Постанова

від 05.11.2024 по справі 910/7039/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. Справа№ 910/7039/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Шукліна О.В., ордер АІ № 1559249 від 29.02.2024,

розглянувши матеріали апеляційної скарги акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2023

у справі № 910/7039/23 (суддя - Сівакова В.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслоджистік"

до акціонерного товариства "Українська залізниця"

про заборону вчиняти дії та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Укртранслоджистік" (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства (далі - АТ) "Українська залізниця" (далі - Українська залізниця) про:

- заборону АТ "Українська залізниця" та/або його структурним підрозділам та/або підприємствами, які йому підпорядковані, вчиняти будь-які дії по забороні допуску вагона для курсування на шляхах загального користування залізницями України у навантаженому стані № 53560553 від 31.12.2024;

- зобов`язання АТ "Українська залізниця" внести до автоматизованої бази даних парку вантажних вагонів (далі - АБД ПВ) дані щодо граничного строку (дати) експлуатації на коліях загального користування, який для вагону № 53560553 вказаний у технічному рішенні № 385 від 29.05.2019.

11.07.2023 позивачем до суду першої інстанції подано заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 122-134 том 1) згідно якої він просив заборонити відповідачу та/або його структурним підрозділам та/або підприємствами, які йому підпорядковані, вчиняти будь-які дії по забороні допуску вже не одного вагону, а двісті десяти залізничних вагонів. До такої ж кількості вагонів було приведено й вимоги щодо зобов`язання відповідача внести до АБД ПВ дані щодо граничного строку (дати) їх експлуатації на коліях загального користування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником вагонів та згідно із прийнятими щодо них технічними рішеннями (документами, виданими спеціалізованими установами за результатами діагностичного обстеження вагонів) строк їхньої служби продовжено, однак внаслідок прийняття 30.11.2021 Міністерством інфраструктури України Порядку, затвердженого наказом № 647 (далі - Порядок) Українська залізниця внесла до АБД ПВ дані щодо запровадженого у Порядку граничного строку експлуатації належних позивачу залізничних вантажних вагонів, у зв`язку з чим ці вагони не будуть допущенні для їх використання на шляхах загального користування у навантаженому стані з підстав того, що граничний строк їх експлуатації сплив.

На переконання Товариства, вказані дії Української залізниці є неправомірними, оскільки станом на дату продовження строку служби належних позивачеві вагонів Порядок ще не був прийнятий, а тому його приписи в силу конституційного принципу незворотності у часі дії нових нормативно-правових актів не можуть поширюватись на правовідносини, які виникли раніше, тобто змінювати, зокрема, строки служби вагонів, які були продовжені технічними рішеннями, виданими до прийняття Порядку.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.09.2023 позов задоволено у повному обсязі, а також стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Укртранслоджистік" судовий збір за подання позову.

Приймаючи рішення у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що Порядок набрав законної сили 01.01.2022 і в ньому прямо не встановлено застосування його положень зі зворотньою силою, при цьому всі технічні рішення щодо вагонів було прийнято до 01.01.2022, а тому він не поширюється на спірні правовідносини щодо граничного строку (дати) експлуатації залізничних вантажних вагонів на коліях загального користування. Враховуючи, що відповідно до технічних рішень строк служби належних позивачу вагонів продовжено, то у відповідача не було правових підстав для зміни строку їх використання з посиланням на Порядок.

При цьому, господарський суд послався також на висновки Конституційного Суду України, викладені у рішеннях № 1-зп від 13.05.1997, № 1-рп/99 від 09.02.1999, № 3-рп/2001 від 05.04.2001, № 6-рп/2012 від 13.03.2012 щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, АТ "Українська залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення апелянт зазначав, що судом першої інстанції не зазначено яким нормативно-правовим актом були врегульовані відносини сторін спору в частині продовження строків експлуатації вантажних вагонів (заявлених у позові) до 01.01.2022 та норми якого нормативно-правового акта сторони застосовували і повинні застосовувати до спливу строку, що вказаний у технічних рішеннях. Крім того господарським судом неповно було з`ясовано обставини справи та не надано належної правової оцінки наявним у справі доказам, а саме, що: форма технічного рішення (інформація зазначена у ньому) не містила і не містить (за формою, що затверджена наказом № 647) такої графи, як граничний строк експлуатації; сплив "строку експлуатації вагона" у тому числі "продовженого строку експлуатації" та "граничного строку експлуатації" різняться серед іншого наслідками, що настають зі спливом цих строків, відповідно ці поняття не є тотожними; враховуючи заявлені позовні вимоги судом першої інстанції не враховано той факт, що вся інформація зазначена у технічних рішеннях містилась і міститься в АБД ПВ, тому обраний позивачем спосіб захисту його прав є неефективним та неналежним.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 06.02.2024.

11.12.2023 до апеляційного суду надійшов відзив позивача із запереченнями на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 19.03.2024.

05.03.2024 до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення позивача.

15.03.2024 до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення відповідача.

19.03.2024 до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення позивача разом з додатковими доказами (лист Державної служби України з безпеки на транспорті № 2902/7.2/15-24 від 27.02.2024; лист Української залізниці № ГІОЦ-44/20 від 18.03.2024), строк на долучення яких заявник просив поновити.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 15.04.2024.

15.04.2024 до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення позивача, з додатковим доказом (лист Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України № 6550/18/10-24 від 10.04.2024), строк на долучення якого заявник просив поновити.

Частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи наведене, долучені позивачем додаткові докази судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки виникли після прийняття судом першої інстанції рішення у даній справі, а отже не могли бути досліджені та оцінені судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 14.05.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 11.06.2024.

11.06.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

11.06.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача про оголошення перерви в судовому засіданні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 відкладено розгляд справи на 02.07.2024.

01.07.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 відкладено розгляд справи на 17.09.2024.

У судовому засіданні, яке відбулось 17.09.2024, оголошено перерву до 15.10.2024.

15.10.2024 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебування головуючого судді Руденко М.А. та судді Барсук М.А. у відрядженні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 розгляд справи призначено на 05.11.2024.

01.11.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки представник приймає участь в іншій справі. Також представник повідомляв, що з 15.11.2024 по 01.12.2024 буде перебувати у відпустці. З зазначених підстав просив відкласти розгляд справи на будь-яку дату після 01.12.2024, а у разі незадоволення клопотання про відкладення, - зупинити провадження у справі № 910/7039/23 до вирішення Верховним Судом справи № 910/3992/23.

04.11.2024 до апеляційного суду відповідачем подані додаткові пояснення.

В судовому засіданні, яке відбулось 05.11.2024, відповідач просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволенні позову.

Позивач у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, адже відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Враховуючи, те, що розгляд справи вже неодноразово відкладався, представники сторін були присутні у судових засіданнях, повно та обґрунтовано надавали свої пояснення по суті спору, колегія суддів вважає, що не має підстав для відкладення розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо належних та допустимих доказів для розгляду справи у відсутності представника позивача.

Посилання заявника у клопотанні на наявність підстав для зупинення розгляду даної справи до вирішення Верховним Судом справи № 910/3992/23, не приймаються до уваги, оскільки 12.09.2024 Верховним Судом прийнято постанову у справі № 910/3992/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/ 122569159).

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2017 між ТОВ "Компанія Сідрейл" (змінило найменування на ТОВ "Укртранслоджистік"; покупець) та ТОВ "Інвест Агро Капітал" (продавець) укладено договір поставки № 011217, відповідно до умов якого позивачем було придбано у власність залізничні вагони 95703369, 95703286, 95703310, 95703328, 95703336, 95239810, 95703237, 95703245, 95703252, 95228474, 95703260, які передано за актами прийому-передачі (а.с. 55 зворот - 59 том 2).

01.12.2017 між ТОВ "Компанія Сідрейл" (покупець) та ТОВ "Азовєвротранс" (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 0112/17, відповідно до умов якого позивачем було придбано у власність залізничні вагони, зокрема, 95642955, 95643151, 95643458, 95643623, 95643169, 95643177, 95642922, 95643474, 95643227, 95643409, 95643482, 95643128, 95642963, 95643318, 95643219, 95643326, 95642989, 95643508, 95643136, 95643102, 95699773, які передано за актами прийому-передачі (а.с. 67-73 том 2).

06.03.2018 між ТОВ "Компанія Сідрейл" (покупець) та ТОВ "Рейл Інвестментс" (продавець) укладено договір поставки № 1/2018/48, відповідно до умов якого позивачем було придбано у власність залізничні на вагони, зокрема, 60970159, 60971413, 55113880, 61170700, 55113906, 60971181, 60972155, 60970472, 61171104, 55113898, 61171328, 61171575, 60970134, 61171542, 52906286, 60970381, 52906328, 52906369, 60971165, 60970845, 60971157, 61171229, 61171237, 61171526, 60970449, 53142543, 61171732, 61170452, 60972148, 61171559, 52906294, 61171583, 61171682, 61513503, 61171724, 60971504, 60971470, 60970118, 61171179, 60971819, 60971538, 62194964, які передано за актами прийому-передачі (а.с. 13 зворот - 31 том 2).

11.03.2018 між ТОВ "Компанія Сідрейл" (покупець) та ТОВ "Сідрейл" (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 11032018, відповідно до умов якого позивачем придбано у власність залізничні на напіввагони 67197566, 67197962, які передано за актом прийому-передачі (а.с. 31 зворот - 32 том 2).

16.10.2018 між ТОВ "Компанія Сідрейл" (покупець) та ТОВ "Трансекспрес" (продавець) укладено договір поставки № 0210, відповідно до умов якого позивачем було придбано у власність залізничні на напіввагони 67197517, 67197715, 67197731, 67198127, 67614651, 67615211, 67615260, 67615351, 67615401, 66862970, 67197681, 66383720, 67197947, 67615054, 67197400, 67621615, 67615377, 67197970, 67198010, 67198069, 67621862, які передано за актами прийому-передачі (а.с. 33-38 том 2).

26.11.2018 між ТОВ "Укртранслоджистік" (покупець) та ТОВ "Трансекспрес" (продавець) укладено договір поставки № 0211, відповідно до умов якого позивачем було придбано у власність залізничні на напіввагони 53502050, 56868532, 56963150, 56964760, 56327406, 56618101, 56625874, 53510038, 53560553, 56102247, 53506630, 56036650, 56012917, 53511846, 56008170, 56543085, 56868052, 56079809, 56223969, 95814000, 95813937, 95813952, 95814158, 95813978, 95814026, 95814240, 95813960, 95814307, 95814208, 95814075, 56099278, 53541637, 56964844, 56968837, 56176639, 53530010, 56332513, 95814182, 56964950, 95814323, 95813929, 56205446, які передано за актами прийому-передачі (а.с. 38 зворот - 50 том 2).

30.01.2019 між ТОВ "Укртранслоджистік" (покупець) та ТОВ "Авантаж Інспект" (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 3001/19, відповідно до умов якого позивачем було придбано у власність залізничні вагони 56079163, 56389869, 56441926, 56082167, 56610660, 56332836, 52895349, які передано за актами прийому-передачі (а.с. 50 зворот - 55 том 2).

12.08.2019 між ТОВ "Укртранслоджистік" (покупець) та ТОВ "Інвест Агро Капітал" (продавець) укладено договір купівлі-продажу № ДКП-04/120819, відповідно до умов якого позивачем було придбано у власність залізничні вагони 95060042, 95814224, 95814232, 95814067, 95726246, 95814117, 95814042, 95813945, 95068813, 95814109, 95726469, 95057808, 95814273, 95814083, 95056016, 95068714, 95094462, 95726139, 95057188, 95726519, 95721619, 95052528, 95058061, 95056164, 95726212, 95726410, 95058566, 95084406, 95721684, 95059879, 95057923, 95814281, 95814174, 95814034, 95084380, 95057931, 95726345, 95814166, 95057956, 95726303, які передано за актами прийому-передачі (а.с. 246 том 1 - 13 том 2).

12.08.2019 між ТОВ "Укртранслоджистік" (покупець) та ТОВ "Інвест Агро Логістик" (продавець) укладено договір купівлі-продажу № КП-2/120819, відповідно до умов якого позивачем було придбано у власність залізничні вагони, зокрема, 95055281, 95054938, 95726501, 95721601, 95725933, 95064382, 95721452, 95067500, 95057246, 95725966, 95084414, які передано за актами прийому-передачі (а.с. 60-66 том 2).

07.10.2019 між ТОВ "Укртранслоджистік" (покупець) та ТОВ "Мелагрейн" (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 07/10/19-кп, відповідно до умов якого позивачем було придбано у власність залізничні вагони, зокрема, 95602512, 95602538, 95602652, 95602553, 95602629, 95602637, 95602546, 95602561, 95602603, 95602611, які передано за актами прийому-передачі (а.с. 73 зворот - 78, 221 зворот том 2).

Відповідно до технічних рішень, підписаних в тому числі АТ "Українська залізниця" строк служби вагонів було продовжено на підставі Положення про продовження строку служби вантажних вагонів Укрзалізниці (затверджене наказом Укрзалізниці № 148-Ц/од від 21.05.2015), що підтверджується технічними рішеннями та технічними паспортами (а.с. 156-245 том 1; 79-220 том 2), а саме:

- строк служби вагону № 61171328 продовжений до 17.12.2026, відповідно до технічного рішення № 5195 від 17.12.2020;

- строк служби вагону № 60971181 продовжений до 29.05.2030, відповідно до технічного рішення № 387 від 29.05.2019,

- строк служби вагону № 55113880 продовжений до 16.11.2029, відповідно до технічного рішення № 1149 від 16.11.2018,

- строк служби вагону № 55113906 продовжений до 19.12.2028, відповідно до технічного рішення № 1009 від 19.12.2018,

- строк служби вагонів №№ 60970134, 61171211 продовжено до 10.05.2030, відповідно до технічного рішення № 333 від 10.05.2019,

- строк служби вагону № 61171104 продовжений до 09.12.2030, відповідно до технічного рішення № 983 від 09.12.2019,

- строк служби вагону № 60970472 продовжений до 01.01.2029, відповідно до технічного рішення № 913 від 06.11.2020,

- строк служби вагону № 67197566 продовжений до 30.12.2029, відповідно до технічного рішення № 913 від 06.11.2020,

- строк служби вагону № 55113898 продовжений до 17.12.2026, відповідно до технічного рішення № 5194 від 17.12.2020,

- строк служби вагону № 60970159 продовжений до 02.11.2029, відповідно до технічного рішення № 3356 від 02.11.2018,

- строк служби вагону № 56012917 продовжений до 01.11.2029, відповідно до технічного рішення № 862 від 01.11.2018,

- строк служби вагону № 53560553 продовжений до 29.05.2030, відповідно до технічного рішення № 385 від 29.05.2019,

- строк служби вагонів №№ 56102247, 56964760 продовжено до 27.08.2030, відповідно до технічного рішення № 608 від 27.08.2019,

- строк служби вагону № 53506630 продовжений до 30.08.2030, відповідно до технічного рішення № 641 від 30.08.2019,

- строк служби вагонів №№ 56868532, 53510038 продовжено до 19.09.2030, відповідно до технічного рішення № 711 від 19.09.2019,

- строк служби вагону № 56543085 продовжений до 01.10.2030, відповідно до технічного рішення № 781 від 11.10.2019,

- строк служби вагонів №№ 56327406, 60970449, 53142543, 61171179, 61171542 продовжено до 28.11.2030, відповідно до технічного рішення № 925 від 28.11.2019,

- строк служби вагону № 56868052 продовжений до 01.11.2030, відповідно до технічного рішення № 156 від 04.02.2020,

- строк служби вагону № 53511846 продовжений до 01.10.2030, відповідно до технічного рішення № 115 від 30.01.2020,

- строк служби вагону № 56223969 продовжений до 01.11.2030, відповідно до технічного рішення № 115 від 30.01.2020,

- строк служби вагону № 56036650 продовжений до 01.11.2030, відповідно до технічного рішення № 176 від 17.02.2020,

- строк служби вагону № 64550049 продовжений до 17.02.2031, відповідно до технічного рішення № 176 від 17.02.2020,

- строк служби вагону № 56625874 продовжений до 01.10.2029, відповідно до технічного рішення № 1024 від 24.12.2020,

- строк служби вагону № 67615260 продовжений до 27.08.2028, відповідно до технічного рішення № 604 від 27.08.2018,

- строк служби вагону № 67198069 продовжений до 30.08.2028, відповідно до технічного рішення № 618 від 30.08.2018,

- строк служби вагону № 67615377 продовжений до 09.08.2028, відповідно до технічного рішення № 566 від 09.08.2018,

- строк служби вагону № 67621862 продовжений до 09.08.2029, відповідно до технічного рішення № 566 від 09.08.2018,

- строк служби вагонів №№ 66383720, 67198010, 67615211, 67614651, 67615054, 67615401 продовжено до 09.07.2028, відповідно до технічного рішення № 480 від 09.07.2018,

- строк служби вагонів №№ 67197400, 67197681, 67197517, 67197731, 67198127, 67197715, 67197947, 67197970 продовжено до 09.07.2027, відповідно до технічного рішення № 480 від 09.07.2018,

- строк служби вагонів №№ 56389869, 56079163, 56441926, 52895349 продовжено до 15.01.2030, відповідно до технічного рішення № 33 від 15.01.2019,

- строк служби вагонів №№ 56332836, 56610660, 56082167 продовжено до 18.02.2030, відповідно до технічного рішення № 131 від 18.02.2019,

- строк служби вагонів №№ 95814026, 95814182, 95813929, 95814240, 95814075, 95813945, 95814083, 95814109, 95814117, 95814273, 95813960, 95814208, 95814232, 95814281, 95814067, 95814224, 95813978, 95814307, 95814323, 95814174, 95814042, 95814034, 95814166 продовжено до 19.11.2033, відповідно до технічного рішення № 3363 від 19.11.2018,

- строк служби вагону № 95239810 продовжений до 25.03.2035, відповідно до технічного рішення № 354 від 25.03.2020,

- строк служби вагону № 60970381 продовжений до 18.10.2029, відповідно до технічного рішення № 3339 від 18.10.2018,

- строк служби вагону № 60972148 продовжений до 17.12.2031, відповідно до технічного рішення № 5197 від 17.12.2020,

- строк служби вагону № 60971157 продовжений до 18.09.2030, відповідно до технічного рішення № 685 від 18.09.2019,

- строк служби вагону № 60971165 продовжений до 10.10.2030, відповідно до технічного рішення № 777 від 10.10.2019,

- строк служби вагону № 60971504 продовжений до 29.10.2030, відповідно до технічного рішення № 813 від 29.10.2019,

- строк служби вагону № 60971470 продовжений до 07.11.2030, відповідно до технічного рішення № 842 від 07.11.2019,

- строк служби вагону № 60970118 продовжений до 08.11.2030, відповідно до технічного рішення № 854 від 08.11.2019,

- строк служби вагону № 60970845 продовжений до 11.12.2030, відповідно до технічного рішення № 1001 від 11.12.2019,

- строк служби вагону № 61171229 продовжений до 20.12.2030, відповідно до технічного рішення № 1037 від 20.12.2019,

- строк служби вагону № 52906294 продовжений до 27.12.2030, відповідно до технічного рішення № 1006 від 27.12.2019,

- строк служби вагону № 52906369 продовжений до 12.02.2032, відповідно до технічного рішення № 5241 від 12.02.2021,

- строк служби вагонів №№ 67615351, 67621615, 66862970 продовжено до 09.07.2029, відповідно до технічного рішення № 480 від 09.07.2018,

- строк служби вагону № 61171682 продовжений до 30.10.2030, відповідно до технічного рішення № 827 від 30.10.2019,

- строк служби вагону № 95814000 продовжений до 14.11.2033, відповідно до технічного рішення № 3360 від 14.11.2018,

- строк служби вагону № 60971819 продовжений до 28.01.2031, відповідно до технічного рішення № 111 від 28.01.2020,

- строк служби вагону № 61513503 продовжений до 08.01.2031, відповідно до технічного рішення № 11 від 08.01.2020,

- строк служби вагонів №№ 53530010, 56332513 продовжено до 30.01.2031, відповідно до технічного рішення № 136 від 30.01.2020,

- строк служби вагонів №№ 60971538, 52906328, 61171732 продовжено до 10.01.2031, відповідно до технічного рішення № 27 від 10.01.2020,

- строк служби вагону № 56099278 продовжений до 24.01.2031, відповідно до технічного рішення № 99 від 24.01.2020,

- строк служби вагонів №№ 53502050, 60972155 продовжений до 21.10.2030, відповідно до технічного рішення № 799 від 12.10.2019,

- строк служби вагону № 56964844 продовжений до 16.07.2030, відповідно до технічного рішення № 507 від 16.07.2019,

- строк служби вагонів №№ 61171583, 61171526, 61171559 продовжено до 26.12.2030, відповідно до технічного рішення № 1063 від 26.12.2019,

- строк служби вагону № 56968837 продовжений до 26.04.2030, відповідно до технічного рішення № 317 від 26.04.2019,

- строк служби вагону № 56079809 продовжений до 05.02.2031, відповідно до технічного рішення № 162 від 05.02.2020,

- строк служби вагону № 56176639 продовжений до 15.04.2030, відповідно до технічного рішення № 285 від 15.04.2019,

- строк служби вагонів №№ 56205446, 56964950, 56008170 продовжено до 19.11.2029, відповідно до технічного рішення № 906 від 19.11.2018,

- строк служби вагонів №№ 61170452, 56963150, 56618101 продовжено до 23.01.2031, відповідно до технічного рішення № 89 від 23.01.2020,

- строк служби вагону № 53541637 продовжений до 15.04.2030, відповідно до технічного рішення № 284 від 15.04.2019,

- строк служби вагонів №№ 61171575, 61171237 продовжено до 26.12.2030, відповідно до технічного рішення № 1075 від 26.12.2019,

- строк служби вагону № 61171724 продовжений до 20.02.2031, відповідно до технічного рішення № 213 від 20.02.2020,

- строк служби вагону № 52906286 продовжений до 23.04.2031, відповідно до технічного рішення № 465 від 23.04.2020,

- строк служби вагонів №№ 95643318, 95643151, продовжено до 23.01.2035, відповідно до технічного рішення № 90 від 23.01.2020,

- строк служби вагону № 95643409 продовжений до 27.01.2035, відповідно до технічного рішення № 107 від 27.01.2020,

- строк служби вагону № 95643227 продовжений до 04.02.2035, відповідно до технічного рішення № 157 від 04.02.2020,

- строк служби вагонів №№ 95703245, 95643169, 95703286 продовжено до 19.03.2035, відповідно до технічного рішення № 336 від 19.03.2020,

- строк служби вагонів №№ 95228474, 95643128, 95643482, 95703310, 95703369 продовжено до 11.03.2035, відповідно до технічного рішення № 303 від 11.03.2020,

- строк служби вагонів №№ 95642963, 95703252, 95703336 продовжено до 13.03.2035, відповідно до технічного рішення № 330 від 13.03.2020,

- строк служби вагонів №№ 95726139, 95726212, 95052528, 95056016, 95726303, 95094462 продовжено до 06.06.2034, відповідно до технічного рішення № 3504 від 06.06.2019,

- строк служби вагону № 95059879 продовжений до 28.07.2036, відповідно до технічного рішення № 5654 від 28.07.2021,

- строк служби вагонів №№ 95067500, 95057188, 95058566, 95721619, 95058061, 95056164, 95060042, 95084406, 95057923, 95057931, 95726410, 95721684, 95057808, 95057246, 95057956, 95068714, 95068813, 95726469, 95084380, 95726519, 95726345, 95726246 продовжено до 03.06.2034, відповідно до технічного рішення № 3500 від 03.06.2019,

- строк служби вагону № 95703328 продовжений до 17.03.2035, відповідно до технічного рішення № 334 від 17.03.2020,

- строк служби вагонів №№ 95064382, 95721452, 95725933, 95726501, 95721601, 95055281, 95054938 продовжено до 08.06.2036, відповідно до технічного рішення № 5567 від 08.06.2021,

- строк служби вагонів №№ 95602538, 95602512, 95602652, 95602603, 95602553 продовжено до 30.05.2034, відповідно до технічного рішення № 383 від 30.05.2019,

- строк служби вагону № 62194964 продовжений до 20.11.2031, відповідно до технічного рішення № 931 від 20.11.2020,

- строк служби вагону № 60971413 продовжений до 01.01.2029, відповідно до технічного рішення № 931 від 20.11.2020,

- строк служби вагону № 61170700 продовжений до 01.05.2029, відповідно до технічного рішення № 931 від 20.11.2020,

- строк служби вагону № 67197962 продовжений до 31.12.2029, відповідно до технічного рішення № 931 від 20.11.2020,

- строк служби вагону № 64550056 продовжений до 13.02.2031, відповідно до технічного рішення № 4123 від 13.02.2020,

- строк служби вагонів №№ 95814158, 95813952, 95813937 продовжено до 15.11.2033, відповідно до технічного рішення № 3361 від 15.11.2018,

- строк служби вагону № 95703237 продовжений до 20.02.2035, відповідно до технічного рішення № 211 від 20.02.2020,

- строк служби вагону № 95703260 продовжений до 06.03.2035, відповідно до технічного рішення № 292 від 06.03.2020,

- строк служби вагонів №№ 95643458, 95643102, 95642922 продовжено до 20.06.2034, відповідно до технічного рішення № 454 від 20.06.2019,

- строк служби вагонів №№ 95643474, 95643508 продовжено до 04.07.2034, відповідно до технічного рішення № 482 від 04.07.2019,

- строк служби вагону № 95643219 продовжений до 05.07.2034, відповідно до технічного рішення № 485 від 05.07.2019,

- строк служби вагонів №№ 95643326, 95643177, 95642989, 95642955 продовжено до 10.07.2034, відповідно до технічного рішення № 3565 від 10.07.2019,

- строк служби вагону № 95643623 продовжений до 27.06.2034, відповідно до технічного рішення № 3539 від 27.06.2019,

- строк служби вагону № 95699773 продовжений до 22.07.2034, відповідно до технічного рішення № 3582 від 22.07.2019,

- строк служби вагону № 95643136 продовжений до 13.08.2034, відповідно до технічного рішення № 3617 від 13.08.2019,

- строк служби вагонів №№ 95602611, 95602546, 95602561 продовжено до 24.05.2034, відповідно до технічного рішення № 366 від 24.05.2019,

- строк служби вагону № 95602629 продовжений до 20.06.2034, відповідно до технічного рішення № 446 від 20.06.2019,

- строк служби вагону № 95602637 продовжений до 05.06.2034, відповідно до технічного рішення № 402 від 05.06.2019,

- строк служби вагонів №№ 95084414, 95725966 продовжено до 25.06.2034, відповідно до технічного рішення № 3530 від 25.06.2019.

У зв`язку з прийнятим Порядком відповідачем внесено до АБД ПВ дату закінчення граничного терміну експлуатації вагонів на коліях загального користування, а саме (а.с. 11-116; 127-131 том 3) №№: 61171328 з 01.07.2024; 95726246, 95814067, 95814224, 95813978, 95814307, 60971181, 55113880, 55113906, 60970134, 61171211, 61171104, 60970472, 67197566, 60971413, 67197962, 61170700, 55113898, 60970159, 56012917, 53560553, 56102247, 53506630, 56868532, 53510038, 56543085, 56327406, 56868052, 53511846, 56223969, 56036650, 56625874, 67615260, 67198069, 67615377, 66383720, 67197400, 67198010, 67197681, 67615211, 67197517, 67197731, 67198127, 67614651, 67615054, 67197715, 67615401, 67197947, 67197970 з 31.12.2024; 95703369, 56968837 з 01.01.2025; 60970381, 60971538 з 01.03.2025; 60971165, 66862970, 53530010, 53502050, 56205446 з 01.04.2025; 56332836, 60971157, 61171179, 56008170 з 01.05.2025; 60971819, 60970845, 61171229, 60972155 з 01.06.2025; 60970449, 61171542, 61171526, 61171237 з 01.07.2025; 60970118, 56963150 з 01.08.2025; 95703310, 67621615 з 01.09.2025; 95239810, 56176639, 56964950 з 01.10.2025; 56332513, 56964844, 53541637 з 01.11.2025; 95068813, 67615351, 56964760, 56618101, 56099278, 56079809 з 01.12.2025; 56389869, 56079163, 56441926, 56610660, 56082167, 95725933, 95726501, 95721601, 95055281, 95068714, 95726469, 95814075, 95703286, 95703252, 95703336, 60972148, 60971504, 60971470, 53142543, 52906294, 52906369, 61170452, 64550049, 61171559, 61171583, 61171575, 52906328, 61171732, 61513503, 61171724, 52906286, 61171682 з 31.12.2025; 95703245, 95056016 з 01.04.2026; 95056164, 64550056 з 01.07.2026; 95643318, 95643151, 95643409, 95643227, 95643169, 95228474, 95643482, 95643128, 95642963, 95726139, 95052528, 95059879, 95057188, 95058566, 95058061, 95813960, 95721452, 95602538, 95602512, 95813937, 95814158 з 31.12.2026; 95814166, 95726519 з 01.07.2027; 95060042, 95703237 з 01.08.2027; 95814208, 95813952 з 23.12.2027; 95643458, 95643102, 95642922, 95643474, 95643508, 95643219, 95643326, 95643177, 95642989, 95642955, 95643623, 95699773, 95643136, 95602611, 95602546, 95602561, 95602652, 95602603, 95602553, 95602629, 95602637 з 31.12.2028; 95726303, 95725966, 95726345 з 01.11.2029; 95814026 з 30.08.2025, 95814182 з 24.02.2025, 95813929 з 22.01.2025, 95814240 з 19.04.2025, 95813945 з 30.01.2025, 95814083 з 09.08.2025, 95814109 з 28.10.2025, 95814117 з 27.06.2025, 95814273 з 27.05.2025, 95094462 з 02.03.2025, 67621862 з 17.08.2025, 95814000 з 01.02.2025, 52895349 з 19.02.2026, 95726212 з 23.04.2026, 95067500 з 01.12.2026, 95721619 з 25.09.2026, 95703328 з 01.08.2026, 95064382 з 01.05.2026, 62194964 з 18.12.2026, 95814323 з 17.12.2027, 95814174 з 21.06.2027, 95814232 з 18.12.2027, 95814281 з 31.10.2027, 95814042 з 22.12.2027, 95814034 з 15.12.2027, 95084380 з 05.09.2027, 95084406 з 02.09.2027, 95057923 з 28.08.2027, 95057931 з 01.10.2027, 95726410 з 12.09.2027, 95721684 з 24.10.2027, 95703260 з 01.06.2027, 95054938 з 30.09.2027, 95057808 з 01.03.2028, 95057246 з 22.06.2028, 95057956 з 18.05.2028, 95084414 з 15.11.2029.

Враховуючи наведене, позивач зазначав, що є власником вагонів та згідно із прийнятими щодо них технічними рішеннями строк їх служби продовжено, однак внаслідок прийняття 30.11.2021 Порядку відповідачем неправомірно внесено до АБД ПВ дані щодо граничного строку експлуатації належних позивачу залізничних вантажних вагонів, у зв`язку з чим ці вагони не будуть допущенні для їх використання на шляхах загального користування у навантаженому стані з підстав того, що граничний строк їх експлуатації сплив.

Приймаючи рішення у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що Порядок набрав законної сили 01.01.2022 і в ньому прямо не встановлено застосування його положень зі зворотньою силою, при цьому всі технічні рішення щодо вагонів було прийнято до 01.01.2022, а тому він не поширюється на спірні правовідносини щодо граничного строку (дати) експлуатації залізничних вантажних вагонів на коліях загального користування. Оскільки відповідно до технічних рішень строк служби належних позивачу вагонів продовжено, у відповідача не було правових підстав для зміни строку їх використання з посиланням на Порядок.

Колегія суддів з такими висновками не погоджується враховуючи наступне.

Згідно із статтею 113 Конституції України вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України (далі - КМУ). КМУ відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України межах, передбачених цієї Конституцією. КМУ у своїй діяльності керується цієї Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до статей 116, 117 Конституції України саме КМУ, зокрема, забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України. КМУ в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Статтею 4 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що КМУ визначає умови і порядок організації діяльності залізничного транспорту загального користування, сприяє його пріоритетному розвитку, надає підтримку в задоволенні потреб залізничного транспорту у рухомому складі, матеріально-технічних і паливно-енергетичних ресурсах.

11.08.2021 КМУ прийняв постанову № 841 "Деякі питання визначення умов і порядку організації діяльності залізничного транспорту загального користування", згідно з якою постановив:

(1) Установити, що після закінчення строку експлуатації вантажних вагонів, установленого виробником, допускається продовження строку їх експлуатації на залізничному транспорті загального користування.

(2) Міністерству інфраструктури у тримісячний строк розробити та затвердити Порядок проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, та визначити строк продовження експлуатації таких вагонів.

На виконання вказаної постанови Міністерство інфраструктури України прийняло наказ № 647, яким затвердило Порядок, що встановив механізм проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником.

Цей Порядок вперше в українському законодавстві передбачив, зокрема, термін (пункт 4) граничний строк експлуатації вантажного вагона, яким визначив строк, що складається із строку експлуатації вантажного вагона та строку продовження експлуатації вантажного вагона, після перебігу якого його експлуатація у навантаженому стані припиняється.

При цьому, згідно із приписами Порядку строк експлуатації вантажного вагона - період часу експлуатації (строк служби) вантажного вагона, який установлений виробником та зазначений у технічних умовах на виготовлення вантажного вагона, а строк продовження експлуатації вантажного вагона - визначений Мінінфраструктури для кожного календарного року період часу експлуатації на залізничному транспорті загального користування вантажного вагона.

Порядок передбачив також, що термін продовження строку експлуатації не може встановлюватись за межами граничного строку експлуатації вантажного вагона (пункт 9). Після перебігу граничного строку експлуатації вантажного вагона його експлуатація у навантаженому стані припиняється (пункт 15).

Додатковим джерелом аналізу мети введення в національне законодавство терміну граничний строк експлуатації вантажного вагона, а також похідної від нього заборони використання вантажних вагонів у навантаженому стані після перебігу граничного строку експлуатації є пояснювальні записки до опублікованих КМУ та Міністерством інфраструктури України проєктів згаданих постанови та наказу, метою прийняття яких було врегулювання механізму продовження строку експлуатації вантажних вагонів на залізничному транспорті та підвищення заінтересованості операторів вантажних вагонів у закупівлі нових вантажних залізничних вагонів українських виробників.

У записках, зокрема, наведена інформація про те, що:

(1) із наявних в Україні вантажних вагонів у кількості 174,07 тис. одиниць 72,5% (126 тис. одиниць) експлуатуються із вичерпаним нормативним строком експлуатації;

(2) через існуючий технічний стан українських вантажних вагонів переважна більшість їх позапланових ремонтів в експлуатації відбувається через несправність кузовів та рам;

(3) зношені вантажні вагони потрапляють у позапланові ремонти практично після кожного вивантаження або перед кожним навантаженням і виконання ремонтних робіт щодо таких вагонів порушує нормальну технологію перевізного процесу;

(4) упродовж 2020 року на залізничному транспорті України зареєстровано 813 транспортні події, у яких 212 осіб загинули та 140 осіб отримали травми, з них: 479 аварій, з яких 126 аварій в наслідок зіткнення, сходження з рейок рухомого складу залізничного транспорту;

(5) за останні три роки імпорт та тимчасове використання російських вживаних вантажних вагонів на українських залізницях створили негативні наслідки для вітчизняного вагонобудування, а на сьогодні практично його зупинили через неконкурентні ціни нових вагонів в порівнянні із вживаними;

(6) при досягненні терміну подвійного строку експлуатації обмежується курсування інвентарного парку вантажного вагону в межах України з можливістю вантажних операцій в суміжних країнах Європи;

(7) через конкуренцію на ринку надання послуг з технічного діагностування та відсутність обмежень на прийняття позитивного рішення про можливість продовження строку експлуатації практично всі технічні рішення спеціалізованих організацій приватної форми власності стосовно продовження строку експлуатації приватних вантажних вагонів визначають можливість продовження їх строку експлуатації;

(8) практична відсутність ризиків відповідальності у власника вагона за наслідки незадовільного технічного стану вагона та відсутність нормативно визначених вимог до технічного стану вантажних вагонів при продовженні їх строку експлуатації фактично приводить до можливості видачі спеціалізованими організаціями позитивного технічного рішення про можливість продовження строку експлуатації на вагони будь-якого технічного стану за умови виконання йому визначеного ремонту;

(9) заради отримання замовлень з ремонту вагонів в умовах жорсткої конкуренції, має місце порушення технології ремонту вантажного вагону та недотримання нормативних параметрів вагона при випуску його з ремонту;

(10) час від часу відбуваються транспортні події через несправності вантажних вагонів, які виникли через фізичний знос конструктивних елементів рами вагона, що мали бути замінені при ремонті, але дефект яких неможливо було визначити під час такого ремонту.

Водночас згідно з аналізом регуляторного впливу до проєктів головною ціллю запровадження державного регулювання експлуатації вантажних вагонів є унеможливлення експлуатації вантажних вагонів із вичерпаним ресурсом, які не забезпечують безпеку перевезень вантажів та забезпечення належного рівня безпеки на залізничному транспорті згідно з вимогами Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 411 від 20.12.1996, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854.

З викладеного слідує, що держава, виявляючи ініціативу у цій сфері суспільних відносин чітко усвідомлювала коло проблем, які потребували від неї негайної реакції та втручання, зокрема: (1) зношеність вагонного парку та необхідність його комплексного оновлення; (2) наплив застарілих вагонів з росії; (3) неможливість використання таких вагонів під час здійснення перевезень у європейські країни; (4) небезпеку використання старих вагонів, яке вже неодноразово призводило до аварій на залізниці; (5) стимулювання українського виробництва; (6) мінімізація суб`єктивних (людських) факторів в процесах і тп.

Саме з метою вирішення вказаних проблем державою у Порядку, затвердженому наказом № 647 було введено поняття граничного строку експлуатації вантажних вагонів та імперативно й однозначно встановлено, що після перебігу цього строку їх експлуатація у навантаженому стані припиняється. Такий строк повністю відокремлено від впливу людського фактору, зокрема, і від технічних рішень, що видаються в межах продовження строку експлуатації, адже за визначенням складається він із (1) строку експлуатації вантажного вагона, тобто строку установленого виробником та зазначеного у технічних умовах на виготовлення вантажного вагона, а також (2) строку продовження експлуатації вантажного вагона, який визначається Мінінфраструктури для кожного календарного року. Звідси передбачений Порядком, затвердженим наказом № 647 граничний строк експлуатації вантажних вагонів ніяк не залежить від технічний рішень щодо продовження строку експлуатації цих вагонів.

Тому очевидно, що приписи Порядку, затвердженого наказом № 647 щодо заборони експлуатації залізничних вантажних вагонів у навантаженому стані після перебігу граничного строку експлуатації таких вагонів поширюються і на ті вагони, строки служби яких згідно технічних рішень були продовжені на строк, який перевищує граничний, позаяк не може бути продовжений строк, який вичерпався в силу, зокрема, об`єктивних технічних (технологічних) процесів.

Будь-яке інше розуміння вказаних норм суперечитиме меті та цілям, на які було направлено державне регулювання цієї сфери суспільних відносин, а наданий поза волею держави дозвіл на використання застарілих вагонів на залізничних коліях загального призначення буде втручанням у державне регулювання залізничної галузі України, в тому числі, з питань безпеки руху.

Підтвердженням правильності саме такого підходу слугують і внесені з метою забезпечення сталих залізничних перевезень під час воєнного стану в Україні у Порядок, затверджений наказом № 647 у 2024 році зміни (наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України № 62 від 22.01.2024), згідно з якими Порядок, затверджений наказом № 647 було доповнено пунктом такого змісту: "Установити, що терміни продовження строку експлуатації (служби) вантажних вагонів, зазначених у технічних рішеннях про продовження строків експлуатації (служби) вантажних вагонів, виданих спеціалізованими організаціями за результатами проведення комплексу діагностичних операцій вантажних вагонів до набрання чинності цим наказом, залишаються чинними".

Тобто держава не відмінила чи змінила впроваджену нею заборону використання вантажних вагонів поза межами граничного строку експлуатації, а свідомо зробила виключення із вказаного правила виключно з метою забезпечення сталих залізничних перевезень під час воєнного стану в Україні.

Так, статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно з висновками Конституційного Суду України щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях № 1-зп від 13.05.1997, № 1-рп/99 від 09.02.1999, № 3-рп/2001 від 05.04.2001, № 6-рп/2012 від 13.03.2012, закони та інші нормативно-правові поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватись на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно правовим актом.

Водночас специфіка спірних правовідносин полягає у тому, що:

- ці відносини хоча і виникли до набрання чинності Порядком, затвердженим наказом № 647, проте продовжують тривати і після набрання ним чинності;

- Порядок, затверджений наказом № 647 не скасував виданих до набрання ним чинності технічний рішень, не зобов`язав суб`єктів господарювання провести повторний огляд вагонного парку;

- приписи Порядку, затвердженого наказом № 647 не спрямовані на втручання у право власності суб`єктів господарювання, тобто таке право може бути у повній мірі реалізоване; вагони і досі можуть використовуватись в межах підприємств, можуть бути продані чи у ненавантаженому стані переправлені в країни, які допускають використання таких вагонів.

Більше того, до набрання чинності Порядком, затверджений наказом № 647 у національному законодавстві не існувало нормативно-правового акта, який би врегульовував питання оцінки залишкового ресурсу залізничних вагонів та порядку продовження строку їх експлуатації, установленого виробником, а тому по залишковому принципу учасники цих правовідносин при вирішенні відповідного питання керувалися Положенням про продовження строку служби вантажних вагонів, які курсують у міждержавному сполученні, затвердженим 14.05.2010 Радою залізничного транспорту країн СНД і Положенням про продовження строку служби вантажних вагонів Укрзалізниці, затвердженим наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" № 148-Ц/од від 21.05.2015, жодне з яких поняття граничного строку експлуатації вантажних вагонів не містило.

Враховуючи наведене, запроваджене державою у Порядку правове регулювання граничного строку експлуатації вагонів не містить протиріч із приписами статті 58 Конституції України та рішеннями Конституційного Суду України, в яких тлумачився зміст вказаної статті Конституції України. Тому, таке регулювання застосовується і до спірних правовідносин, які виникли і тривають між учасниками цієї справи.

Водночас реалізація запровадженого державою регулювання у спірних правовідносинах могла відбутися лише єдиним способом, а саме шляхом внесення Українською залізницею даних про граничні строки експлуатації вантажних вагонів до АБД ВП, що і було нею зроблено. При цьому, варто враховувати, що зміна строків використання вагонів Товариства у спірних правовідносинах була здійснена державою, а не Українською залізницею, а тому Верховний Суд у постанові від 12.09.2024 по справі № 910/3992/23 відступив від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.06.2023 у справі № 910/8493/22 про те, що Українська залізниця не мала підстав для зміни строків використання вагонів Товариства на підставі Порядку, затвердженому наказом № 647.

Таким чином запроваджене державою регулювання суспільних відносин безумовно вплинуло на майнову сферу багатьох учасників залізничних перевезень, проте по-перше, приватний економічний інтерес у такій важливій сфері суспільних відносин не може превалювати над необхідністю забезпечення безпеки залізничних перевезень та охорони навколишнього середовища, а по-друге, відновлення такого економічного інтересу повинно вирішуватися в межах правовідносин з державою, наприклад, в рамках інвестиційних, комерційних спорів, а не шляхом заявлення вимог до рівноправного суб`єкта (Української залізниці), який в силу свого монопольного становища, що наділяє його рядом (крім безпосереднього здійснення залізничних перевезень) обов`язків пов`язаних, зокрема, із веденням та адмініструванням баз даних у спірних правовідносинах лише виконав чітку вказівку обов`язкового регуляторного акта і альтернативи цьому не мав.

У цій частині окремої уваги заслуговують і самі вимоги, які Товариство заявило до Української залізниці:

(1) заборона відповідачу та/або його структурним підрозділам та/або підприємствами, які йому підпорядковані, вчиняти будь-які дії по забороні допуску вагонів для курсування на шляхах загального користування залізницями України у навантаженому стані;

(2) зобов`язання відповідача внести до АБД ВП дані щодо граничного строку (дати) експлуатації на коліях загального користування, який для вагонів вказаний у технічних рішеннях.

Очевидно, що такі вимоги не можуть бути задоволені за жодних умов, адже перша сформульована узагальнено, спрямована на втручання у поточну діяльність Української залізниці, яка може не допускати вагони Товариства з багатьох причин, а не тільки через закінчення граничних строків експлуатації; друга ж є намаганням ототожнити граничний строк експлуатації вагонів зі строком продовження експлуатації, які не є рівнозначними й одне одного не підміняють, граничний строк експлуатації вантажних вагонів технічними рішеннями не встановлюється.

Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.09.2024 по справі № 910/3992/23.

Частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно статті 15 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За положеннями ч. 2 ст. 5 ГПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Системний аналіз положень наведених норм свідчить, що позивач як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону і який він просить суд визначити у рішенні.

Натомість суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, чи інтереси цієї особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 19.05.2020 у справі № 922/4206/19, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).

Звідси позовні вимоги ТОВ "Укртранслоджистік" у цій справі задоволенню не підлягали, а тому рішення суду першої інстанції, яким їх задоволено є таким, що прийняте з неправильним застосовуванням і порушенням правових норм.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи встановлені обставини, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права і прийшов до хибних висновків щодо задоволення позову, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене апелянтом рішення господарського суду у даній справі скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у зв`язку з відмовою у позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2023 у справі № 910/7039/23 задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2023 у справі № 910/7039/23 скасувати та прийняти нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслоджистік".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслоджистік" (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 72; ЄДРПОУ 39834796) на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ЄДРПОУ 40075815) 853 512 грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи № 910/7039/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.12.2024.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук