Ухвала

від 02.12.2024 по справі 910/14650/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.12.2024Справа № 910/14650/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши позовну заяву Приватного підприємства «Анкорбуд»

до Київської митниці та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про стягнення майнової шкоди в розмірі 138 011,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Анкорбуд» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Київської митниці та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення майнової шкоди в розмірі 138 011,00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі в частині вимог до Київської митниці на підставі п. 1 ч. 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України та залишення позовної заяви в іншій частині без руху, зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України гарантується право на звернення до господарського суду саме в установленому цим Кодексом порядку.

Частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 80 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина 4 статті 91 ЦК України).

Статтею 95 ЦК України встановлено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва. Філії та представництва юридичної особи, у тому числі юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Філія та представництво юридичної особи вважаються створеними з дня їх державної реєстрації.

Отже, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач визначив одним із відповідачів по справі Київську митницю (ідентифікаційний код: 4399755, 03124, місто Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 8-А).

Згідно із ч. 4 ст. 89 ЦК України, до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності), місцезнаходження юридичної особи.

Згідно із ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з отриманою судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відповіддю № 932621 ввід 28.11.2024, за кодом 4399755 (який зазначено у позовній заяві як код відповідача), в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань знайдено запис про найменування та місцезнаходження філії (іншого відокремленого підрозділу).

Враховуючи викладене, у суду відсутні належні та допустимі докази того, що Київська митниця є юридичною особою в розумінні вищенаведених приписів чинного законодавства.

В даному випадку, за поданим до суду позовом позивачем заявлено вимогу саме до філії (іншого відокремленого підрозділу) - Київської митниці та визначено таку особу одним із відповідачів за поданим ним позовом з наведенням у позові реквізитів саме філії (структурного підрозділу), а не безпосередньо юридичної особи - Державної митної служби України.

В силу положень статті 95 Цивільного кодексу України філії та представництва виступають лише як відокремлені частини юридичної особи, що їх створила та не мають статусу самостійної юридичної особи.

Суд також звертає увагу на приписи ч. 2, 3 ст. 211 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначені частиною першою цієї статті, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України. Положення про територіальний орган як відокремлений підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, положення про територіальний орган як відокремлений підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, затверджуються керівником відповідного центрального органу виконавчої влади.

З огляду на вищезазначене, Київська митниця не може виступати самостійною стороною спору в господарському судочинстві, адже не є самостійним суб`єктом господарювання та не має статусу юридичної особи, що підтверджується записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про відокремлений підрозділ, відтак, не наділений цивільною правоздатністю і дієздатністю та не може бути самостійною стороною у судовому процесі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №907/670/18.

Суд звертає увагу позивача на те, що позовна заява про стягнення коштів може бути розглянута в порядку господарського судочинства, якщо вона буде подана, зокрема, до юридичної особи або до юридичної особи в особі відокремленого підрозділу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 у справі № 910/16105/21.

При цьому суд звертає увагу позивача, що у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.06.2021 у справі №760/32455/19 встановлено, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі в частині вимог до Київської митниці на підставі п. 1 ч. 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

В свою чергу, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Так, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

З огляду на викладене, суд вказує, що у поданому позові не зазначено інформації щодо наявності або відсутності в відповідача 2, зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»), що відповідно є підставою для залишення позову без руху.

При цьому, позивач з метою виконання приписів Господарського процесуального кодексу України не позбавлений можливості отримати відомості щодо наявності або відсутності електронних кабінетів у визначених учасників справи безпосередньо з Електронного кабінету, сформувавши відповідні запити.

Оскільки позовна заява в іншій частині не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 174, 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Приватному підприємству «Анкорбуд» у відкритті провадження у справі до Київської митниці про стягнення 138 011,00 грн.

2. Позовну заяву в частині вимог Приватного підприємства «Анкорбуд» до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнення 138 011,00 грн. залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання заяви із виконанням п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

5. Згідно з ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в частині відмови у відкритті провадження у справі у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.А. Грєхова