Рішення

від 02.12.2024 по справі 910/10241/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2024Справа № 910/10241/24Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/10241/24.

За позовом Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури (17500, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. В`ячеслава Чорновола, 50А) в інтересах держави в особі позивача: Сухополов`янська сільська рада (17542, Чернігівська обл., Прилуцький район, с. Сухополова, вул. Чернігівська, 32)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний енергетичний союз" (01054, м. Київ, вул. Пирогова, 2/37)

про визнання додаткових угод до договору недійсними та повернення надміру сплачених коштів у розмірі 140 251, 49 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівник Прилуцької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом в інтересах держави в особі Сухополов`янської сільської ради (далі за текстом - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний енергетичний союз" (далі за текстом - відповідач) про визнання додаткових угод №2 від 27.03.2023 та №3 від 24.07.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу №45 від 01.03.2023 недійсними та повернення надміру сплачених коштів у розмірі 140 251, 49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Прилуцькою окружною прокуратурою у ході опрацювання інтернет-сайту електронних закупівель "PROZORRO" виявлено порушення вимог законодавства при проведенні закупівель Сухополов`янською сільською радою на поставку електричної енергії у період квітня-листопада 2023, які порушують економічні інтереси держави при розпорядженні державними коштами з боку позивача, і такі порушення залишились без належного захисту уповноваженого органу.

26.08.2024 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/10241/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

15.02.2023 на веб-сайті «Prozzoro» Сухополов`янською сільською радою оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі за бюджетні кошти електричної енергії обсягом 127 021 кВт/год, очікуваною вартістю 673 200, 00 грн з ПДВ з терміном постачання з 01.03.2023 до 31.12.2023 (закупівля UA-2023-02-15-002804-а).

За результатами процедури відкритих торгів, відповідно до протоколу №70 від 23.02.2023 переможцем було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Східний енергетичний союз» з ціновою пропозицією - 518 245, 68 грн з ПДВ.

01.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Східний енергетичний союз», як постачальником та Сухополов`янською сільською радою, як споживачем укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №45.

Договір набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до 31 грудня 2023 року включно, а в частині розрахунків діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (пункт 14.1. договору №45 від 15.02.2023).

Згідно пункту 1.1. договору №45 від 15.02.2023, умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 №1178 та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.04.2018 №312.

Відповідно до пункту 2.1. договору №45 від 15.02.2023, постачальник зобов`язується поставити споживачу у 2023 році Електричну енергію, код 09310000-5 - Електрична енергія за ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», а споживач зобов`язується прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього договору.

Пунктом 2.2. договору №45 від 15.02.2023 встановлено, що очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії за цим договором становлять 1270201 кВт*год та визначені в Додатку 1 до договору.

Загальна вартість цього договору становить 431 871, 40 грн, крім того, ПДВ - 86 374, 28 грн, разом з ПДВ - 518 245, 68 грн. Ціна за 1 кВт*год електричної енергії визначається та змінюється відповідно до Додатка 2 до цього договору (пункт 5.1. договору №45 від 15.02.2023).

До загальної вартості цього договору включено витрати на послуги з передачі електричної енергії за регульованими тарифами. Вартість послуг з розподілу електричної енергії сплачується споживачем самостійно (пункт 5.2. договору №45 від 15.02.2023).

Згідно з Додатком №2 до договору №45 від 15.02.2023 ціна за 1 кВТ/год встановлений на рівні 4, 08 грн з ПДВ.

У відповідності до пункту 3.1. договору №45 від 15.02.2023, термін поставки (передачі) товару з дати, зазначеної в заяві-приєднанні, що є Додатком 3 до цього договору, але не раніше дати зміни постачальника, що підтверджується відповідним повідомленням Адміністратора комерційного обліку до 31.12.2023 включно.

Так. Додатком №3 до договору №45 від 15.02.2023 (заява-приєднання) встановлено, що початком постачання електричної енергії є 01.03.2023.

Пунктом 3.3. договору №45 від 15.02.2023 встановлено, що постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за постачання електричної енергії, крім передбаченої умовами цього договору.

Згідно пункту 13.1. договору №45 від 15.02.2023, зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, зазначених у цьому договорі та оформляються у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.

Пунктами 13.2., 13.3. договору №45 від 15.02.2023 передбачено, що пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна із сторін договору. Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

10.03.2023 сторони узгодили та підписали Додаткову угоду №1 до договору №45 від 15.02.2023, якою доповнили договір пунктами 14.7. - 14.11.

В подальшому, за ініціативою відповідача сторони підписали:

- Додаткову угоду №2 від 27.03.2023 до договору №45 від 15.02.2023, якою змінено умови договору з 01.04.2024 в частині збільшення ціни за 1кВт/год з ПДВ з діючої 4, 08 грн до 4, 857336 грн та зменшено річний обсяг постачання електричної енергії до 106 693, 397 кВт/год;

- Додаткову угоду №3 від 24.07.2023 до договору №45 від 15.02.2023, якою змінено умови договору з 01.07.2024 в частині збільшення ціни за 1 кВт/год з ПДВ з діючої 4, 857336 грн до 7, 02612 та зменшено річний обсяг постачання електричної енергії до 88 040, 124 кВт/год.

Необхідність підвищення ціни за одиницю електроенергії відповідач в листах вих. №85-03/2023 від 07.03.2023, №92/2023 від 09.03.2023, №300/2023 від 27.06.2023 обґрунтовує зростанням ціни електричної енергії на ринку та зміною тарифу на передачу електричної енергії.

Відповідач виставив позивачу, а останній підписав та оплатив наступні акти приймання-передачі електричної енергії:

- акт №140/03 від 12.04.2023 за поставку електроенергії в березні 2023 обсягом 17 293 кВт/год (ціна за 1 кВт/год - 4, 08 грн) на суму 70 555, 44 грн з ПДВ - позивач оплатив акт, що підтверджується платіжними дорученнями №244 від 14.04.2023 на суму 12 072, 72 грн №245 від 14.04.2023 на суму 11 697, 36 грн, №246 від 14.04.2023 на суму на суму 11 277, 12 грн, №247 від 14.04.2023 на суму 35 508, 24 грн;

- акт №196/04 від 11.05.2024 за поставку електроенергії в квітні 2023 обсягом 13 045 кВт/год (ціна за 1 кВт/год - 4, 857336 грн) на суму 63 363, 95 грн з ПДВ - позивач оплатив акт, що підтверджується платіжними дорученнями №389 від 14.05.2023 на суму 21 464, 57 грн, №390 від 14.05.2023 на суму 9 214, 37 грн, №391 від 14.05.2023 на суму 20 565, 96 грн, №392 від 14.05.2023 на суму 12 119, 05 грн;

- акт №254/05 від 17.06.2023 за поставку електроенергії в травні 2023 обсягом 9 727 кВт/год (ціна за 1 кВт/год - 4, 857336 грн) на суму 47 247, 31 грн з ПДВ - позивач оплатив акт, що підтверджується платіжними дорученнями №466 від 20.06.2023 на суму 12 808, 80 грн, №467 від 18.06.2023 на суму 23 111, 21 грн, №468 від 20.06.2023 на суму 5 644, 22 грн, №469 від 20.06.2023 на суму 5 683, 08 грн;

- акт №307/06 від 17.07.2023 за поставку електроенергії в червні 2023 обсягом 9 263 кВт/год (ціна за 1 кВт/год - 4, 857336 грн) на суму 44 993, 51 грн з ПДВ - позивач оплатив акт, що підтверджується платіжними дорученнями №87 від 20.07.2023 на суму 2 792, 98 грн, №88 від 20.07.2023 на суму 30 212, 63 грн, №89 від 20.07.2023 на суму 9 432, 95 грн, №90 від 20.07.2023 на суму 2 554, 95 грн;

- акт №345/07 від 09.08.2023 за поставку електроенергії в липні 2023 обсягом 6 474 кВт/год (ціна за 1 кВт/год - 7, 02612 грн) на суму 45 487, 10 грн з ПДВ - позивач оплатив акт, що підтверджується платіжними дорученнями №916 від 17.08.2023 на суму 5 880, 87 грн, №918 від 17.08.2023 на суму 4 482, 66 грн, №921 від 17.08.2023 на суму 12 281, 65 грн, №922 від 17.08.2023 на суму 22 841, 92 грн;

- акт №380/08 від 13.09.2023 за поставку електроенергії в серпні 2023 обсягом 8 038 кВт/год (ціна за 1 кВт/год - 7, 02612 грн) на суму 56 475, 95 грн з ПДВ - позивач оплатив акт, що підтверджується платіжними дорученнями №1094 від 18.09.2023 на суму 15 415, 31 грн, №1095 від 19.09.2023 на суму 29 664, 28 грн, №1096 від 18.09.2023 на суму 4 890, 18 грн, №1099 від 18.09.2023 на суму 6 506, 18 грн;

- акт №393/09 від 10.10.2023 за поставку електроенергії в вересні 2023 обсягом 7 797 кВт/год (ціна за 1 кВт/год - 7, 02612 грн) на суму 54 782, 66 грн з ПДВ - позивач оплатив акт, що підтверджується платіжними дорученнями №1221 від 23.10.2023 на суму 5 585, 76 грн, №1234 від 23.10.2023 на суму 4 061, 11 грн, №1235 від 23.10.2023 на суму 23 228, 35 грн, №1236 від 23.10.2023 на суму 21 907, 44 грн;

- акт №453/10 від 17.11.2023 за поставку електроенергії в жовтні 2023 обсягом 10 741 кВт/год (ціна за 1 кВт/год - 7, 02612 грн) на суму 75 467, 56 грн з ПДВ - позивач оплатив акт, що підтверджується платіжними дорученнями №1455 від 21.11.2023 на суму 14 916, 47 грн, №1456 від 21.11.2023 на суму 7 806, 02 грн, №1457 від 21.11.2023 на суму 32 875, 21 грн, №1458 від 21.11.2023 на суму 19 869, 86 грн;

- акт №474/11 від 12.12.2023 за поставку електроенергії в листопаді 2023 обсягом 8 521 375 кВт/год (ціна за 1 кВт/год - 7, 02612 грн) на суму 59 872, 20 грн з ПДВ - позивач оплатив акт, що підтверджується платіжними дорученнями №1610 від 15.12.2023 на суму 21 865, 30 грн, №1611 від 15.12.2023 на суму 3 527, 11 грн, №1612 від 15.12.2023 на суму 19 096, 99 грн, №1613 від 15.12.2023 на суму 15 382, 80 грн.

Так, відповідач в період з березня по листопад 2023 постави позивачу електричну енергію на суму 518 245, 68 грн з ПДВ.

Прокурор наголошує, що частиною 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» внормовано, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Також, прокурор звертає увагу, що в силу приписів пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

Окрім цього, зі змісту пункту 14.5. договору №45 від 15.02.2023 вбачається, що істотними умовами договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна (порядок визначення ціни) та строк дії договору. Інші умови договору про закупівлю не є істотними та можуть змінюватись та/або доповнюватись відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів, за згодою сторін у випадках, передбачених умовами даного договору та чинним законодавством України шляхом укладання додаткової угоди до договору.

Відповідно до пункту 14.6. договору №45 від 15.02.2023, істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених п. 19 Особливостей, зокрема:

- погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (підпункт 14.6.2.);

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (підпункт 14.6.7.).

Таким чином, як стверджує прокурор, відповідач підписавши договір №45 від 15.02.2023, засвідчив можливість та згоду виконати домовленість, вказану у договорі та додаткових угодах до нього, а саме взяло на себе зобов`язання поставити споживачу електричну енергію у кількості 127 021 кВт/год, загальною вартістю 518 245, 68 грн з ПДВ за ціною 4, 08 грн з ПДВ за 1кВт/год електричної енергії.

Однак, відповідач належними документами коливання ціни на електричну енергію на ринку як підставу для збільшення ціни за договором №45 від 15.02.2023 на 72,21% та зменшення обсягів постачання електричної енергії на -30,69% не обґрунтував, у зв`язку з чим порушив приписи Закону України «Про публічні закупівлі», норми постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 та умови договору.

На підставі листування прокуратури з позивачем щодо вищезазначених обставин, останній повідомив прокуратуру, що не планує здійснювати вжиття відповідних заходів в судовому порядку, відтак, прокурор в порядку статті 1311 Конституції України, статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» ініціює даний позов.

З огляду на зазначене, прокурор просить визнати недійсними додаткову угоду №2 від 27.03.2023 до договору №45 від 15.02.2023 та додаткову угоду №3 від 24.07.2023 до договору №45 від 15.02.2023 укладені між позивачем та відповідачем, а також у зв`язку з визнанням недійсними зазначених додаткових угод прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача різницю в поставленій електричній енергії у розмірі 140 251, 49 грн, як безпідставно набуте майно на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

ІI. Предмет та підстави позову.

Предметом позову у справі є немайнові вимоги щодо визнання недійсними додаткових угод до договору та майнова вимога щодо стягнення з відповідача 140 251, 49 грн.

Юридичними підставами позову є стаття 173, 193 Господарського кодексу України, статті 203, 215, 216, 526, 629, 1212 Цивільного кодексу України, Закон України «Про публічні закупівлі».

Фактичними підставами позову є не обґрунтування відповідачем необхідності збільшення ціни електричної енергії та зменшення обсягів поставки, що знайшло своє відображення в додаткових угодах №2 від 27.03.2023, №3 від 24.07.2023 до договору №45 від 15.02.2023.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони уклали додаткову угоду №2 від 27.03.2023 та №3 від 24.07.2023 до договору №45 від 15.02.2023 без належного зі сторони відповідача обґрунтування збільшення ціни електричної енергії та одночасно зменшення обсягів поставки електричної енергії за період з квітня по листопад 2023, що в свою чергу призвело до порушення законних інтересів держави, у зв`язку з тим, що фінансування закупівлі з постачання електричної енергії за вказаним договором здійснювалось за кошти місцевого бюджету.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС та з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.08.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01054, м. Київ, вул. Пирогова, 2/37.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи повернення поштового відправлення, ухвала суду від 26.08.2024 була повернена до Господарського суду міста Києва 16.09.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Також у відповідності до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Окрім цього, суд звертає увагу, що 18.10.2023 введено в дію норми Закону №3200-ІХ від 29.06.2023, яким внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Так, у відповідності до статті 6 та статті 42 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023 відповідач зобов`язаний зареєструвати "Електронний кабінет" в ЄСІТС.

Однак відповідач не виконав обов`язок, який передбачений частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України щодо реєстрації "Електронного кабінету" в ЄСІТС.

Суд також зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

- автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2024 у справі №910/10241/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач правом на подання відзиву в даній справі не скористався.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи №910/10241/24, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи обґрунтовано відповідачем належним чином коливання цін, як підстава для збільшення ціни за одиницю товару?

- чи підтверджується матеріалами справи порушення відповідачем приписів частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»?

- чи підлягає до спірних правовідносин застосування приписів статті 1212 Цивільного кодексу України?

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

(1) Щодо визнання недійсними додаткових угод.

Укладений між сторонами спору договір за своєю правовою природою є договором поставки, який укладений за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Матеріали справи свідчать про те, що сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою зазначеного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Замовники - суб`єкти, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг. Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку (пункт 6, 11, 22 Закону України «Про публічні закупівлі).

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 1-3 стаття 180 Господарського кодексу України).

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (частина 4 стаття 41 Закону України «Про публічні закупівлі).

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (пункт 1, 2 частина 5 стаття 41 Закону України «Про публічні закупівлі).

Окрім цього, аналогічні застереження також зазначені в підпунктах 1, 2 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022.

В абзаці 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України міститься застереження, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, за якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, за пунктом 2 - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

В свою чергу стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.06.2022 у справі №927/636/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22.

Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 також зауважила, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (пункт 90).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що договір про постачання електричної енергії споживачу №45 від 01.03.2023 укладений між Сухополов`янською сільською радою та ТОВ «Східний енергетичний союз» за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (закупівля UA-2023-02-15-002804-а), і на момент підписання договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини 3 статті 180 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

Так, пунктами 2.2., 5.1., Додатком №2 до договору №45 від 15.02.2023 сторони узгодили, що обсяг закупівлі електричної енергії становить 1270201 кВт*год у розмірі 518 245, 68 грн за ціною 4, 08 грн з ПДВ за 1 кВТ/год.

27.03.2023 сторони узгодили та підписали Додаткову угоду №2 до договору №45 від 15.02.2023, якою змінено умови договору з 01.04.2024 в частині збільшення ціни за 1кВт/год з ПДВ з діючої 4, 08 грн до 4, 857336 грн (+19,05%) та зменшено річний обсяг постачання електричної енергії до 106 693, 397 кВт/год.

Необхідність збільшення ціни за 1 кВт/год відповідач обґрунтовував зростанням ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» на 4,8% (коливання ціни), а також збільшення ціни послуги з передачі електричної енергії для оператора системи передачі ПрАТ «НЕК «Укренерго» на підставі постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022.

Суд констатує, що наявна в матеріалах справи роздруківка з веб-сайту ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» (https://www.oree.com.ua) носить виключно фактографічно-інформаційний характер, не враховують умов договорів та контрактів.

Крім того, роздруківка не відображає та не підтверджують коливання цін електричної енергії на ринку в бік збільшення в періоді між укладанням договору та додаткових угод до договору, що, в свою чергу, призвело до укладання Додаткової угоди № 2 від 27.03.2023.

Щодо постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022 (втратила чинність 01.01.2024) суд зазначає, що з останньої вбачається, що на період з 01.04.2024 по 30.06.2023 установлений ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 430, 25 грн/Мвт·год без ПДВ, тобто збільшення відбулось на 4 копійки.

Таким чином, відповідач не обґрунтував належним чином необхідність збільшення ціни за 1 кВТ/год на +19,05%.

24.07.2023 сторони узгодили та підписали Додаткову угоду №3 до договору №45 від 15.02.2023, якою змінено умови договору з 01.07.2024 в частині збільшення ціни за 1 кВт/год з ПДВ з діючої 4, 857336 грн до 7, 02612 (+44.65%) та зменшено річний обсяг постачання електричної енергії до 88 040, 124 кВт/год.

Необхідність збільшення ціни за 1 кВт/год відповідач обґрунтовував зростанням цін на 52% на всіх сегментах ринку «на добу наперед», згідно постанови НКРЕКП №1126 від 27.06.2023 а також регулювання ціни згідно постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022.

Однак, постановою НКРЕКП №1126 від 27.06.2023 встановлено закупівельну межу цін електричної енергії на торгах, якої мають дотримуватись, зокрема, учасники ринку «на добу наперед». Одночасно з цим, регульовані тарифи на передачу або розподіл електричної енергії вказаною постановою не змінювались.

Згідно постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022, на період з 01.07.2023 по 31.12.2023 установлений ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 485,10 грн/Мвт·год, тобто збільшення відбулось на 5 копійок.

Згідно пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», підпункту 7 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, підпункту 14.6.7. пункту 14.6. договору №45 від 15.02.2023, істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Пунктом 5.2. договору №45 від 15.02.2023 між сторонами узгоджено, що до загальної вартості цього договору включено витрати на послуги з передачі електричної енергії за регульованими тарифами. Вартість послуг з розподілу електричної енергії сплачується споживачем самостійно.

Таким чином, відповідач не обґрунтував належним чином необхідність збільшення ціни за 1 кВТ/год на +44.65%.

Отже, усі перелічені вище підстави на які посилався відповідач не підтверджують коливання ціни товару на ринку в бік її збільшення в період з дати укладання договору (01.03.2023) до дати укладання спірних додаткових угод та в період між спірними додатковими угодами, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, необхідність внесення зазначених змін до ціни договору не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням (частина 1 стаття 5 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Перемога в тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше необґрунтоване підвищення шляхом укладення відповідних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 Цивільного кодексу України).

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, підприємець гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Продавець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору. В силу особливостей ціна на електричну енергію є динамічною, про що не міг не знати та не враховувати відповідач, проводячи свою діяльність на ринку та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Сухополов`янська сільська рада мало право на отримання електричної енергії по ціні та в об`ємі визначених в укладеному сторонами договорі, однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій ТОВ «Східний енергетичний союз» про збільшення ціни, підписало спірні додаткові угоди, як наслідок, ціна одиниці товару значно збільшилась, а запланований обсяг поставки - зменшився.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України «Про публічні закупівлі» підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яка була отримана під час підписання договору.

Більш того, як уже наголошувалось, Законом України «Про публічні закупівлі» прямо передбачена імперативна вимога для зміни істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару), а саме: ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%, тобто обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в первинному договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Шляхом укладення спірних додаткових угод відбулося збільшення ціни товару більше, ніж дозволено Законом - більше 10%.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1 стаття 203 Цивільного кодексу України).

Зі змісту частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що зміст Додаткових угод №2 від 27.03.2023, №3 від 24.07.2023 до договору №45 від 15.02.2023 суперечить вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що зумовлює підстави для визнання зазначених Додаткових угод недійсними на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Відтак, позовні вимоги прокурора в частині визнання Додаткових угод не дійсними задовольняються.

(2) Щодо стягнення грошових коштів.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина 1 стаття 216 Цивільного кодексу України).

Оскільки між сторонами укладено договір поставки електричної енергії, в такому разі згідно приписів статті 714 Цивільного кодексу України до такого договору застосовуються загальні положення договору купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні (частина 1 стаття 669 Цивільного кодексу України).

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (частина 1 стаття 670 Цивільного кодексу України).

Натомість, Велика Палата Верховного Суду у пункті 82 постанови від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зазначила, що грошові кошти (різниця між ціною за одиницю товару передбачена договором і додатковою угодою) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина 1 стаття 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні (пункт 3 частина 3 стаття 1212 Цивільного кодексу України).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Східний енергетичний союз» з квітня по листопад 2023 здійснило постачання товару (електричної енергії) в об`ємі 73 606, 375 кВт/год за яку сплачено бюджетні кошти з урахуванням підвищення цін за Додатковими угодами у розмірі 447 690, 24 грн замість очікуваної ціни відповідно до поданої пропозиції.

Факт отримання товару позивачем та сплати за нього грошових коштів у розмірі 447 690, 24 грн не спростовано учасниками справи та підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.

Так, прокурор надав розрахунок сум, які повинна була сплатити Сухополов`янська сільська рада з урахуванням змін тарифів на послуги з передачі електричної енергії з квітня по червень 2023 та з липня по грудень 2023, згідно постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022.

Відповідно до вищезазначеного розрахунку, Сухополов`янська сільська рада за поставлену електричну енергію в період з квітня по листопад 2023 року повинна була сплатити 307 438, 75 грн.

Суд здійснивши перевірку правильності наданого прокурором розрахунку зазначає, що він є арифметично правильним.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив: «Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Системний аналіз положень ст. ст. 11, 177, 202, ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Загальна умова частини першої ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі».

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 24.07.2020 у справі №922/2216/18, від 19.02.2020 у справі №915/411/19, від 21.02.2020 у справі №910/660/19, від 17.03.2020 у справі №922/2413/19, вказав на те, що положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі шляхом розірвання договору.

Враховуючи, що оспорювані додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між Сухополов`янською сільською радою та ТОВ «Східний енергетичний союз» щодо ціни за одиницю товару мали регулюватись договором, то внаслідок виконання Сухополов`янською сільською радою своїх зобов`язань фінансового характеру за додатковими угодами, ТОВ «Східний енергетичний союз» безпідставно отримало грошові кошти у розмірі 140 251, 49 грн, а тому ТОВ «Східний енергетичний союз» зобов`язано їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Сухополов`янська сільська рада до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східний енергетичний союз» про визнання додаткових угод до договору недійсними та повернення надміру сплачених коштів у розмірі 140 251, 49 грн - задовольнити.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 27.03.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу №45 від 15.02.2023, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Східний енергетичний союз» та Сухополов`янською сільською радою.

3. Визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 24.07.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу №45 від 15.02.2023, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Східний енергетичний союз» та Сухополов`янською сільською радою.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східний енергетичний союз» (01054, м. Київ, вул. Пирогова, 2/37; ідентифікаційний код: 43911698) на користь Сухополов`янської сільської ради (17542, Чернігівська обл., Прилуцький район, с. Сухополова, вул. Чернігівська, 32; ідентифікаційний код: 04415867) грошові кошти у розмірі 140 251 (сто сорок тисяч двісті п`ятдесят одна) грн 49 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східний енергетичний союз» (01054, м. Київ, вул. Пирогова, 2/37; ідентифікаційний код: 43911698) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Князя Чорного, будинок 9) судовий збір у розмірі 9 084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) грн 00 коп.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких