310821-КЛН/1 від 31.08.2021 або може виникнути на підставі нього у майбутньому і надалі іменується Зобов`язання за кредитним договором-1, відповідно до якого Заставодержатель має право вимагати, а Позичальник повинен виконати наступні обов`язки: повернути Заставодержателю кредитні кошти (Кредит), надані в межах невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування, що дорівнює 6 900 000,00 гривень на строк до 23.12.2023 (включно); сплатити проценти за користування Кредитом за ставкою 25,0 % (двадцять п`ять) процентів річних в строк та в порядку, відповідно до умов Кредитного договору-1, в тому числі у разі будь-якого збільшення процентів за користування Кредитом, що передбачено умовами Кредитного договору-1; сплатити комісії, пені та штрафи, будь-які інші платежі (відшкодування), які мають бути сплачені (здійснені) Позичальником на користь Заставодержателя у розмірі, випадках та в порядку, передбачених умовами Кредитного договору-1 та/або цього Договору та/або чинного законодавства України; виконати усі та будь-які грошові зобов`язання за Кредитним договором-1 та/або цим Договором, з урахуванням змін та доповнень до Кредитного договору-1 та/або цього Договору, якщо такі будуть прийняті, у тому числі у разі будь-якого збільшення зобов`язань за Кредитним договором-1.

За рахунок Предмету застави Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення,, а саме: вимоги за Кредитним договором, що визначені на час виконання цих вимог, включаючи сплату процентів, комісій, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цих сум, прямо передбаченого Кредитним договором, інші платежі (відшкодування), які мають бути сплачені (здійснені) Позичальником на користь Заставодержателя, відповідно до умов Кредитного договору та/або цього Договору та/або чинного законодавства України, нараховані та невиконані Позичальником на момент фактичного задоволення вимог (п. 1.4 Договору застави №310821-ЗАВ/6).

Згідно з п. 1.5 Договору застави №310821-ЗАВ/6 за рахунок Предмета застави Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за Кредитним договором у повному обсязі або в частині вартості, отриманої від реалізації Предмету застави, визначеної на час виконання цієї вимоги на підставі оцінки Предмета застави проведеної суб`єктом оціночної діяльності, визначеним Заставодержателем, у тому числі витрати визначені п.1.4.2. та п.1.4.3. цього Договору.

Право застави на Предмет застави виникає у Заставодержателя з моменту набуття чинності цим Договором та припиняється виконанням Кредитного договору проведеним належним чином та у повному обсязі, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України (п. 2.2 Договору застави №310821-ЗАВ/6).

Підпунктом 4.1.5 Договору застави №310821-ЗАВ/6 також встановлено, що на Предмет застави може бути звернено стягнення і Предмет застави може бути реалізовано для задоволення вимог Заставодержателя.

У разі порушення Заставодавцем будь-яких умов цього Договору та/або обов`язків встановлених цим Договором та/або Позичальником будь-яких обов`язків, визначених Кредитним договором, Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання Зобов`язань за Кредитним договором, а в разі невиконання звернути стягнення на Предмет застави (п. 5.1.2. Договору застави №310821-ЗАВ/6).

Підпунктом 5.1.10. Договору застави №310821-ЗАВ/6 встановлено право Заставодержателя звернути стягнення на Предмет застави, згідно з цім Договором та законодавством України.

Відповідно до пп. 5.1.11. Договору застави №310821-ЗАВ/6, Заставодержатель має право за рахунок Предмета застави задовольнити свої вимоги за Кредитним договором у повному обсязі, або в частині, що дорівнює вартості Предмету застави, визначеної на часвиконання цієї вимоги на підставі оцінки Предмета застави, проведеної Заставодержателем або суб`єктом оуіночної діялності, визначеним Заставодержателем.

Положеннями пп. 5.3.19. Договору застави №310821-ЗАВ/6 передбачено що у випадку порушення Позичальником будь-яких умов Кредитного договору та/або Заставодавцем будь-яких умов цього Договору, Заставодавець зобов`язаний на першу вимогу Заставодержателя - передати Предмет застави Заставодержателю в заклад. Заставодавець зобов`язується доставити Предмет застави за адресою, зазначеною у письмовій вимозі, в строк 10 (десять) календарних днів з моменту направлення Заставодержателем вказаної письмової вимоги, та передати Предмет застави Заставодержателю в заклад по акту прийому-передачі, який підписується сторонами. Під переданням в заклад Предмету застави розуміється передача в заклад власне заставленого Предмету застави та інших невід`ємних частин майна (обладнання). Під направленням письмової вимоги Сторони розуміють або вручення вказаної вимоги безпосередньо Заставодавцю; або здача письмової вимоги в установу поштового зв`язку, для відправлення на адресу Заставодавця (зазначену у Договорі, або ту, що буде повідомлена самим Заставодавцем, поштою).

Згідно з п. 6.1. Договору застави №310821-ЗАВ/6, Заставодержатель вправі звернути стягнення на Предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості Предмету застави переважно переж іншими кредиторами Заставодавця у випадках, зокрема: в момент настання терміну виконання будь-яких зобов`язань за Кредитним договором вони не будуть виконані у повному обсязі; у разі невиконання Позичальником/Заставодавцем вимоги Заставодержателя про дострокове виконання зобов`язань за Кредитним договором; незалежно від настання строку виконання зобов`язань за Кредитним договором у випадку будь-якого порушення умов Кредитного договору.

Відповідно до п. 9.3. Договору застави №310821-ЗАВ/6, будь-які повідомлення, що направляються Сторонами одна одній у зв`язку з цим Договором, повинні бути викладені у письмовій формі та будуть вважатьсь поданими належним чином, якщо воні надіслані рекомендованим листом, або кур`єром, або доставлені особисто на адреси Сторін. Повідомлення, направлені Заставодержателем Заставодавцю, вважаються отриманими Заставодавцем з дати їх направлення. Сторони дійшли згоди, що Заставодавець вважається належним чином повідомленим, у разі здійснення Заставодавцем одної або кількох дій, а саме: вручення Заставодавцю повідомлення особисто під підпис; здачі письмового повідомлення в установу поштового зв`язку для відправлення на адресу, зазначену у цьому Договорі, або ту адресу, яка буде повідомлена самим Заставодавцем письмово; розміщення інформації на сайті Банку; надіслання письмового повідомлення на адресу електронної почти або факс, зазначені в реквізитах цього Договору, та/або на ту адресу електронної почти або факс, які будуть повідомлені самим Заставодавцем письмово. Заставодавець вважається повідомленим навіть у тому випадку, коли повідомлення, надіслане на його останню відому адресу (яка зазначена в Договорі та/або письмово повідомлена Заставодавцем) не було йому доставлено (вручено), незалежно від причин.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту повного і належного виконання Зобов`язань за Кредитним договором, або припиняє свою дію з інших підстав, передбачених чинним законодавством України (п. 9.7 Договору застави № 310821-ЗАВ/6).

Вказаний Договору застави № 310821-ЗАВ/6 підписаний сторонами без зауважень та застережень (у тому числі особисто ОСОБА_1 ), а також скріплений печаткою Банку.

Крім того, на забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором №200123-КЛН від 20.01.2023 між АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО (Заставодержатель) та ОСОБА_1 (Заставодавець) був укладений договір застави №200123-ЗАВ/6, відповідно до п. 1.1. якого Заставодавець передає в заставу Заставодержателю рухоме майно, що є Предметом застави, на умовах, визначених цим Договором.

Як вбачається з Договору застави №200123-ЗАВ/6 від 20.01.2023р (зі змінами та доповненнями), Предметом застави є також автомобіль легковий універсал В, модель VOLVO V40CC, рік випуску 2016 номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , реєстраційний номер - НОМЕР_2 , вартість (без ПДВ) - 564 536,00 грн., фактичне місцезнаходження - м. Одеса, Суворовський р-н, вул. Заболотного, 66/35; автомобіль загальний легковий загальний вантажопасажирський-В, модель TOYOTA HI ACE, рік випуску 2008, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_3 , реєстраційний номер - НОМЕР_4 , вартість (без ПДВ) - 286 233,00 грн., фактичне місцезнаходження - м. Одеса, Суворовський р-н, вул. Заболотного, 66/35.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 19.11.2016 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 20.07.2018, право власності на обидва автомобілі належить ОСОБА_1 .

Відповідно до пп. 4.1.2. Договору застави №200123-ЗАВ/6, у разі порушення умов Основного договору та/або цього Договору, вимагати від Боржника та/або Заставодавця (якщо Заставодавець є відмінним від Боржника) дострокового виконання Основного зобов`язання та/або звернути стягнення на Предмет застави.

Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави у разі настання будь-якої з наступних подій, зокрема, порушення умов цього Договору та/або умов Основного договору (п. 6.1. Договору застави №200123-ЗАВ/6).

Пунктом 6.3. Договору застави №200123-ЗАВ/6 передбачено, що у разі порушення Боржником умов Основного договору та/або порушення Заставодавцем умов цього Договору Заставодержатель направляє Боржнику та Заставодавцю (якщо Заставодавець є відмінним від Боржника) письмову вимогу про усунення порушення. Вимога про усунення порушення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на Предмет застави. Наявність або відсутність зазначеної вимоги Заставодержателя не є перешкодою для реалізації права Заставодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Сторони погодили строк для виконання вимоги про усунення порушення, а саме 30 днів з моменту направлення Заставодержателем такої вимоги та реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на Предмет застави, якщо більший строк не встановлено іншим кредитором з вищим пріоритетом (п. 6.4. Договору застави №200123-ЗАВ/6).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами і залишається чинним до повного виконання Боржником Основного зобов`язання та виконання Заставодавцем грошових зобов`язань щодо сплати штрафних санкцій за цим Договором (п. 8.1. Договору застави №200123-ЗАВ/6).

Відповідно до п. 9.1. Договору застави №200123-ЗАВ/6, Заставодавець вважається належним чином письмово повідомленим та таким, що отримав відповідні повідомлення та/або вимогу Заставодержателя, у випадках, встановлених цим Договором, у разі здійснення Заставодержателем однієї або кількох дій, а саме: вручення Заставодавцю повідомлення/вимоги особисто або його представникові; направлення Заставодавцю повідомлення/вимоги у вигляді текстових повідомлень на номер мобільного телефону, вказаного у цьому Договорі; передачі письмового повідомлення/вимоги рекомендованим листом з описом вкладення та повідомлення про отримання або доставкою кур`єрською службою, зазначену в цьому Договорі, або ту адресу, яка буде повідомлена самим Заставодавцем письмово; надіслання письмового повідомлення/вимоги на адресу електронної почти, вказаної у цьому Договорі та/або на ту адресу електронної почти, яка буде повідомлена самим Заставодавцем письмово; розміщення інформації на сайті Заставодержателя. Заставодавець вважається повідомленим/таким, що отримав вимогу, навіть у тому випадку, коли письмове повідомлення, надіслане на його останню відому адресу (яка зазначена в Договорі та/або письмово повідомлена Заставодавцем) не було йому доставлено (вручено), незалежно від причин, якщо інше не встановлено законодавством України.

У розділі «Реквизити та підписи сторін» Договорів заставив казано адресу Заставодавця: АДРЕСА_1 .

Також, відповідно до п. 9.12 Договору застави №310821-ЗАВ/6 та п. 2.5 Договору застави №200123-ЗАВ/6 застава за цим Договором підлягає реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Суд першої інстанції встановив, що позивач взяті на себе зобов`язання за двома Кредитними договорами виконав належним чином, надавши Позичальнику кредит у загальному розмірі 16 900 000,00 грн., що підтверджується відповідними меморіальними ордерами, наявними у матеріалах справи (т. 1 а.с.58-64), а саме: №27477 від 31.08.2021 на суму 6 900 000,00 грн., №20657 від 26.01.2023 на суму 1 404 759,26 грн., № 18259 від 31.01.2023 на суму 90 033,33 грн., №12622 від 01.02.2023 на суму 63 476,12 грн., №34183 від 13.02.2023 на суму 81 231,83 грн., №18245 від 17.02.2023 на суму 115 626,55 грн., №30644 від 20.02.2023 на суму 482 082,50 грн., №23504 від 21.02.2023 на суму 9 130,60 грн., №19906 від 01.03.2023 на суму 19 734,60 грн., №40325 від 06.03.2023 на суму 115 626,55 грн., №132482 від 07.03.2023 на суму 27 329,19 грн., №35006 від 13.03.2023 на суму 149 730 грн., №14260 від 15.03.2023 на суму 10 356,03 грн., №26667 від 21.03.2023 на суму 65 650,00 грн., №13905 від 29.03.2023 на суму 8 677,02 грн., №36407 від 03.04.2023 на суму 8 111,81 грн., №21587 від 05.04.2023 на суму 63 808,06 грн., №20096 від 07.04.2023 на суму 119 695,09 грн., №16612 від 12.04.2023 на суму 7 788,00 грн., №23560 від 21.04.2023 на суму 64 426,10 грн., №31261 від 24.04.2023 на суму 36 929,77 грн., №13795 від 02.05.2023 на суму 50 490,69 грн., №14458 від 05.05.2023 на суму 75 900,39 грн., №137286 від 08.05.2023 на суму 125 447,18 грн.

Однак, зобов`язання Позичальника перед Банком за вищевказаними Кредитними договорами не виконані, у зв`язку з чим станом на 27.12.2023 розмір заборгованості Позичальника за останніми становить 10 714 210,11 грн.

Контрозрахунок заборгованості ні відповідачем, ні третьою особою суду не подано.

Матеріали справи свідчать, що 07.03.2024 на адресу Заставодавця ОСОБА_1 . Банком було направлено повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання за вихідним №17-2236 (т. 1 а.с. 45).

Відправлення цього повідомлення підтверджується наявними у матеріалах справи: описом вкладення у цінний лист поштового відправлення №0103333493598, згідно якому на адресу одержувача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , направлено повідомлення від 07.03.2024 вих. №17-2236 про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання на 2-х арк.; накладною поштової установи «Укрпошта» за №0103333493598 та відповідним фіскальним чеком (т. 1 а.с. 46).

Разом з тим, згідно витягу №89574680 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО 07.03.2024 зареєструвало зміни, а саме: зареєстровано звернення стягнення, документ-підстава: Договір застави №310821-ЗАВ/6 від 31.08.2021.

Також, згідно витягу №89574700 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО 07.03.2024 зареєструвало зміни, а саме: зареєстровано звернення стягнення, документ-підстава: Договір застави №200123-ЗАВ/6 від 20.01.2023.

Однак, вказане повідомлення залишилось без виконання, що не спростовано відповідачем у даній справі, у зв`язку з чим, Банк звернувся до господарського суду із відповідним позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно.

Проаналізувавши апеляційну скаргу в межах її доводів, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Так, за змістом ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Як вже було зазначено вище, до теперішнього часу зобов`язання Позичальника перед Банком за вищевказаними Кредитними договорами не виконані, доказів зворотного ні відповідачем, ні третьою особою суду не надано.

Станом на 27.12.2023 розмір загальної заборгованості ФГ «ДЕМЕТРА» за Кредитним договором від 31.08.2021 №310821-КЛН/1 становить 7 286 276,88 грн., з яких: 6 882 986,30 грн. прострочений основний борг по кредиту; 403 290,58 грн. прострочені проценти за користування кредитом, нараховані відповідно до Кредитного договору.

Аналогічно станом на 27.12.2023 розмір загальної заборгованості ФГ «ДЕМЕТРА» за Кредитним договором від 20.01.2023 №200123-КЛН становить 3 427 933,85 грн., з яких: 3 280 972,09 грн. прострочений основний борг по кредиту; 146 961,76 грн. прострочені проценти за користування кредитом, нараховані по ставці ФРП відповідно до цього Кредитного договору.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні договорів, насамперед інтересів кредитора, у Главі 49 Цивільного кодексу України визначено види забезпечення виконання зобов`язання.

Інститут забезпечення виконання зобов`язання спрямований на підвищення гарантій забезпечення майнових інтересів сторін договору, належного його виконання, а також усунення можливих негативних наслідків неналежного виконання боржником взятих на себе зобов`язань. Тобто, у разі невиконання або неналежного виконання умов цивільного договору на боржника покладається додаткова відповідальність, а в ряді випадків до виконання зобов`язання притягуються разом із боржником і треті особи, зокрема, майнові поручителі.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань згідно з частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є застава.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, з якою кореспондуються положення ст.і 1 Закону України "Про заставу", в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічна норма міститься у ст. 19 Закону України "Про заставу".

Відповідно до ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

За приписами ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави (ч. 6 ст. 20 цього Закону).

Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" установлено порядок звернення стягнення на предмет застави. Зокрема, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави.

Судом установлено, що відомості про звернення стягнення на предмет застави в судовому порядку Банком було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) за №89574680 від 07.03.2024 та №89574700 від 07.03.2024. Підставою реєстрації змін визначено Договори застави: №310821-ЗАВ/6 від 31.08.2021 та №200123-ЗАВ/6 від 20.01.2023.

Реалізація предмета забезпечувального обтяження за рішенням суду врегульована у ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 25 зазначеного Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Одним із таких способів звернення стягнення, що визначені у ст. 26 вказаного Закону, є передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов`язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов`язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов`язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов`язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Як зазначалось вище, єдиними доводом апелянта, який наведений в апеляційній скарзі ОСОБА_1 є те, що остання не отримувала повідомлення Банку про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання за вихідним №17-2236, що не було враховано судом першої інстанції. При цьому, відповідач вказує, про ухилення Банку від надіслання боржнику відповідного повідомлення, що в свою чергу, унеможливлює подальше вчинення Банком дій, спрямованих на звернення стягнення на предмет застави.

Проте, судова колегія наведені аргументи апелянта вважає хибними, оскільки вище було зазначено про наявність у матеріалах даної справи належних, допустимих та достовірних доказів, які спростовують твердження апелянта про не направлення Банком на адресу Застоводавця відповідного повідомлення.

Так, у матеріалах справи містяться: опис вкладення у цінний лист поштового відправлення №0103333493598, згідно якому на адресу одержувача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , направлено повідомлення від 07.03.2024 вих. №17-2236 про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання на 2-х арк.; накладна поштової установи «Укрпошта» за №0103333493598 та відповідний фіскальний чек (т. 1 а.с. 46).

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що зазначений Банком адрес Заставодавця є таким, що наведений у спірних Договорах застави та є зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 (що вбачається з відповідної відмитки паспорту останньої).

Більше того, саме вказана адреса місцезнаходження відповідача зазначена особисто ОСОБА_1 і в її апеляційній скарзі.

Таким чином, не отримання відповідачем кореспонденції, яка направлялась Банком на адресу місцезнаходження Заставодавця зумовлене суто суб`єктивними причинами (залежало від власної ініціативи самого відповідача) і не є підставою вважати, що позивачем було допущено порушення у відповідному повідомленні відповідача.

Відносно не встановлення судом першої інстанції факту неотримання відповідачем спірної кореспонденції Банку, то судова колегія звертає увагу апелянта на п. 9.3. Договору застави №310821-ЗАВ/6 та п. 9.1. Договору застави №200123-ЗАВ/6, згідно з якими, зокрема, Заставодавець вважається належним чином письмово повідомленим та таким, що отримав відповідні повідомлення та/або вимогу Заставодержателя, у разі надіслання письмового повідомлення рекомендованим листом з описом вкладення на адресу, зазначену у Договорах застави.

При цьому, вказаними пунктами також зазначено, що повідомлення, направлені Заставодержателем Заставодавцю, вважаються отриманими Заставодавцем з дати їх направлення і Заставодавець вважається повідомленим/таким, що отримав вимогу, навіть у тому випадку, коли письмове повідомлення, надіслане на його останню відому адресу (яка зазначена в Договорі та/або письмово повідомлена Заставодавцем) не було йому доставлено (вручено), незалежно від причин.

Таким чином, судова колегія наголошує на тому, що підписавши вищевказані Договору застави, ОСОБА_1 погодилась із умовами цих Договорів, якими визначено, що навіть у разі неотримання відповідачем відповідного повідомлення Банку (у даному випадку - повідомлення від 07.03.2024 вих. №17-2236 про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання), Заставодавець вважається таким, що є обізнаним (повідомленим) із настанням відповідних обставин з моменту направлення Заставодержателем Заставодавцю такого повідомлення засобами поштового зв`язку.

Відтак, апеляційні доводи судовою колегією відхиляються.

Інших доводів скаржником в апеляційній скарзі не наведено.

Апеляційний суд вказує, що згідно з положеннями ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

Відтак, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем, відповідно до вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем.

Доказів, які б підтверджували виконання зобов`язань Позичальником перед Банком за Кредитними договорами від 31.08.2021 №310821-КЛН/1 та від 20.01.2023 №200123-КЛН відповідачем до суду не подано і в матеріалах справи не міститься.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет застави за Договорами застави від 31.08.2021 №310821-ЗАВ/6 та від 20.01.2023 №200123-ЗАВ/6, оскільки таке право звернення стягнення на предмет застави виникло у позивача, у зв`язку з невиконанням позичальником умов вказаних Кредитних договорів.

Апеляційний господарський суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Враховуючи вказане, судова колегія також зазначає про те, що клопотання ОСОБА_1 про зупинення апеляційного провадження у даній справі до розгляду справи №910/14141/24 задоволенню не підлягає, оскільки у матеріалах даної справи - №916/1893/24 містяться копії документів, що підтверджують заборгованість за Кредитними договорами, а також докази надання кредитних коштів Позичальнику; доказів погашення кредиту у матеріалах справи не міститься; водночас у матеріалах справи наявні Договори застави щодо відповідних кредитних зобов`язань. Зазначені докази є цілком достатніми для встановлення обставин, які є предметом судового розгляду.

Судова колегія враховує, що пунктом 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок господарського суду зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Однак, цією ж нормою законодавства визначено, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясувати:

- як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, з іншою справою, що розглядається судом;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Предметом позову у даній справі є звернення стягнення на предмети застави за Договорами застави рухомого майна №310821-ЗАВ/6 від 31.08.2021 та №200123-ЗАВ/6 від 20.01.2023, яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, в рахунок погашення заборгованості ФГ ДЕМЕТРА за Кредитними договорами №310821/КЛН/1 від 31.08.2021 та №200123-КЛН від 20.01.2023 в загальній сумі 10 714 210,73 грн.

З огляду на матеріали справи та матеріали апеляційної скарги вбачається, що заборгованість за Кредитними договорами відповідачем не оспорюється, а посилання апелянта на те, що у справі №910/14141/24 розглядаються позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів застави №310821-ЗАВ/6 від 31.08.2021 та №200123-ЗАВ/6 від 20.01.2023 оцінюються судовою колегією критично, оскільки жодного аргументу в апеляційній скарзі про те, що спірні Договори застави відповідачем не підписувались апелянтом не наведено; в процесі розгляду даної справи в суді першої інстанції зустрічних позовних вимог відносно недійсності спірних Договорів застави ОСОБА_1 не заявлялось. В свою чергу, відповідачем не надано жодних доказів, які б могли поставити під сумнів позовні вимоги, і у даному випадку не існувало об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи. Також, відповідачем не наведено доказів, які мають значення для вирішення спору та не можуть бути подані у справі, не зазначено обставин, за яких способи доказування у межах справи №916/1893/24 не дають можливості їх встановити. Навпаки, матеріали справи №916/1893/24 містять письмові позиції сторін, зібрані докази, рішення суду, які в сукупності дозволяють суду апеляційної інстанції встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, дослідити та надати оцінку дотримання Господарським судом Одеської області норм процесуального та матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення у справі №916/1893/24.

Як зазначалось вище, інших доводів щодо незаконності рішення місцевого господарського суду та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, крім вищезазначеного та визнаного апеляційною інстанцією необґрунтованим та безпідставним, апелянт не навів.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

Таким чином, апеляційний господарський суд зазначає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 13.08.2024 у справі №916/1893/24 залишається без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 13.08.2024 у справі №916/1893/24 залишити без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений та підписаний 02.12.2024.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяДіброва Г.І.

СуддяЯрош А.І.