Рішення

від 02.12.2024 по справі 910/10263/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2024Справа № 910/10263/24Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/10263/24.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буча міськбуд» (03186, м. Київ, проспект Повітрофлотський (Повітряних Сил), буд. 38, офіс 13)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Енжі Капітал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 5А, офіс 11)

про стягнення 1 133 361, 64 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Буча міськбуд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енжі Капітал» про стягнення 1 133 361, 64 грн, з яких 1 100 000, 00 грн основного боргу та 33 361, 64 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем (повіреним) взятих на себе зобов`язань за Договором №Е320Б від 05.06.2020 в частині прострочення укладення договору визначених у додатку №1 до договору (не забезпечення укладення договорів) на строк більше 30 календарних днів, у зв`язку з чим, позивач (довіритель) керуючись п. 3.1.8. договору надіслав повіреному повідомлення №17/07-1 від 17.07.2024 про дострокове розірвання договору, який вважається розірваним з 02.08.2024.

Таким чином, позивач зазначає, що оскільки договір є розірваним з 02.08.2024, то відповідач у порядку п. 3.1.8. Договору та статті 1212 ЦК України зобов`язаний був повернути позивачеві авансовий платіж у розмірі 1 100 000, 00 грн, оскільки, підстава, на якій грошові кошти були набуті відпала.

Крім того, згідно п. 3.5. Договору у зв`язку з порушенням відповідачем обов`язку із забезпечення укладення договорів (1-ий етап виконання робіт строк виконання - 31.12.2020), позивач також просить стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 01.01.2021 по 31.03.2021 у розмірі 33 361, 64 грн.

26.08.2024 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 26.08.2024 для усунення недоліків позовної заяви.

02.09.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 26.08.2024.

10.09.2024 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/10263/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

05.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енжі Капітал», як повіреним (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буча міськбуд», як довірителем (позивач) укладено договір №Е320Б.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (пункт 7.1. договору №Е320Б від 05.06.2020).

Цей договір містить в собі елементи різних договорів та є змішаним договором відповідно до ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України. Цей договір містить елементи: договору доручення (правовідносини сторін, окрім цього договору, регулюються також і Главою 68 ЦК України); договору про надання послуг (правовідносини сторін, окрім цього договору, регулюються також і Главою 63 ЦК України); попереднього договору (правовідносини сторін, окрім цього договору, регулюються також і ст. 635 ЦК України) (пункт 1.1. договору №Е320Б від 05.06.2020).

Згідно пункту 1.2. договору №Е320Б від 05.06.2020, на виконання умов цього договору повірений зобов`язується від імені та за дорученням довірителя за обумовлену винагороду вчинити юридично значимі дії та укласти (або забезпечити укладення) в інтересах довірителя договори, а також забезпечити виконання 3 (трьох) етапів в частині:

- підписання договору про приєднання з ПрАТ «Київобленерго»;

- погодження проектно-кошторисної документації на зовнішні та внутрішні мережі (на існуючи об`єкти);

- отримання позитивного технічного рішення (без зауважень) від ПрАТ «Київобленерго»;

- погодження проектно-кошторисної документації на зовнішні мережі;

- погодження проектно-кошторисної документації на внутрішні мережі;

- підключення об`єктів довірителя до повного виконання договору про приєднання.

Підпунктом 1.3.8. пункту 1.3. договору №Е320Б від 05.06.2020 встановлені етапи надання послуги та терміни виконання:

- 1 етап - підписання договору про приєднання з ПрАТ «Київобленерго», розроблення проектно-кошторисної документації на будівництво зовнішніх мереж, погодження проектно-кошторисної документації на зовнішні та внутрішні мережі (на існуючи об`єкти), отримання позитивного технічного рішення (без зауважень) від ПрАТ «Київобленерго». Термін виконання до 31.12.2020 року (п.п. 1.3.8.1.).

- 2 етап - комплекс заходів щодо будівництва та введення в експлуатацію зовнішніх та внутрішніх мереж на існуючи об`єкти, відповідно до проектно-кошторисної документації до договору про приєднання. Підключення існуючих об`єктів відповідно до договору про розподіл електричної енергії з ПрАТ «Київобленерго». Термін виконання до 31.12.2021 (п.п. 1.3.8.2.).

- 3 етап - розроблення та погодження проектно-кошторисної документації на зовнішні мережі, погодження проектно-кошторисної документації на внутрішні мережі, підключення об`єктів довірителя до повного виконання договору про приєднання. Термін виконання до 31.12.2025 (п.п. 1.3.8.3.).

Пунктом 2.4. договору №Е320Б від 05.06.2020 сторони дійшли згоди про наступний порядок розрахунків:

- 2 920 000, 00 грн з ПДВ сплачується довірителем повіреному впродовж 10 робочих днів від дня укладення цього договору (п.п. 2.4.1.).

- 2 920 000, 00 грн з ПДВ сплачується довірителем повіреному авансом впродовж 10 робочих дні після отримання позитивного технічного рішення ПрАТ «Київобленерго» по робочому проекту зовнішнього електропостачання об`єкту із погодженням максимального розрахункового навантаження по проекту - 2 200 кВт (у т.ч. резерв потужності - 900 кВт) (п.п. 2.4.2.).

- 730 000, 00 грн з ПДВ сплачується довірителем повіреному авансом впродовж 10 робочих днів після настання події, яка станеться пізніше: 1) або введення в експлуатацію електричних мереж 1 етапу; 2) або введення в експлуатацію мереж внутрішнього електропостачання VII черги будівництва об`єкту (п.п. 2.4.3.).

- 730 000, 00 грн з ПДВ сплачується довірителем повіреному впродовж 10 робочих днів від дня укладення та підписання (набрання чинності) договору про розподіл електричної енергії на існуючі об`єкти споживання електроенергії (п.п. 2.4.4.).

- вартість та умови оплати за виконання 3 етапу будуть визначені окремо та викладені у додатковій угоді до цього договору (п.п. 2.4.5.).

Позивач здійснив оплату на користь відповідача в загальному розмірі 1 100 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №559 від 26.06.2020 (530 000, 00 грн) та платіжною інструкцією №560 від 30.06.2020 (570 000, 00 грн).

Натомість, відповідач в свою чергу не виконав 1-й етап в строк, встановлений договором №Е320Б від 05.06.2020.

У відповідності до пункту 4.3. договору №Е320Б від 05.06.2020, за порушення виконання повіреним обов`язку, встановленого п. 1.2. цього договору більше ніж на 20 днів, повірений зобов`язується сплатити довірителеві неустойку в розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діяла у відповідному періоді, від суми отриманих від довірителя авансових платежів, за кожен день прострочення, але не більше як за 3 (три) місяці поспіль.

Відповідно до підпункту 3.4.2. пункту 3.4. договору №Е320Б від 05.06.2020, довіритель має право відмовитись від виконання договору (відмовитися від договору).

Пунктом 7.2. договору №Е320Б від 05.06.2020 передбачено, що дія цього договору може бути припинена, зокрема, у випадку відмови довірителя або повіреного від договору.

Згідно підпункту 3.1.8. пункту 3.1. договору №Е320Б від 05.06.2020, на умовах цього договору відмовою повіреного від договору також є фактична бездіяльність повіреного, яка полягає у простроченні укладання договорів, визначених у додатку №1 до цього договору на строк більше 30 календарних днів. У випадку фактичної бездіяльності повіреного, передбаченої цим пунктом договору, цей договір розривається шляхом направлення довірителем повідомлення на адресу повіреного, що визначена цим договором. В такому випадку договір вважається розірваним на 10 день від дня отримання такого повідомлення поштовим відділенням, яке обслуговує поштову адресу повіреного, що визначена за цим договором, якщо інше не буде передбачено самим повідомленням.

У зв`язку з невиконанням відповідачем 1-го етапу послуг (до 31.12.2020) позивач 19.07.2024 надіслав відповідачу засобами поштового зв`язку повідомлення вих. №17/07-1 від 17.07.2024 про дострокове розірвання договору.

Відповідач отримав повідомлення про дострокове розірвання договору 22.07.2024, що підтверджується доданим позивачем до позовної заяви «трекінгом» АТ «УкрПошта».

Таким чином, позивач стверджує, що договір №Е320Б від 05.06.2020 є розірваним з 02.08.2024.

Підпунктом 3.2.2. пункту 3.2. договору №Е320Б від 05.06.2020 передбачено, що повірений, зокрема, зобов`язаний повернути довірителеві у строк, що не перевищує 5 (п`яти) робочих днів від дня розірвання договору всі отримані авансові суми платежів, включаючи винагороду повіреного.

Однак позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують повернення 1 100 000, 00 грн, які позивач оплатив як аванс на виконання відповідачем умов договору.

За таких обставин, оскільки договір №Е320Б від 05.06.2020 є розірваним, а відповідач не повернув авансовий платіж, позивач просить стягнути з відповідача 1 100 000, 00 грн, як безпідставно набуті грошові кошти на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України та додатково за невиконання умов договору неустойку у розмірі 33 361, 64 грн.

II. Предмет позову та підстави позову.

Предметом позову у справі є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 1 133 361, 64 (основний борг, неустойка).

Юридичними підставами позову є стаття 1212 Цивільного кодексу України.

Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем умов договору №Е320Б від 05.06.2020, у зв`язку з чим позивач в односторонньому порядку розірвав договір, проте, відповідач не повернув позивачу авансовий платіж.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим що, позивач на виконання умов договору №Е320Б від 05.06.2020 здійснив на користь відповідача авансовий платіж, проте станом на 2024 рік відповідач не виконав 1-й етап договору у встановлений строк, у зв`язку з чим позивач розірвав договір в односторонньому порядку.

Відтак, сума авансу відповідачем набута без достатньої правової підстави, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Окрім цього, у зв`язку з невиконання договору №Е320Б від 05.06.2020 позивач просить стягнути з відповідача нараховану пеню за строк дії договору.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

18.10.2023 введено в дію норми Закону №3200-ІХ від 29.06.2023, яким внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Підпунктом 2.1. пункту 2 резолютивної частини ухвали від 10.09.2024 суд повідомив сторін по справі, що згідно частини 7 статті 6 та частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону №3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023, оскільки, судом встановлено, що вказані сторони мають зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС - суд вручає дану ухвалу та вручатиме будь-які інші судові рішення у даній справі учасникам справи виключно за допомогою ЄСІТС в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє таких осіб права отримати копію будь-якого судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з частиною 5 та 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У відповідності до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомуційної системи (надалі - ЄСІТС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 37 Положення про ЄСІТС внормовано, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Таким чином, ухвала про відкриття провадження у справі від 10.09.2024 була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронні кабінети сторін по справі.

Згідно з пунктом 42 Положення про ЄСІТС у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В матеріалах справи міститься підтвердження доставлення до «Електронного кабінету» Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЖІ КАПІТАЛ» документа по справі в електронному вигляді, так з повідомлення про доставку електронного листа вбачається, що ухвалу від 10.09.2024 по справі №910/10263/24 доставлена в «Електронний кабінет» відповідача - 11.09.2024.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

В пункті 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Таким чином, ухвала про відкриття провадження у справі від 10.09.2024 була вручена відповідачу - 11.09.2024.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/10263/24, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав впродовж розумного строку, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач здійснив попередню оплату (авансовий платіж) на користь відповідача?

- чи підтверджується те, що відповідач не виконав 1-й етап договору №Е320Б від 05.06.2020 в обумовлений строк?

- чи правомірно позивач нарахував відповідачу пеню?

- чи є договір №Е320Б від 05.06.2020 розірваним?

- чи підлягає застосування до правовідносин в даній справі стаття 1212 Цивільного кодексу України?

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (частина 1, пункт 2 частини 2 стаття 11 Цивільного кодексу України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частина 1, 2 стаття 202 Цивільного кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 стаття 509 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 стаття 626 Цивільного кодексу України).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 стаття 173 Господарського кодексу України).

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина 2 стаття 628 Цивільного кодексу України).

Як підтверджено матеріалами справи, 05.06.2020 між сторонами укладено договір №Е320Б, який містить в собі елементи договорів доручення, послуг та попереднього договору та згідно умов якого відповідач зобов`язується від імені та за дорученням позивача вчинити юридично значимі дії та укласти (або забезпечити укладення) в інтересах позивача договори, а також забезпечити виконання 3 (трьох) етапів послуг.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 стаття 526 Цивільного кодексу України).

Згідно підпункту 1.3.8.1. пункту 1.3.8. договору №Е320Б від 05.06.2020 до 1-го етапу відноситься, підписання договору про приєднання з ПрАТ «Київобленерго», розроблення проектно-кошторисної документації на будівництво зовнішніх мереж, погодження проектно-кошторисної документації на зовнішні та внутрішні мережі (на існуючи об`єкти), отримання позитивного технічного рішення (без зауважень) від ПрАТ «Київобленерго». Термін виконання до 31.12.2020 року.

Підпунктом 2.4.1. пункту 2.4. договору №Е320Б від 05.06.2020 встановлено, що позивач сплачує відповідачу 2 920 000, 00 грн з ПДВ продовж 10 робочих днів від дня укладення договору.

Позивач на виконання умов договору №Е320Б від 05.06.2020 сплатив на користь відповідача 1 100 000, 00 грн що підтверджуються платіжними інструкціями №559 від 26.06.2020 (530 000, 00 грн), №560 від 30.06.2020 (570 000, 00 грн), копії яких містяться в матеріалах справи.

Суд зазначає, що від відповідача, який належним чином повідомлений про розгляд даної справи не надходило заперечень щодо не отримання від позивача вищезазначеної суми.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина 1 стаття 527 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2 статті 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Однак, відповідач всупереч підпункту 1.3.8.1. пункту 1.3.8. договору №Е320Б від 05.06.2020 не виконав 1-й етап у погоджений між сторонами строк, а саме до 31.12.2020 включно.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3, 4 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд констатує, що відповідач не подав до суду та матеріали справи не містять заперечень, пояснень або належних та допустимих доказів, які в свою чергу могли спростувати доводи та аргументи позивача щодо невиконання відповідачем умов договору №Е320Б від 05.06.2020 у встановлений строк.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 стаття 614 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.3. договору №Е320Б від 05.06.2020 сторони узгодили, що за порушення виконання повіреним обов`язку, встановленого п. 1.2. цього договору більше ніж на 20 днів, повірений зобов`язується сплатити довірителеві неустойку в розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діяла у відповідному періоді, від суми отриманих від довірителя авансових платежів, за кожен день прострочення, але не більше як за 3 (три) місяці поспіль.

Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (частина 1 статті 624 Цивільного кодексу України).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина 1 стаття 199 Господарського кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі (Господарський кодекс України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Із змісту частини 1 статті 546, частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України слідує, що неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання, щодо якого правочин вчиняється у письмовій формі.

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (частина 2 стаття 343 Господарського кодексу України, стаття 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»).

Отже, факт здійснення позивачем авансового платежу на користь відповідача в загальному розмірі 1 100 000, 00 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується відповідачем. Факт не виконання відповідачем 1-го етапу в строк передбачений договором також не заперечується останнім.

Відтак, позивач правомірно нарахував відповідачу неустойку у вигляді пені.

Суд здійснивши перевірку правильності наданого позивачем розрахунку неустойки (пені) за період з 01.01.2021 по 31.03.2021 зазначає, що він є не правильним, оскільки позивач здійснює нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, в той час, коли пунктом 4.3. договору №Е320Б від 05.06.2020 нарахування пені встановлено на рівні облікової ставки НБУ.

Отже, суд, здійснивши перерахунок пені за обліковою ставкою НБУ зазначає, що сума неустойки (пені), яка підлягає стягненню з відповідача становить 16 680, 82 грн.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частина 1 стаття 598 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 стаття 615 Цивільного кодексу України).

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (частина 1 стаття 188 Господарського кодексу України). Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 стаття 651 Цивільного кодексу України).

Умовами договору №Е320Б від 05.06.2020 передбачено, що позивач має право відмовитись від виконання договору (відмовитися від договору) та те, що дія договору може бути припинена, зокрема, у випадку відмови позивача або відповідача від договору (підпункт 3.4.2. пункт 3.4., пункт 7.2.).

Підпунктом 3.1.8. пункту 3.1. договору №Е320Б від 05.06.2020 встановлено, що відмовою відповідача від договору також є фактична бездіяльність відповідача, яка полягає у простроченні укладання договорів, визначених у додатку №1 до цього договору на строк більше 30 календарних днів. У випадку фактичної бездіяльності відповідача, передбаченої цим пунктом договору, цей договір розривається шляхом направлення позивачем повідомлення на адресу відповідача, що визначена цим договором. В такому випадку договір вважається розірваним на 10 день від дня отримання такого повідомлення поштовим відділенням, яке обслуговує поштову адресу відповідача, що визначена за цим договором, якщо інше не буде передбачено самим повідомленням.

Як встановлено вище, відповідач не виконав у погоджений строк 1-й етап, у зв`язку з чим позивач 19.07.2024 з метою розірвати договір №Е320Б від 05.06.2020 на підставі підпункту 3.1.8. пункту 3.1. надіслав відповідачу засобами поштового зв`язку повідомлення вих. №17/07-1 від 17.07.2024 про дострокове розірвання договору (номер поштового відправлення - 0100100069061).

Як вбачається з наданих позивачем доказів надсилання відповідачу повідомлення вих. №17/07-1 від 17.07.2024, позивач надіслав зазначене повідомлення на адресу відповідача, яка зазначена в розділі реквізитів договору №Е320Б від 05.06.2020 та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

22.07.2024 відповідач отримав повідомлення вих. №17/07-1 від 17.07.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи «трекінгом» АТ «УкрПошта» (№0100100069061).

Таким чином, договір №Е320Б від 05.06.2020 в силу підпункту 3.1.8. пункту 3.1. вважається розірваним з 02.08.2024.

Підпунктом 3.2.2. пункту 3.2. договору №Е320Б від 05.06.2020 передбачено, що відповідач, зокрема, зобов`язаний повернути позивачу у строк, що не перевищує 5 (п`яти) робочих днів від дня розірвання договору всі отримані авансові суми платежів, включаючи винагороду відповідача.

Однак, відповідач не надав та матеріали справи не містять доказів, що відповідач у зв`язку з розірванням/припиненням договору №Е320Б від 05.06.2020 повернув позивачу суму попередньої оплати (авансові платежі) у розмірі 1 100 000, 00 грн.

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).

У зв`язку з розірванням договору №Е320Б від 05.06.2020 правова підстава на якій були відповідачем отримані грошові кошти відпала.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина 1 стаття 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні (пункт 3 частина 3 стаття 1212 Цивільного кодексу України).

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив: «Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Системний аналіз положень ст. ст. 11, 177, 202, ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Загальна умова частини першої ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі».

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 24.07.2020 у справі №922/2216/18, від 19.02.2020 у справі №915/411/19, від 21.02.2020 у справі №910/660/19, від 17.03.2020 у справі №922/2413/19, вказав на те, що положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі шляхом розірвання договору.

Таким чином, у зв`язку з тим, що позивач в спосіб передбачений договором №Е320Б від 05.06.2020 розірвав зазначений договір, у відповідача відпали підстави, на яких він набув кошти позивача у вигляді авансу у розмірі 1 100 000, 00 грн та з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем позивачу зазначеної суми, позивач правомірно заявляє вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на все вище зазначене, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами, що станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем у вигляді не повернутої позивачу суми попередньої оплати (авансу) по договору №Е320Б від 05.06.2020 підстава набуття якої у відповідача відпала в силу розірвання зазначеного договору становить 1 100 000, 00 грн, а тому позовні вимоги позивача в даній частині підлягають задоволенню.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Підсумовуючи все вищезазначене, суд констатує, що позовні вимоги позивача задовольняються частково.

VI. Розподіл судових витрат.

(1) Щодо судового збору.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки даним рішенням позовні вимоги задовольняються частково, в такому випадку суд покладає суму судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача 16 750, 22 грн судового збору, інша частина судового збору покладається на позивача.

(2) Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивача.

Позивач на виконання вимог частини 2 статті 123 та пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України в позовній заяві зазначив орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000, 00 грн.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на те, що дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, а тому стадія судових дебатів не передбачається, суд констатує, що відповідачу необхідно було подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу або заяву, що такі докази будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду до моменту прийняття рішення.

В позовній заяві позивач попередив, що докази понесення судових витрат на підставі частина 8 стаття 129 Господарського процесуального кодексу України будуть надані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

Відтак, питання щодо розподілу витрат позивача за позовом на професійну правничу допомогу будуть вирішені судом, у випадку подання позивачем відповідних доказів в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буча міськбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енжі Капітал» про стягнення 1 133 361, 64 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енжі Капітал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 5А, офіс 11; ідентифікаційний код: 41167828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буча міськбуд» (03186, м. Київ, проспект Повітрофлотський (Повітряних Сил), буд. 38, офіс 13; ідентифікаційний код: 39007176) борг у розмірі 1 100 000 (один мільйон сто тисяч) грн 00 коп., пеню у розмірі 16 680 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят) грн 82 коп. та судовий збір у розмірі 16 750 (шістнадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн 22 коп.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 16 611, 42 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких