Рішення

від 27.11.2024 по справі 904/2775/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2024м. ДніпроСправа № 904/2775/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Перової О.В., за участю секретаря судового засідання Богатинського Є.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальні технології майбутнього", 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 1, офіс 211, код ЄДРПОУ 41835427

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", 49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7, код ЄДРПОУ 00659101

про стягнення 1 392 200,00 грн заборгованості за поставлений товар, 57 965,01 грн інфляційних втрат, 36 448,71 грн 3% річних, 31 544,30 грн пені

та

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", 49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7, код ЄДРПОУ 00659101

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальні технології майбутнього", 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 1, офіс 211, код ЄДРПОУ 41835427

про стягнення штрафу у розмірі 393 600,00 грн та пені у розмірі 171 453,00 грн за неналежне виконання умов договору поставки

Представники:

від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): Сінькова Юлія Костянтинівна, адвокат

від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): Кириченко Євген Вікторович, адвокат

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобальні технології майбутнього" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" заборгованості у розмірі 1 518 158,02 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу становить 1 392 200,00 грн, інфляційне збільшення - 57 965,01 грн, 3 % річних - 36 448,71 грн, сума пені - 31 544,30 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 40 000,00 грн та судові витрати у розмірі 18 218,00 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/2775/24 визначено суддю Бондарєва Едуарда Миколайовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.08.2024.

22.07.2024 Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальні технології майбутнього" штраф у розмірі 393 600, 00 грн за непоставку товару в строк, пеню у розмірі 171 453,00 грн за порушення строків поставки товару та понесені судові витрати.

Розпорядженням керівника апарату від 05.09.2024 № 421 був призначений повторний автоматизований розподіл матеріалів справи у зв`язку із тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Бондарєва Е.М.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/2775/24 визначено суддю Перову Олену Володимирівну, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 прийнято справу № 904/2775/24 до розгляду, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.10.2024 об 11 год 00 хв.

Також ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 прийнято зустрічний позов до розгляду разом із первісним позовом та призначено його розгляд у судовому засіданні на 02.10.2024 об 11 год 00 хв.

17.09.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача (за первісним позовом) надійшло клопотання про повернення позовної заяви.

17.09.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача (за первісним позовом) надійшов відзив на позовну заяву. В своєму відзиві відповідач зазначає, що долучені позивачем до позовної заяви видаткові накладні та рахунки на оплату № 26 від 14.10.2022, № 26-1 від 28.11.2022, № 37 від 05.12.2022, № 2 від 06.01.2023, експрес-накладні № 59000876904605, № 59000893560611, № 59000897267182, № 59000913754361 не містять коду товару згідно УКТ ЗЕД, що є обов`язковим реквізитом зазначених документів в силу приписів п. 4.2. договору. Відповідач звертає увагу на пункт 11.1. договору, згідно якого сторони домовилися, що прострочені замовником грошові зобов`язання, передбачені даним договором, повинні виконуватися без урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюється до нуля відсотків. Також відповідач заперечує щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00грн, оскільки вважає такий розмір надмірним, нерозумним та спрямованим виключно на додаткове штучне збагачення позивача.

23.09.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача (за первісним позовом) надійшли заперечення на клопотання про повернення позовної заяви.

23.09.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача (за первісним позовом) надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що в доданих до позову податкових накладних, складених позивачем за фактом здійснених поставок товару відповідачу, а саме: № 2 від 14.10.2022, № 11від 28.11.2022, № 1 від 05.12.2022, № 1 від 06.01.2023 у відповідності до вимог ПКУ позивачем вказаний обов`язковий в даному випадку реквізит - код товару за УКТ ЗЕД- 8541 - Напівпровідникові прилади (наприклад діоди, транзистори, напівпровідникові перетворювачі).

24.09.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача (за первісним позовом) надійшли заперечення на відповідь на відзив.

25.09.2024 до суду від відповідача (за зустрічним позовом) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву. Відповідач зазначає, що представник ПАТ "ДТРЗ" , посилаючись на заявку № 15-01/1655 від 31.10.2022 на 1000 шт. діодів за ціною 1640,00 грн, вказує про несвоєчасну поставку товару, яка відбулась згідно видаткових накладних № 26-1 від 28.11.2022, № 37 від 05.12.2022, № 2 від 06.01.2023 за новою Специфікацією № 2, затвердженою додатковою угодою № 1 від 28.11.2022, про що свідчать дати поставки та нова ціна товару. Заявки на ці партії товару подавались покупцем в усній формі. Поставка за специфікацією № 1, що є додатком № 1 від 13.10.2022 до Договору № 3220 від 13.10.2022 була здійснені згідно видаткової накладної № 26 від 14 жовтня 2022 - Діоди ДП 161-200-12 УХЛ2 ЖД у кількості 400 шт. за ціною 1640,00 грн без ПДВ. Також відповідач звертає увагу на те, що додатковою угодою № 1 від 28.11.2022 сторони погодили, що специфікація № 1 втрачає чинність з дати підписання додаткової угоди № 1 і в подальшому виконанню не підлягає, без будь-яких претензій, зауважень, а оскільки специфікація № 1 втратила чинність та була закрита, то і заявки за нею № 15-01/1655 від 31.10.2022 на 1000 шт. діодів за ціною 1640,00 грн була закрита на суму поставки у розмірі 787 200, 00 грн в т.ч. ПДВ 20% - 131 200, 00 грн.

26.09.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача (за первісним позовом) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальні технології майбутнього" адвоката Сінькової Юлії Костянтинівни надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи "vkz.court.gov.ua", яке було задоволено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024.

В підготовче засідання з`явились представники сторін.

Представник відповідача (за первісним позовом) в судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату. У підготовчому засіданні постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 06.11.2024 об 11 год 00 хв.

07.10.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача (за первісним позовом) надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в якій просить суд зустрічну позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

21.10.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача (за первісним позовом) надійшли заперечення на відповідь на відзив за зустрічним позовом, в яких просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача (за первісним позовом) про повернення позовної заяви, повернуто без розгляду заперечення позивача (за первісним позовом) на клопотання відповідача (за первісним позовом) про повернення позовної заяви, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання 12.11.2024 о 12:00 год.

У судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 27.11.2024 об 11год 30хв.

У судове засідання 27.11.2024 з`явились представники позивача та відповідача.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 27.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

13.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобальні технології майбутнього» (далі - постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (далі - замовник) укладено договір про закупівлю № 22320 згідно протоколу засідання ТК ПрАТ «ДТРЗ» щодо розгляду пропозицій учасників процедури електронних торгів Відкриті торги «Аукціон» № 151 від 23.08.22/12.09.22р., електронні торги № UA-2022-08-10-001503-a.

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність замовника товар, найменування, марка й кількість якого вказується в специфікації (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому Договорі.

Найменування(асортимент) Товару: Діоди до тепловозу 2ТЕ116 (пункт 1.2. договору).

Кількість Товару: згідно специфікацій (пункт 1.3. договору).

Ціна товару, що поставляється за договором вказана в специфікації (пункт 1.4. договору).

Відповідно до пункту 3.1. договору загальна сума (ціна) договору складає 3 936 00,00грн (три мільйони дев`ятсот тридцять шість тисяч гривень 00коп), в т.ч. 20 % ПДВ 656 000,00 грн (шістсот п`ятдесят шість тисяч гривень 00 коп).

Ціна договору може бути змінена за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди (пункт 3.2. договору).

Поставка товару здійснюється партіями, не пізніше 5 календарних днів з дня отримання постачальником письмової заявки замовника (за допомогою факсимільного зв`язку, телеграмою, або шляхом передачі на e-mail пошту Постачальника, яка зазначена в розділі 15 договору). Кількість та асортимент партії товару визначається в заявці замовника (пункт 5.1. договору).

Передача товару замовнику здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість партії товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством України. Разом з видатковою накладною постачальник зобов`язується надати замовнику 1 (один) екземпляр товарно-транспортної накладної, документи, визначені п. 2.2. Договору, та за необхідності документи, визначені п. 6.3.6. даного договору (пункт 5.2. договору).

Відповідно пункту 5.5. договору умови поставки: DDP, відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс-2010», транспортом та за рахунок постачальника. Місце поставки (передачі) товару: Україна, 49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7 (склад Замовника).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором (пункт 7.1. договору).

У разі не поставки товару в строк або поставки товару не в повному обсязі, заявленому замовником, замовник має право стягнути з постачальника штраф у розмірі 20 % (двадцять відсотків) від вартості не своєчасно поставленого або непоставленого товару (пункт 7.2. договору).

За порушення строків поставки товару з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 % відсотка від вартості товару, з якого допущено прострочення поставки за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. При цьому замовник має право стягнути збитки з постачальника в повному розмірі понад неустойку (штраф, пеня) (пункт 7.4. договору).

У разі порушення строків оплати Замовник сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,01% від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня (пункт 7.5. договору).

Згідно з пунктом 11.1. сторони погодилися, що текст договору, будь-які матеріали, інформація та відомості, які стосуються договору, є конфіденційними і не можуть передаватися третім особам без попередньої письмової згоди іншої сторони договору, крім випадків, коли таке передавання пов`язане з одержанням офіційних дозволів, документів для виконання договору або оплати податків, інших обов`язкових платежів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством, яке регулює зобов`язання сторін договору. Сторони домовилися, що прострочені замовником грошові зобов`язання, передбачені даним договором, повинні виконуватися без урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюється до нуля відсотків.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.01.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (в редакції додаткової угоди № 2 від 30.12.2023 до договору про закупівлю).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали справи не містять доказів того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.

До договору поставки сторонами підписана специфікація № 1 від 13.10.2022 на загальну суму 3 936 000,00грн (а.с.35 зі зворотної сторони, том 1).

У специфікації № 1 до договору від 13.10.2022 сторони визначили кількість товару: діоди до тепловозу 2ТЕ116, ДЛ-161-200-12 УХЛ2 ЖД виробника ТОВ «Елемент перетворювач», Україна, у кількості 2000 штук за ціною 1 640,00 грн без ПДВ.

28.11.2022 сторони керуючись статтею 188 ГК України, статтями 205, 654 ЦК України, уклали додаткову угоду № 1 до Договору про закупівлю № 22320 від 13.10.2022, відповідно до умов якої:

1. Поставка за Специфікацією № 1 за Договором про закупівлю № 22320 від 13.10.2022 р. виконана на 787 200,00 грн. (сімсот вісімдесят сім тисяч двісті гривень грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 131 200,00 грн. (сто тридцять одна тисяча двісті грн. 00 коп.) і подальшому виконанню не підлягає.

2. Прийняти до виконання Специфікацію № 2 (Додаток № 2 до Договору про закупівлю № 22320 від 13.10.2022 р.) від 28 листопада 2022 р. на загальну суму 3 135 600 ,00 грн. (три мільйони сто тридцять п`ять тисяч шістсот гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 522 600,00 грн. (п`ятсот двадцять дві тисячі шістсот гривень 00 коп.).

3. Специфікація №1 втрачає чинність з дати підписання даної додаткової угоди і подальшому виконанню не підлягає.

4. Викласти пункт 3.1. Договору про закупівлю № 22320 від 13.10.2022 в наступній редакції:

«Загальна сума Договору про закупівлю складає: 3 922 800,00 грн. (три мільйони дев`ятсот двадцять дві тисячі вісімсот гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 653 800,00 грн. (шістсот п`ятдесят три тисячі вісімсот гривень 00 коп.).

5. Всі інші умови вищевказаного Договору № 22320 від 13.10.2022 р. залишаються незмінними і Сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

6. Дана Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору про закупівлю № 22320 від 13.10.2022 року.

7. Дана Додаткова угода укладена у двох оригінальних примірниках, українською мовою (по одному для кожної сторони), що мають однакову юридичну силу, і набирає чинності з моменту підписання Сторонами.

До договору поставки сторонами підписана специфікація № 2 від 28.11.2022 на загальну суму 3 135 600,00грн (а.с.216, том 1).

У специфікації № 2 до договору від 13.10.2022 сторони визначили кількість товару: діоди ДЛ-161-200-12 УХЛ2 ЖД, Україна, у кількості 1340 штук за ціною 1 950,00 грн без ПДВ.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобальні технології майбутнього» поставило, а Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" прийняло товар на загальну суму 2 659 200,00грн, що підтверджується видатковими накладними:

- № 26 від 14.10.2022 - Діоди ДП 161-200-12 УХЛ2 ЖД у кількості 400 шт. за ціною 1640,00 грн. без ПДВ, загальна сума складає 787 200,00 грн., в т.ч. ПДВ- 131 200, 00 грн. Товар був переданий компанією з логістики ТОВ «НОВА ПОШТА» згідно експрес-накладної № 59000876904605 від 15.10.2022 з датою поставки 17.10.2022, сертифікат якості № 29 від 20.09.2022 (а.с.39-41, том 1);

- № 26-1 від 28.11.2022 - Діоди ДП 161-200-12 УХЛ2 ЖД у кількості 250 штук за ціною 1 950,00 грн без ПДВ, загальна сума складає 585 000,00 грн, в т.ч. ПДВ- 97 500,00грн. Товар був переданий компанією з логістики ТОВ «НОВА ПОШТА» згідно експрес-накладної № 59000893560611 від 24.11.2022 з датою поставки 25.11.2022, сертифікат якості № 42 від 25.11.2022 (а.с.45-46, 48, том 1);

- № 37 від 05.12.2022 - Діоди ДП 161-200-12 УХЛ2 ЖД у кількості 250 штук за ціною 1 950,00 грн без ПДВ, загальна сума складає 585 000,00 грн, в т.ч. ПДВ- 97 500,00 грн. Товар переданий компанією з логістики ТОВ «НОВА ПОШТА» згідно експрес-накладної № 59000897267182 від 02.12.2022 з датою поставки 03.12.2022, сертифікат якості № 45 від 02.12.2022 (а.с.51-52, 54, том 1);

- № 2 від 06.01.2023 - Діоди ДП 161-200-12 УХЛ2 ЖД у кількості 300 шт. за ціною 1 950,00 грн без ПДВ, загальна сума складає 702 00,00 грн, в т.ч. ПДВ- 117 000, 00 грн. Товар переданий компанією з логістики ТОВ «НОВА ПОШТА» згідно експрес-накладної № 59000913754361 з датою поставки 06.01.2022, сертифікат якості № 1 від 05.01.2023 (а.с. 56-57, 60, том 1).

Також позивачем виставлені відповідачу рахунки на оплату № 26 від 14.10.2022 на суму 787 200,00грн, № 26-1 від 28.11.2022 на суму 585 000,00грн, № 37 від 05.12.2022 на суму 585 000,00грн, № 2 від 06.01.2023 на суму 702 000,00грн (а.с.44, 47, 55, 70, том 1).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобальні технології майбутнього" зареєструвало 28.10.2022 податкову накладну № 2 від 14.10.2022, 06.06.2024 податкову накладну № 11 від 28.11.2022, 28.08.2023 податкову накладну № 1 від 05.12.2022 та 08.08.2023 податкову накладну № 1 від 06.01.2023.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням зобов`язань за договором в частині оплати поставленого товару, позивач просить стягнути основний борг у розмірі 1 392 200,00 грн, інфляційне збільшення - 57 965,01 грн, 3 % річних - 36 448,71 грн та суму пені - 31 544,30 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач подав зустрічний позов про стягнення з позивача на свою користь штрафу у розмірі 393 600,00 грн за непоставку товару в строк та пені у розмірі 171 453,00 грн за порушення строків поставки товару за договором про закупівлю № 22320 від 13.10.2022.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог за первісним позовом та задоволення позовних вимог у повному обсязі за зустрічним позовом з огляду на таке.

Предметом доказування у даній справі по первісному позову є встановлення обставин укладення договору поставки, строк дії договору, умови поставки товару, строк та порядок оплати за товар, наявність прострочки щодо оплати, періоди прострочення оплати, наявність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору поставки виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (частини перша, друга статті 691 ЦК України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У встановлений договором строк - 45 календарних днів з дати поставки товару на склад покупця (п.4.2. договору) - відповідач свої зобов`язання з оплати поставленого товару не виконав.

Строк оплати за поставлений товар за видатковими накладними № 26 від 17.10.2022 настав 01.12.2022, № 26-1 від 28.11.2022 - 06.06.2024, № 37 від 05.12.2022 - 28.08.2023 та № 2 від 06.01.2023 - 08.08.2023.

У період з 18.01.2022 по 18.06.2024 відповідачем частково сплачено заборгованість за поставлений позивачем товар у розмірі 1 267 000,00грн з ПДВ, що підтверджується банківською випискою АТ КБ «Приватбанк» та платіжними інструкціями № 1646 від 15.05.2023 на суму 50 000,00грн (згідно рахунку №26 вiд 14.10.2022), № 713 від 15.11.2022 на суму 465 000,00 грн (згідно рахунку № 26 вiд 14.10.2022), № 1901 від 29.05.2023 на суму 50 000,00 грн (згідно рахунку № 26-1 вiд 28.11.2022).

Доказів оплати поставленого товару станом на дату звернення з позовом та на день прийняття рішення у справі відповідач суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.

Згідно зі статтями 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 1 392 200,00грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд відхиляє заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог стосовно обов`язку з оплати поставленого товару лише за умови виконання постачальником умов пункту 4.2. договору, а саме, зазначення коду товару згідно УКТ ЗЕД в рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, податковій накладній.

Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що надані первинні документи, що складені між позивачем та відповідачем в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є такими, що підтверджують здійснення господарських операцій по постачанню позивачем відповідачу товару.

Так, у податковій накладній в окремих рядках зазначаються обов`язкові реквізити, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

У доданих до позову податкових накладних, які були складені позивачем за фактом здійснених поставок товару відповідачу, а саме: № 2 від 14.10.2022, № 11 від 28.11.2022, № 1 від 05.12.2022, № 1 від 06.01.2023 у відповідності до вимог Податкового кодексу України позивачем вказаний обов`язковий реквізит - код товару за УКТ ЗЕД- 8541 (а.с.43, 50, 53, 58).

Отже в податкових накладних позивач визначав код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, видаткові накладні сторонами підписані без будь-яких заперечень та зауважень. Претензій щодо складання видаткових накладних відповідач не висловив.

Крім того, товар за видатковою накладною прийнято у позивача без будь-яких зауважень до оформлення цих накладних, про що свідчить підпис представника відповідача на кожній видатковій накладній, а отже товар вважається прийнятим покупцем. Будь-яких зауважень чи претензій щодо кількості поставленого товару чи щодо його якості відповідачем пред`явлено не було, відсутні також будь-які листи відповідача на адресу позивача з проханням надати інший пакет товаросупроводжувальної документації.

Отже відповідач факт здійснення поставки товару, який підтверджений належним чином оформленими первинними документами (видатковою накладною) не спростував, строк відтермінування оплати товару сплив, а відтак, обов`язок відповідача щодо оплати товару настав, тому заперечення відповідача є безпідставними.

Щодо стягнення пені у розмірі 31 544,30грн за період з 02.12.2022 по 24.06.2024, інфляційних втрат у розмірі 57 965,01грн за період з грудня 2022 по травень 2024 та 3 % річних у розмірі 36 448,71грн за період з 02.12.2022 по 24.06.2024.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина перша статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.5. договору передбачено, що у разі порушення строків оплати, замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,01% від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач покликається на те, що у пункті 11.1. договору сторони домовилися, що прострочені замовником грошові зобов`язання, передбачені даним договором, повинні виконуватись без урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюються до нуля відсотків.

Суд критично оцінює вказане твердження відповідача, оскільки стаття 625 Цивільного кодексу України не надає сторонами права та можливості встановлювати розмір інфляційних втрат, напроти, вказана норма імперативним чином встановлює, що на вимогу кредитора боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Слід відзначити, що закріпивши принцип свободи договору у Цивільному кодексі України, законодавець також визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, зокрема, всупереч принципам справедливості, добросовісності, розумності.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібний висновок сформульований в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Із змісту частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка не містить застережень щодо можливості встановлення у договорі інших положень, окрім як визначення іншого розміру процентів річних від простроченої суми, та суті спірних відносин випливає, що відповідна норма має імперативний характер, що спрямована на захист майнового права та інтересу кредитора. Зміст норми можна вважати диспозитивним лише в контексті наділення учасників правовідносин свободою вибору щодо розміру процентів річних. Наведене свідчить про неможливість формулювання у договорі альтернативного правила, що анулює (скасовує, відміняє) відповідне право кредитора та виключає можливість прямого застосування норми частини другої статті 625 Цивільного кодексу України у разі наявності факту прострочення виконання грошового зобов`язання.

Тобто на свій розсуд сторони можуть лише зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Але, відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України, сторони не можуть, реалізуючи наявну свободу у визначенні умов договору, відступити повністю від положень частини другої статті 625 цього Кодексу, змінити зміст відповідного правила та уникнути настання відповідальності за цієї статтею, домовившись про відсутність у кредитора взагалі права вимагати сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також процентів річних за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 09.09.2020 у справі № 904/3260/19 та від 25.05.2021 у справі № 904/2112/20).

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем, під час якої враховано таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Контррозрахунок відповідачем не наданий.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з нього пені та інфляційних втрат за вказані вище періоди заявлено позивачем обґрунтовано. Перевіривши розрахунок позивача в цій частині, суд приходить до висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню, а саме, в частині стягнення пені у розмірі 31 544,30грн. (з врахуванням частини шостої статті 232 ГК України) та інфляційних втрат у розмірі 57 965,01 за зазначені вище періоди.

Водночас щодо стягнення розміру процентів річних відповідно до пункту 11.1 договору суд звертає увагу, що як вже зазначалося, за змістом статті 625 Цивільного кодексу України сторони можуть на власний розсуд визначити інший розмір процентів річних. Займенник "інший" в українській мові має значення означального, тобто вказує на ознаку, але не називає її і розуміється як такий, який відрізняється від названого, даного, встановленого і таке інше. У цьому випадку проценти визначені у договорі є відмінними від встановлених у статті 3%. Тобто 3% - розмір, який застосовується у випадку, коли сторони не визначили у договорі відповідного розміру. Водночас сторони вільні у визначенні відмінного від трьох процентів розміру, щодо якого вони дійшли згоди та зазначили його у договорі. Ключовим є сам факт застосування положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та встановлення погодженого розміру, у тому числі якщо він становить 0%.

Положення спірного договору погоджене сторонами та викладене саме у формі встановлення розміру процентів річних (0%).

Оскільки частина друга статті 625 Цивільного кодексу України надає можливість самостійного визначення розміру процентів річних від простроченої суми і дійшовши згоди щодо нього, сторони реалізували таке право у такому значенні, щодо якого у них не виникло заперечень. Отже відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України сторони у договорі визначили інший розмір процентів річних - 0%, що узгоджується із принципом свободи договору.

З урахуванням викладеного, положень статей 627, 628 Цивільного кодексу України, приймаючи до уваги, що сторони визначили інший розмір процентів річних, ніж передбачено частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, а саме: 0% річних, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 36 448,71 за вказаний період є необґрунтованими та безпідставними, а тому в цій частині заявлених позовних вимог задоволенню не підлягають.

Щодо вимог за зустрічним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальні технології майбутнього" на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" штрафу у розмірі 393 600,00грн та пені у розмірі 171 453,00грн за порушення строків поставки товару.

Предметом доказування за зустрічним позовом у справі є встановлення обставин для застосування відповідальності за неналежне виконання умов договору в частині поставки замовленого товару.

13.10.2022 Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобальні технології майбутнього" (далі - постачальник) укладено договір про закупівлю № 22320, відповідно до умов пункту 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність замовника товар, найменування, марка й кількість якого вказується в специфікації (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому Договорі.

У пункті 5.1. договору сторони узгодили, що поставка товару здійснюється партіями, не пізніше 5 календарних днів з дати отримання постачальником письмової заявки замовника (за допомогою факсимільного зв`язку, телеграмою, або шляхом передачі на е-mail пошту постачальника, зазначену у розділі 15 Договору). Кількість та асортимент партії товару визначається в заявці замовника.

З боку ТОВ "Глобальні технології майбутнього" комунікація здійснювалася за допомогою електронної пошти, вказаної в договорі, а саме: E-mail gtf.office.2021@gmail.com, ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" - через електронну пошту mail@ dtrz.com.ua.

31.10.2023 ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на електронну пошту ТОВ "Глобальні технології майбутнього" надіслана заявка № 15-01/1655 на поставку згідно з договором № 22320 від 13.10.2022 (а.с.155 зі звороту, том 1). Факт отримання цієї заявки ТОВ "Глобальні технології майбутнього" не заперечується.

ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" зазначає, що відповідно до умов пункту 5.1. договору поставка товару повинна була здійснена до 07.11.2022 включно.

На виконання заявки ТОВ "Глобальні технології майбутнього" здійснило поставку товару ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" за видатковими накладними № 26-1 від 28.11.2022 на загальну суму 585 000,00грн, № 37 від 05.12.2022 на загальну суму 585 000,00грн та № 2 від 06.01.2023 на загальну суму 702 000,00грн.

Сторонами не заперечується укладання договору про закупівлю № 22320 від 13.10.2022 та додаткової угоди № 1 від 28.11.2022, які були підписані сторонами без будь яких зауважень.

28.07.2023 сторонами підписано Специфікацію №20 до договору про поставку товару на суму 3600000,00 грн протягом 20 календарних днів з дати направлення покупцем сканкопії замовлення на електронну адресу продавця. У Специфікації передбачено, що оплата продукції, поставленої на склад покупця, здійснюється після надання оригіналу рахунку покупцеві протягом 45 календарних днів. Пакет документів з товаром: рахунок, накладна, документ, що підтверджує якість продукції.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Глобальні технології майбутнього" здійснило поставку ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" товара на суму 2 659 200,00грн, за який останній частково сплатив суму у розмірі 1 267 000,00грн (за видатковою накладною № 26 сплачено 15.11.2022 суму у розмірі 465 000,00грн, 15.05.2023 - 50 000,00грн, за видатковою накладною № 26-1 сплачено 29.05.2023 у розмірі 50 000,00грн, за видатковою накладною № 37 не сплачено, за видатковою накладною № 2 сплачено 21.12.2023 повністю суму 702 000,00грн).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За порушення строків поставки товару з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 % відсотка від вартості товару, з якого допущено прострочення поставки за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. При цьому замовник має право стягнути збитки з постачальника в повному розмірі понад неустойку (штраф, пеня) (пункт 7.4. договору).

У разі не поставки товару в строк або поставки товару не в повному обсязі, заявленому замовником, замовник має право стягнути з постачальника штраф у розмірі 20 % (двадцять відсотків) від вартості не своєчасно поставленого або непоставленого товару (пункт 7.2. договору).

Згідно зі статтею 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі сплином якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Період, за який нараховується пеня, має визначені часові межі - початок та кінець періоду (граничні строки) її нарахування, який, зазвичай, може бути пов`язаний з певною календарною датою або подією, що неминуче має настати.

Невиконання умов договору щодо несвоєчасної поставки товару ТОВ "Глобальні технології майбутнього" підтверджується матеріалами справи, заявлено правомірно, підлягає стягненню з ТОВ "Глобальні технології майбутнього" на користь ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод".

ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" покликається на те, що підписавши додаткову угоду № 1 від 28.11.2022, сторони змінили загальну кількість товару, яка підлягає поставці за спірним договором та вартість за одиницю такого товару та звертає увагу суду на те, що додатковою угодою №1 до спірного договору не визначено, що заявка на поставку №15-01/1655 від 31.10.2022 є такою, що не підлягає подальшому виконанню, а сама заявка на поставку №15-01/1655 від 31.10.2022 не містить посилання на специфікацію №1.

За умовами пункту 5.1. договору сторони узгодили порядок направлення постачальнику письмової заявки, а також строк поставки замовленого товару.

За умовами договору поставка товару здійснюється протягом 5 календарних днів з дня отримання постачальником письмової заявки замовника. Договором не передбачено надання усних заявок замовника, тому суд не приймає до уваги посилання ТОВ "Глобальні технології майбутнього" на те, що поставки за видатковими накладними №26-1 від 28.11.2022, №37 від 05.12.2022, №2 від 06.01.2023 відбувались за усними заявками ПАТ «ДТРЗ».

Оскільки 31.10.2022 ПАТ " Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" надіслав ТОВ "Глобальні технології майбутнього" заявку № 15-01/1655, поставка товару повинна бути здійснена до 07.11.2024.

Тож неналежне виконання умов договору щодо поставки товару з вини ТОВ «Глобальні технології майбутнього» підтверджується матеріалами справи.

У зв`язку з тим, що ТОВ "Глобальні технології майбутнього" допустило порушення умов укладеного договору та не поставило у встановлений пунктом 5.1. договору на адресу ПАТ "ДТРЗ" товар, ПАТ "ДТРЗ" нарахував штраф у розмірі 393 600,00грн (за непоставку товару у строк) та пеню у розмірі 171 453,00 грн (за порушення строків поставки товару) згідно пунктів 7.2., 7.4. договору правомірно.

Позивачем за зустрічним позовом поданий детальний розрахунок штрафу та пені (ціни позову) (а.с.151, том 1).

Контррозрахунок відповідачем за зустрічним позовом не надано.

Перевіривши розрахунок позивача, суд доходить висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині заявлених вимог про стягнення штрафа у розмірі 393 600,00грн та пені у розмірі 171 453,00грн за порушення строків поставки товару підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (1 518 158,02грн), то позивач за первісним позовом повинен був сплатити судовий збір у розмірі 18 217,90грн.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 18 218,00грн, про що свідчить платіжна інструкція № 2075 від 24.06.2024. Тому поверненню з Державного бюджету України підлягає 0,10грн.

Отже позивачем за первісним позовом під час звернення з позовом до суду сплачена сума судового збору у більшому розмірі, яка повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір").

Суд не вирішує питання повернення судового збору, оскільки клопотання про його повернення позивачем не надавалось.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на відповідача за первісним позовом у розмірі 18 217,90грн.

Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (565 053,00грн), то позивач за первісним позовом повинен був сплатити судовий збір у розмірі 6 780,64грн.

За подання позовної заяви позивач за зустрічним позовом сплатив судовий збір у розмірі 6 780,64грн, про що свідчить платіжна інструкція № 2520 від 16.07.2024.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на відповідача за зустрічним позовом у розмірі 6 780,64грн.

Щодо витрат позивача (за первісним позовом) на професійну правничу допомогу.

Приписами пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною першою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже з положень наведених норм випливає, що визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00грн позивач (за первісним позовом) надав суду:

- договір про надання правової (правничої) допомоги від 17 червня 2024 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобальні технології майбутнього" (клієнт) та адвокатом Сіньковою Юлією Костянтинівною (адвокат);

- ордер серії АН № 1445860 від 24.06.2024;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5660 від 02.07.2022;

- акт № 19 приймання-передачі наданих послуг від 24.06.2024 за договором про надання правової (правничої) допомоги від 17.06.2024;

- платіжну інструкцію № 2074 від 17.06.2024 на суму 30 000,00 грн (передплата за юридичні послуги згідно рахунку № 19 від 17.06.2024 без ПДВ).

Так, за умовами пункту 1.1 договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до підпунктів 3.1.1. - 3.1.3. пункту 3.1. договору правова допомога надається шляхом усного та письмового консультування з правових питань; розробки, складання та аналізу необхідних для виконання договору правових документів, запитів, заяв, скарг, претензій, клопотань, договорів, позовів, відзивів, заперечень, доповнень, інших процесуальних документів тощо; здійснення повноважень, передбачених цивільним, господарським, адміністративним, кримінальним процесуальним законодавством України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Для виконання договору клієнт наділяє адвоката правом підпису всіх без винятку документів, які отримуються, видаються, подаються, складаються, оформлюються від імені та в інтересах клієнта, зокрема, але не виключно заяв, позовних заяв, скарг, клопотань, та будь-яких інших процесуальних документів, передбачених чинним законодавством, та отримання документів, виданих за запитом або рішенням суду в інтересах клієнта (довідок, витягів з державних реєстрів тощо) (пункт 3.3. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (пункт 6.1. договору).

17.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобальні технології майбутнього" (клієнт) та адвокатом Сіньковою Юлією Костянтинівною (адвокат) укладена додаткова угода № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 17.06.2024, яка визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвоката за надання правової допомоги клієнту, вартість послуг (а.с.215, том 1).

З акту № 19 приймання-передачі наданих послуг від 24.06.2024 за договором про надання правової (правничої) допомоги від 17.06.2024 убачається, що адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу, вартість якої становить 40 000,00грн, а саме:

- вивчення матеріалів договору № 22320 від 13.10.2022, усна юридична консультація -

5 000,00грн;

- складання позовної заяви адвокатом, підготовка доказів - 12 000,00грн;

- розрахунок суми інфляційних втрат, пені, 3 % річних - 8 000,00грн;

- направлення позову з додатками суду та відповідачу - 5 000,00грн;

- участь адвоката в судових засіданнях в Господарському суді Дніпропетровської області в режимі ВКЗ (до 3 засідань) - 10 000,00грн.

Правова допомога надана якісно та в повному обсязі, сторони взаємних претензій не мають.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватись на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат (правовий висновок викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, коли на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок наведений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

У даному випадку витрати позивача на правничу допомогу були неминучі і понесені вони у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору та вимог закону і його недобросовісною поведінкою.

За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 16.06.2022 року у справі № 873/244/21, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, в іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору.

Відповідач (за первісним позовом) заперечує щодо витрат на правничу професійну допомогу, вважає такий розмір надмірним, нерозумним та спрямованим виключно на додаткове штучне збагачення позивача.

Судом здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих адвокатом послуг, що наведений в акті № 19 приймання-передачі наданих послуг від 24.06.2024 за договором про надання правової (правничої) допомоги від 17.06.2024 та встановлено, що вартість деяких складових послуг адвоката є завищеною, не відповідає принципу співмірності та розумності.

Так, не відповідає принципу розумності й співмірності визначена адвокатом вартість таких послуг, як вивчення матеріалів договору № 22320 від 13.10.2022, підготовка доказів, розрахунок суми інфляційних втрат, пені, 3 % річних, оскільки зазначені послуги входять до складу такої послуги як складання позовної заяви адвокатом.

Що стосується участі адвоката у судових засіданнях в Господарському суді Дніпропетровської області в режимі ВКЗ (до 3 засідань) вартість яких складає 10 000,00грн, то слід зазначити, що засідання - 02.10.2024, 06.11.2024, 12.11.2024, відбувалися протягом 21 хв, 21 хв, 60 хв відповідно. Тож заявлена позивачем до стягнення сума 10 000,00грн за участь у 3-х судових засіданнях є обґрунтованою.

Ураховуючи викладене, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00грн.

Відповідно до частин одинадцятих статей 238 та 129 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню частково, за зустрічним позовом - у повному обсязі, суд доходить висновку про здійснення зустрічного зарахування сум, що підлягають стягненню за первісним та зустрічним позовами наступним чином:

зарахувати зустрічні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобальні технології майбутнього» про стягнення штрафу у розмірі 393 600, 00 грн за непоставку товару в строк, пені у розмірі 171 453,00 грн за порушення строків поставки товару та судового збору у розмірі 6 780,64грн в рахунок погашення частини первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобальні технології майбутнього» до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення заборгованості у розмірі 1 392 200,00грн, інфляційних втрат у розмірі 57 965,01грн, пені у розмірі 31 544,30грн, судового збору у розмірі 18 217,90грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00грн.

Після проведення зустрічного зарахування грошових сум та судових витрат (судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу), що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами слід стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобальні технології майбутнього» заборгованість у розмірі 916 656,31грн та судові витрати у розмірі 41 437,26грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобальні технології майбутнього» до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення 1 392 200,00 грн заборгованості за поставлений товар, 57 965,01 грн інфляційних втрат, 36 448,71 грн 3% річних, 31 544,30 грн пені задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", 49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7, код ЄДРПОУ 00659101 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальні технології майбутнього", 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 1, офіс 211, код ЄДРПОУ 41835427 заборгованість у розмірі 1 392 200,00грн, інфляційні втрати у розмірі 57 965,01грн, пеню у розмірі 31 544,30грн, судовий збір у розмірі 18 217,90грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00грн.

В решті заявлених позовних вимог за первісним позовом відмовити.

Зустрічні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальні технології майбутнього про стягнення штрафу у розмірі 393 600,00 грн та пені у розмірі 171 453,00 грн за неналежне виконання умов договору поставки задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальні технології майбутнього", 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 1, офіс 211, код ЄДРПОУ 41835427 на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", 49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7, код ЄДРПОУ 00659101 штраф у розмірі 393 600, 00 грн за непоставку товару в строк, пеню у розмірі 171 453,00 грн за порушення строків поставки товару та судовий збір у розмірі 6 780,64грн.

У порядку частин одинадцятих статей 238 та 129 ГПК України провести зустрічне зарахування сум, що підлягають стягненню за первісним та зустрічним позовами.

Зарахувати зустрічні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальні технології майбутнього" про стягнення штрафу у розмірі 393 600, 00 грн за непоставку товару в строк, пені у розмірі 171 453,00 грн за порушення строків поставки товару, судового збору у розмірі 6 780,64грн в рахунок погашення частини первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальні технології майбутнього" до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення заборгованості у розмірі 1 392 200,00грн, інфляційних втрат у розмірі 57 965,01грн, пені у розмірі 31 544,30грн, судового збору у розмірі 18 217,90грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00грн.

Після проведення зустрічного зарахування грошових сум та судових витрат (судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу), що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами:

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", 49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7, код ЄДРПОУ 00659101 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальні технології майбутнього", 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 1, офіс 211, код ЄДРПОУ 41835427 заборгованість у розмірі 916 656,31грн (дев`ятсот шістнадцять тисяч шістсот п`ятдесят шість гривень 31 коп) та судові витрати у розмірі 41 437,26грн (сорок одна тисяча чотириста тридцять сім гривень 26 коп).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.12.2024

Суддя О.В. Перова