Рішення

від 02.12.2024 по справі 910/11650/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2024Справа № 910/11650/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕМ Південь»

до Акціонерного товариства «Укрзалізниця»

про стягнення 1.366.445,27 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

24.09.2024 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕМ Південь» до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про стягнення 1.369.771,30 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного договору підряду № ПЗ/Е-231189/НЮ від 14.12.2023 позивач виконав роботи з реконструкції споруд залізниці з електрифікацією дільниці Васильків ІІ регіональної філії «Південна-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» Київської області, що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 1.302.788,93 грн. За умовами п. 4.7 договору розрахунки проводяться протягом 14 робочих днів з моменту підписання зазначених акту та довідки, проте відповідачем роботи не оплачені. У зв`язку з тим, що відповідачем зобов`язання за договором не виконано, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 1.369.771,30 грн, з яких 1.302.788,93 грн основного боргу, 63.647,23 грн інфляційних втрат та 3.335,14 грн річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/11650/24 від 30.09.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

01.10.2024 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до суду заяви, відповідно до якої позивачем зменшено розмір позовних вимог та позивач просить стягнути з відповідача 1.366.445,27 грн, з яких 1.302.788,93 грн основного боргу, 63.647,23 грн інфляційних втрат та 9,11 грн 0,001% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 відкрито провадження у справі № 910/11650/24 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою відповідачу встановлено строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 07.10.2024 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 07.10.2024 о 19:26 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 23.10.2024 включно.

23.10.2024 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю. У відзиві міститься клопотання про призначення справи до розгляду у судовому засіданні із викликом сторін та про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державну казначейську службу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/11650/24 від 28.10.2024 відзив Акціонерного товариства «Укрзалізниця» повернуто без розгляду.

29.10.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що взаємовідносини АТ «Укрзалізниця» із Державною казначейською службою України не мають до ТОВ «КЕМ-Південь» жодного відношення і після погашення заборгованості перед позивачем, відповідач має право стягнути відповідні збитки (у разі наявності таких) з будь-яких третіх осіб.

08.11.2024 відповідачем до суду подано клопотання про поновлення строку на подачу відзиву на позовну заяву разом з відзивом на позов.

Суд розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку для подачі відзиву вважає за можливе на підставі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України поновити пропущений відповідачем строк для подачі відзиву.

У відзиві на позов відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що нарахування штрафних санкцій за договором та позовні вимоги про сплату інфляційних втрат та 3% річних є таким, що протирічить умовам договору, оскільки відповідно до п. 4.12 договору відповідач від таких нарахувань звільняється. Зазначає, що оплата за договором може здійснюватися тільки через Державну казначейську службу України, оскільки договір оплачувався за рахунок бюджетних коштів, виділених за бюджетною програмою на 2023 бюджетний рік. Документи на оплату були подачі вчасно, з урахуванням того, що акти до договору підписано тільки 25.12.2023. 30.12.2023 заявка на оплату була відхилена Державною казначейською службою України з приміткою «повернення коштів відповідно до статей 3, 23, 57 Бюджетного кодексу України. При укладанні договору сторони були обізнані про те, що фінансування робіт, які ними проводились, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Укладаючи договір 14.12.2023, тобто за 16 днів до закінчення бюджетного року позивач мав розуміти ризики пов`язані із укладанням такого договору, сторони підписали договір умовами якого передбачено, як відкладальну умову наявність бюджетного фінансування, а також визнали несвоєчасне перерахування коштів органами державного казначейства обставиною, що виключає вину відповідача (п. 4.9 договору). Оскільки станом на 2024 рік фінансування за бюджетною програмою КГІКВК 3101270 відсутнє, а відповідно до умов п. 4.8 договору оплата може бути здійснена за наявності бюджетного фінансування, у відповідача, відсутня можливість здійснити оплату за договором № ПЗ/Е-231189/НЮ від 14.12.2023.

У відзиві міститься клопотання про призначення справи до розгляду у судовому засіданні із викликом сторін та про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державну казначейську службу України.

Суд розглянувши заявлене відповідачем клопотання про призначення справи до розгляду у судовому засіданні із викликом сторін відзначає наступне

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частина 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Не зважаючи на ціну позову справа є нескладною, оскільки стосується стягнення заборгованості за виконані роботи на підставі підписаних обома сторонами документів (акту № КБ-2В та довідки № КБ-3 за грудень 2023 року), суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про призначення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін

Суд розглянувши заявлене відповідачем клопотання про залучення третьої особи відзначає наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Отже, третя особа без самостійних вимог, має знаходитися з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Суд дійшов висновку, що прийняття рішення з даного господарського спору не може вплинути на права або обов`язки Державної казначейської служби України щодо відповідача, а тому вважає відсутні підстави для залучення останнього до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕМ Південь» (підрядник, позивач) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» (замовник, відповідач) укладено договір підряду № ПЗ/Е-231189/НЮ (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору за цим договором замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи з реконструкції споруд залізниці з електрифікацією дільниці Васильків - Васильків II регіональної філії «Південно-Західна залізниця» AT «Укрзалізниця» у Київській області. Встановлення реклоузерів з вакуумними вимикачами на відпайках ЛЕП-10кВ та СЦБ дільниці Васильків - Васильків II (далі - роботи).

Спір виник внаслідок того, що відповідач свої зобов`язання за договором своєчасно у повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 1.302.788,93 грн та за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховані 63.647,23 грн інфляційних втрат та 9,11 грн 3% річних.

Відповідач у свою чергу не визнає обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог у повному обсязі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 18.1 договору договір діє з дня його укладення та протягом дії правового воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 та продовженого відповідними Указами президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше 29.12.2023.

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від обов`язків виконання у повному обсязі взятих на себе за цим договором зобов`язань щодо виконання та оплати робіт а також гарантійних зобов`язань на роботи, в межах строків, визначених у мовами цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або спроби її визначення.

Згідно п. 2.1 договору договірна ціна становить 1.300.833,33 грн (без ПДВ), крім того ПДВ 260.166,67 грн, разом з ПДВ 1.561.000,00 грн згідно додатку № 1 «Договірна ціна на виконання робіт з реконструкції споруд залізниці з електрифікацією дільниці Васильків - Васильків II регіональної філії «Південно-Західна залізниця» AT «Укрзалізниця» у Київській області. Встановлення реклоузерів з вакуумними вимикачами на відпайках ЛЕП-10кВ та СЦБ дільниці Васильків - Васильків II до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 1.2 договору обсяг робіт визначено проектною документацією на реконструкцію споруд залізниці з електрифікацією дільниці Васильків - Васильків II регіональної філії «Південно-Західна залізниця» AT «Укрзалізниця» у Київській області. Встановлення реклоузерів з вакуумними вимикачами на відпайках ЛЕП-10кВ та СЦБ дільниці Васильків - Васильків II.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Пунктом 3.7 договору встановлено, що підрядник зобов`язаний виконати роботи до 29.12.2023.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з п. 3.6 договору датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником на підставі оформлених акту приймання-передачі закінчених робіт, актів приймання виконаних робіт за формою № КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3, при безумовному виконанні розділу 9 цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виконано роботи за договором на суму 1.302.788,93 грн, що підтверджується наявними у справі актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) від 25.12.2023, довідкою про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2023 (КБ-3) від 25.12.2023, актом вартості устаткування підрядника за грудень 2023 року від 25.12.2023.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (інших бюджетів) у межах розділу 2 цього Договору.

Відповідно до п. 4.4 договору акти приймання виконаних робіт за формою № КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 оформлюються належним чином підрядником і надаються для підписання замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця.

Згідно з п. 4.5 договору відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України замовник здійснює фінансування будь-яких витрат, передбачених цим договором, лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Пунктом 4.6 договору визначено, що усі видатки замовника за цим договором здійснюються виключно за рахунок бюджетних коштів, передбачених Законом України від 24.02.2023 № 2953-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3101270 «Оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів, будівництво та реконструкція об`єктів інфраструктури суб`єктів господарювання залізничного транспорту державного сектору економіки» та згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів, будівництва та реконструкції об`єктів інфраструктури суб`єктів господарювання залізничного транспорту державного сектору економіки» № 517 від 19.05.2023.

Пунктом 4.7 договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника, зазначений у договорі, на підставі оформлених належним чином актів приймання виконаних робіт за формою № КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3, акту приймання-передачі закінчених робіт (акту приймання виконаних робіт), після отримання замовником бюджетних призначень відповідно до ст.ст. 48, 49 Бюджетного кодексу України протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту підписання вищезазначених актів.

Відповідно до п. 4.8 договору бюджетні зобов`язання за договором виникають у разі наявності та в межах виділених бюджетних асигнувань, передбачених планом використання бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів. У разі затримки бюджетного фінансування не з вини замовника, оплата за роботи здійснюється протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на рахунок, відкритий у Державній казначейській службі України, а в разі зміни бюджетного фінансування замовник повідомляє про це підрядника. Факт надходження грошових коштів на рахунок замовника, відкритий у Державній казначейській службі України, є моментом настання строку виконання зобов`язання за даним договором в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України, при умові наявності підписаного сторонами акту приймання виконаних робіт.

Згідно з п. 4.9 договору ненадходження коштів з державного та/або місцевого бюджету на рахунок замовника, відкритий в Державній казначейській службі України, для оплати робіт за цим договором, а також несвоєчасне їх перерахування органами державного казначейства, сторони визнають обставиною, що має місце не з вини замовника.

В п. 4.10 договору зазначено, що фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (інших бюджетів), які передбачені на поточний рік згідно з планом фінансування робіт по об`єкту: «Реконструкції споруд залізниці з електрифікацією дільниці Васильків - Васильків II регіональної філії «Південно-Західна залізниця» AT «Укрзалізниця» у Київській області. Встановлення реклоузерів з вакуумними вимикачами на відпайках ЛЕП-10кВ та СЦБ дільниці Васильків - Васильків II (додаток № 2 до договору, який є невід`ємною його частиною) узгодженого головним розпорядником коштів (далі - План фінансування).

З огляду на те, що акт виконаних робіт підписано 25.12.2023, враховуючи умови п. 4.7 та положення ст. 253 Цивільного кодексу України відповідач мав здійснити оплату виконаних робіт у строк до 12.01.2024 включно.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 27.12.2023 о 19:39 год. сформовано платіжну інструкцію № 60 на оплату робіт за договором № ПЗ/Е-231189/НЮ від 14.12.2023 в сумі 1.302.788,93 грн та направлено в Казначейство, проте останнім 30.12.2023 о 00:37 год. оплату відхилено із зазначенням «повернення коштів відповідно до статей 3, 23 та 57 Бюджетного кодексу України (30.12.2023 00:26:21)».

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем в порушення умов договору не здійснено оплату виконаних робіт у повному обсязі на суму 1.302.788,93 грн, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем у зазначеному розмірі, яка не оспорена відповідачем.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті виконаних робіт не подано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості виконаних робіт в розмірі 1.302.788,93 грн.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення з оплати виконаних робіт позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 63.647,23 грн інфляційних втрат (нарахованих на суму боргу 1.302.788,93 грн за період з 12.01.2024 по 31.08.2024) та 9,11 грн 0,001% річних (нарахованих на суму боргу 1.302.788,93 грн за період з 12.01.2024 по 23.09.2024).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

При цьому стаття 625 Цивільного кодексу України надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, встановити інший, ніж три проценти річних, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних.

Відповідно до п. 11.7 договору сторони відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності замовника за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим договором становить 0,001 відсотка річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим договором.

Отже умовами договору визначено інший розмір процентів річних.

За розрахунками суду 0,001% річних на суму боргу 1.302.788,93 грн за період з 13.01.2024 по 23.09.2024 становлять 9,08 грн та позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а в іншій частині 0,001% річних в позові слід відмовити, у зв`язку з тим, що позивачем невірно визначено період прострочення, оскільки 12.01.2024 є останнім днем оплати виконаних робіт.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 63.647,23 грн інфляційних втрат (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Посилання відповідача на те, що станом на 2024 рік фінансування за бюджетною програмою КГІКВК 3101270 відсутнє, а відповідно до умов п. 4.8 договору оплата може бути здійснена за наявності бюджетного фінансування, у відповідача, відсутня можливість здійснити оплату за договором № ПЗ/Е-231189/НЮ від 14.12.2023 не є підставою для звільнення його від виконання його зобов`язань за договором з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси Другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До того ж, ст. 1 Цивільного кодексу України визначено, що однією з ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов`язку такого замовника від його виконання належним чином.

При цьому, відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається випадком, внаслідок якого боржник може бути звільнений від відповідальності.

Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тому відсутність коштів у відповідача не може бути підставою для звільнення його від виконання його зобов`язань за договором перед позивачем.

Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічних правових висновків у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2018 у справі № 927/291/17, від 17.04.2018 у справі № 906/621/17 та від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16.

Враховуючи викладене, відсутність фінансування (бюджетних коштів) не виправдовує не сплату виконаних робіт і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов`язань.

Посилання відповідача на те, що нарахування інфляційних втрат та процентів річних протирічить умовам п. 4.12 договору не приймаються судом до уваги, оскільки

Відповідно до п. 4.12 договору у разі затримки бюджетного фінансування, зменшення бюджетних асигнувань, неприйняття органами державної влади рішень або невчинення дій, необхідних для здійснення оплати, передбаченої цим договором (або прийняття відповідних рішень чи вчинення дій із затримкою), прийняття органами державної влади рішень, які унеможливлюють виконання замовником своїх зобов`язань за цим договором, замовник звільняється від сплати підряднику штрафних санкцій, відшкодування збитків та відповідальності за порушення грошових зобов`язань.

Відповідачем в свою чергу не доведено наявність жодної з наведених у вказаному пункті договору обставин, що є підставою для звільнення відповідача від нарахувань за порушення ним грошового зобов`язання за договором.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕМ Південь» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕМ Південь» (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 11; код ЄДРПОУ 42719776) 1.302.788 (один мільйон триста дві тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн 93 коп. основного боргу, 63.647 (шістдесят три тисячі шістсот сорок сім) грн 23 коп. інфляційних втрат, 9 (дев`ять) грн 08 коп. 0,001% річних, 16.397 (шістнадцять тисяч триста дев`яносто сім) грн 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова