Рішення

від 02.12.2024 по справі 908/2629/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/169/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2024 Справа № 908/2629/24

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

розглянув у спрощеному позовному провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/2629/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалтрансенерджі», ідентифікаційний код юридичної особи 44488783 (вул. Костянтинівська, буд. 75, офіс 703, м. Київ, 04080)

до відповідача: Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», ідентифікаційний код юридичної особи 00194122 (Південне шосе, буд. 15, м. Запоріжжя, 69032)

про стягнення 536 768 грн 86 коп.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» 27.09.2024 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалтрансенерджі» про стягнення з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» основної заборгованості за Договором про постачання електричної енергії споживачу № ЗАлК-Д-2024-058 від 09 липня 2024 року у розмірі 522 785,18 грн з ПДВ, 2 018,97 грн інфляційних втрат, 1 237,73 грн 3% річних та 10 726,98 грн пені.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 справу 908/2629/24 визначено для розгляду судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.10.2024 у справі № 908/2629/24 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Позивач та відповідач зареєстровані в підсистемі «Електронний суд» та отримали ухвали суду в електронних кабінетах 02.10.2024.

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

02.12.2024 судом ухвалено рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобалтрансенерджі» (Постачальником, Позивачем) та Акціонерним товариством «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (Споживачем, Відповідачем) 09 липня 2024 року укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № ЗАлК-Д-2024-058 (далі Договір) зі строком поставки електричної енергії з 10 липня 2024 року по 09 серпня 2024 року включно.

Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

ТОВ «Глобалтрансенерджі» поставило Споживачу у період з 10 по 31 липня 2024 року електричну енергію в обсязі 40 766 кВт/год, вартість якої становить 336 494,21 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору Актом приймання передачі електричної енергії від 31.07.2024 року за № 31/7-000479, який був направлений Споживачу 6 серпня 2024 року.

У період з 01 по 09 серпня 2024 року Позивач поставив Відповідачу електричну енергію у обсязі 22 569 кВт/год, вартість якої становить 186 290,97 грн, що підтверджується підписаним сторонами Договору Актом приймання передачі електричної енергії від 31.08.2024 року за № 31/8-000571, який був направлений Споживачу 9 вересня 2024 року.

Станом на 24 вересня 2024 року Відповідчем не було сплачено за поставлену електричну енергію у липні місяці у розмірі 336 494,21 грн. з ПДВ та за поставлену електричну енергію у серпні в розмірі 186 290,97 грн., що разом становить 522 785,18 грн. з ПДВ.

Стягнення з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалтрансенерджі» основної заборгованості за Договором про постачання електричної енергії споживачу № ЗАлК-Д-2024-058 від 09 липня 2024 року у розмірі 522 785,18 грн з ПДВ, 2 018,97 грн інфляційних втрат за серпень 2024, 1 237,73 грн 3% річних за загальний період з 15.08.2024 по 24.09.2024 та 10 726,98 грн пені за загальний період з 15.08.2024 по 24.09.2024 було предметом позовних вимог у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані Договром про постачання електричної енергії споживачу № ЗАлК-Д-2024-058 від 09.07.2024, умови якого розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбаченні договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (ч. 6 ст. 276 ГК України).

Частиною 7 ст. 276 ГК України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно ж до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець після прийняття товару зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, якщо інший строк оплати не встановлений договором.

Частиною 3 ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, що Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно з п. 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору (далі Комерційна пропозиція).

Відповідно до п. 1.1. Комерційної пропозиції ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу розраховується Постачальником на день укладення договору та становить: 6,8785714 грн. за 1кВт/год. (без ПДВ), та включає: ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку, тариф на послуги постачальника, а також тариф (регульована ціна) послуг оператора системи передачі який становить: 0,52857 грн. за 1кВт/год. (без ПДВ).

Комерційною пропозицією, зі змінами внесеними Додатковою угодою №1 до Договору від 09.07.2024 року, визначено порядок та строки оплати за електричну енергію. Так, згідно пункту 4.1. Комерційної пропозиції оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступним чином:

- 30% заявленого обсягу споживання, - до 20 числа поточного місяця постачання електроенергії, незалежно від дати отримання рахунку від Постачальника;

- остаточний розрахунок, за фактично спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання акту купівлі продажу електричної енергії по факту місяця споживання.

Положеннями п.п. 5.4., 5.5. Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника надійшли всі кошти, що підлягають сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Як встановлено судом, ТОВ «Глобалтрансенерджі» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за Догвором, поставило Відповідачу у період з 10 по 31 липня 2024 року електричну енергію в обсязі 40 766 кВт/год, вартість якої становить 336 494,21 грн з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору Актом приймання передачі електричної енергії від 31.07.2024 року за № 31/7-000479, який був направлений Споживачу 6 серпня 2024 року.

У період з 01 по 09 серпня 2024 року Позивач поставив Відповідачу електричну енергію у обсязі 22 569 кВт/год, вартість якої становить 186 290,97 грн, що підтверджується підписаним сторонами Договору Актом приймання передачі електричної енергії від 31.08.2024 року за № 31/8-000571, який був направлений Споживачу 9 вересня 2024 року.

Станом на 24 вересня 2024 року Відповідчем не було сплачено за поставлену електричну енергію у липні місяці у розмірі 336 494,21 грн з ПДВ та за поставлену електричну енергію у серпні в розмірі 186 290,97 грн, що разом становить 522 785,18 грн з ПДВ.

Факт наявності заборгованості у сумі 522 785,18 грн не заперечується Відповідачем, про що свідчить підписаний останнім Акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.07.2024 - 10.09.2024 між сторонами за Договором № ЗАлК-Д-2024-058 про постачання електричної енергії споживачу від 09.07.2024.

Положенням п. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України, визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 6.2 Договору Відповідач зобов`язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Враховуючи порушення умов Договору щодо оплати за поставлену Позивачем відповідачеві у липні - серпні 2024 року електричну енергію на загальну суму 522 785,18 грн, у Відповідача виник перед Позивачем прострочений борг у сумі 522 785,18 грн, якій підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими (ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України).

Відповідач не спростував доводів позивача, доказів сплати спірної заборгованості не надав.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми кодексу, Позивач нарахував Відповідачеві 2 018,97 грн інфляційних втрат за серпень 2024, 1 237,73 грн 3% річних за загальний період з 15.08.2024 по 24.09.2024.

Судом перевірено розрахунки заявлених до стягнення, згідно сум 3% річних та інфляційних втрат за допомогою ІПС «Законодавство» та визнано обгрунтовано заявленими та правильно розрахованими вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 2 018,97 грн інфляційних втрат та 1 237,73 грн 3% річних за заявлений період.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10 726 грн 98 коп. пені за загальний період з 15.08.2024 по 24.09.2024, на підставі п. 5.7 Договрору, п. 6.1. Комерційної пропозиції.

Щодо заявленої Позивачем пені, суд зазачнає наступне.

Згідно з п. 5.7 Договору у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені.

Пунктом 6.1. Комерційної пропозиції визначено, що у разі, якщо Споживач порушив терміни (строки) обумовлені Договором, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, до дати повної оплати (датою оплати вважається день зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника), та 3% річних від суми боргу. Санкції сплачуються Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення на розрахунковий рахунок для оплати пені.

Згідно з підпунктом 15 пункту 1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 413 від 26.04.2022 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332 та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766» на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Отже, нарахування та стягнення штрафних санкцій зупинене на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Законами України строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 12.05.2015 «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до частини 2 статті 9 цього Закону Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Статтею 17 вказаного Закону визначено, що органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, а також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.

Згідно частини 1 статті 20 наведеного Закону правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону України від 22.09.2016 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Згідно частини 1 статті 3 цього Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Отже, НКРЕКП (Регулятор) прийняв постанову № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень. Тому має застосовуватись, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Пунктом 3 частини 2 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Відповідно до пункту 1 частини 1 вказаного Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Отже, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов`язкові до виконання.

Як вбачається із Постанови, її прийнято відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, введеним відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та продовженим Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25.02.2022.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні вимог Позивача про стягнення з Відповідача 10 726 грн 98 коп. пені.

Анологічний правовий висновок викладений постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.07.2023 у справі № 922/1948/22.

Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги позовні вимоги частково.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», ідентифікаційний код юридичної особи 00194122 (Південне шосе, буд. 15, м. Запоріжжя, 69032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалтрансенерджі», ідентифікаційний код юридичної особи 44488783 (вул. Костянтинівська, буд. 75, офіс 703, м. Київ, 04080) 522 785 (п`ятсот двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят п`ять) грн 18 коп. заборгованості, 2 018 (дві тисячі вісімнадцять) грн 97 коп. інфляційних втрат, 1 237 (одна тисяча двісті тридцять сім) грн 73 коп. 3% річних та 7 890 (сім тисяч вісімсот дев`яносто) грн 63 коп. судового збору. Видати наказ.

3.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4.В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 02.12.2024.

Суддя А.О. Науменко