Ухвала

від 02.12.2024 по справі 909/1154/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/1154/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.12.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 29.11.2024 (вх.№18757/24 від 29.11.2024) у справі

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , АДРЕСА_3

ОСОБА_4 , АДРЕСА_4

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект", вул. І. Макуха, 41-а, м. Івано-Франківськ,76018

про визнання недійсним актів приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства

встановив: ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект" про визнання недійсним акту приймання-передачі частки розміром 50%, що становить 209952,75 грн у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект" до договору купівлі-продажу від 27.05.2024, складений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ; визнання недійсним акту приймання-передачі частки розміром 50%, що становить 209952,75 грн у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект" до договору купівлі-продажу від 27.05.2024, складений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 909/1154/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Одночасно з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд забезпечити позов шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації, в тому числі, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації щодо юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект" (вул. Макуха, 41-а, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, ідентифікаційний код 13657546), а саме: вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників юридичної особи, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи, зміну органів управління юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи, розміру статутного капіталу юридичної особи, передачу реєстраційної справи юридичної особи, щодо виходу цього учасника з товариства, окрім проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень, що набрали законної сили, до набрання чинності рішення Господарського суду Івано-Франківської області у даній справі.

В заяві про забезпечення зазначає про те, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 січня 2024 року син позивачки ОСОБА_5 на випадок своєї смерті склав заповіт, який був нотаріально посвідчений Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачкур А.А. та зареєстрованого в реєстрі за №94. У відповідності до даного заповіту ОСОБА_5 серед іншого розпорядження належного йому майна заповів належну йому частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект" (ідентифікаційний код 13657546) наступним спадкоємцям: дочці - ОСОБА_6 - 3/10 частки; дочці - ОСОБА_7 - 3/10 частки; дружині - ОСОБА_4 2/10 частки; матері - ОСОБА_1 - 2/10 частки. На час складання заповіту ОСОБА_5 був єдиним учасникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект" із часткою в статутному капіталі - 100%.

Як зазначає позивачка в заяві, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і з метою прийняття спадщини та відшукування спадкового майна позивачці стало відомо, що на момент смерті ОСОБА_5 уже не був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект" (ідентифікаційний код 13657546) із часткою в статутному капіталі - 100%, оскільки 27 травня 2024 року на підставі двох договорів відчужив належну йому частку в статутному капіталі. Зокрема: ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект" ОСОБА_5 продав - 50 % частки в статутному капіталі; ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект" ОСОБА_5 продав - 50 % частки в статутному капіталі. На виконання умов вищенаведених договорів цього ж дня, тобто 27.05.2024 було укладено акти приймання передні частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект", у відповідності до яких ОСОБА_5 передав, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняли кожен по 50% частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект".

Позивачка вказує, що продавець ОСОБА_5 , у відповідності до актів приймання-передачі частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект" діяв від свого імені особисто. При дослідженні актів приймання-передачі частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект", позивачкою було звернуто увагу на ту обставину, що хоча ОСОБА_5 діяв від свого імені особисто, однак в п. 6 актів зазначено: "У зв`язку з станом здоров`я ОСОБА_5 і за його дорученням акт підписано ОСОБА_4 в присутності нотаріуса". Із змісту акту приймання-передачі частини частки у статутному капіталі Товариства обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект" також вбачається, що він у відповідності до вимог законодавства укладався у письмовій формі з нотаріальним посвідченням підписів продавця та покупця. Дані Акти приймання-передачі частини частки у статутному капіталі Товариства обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект" посвідчувалися Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Галигою П.Я. В період події, а саме укладення договорів купівлі-продажу та актів приймання передачі частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект" син позивачки був тяжко хворий, та в силу його хвороби та лікувальних методів він практично був непритомний і не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Позивачка вважає, що її невістка - ОСОБА_4 з якою вона перебуває в неприязних стосунках протягом тривалого часу, вступила в змову з відповідачами по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , одночасно заручившись підтримкою нотаріуса Галиги П.Я., вчинили дії в супереч волі її сина щодо відчуження належної йому частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект" в результаті чого Товариство з величезними активами перейшло у власність та Управління відповідачів, а ОСОБА_4 отримала за дані правочини винагороду позбавивши позивачку та інших спадкоємців в такий спосіб права на спадкування частини частки корпоративних прав.

Враховуючи наведене, позивачка вважає, що існує обґрунтована необхідність у збереженні існуючого на сьогоднішній день кола суб`єктів спірних правовідносин, що можливе не інакше як шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії. Отже, на даній стадії заборона вчинення конкретних реєстраційних дій щодо юридичної особи (відповідача), які можуть бути вчинені, будуть спрямовані на забезпечення ефективного захисту прав позивача, у разі визнання судом обґрунтованими позовних вимог та задоволенні позову, недопущення вчинення дій, які потягнуть необхідність подачі нових позовів, оскільки обраний спосіб захисту у даній справі не буде ефективним. Крім того обраний спосіб забезпечення позову не перешкоджатиме господарській діяльності товариства.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов до наступних висновків.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 137 ГПК України).

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Таким чином, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків вжиття таких заходів.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19 та від 26.10.2020 у справі № 907/477/20.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 01.04.2020 у справі № 910/12661/19, від 14.05.2020 у справі № 922/2277/19, від 15.06.2020 у справі № 910/12641/19, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 31.08.2020 у справі № 917/1274/19, від 25.02.2021 у справі № 910/6729/20, від 15.04.2022 у справі № 904/7930/21.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що в даному спорі, який за своєю суттю є немайновим, підлягає дослідженню така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Згідно з п. 31 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) (невід`ємною архівною складовою частиною якого відповідно до ч. 1 ст. 7 цього Закону є Реєстр громадських об`єднань), містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Відповідно до ч. 10 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 2 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18, від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19, від 24.06.2020 у справі № 902/1051/19 та від 07.09.2020 у справі № 904/1766/20.

За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

При цьому, заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Предметом позову у даній справі є вимоги про визнання недійсним акту приймання-передачі частки розміром 50%, що становить 209952,75 грн у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект" до договору купівлі-продажу від 27.05.2024, складений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ; визнання недійсним акту приймання-передачі частки розміром 50%, що становить 209952,75 грн у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект" до договору купівлі-продажу від 27.05.2024, складений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Судом враховано, що предметом позову у даній справі є захист корпоративних прав позивачки, а саме права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект".

На думку суду, необхідність застосування заходу забезпечення випливає із фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що їх незастосування призведе до ускладнення ефективного поновлення порушених прав та інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася. При цьому, невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект", утруднить можливість позивачки вчиняти дії, направлені на відновлення стану, який існував до порушення його прав. Тобто, існує обґрунтоване припущення про реальну та дійсну загрозу невиконання чи ускладнення виконання рішення суду.

Вжиття наведених заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища та на ефективний захист порушених прав та інтересів позивача у випадку задоволення позову.

Водночас, суд зауважує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладені обставини та виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, статей 136, 137 ГПК України, судом встановлено наявність зв`язку між вказаним вище заходом до забезпечення позову і предметом спору у даній справі, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав задоволення поданої заяви про забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації, в тому числі, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації щодо юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект" (вул. Макуха, 41-а, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, ідентифікаційний код 13657546), а саме: вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників юридичної особи, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи, зміну органів управління юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи, розміру статутного капіталу юридичної особи, передачу реєстраційної справи юридичної особи, щодо виходу цього учасника з товариства, окрім проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень, що набрали законної сили, до набрання чинності рішення Господарського суду Івано-Франківської області у даній справі.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 29.11.2024 (вх.№18757/24 від 29.11.2024) - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову у справі №909/1154/24 шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації, в тому числі, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації щодо юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомплект" (вул. Макуха, 41-а, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, ідентифікаційний код 13657546), а саме: вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників юридичної особи, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи, зміну органів управління юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи, розміру статутного капіталу юридичної особи, передачу реєстраційної справи юридичної особи, щодо виходу цього учасника з товариства, окрім проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень, що набрали законної сили, до набрання чинності рішення Господарського суду Івано-Франківської області у даній справі.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили 02.12.2024 та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, визначені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції.

Ухвалу підписано 02.12.2024.

Суддя Неверовська Л.М.