Рішення

від 30.10.2024 по справі 908/1855/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/144/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2024 Справа № 908/1855/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1855/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Гагаріна (63440, Харківська область, Чугуївський район, с. Шелудківка, вул. Харківська, буд. 14, код ЄДРПОУ 30614605)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АГСОЛКО УКРАЇНА (юридична адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 159-Б; фактична адреса: 08141, Київська область, Бучанський район, с. Святопетрівське, вул. Індустріальна, буд 31, код ЄДРПОУ: 39681109)

про розірвання договору та стягнення коштів

за участю представників:

від позивача: Гетьман О.М., (в режимі відеконференції) ордер серія АХ № 1195398 від 28.06.2024

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Гагаріна з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АГСОЛКО УКРАЇНА про розірвання договору № 2886/001110 від 28.08.2021 та стягнути з ТОВ «АГСОЛКО УКРАЇНА» на користь ТОВ гривневий еквівалент 99000,00 доларів США у розмірі 4014450,00 гривень - основний борг. Також позивач просить стягнути з відповідача, окрім витрат зі сплати судового збору, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 22 000,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 03.07.2024 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1855/24 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 2886/001110 від 28.08.2021, на виконання умов якого ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна здійснено оплату 100 % загальної вартості договору. Проте відповідач, усупереч взятим на себе зобов`язанням ані станом на 29.12.2021 (кінцевий строк поставки товару - згідно п.4.1. Договору), ані після повної оплати покупцем вартості договору 31.01.2022, товар не поставив та у власність ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна не передав, що свідчить про істотне порушення продавцем умов договору. ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна звернулося до відповідача з листом-пропозицією від 28.05.2024 № 48 про розірвання договору та повернення грошових коштів, яка залишена відповідачем без виконання, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на приписи ст.ст.144, 147, 175, 188, 193, 197, 199, 202, 218, 224-226, 230-232, 234 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 538, 611-612, 614-615, 620, 623, 629, 651, 653, 693 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 04.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1855/24 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/144/24. Підготовче судове засідання призначено на 24.07.2024.

08.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Гагаріна надійшла заява про проведення судових засідань у справі № 908/1855/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 11.07.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми імені Гагаріна задоволено, вирішено всі судові засідання у справі №908/1855/24 призначити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 24.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 09.09.2024.

06.09.2024 позивачем подано суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: копію акту №3 прийому-передачі послуг з надання правничої допомоги від 24.07.2024, копія кредитового повідомлення, копії поштового опису відправлення 6340400154560 та роздруківки трекінгу Укрпошти, копії поштового опису відправлення 6340400154551 та роздруківки трекінгу Укрпошти, копії поштового опису відправлення 6340400154853 та роздруківки трекінгу Укрпошти, копії поштового опису відправлення 6340400154845 та роздруківки трекінгу Укрпошти.

Ухвалою суду від 09.09.2024 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суту призначено на 09.10.2024.

Ухвалою суду від 09.10.2024 оголошено перерву до 30.10.2024.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 30.10.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надали, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Ухвала суду від 04.07.2024 про відкриття провадження у справі № 908/1855/24 направлялася судом відповідачу на його електронну адресу та доставлено до електронної скриньки 04.07.2024, про що свідчить довідка Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.

Крім того, ухвали господарського суду Запорізької області у справі № 908/1855/24 опублікована на офіційному веб-сайті судової влади України.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження та відкладення розгляду у справі № 908/1855/24.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

В засіданні 30.10.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд

УСТАНОВИВ:

28.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО УКРАЇНА» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Гагаріна (покупець) укладено договір № 2886/001110 від 28.08.2021, за яким продавець зобов`язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити техніку, а саме: самоскид комерційна назва SІТRАК С7Н 6x4 - 21 м.куб., марка: SINОТRUК, модель: ZZ3256V384МЕ1 (далі - товар), в кількості 1 (одна) одиниця, технічні характеристики якого визначені у підписаній сторонами специфікації, що є невід`ємною частиною договору (п.п.1.1.1 п.1.1 Розділу 1 Договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору вартість товару, без урахування ПДВ, складає гривневий еквівалент 82500,00 доларів США, сума ПДВ складає гривневий еквівалент 16500,00 доларів США, загальна вартість товару, з урахуванням ПДВ, складає гривневий еквівалент 99000,00 доларів США, що підлягає сплаті по курсу перерахунку та є загальною вартістю договору.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що «курс перерахунку» - це курс продажу (АSК курс) долара США на момент закриття торгів на Українському міжбанківському валютному ринку (далі - УМВР) на день, що передує дню перерахування коштів по даному договору. Сторони погодили використовувати в якості довідкової інформації про курс продажу (АSК курс) долара США на момент закриття торгів на УМВР дані, опубліковані на сайті https://minfin.com.ua/ua/currency/mb/archive/ + 0,5 %. У разі відсутності доступу на сайт https://minfin.com.ua/ua/currency/mb/archive/ для отримання відомостей про курс продажу (АSК курс) долара США на момент закриття торгів на УМВР, сторони будуть використовувати відомості, зазначені у довідці, наданої банківською установою, в якій вони мають відповідні рахунки. На дату підписання договору гривневий еквівалент вартості товару з ПДВ складає 2679435,00 гривень.

Продавець гарантує, що товар, який поставляється за даним договором, є новим і знаходиться в робочому стані, розмитнений та сертифікований (п. 3.1. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що продавець передає товар покупцеві на умовах ЕХW (склад продавця: 08141, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Святопетрівське, вул. Індустріальна, 31) згідно з Інкотермс 2010 року протягом 120 (ста двадцяти) календарних днів після зарахування на поточний рахунок продавця 10 % від загальної вартості товару від покупця.

Згідно із пунктом 4.2. договору передання товару оформляється накладними на отримання товару та/або актами прийому-передачі товару, що підписуються уповноваженими представниками обох сторін. Товар приймається за кількістю, якістю та комплектацією. Після підписання накладних на отримання товару та/або актів прийому-передачі товару, в залежності від того, що сталося раніше, покупець може пред`явити продавцю претензії щодо кількості та комплектації товару. З моменту передання товару покупцю, він несе всі ризики випадкової втрати, пошкодження товару. Разом з товаром продавець передає покупцю акт прийому-передачі транспортного засобу, сертифікат відповідності та митну декларацію, акт огляду, транзитні номерні знаки.

Покупець набуває право власності на товар після одержання продавцем від покупця 100 % загальної вартості договору. З моменту передання товару покупцю, він несе всі ризики випадкової втрати, пошкодження товару (п. 4.3. договору).

Відповідно до пункту 4.4. договору до моменту 100 % оплати товар зберігається на складі продавця.

Також сторони погодили, що форс-мажорними обставинами є обставини, що унеможливлюють часткове або повне виконання однією стороною або обома сторонами умов дійсного договору. Форс-мажорні обставини включають: пожежу, викликану природними силами, повінь, землетрус і інші стихійні лиха, страйки, безладдя, блокаду, військові дії (в тому числі, але не виключно, проведення антитерористичних операцій, введення військового стану, надзвичайного стану), зміни графіку роботи заводу-виготовлювача, розклад руху кораблів, ембарго або інші обставини, що знаходяться поза контролем сторін і впливають на виконання ними своїх зобов`язань, крім того, до форс-мажорних обставин включаються дії державних органів щодо введення нормативних актів, які впливають на виконання договору (п.п. 6.1., 6.2. договору).

Військові дії (в тому числі, але не виключно, проведення антитерористичних операцій, введення військового стану та надзвичайного стану) вважаються підтвердженими, якщо зазначена інформація буде офіційно опублікована на будь - якому із сайтів: Рада національної безпеки та оборони України, Кабінет Міністрів України, Президент України (п. 6.3. договору).

Існування форс-мажорних обставин звільняє сторону, яка підпала під їх дію, тільки від відповідальності у вигляді штрафу та пені за невиконання зобов`язань за цим договором і лише на період дії таких форс-мажорних обставин, та не звільняє від обов`язку виконати свої зобов`язання (п. 6.4. договору).

Пунктом 6.6. договору передбачено, що якщо форс-мажорні обставини для однієї із сторін будуть продовжуватися більше 30 (тридцяти) календарних днів, кожна із сторін має право на розірвання цього договору за умови письмового повідомлення про це іншої сторони не пізніш як за 5 (п`ять) робочих днів до розірвання. При цьому сторони повинні здійснити взаєморозрахунки (оплатити поставлений до дії форс-мажорних обставин товар або повернути передплату за непоставлений товар) протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання такого повідомлення.

Договір набирає сили з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами умов цього договору (п. 9.1. договору).

28.08.2021 додатком № 1 до договору уповноваженими представниками відповідача та ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна було оформлено та підписано специфікацію, в якій визначено комплектацію та основні технічні характеристики товару.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 173 ГК України, що кореспондується із ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Виходячи із змісту правовідносин, що склалися між ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна та відповідачем, це є відносини з поставки товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 712 ЦК України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Нормою ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

За приписами ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як свідчать матеріали справи, 31.08.2021 на виконання умов пункту 5.1.1. договору ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна на підставі наданого продавцем рахунку на оплату від 31.08.2021 № 18025/001110 перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 267243,56 грн., тобто гривневий еквівалент 9900,00 доларів США (за курсом перерахунку на день сплати 1 долар США - 26,9943 грн.), що становило 10 % від загальної вартості договору, вказане підтверджується платіжною інструкцією № 1606 від 31.08.2021.

Таким чином, саме з цієї дати для відповідача починається перебіг строку виконання зобов`язань за договором, що відповідно до п. 4.1. договору становить 120 календарних днів, відтак спливає 29.12.2021.

08.11.2021 на підставі наданого продавцем рахунку на оплату від 08.11.2021 № 20869/001110 покупець перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 525012,00 грн., тобто гривневий еквівалент 20000,00 доларів США (за курсом перерахунку на день сплати 1 долар США - 26,2506 грн.), що становило 20,2 % від загальної вартості договору (підтверджується платіжною інструкцією № 1989 від 08.11.2021).

12.11.2021 згідно з платіжною інструкцією № 2019 від 12.11.2 11 ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 262800,00 грн., тобто гривневий еквівалент 10011,00 доларів США (за курсом перерахунку на день сплати 1 долар США - 26,2511 грн.), що становило 10,1 % від загальної вартості договору.

Отже, до кінцевого строку поставки товару (до 29.12.2021) покупцем було перераховано продавцю гривневий еквівалент 39911,00 доларів США, що дорівнювало 1055055,56 грн. та становило 43 % від загальної вартості договору.

У подальшому, 06.01.2022 покупцем перераховано на розрахунковий рахунок продавця грошові кошти у розмірі 610000,00 грн., тобто гривневий еквівалент 22095,00 доларів США (за курсом перерахунку на день сплати 1 долар США -27,6080 грн.), що становило 22,3 % від загальної вартості договору (платіжна інструкція № 12 від 06.01.2022).

31.01.2022 відповідачем було надіслано ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна рахунок на оплату № 781/001110 та повідомлено покупця про необхідність остаточного розрахунку за договором № 2886/001110 від 28.08.2021.

Цього ж дня, 31.01.2022 ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 1067036,44 грн., тобто гривневий еквівалент 36994,00 долари США (за курсом перерахунку на день сплати 1 долар США - 28,8435 грн.), що становить 37,4 % від загальної вартості договору (підтверджується платіжною інструкцією № 126 від 31.01.2022).

Таким чином, станом на 31.01.2022 покупцем - ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна здійснено оплату 100 % загальної вартості договору - гривневого еквіваленту 99000,00 доларів США, що у підсумку дорівнювало 2732092,00 грн., отже умови договору покупцем було виконано у повному обсязі.

Проте продавець, усупереч взятим на себе зобов`язанням ані станом на 29.12.2021 (кінцевий строк поставки товару - згідно п.4.1. Договору), ані після повної оплати покупцем вартості договору 31.01.2022, товар не поставив та у власність ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна (відповідно до вимог п.4.3 Договору) не передав, що свідчить про істотне порушення продавцем умов договору.

У відповідності до умов п.7.1 Розділу 7 Договору ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна 17.03.2022 на адресу продавця засобами електронного зв`язку направлено письмове повідомлення щодо надання інформації стосовно виконання останнім умов Договору, однак відповіді не отримано.

24.11.2022 ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна направило відповідачу претензію № 1 (за вих. № 80) з вимогою негайного виконання умов договору щодо поставки товару та передачі самоскиду комерційна назва SІТRАК С7Н 6x4 - 21 м.куб., марка: SINОТRUК, модель: ZZ3256V384МЕ1 разом з накладними, актом прийому-передачі транспортного засобу, сертифікатом відповідності, митною декларацією, актом огляду та транзитними номерами.

У відповідь на вищевказану претензію відповідачем було надіслано лист від 29.12.2022 № 11011, в якому зазначено, що ним була здійснена передплата для замовлення товару на заводі-виробнику в Китаї, останнім замовлення відповідача прийнято та відправлено автомобіль в Україну. Водночас, що під час виконання договору виникли істотні обставини, які продавець не міг передбачити, а саме: військова агресія Російської федерації проти України, внаслідок чого указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 було введено воєнний стан, тож у зв`язку з блокуванням морських портів України за одностороннім рішенням заводу-виробника замовлений товар було розвантажено в румунському порту Констанца.

Разом з цим, відповідач запевнив, що замовлений товар буде гарантовано поставлений ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна із збереженням ціни, погодженої в договорі.

Проте посилання відповідача на воєнний стан, як причину невиконання умов договору, не заслуговує на увагу, оскільки 31.08.2021 відповідно до п. 4.1. договору ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна було перераховано на банківський рахунок відповідача 10 % від загальної вартості договору у розмірі 267243,56 грн. - гривневий еквівалент 9900,00 доларів США, отже починаючи саме з цієї дати протягом 120 календарних днів (тобто до 29.12.2021 включно) продавець зобов`язаний був передати товар покупцеві, але в обумовлений договором строк цього не зробив.

Вказане свідчить про те, що відповідачем істотно порушено умови договору задовго до повномасштабного вторгнення російської федерації на територію нашої держави і введення воєнного стану.

Крім того, товар не було поставлено покупцеві й упродовж 2022-2023 років та поточного періоду 2024 року, тобто фактично продавцем допущено прострочення виконання зобов`язання за договором упродовж майже 3 років.

З огляду на істотне порушення відповідачем договору, а саме: за наявності факту дострокової оплати 100 % вартості товару, замовлений транспортний засіб не поставлено та у власність покупця не передано,

16.02.2023 ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна направлено рекомендований лист за вих. № 6 на адресу відповідача з проханням повідомити щодо вжитих останнім заходів задля безумовного виконання своїх зобов`язань за договором, а також про фактичне місцезнаходження товару, строків його поставки та дати передачі товару покупцеві.

24.02.2023 зазначеного листа отримано представником ТОВ «АГСОЛКО УКРАЇНА».

Не зважаючи на це, ТОВ «АГСОЛКО УКРАЇНА» не надано офіційної відповіді ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна на вказаного листа.

Крім того, 10.04.2023 ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна було направлено на адресу відповідача письмову претензію № 2 (за вих. №24), яку представником продавця отримано 17.04.2023. Зазначену претензію відповідачем також проігноровано.

22.08.2023 за вих. №81 ТОВ Агрофірма м. Гагаріна направлено рекомендованого листа на адресу ТОВ «АГСОЛКО УКРАЇНА» з проханням надати письмову відповідь на електронний лист від 17.03.2022, на рекомендований лист від 16.02.2023 вих. №6, на претензію №2 від 10.04.2023; виконати в повному обсязі умови договору №2886/001110 від 28.08.2021, та передати ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна: самоскид комерційна назва SІТRАК С7Н 6x4 - 21 м.куб., марка: SINОТRUК, модель: ZZ3256V384МЕ1, та документи.

08.09.2023 зазначеного листа отримано представником ТОВ «АГСОЛКО УКРАЇНА», але офіційної відповіді не надано.

29.02.2024 за вих. № 17 ТОВ Агрофірма м. Гагаріна направлено рекомендованого листа на адресу ТОВ «АГСОЛКО УКРАЇНА», який отримано 14.03.2024 та 20.03.2024 представником ТОВ «АГСОЛКО УКРАЇНА».

11.04.2024 за вих. № 29 ТОВ Агрофірма м. Гагаріна направлено рекомендованого листа на адресу ТОВ «АГСОЛКО УКРАЇНА» з проханням надати документальне підтвердження та гарантії виконання умов договору, який отримано 16.04.2024 та 23.04.2024 представником ТОВ «АГСОЛКО УКРАЇНА».

28.05.2024 вих. № 48 ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна звернулося до відповідача з пропозицією щодо розірвання договору та повернення суми попередньої оплати за товар (самоскид комерційна назва SІТRАК С7Н 6x4 - 21 м.куб., марка: SINОТRUК, модель: ZZ3256V384МЕ1).

Зазначена пропозиція отримана представником ТОВ «АГСОЛКО УКРАЇНА: 04.06.2024 та 05.06.2024, проте відповіді на вказану пропозицію від відповідача не надходило, що свідчить про небажання останнього у добровільному порядку розірвати договір та повернути ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна грошові кошти, сплачені за товар, який дотепер не поставлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець маєправо вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17 зроблено висновок щодо застосування ст. 693 ЦК України. Так, зокрема, Верховний Суд зазначив, що зі змісту частин першої та другої статті 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Таким чином, позовна вимога ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за товар у зв`язку з невиконанням продавцем своїх зобов`язань, з урахуванням положень ч. 2 ст. 693 ЦК України, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо визначення розміру заявленої до стягнення суми попередньої оплати необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Частинами 1, 2 статті 533 ЦК України визначено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно із ч. 2 ст. 198 ГК України грошові зобов`язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов`язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб`єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов`язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Отже, за загальним правилом зобов`язання має бути виражене і підлягає оплаті у гривнях, водночас сторони мають право визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті, а також з метою визначення суми, що підлягає сплаті у гривні, погодити порядок перерахунку суми платежу у гривні пропорційно до зміни курсу гривні до іноземної валюти.

В контексті наведених норм, необхідно звернути увагу на те, що у випадку якщо грошове зобов`язання певним чином виражене в іноземній валюті, то у складі такого зобов`язання виокремлюються два взаємопов`язаних елементи: валюта зобов`язання (грошова одиниця, в яких нарахована сума зобов`язання, що дає змогу визначити її вартісне значення) та валюта платежу (грошові знаки, що є засобом погашення грошового зобов`язання і в яких має відбуватися їх фактичне виконання).

Як вже було зазначено, сторонами в договорі погоджено, що валютою зобов`язання є долар США, зокрема, визначено вартість товару в розмірі 99000,00 доларів США, що на момент укладання договору у гривневому еквіваленті дорівнювало 2679435,00 грн.

ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна, керуючись умовами правочину, здійснило оплату авансу за договірними зобов`язаннями у валюті, імперативно визначеній нормами чинного законодавства, у розмірі 2732092,00 грн., що є еквівалентом іноземної валюти, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 533 ЦК України, адже грошове зобов`язання (повернення попередньої оплати) відповідача триває, офіційний курс гривні до долара США змінився, сума боргу станом на станом на 01.07.2024 (дата складання позовної заяви), еквівалентна 99000,00 доларів США, становить 4014450,00 грн. (згідно з інформацією про курс продажу (АSК курс) долара США, опублікованою на сайті https://minfin.com.ua/ua/currency/mb/archive/, 1 долар США дорівнює 40,55 грн.).

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/9894/22.

Таким чином, оскільки в обумовлений договором строк товар відповідачем не поставлений, грошові кошти у виді 100 % попередньої оплати за договором - гривневий еквівалент 99000,00 доларів США у розмірі 4014450,00 грн. (на дату складання позову) на користь ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна не повернуто, наявні підстави для стягнення з відповідача зазначених грошових коштів у судовому порядку.

Згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вже було зазначено, відповідачем допущено істотне порушення умов договору у вигляді невиконання зобов`язання з поставки товару на користь ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна, що є істотною умовою такого договору, чим позбавлено сільськогосподарське підприємство можливості отримати результат договірних правовідносин.

Положеннями частин 1, 2, 3, 4 статті 188 ГК України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Так, ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна звернулося до відповідача з листом-пропозицією від 28.05.2024 № 48 про розірвання договору та повернення грошових коштів, яка залишена відповідачем без виконання. Направлення вказаного листа-пропозиції на адресу місцезнаходження відповідача підтверджується квитанцією про відправлення рекомендованого листа.

Таким чином позовна вимога про застосування до договору правил, встановлених приписами ч. 2 ст. 651 ЦК України, є правомірною, тому вказаний правочин підлягає розірванню у судовому порядку.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 22000,00 грн витрат на професійну правову допомогу.

Відповідно ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

З дотриманням пункту 9 частини 3 ст. 162 ГПК України, позивачем у позовній заяві викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи та зазначає, що окрім сплати судового збору за подання позовної заяви у загальному розмірі 63244,65 грн. (1 позовна вимога немайнового характеру - 3028,00 грн. та 1 позовна вимога майнового характеру - 60216,65 грн.), було здійснено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 22000,00 грн., які також підлягають відшкодуванню у разі ухвалення судового рішення на користь позивача.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

З метою захисту прав та представництва інтересів у суді 12.06.2024 між ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна та Адвокатським об`єднанням «Гетьман» було укладено договір про надання правничої допомоги.

Із змісту вказаного договору вбачається, що за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокатському об`єднанню гонорар, що є формою винагороди адвокатського об`єднання. Гонорар за надання правничої допомоги, що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує у національній валюті України - гривні у формі безготівкового розрахунку на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання, зазначений у цьому договорі. Розмір гонорару адвокатського об`єднання включає в себе оплату за конкретні види правничої допомоги та представництво інтересів у загальному розмірі 22000,00 грн., тобто є фіксованим.

Відповідно до актів прийому-передачі послуг з надання правничої допомоги № 1 від 12.06.2024 та № 2 від 28.06.2024 Адвокатське об`єднання «Гетьман» надало, а ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна отримало послуги, вартість яких становить 16000 грн. (10000 грн. та 6000 грн. відповідно).

Згідно з платіжною інструкцією від 28.06.2024 №1328 гонорар у розмірі 10000 грн. було перераховано ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна на банківський рахунок Адвокатського об`єднання «Гетьман».

Крім того, згідно з платіжною інструкцією від 28.06.2024 №1329 ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна перерахувало на банківський рахунок Адвокатського об`єднання «Гетьман» гонорар у розмірі 6000 грн.

На підставі Акту №3 прийому - передачі послуг з надання правничої допомоги від 24.07.2024, відповідно до якого Адвокатське об`єднання надало, а Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Гагаріна отримало послуги з надання правничої допомоги відповідно до умов договору, вартість яких становить 2000,00 грн., зазначена сума гонорару в розмірі 2000, 00 грн 30.07.2024 була перерахована на рахунок Адвокатського об`єднання.

Розмір гонорару за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18.

У матеріалах справи наявні копія ордеру серії АХ № 1195398, виданого 28.06.2024 за договором від 12.06.2024 адвоката Гетьман О.М. на надання правничої (правової) допомоги ТОВ Агрофірма імені Гагаріна.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно в кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited" проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Клопотання про зменшення суми судових витрат на пофесійну правничу допомогу відповідачем не надано.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Адвокатом надані позивачу послуги, про які зазначено в акті про надання правничої допомоги. Суд вважає суму гонорару співмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову.

Суд враховує, що спір виник саме внаслідок дій відповідача, яким не виконано зобов`язання за договором, що стало підставою для звернення до суду.

Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача, оскільки їх розмір відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача стягується 22000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО УКРАЇНА» (03189, Київська область, м. Київ, вул. Степана Рудницького, 6-Д, оф. 43, місцезнаходження з 27.06.2024: Україна, 69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 159-Б; розрахунковий рахунок НОМЕР_1 ПАТ «БАНК ВОСТОК», МФО 307123, код ЄДРПОУ: 39681109) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Гагаріна (Україна, 63440, Харківська область, Чугуївський район, с. Шелудьківка, вул. Харківська, 14; розрахунковий рахунок UА47351823 00000 26003300137365 АТ Ощадбанк м. Харків, МФО 351823; код ЄДРПОУ: 30614605) гривневий еквівалент 99000,00 (дев`яносто дев`ять тисяч) доларів США у розмірі 4014450,00 (чотири мільйона чотирнадцять тисяч чотириста п`ятдесят) гривень основного боргу, 63244,65 (шістдесят три тисячі двісті сорок чотири) грн 65 коп. судового збору та 22000 (двадцять дві тисячі) грн 00 коп. витрати на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Розірвати договір № 2886/001110 від 28.08.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО УКРАЇНА» (03189, Київська область, м. Київ, вул. Степана Рудницького, 6-Д, оф. 43; місцезнаходження з 27.06.2024: Україна, 69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 159-Б) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Гагаріна (Україна, 63440, Харківська область, Чугуївський район, с. Шелудьківка, вул. Харківська, 14, код ЄДРПОУ: 30614605).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 02.12.2024.

СуддяТ.А. Азізбекян

02.12.2024