Рішення

від 02.12.2024 по справі 910/10422/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2024Справа № 910/10422/24Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/10422/24.

За позовом Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Пушкінська, буд. 59-Б, офіс 127)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Амк Рем-Буд» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 69В)

про стягнення 666 045, 86 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне комунально-побутове підприємство «Теплокомунсервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амк Рем-Буд» про стягнення 666 045, 86 грн, з яких 434 335, 63 грн сума основного боргу, 29 594, 32 грн пені, 33 998, 25 грн 3 % річних, 168 117, 66 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятий на себе зобов`язань за Договором підряду №30/10 від 30.10.2020 в частині своєчасної та повної оплати вартості виконаних робіт.

29.08.2024 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 29.08.2024 для усунення недоліків позовної заяви.

02.09.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 29.08.2024.

10.09.2024 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №922/2515/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

30.10.2020 між Приватним комунально-побутовим підприємством «Теплокомунсервіс», як підрядником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Амк Рем-Буд», як замовником (відповідач) укладено договір №30/10.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 30 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (пункт 4.4. договору №30/10 від 30.10.2020).

Згідно пункту 1.1. договору №30/10 від 30.10.2020, підрядник, у порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується на власний ризик своїми та залученими (у разі залучення субпідрядних організацій) силами і засобами виконати роботи по реконструкції котельні Бучанського навчально-виховного комплексу «Спеціалізованого загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - загальноосвітня школа І-ІІІІ ступенів» №2 Бучанської міської ради Київської області по вул. Шевченка, 14 в м. Буча, Київської області відповідно до проектно-кошторисної документації та в обумовлений цим договором термін, а замовник зобов`язується прийняти закінчений об`єкт та сплатити вартість виконаних робіт.

Відповідно до пункту 2.1. договору №30/10 від 30.10.2020, загальна вартість робіт узгоджується зведеним кошторисним розрахунком і договірною ціною та складає 4 646 595, 80 грн в тому числі ПДВ 774 432, 63 грн та підлягає зміні виключно за погодженням сторін.

Початок виконання робіт: протягом 3-х днів з моменту підписання даного договору. Закінчення виконання робіт: 24.12.2021 року. Місце виконання робіт - вул. Шевченка, 14, м. Буча, київська область (пункти 4.1., 4.2., 4.3. договору №30/10 від 30.10.2020).

У відповідності до пункту 3.1. договору №30/10 від 30.10.2020, розрахунок за договором здійснюється протягом десяти календарних днів після закінчення та приймання виконаних робіт.

Згідно пункту 8.1. договору №30/10 від 30.10.2020, факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт.

Пунктом 8.2. договору №30/10 від 30.10.2020 встановлено, що прийняття виконаних робіт здійснюється замовником за умови належного виконання робіт та надання підрядником документів, що підтверджують якість матеріальних ресурсів, використаних при виконанні робіт (якщо наявність сертифікатів, протоколів є обов`язковою згідно з чинним законодавством України) та іншої документації щодо таких робіт, передбаченої проектно-кошторисною документацією, договором та/або законодавством.

На виконання умов договору між замовником та підрядником були підписані наступні акти:

(1) за жовтень 2021 року на загальну суму 1 000 000, 00 грн:

- акт приймання виконання будівельних робіт на суму 255 477, 36 грн;

- акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт на суму 744 522, 65 грн.

(2) за листопад 2021 року на загальну суму 1 000 000, 00 грн:

- акт приймання виконання будівельних робіт на суму 548 663, 02 грн;

- акт приймання виконання будівельних робіт на суму 234 129, 62 грн;

- акт приймання виконання будівельних робіт на суму 141 227, 60 грн;

- акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт на суму 75 979, 76 грн.

(3) за грудень 2021 року на загальну суму 1 934 335, 63 грн:

- акт приймання виконання будівельних робіт на суму 533 136, 95 грн;

- акт приймання виконання будівельних робіт на суму 725 750, 29 грн;

- акт приймання виконання будівельних робіт на суму 22 628, 94 грн;

- акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт на суму 497 517, 14 грн;

- акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт на суму 155 302, 31 грн.

Також сторони підписали довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат:

- 31.10.2021 за жовтень 2021 на суму 1 000 000, 00 грн;

- 30.11.2021 за листопад 2021 на суму 1 000 000, 00 грн;

- 31.12.2021 за грудень 2021 на суму 1 934 335, 63 грн.

Отже, загальна сума виконаних робіт становить 3 934 335, 63 грн.

Згідно підпункту 5.2.3. пункту 5.2.2. договору №30/10 від 30.10.2020, замовник зобов`язаний своєчасно здійснювати фінансування виконання робіт згідно умов договору.

Згідно підпункту 5.3.1. пункту 5.3. договору №30/10 від 30.10.2020 підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи відповідно до умов цього договору.

Замовник на виконання умов договору 09.12.2020, 30.10.2020, 10.08.2021 здійснив оплату за виконані підрядником роботи у загальному розмірі 3 500 000, 00 грн.

Сума виконаних позивачем робіт у розмірі 434 335, 63 грн зі сторони відповідача залишилась неоплаченою.

Пунктом 6.1. договору №30/10 від 30.10.2020 сторони узгодили, що за несвоєчасне або неналежне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного або неналежними чином виконаного зобов`язання за кожний день прострочення.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у вигляді неоплаченої суми за виконані роботи у розмірі 434 335, 63 грн та додатково позивач просить стягнути з відповідача нараховану пеню у розмірі 29 594, 32 грн, 3% річних у розмірі 33 998, 25 грн та інфляційні втрати у розмірі 168 117, 66 грн.

II. Предмет позову та підстави позову.

Предметом позову у справі є матеріально-правова вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 666 045, 86 грн (основний борг, пеня, 3% річних, інфляційні втрати).

Юридичними підставами позову є статті 173, 193, 230 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 549, 625, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України.

Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем договору №30/10 від 30.10.2020 в частині своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у відповідності до умов договору №30/10 від 30.10.2020 виконав на користь відповідача обумовлені роботи, натомість відповідач в порушення умов договору не здійснив повної та своєчасної оплати за виконанні роботи.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача неоплачену суму, пеню, 3% річних та інфляційні втрати в судовому порядку.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

18.10.2023 введено в дію норми Закону №3200-ІХ від 29.06.2023, яким внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 5 та 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У відповідності до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомуційної системи (надалі - ЄСІТС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 37 Положення про ЄСІТС внормовано, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Таким чином, ухвала про відкриття провадження у справі від 10.09.2024 була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронні кабінети сторін по справі.

Згідно з пунктом 42 Положення про ЄСІТС у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В матеріалах справи міститься підтвердження доставлення до «Електронного кабінету» Товариству з обмеженою відповідальністю «Амк Рем-Буд» документа по справі в електронному вигляді, так з повідомлення про доставку електронного листа вбачається, що ухвалу від 10.09.2024 по справі №910/10422/24 доставлена в «Електронний кабінет» відповідача - 11.09.2024.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

В пункті 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Таким чином, ухвала про відкриття провадження у справі від 10.09.2024 була вручена відповідачу - 11.09.2024.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/10422/24, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав впродовж розумного строку, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи підтверджується наявними в матеріалах справи доказами виконання позивачем робіт та прийняття таких робіт відповідачем?

- чи був порушений відповідачем обов`язок по здійсненню повної та своєчасної оплати виконаних робіт по договору №30/10 від 30.10.2020?

- чи правомірно позивач нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати відповідачу?

- чи правильно позивачем визначені періоди прострочення?

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

(1) Щодо основного боргу.

Договір, укладений між сторонами, є договором підряду, відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509, 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (часина 1-2 стаття 837 Цивільного кодексу України).

Як підтверджено матеріалами справи, 30.10.2020 між сторонами укладено договір №30/10 за умовами якого позивач у порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується на власний ризик своїми та залученими (у разі залучення субпідрядних організацій) силами і засобами виконати роботи по реконструкції котельні Бучанського навчально-виховного комплексу «Спеціалізованого загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - загальноосвітня школа І-ІІІІ ступенів» №2 Бучанської міської ради Київської області по вул. Шевченка, 14 в м. Буча, Київської області відповідно до проектно-кошторисної документації та в обумовлений цим договором термін, а відповідач зобов`язується прийняти закінчений об`єкт та сплатити вартість виконаних робіт.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (часина 1, 3 стаття 843 Цивільного кодексу України).

В пункті 2.1. договору №30/10 від 30.10.2020 зазначено, що загальна вартість робіт узгоджується зведеним кошторисним розрахунком і договірною ціною та складає 4 646 595, 80 грн та підлягає зміні виключно за погодженням сторін.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 стаття 846 Цивільного кодексу України).

Пунктами 4.1. та 4.2. договору №30/10 від 30.10.2020 встановлено, що початок виконання робіт протягом 3-х днів з моменту підписання даного договору. Закінчення виконання робіт - 24.12.2021.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина 1 стаття 853 Цивільного кодексу України).

Пунктом 8.1. договору №30/10 від 30.10.2020 передбачено, що факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт.

Судом встановлено, що позивач виконав роботи по договору №30/10 від 30.10.2020 на загальну суму 3 934 335, 63 грн, а відповідач прийняв такі роботи без зауважень та заперечень, що підтверджується підписаними між представниками сторін актами, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: (1) акт приймання виконання будівельних робіт за жовтень 2021 на суму 255 477, 36 грн; (2) акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за жовтень 2021 на суму 744 522, 65 грн; (3) акт приймання виконання будівельних робіт за листопад 2021 на суму 548 663, 02 грн; (4) акт приймання виконання будівельних робіт за листопад 2021 на суму 234 129, 62 грн; (5) акт приймання виконання будівельних робіт за листопад 2021 на суму 141 227, 60 грн; (6) акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за листопад 2021 на суму 75 979, 76 грн; (7) акт приймання виконання будівельних робіт за грудень 2021 на суму 533 136, 95 грн; (8) акт приймання виконання будівельних робіт за грудень 2021 на суму 725 750, 29 грн; (9) акт приймання виконання будівельних робіт за грудень 2021 на суму 22 628, 94 грн; (10) акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2021 на суму 497 517, 14 грн; (11) акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2021 на суму 155 302, 31 грн.

Окрім цього, вищезазначене сума робіт та прийняття її відповідачем підтверджується підписаними між представниками сторін довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 31.10.2021, від 30.11.2021, від 31.12.2021.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 стаття 854 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.1. договору №30/10 від 30.10.2020 встановлено, що розрахунок за договором здійснюється на протязі десяти календарних днів після закінчення та приймання виконаних робіт.

Відповідач на виконання умов договору №30/10 від 30.10.2020 здійснив часткову оплату за виконані позивачем роботи у загальному розмірі 3 500 000, 00 грн, що підтверджується наданими позивачем копіями витягів з виписок по особовому рахунку з яких вбачається, що відповідач 09.12.2020 на виконання договору здійснив оплату у розмірі 1 000 000, 00 грн, 30.10.2020 здійснив оплату у розмірі 1 000 000, 00 грн, 10.08.2021 здійснив оплату у розмірі 1 500 000, 00 грн. Зазначені обставини не заперечуються відповідачем.

Відповідач зобов`язаний своєчасно здійснювати фінансування виконання робіт згідно умов договору. Позивач має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи відповідно до умов цього договору (підпункт 5.2.3. пункту 5.2.2., підпункт.3.1. пункту 5.3. договору №30/10 від 30.10.2020).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 1 стаття 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2 стаття 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Проте, відповідач залишок суми у розмірі 434 335, 63 грн на підставі частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України та пункту 3.1. договору №30/10 від 30.10.2020 після остаточної здачі позивачем робіт та прийняття результатів таких робіт відповідачем згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 31.12.2021 протягом 10 календарних днів, тобто до 10.01.2022 включно або в будь-яку іншу дату не оплатив.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 08.06.2022 між сторонами по договору №30/10 від 30.10.2020, з якого вбачається, що відповідач визнав наявність в нього перед позивачем заборгованості у розмірі 434 335, 63 грн.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 11.09.2019 по справі № 902/1260/15, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 19.09.2019 по справі № 910/14566/28, від 04.12.2019 по справі № 916/1727/17 наголошував, що акт звіряння взаєморозрахунків не є первинними документами, а відтак не є належними та допустимими доказами, з яких можливо встановити беззаперечну заборгованість. Акт звіряння взаєморозрахунків може лише опосередковано свідчити про наявність боргу за договором, однак судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Одночасно з цим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 10.09.2019 по справі № 916/2403/18, від 19.09.2019 по справі № 910/14566/28, від 04.12.2019 по справі № 916/1727/17 зазначив, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема, в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

З вищезазначеного акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 08.06.2022 вбачається, що підписаний він директорами сторін, які в свою чергу підписували договір №30/10 від 30.10.2020.

Також, в матеріалах справи містяться інші докази, які судом зазначені вище, які в свою чергу підтверджують виконання позивачем робіт на певну суму, прийняття таких робіт відповідачем та часткову оплату робіт.

З огляду на зазначене, в даних обставинах, вищезазначений акт взаємних розрахунків є додатковим належним та допустимим доказом, який підтверджує наявну заборгованість у відповідача перед позивачем.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. (частина 3 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд констатує, що матеріали справи не містять доказів, що відповідач здійснив оплату позивачу за виконані роботи, які передбачені договором №30/10 від 30.10.2020 у розмірі, який залишився не оплаченим, а саме 434 335, 63 грн.

Також, відповідач не надав будь-який заперечень та(або) пояснень, які в свою чергу могли спростувати доводи, аргументи позивача та встановлені судом обставини.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на все вищезазначене, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами, що станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем у вигляді не оплаченої суми за виконані роботи по договору №30/10 від 30.10.2020 становить 434 335, 63 грн, а тому позовні вимоги в частині основного боргу підлягають задоволенню.

(2) Щодо пені.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 29 594, 32 грн.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частина 1 стаття 611 Цивільного кодексу України).

Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (частина 1 статті 624 Цивільного кодексу України).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина 1 стаття 199 Господарського кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі (Господарський кодекс України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Із змісту частини 1 статті 546, частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України слідує, що неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання, щодо якого правочин вчиняється у письмовій формі.

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (частина 2 стаття 343 Господарського кодексу України, стаття 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»).

Пунктом 6.1. договору №30/10 від 30.10.2020 сторони узгодили, що за несвоєчасне або неналежне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного або неналежними чином виконаного зобов`язання за кожний день прострочення.

Як вбачається з наданого розрахунку пені, позивач здійснює нарахування пені відповідачу за період з 11.01.2021 по 11.07.2021.

Однак, як підтверджено матеріалами справи та як стверджує позивач в позовній заяві, що здійснити повну оплату за виконані роботи позивач зобов`язаний був до 10.01.2022, отже, прострочення виникло 11.01.2022.

Таким чином, в 2021 році, прострочення оплати зі сторони відповідача виконаних позивачем робіт не виникло, оскільки таке прострочення виникло в січні 2022 року.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 29 594, 32 грн за період з 11.01.2021 по 11.07.2021.

(3) Щодо 3% річних та інфляційних втрат.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 33 998, 25 грн за період з 11.01.2022 по 20.08.2024 та інфляційні втрати у розмірі 168 117, 66 грн за період з січня 2022 по липень 2024.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 стаття 625 Цивільного кодексу України).

Передбачене частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №464/3790/16-ц).

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц та від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц).

Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

З огляду на зазначене, у зв`язку з не здійсненням відповідачем поставки обумовленого товару у визначений в договорі строк, позивач нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати.

Суд, здійснивши перевірку правильності розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, зазначає, що він (розрахунок) є арифметично правильним, позивач правильно визначив боргові періоди, а відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача нарахованої суми 3% річних та інфляційних втрат підлягає задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки даним рішенням позовні вимоги задовольняються частково, в такому випадку суд покладає суму судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача 9 546, 77 грн, інша частина судового збору покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амк Рем-Буд» про стягнення 666 045, 86 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амк Рем-Буд» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 69В; ідентифікаційний код: 38256839) на користь Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Пушкінська, буд. 59-Б, офіс 127; ідентифікаційний код: 19408548) борг у розмірі 434 335 (чотириста тридцять чотири тисячі триста тридцять п`ять) грн 63 коп., 3% річних у розмірі 33 998 (тридцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім) грн 25 коп., інфляційні втрати у розмірі 168 117 (сто шістдесят вісім тисяч сто сімнадцять) грн 66 коп. та судовий збір у розмірі 9 546 (дев`ять тисяч п`ятсот сорок шість) грн 77 коп.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 29 594, 32 грн. за період 11.01.2021 по 11.07.2021.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких