Постанова

від 20.11.2024 по справі 905/1030/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Харків Справа № 905/1030/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Слободін М.М. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.;

та представників учасників справи:

позивача Є.В. Сосунов;

відповідача на з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (вх.№2392Д/1-43) на рішення Господарського суду Донецької області від 23.09.2024 (суддя С.М. Фурсова, повний текст рішення складено 26.09.2024) у справі №905/1030/24

за позовом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок №25; код ЄДРПОУ 00100227)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго (84320, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, будинок №8-Д; код ЄДРПОУ 34657789)

про стягнення 3 334 586,32 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» про стягнення 3 334 586,32 гривень, з яких: 3 284 947,40 гривень основна заборгованість, 11 733,94 гривень 3% річних, 37 904,98 гривень інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 23.09.2024 у справі №905/1030/24 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» про стягнення 3 334 586,32 гривень, з яких: 3 284 947,40 гривень основна заборгованість, 11 733,94 гривень 3% річних, 37 904,98 гривень інфляційні втрати задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 3 284 947,40 гривень заборгованості, 11561,08 гривень 3% річних, 37 904,98 гривень інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 40 012,96 гривень.

В частині стягнення 172,86 гривень 3% річних відмовлено.

Відстрочено виконання рішення до 01.03.2025.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішення Господарського суду Донецької області від 23.09.2024 в частині надання відстрочки виконання рішення суду на 12 місяців та скасувати рішення в частині відмови стягнення 3% річних у сумі 172,86 коп.; в іншій частині залишити рішення без змін; витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на таке:

- на думку скаржника, ухвалюючи рішення про відстрочку його виконання, судом порушено баланс інтересів сторін договору на ринку електричної енергії, оскільки фактично позивача поставлено в нерівні умови перед законом та вимушено зроблено боржником на ринку електричної енергії, що змушує позивача наростити збитки та при наявності судового рішення, фактично неможливо його виконання в будь який спосіб протягом календарного року, що призведе до непередбачуваних наслідків для енергетичної галузі в цілому, так як цей споживач вже має розстрочки та фактично не сплачує за спожиті енергоресурси протягом тривалого часу;

- зазначає, що позивач не надає фінансові послуги на ринку електричної енергії та не повинен кредитувати своїх споживачів, йому це прямо заборонено законом про «Ринок електричної енергії»;

- вважає посилання суду на те, що боржник виконає свої боргові зобов`язання в подальшому є безпідставними, оскільки відсутні будь які докази виконання зобов`язання протягом боргового періоду, платежі не були здійснені до ухвалення рішення у справі;

- зауважує, що в матеріалах справи відсутні жодні докази, які б підтверджували добросовісну поведінку боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення;

-крім того, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд дійшов необгрунтованого висновку в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 172,86 грн - 3% річних, оскільки не взяв до уваги висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі №910/13071/19. Зазначає, що розрахунок інфляційних витрат та 3% річних проводився згідно вимог чинного законодавства, але на дату перерахунку з незрозумілих підстав сума нарахувань 3% річних була зменшена.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І.

25.10.2024 до Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги позивача, просить залишити її без задоволення, оскаржуване судове рішення без змін, посилаючись на наступне:

-рішенням суду першої інстанції від 23.09.2024 визнано фінансові зобов`язання відповідача перед позивачем в повному обсязі за виключенням 172,86 грн з суми розрахунку 3% річних, у зв`язку з арифметичною помилкою позивача;

-вирішуючи питання щодо відстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції врахував можливі негативні наслідки як для боржника при негайному виконанні рішення, так і для стягувача при затримці виконання рішення, тому надання відстрочення до 01.03.2025 не є надмірним та не свідчить про порушення норм процесуального прав;

-зокрема наголошує, що у «Краматорськтеплоенерго» відсутнє майно, за рахунок якого можливе погашення заборгованості. Відповідач здійснює господарську діяльність з виробництва, передачі, постачання теплової та електричної енергії використовуючи орендоване майно у відповідності до укладеного з КП «Міст» договору оренди майна комунальної власності від 21.11.2006 та договору оренди нерухомого майна від 22.09.2009, укладеного з ЗАТ «Мега-ресурс. На сьогоднішній час договори є чинними. До 2022 року для здійснення розрахунків з постачальниками енергоресурсів ТОВ «Краматорськтеплоенерго» оформляло кредитні лінії в банківських установах, але після початку збройної агресії рф, враховуючи місцезнаходження відповідача, всі банківські установи відмовляють у наданні кредитних кошті;

-також зазначає, що примусове стягнення боргу без відстрочення призведе до арешту коштів відповідача, повного блокування роботи підприємства, неможливості почати опалювальний період 2024-2025 років, унеможливить повний та своєчасний розрахунок підприємства з його працівниками (адже на підприємстві й так запроваджено триденний робочий тиждень задля економії фонду заробітної плати), що в результаті призведе до банкрутства ТОВ «Краматорськтеплоенерго» та відсутності опалення у м. Краматорськ взагалі.

18.11.2024 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв`язку з перебуванням на навчанні судді Плахова О.В., для розгляду справи №905/1030/24 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Слободін М.М., суддя Терещенко О.І.

У судовому засіданні 20.11.2024 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні не прибув, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» є оператором системи передачі (ОСП) - юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії, на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР) - юридичної особи, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг.

Обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі (ч. 3 ст. 3 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (відповідач, СВБ (сторона, відповідальна за баланс) шляхом подання заяви-приєднання №0212-01024 до договору про врегулювання небалансів електричної енергії з Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (позивач, ОСП (оператор системи передачі), приєдналося до публічного договору приєднання, за типовою формою, яка розміщена на офіційному сайті позивача за посиланням https://ua.energy/, згідно з п. 1.3, 1.4 якого сторона, відповідальна за баланс (далі - СВБ) врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку).

Повідомленням №01/14625 від 22.04.2019 позивач підтвердив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» приєднано до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучено до реєстру учасників ринку; ідентифікатор договору №0212-01024; дата акцептування 22.04.2019.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору він є публічним договором приєднання (розміщений на сайті: https://ua.energy/novyj-rynok-ee/dogovory/), який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, утому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні ст. 634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті іншою Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому. На підставі цього Договору Сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості сторони, відповідальної за баланс (СВБ).

За змістом вказаного повідомлення зазначено, що з моменту акцептування заяви-приєднання до договору в порядку встановленому Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) від 14.03.2018 №307 та Законом України «Про ринок електричної енергії», учасник ринку набуває всіх прав та зобов`язань за договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору, Правилами ринку та чинним законодавством України.

Наказом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» «Про затвердження умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії» від 01.03.2024 за №117, відповідно до ст. 634 ЦК України, Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307 (із змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 22.02.2024 №370) затверджено, зокрема, умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

ОСП (далі - оператор системи передачі) врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне врегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №307 (далі - Правила ринку).

Згідно з п. 1.5. договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

Главою 2 договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються Адміністратором розрахунків (далі - АР) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

У п. 5.1 договору сторони визначили виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 1.1.2 глави 1.1., п. 1.11.1 та п. 1.11.8 глави 1.1 розділу І Правил ринку, система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.

За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

Згідно з п. 5.25.1 глави 5.25 V Правил ринку щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному постачальнику послуг з балансування (ППБ) та СВБ і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ. Форма і зміст початкових та остаточних звітів про розрахунки описані в цьому розділі.

Відповідно до ч. 7 ст. 68 Закону «Про ринок електричної енергії» за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.

Подання платіжних документів здійснюється Сторонами відповідно до Правил ринку (п. 5.6 Договору).

Відповідно до п. 7.3.1 Правил ринку, що діє до 30.06.2024, Адміністратор розрахунків на щодекадній основі надсилає платіжний документ кожній стороні, відповідальній за баланс, із зазначенням суми, що сторона, відповідальна за баланс, зобов`язана сплатити Адміністратору розрахунків, або суми, що адміністратор розрахунків зобов`язаний сплатити стороні, відповідальній за баланс, через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

Згідно з п. 7.7.3 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.

Пунктом 1.1 Правил ринку врегулювання, що є додатком X до Правил ринку у редакції, що діє до 30.06.2024, визначено, що у разі, якщо адміністратор комерційного обліку надасть оновлені дані комерційного обліку по учасниках ринку, то будь-які розбіжності, виявлені після цього, урегульовуються між оператором системи передачі та стороною, відповідальною за баланс, до якої входять такі учасники ринку, відповідно до цих Правил врегулювання.

Порядок оплати за наслідками коригування передбачений п. 3.2 Правил ринку врегулювання, яким передбачено, що рух грошей врегулювання, отриманий від врегулювання, зараховується/списується з рахунку врегулювання А-G і списується/ зараховується на ринкові рахунки учасників ринку не пізніше ніж через 3 робочі дні після закінчення строку для подання заперечень або формування остаточних звітів про врегулювання розрахунків.

На виконання умов договору відповідач отримав, а позивач поставив електричну енергію для врегулювання небалансів відповідно до актів купівлі-продажу електричної енергії: №ВН/24/05-0212 від 31.05.2024 за період з 01.05.2024 по 31.05.2024 загальною вартістю 1 722 953,60 грн з ПДВ; - №ВН/24/06-0212 від 30.06.2024 за період з 01.06.2024 по 30.06.2024 загальною вартістю 1 561 993,80 грн з ПДВ.

Акти виставлені в сервісі Аскод, підписані уповноваженими представниками сторін в електронній формі шляхом накладення електронного підпису, що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури (invoice): №1605202400429 від 16.05.2024 на суму 430465,58 грн; №2405202400436 від 24.05.2024 на суму 739015,79 грн; №0606202400444 від 06.06.2024 на суму 553472,23 грн; №1406202400204 від 14.06.2024 на суму 584462,03 грн; №2606202400203 від 26.06.2024 на суму 527235,35 грн; №0407202400432 від 04.07.2024 на суму 450296,42 грн.

Відповідач обов`язку зі сплати коштів відповідно до виставлених позивачем рахунків-фактур у визначений договором строк не виконав, у зв`язку з чим, заборгованість за електричну енергію склала 3284947,40 грн.

Посилаючись на наведене, позивач просив суд стягнути з відповідача 3334586,32 грн, з яких: 3284947,40 грн - основна заборгованість, 11733,94 грн - 3% річних, 37904,98 грн - інфляційні втрати.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3284947,40 грн заборгованості, 11561,08 грн - 3% річних, 37904,98 грн - інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 40012,96 грн. В частині стягнення 172,86 грн 3% річних відмовлено та відстрочено виконання рішення до 01.03.2025.

Надаючи власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає про таке.

Предметом апеляційного перегляду є вимоги апелянта в частині незгоди з рішенням місцевого господарського суду в частині відмови у стягненні 172,86 грн 3% річних та відстрочення виконання судового рішення.

В іншій частині зазначене судове рішення не оскаржується, а тому згідно з частиною першою статті 269 Господарського процесуального кодексу України в апеляційному порядку не переглядається.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Згідно положень статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке ж положення міститься і в статті 173 Господарського кодексу України.

Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії.

Приписами статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Місцевим господарським судом встановлено і не спростовується відповідачем, що останнім розрахунок за договором про врегулювання небалансів електричної енергії був здійснений не у повному обсязі, з порушенням встановлених договором строків, що стало підставою для нарахування позивачем, зокрема 3% річних.

Так, позивач заявив до стягнення 11733,94 грн - 3% річних за період з 22.05.2024 по 26.07.2024.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок 3% річних та інфляційних втрат), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що останній здійснено позивачем арифметично невірно.

За здійсненим господарським судом перерахунком, виконаним за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «ЛІГА Закон», за порушення строків оплати розмір 3% становить 11561,08 грн.

Судова колегія, перевіривши розрахунок 3% річних, здійснений позивачем у позовній заяві, а також розрахунок місцевого господарського суду, вважає обґрунтованим та арифметично правильним висновок місцевого господарського суду щодо відмови в позові в частині стягнення 3% річних у розмірі 172,86 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта щодо необґрунтованості відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 172,86 грн - 3% річних з посиланням на висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі №910/13071/19.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі. Тривале невиконання рішення та відсутність засобів захисту прав стягувача на національному рівні спричиняє порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст. 331 ГПК України).

Аналізуючи норми ст. 331 ГПК України, суд зазначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця стаття не вимагає.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати:1) матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан; 2) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 3) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 4) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо; 5) наявність інфляційних процесів у економіці держави; 6) інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому, положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.

Відповідно до ст.239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Зокрема, згідно з ч.6 ст.238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.

Таким чином, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін. Аналогічна правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 16.04.2018 року у справі № 920/199/16.

Відповідач посилається на скрутний фінансовий стан та виключні обставини провадження діяльності підприємства в умовах воєнного стану.

Так, ТОВ «Краматорськтеплоенерго» є ліцензіатом з виробництва, транспортування і постачання електричної та теплової енергії відповідно до зазначених нижче ліцензій: Виробництво електричної енергії - постанова НКРЕКП від 27.06.2019 №1274 - безстрокова, Виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установах з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії - рішення НКРЕКП від 01.01.2013 №1573, постанова про переоформлення від 22.03.2018 №329 - безстрокова, Транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами - рішення НКРЕКП від 23.05.2014 №547 - безстрокова, Постачання теплової енергії - рішення НКРЕКП від 23.05.2014 №547 безстрокова, Постачання електричної енергії споживачу - постанова НКРЕКП №1344 від 06.11.2018 року безстрокова.

У зв`язку з військовою агресією проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на дату ухвалення судового рішення.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309 встановлено, що Краматорська міська територіальна громада (Краматорський район, Донецька область) відноситься до території, на яких ведуться (велися) бойові дії (територія можливих бойових дій).

Наказами Міністерства енергетики України від 15 березня 2023 року №91 та від 16 січня 2024 року №15 Про визначення підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період ТОВ Краматорськтеплоенерго визнано підприємством, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76.

Місцезнаходження ТОВ Краматорськтеплоенерго: Донецька область, м.Краматорськ, вул. О.Тихого, 8-Д.

Отже, відповідач знаходиться на території можливих бойових дій та продовжує виконувати соціально значущу роль забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

При цьому, господарська діяльність відповідача з постачання теплової енергії споживачам є стабільно збитковою.

Відповідно до балансу збитки ТОВ «Краматорськтеплоенерго» на початок 2022 становили 449408 000,00 грн, станом на 31.12.2022 876373 000,00 грн, а станом на 31.12.2023 1287726 000,00 грн.

Крім того, підприємство відповідача зазнало збитків внаслідок збройної агресії Російської Федерації, так у 2022 адміністративно-побутовий корпус ТОВ «Краматорськтеплоенерго» пошкоджено внаслідок ракетного обстрілу (Акт №11 від 12.10.2022 комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації).

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення виконання судового рішення відповідач посилається на таке:

- стягнення одночасно всієї суми боргу заблокує фінансову діяльність підприємства, призведе до виникнення заборгованості з заробітної плати працівників, що залишились та підтримують роботу ТЕЦ, через що підготовка станції до майбутнього опалювального сезону Краматорської міської територіальної громаді у період 2024/2025років буде неможливою;

- поряд із цим, відстрочення виконання рішення надасть можливість підприємству почати опалювальний сезон 2024/2025 років та безперебійно за можливості продовжити господарську діяльність в умовах воєнного стану, накопичити кошти протягом опалювального сезону та повністю виконати судове рішення у цій справі;

- відстрочення виконання рішення суду у справі не порушить баланс інтересів сторін, оскільки підприємство відповідача з самого початку військової агресії знаходилося на території проведення можливих бойових дій, в той час, як підприємство позивача знаходиться на більш безпечній території, при цьому, позивачем не доведено погіршення його матеріального стану внаслідок неможливості негайного виконання рішення суду відповідачем.

Колегія суддів приймає до уваги, що діяльність відповідача є надзвичайно важливою для держави, що вбачається на прикладі як минулого, так і поточного років, які характеризуються масованими атаками військовим агресором рф на теплогенеруючі об`єкти країни.

Необхідність забезпечення роботи теплогенеруючого підприємства, основним споживачем якого є населення м. Краматорськ, в умовах воєнного стану є очевидною. При цьому, господарська діяльність відповідача з постачання теплової енергії споживачам є стабільно збитковою. Відповідно до балансу збитки ТОВ «Краматорськтеплоенерго» на початок 2022 становили 449408000,00 грн, станом на 31.12.2022 876373000,00 грн, а станом на 31.12.2023 1287726 000,00 грн.

З листопада 2022 відповідач опинився в статусі Переддефолтний, так як не зміг підтримувати належним чином фінансову гарантію перед ОСП та здійснювати купівлю електричної енергії на сегментах ринку для власних потреб та обладнання, задіяного для підкачки теплоносія.

Крім того, підприємство відповідача зазнало збитків внаслідок збройної агресії Російської Федерації, так у 2022 році адміністративно-побутовий корпус ТОВ «Краматорськтеплоенерго» пошкоджено внаслідок ракетного обстрілу (Акт №11 від 12.10.2022 комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації).

Відповідач наполягає на тому, що стягнення одночасно всієї суми боргу заблокує фінансову діяльність підприємства, призведе до виникнення заборгованості з заробітної плати працівників, що залишились та підтримують роботу ТЕЦ, через що підготовка станції до майбутнього опалювального сезону Краматорської міської територіальної громаді у період 2024/2025 буде неможливою.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що дійсно, військова агресія проти України та правовий режим військового стану в країні однаково негативно впливають на обидві сторони спору, однак відповідач свою заяву про відстрочення обґрунтовував, зокрема, тим, що він тривалий час здійснював та продовжує здійснювати господарську діяльність саме в зоні можливих бойових дій. Надання відстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, п. 74).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 року у справі "Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців).

У справі, яка розглядається, відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі з урахуванням соціально важливої діяльності та необхідності якнайшвидшого відновлення господарської діяльності.

За таких обставин, відстрочення виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку першочерговим є з`ясування того, чи дійсно ускладнюють наведені відповідачами обставини негайне виконання рішення суду та чи надасть таке виконання можливість відповідачам ефективно відновити господарську діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний принцип закріплений у частині першій статті 11 ГПК України.

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону. Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків.

Справедливість як один із фундаментальних принципів права, який закладено безпосередньо в змісті права, в тих правовідносинах формою яких є право, передбачає готовність враховувати інтереси інших сторін, не зловживати своїми правами на шкоду їм, дотримуватися рівності в положенні учасників правовідносин.

Отже, за своєю юридичною силою принцип справедливості є фактично імперативною нормою права (нормою відхилення від якої недопустиме), яка поряд з нормами цивільного права належить до механізму регулювання цивільних правовідносин.

Застосування принципу справедливості передбачено і нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, частиною першою статті 6 якої гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим Законом.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд (статті 2, 7 цього Закону).

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що одним із елементів передбаченого пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення від 23.10.1985 у справі "Бентем проти Нідерландів").

Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 9 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Враховуючи вказані обставини, зважаючи на те, що відстрочення виконання рішення узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відстрочення виконання рішення у даній справі до 01.03.2025.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

З огляду на викладене та враховуючи, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного судового рішення було дотримано норми матеріального та процесуального права, повно досліджено обставини справи, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а тому рішення Господарського суду Донецької області від 23.09.2024 у справі №905/1030/24 в частині відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців та в частині відмови у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго 3% річних у сумі 172,86 грн слід залишити без змін.

У відповідності до статті 129 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 23.09.2024 у справі №905/1030/24 в частині відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців та в частині відмови у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго 3% річних у сумі 172,86 грн. залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 02.12.2024.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя М.М. Слободін

Суддя О.І. Терещенко