Рішення

від 02.12.2024 по справі 910/10246/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2024Справа № 910/10246/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін,

справу № 910/10246/24

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Аквітас плюс"</a>;

про стягнення 21 359,88 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Аквітас плюс"</a> борг у розмірі 15 925,68 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 752,47 грн, 3% річних у розмірі 799,81 грн та пеню у розмірі 1 881,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №2361 від 26.11.2019 про надання послуг з розподілу теплової енергії, розрахункового обслуговування за спожиту теплову енергію, технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання, внаслідок чого за період з березня 2021 року по червень 2024 року утворилась вказана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2024 відкрито провадження у справі № 910/10246/24, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

З метою повідомлення сторін про розгляд справи, судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.08.2024 була направлена на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 910/10246/24 направлялася на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Аквітас плюс"</a>: вул. Юри Гната, 9, оф. 223, м. Київ, 03148, проте з указаної адреси поштове відправлення повернулось з відміткою пошти про причини повернення - "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, а також день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Отже, в силу наведених положень законодавства, ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачам у справі.

Крім того, за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1-2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачі мали доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитися з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.11.2019 між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (далі також - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Аквітас плюс" (далі також - відповідач, споживач) укладено договір № 2361 про надання про надання послуг з розподілу теплової енергії, розрахункового обслуговування за спожиту теплову енергію, технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання (далі - договір), відповідно до п. 2.1. якого, предметом цього договору є надання виконавцем послуг: з розподілу теплової енергії, з розрахункового обслуговування за спожиту теплову енергію, з технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання нежитлового приміщення (далі - об`єкт), в нежитловому будинку за адресою : вул. Юри Гната, 9 літер. А, а споживачем - своєчасна оплата послуг, наданих виконавцем, за встановленими тарифами у строк та на умовах, що передбачені цим договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 3.4.5. договору, споживач зобов`язаний, в строки, передбачені чим договором, в повному обсязі сплачувати на розрахунковий рахунок Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" ІBAN № НОМЕР_1 в АТ "Банк Кредит Дніпро" вартість наданих послуг за цим договором.

Як передбачено п. 3.4.8. договору, споживач зобов`язаний сплатити заборгованість за отримані послуги згідно цього договору за попередній опалювальний сезон до початку нового опалювального сезону та внести передплату, передбачену п.4.3. цього договору.

За змістом п. 3.4.12. договору, споживач зобов`язаний офіційно повідомляти виконавця про зміну юридичної адреси (поштової адреси), місця реєстрації для фізичних осіб, зміну банківських реквізитів, зміну організаційно-правової форми господарювання, реорганізацію, ліквідацію або порушення щодо нього справи про банкрутство протягом 10 днів з моменту такої зміни або прийняття відповідного рішення.

Як визначено п. 4.2. договору, споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у виконавця (за адресою: вул. Січових Стрільців, 58/2-Д, договірно-розрахунковий відділ Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація") два примірники актів звірки(на вимогу споживача) на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки споживач повертає виконавцю), розрахунок нарахувань за спожиту теплову енергію за попередній період (за вимогою споживача), платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії та технічного обслуговування за звітній період, а також передплата на підставі орієнтовної вартості теплової енергії, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт приймання-передачі наданих послуг, далі - Акт.

За приписами п. 4.3. договору, до початку опалювального сезону, а також до початку кожного місяця під час опалювального сезону, споживач сплачує на рахунок виконавця передплату на підставі орієнтовної вартості теплової енергії, яка визначається виконавцем в платіжній вимозі-доручення.

Відповідно до п. 4.4. договору, оплату за вказаними в п. 4.2. цього договору документами, споживач виконує не пізніше 18 числа поточного місяця. Розрахунки за спожиті згідно з цим договором послуги виконуються з Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" за наступними реквізитами: IBAN № НОМЕР_1 в АТ "Банк Кредит Дніпро" код ЄДРПОУ 03366500.

У п. 4.5. договору сторони погодили, що при отриманні послуг з розподілу теплової енергії, споживач розраховується за діючими тарифами на теплову енергію. Споживачу пред`являється до сплати фактична кількість спожитої ним теплової енергії (в тому числі розрахунок теплових втрат на абонентському уводі), відповідно до відсотку споживання загальної кількості наданої енергопостачальною організацією теплової енергії в будинок, показники якої міститься в обліковій картці енергопостачальної організації або(та) звітних відомостях.

Як передбачено п. 4.6. договору, крім сплати послуг з розподілу теплової енергії споживач сплачує на рахунок виконавця вартість послуг з технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання відповідно до додатку "Тарифи на теплову енергію та технічне обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання" та оформленням акту.

За змістом п. 4.7. - 4.9. договору, споживач зобов`язується прийняти та оплатити фактично надані послуги по цьому договору. Отримання споживачем наданих послуг підтверджуються актом. Споживач протягом трьох робочих днів з моменту отримання акту у двох примірниках, в порядку визначеному п. 4.2. цього договору, повинен надати виконавцю оформлений відповідним чином один примірник акту. Якщо в строк, передбачений п. 4.8. цього договору, споживач не надав виконавцю відповідним чином оформлений один примірник Акту або обґрунтовану письмову відмову в прийнятті наданих послуг, послуги вважаються такими, що були надані в повному обсязі згідно з цим договором. Не повернення акту чи необґрунтована відмова від підписання акту не звільняє споживача від його обов`язку повної оплати наданих послуг згідно з цим договором.

Згідно з п. 6.3.2. договору, за несвоєчасну сплату вартості послуг, що надаються за цим договором, споживач сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5 відсотка від суми фактичного боргу за кожен день прострочення. Нарахування пені припиняється в момент фактичної сплати боргу.

За змістом п. 9.1., 9.2. договору, цей договір набуває чинності з моменту його укладання і є безстроковим. Сторони встановили, що умови цього договору застосовуються до відносин щодо фактично наданих послуг між ними з 26 вересня 2019 року.

Позивач вказує, що ним було виконано всі необхідні заходи з підготовки будинку до опалювальних сезонів 2020-2021, 2021-2022, 2022-2023 та 2023-2024 років, а Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі також - КП "Київтеплоенерго") було проведено перевірку готовності об`єкта теплоспоживання та приладу обліку теплової енергії з видачею актів готовності до опалювального сезону, актів готовності вузла комерційного обліку споживача до роботи та нарядів на включення теплопостачання.

Протягом опалювальних періодів 2020-2021, 2021-2022, 2022-2023 та 2023-2024 до нежилого будинку у м. Київ, вул. Юри Гната 9 літер А, який має єдину систему централізованого опалення, обладнану приладом обліку теплової енергії, подавалась теплова енергія у обсягах, що зафіксовані у відомостях обліку теплової енергії та зазначені КП "Київтеплоенерго" в облікових картках.

За теплову енергію, яка фактично була надана в приміщення Відповідача, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Юри Гната 9 літер А, та послуги технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання згідно з договором від 26.11.2019 №2361, оплата не надійшла.

А відтак, як вказує позивач, відповідач заборгував 15 925,68 грн за період з березня 2021 року по червень 2024 року.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та позивачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №813007 від 30.08.2018 (далі - договір з енергопостачальною організацією) відповідно до якого енергопостачальна організація надає теплову енергію у нежилий будинок розташований за адресою: вул. Гната Юри, 9 в м. Києві, а Позивач оплачує її вартість, щорічно в міжопалювальний період готує теплове господарство до опалювального періоду та здійснює технічне обслуговування систем теплопостачання будинку, а також отримує у енергопостачальної організації Акт готовності приладів обліку до опалювального сезону (п.п.2.2.1., 2.3.2, 2.3.13, 2.3.17., 2.3.19 договору з енергопостачальною організацією).

Облік споживання теплової енергії у наведеному будинку проводиться за приладами обліку (п. 5.1. договору з енергопостачальною організацією).

Кількість відпущеної теплової енергії визначається енергопостачальною організацією та зазначається в обліковій картці фактичного споживання теплової енергії за звітний період (п. 5 додатку 4 до договору з енергопостачальною організацією).

В свою чергу, 26.09.2019 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Аквітас Плюс" (орендар) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (підприємство-балансоутримувач) було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 3057, відповідно до умов якого орендодавець на підставі протоколу засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 22,05.2018 № 17/93 (п.71) передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: вулиця Гнати Юри, буд. 9 літер А, для розміщення офісних приміщень загальною площею 16,50 м2.

Вказані приміщення передані відповідачу за актом приймання-передачі нерухомого майна від 26.09.2019 на підставі наведеного договору.

Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідач користується приміщеннями загальною площею 16,50 м2 розташованими в нежилому будинку за адресою: м. Київ, вул. Юри Гната 9 літер А.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виконано всі необхідні заходи з підготовки будинку до опалювальних сезонів 2020-2021, 2021-2022, 2022-2023 та 2023-2024 років, а КП "Київтеплоенерго" було проведено перевірку готовності об`єкта теплоспоживання та приладу обліку теплової енергії з видачею актів готовності до опалювального сезону, актів готовності вузла комерційного обліку споживача до роботи та нарядів на включення теплопостачання.

Протягом опалювальних періодів 2020-2021, 2021-2022, 2022-2023 та 2023-2024 до нежилого будинку по м. Київ, вул. Юри Гната, 9, літер А, який має єдину систему централізованого опалення, обладнану приладом обліку теплової енергії, подавалась теплова енергія у обсягах, що зафіксовані у відомостях обліку теплової енергії та зазначені КП "Київтеплоенерго" в облікових картках.

Загальний обсяг спожитої теплової енергії у вказаному будинку зазначений у облікових картках щомісячно розподілявся позивачем між споживачами тепла пропорційно до опалювальної площі нежилого будинку, що відображено у розрахунках нарахувань.

Відповідачу відповідно до п. 4.5. договору пред`являлася до сплати фактична кількість спожитої ним теплової енергії відповідно до відсотку споживання загальної кількості наданої енергопостачальною організацією теплової енергії в будинок, показники якої містяться в обліковій картці енергопостачальної організації або (та) звітних відомостях.

Згідно з розрахунками нарахувань відповідачу було нараховано вартість теплової енергії за кожен місяць споживання виходячи з діючих тарифів на теплову енергію та обсягів споживання, визначених пропорційно до опалювальної площі нежитлового приміщення, власником яких є відповідач.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено п. 4.2. договору, споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у виконавця (за адресою: вул. Січових Стрільців, 58/2-Д, договірно-розрахунковий відділ Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація") два примірники актів звірки(на вимогу споживача) на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки споживач повертає виконавцю), розрахунок нарахувань за спожиту теплову енергію за попередній період (за вимогою споживача), платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії та технічного обслуговування за звітній період, а також передплата на підставі орієнтовної вартості теплової енергії, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт приймання-передачі наданих послуг, далі - Акт.

Відповідно до п. 4.4. договору, оплату за вказаними в п. 4.2. цього договору документами, споживач виконує не пізніше 18 числа поточного місяця. Розрахунки за спожиті згідно з цим договором послуги виконуються з Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" за наступними реквізитами: IBAN № НОМЕР_1 в АТ "Банк Кредит Дніпро" код ЄДРПОУ 03366500.

Як передбачено п. 4.6. договору, крім сплати послуг з розподілу теплової енергії споживач сплачує на рахунок виконавця вартість послуг з технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання відповідно до додатку "Тарифи на теплову енергію та технічне обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання" та оформленням акту.

Відтак, приймаючи до уваги умови укладеного сторонами договору, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав.

Однак, за теплову енергію, яка фактично була надана в приміщення відповідача, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Юри Гната 9 літер А, та послуги технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання згідно з договором від 26.11.2019 №2361, у вказані в договорі строки, оплата не надійшла.

Таким чином, відповідач заборгував позивачу за період з березня 2021 року по червень 2024 року 15 925,68 грн вартості теплової енергії, що вбачається з розрахунків фактичної вартості теплової енергії, які зроблено на підставі облікових карток КП "Київтеплоенерго" відповідно до тарифів на теплову енергію, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації та послуг технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання, які нараховано згідно з Калькуляцією вартості робіт по забезпеченню технічної експлуатації внутрішньобудинкових мереж ЦО, ГВП, абонентських вводів нежилих будинків та технічне обслуговування вузла обліку теплової енергії ( в розрахунку на 1 м2 орендованої, приватизованої, прийнятої на баланс площі в місяць (без ПДВ) від 15.09.2015, Калькуляціями вартості послуг з технічної експлуатації внутрішньобудинкових мереж систем ЦО, ГВП та абонентських вводів нежилих будинків (в розрахунку на 1 кв.м. орендованої, приватизованої, прийнятої на баланс площі в місяць (без ПДВ) від 17.03.2020 та від 30.10.2023).

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Докази сплати відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов`язання відповідачем за договором підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 15 925,68 грн визнається судом обґрунтованою.

Частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті наданих послуг, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 2 752,47 грн інфляційних втрат та 799,81 грн трьох процентів річних.

Згідно з ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013).

Відповідно до п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019, у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019, у справі №910/21564/16 від 10.07.2019.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних підлягають задоволенню, а саме, у розмірі 2 752,47 грн та 799,81 грн відповідно, за визначений позивачем період.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 881,92 грн.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 4.2. договору сторони встановили, що за прострочення строків оплати послуг замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочень.

Таким чином, при укладанні договору, сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання з оплати поставленого товару у строк, який визначений у договорі.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 881,92 грн підлягають задоволенню.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Аквітас плюс"</a> (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, оф. 223, ідентифікаційний код 36620001) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, ідентифікаційний код 03366500) 15 925 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) грн 68 коп. заборгованості, 2 752 (дві тисячі сімсот п`ятдесят дві) грн 47 коп. інфляційних втрат, 799 (сімсот дев`яносто дев`ять) грн 81 коп. 3% річних, 1 881 (одна тисяча вісімсот вісімдесят одна) грн 92 коп. пені та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко