Постанова

від 25.11.2024 по справі 922/3921/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м. Харків Справа № 922/3921/21 (922/1371/22)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Бессонової А.В.;

прокурора - Горгуль Н.В. (посвідчення №072883 від 01.03.2023) в залі суду;

представника Боржника - адвокат Третьякова Н.Ю. (ордер ВІ №1027251, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1827 від 08.08.2017) в залі суду,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Торгівельно-комерційного товариства з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" (вх. №2433Х/1) на ухвалу від 02.09.2024 (дата складання повного тексту 05.09.2024) за наслідками розгляду заяви Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради з грошовими вимогами до Боржника та на ухвалу від 30.09.2024 (повний текст складено 04.10.2024) (попереднє засідання) в частині включення до реєстру вимог Харківської міської ради, які постановлені Господарським судом Харківської області у складі судді Прохорова С.А. у справі №922/3921/21(922/1371/22)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт"

до Торгівельно-комерційного товариства з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва"

про банкрутство,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2022, залишеною без змін постановами Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.05.2023, відкрито провадження у справі про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва", визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - ТОВ "Олівіт" у загальному розмірі 844682,24грн (з яких: 761372,24грн - основний борг, 24810,00грн - витрати зі сплати судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 58500,00грн - витрати зі сплати авансування грошової винагороди арбітражному керуючому), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражну керуючу Венську О.О., призначено попереднє засідання суду.

13.09.2022 здійснено оголошення на офіційному веб-сайті ВГСУ про відкриття провадження у справі про банкрутство та зазначено строк для звернення кредиторів з конкурсними вимогами до боржника до 13.10.2022.

19.10.2022 до суду від Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області надійшла заява (вх. № 11956) з грошовими вимогами до боржника, яка направлена на адресу суду 12.10.2022 (про що свідчать відомості на конверті), тобто в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

У поданій заяві заявник просить суд визнати Харківську міську раду кредитором у справі щодо безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013 для розміщення та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3", загальною площею 1482,3 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 10, за період з 01.01.2020 по 31.10.2021 на суму 682654,88грн та включити дані вимоги до реєстру вимог кредиторів.

02.11.2024 боржником подані заперечення на заяву про визнання грошових вимог прокуратури (вх. №29890), в яких він просить призначити судову експертизу з питань землеустрою та відмовити в задоволенні заяви прокуратури через необґрунтованість.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 в задоволенні клопотання боржника про призначення судової експертизи з питань землеустрою - відмовлено.

Заяву Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11956 від 19.10.2022) задоволено.

Визнано Харківську міську раду кредитором боржника з грошовими вимогами в розмірі 682654,88грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки та судовий збір в сумі 4962,00грн.

Зобов`язано розпорядника майна внести відомості щодо визнаних вимог Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради до реєстру вимог кредиторів.

Господарський суд Харківської області зазначив, що ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" не сплачено за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013 площею 0,0575 га по вул. Різдвяній, 10 у м. Харкові, плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі у сумі 682654,88грн за період з 01.01.2020 по 31.10.2021, внаслідок чого Боржник зберіг у себе майно - грошові кошти, у зв`язку з чим у останнього виникла кредиторська заборгованість на зазначену суму перед Харківською міською радою.

Визнаючи Харківську міську раду кредитором боржника, місцевий господарський суд зазначив, що заявлені Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради грошові вимогами до боржника, підтверджені належними й допустимими доказами та визнані розпорядником майна.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 за результатами попереднього засідання до реєстру вимог кредиторів Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" включено визнані судом вимоги, а саме:

- вимоги заявлені ТОВ "Олівіт" в розмірі 761372,24грн основного боргу, 24810,00грн судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 58500,00грн витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства);

- вимоги заявлені ТОВ "Метінком" в розмірі 8000000,00дол. США, що на момент подання заяви в перерахунку в національну валюту України за курсом НБУ складає 292480000,00грн основного боргу, та судовий збір в сумі 4962,00грн;

- вимоги заявлені Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, у розмірі 682654,88грн заборгованості, та судовий збір в сумі 4962,00грн.

Грошові вимоги ОСОБА_1 , заявлені в заяві вх. №11614 від 11.10.2022, в розмірі 9153363,14грн - відхилені судом в повному обсязі.

14.10.2024 до Східного апеляційного господарського суду в системі "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва".

У скарзі просить суд:

1. Призначити по справі судову експертизу з питань землеустрою, на вирішення якої поставити наступне коло питань:

- Чи відповідають виконані відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області нормативні грошові оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013 загальною площею 0,0575 га за Витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.07.2020 4674 та від 22.07.2021 828/176-21 вимогам нормативно - правових актів?

- Як вплине на визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013 загальною площею 0,0575 га врахування цільового призначення земельної ділянки?

- Чи мають місце відхилення між площею та межами фактичного користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 10 і площею та межами, які зазначені в кадастрових документах (та або технічній документації) на виділення земельної ділянки у власність? Якщо існують відхилення, за рахунок чого вони відбулися?

- Чи мають місце порушення права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013 загальною площею 0,0575 га третіми особами шляхом встановлення парканів, огорож, інших перешкод, тощо?

- Який розмір земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013 загальною площею 0,0575 га фактично перебуває в користуванні ТК ТОВ фірма "Харків-Москва"?

3. Проведення експертизи доручити Харківському ННЦ "Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса" (вул. Золочівська, 8а, м. Харків, Україна, 61177).

4. Скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 по справі №922/3921/21 (922/1371/22), якою задоволено Заяву Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11956 від 19.10.2022).

5. Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з кредиторськими вимогами до ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" через необґрунтованість розрахунку заборгованості.

6. Скасувати ухвалу попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 по справі №922/3921/21 (922/1371/22) в частині визнання такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" визнані судом вимоги, а саме: вимоги заявлені Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, у розмірі 682654,88грн заборгованості, та судовий збір в сумі 4962,00грн.

7. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати відхиленими в повному обсязі вимоги, заявлені Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, у розмірі 682654,88грн заборгованості, та судовий збір в сумі 4962,00грн.

Боржник не погоджується із ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 та ухвалою від 30.09.2024 в частині визнання кредиторських вимог Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Доводами апеляційної скарги є наступні:

- заява прокуратури з грошовими вимогами до Боржника залишалась судом без руху. При цьому, заявнику було запропоновано надати докази на підтвердження заявлених вимог.

Оскільки ухвала про залишення заяви без руху не підлягає окремому оскарженні в апеляційній скарзі на ухвалу місцевого господарського суду за наслідками розгляду заяви з грошовими вимогами Боржник наводить, крім іншого, заперечення на ухвалу про залишення заяви з грошовими вимогами без руху. Так, Боржник вважає, що фактично суд порушив вимоги процесуального права, оскільки суд не може самостійно збирати докази.

Боржник звертає увагу на те, що поза увагою суду першої інстанції залишилось, що доказів направлення додатків до заяви з грошовими вимогами на адресу Боржника, ініціюючого кредитора та розпорядника майна, до заяви долучено не було.

Боржник наголошує на тому, що бездіяльність кредитора в частині не направлення додатків до заяви з грошовими вимогами боржнику є порушенням положень Кодексу з процедур банкрутства, а саме ч. 3 ст. 45, відповідно до якої до заяви кредитора в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Апелянт вважає, що суд в оскаржуваній ухвалі від 02.09.2024 не наводить жодного обґрунтування можливості прийняття доказів, які подані на виконання вимог суду, які не були заздалегідь направлені боржнику та розпоряднику майна. Визнання вимог кредитора судом, на думку апелянта, ґрунтувалось на доказах, які суд взагалі не мав права брати до уваги, що потягло за собою винесення незаконного та необґрунтованого рішення.

Апелянт стверджує, що суд в оскаржуваній ухвалі не надав жодної оцінки запереченням боржника на грошові вимоги кредитора, а також порушив норми матеріального права, а саме не застосував до спірних правовідносин норми права, які підлягали застосуванню.

Боржник вважає розрахунок грошових коштів неналежним доказом, оскільки він сформований на підставі Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які не відповідають вимогам чинного законодавства.

Апелянт зауважує, що Витяги з нормативну грошову оцінку, на підставі яких кредитором здійснено розрахунок заборгованості, були сформовані державним кадастровим реєстратором відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та з його змісту вбачається, що у графі "Цільове призначення земельної ділянки" - "У відомостях з державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель". Розрахунок заборгованості також містить відмітку про те, що у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель.

Боржник не має спеціальних знань для визначення того, яким чином врахування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок цільового призначення земельної ділянки за кодом 1.11.6 вплине на її нормативну оцінку та, відповідно, на розрахунок орендної плати, тому просив суд призначити по справі судову експертизу з питань землеустрою.

Апелянт зазначає, що судом в призначення такої експертизи було відмовлено виключно з огляду на те, що призначення експертизи автоматично б (виключно на думку суду) призвело до зупинення провадження у справі про банкрутство. Питання обґрунтованості чи необґрунтованості клопотання судом взагалі в оскаржуваній ухвалі не досліджувалось.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 справу передано на розгляд суду у складі: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 апеляційну скаргу Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" (вх. №2433 Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) залишено без руху.

Встановлено Торгівельно-комерційному товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків - десять днів з дня вручення заявникові копії даної ухвали.

Ухвалено, що у вказаний строк заявником має бути надано суду:

- докази сплати судового збору в розмірі 7267,20грн.

Роз`яснено апелянтові, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянтові.

Протягом визначеного процесуальним законом та судом строку від заявника апеляційної скарги надійшла заява про усунення виявлених судом недоліків скарги, до якої додані докази сплати судового збору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024, крім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Торгівельно-комерційного товариства з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" (2433Х) на ухвалу від 02.09.2024 за наслідками розгляду заяви Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради з грошовими вимогами до Боржника та на ухвалу від 30.09.2024 (попереднє засідання), які постановлені Господарським судом Харківської області у складі судді Прохорова С.А. у справі №922/3921/21(922/1371/22). Призначено справу до розгляду на "25" листопада 2024 р. о 10:45 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

20.11.2024 до Східного апеляційного господарського суду від Харківської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві вважає оскаржувані ухвали місцевого господарського суду законними та обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржувані ухвали господарського суду першої інстанції. Наводить аргументи на підтвердження своєї позиції у справі.

22.11.2024 від заявника апеляційної скарги надійшли додаткові пояснення, в яких наполягає на тому, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме, застосовано норми матеріального права без врахування висновків Верховного Суду в подібних правовідносинах.

Звертає увагу на тому, що Верховним Судом у постановах від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18, від 12.06.2019 у справі №922/902/18 наголошено, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладання правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові, та необхідність підтвердження площі займаної земельної ділянки належними доказами, якими є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутній Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначенням інформації про власника вказаної земельної ділянки, а саме що вказана земельна ділянка зареєстрована за територіальною громадою міста Харкова, відтак може бути об`єктом цивільних прав та захист права саме територіальної громади підлягає захисту.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції такої інформації не перевірив, чим допустив порушення норм процесуального права, а саме не обґрунтував своє рішення в порушення ч. 5 ст. 236 ГПК України.

22.11.2024 від розпорядника майна арбітражної керуючої Венської О.О. надійшло клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання Східного апеляційного господарського суду з розгляду даної справи, призначене на 25.11.2024. В якості причин неможливості прибути до судового засідання 25.11.2024 розпорядник майна зазначила, що в цей день бере участь у іншій судовій справі в іншому суді.

В судове засідання 25.11.2024 розпорядник майна не прибула, уповноваженого представника не направила, про причини неявки повідомила у клопотанні від 22.11.2024. Відзив на апеляційну скаргу розпорядником майна не поданий.

В судовому засіданні 25.11.2024 прокурор заперечувала проти задоволення клопотання розпорядника майна та зазначила, що розпорядник майна не надала доказів, які б доводили перевагу іншої судової справи, в якій бере участь розпорядник майна, над цієї справою. Отже, вважає, що розпорядником майна не наведені поважні причини неявки до судового засідання. Прокурор вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності розпорядника майна.

В судовому засіданні 25.11.2024 представник Боржника висловила ставлення до клопотання розпорядника майна про відкладення розгляду справи. Позиція представника Боржника в цьому питанні тотожна позиції прокурора. Боржник вважає за можливе розглядати справу за відсутності розпорядника майна.

Розглянувши клопотання розпорядника майна Боржника та заслухавши позицію прокурора та Боржника, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що викладені у клопотанні причини неявки до судового засідання не є поважними.

Східний апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими заперечення прокурора щодо клопотання, а саме те, що розпорядником майна не наведено та не доведено надання переваги участі в іншій судовій справі порівняно з цією справою.

Відповідно до частин 11 та 12 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що причини неявки, зазначені розпорядником майна у клопотанні, визнані Східним апеляційним господарським судом не поважними, враховуючи наведені вище положення процесуального закону та те, що п. 6 резолютивної частини ухвали Східного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження учасників провадження у справі попереджено, що за умови належного повідомлення про час та місце розгляду справи, неявка представників до судового засідання не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на викладене, Східний апеляційний господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання розпорядника майна про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 25.11.2024 представник Боржника підтримала викладене у апеляційній скарзі клопотання про призначення у справі судової експертизи з питань землеустрою, на вирішення якої просить поставити питання, зазначені в апеляційній скарзі.

Пояснила, що таке саме клопотання було заявлено Боржником в суді першої інстанції, однак місцевим господарським судом клопотання було відхилено. З огляду на наведене, представник Боржника вважає, що має право заявити таке клопотання в апеляційному господарському суді.

Прокурор заперечила проти задоволення клопотання та пояснила, що вважає, що матеріали справи містять належні та допустимі докази для вирішення питання щодо заявлених грошових вимог до Боржника.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши клопотання апелянта про призначення у справі судової експертизи із землеустрою Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 99 ГПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Східним апеляційним господарським судом під час підготовки справи до розгляду установлено, що рішенням Харківської міської ради від 17.10.2018 за №1247/18 затверджено Порядок добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства.

Крім іншого, вказаним порядком передбачено, що самоврядний контроль за використанням земель комунальної форми власності територіальної громади м. Харкова здійснює Харківська міська рада в особі Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

В акті обстеження земельної ділянки зазначається її фактична площа. Розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати здійснюється Департаментом за фактичний період використання землекористувачем земельної ділянки (з моменту набуття права власності на нерухоме майно до моменту оформлення власником цього майна права оренди або власності земельної ділянки, на якій розташоване це майно, з урахуванням строків давності), сума відшкодування має бути зменшена на розмір внесених землекористувачем платежів за використання землі у вигляді земельного податку (за наявності) (п.п. 5.1, 5.3, 5.4, 5.6 Порядку).

На підставі вищевказаних документів, згідно з Положенням про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, яке затверджено рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 за №41/08, Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013 без правовстановлюючих документів на неї.

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018.

Вказана Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, яка застосовується відповідно до рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19 з 01.01.2020 пройшла державну експертизу, у відповідності до діючої на момент її затвердження ст. 21 Закону України "Про оцінку земель".

Частиною 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки.

Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним документом, на підставі якого розраховується розмір орендної плати.

Аналогічна позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.05.2020 по справі №922/2843/19.

Східний апеляційний господарський суд зазначає, що Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013, надано до заяви Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради з грошовими вимогами до ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" є чинний, та не скасований в судовому порядку. Тому, він є належним та допустимим доказом по справі, який визначає розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

З огляду на викладене, наявні у справі докази є достатніми для вирішення спору та відсутні підстави для призначення у справі експертизи.

Враховуючи викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" про призначення експертизи, про що оголосив в судовому засіданні.

В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду представник заявника апеляційної скарги підтримала її доводи та вимоги в повному обсязі та просить задовольнити апеляційну скаргу.

В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду прокурор заперечувала проти вимог апеляційної скарги та вважає, що місцевим господарським судом постановлені оскаржувані ухвали у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Судом установлено, що відповідно до матеріалів справи із заявою з грошовими вимогами до Боржника звернулась прокуратура в інтересах Держави в особі Харківської міської ради. При цьому, прокурор просив визнати кредитором у справі саме Харківську міську раду.

Разом з цим, до заяви прокурора НЕ ДОДАНО ЖОДНИХ ДОКАЗІВ на підтвердження підстав представництва інтересів Держави в особі територіальної громади Харківської міської ради.

На запитання суду "чи зверталась прокуратура до Харківської міської ради з повідомленням про звернення до суду у справі про банкрутство із заявою з грошовими вимогами до боржника?" прокурор відповів, що до порушення справи про банкрутство у Господарському суді Харківської області розглядався позов з вимогами до ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва", який обґрунтований тими самими підставами, що і заява з грошовими вимогами до Боржника. До позову надавались докази наявності підстав для представництва.

Прокурор просить суд відкласти розгляд справи та надати можливість подати пояснення з приводу наявності підстав для представництва прокуратурою інтересів територіальної громади в особі Харківської міської ради у справі про банкрутство.

Представник Боржника заперечила проти відкладення розгляду справи та зазначила, що є процесуально визначені строки для подання відповідних доказів та пояснень.

Східний апеляційний господарський суд відхилив клопотання прокурора про відкладення розгляду справи з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 269 ГПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як установлено апеляційним господарським судом та підтверджується матеріалами справи до заяви з грошовими вимогами НЕ ДОДАНО ЖОДНИХ доказів на підтвердження підстав представництва прокуратурою інтересів територіальної громади в особі Харківської міської ради У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО.

В тексті самої заяви з грошовими вимогами до Боржника не міститься таких обґрунтувань.

Крім того, в ухвалі про відкриття апеляційного провадження також установлені строки для подання відзиву на апеляційну скаргу та строк до 21.11.2024 для подання заяв та клопотань.

Прокурором подано відзив на апеляційну скаргу, в якому також не міститься жодних пояснень на яких правових підставах прокуратура представляє інтереси територіальної громади у справі про банкрутство.

Отже, з огляду на викладене, відсутні правові підстави для відкладення розгляду справи та надання прокурору строку для подання пояснень підстав представництва, які, відповідно до вимог закону прокурор повинен був подати ДО СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ разом із заявою з грошовими вимогами до Боржника.

Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.

Щодо права прокурора звернення з заявою з грошовими вимогами до Боржника у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 вказаної статті встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Таким чином, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган;

2) у разі відсутності такого органу.

У постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №915/162/19 зазначено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

При цьому, встановлена Законом України "Про прокуратуру" умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Тобто, визначений частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого, як до відповідача, буде звернений позов.

Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 15.01.2020 у справі №698/119/18, пункти 26, 27; від 11.02.2020 у справі №922/614/19, пункти 57, 58; від 28.09.2022 у справі №483/448/20, пункт 7.18; від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц, пункт 8.18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 дійшла таких висновків:

1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо: - відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; - орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

У своїй постанові від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (п.6.56). Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (п.6.58).

Отже, суд, за принципом "jura novit curia" ("суд знає закони"), зобов`язаний перевірити наявність у прокурора підстав для представництва навіть у випадку, коли на це не звертають уваги та не посилаються інші учасники справи.

Як установлено та зазначено вище, звертаючись із заявою з грошовими вимогами до Боржника у справі про банкрутство, прокурор зазначив, що діє в інтересах Держави в особі територіальної громади - Харківської міської ради, яку він просить визнати кредитором у справі про банкрутство.

При цьому, жодних доказів наявності підстав для представництва інтересів територіальної громади у справі про банкрутство прокурором не надано та заява з грошовими вимогами таких обґрунтувань не містить. Прокурором не надано доказів попереднього звернення до Харківської міської ради, в яких прокурор би повідомляв міську раду про намір звернутись до суду із заявою з грошовими вимогами у справі про банкрутство.

Східний апеляційний господарський суд відхиляє як безпідставні та такі, що не ґрунтуються на положеннях закону твердження прокурора про те, що докази представництва інтересів територіальної громади надавались прокурором до позовної заяви.

Східний апеляційний господарський суд зауважує, що в заяві з грошовими вимогами до боржника не міститься інформації про номер справи позовного провадження, про яке стверджує прокурор.

Відсутні докази того, що підстави такого представництва у спірних правовідносинах були предметом судового розгляду, досліджені, оцінені та підтверджені судом.

При цьому, Східний апеляційний господарський суд зазначає про те, що обсяг прав та обов`язків сторін у позовному провадженні та обсяг прав та обов`язків сторін та учасників у справі про банкрутство є кардинально різним.

Так, у справі про банкрутство, кредитори мають розуміти, що вони можуть нести обов`язок витрат щодо процедурних питань у справі про банкрутство (витрати зі зберігання майна, проведення аукціонів, оплати праці розпорядника майна/ліквідатора тощо у разі відсутності у боржника достатніх активів). Також кредитори беруть участь у зборах кредиторів, на яких вирішуються процедурні питання.

Отже, навіть якщо прокурором і було обґрунтовано підстави представництва інтересів територіальної громади в позовному провадженні (хоча таких доказів до заяви з грошовими вимогами у справі про банкрутство не надано) це не звільняє його від обов`язку обґрунтувати таке представництво у справі про банкрутство. Оскільки провадження у справі про банкрутство є іншим провадженням з іншим обсягом прав та обов`язків учасників, аніж позовне.

Відповідні докази прокурор повинен був додати до заяви з грошовими вимогами до боржника.

Процесуальні наслідки відсутності, зокрема, обґрунтування підстави для звернення до суду прокурора визначені статтею 174 ГПК.

Так, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК (залишення позову без розгляду) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 21.06.2023 у справі №905/1907/21).

Таким чином, процесуальний статус сторін у справі залежить як від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, так і від наведеного прокурором обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави у конкретній справі. У свою чергу суд оцінює наведене прокурором обґрунтування та у випадку встановлення відсутності підстав для представництва застосовує наслідки, передбачені статтею 174 або статтею 226 ГПК.

В оскаржуваній ухвалі Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 за результатами розгляду заяви Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради з грошовими вимогами до Боржника у справі №922/3921/21(922/1371/22) не досліджено питання щодо наявності у прокуратури підстав для представництва інтересів територіальної громади в особі Харківської міської ради у справі про банкрутство, доказів повідомлення прокуратурою Харківської міської ради про намір звернутись з заявою з грошовими вимогами.

Враховуючи викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що оскаржувана ухвала від 02.09.2024 за результатами розгляду заяви Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради з грошовими вимогами до Боржника не може вважатися такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування.

З огляду на те, що Східним апеляційним господарським судом установлено відсутність будь-якого обґрунтування наявності підстав для представництва прокуратурою інтересів територіальної громади в особі Харківської міської ради у справі про банкрутство, то заява прокурора з грошовими вимогами до боржника підлягає залишенню без розгляду.

Враховуючи те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про невідповідність закону ухвали за наслідками розгляду грошових вимог Харківської міської ради та прийняв рішення про її скасування і залишення заяви прокуратури в інтересах Держави в особі Харківської міської ради з грошовими вимогами до боржника без розгляду, то, відповідно, ухвала Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 за результатами попереднього засідання в частині включення до реєстру вимог Харківської міської ради у справі №922/3921/21(922/1371/22) підлягає скасуванню, оскільки відсутні правові підстави включення цих вимог до реєстру кредиторів.

Східний апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що в даному випадку прокурор не позбавлений права повторно звернутись до місцевого господарського суду з заявою з грошовими вимогами Харківської міської ради до боржника, надавши необхідне підтвердження підстав для представництва.

Також, таким правом наділена Харківська міська рада.

Кодексом України з процедур банкрутства не установлено присічного строку звернення із заявами конкурсних кредиторів з грошовими вимогами до Боржника. Заяви, які подані після установленого в оголошенні строку, розглядаються судом та у разі обґрунтованості заявлених вимог, вимоги кредиторів визнаються, однак без права голосу на зборах та комітеті кредиторів.

У рішенні від 10.02.2010 зі справи "Серявін та інші проти України" ЄСПЛ зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на те, що апеляційним господарським судом установлено наявність правових підстав для залишення заяви з грошовими вимогами без розгляду, то по суті заява не розглядається. Іншим доводам апеляційної скарги оцінка не надається, оскільки заява з грошовими вимогами не розглядається по суті.

Вимоги апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження, що є підставою для її часткового задоволення. В іншій частині вимог апеляційної скарги слід відмовити.

Оскільки судом апеляційної інстанції справа по суті не розглядалася, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги згідно із загальними правилами ГПК України не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 174, 226, 275, 282-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Торгівельно-комерційного товариства з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 за результатами розгляду заяви Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради з грошовими вимогами до Боржника у справі №922/3921/21(922/1371/22) скасувати.

Заяву Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради з грошовими вимогами до Боржника залишити без розгляду.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 за результатами попереднього засідання в частині включення до реєстру вимог Харківської міської ради у справі №922/3921/21(922/1371/22) скасувати.

В іншій частині вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.12.2024

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.С. Хачатрян