Рішення

від 28.11.2024 по справі 909/988/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/988/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ,

до відповідача: Узинської гімназії Івано-Франківської міської ради,

про стягнення заборгованості за послуги з організації гарячого харчування учнів в сумі 21472,00 грн

представники сторін в судове засідання не з`явились

установив: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Узинської гімназії Івано-Франківської міської ради (далі відповідач) про стягнення заборгованості за послуги з організації гарячого харчування учнів в сумі 21 472,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань про надання послуг з організації гарячого харчування учнів від 30.11.2023 в частині здійснення оплати за отримані послуги.

Позивач повноважного представника в судове засідання не забезпечив, однак на адресу суду направив заяву (вх.№18594/24 від 27.11.2024) про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав. Про розгляд справи повідомлявся належним чином, про свідчать наявні докази у справі.

Відповідно до ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1, 3статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а їх явка не визнавалась судом обов`язковою; - подання позивачем заяви про розгляд справи без участі його представника; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представника позивача та відповідача за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (по договору постачальник/по справі - позивач) та Узинською гімназією Івано-Франківської міської ради (по договору замовник/по справі - відповідач) укладено:

- 30.11.2023 Договір №2 про надання послуг з організації гарячого харчування учнів (далі Договір №2).

Відповідно до умов договору позивач зобов`язався надати відповідачу послуги з організації гарячого харчування учнів Узинської гімназії Івано-Франківської міської ради (п.1.1 ).

Ціна Договору №2 складає 42825,00 грн (п.3.1 Договору).

Пунктом 5.1 визначено, що строк надання послуг впродовж 2023 року.

Згідно п. 1.2 Договору предметом договору є послуги за ДК 021:2015-55520000-1 Кейтерингові послуги (послуги з організації гарячого харчування для учнів Узинської гімназії Івано-Франківської міської ради).

Порядок здійснення оплати сторонами погоджено у розділі 4 , зокрема п. 4.1 встановлено, що розрахунки проводяться впродовж 60 календарних днів після підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг шляхом безготівкового перахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Позивач у період з 01.12.2023 по 22.12.2023 надав відповідачу послуги на загальну суму 21 472,00 грн, що підтверджується актами наданих послуг №б/н від 22.12.2023 на суму 2 380,00 грн, №б/н від 22.12.2023 на суму 2 673,00 грн, №б/н від 22.12.2023 на суму 1887,00 грн, №б/н від 22.12.2023 на суму 5 992,00 грн, №б/н від 22.12.2023 на суму 3 680,00 грн, №б/н від 22.12.2023 на суму 4 860,00 грн. Акти підписані відповідачем без зауважень.

Відповідач доказів сплати за надані позивачем послуги не надав.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами. Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Суд дослідивши подані позивачем докази, а саме Договір №2 від 30.11.2024 про надання послуг з організації гарячого харчування учнів та Акти наданих послуг визнав їх належними доказами в розумінні статей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України).

На підставі поданих позивачем доказів, з урахуванням обставин по справі та чинного законодавства суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом до суду позивач просив відшкодувати йому за рахунок відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 3 500,00 грн та судовий збір по справі.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження понесених зазначених вище витрат позивач надав копії Договору №02/24/Г про надання правничої допомоги від 20.02.2024, Ордеру про надання правничої допомоги серія АТ №1078187 від 20.02.2024, Акту виконаних робіт від 22.09.2024 до Договору №02/24/Г про надання правничої допомоги від 20.02.2024, платіжної інструкції №0.0.3485926462.1 від 20.02.2024 на суму 3500,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу адвоката, зазначає, що надані копії Договору №02/24/Г про надання правничої допомоги від 20.02.2024, Ордеру про надання правничої допомоги серія АТ №1078187 від 20.02.2024, Акту виконаних робіт від 22.09.2024 до Договору №02/24/Г про надання правничої допомоги від 20.02.2024, платіжної інструкції №0.0.3485926462.1 від 20.02.2024 на суму 3500,00 грн в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу позивачу в зазначеному розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та їх співрозмірності у порівняні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно доп.1 та 2 ч. 4 ст. 129 Господарський суд у разі задоволення позову судові витрати покладає на відповідача; у разі відмови - на позивача; а у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про відшкодування йому судових витрат шляхом стягнення з відповідача по справі 3 500, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу .

Згідно приписів ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 350 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.3 ст.4 вказаного закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір у даній справі в розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до заявленої суми заборгованості, сплаті підлягав судовий збір в розмірі 2 422,00 грн, проте позивач сплатив судовий збір в сумі 3028, 00 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи платіжною інструкцією №0.0.348502629.1 від 20.02.2024 (а.с.6).

Отже, має місце переплата судового збору в розмірі 605,60 грн.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Клопотань про повернення зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 605,60 грн на момент ухвалення судом рішення у справі позивачем не подано. А отже, і відсутні правові підстави у суду щодо повернення позивачу зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 605,60 грн.

Керуючись 13, 74, 77, 86, 123, 129, 176, 202, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Узинської гімназії Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості за послуги з організації гарячого харчування учнів в сумі 21 472,00 грн задовольнити.

Стягнути з Узинської гімназії Івано-Франківської міської ради (вул. Молодіжна, 14А, с. Узин, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, код 20562935) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 21472,00 грн заборгованості за послуги з організації гарячого харчування учнів, 2 422,40 грн судового збору та 3 500,00 грн витрат на професійну правову допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 02.12.2024

Суддя С. М. Кобецька