Постанова

від 29.11.2024 по справі 910/10375/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2024 р. Справа№ 910/10375/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Гончарова С.А.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-Трейд»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.08.2024

про повернення позовної заяви

у справі № 910/10375/24 (суддя А.І. Привалов)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-Трейд»

до 1) Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»;

2) Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Центролізовані закупівлі» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 5 877 585,92 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КСМ-Трейд" до: 1) Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"; 2) Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Центролізовані закупівлі" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 5 877 585,92 грн.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду, мотиви її прийняття

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 повернуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-Трейд» та додані до неї документи заявнику.

3. Повертаючи позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю «КСМ-Трейд», місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог в одній позовній заяві, оскільки позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар по трьом укладеним між сторонами договорам. Зі змісту вказаних договорів вбачається, що поставка товарів здійснювалася на три різні відокремлені підрозділи Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», у різні проміжки часу та за різними видатковими накладними; при цьому до кожного з договорів укладалися додаткові угоди та специфікації.

4. При цьому місцевим судом не були прийняті доводи позивача про можливість об`єднання позовних вимог у даній справі в одне провадження, викладені у позовній заяві, з огляду на те, що вимоги про стягнення боргу у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам, оскільки невиконання кожного з договорів буде потребувати дослідження правомірності нарахування заборгованості на підставі різних первинних документів та не є основними, і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.

5. Крім того, місцевий суд зазначив, що навіть у випадку, коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

6. Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, 06.09.2024 через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю «КСМ-Трейд» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 у справі № 910/10375/24, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та передати справу до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.

7. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує на таке:

8. Ухвалюючи оскаржувану ухвалу судом першої інстанції було допущено процесуальні порушення у формі не застосування норм статті 173 ГПК України.

9. Суд першої інстанції помилково вказав, що вимоги позивача не можуть вважатися однорідними. Проте предметом позовних вимог у вказаній справі є стягнення грошових коштів (основної частини заборгованості, штрафних та компенсаційних санкцій); вимоги подані одним і тим самим позивачем, до одного і того самого відповідача, вимоги є такими, що виникають з аналогічних підстав: всі три договори поставки є однотипними з практично ідентичними умовами, окрім строків поставки, обсягу, найменування оливи, а в одному із них довшим строком розрахунків, водночас вимоги є такі, що пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Також вимоги пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами в частині необхідності встановлення обставин розрахунків за договорами поставки та наявності боргу за ними і визначення дійсної суми боргу.

10. Позовні вимоги, заявлені у цій справі, є однорідними, виникли з

11. аналогічних підстав, пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту права, а обраний спосіб захисту, є найбільш ефективним і не порушує правил об`єднання позовних вимог. Позовні вимоги обґрунтовано наявністю сукупного боргу з боку відповідача за трьома однотипними договорами поставки, укладеними між позивачем і відповідачем, права та обов`язки між сторонами виникли на підставі зазначених договорів унаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати за договорами поставки, що і є спільною підставою для звернення із позовом у цій справі.

12. Аналіз пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з приписами статті 173 ГПК України свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

13. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2024 апеляційна скарга у справі № 910/10375/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Палій В.В., Яковлєв М.Л.

14. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-Трейд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 у справі № 910/10375/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

15. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 № 09.1-08/3593/24, у зв`язку з рішення Вищої ради правосуддя від 19.09.2024 про звільнення судді Палія В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10375/24.

16. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/10375/24 між суддями від 01.10.2024, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

17. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 новоутвореною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-Трейд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 р у справі № 910/10375/24.

Позиції учасників справи

18. Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «КСМ-Трейд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 у справі № 910/10375/24 заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

19. Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд:

20. Стягнути з відповідача - Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Центролізовані закупівлі» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-Трейд» за Договором №53-129-01-23-02862 від 13.10.2023:

а) Суму заборгованості за поставлений товар в розмірі - 1 848 862,80 (один мільйон вісімсот сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят дві гривні, 80 коп.) грн., разом з ПДВ;

б) Пеню 1 (один) % річних від простроченої суми у відповідності до п.п. 7.12. Договору, в розмірі - 5 033,36 (п`ять тисяч тридцять три гривні 36 коп.) грн.;

в) Інфляційні втрати, в розмірі - 55 615,89 (п`ятдесят п`ять тисяч шістсот п`ятнадцять гривень, 89 коп.) грн.;

г) 3 (три) % річних, в розмірі - 15 100,07 (п`ятнадцять тисяч сто гривень, 07 коп.) грн.

21. Стягнути з відповідача - Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Центролізовані закупівлі» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-Трейд» за Договором поставки №53-129-01-24-02919 від 10.01.2024:

а) Суму заборгованості за поставлений товар в розмірі - 786 181,35 (сімсот вісімдесят шість тисяч сто вісімдесят одна гривня, 35 коп.) грн., разом з ПДВ;

б) Пеню 1 (один) % річних від простроченої суми у відповідності до п.п. 7.12. Договору, в розмірі - 4 093,10 (чотири тисячі дев`яносто три гривні, 10 коп.) грн.;

в) Інфляційні втрати, в розмірі - 37 836,14 (тридцять сім тисяч вісімсот тридцять шість гривень, 14 коп.) грн;

г) (три) % річних, в розмірі - 12 279,32 (дванадцять тисяч двісті сімдесят дев`ять гривень, 32 коп.) грн.

22. Стягнути з відповідача - Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Центролізовані закупівлі» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-Трейд» за Договором поставки №53-129-01-24-02961 від 14.03.2024:

а) Суму заборгованості за поставлений товар в розмірі - 3 018 240,00 (три мільйони вісімнадцять тисяч двісті сорок гривень, 00 коп.) грн., разом з ПДВ;

б) Пеню 1 (один) % річних від простроченої суми у відповідності до п.п. 7.12. Договору, в розмірі - 6 985,65 (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень, 65 коп.) грн.

в) Інфляційні втрати, в розмірі - 66 401,28 (шістдесят шість тисяч чотириста одна гривня, 28 коп.) грн.;

г) (три) % річних, в розмірі - 20 956,96 (двадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень, 96 коп.) грн.

23. Судові витрати пов`язані з поданням позовної заяви та судовим розглядом покласти на Відповідача Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Центролізовані закупівлі» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в повному обсязі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

24. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 255 ГПК України ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

25. Згідно з частинами 1, 2 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

26. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

27. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

28. Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

29. Разом із цим, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини 4 статті 269 ГПК України).

30. Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів погоджується з ухвалою місцевого господарського суду, а доводи скаржника вважає необґрунтованими та безпідставними, виходячи з такого.

31. Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

32. Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

33. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом (стаття 21 ГПК України).

34. Абзацом 2 частини 1 статті 173 ГПК України визначено, що похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

35. Зі змісту вказаної норми випливає, що порушення правил об`єднання позовних вимог відбувається, (1) якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними), (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

36. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

37. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

38. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

39. Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

40. При цьому об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

41. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №911/414/18, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2023 у справі №910/21280/21, від 16.10.2020 у справі 910/7186/19, також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2023 у cправі №916/1522/22, від 04.04.2023 у cправі №911/1757/21, від 30.03.2023 у справі №910/4501/22, від 19.12.2022 у справі №921/318/22.

42. У своєму позові позивач просить суд:

43. Стягнути з відповідача - Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Центролізовані закупівлі» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-Трейд» за Договором №53-129-01-23-02862 від 13.10.2023:

а) Суму заборгованості за поставлений товар в розмірі - 1 848 862,80 (один мільйон вісімсот сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят дві гривні, 80 коп.) грн., разом з ПДВ;

б) Пеню 1 (один) % річних від простроченої суми у відповідності до п.п. 7.12. Договору, в розмірі - 5 033,36 (п`ять тисяч тридцять три гривні 36 коп.) грн.;

в) Інфляційні втрати, в розмірі - 55 615,89 (п`ятдесят п`ять тисяч шістсот п`ятнадцять гривень, 89 коп.) грн.;

г) 3 (три) % річних, в розмірі - 15 100,07 (п`ятнадцять тисяч сто гривень, 07 коп.) грн.

44. Стягнути з відповідача - Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Центролізовані закупівлі» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-Трейд» за Договором поставки №53-129-01-24-02919 від 10.01.2024:

а) Суму заборгованості за поставлений товар в розмірі - 786 181,35 (сімсот вісімдесят шість тисяч сто вісімдесят одна гривня, 35 коп.) грн., разом з ПДВ;

б) Пеню 1 (один) % річних від простроченої суми у відповідності до п.п. 7.12. Договору, в розмірі - 4 093,10 (чотири тисячі дев`яносто три гривні, 10 коп.) грн.;

в) Інфляційні втрати, в розмірі - 37 836,14 (тридцять сім тисяч вісімсот тридцять шість гривень, 14 коп.) грн;

г) (три) % річних, в розмірі - 12 279,32 (дванадцять тисяч двісті сімдесят дев`ять гривень, 32 коп.) грн.

45. Стягнути з відповідача - Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Центролізовані закупівлі» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-Трейд» за Договором поставки №53-129-01-24-02961 від 14.03.2024:

а) Суму заборгованості за поставлений товар в розмірі - 3 018 240,00 (три мільйони вісімнадцять тисяч двісті сорок гривень, 00 коп.) грн., разом з ПДВ;

б) Пеню 1 (один) % річних від простроченої суми у відповідності до п.п. 7.12. Договору, в розмірі - 6 985,65 (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень, 65 коп.) грн.

в) Інфляційні втрати, в розмірі - 66 401,28 (шістдесят шість тисяч чотириста одна гривня, 28 коп.) грн.;

г) (три) % річних, в розмірі - 20 956,96 (двадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень, 96 коп.) грн.

46. Колегія суддів зазначає, що кожен з договорів поставки №53-129-01-23-02862 від 13.10.2023, №53-129-01-24-02919 від 10.01.2024, №53-129-01-24-02919 від 10.01.2024 створює окремі правовідносини між сторонами, які мають свої умови, обов`язки та наслідки, є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового прововідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі товару тощо)

47. Вимоги про стягнення боргу у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам, оскільки невиконання кожного з договорів буде потребувати дослідження правомірності нарахування заборгованості на підставі різних первинних документів та не є основними, і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.

48. Кожен договір передбачає різні предмети договору, умови виконання зобов`язань, строки та має свої додаткові угоди, а також має свої правові та фактичні особливості, що потребують окремого розгляду. Поставка товарів за вказаними Договорами здійснювалась на три різні відокремлені підрозділи Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та за різними видатковими накладними.

49. Стаття 173 ГПК України чітко встановлює, що поєднання вимог можливе лише тоді, коли ці вимоги є взаємопов`язаними або виникають з одного правочину. У даному випадку, договори є окремими і не взаємопов`язаними, що свідчить про різні відокремлені правовідносини за ними.

50. Сумісний розгляд заявлених у даній справі позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам кожного з укладених договорів, встановлювати обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, правильність заявлених до стягнення сум.

51. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог в одній позовній заяві, оскільки вимоги, пов`язані з укладанням договорів поставки №53-129-01-23-02862 від 13.10.2023, №53-129-01-24-02919 від 10.01.2024, №53-129-01-24-02919 від 10.01.2024 не пов`язані підставами виникнення, поданими доказами та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших, а тому вимоги не можуть вважатися однорідними, а відтак, норми статті 173 Господарського процесуального кодексу України в даному випадку не можуть бути застосовані.

52. За спеціальним правилом, викладеним у пункті 2 частини 5 статті 174 ГПК України, суддя повертає заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

53. При цьому положення частини 6 статті 173 ГПК України встановлюють правило, згідно з яким розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог. Це правило є запобіжником штучного роз`єднання позовних вимог.

54. Аналіз пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з приписами частини 6 статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

55. Отже, наявність підстав для роз`єднання позовних вимог за правилами частини 6 статті 173 ГПК України та розгляду кожної з вимог окремо унеможливлює повернення судом позовної заяви незалежно від того, чи суд застосував надані йому повноваження.

56. Тоді як підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України є встановлення господарським судом обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, наведених саме в частинах 4, 5 статті 173 ГПК України.

57. Тобто, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій, п`ятій статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.

58. Подібні висновки містять постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №902/434/19 та від 02.12.2020 у справі №908/420/20.

59. Винятком з цього правила є положення частин 4 та 5 статті 173 ГПК України: об`єднані кілька вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, або вимоги, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

60. У таких випадках не допускається роз`єднання цих вимог і суддя не може їх розглянути в самостійних провадженнях.

61. Стосовно твердження позивача про те, що в цьому випадку суд міг би відповідно до пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги та розглянути кожну з заявлених вимог окремо, то колегія суддів наголошує, що відповідно до ч. 6 ст. 173 ГПК України роз`єднання позовних вимог є правом, а не обов`язком суду.

62. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.

63. Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

64. Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

65. За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог покликаний забезпечувати правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті в рамках окремих справ, але об`єднуються однорідністю вимог або поданими доказами, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

66. Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних за своєю суттю судових рішень за однакових обставин.

67. Об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги, є порушенням правил об`єднання таких вимог.

68. Суд апеляційної інстанції встановив, що заявлені позивачем вимоги про визнання укладеними договорів хоч і стосуються одного і того самого відповідача, однак ці вимоги за своєю правовою природою не є пов`язаними між собою, оскільки невиконання кожного з договорів буде потребувати дослідження правомірності нарахування заборгованості на підставі різних первинних документів та не є основними, і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.

69. При цьому кожен з договорів поставки №53-129-01-23-02862 від 13.10.2023, №53-129-01-24-02919 від 10.01.2024, №53-129-01-24-02919 від 10.01.2024 є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового прововідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками.

70. Також такі вимоги не є основними і похідними одна від одної, оскільки одна вимога не залежить від задоволення іншої, а відтак - суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що позивачем порушено правило об`єднання позовних вимог у одному позові, що є підставою для я повернення позовної заяви.

71. При цьому, згідно з ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

72. Таким чином, оскільки позов скаржником подано з порушенням приписів частин 1, 4 статті 173 ГПК України та відсутні підстави для роз`єднання позовних вимог у відповідності до приписів частини 6 вказаної статті, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про повернення позовної заяви і доданих до неї документів позивачу на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України.

73. Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

74. За приписами частин 1, 3статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

75. Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

76. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

77. Разом із тим, саме заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та які підтверджують факт порушення/невизнання його права відповідачем.

78. Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

79. Доводи скаржника щодо постановлення оскаржуваної ухвали з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, з процесуальними порушеннями, не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, а наявні в матеріалах оскарження докази свідчать про обґрунтованість висновків суду, викладених в оскаржуваному судовому рішенні.

80. При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

81. Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

82. У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

83. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність прийнятої судом ухвали.

84. Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

85. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва Києва від 28.08.2024 про повернення позовної заяви у справі № 910/10375/24, відповідно, апеляційна скарга позивача має бути залишена без задоволення.

86. Доводи скаржника не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.

87. У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

88. Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в його апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятої у справі ухвали, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

89. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

90. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

91. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 у справі № 910/10375/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування або зміни не вбачається.

92. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-Трейд» відсутні.

Судові витрати

93. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання необхідно покласти на скаржника.

94. Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-Трейд» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 у справі № 910/10375/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали даної справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29.11.2024

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді М.Л. Яковлєв

С.А. Гончаров