Ухвала

від 20.11.2024 по справі 904/219/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

20.11.2024 м.Дніпро Справа № 904/219/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

секретар судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники сторін

від ініціюючого кредитора: не з`явився;

арбітражний керуючий: Штельманчук М.С. (в залі суду);

від скаржника: Єгоров А.Є. (в залі суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2024 (суддя Мартинюк С.В.) у справі № 904/219/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські Лани", смт Слобожанське

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛ-ВЕСТ", м. Дніпро

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

17.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські Лани" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛ-ВЕСТ" на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою господарського суду від 31.01.2024 відкрито провадження у справі №904/219/24 за заявою ТОВ "Дніпровські лани" про визнання банкрутом ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ". Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 19.07.2024. Призначено розпорядником майна боржника - ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ" арбітражного керуючого Штельманчука М.С. Призначено попереднє засідання суду на 19.03.2024.

31.01.2024 на офіційному веб-сайті Верховного Суду в мережі Інтернет Господарським судом Дніпропетровської області здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ", №72411.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2024 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ". Припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Штельманчука М.С. Визнано ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ" - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 23.04.2025. Ліквідатором ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ" призначено арбітражного керуючого Штельманчука Михайла Сергійовича.

31.05.2024 до суду від арбітражного керуючого Штельманчука М.С. надійшло клопотання про затвердження звіту ліквідатора за результатами проведення ліквідаційної процедури ТОВ"ДІЛ-ВЕСТ".

Ухвалою господарського суду від 03.06.2024 призначено розгляд звіту ліквідатора за результатами проведення ліквідаційної процедури ТОВ"ДІЛ-ВЕСТ" в судовому засіданні на 12.06.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2024 у справі №904/219/24 затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛ-ВЕСТ".

Ліквідовано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЛ-ВЕСТ".

Державному реєстратору за місцезнаходженням банкрута зазначено провести державну реєстрацію про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛ-ВЕСТ" (49083, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 31Д; ідентифікаційний номер юридичної особи 37029549), як юридичної особи.

Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Провадження у справі №904/219/24 - закрито.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Східне міжрегіональне управління ДРС по роботі з великими платниками податків, яке не є учасником у справі про банкрутство, в якій просить: поновити строк на апеляційне оскарження; задовольнити апеляційну скаргу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скаргу обґрунтовує, зокрема, тим, що контролюючим органом у відповідності допп.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України повинна проводитись перевірка. Так, контролюючим органом Листом №814/6/32-00-07-05 від 14.02.2024 до платника податків було направлено запит про надання інформації щодо фактичного місцезнаходження первинних бухгалтерських документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «ДІЛ-ВЕСТ» , який було отримано 20.02.2024. Відтак, даний запит направлено до визнання боржника банкрутом і до відкриття ліквідаційної процедури. Відповіді на вищевказаний лист до контролюючого органу не надійшло.

Отже, вважає, що у відповідності до ст. 59 КУзПБ України, даний запит було передано або повинен був бути переданий ліквідатору підприємства визначеного ухвалою.

Попри наявність запиту контролюючого органу ліквідатором не надано відповіді на такий запит, чим порушено норму ст. 61 КУзПБ України. Надання первинної документації до контролюючого органу та подальше проведення перевірки надало б можливість суду більш детально дослідити проведений ліквідатором фінансово-господарський аналіз боржника.

З урахуванням наведеного, вважає, що у контролюючого органу у відповідності до ст. 254 ГПК України є право на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2024 по справі №904/219/24.

Посилаючись на постанову Верховного Суду у постанові від 12.09.2019 у справі №914/3812/15 та інших постановах щодо того, що: «Затверджуючи звіт ліквідатора, Господарський суд повинен надати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, в тому числі додержання порядку продажу майна банкрута, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству складеного ліквідаційного балансу та всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута», апелянт наголошує, що зі змісту оскаржуваного судового рішення, посилаючись на те, що в ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором відповідно до ст.61 КУзПБ виконані всі необхідні заходи, а саме: проведена інвентаризація майна боржника, направлені запити до відповідних установ з метою виявлення майна боржника, закриті поточні рахунки боржника, суд першої інстанції не надав належної оцінки повноті цих відомостей та вжитих заходів з виявлення майна боржника.

Наголошує, що остання податкова звітність ТОВ «ДІЛ ВЕСТ» з податку на прибуток підприємства та фінансова звітність (Форма №1 «Баланс» та форма №2 «Звіт про фінансові результати (сукупний дохід)» була подана до контролюючого органу за Три квартали 2023 року (9 місяців 2023).

Таким чином, платником не подано звітність за періоди: рік 2023. І квартал 2024. півріччя 2024.

Згідно з інформацією зазначеною платником станом на 30.09.2024 залишки товарно - матеріальних цінностей та запасів (рядок 1 і Балансу) склали 1 040 071 тис.грн.

Відповідно до даних АС «Єдиний реєстр податкових накладних» (далі ЄРПН) за період з 01.10.2023 по 08.07.2024 зареєстровано обсяги реалізації 72 087,5 тис. грн. (крім того ПДВ 14 417,5 тис.грн.).

Відповідно до даних ЄРПН за період з 01.10.2023 по 08.07.2024 зареєстровано обсяги придбання 107 933,5 тис.грн. (крім того ПДВ 21 586,7 тис.грн.).

На підставі вищевикладеного, контролюючим органом податковим аналізом встановлено факти недекларування реалізації (податок на прибуток та ПДВ) всього на суму 1 075 917 тис.грн. (1 040 071 + 107 933,5-72 087,5 = 1 075 917 тис.грн.).

В ході аналізу діяльності ТОВ «ДІЛ-ВЕСТ» встановлено здійснення господарських операцій з придбання товару, який не є властивим для діяльності платника податків ТОВ «ДІЛ-ВЕСТ» та подальша його реалізація майже не простежується.

Так, згідно з інформацією з ЄРПН щодо придбання нетипового товару, контролюючим органом встановлено саме, що обсяги подальшої реалізації платником ТОВ «ДІЛ-ВЕСТ» зазначеної продукції значно менші обсягів придбання.

Протягом 2017 2023 років ТОВ «ДІЛ-ВЕСТ» складено податкові накладні на реалізацію кави (код за УКТЗЕД 901 ; 2101 ) на суму ПДВ 5073,84 тис.грн, що становить лише 6,6 % від суми придбання, на реалізацію чаю (код за УКТЗЕД 902; 2106) на суму ПДВ 599,49 тис.грн, що становить лише 1.6 % від суми придбання. Реалізується кава лише трьох торгівельних марок: «Бруно», «Інтегро», «Мантека». При цьому, платником придбано більше декількох десятків різновидів кави: «Жокей», «JARDIN», «Eilies Kaffee Gourmet», «Kawa Konigs», «Movenpick», «GIMOKA», «Alvorada Brasil Kaffe», «DALLMAYR PRODOMO», «Cafe Grano Natural A Boisa Gladiador», «FORT» та багато інших.

Аналогічна ситуація з чаєм: придбається чай торгівельнх марок «Greenfield». «Принцеса Нурі», «Tess», «Принцеса Канді», «ТЯНЬ-ШАНЬ», «СГарденс», «Верблют, Зеленый», «Askold», «Palmira», «Принцеса Ява», тощо, однак, реалізується здебільшого чай TM «Herbert».

Слід зазначити, що по деяким товарним позиціям (арахіс, фісташки, риба сушена) взагалі відсутня подальша реалізація придбаного товару.

Отже, у діяльності ТОВ «ДІЛ-ВЕСТ» вбачається здійснення сумнівних операцій, суть яких полягає у мінімізації податкових зобов`язань за рахунок невластивого придбання.

У зв`язку з повною/частковою відсутністю подальшого продажу придбаних товарів, враховуючи обмежений термін їх придатності, такі товари класифікуються як товари невиробничого призначення, тобто, використані підприємством у негосподарській діяльності.

Апелянт вважає, що в порушення норм ПК України платником податків не здійснено нарахування «компенсуючих» податкових зобов`язань за операціями з використання товарів невиробничого призначення, що свідчить про недотримання ТОВ «ДІЛ-ВЕСТ» норм п.п.134.1.1, п. 134.1 ст. 134. п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктів 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704. Контролюючим органом в ході аналізу даних, задекларованих ТОВ «ДІЛ-ВЕСТ» (код ЄДРПОУ 37029549) в деклараціях з ПДВ за звітні періоди січень - грудень 2023 року, та даних ЄРПН встановлено розбіжності.

Відповідно до пояснень, наданих ТОВ «ДІЛ-ВЕСТ» (код ЄДРПОУ 37029549) розбіжність між даними податкової декларації з ПДВ та даними ЄРПН у звітних періодах січень - квітень 2023 року виникла через включення до податкової звітності з ПДВ помилкових податкових накладних вписаних на неплатника ПДВ.

Контролюючим органом, на підприємство направлено лист від 19.01.2024 № 444/6/32-00-04-03-06 з метою встановлення причини виявлених розбіжностей між даними ЄРПН та даними податкових декларацій у звітних періодах вересень-листопад 2023 року, а також причини відсутності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та відображення їх в Таблиці 1.1, Таблиці 1.2 Додатка 1 відповідно до п. п. 2 п. З, п. 8 розд. V порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21.

Окремо слід зауважити, що кредиторська заборгованість за даними форми №1 «Баланс» станом на 30.09.2023 всього склала 1 799 253 тис.грн. (715 992 тис.грн. - короткострокові кредити банків (рядок 1600), 7 500 тис.грн. - векселі видані (рядок 1605), 231 903 тис.грн. - за товари, роботи, послуги (рядок 1615), 439 154 тис.грн. - за розрахунками з учасниками (рядок 1640), 404 704 тис.грн. - інші поточні зобов`язання (рядок 1690).

При цьому дебіторська заборгованість за даними форми №1 «Баланс» станом на 30.09.2023 всього склала 691 967 тис.грн. (7 291 тис.грн. - векселі одержані (рядок 1120), 569 995 тис.грн. - за товари, роботи, послуги (рядок 1125), 9 199 тис.грн. - за виданими авансами (рядок 1130), 105 482 тис.грн. - інша поточна дебіторська заборгованість (рядок 1155). Станом на 30.09.2024 залишки товарно - матеріальних цінностей та запасів (рядок 11 Балансу) склали 1 040 071 тис.грн.

На підставі викладеного, встановлено, що станом на 30.09.2023 (до процедури порушення провадження у справі про банкрутство) активи платника податків (дебіторська заборгованість та виробничі запаси - актив балансу) у сумі 1 732 038 тис.грн. майже повністю перекривають кредиторську заборгованість у сумі 1 799 253 тис.грн. (пасив балансу).

Таким чином, є ймовірність, що ліквідатором не здійснено та не вжито вичерпних заходів щодо виявлення та реалізації майна в ході перебування платника в процедурі банкрутства для погашення усієї кредиторської заборгованості.

Звертає увагу, що зазначені обставини підлягали врахуванню ліквідатором при з`ясуванні активів боржника і, як наслідок, суд першої інстанції не надав належної оцінки достовірності змісту ліквідаційного балансу боржника.

Поданий на затвердження звіт ліквідатора з додатками має включати обґрунтовані висновки щодо наявності/відсутності підстав покладення на відповідних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства, підтверджені як аналізом фінансового становища банкрута, так і безпосереднім дослідженням підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство та сукупності правочинів, інших юридичних дій, здійснених під впливом винних осіб, а також їх бездіяльності, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

Під час затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу висновки ліквідатора щодо відсутності підстав покладення субсидіарної відповідальності на пов`язаних з боржником осіб підлягають перевірці господарським судом на предмет їх правомірності, повноти та обґрунтованості, із наведенням відповідної мотивованої оцінки в ухвалі суду за результатами розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Посилаючись на постанову Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №904/3551/20 вказує, що неповнота з`ясування ліквідатором обставин, з якими пов`язана можливість покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на третіх осіб, свідчить про нездійснення ліквідатором всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів для задоволення вимог кредиторів.

Щодо строку звернення зі скаргою, зазначає, що про наявність оскаржуваної ухвали контролюючий орган дізнався 08.07.2024 з Державного реєстру судових рішень. Таким чином, останнім днем строку для апеляційного оскарження є 18.07.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 23.07.2024 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

24.07.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.07.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (2422,40 грн) та доказів у підтвердження повноважень на підписання скарги у порядку самопредставництва, крім того, визнано неповажними підстави пропуску строку скаржником та запропоновано подати нове клопотання про поновлення строку на оскарження ухвали суду. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Вказану ухвалу направлено апелянту засобами електронного зв`язку та доставлено до електронного кабінету підсистеми ЄСІТС Електронний суд 25.07.2024 о 22:59 годині.

Відтак, недоліки скарги мали бути усунені останнім до 05.08.2024.

05.08.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 25.07.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги до якої додано платіжну інструкцію №735 від 01.08.2024 про оплату 2422,40 грн, докази наявності повноважень у підписанта скарги в порядку самопредставництва, а також надане нове клопотання про поновлення строку на оскарження ухвали суду.

Отже, недоліки скарги усунені у визначений судом строк.

В обґрунтування нового клопотання апелянт зазначив, що боржник перебував у нього як за основним місцем обліку, в той час, як в ГУ ДПС у Дніпропетровській області не за основним місцем обліку платника податків; зазначені контролюючі органи є відокремленими та не становлять одну структуру, тому отримання оскаржуваної ухвали ГУ ДПІ в Дніпропетровській області не свідчить про обізнаність з її наявністю апелянтом. При цьому, Східне управління ДПС не є стороною по даній справі, а про її наявність дізналось 08.07.2024 з Державного реєстру судових рішень.

Ухвалою суду від 09.09.2024 апелянту поновлений строк подачі скарги.

В ухвалі суду колегією суддів констатовано, що апелянт не є учасником справи про банкрутство, що підтверджено матеріалами справи відповідно до яких апелянтом грошові вимоги до боржника не заявлялись, втім, зазначене не впливає на права особи, яка вважає порушеними свої права, інтереси і обов`язки подати апеляційну скаргу; судом визначено, що у зазначених випадках Верховним Судом неодноразово наголошувалось, що питання щодо наявності/відсутності порушеного права, інтересу, обов`язків скаржника і його правового зв`язку між сторонами у справі з`ясовується у судовому засіданні, за наслідками якого приймається певне рішення (або про закриття апеляційного провадження, або перегляд судового акту по суті), а тому колегія суддів визнала необхідним відкрити апеляційне провадження для з`ясування питання чи порушені права, інтереси, обов`язки апелянта оскаржуваною ухвалою суду. Розгляд цього питання призначено на 20.11.2024.

У письмових поясненнях ліквідатор арбітражний керуючий Штельманчук М.С., наголосив, що скарга має бути залишена без задоволення, а ухвала без змін, враховуючи, що офіційне оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ДІЛ ВЕСТ» було оприлюднено 31.01.2024 за №72411. У встановлений законом (ч.1 ст.45 КУзПБ) 30-ти денний строк Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не звернулося до суду з письмовою заявою з вимогами до Боржника.

Офіційне оголошення №73040 про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЛ - ВЕСТ» у справі № 904/219/24 опубліковано 23.04.2024 на сайті Вищого Господарського суду України.

Втім, і в порядку ч.4 ст.45 КУзПБ, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не зверталось. Отже, не є кредитором у справі №904/219/24 щодо підтверджується реєстром вимог кредиторів, наявним в матеріалах справи.

При цьому, жодних клопотань щодо витребування документів чи з будь-яких інших питань, ані в процедурі розпорядження майном, ані в процедурі ліквідації до суду від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з вимогами до Боржника не надходило. Отже, бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в даному випадку, не являється порушенням його прав. Доказів на підтвердження порушення його прав апелянт суду не надав.

Наголошує, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Таким чином, саме стосовно осіб, які не брали участі у справі, право на апеляційне оскарження обумовлено необхідністю довести, що у оскарженому рішенні вирішені питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки. У такому разі особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї такого права, обґрунтувавши наявність трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) права, (2) інтереси та (3) обов`язки. У свою чергу суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо (див. постанови Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 908/976/19, від 22.02.2021 року у справі № 907/6/13, від 31.01.2023 у справі № 5011-24/724-2012).

Натомість, учасники справи наділені правом оскаржувати судові рішення у такій справі в силу закону, згідно з пунктом 5 частини першої статті 42 ГПК України, отже при поданні апеляційної чи касаційної скарг не мають доводити зв`язок з оскарженим рішенням, оскільки зазначене з огляду на статус учасника справи презюмується процесуальним законом.

Звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Окремий виняток з цього правила стосовно можливості оскарження рішень у справі про банкрутство учасником іншої справи про банкрутство того ж самого боржника, який сформулював Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство у постанові від 26.04.2023 у справі № 904/2154/22, лише підтверджує актуальність сталої правової позиції щодо звуженого кола суб`єктів оскарження у такій категорії справ.

Стверджує, що згідно матеріалів справи № 904/219/24, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не було кредитором у справі про банкрутство ТОВ «ДІЛ - ВЕСТ», не зверталось до суду з кредиторськими вимогами та відповідно не вчинило дії передбачені Законом про банкрутство (стаття 23) чи КУзПБ (стаття 45), судом не ухвалювалась відповідна ухвала про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45 КУзПБ) визнання його вимог, після яких конкурсний кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 ГПК України).

В судовому засіданні 20.11.2024 арбітражний керуючий та скаржник надали свої пояснення щодо скарги.

У судовому засіданні 20.11.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про закриття провадження у справі.

Заслухавши пояснення присутніх представників, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційне провадження слід закрити з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону, а у провадженні у справі про банкрутство - норм Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства.

Частиною 1 статті 17 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 2 статті 254 ГПК України регламентовано, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи (1) учасники справи, а також (2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Зазначеною правовою нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено питання про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Водночас судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Доведення цих обставин покладено на скаржників, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №904/897/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №910/9016/16, від 21.07.2020 у справі №914/1971/18.

За приписами п.17 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частинами 1, 2 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.

Таким чином, звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність у Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків права на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2024 у цій справі, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не є учасником даної справи, не приймало у ній участь та не залучалось до участі у цій справі.

Натомість скаргу обґрунтовує, тим, що вказаним судовим рішенням (ухвалою) вирішені питання щодо прав і обов`язків апелянта, оскільки останнім не проведена перевірка Товариства боржника у відповідності до п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України, про що контролюючим органом направлено лист платнику податків 14.02.2024 №814/6/32-00-07-05, який отримано ТОВ «Діл-Вест» та відсутність відповіді на нього.

Судова колегія бере до уваги, що дана справа є справою про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Діл-Вест».

Частиною п`ятою статті 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Частиною 1 статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Процедура банкрутства характеризуються специфічним складом учасників (відмінним від складу учасників позовного провадження), кожен з яких наділяється особливим процесуальним правами та обов`язками (в тому числі на апеляційне та касаційне оскарження), що зумовлено характером відносин неплатоспроможності, особливостями провадження у справах про банкрутство, застосуванні притаманних такому провадженню способів захисту її суб`єктів, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Зважаючи на особливості провадження у справі про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство та звернутися із заявами (скаргами), чинним законодавством звужено до учасників цієї справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства.

Відповідна правова позиція є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та неодноразово викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14, від 29.04.2021 по справі № 904/5874/19.

Така позиція також підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.

Отже,право на оскарження судових рішень виникає з моменту набуття особою статусу учасника у справі про банкрутство (див. постанову Верховного Суду від 16.04.2024 у справі №922/2738/21).

Суб`єктний склад учасників господарського процесу за Господарським процесуальним кодексом України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. Сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);

сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);

кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Питання набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство викладені у правових висновках Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, зокрема у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.

Так, законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника, тощо. Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 913/444/18).

Згідно з ч.1 ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У ч.3 ст.45 КУзПБ наведені вимоги до заяви кредитора.

Також згідно з цією частиною господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.

Відповідно до частин 4-6 ст.45 КУзПБ для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

За приписами частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як учасника провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.

Отже, лише після вчинення всіх передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 Кодексу України з процедур банкрутства) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).

Зазначені вимоги розповсюджуються і на кредитора контролюючий орган або інший державний орган, що має грошові вимоги до боржника.

Згідно правової позиції Верховного Суду (яка викладена, зокрема, у постановах від 24.01.2023 у справі № 908/1974/21, від 08.08.2023 у справі №908/1277/21) у податкового органу, який не є кредитором у справі, відсутнє право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, відкритій у загальному порядку за заявою кредитора.

Аналізуючи викладену правову позицію Верховного Суду, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 04.09.2024 у справі №908/2504/22 виснував, що податковий орган, який не набув статусу учасника справи (насамперед статусу кредитора, але не виключно) має право на оскарження ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі (тобто в частині, що не стосується розгляду заявленого податковим органом клопотання) виключно за умови доведення ним факту прийняття такого судового рішення про його (податкового органу) права та (або) обов`язки.

В наведеній постанові Верховний Суд не відступав від висновків, викладених у справах №908/1974/21 та №908/1277/21.

Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до правового висновку, що викладений у наведеній постанові Верховного Суду від 31.08.2022 № 921/574/20, відокремлений підрозділ ДПС України є органом виконавчої влади й може бути стороною в судовому процесі.

Стаття 78 ПК України визначає порядок та підстави проведення документальних позапланових перевірок. Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Тобто, відкриття провадження у справі про банкрутство є безумовною підставою для проведення позапланової перевірки платника податків згідно із приписами підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Суб`єктом документальної перевірки з боку контролюючого органу також може бути платник податку, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство (підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України), за деякими особливостями у правовому регулюванні, що настають для такого платника податку з відкриттям провадження у справі про банкрутство та визнанням юридичної особи-боржника банкрутом.

У межах проведення такої перевірки у платника податку виникає обов`язок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки; такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункт 85.2 статті 85 ПК України).

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності); відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки (пункт 85.4 статті 85 ПК України).

Крім того, податковий орган має право звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом (підпункт 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.

Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Відтак, кінцевою метою здійснення перевірки контролюючим органом в порядку підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України є, зокрема, повне та достовірне формування грошових вимог податкових органів до боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство. За результатами такої перевірки можуть бути виявлені, зокрема, ознаки фіктивного банкрутства, встановлення недоброчесної поведінки як боржника так і кредиторів, що суперечить меті та принципам процедур банкрутства.

Згідно матеріалів дійсної справи, ухвалою суду від 22.01.2024 прийнято до розгляду заяву ТОВ "Дніпровські лани" про визнання банкрутом ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ".

Ухвалою господарського суду від 31.01.2024 відкрито провадження у справі №904/219/24 за заявою ТОВ "Дніпровські лани" про визнання банкрутом ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ". Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 19.07.2024. Призначено розпорядником майна боржника - ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ" арбітражного керуючого Штельманчука М.С. Призначено попереднє засідання суду на 19.03.2024.

31.01.2024 на офіційному веб-сайті Верховного Суду в мережі Інтернет Господарським судом Дніпропетровської області здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ", №72411.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2024 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ". Припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Штельманчука М.С. Визнано ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ" - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 23.04.2025. Ліквідатором ТОВ "ДІЛ-ВЕСТ" призначено арбітражного керуючого Штельманчука Михайла Сергійовича.

Офіційне оголошення №73040 про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЛ - ВЕСТ» у справі № 904/219/24 опубліковано 23.04.2024 на сайті Вищого Господарського суду України.

31.05.2024 до суду від арбітражного керуючого Штельманчука М.С. надійшло клопотання про затвердження звіту ліквідатора за результатами проведення ліквідаційної процедури ТОВ"ДІЛ-ВЕСТ".

Ухвалою господарського суду від 03.06.2024 призначено розгляд звіту ліквідатора за результатами проведення ліквідаційної процедури ТОВ"ДІЛ-ВЕСТ" в судовому засіданні на 12.06.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2024 у справі №904/219/24 затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛ-ВЕСТ". Ліквідовано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЛ-ВЕСТ". Державному реєстратору за місцезнаходженням банкрута зазначено провести державну реєстрацію про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛ-ВЕСТ" (49083, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 31Д; ідентифікаційний номер юридичної особи 37029549), як юридичної особи. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Провадження у справі №904/219/24 - закрито.

Таким чином, у строки, визначені ст.45 КУзПБ Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків з відповідними грошовими вимогами до боржника не звернулось, як не звернулось з відповідною заявою до стадії ліквідації боржника.

При цьому, у цій справі, Податковим органом також не надано доказів того, що ним відносно боржника призначалась податкова перевірка (в той час, як лист від 14.02.2024, направлений самому боржнику, про який зазначає апелянт, не є доказом призначення перевірки) або ж доказів звернення до арбітражного керуючого про надання відповідної фінансової звітності боржника, або ж у зв`язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою та неможливістю проведення позапланової документальної перевірки передбаченої ПК України, відсутність первинних документів та наявність сумнівів у реальності кредиторських вимог, з метою сприянню у здійсненні аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до суду з клопотанням про зобов`язання ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника, закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, результати проведеної інвентаризації основних фондів, тощо.

При цьому, у матеріалах справи також і відсутні докази того, що судом призначалось би до розгляду будь-яке клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, чим би суд фактично залучав контролюючий орган до участі у справі.

Отже, апелянт (Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) не набув статусу учасника у цій справі про банкрутство. Звідси, позбавлений процесуального права оскарження судових рішень у ній.

Крім того, апелянтом також і не наведено в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме, оскільки жоден процесуальний документ у справі №904/219/24, зокрема і оскаржувана ухвала від 12.06.2024, не містить будь-яких суджень і висновків стосовно Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалось.

Верховним Судом у постанові у справі № 911/2635/17 від 11.07.2018 підтримано позицію суду касаційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, поданою особою, яка не брала участі у справі та міститься наступний висновок: «Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.»

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 13.10.2021 у справі № 917/1697/20, від 12.11.2018 у справі № 910/2611/18, від 09.04.2019 у справі № 916/1717/17, від 03.07.2019 у справі № 910/15668/18, від 22.05.2019 у справі № 904/7274/17, від 09.07.2019 у справі № 01/1494(14-01/1494).

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що за змістом оскаржуваної ухвали при апеляційному перегляді справи колегією суддів не встановлено, що суд прийняв рішення про права та обов`язки скаржника, який більш того, не є учасниками даної справи про банкрутство, відтак, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2024 у справі №904/219/24 підлягає закриттю.

Апеляційний господарський суд звертає увагу апелянта, що відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з позицією Верховного Суду, наведеною в ухвалі від 08.12.2021 у справі №916/2623/20, закриття провадження у справі і закриття апеляційного/касаційного провадження є різними, зовсім не тотожними інститутами і регулюються зовсім різними нормами ГПК України (ст.231 та ст.ст.264, 296 ГПК України, відповідно), відтак, підстави для повернення сплаченої суми судового збору за подачу апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 234, 235, п.3 ч.1 ст.264, 281 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження по апеляційній скарзі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2024 у справі № 904/219/24 - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з моменту складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.12.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя Т.А. Верхогляд