Рішення

від 02.12.2024 по справі 910/9766/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2024Справа № 910/9766/24

За позовом: комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго";

до: Гаражно-будівельного кооперативу "Печерський";

про: стягнення 47 007,82 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу "Печерський" про стягнення витрат за несанкціонований скид стоків у розмірі 47 007, 82 грн.

Ухвалою господарського суду від 15.08.2024 № 910/9766/24 вказану позовну заяву залишено без руху на підставі п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9766/24, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Також в поданому до суду позові заявлено клопотання про залучення до участі у справі приватного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Приписами частини 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Проте, вказана заява задоволенню не підлягає, оскільки жодним чином не обгрунтована, а рішення у даній справі не вплине на права та обов`язки приватного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ".

24.09.2024 до господарського суду надійшов відзив, яким відповідач позовні вимоги відхилив повністю та зазначив, що акт від 21.01.2020 про відключення несанкціонованого приєднання до каналізаційної мережі ТЕЦ-5 не відповідає вимогам п.4 розділу Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України затверджених наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі - правила №190) та не містить інформацію про присутність уповноваженої особи кооперативу, вважає зазначений акт неналежним доказом, оскільки складений без участі відповідача та свідків. Крім того відповідач заявив про застосування спливу строків позовної давності, оскільки строк подання позову сплинув 17.03.2023.

07.10.2024 до господарського суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач зазначив, що від підписання акту №192252 від 16.12.2019 представники ГБК «ПЕЧЕРСЬКИЙ» відмовилися, у період з 01.05.2018 по 21.01.2020 інформація про підключення ГБК «Печерський» до каналізаційних мереж ТЕЦ-5 «КИЇВСЬКИЙ ТЕЦ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» не надходила, облік каналізаційних стоків від ГБК «ПЕЧЕРСЬКИЙ» не відбувався, договірні відносини на скид стічних вод відсутні, що підтверджує самовільне приєднання відповідача до каналізаційної мережі позивача. Крім того, позивач зауважив, що строки позовної давності визначені статтями 257,258 ЦК України, продовжуються на час карантину, а у період дії в Україні воєнного стану строки, визначені статтями 257-259 ЦК України продовжуються на період дії воєнного стану в Україні.

17.10.2024 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких відповідач зазначив, що акти надані позивачем від 16.12.2019 та від 21.01.2020 не є належним доказом у справі, оскільки були складені без участі відповідача та свідків.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» утворено рішенням Київської міської ради від 28.09.2006 № 9/66, засновником та власником якого є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада.

22.11.2019 КП «Київтеплоенерго» було проведено обстеження стану ділянки каналізаційної мережі ТЕЦ-5 СП «КИЇВСЬКІ ТЕЦ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» в межах каналізаційних колодязів №43 та №49 шляхом телеінспекції, за результатом якого, представниками позивача складено акт обстеження стану ділянки каналізаційної мережі щодо виявлення зі сторони ГБК «ПЕЧЕРСЬКИЙ» по вул. Камишанська, 4, м. Київ несанкціонованого підключення до колектору каналізаційної мережі ТЕЦ-5 між каналізаційними колодязями №48 та №49.

Між комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», як споживачем та Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ», як постачальником, укладено договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №19687/1-5-02-Т від 25.09.2018, згідно предмету, якого постачальник зобов`язується надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва, а споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 №1879, а також дотримуватися інших норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором (п.1.1. договору №19687/1-5-02-Т від 25.09.2018).

Між ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» та ГБК «ПЕЧЕРСЬКИЙ» було укладено договір №09005/1-5-14 від 09.02.2001 про надання послуг з централізованого водовідведення та водопостачання, що вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ст.174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (ч.4.ст.11 ЦК України).

Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Мінжитлокомунгоспу №190 від 27.06.2008 (далі - Правила №190), визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до п. 4.3 Правил №190 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), забороняється будь-яке самовільне приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 №1879 (далі - Місцеві правила №1879), спрямовані на запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи цих споруд і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод Абонентів та встановлюють вимоги до Абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки Абонентів і Водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Відповідно до п.2.2 Місцевих правил №1879, водоканал має право, зокрема, проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем Абонента та складати Акти за результатами цих обстежень. Акт підписується уповноваженими представниками Водоканалу і Абонента. У разі відмови Абонента від підписання Акта представники Водоканалу роблять відповідний запис в Акті. В цьому випадку Акт, підписаний представниками Водоканалу, діє в односторонньому порядку і один примірник Акта надсилається Абоненту. При виявленні порушень встановлювати терміни їх усунення (при цьому вимоги Водоканалу є обов`язковими для виконання у встановлені терміни, при недотриманні термінів їх виконання Абонент розраховується за обсяг стічних вод, обчислений згідно з абзацами 3 - 8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил).

Згідно положень пункту 8.6 розділу 8 Місцевих правил №1879, при порушенні цих Правил та Правил користування №190 Водоканал: за період самовільного (при відсутності чинного Договору) користування міською каналізацією виконує розрахунок обсягу стічних вод згідно з пунктом 7.8 розділу 7 цих Правил з моменту початку такого користування, але за період не більше трьох років і до усунення порушення; має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі, зокрема, відсутності у Абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії та відмови або затримання з боку Абонента укладання з Водоканалом Договору на послуги водопостачання та водовідведення (при відсутності технічної можливості відключення від міської мережі та після письмового попередження Абонента), має право відключати (при наявності технічної можливості) каналізаційну мережу Абонента від міської каналізації (після письмового попередження за 5 діб) у разі, зокрема, самовільного приєднання до мережі водовідведення.

16.12.2019 представниками КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» здійснено спільне обстеження системи водопостачання та водовідведення ГБК «ПЕЧЕРСЬКИЙ» по вул. Камишанська, 4, в присутності представника споживача Дубовика М.М., за результатом якого складено акт обстеження водоспоживання та водовідведення об`єкту №192252/1. Згідно зазначеного акту виявлено відсутність укладеного договору та безобліковий скид стічних вод, зокрема, від адмінбудівлі ГБК «ПЕЧЕРСЬКИЙ» у каналізаційну мережу Ду 150 мм у колодязь ТЕЦ-5 та безоблікове водокористування.

Акт №192252/1 від 16.12.2019 містить запис про відмову представника споживача, Дубовика М.М., від підписання такого акту.

Крім того акт №192252/1 від 16.12.2019 містить вимогу про звернення споживача в строк до 21.12.2019 для укладання договору на водовідведення та надання ним технічної документації погоджено в АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» на підключення до каналізації ТЕЦ-5.

Згідно п.3.1. Правил №190 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними (п.3.2.Правил №190 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу (п. 3.3. Правил №190 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (п. 3.4. Правил №190 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.3.11. Правил №190 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, пов`язані з відключенням і можливою ліквідацією пристроїв (споруд), які самовільно зведені і приєднані до систем централізованого водопостачання та водовідведення, підлягають відключенню від цих систем, оплачуються їх власником.

У разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел. (п. 3.14. Правил №190 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Споживачі, що мають власні водозабори і скидають стічні води до мереж централізованого водовідведення, при відсутності засобів обліку стічних вод подають виробнику дані про об`єм та показники якості стічних вод відповідно до умов договору. (п. 3.15. Правил №190 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно листа № 9821/8/8/0220 розрахункового департаменту ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» від 07.12.2020 щодо обсягів водоспоживання та водовідведення ГБК «ПЕЧЕРСЬКИЙ» (договір №09005/1-5-14 від 09.02.2001) зазначено, що за період з 01.08.2018 по 21.01.2020 відповідчем було спожито 3 847 куб. м. води.

21.01.2020 представниками КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» складено акт про відключення несанкціонованого приєднання до каналізаційної мережі ТЕЦ - 5, згідно якого було здійснено відключення шляхом створення видимого розриву та тампонування несанкціонованого приєднання пластикового трубопроводу діаметром Ду 150 до каналізаційного колектору ТЕЦ-5 СП «КИЇВСЬКІ ТЕЦ» Ду 300. Відключений пластиковий трубопровід Ду 150 пролягав зі сторони будівель ГБК «ПЕЧЕРСЬКИЙ» та був приєднаний до фекального каналізаційного колектору ТЕЦ-5 на ділянці між каналізаційними колодязями №48 та №49.

Позивачем неодноразово направлялися листи з проханням до ГБК «ПЕЧЕРСЬКИЙ» відшкодувати витрати КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» за несанкціонований відповідачем скид стоків у розмірі 47 007,82 грн. Проте така виплата відповідачем не здійснена.

Матеріали справи не містять укладеного між позивачем та відповідачем договору про скид стічних вод відповідача через каналізаційні мережі позивача

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

В обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на невідповідність наданого позивачем акту №192252/1 від 16.12.2019 та акту від 21.01.2020 вимогам п.4 розділу 4 Правил №190 в редакції від 13.07.2021 року, тоді, як спірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли до 13.07.2021.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Крім того, на час виникнення спірних правовідносин між позивачем та відповідачем діяли Правила №190 в редакції від 26.11.2012, які не містили порядку та/чи вимог щодо складання акту про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування, що стосується і акту про відключення несанкціонованого приєднання. Зазначені Правила, також не містили затверджених форм таких актів.

За таких обставин, суд відхиляє зазначені твердження відповідача з огляду на їх необґрунтованість.

Разом з тим, суд відхиляє вимогу відповідача щодо застосування судом позовної давності з урахуванням наступного.

Відповідно до частини 1 статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина 1 статті 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічна: гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України: метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ набрав чинності 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричини коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенні, території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого неодноразово продовжено та який ще триває .

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

А тому позов подано в межах строку позовної давності.

Отже, суд дійшов висновку, що факт несанкціонованого приєднання відповідачем до каналізаційної мережі ТЕЦ-5 СП «КИЇВСЬКІ ТЕЦ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» позивачем підтверджено належними чином та в свою чергу відповідачем не спростовано.

Відповідно до положень статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем, здійснено нарахування заборгованості відповідача відповідно до кількості води, яка постачалася відповідачу з ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» за період з 01.08.2018-21.01.2020 та з урахуванням вартості перекачування 1м3 в мережах, згідно розрахунків витрат на перекачку стічних вод «ТЕЦ-5» СВП «Київські ТЕЦ» затверджених КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО від 01.08.2018 та від 01.05.2019, що становить 47 007,82 грн.

Проте, суд не погоджується з таким розрахунком, оскільки самовільне приєднання було виявлено позивачем, згідно акту обстеження стану ділянки каналізаційної мережі ТЕЦ-5 -22.11.2019, а тому зобов`язання відповідача зі сплати заборгованості виникло саме 22.11.2019.

За перерахунком суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 4 454, 06 грн. (481 м3 (об`єм постачання води відповідачу за листопад 2019, грудень 2019, січень 2020) х 9,26 грн/м3(вартість перекачування 1м3 в мережах, згідно розрахунку витрат на перекачку стічних вод «ТЕЦ-5» СВП «Київські ТЕЦ» затверджених КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО від 01.05.2019)).

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

А отже решта доводів та доказів наданих сторонами на обґрунтування своїх вимог і заперечень судом відхиляються, як такі, що не мають значення для правильного вирішення спору.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір згідно зі ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу «ПЕЧЕРСЬКИЙ» (01013, місто Київ, вул. Покільська, будинок 4, ідентифікаційний код: 22921752) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ідентифікаційний код: 40538421) заборгованість в сумі 4 454 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят чотири) грн. 06 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 91 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Сергій БАЛАЦ