Ухвала

від 02.12.2024 по справі 20/84б

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

02 грудня 2024 року м. Харків Справа № 20/84б

Східний апеляційний господарський суд у складі судді Пуль О.А.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги (вх.№2454Л/2) Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.10.2024 у справі №20/84б (повний текст ухвали складено та підписано 08.10.2024 суддею Ковалінас М.Ю. у приміщенні Господарського суду Луганської області)

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська,

до Малого колективного підприємства «Луганській експедиційний загін підводно-технічних робіт», м.Луганськ,

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.10.2024 у справі №20/84б, закрито провадження у справі №20/84б про банкрутство боржника - Малого колективного підприємства «Луганський експедиційний загін підводно-технічних робіт», (код ЄДРПОУ 13382782, м.Луганськ, вул.Чайковського, буд.72). Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, якій введено ухвалою суду від 13.08.2010. Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі №20/84б про банкрутство боржника - Малого колективного підприємства «Луганський експедиційний загін підводно-технічних робіт», (код ЄДРПОУ 13382782, м.Луганськ, вул.Чайковського, буд.72).

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області з ухвалою господарського суду не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.10.2024 у справі №20/84б про банкрутство Малого колективного підприємства «Луганський експедиційний загін підводно-технічних робіт». Здійснити заміну кредитора у справі №20/84б з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів. Здійснити заміну кредитора у справі №20/84б з Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Луганська на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів. Справу розглянути без участі уповноваженого представника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Одночасно просить поновити строк на оскарження ухвали суду від 01.10.2024, з урахуванням того, що оскаржувана ухвала суду від 01.10.2024 отримана Головним управлінням ПФУ в Луганській області 09.10.2024.

Також просить звільнити заявника апеляційної скарги від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, обґрунтовує клопотання тим, що доходи та видатки Пенсійного фонду України на поточний рік затверджуються постановою Кабінету Міністрів України «Про бюджет Пенсійного фонду на відповідний рік». Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік наразі не затверджено. Тимчасовим кошторисом ГУ ПФУ в Луганській області видатки на сплату судового збору не передбачені. Головне управління не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю в Закону №1058-ІV такої цілі та коштів, призначених на цю мету. Тому Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області просить звільнити від сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 витребувано у Господарського суду Луганської області матеріали справи №20/84б, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №20/84б.1 9.09.2024 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

25.11.2024 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

Апеляційна скарга подана через підсистему «Електронний суд» представником Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області Купіловим Олексієм Вікторовичем. На підтвердження наявності повноважень надав довіреність від 12.05.2022 у порядку передоручення в електронному вигляді, витяг та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ГУ Пенсійного фонду України в Луганській області.

Частиною 5 статті 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридична особа набуває процесуальних прав та обов`язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.

Згідно з частинами 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частиною 1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 60 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 2, 3 статті 244 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особам.

Разом з тим, у порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Представник, який безпосередньо звертається з апеляційною скаргою (підписує її), має довести обставини наявності у нього відповідних повноважень на здійснення представництва (самопредставництва) в суді від імені ГУ Пенсійного фонду України в Луганській області.

Так, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ГУ Пенсійного фонду України в Луганській області є ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 є представником із повноваженнями: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє в судах України без окремого доручення керівника, з правом підпису процесуальних документів, посвідчення копій документів).

До апеляційної скарги додано електронну довіреність від 12.05.2022, яка видана Шаруновою Ольгою Вініамінівною у порядку передоручення, та яка уповноважує ОСОБА_2 представляти інтереси Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальній документи.

Водночас, суд не може визнати надані до апеляційної скарги докази такими, що підтверджують повноваження ОСОБА_2 діяти від імені Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в порядку самопредставництва.

Суд ураховує, що, починаючи з 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому, можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва. Аналогічні висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі №149/289/21.

Таким чином, для визнання особи (зокрема, Купілова Олексія Вікторовича) такою, що діє у порядку самопредставництва в інтересах ГУ ПФУ в Луганській області необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні, посадовій інструкції чи трудовому договорі (контракті) тощо було чітко визначено його право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.

Проте відповідні докази на підтвердження повноважень у порядку самопредставництва заявником до апеляційної скарги не надані.

Відповідно до частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Розглянувши клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За змістом положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним усіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для усіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (заява №28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).

Таким чином, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати, звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд відстрочити сплату судового збору (звільнити від сплати, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Суд вважає за необхідне зазначити, що частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначений частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких допускається звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору заявнику при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону (ухвали Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №922/624/20, від 28.12.2020 у справі №922/4277/19).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що апелянт не надав доказів у підтвердження наведених ним доводів щодо неможливості сплати судового збору.

Оцінивши доводи, наведені апелянтом в обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не убачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, які б узгоджувались з наведеними законодавчими приписами у контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Ураховуючи вищенаведене, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частиною 2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частина 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За нормами підпункту 7 пункту 2 частини 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму станом на 01.01.2024 становить 3028,00 гривень.

Водночас Східний апеляційний господарський суд зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку з цим, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» доповнено частиною 3, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки апеляційна скарга подана в електронній формі - через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору за подання апеляційної скарги із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки становить 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).

Отже, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у даній справі судовий збір підлягає сплаті у сумі 2422,40 гривень.

Проте доказів сплати судового збору до апеляційної скарги не надано.

Суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не виконано вимоги пункту 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не виконано вимоги пункту 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 259 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Отже, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України обов`язок надсилання копій апеляційної скарги іншій учасникам у справі покладається на скаржника.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут), арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

Скаржником до матеріалів апеляційної скарги надано квитанцію №1879525 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЕСІТС Головному управлінню ДПС у Луганській області.

Проте не надано доказів надсилання копії апеляційної скарги кредитору Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області.

Відповідно до частини 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно частини 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без руху.

Встановити заявнику апеляційної скарги десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.А. Пуль