Рішення

від 02.12.2024 по справі 910/11467/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2024Справа № 910/11467/24

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Київського міського комунального центру комплексної реабілітації для

осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень "Трамплін"

(04215, м. Київ, просп. Свободи, буд. 26;

ідентифікаційний код: 25916674)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕНЕРГО-КАРТ УКРАЇНА" (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 11;

ідентифікаційний код: 32489155)

про стягнення 4 593,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Київський міський комунальний центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень "Трамплін" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕНЕРГО-КАРТ УКРАЇНА" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у зв`язку із неналежним виконанням умов Договору поставки №1/10 від 26.10.2021 в розмірі 4 593,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11467/24 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Означену ухвалу, направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернуто до суду з посиланням на закінчення встановленого терміну зберігання.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність адресата вважається днем вручення учаснику справи ухвали суду в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/11467/24 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА» (далі - ТОВ «ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА»), в особі Генерального директора Бойчука Володимира Васильовича, та Київським міським комунальним центром комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень «Трамплін» (далі - Позивач), в особі в.о. директора Маруди Ольги Григорівни, 26 жовтня 2021 року був укладений договір поставки № 1/10 (далі - Договір).

Відповідно до зазначеного Договору ТОВ «ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА» (Постачальник) зобов`язується протягом строку дії Договору здійснювати постачання палива Покупцю (тобто Позивачу) на умовах EXW за місцезнаходженням АЗС, а Покупець (Позивач) зобов`язується приймати таке паливо, оплачене на умовах цього договору (п.2.1 Договору).

Передача/отримання палива здійснюється виключно з використанням дійсних бланків-дозволів, в кількості, асортименті та за ціною що зазначені у специфікації (Додаток 1), а Покупець приймає і сплачує їх вартість на умовах цього Договору (п. 2.2 Договору).

Паливо вважається поставленим з моменту його фактичного отримання Покупцем, Перехід права власності на паливо та ризику його загибелі палива відбувається в момент фактичного отримання палива на АЗС (п. 5.2 Договору).

У випадку закінчення строку дії бланку-дозволу та при наявності оригіналу видаткових документів на бланки дозволи у Покупця (Позивача), Постачальником здійснюється обмін протягом 30 календарних днів з дати закінчення строку дії бланку - дозволу, обмін бланку-дозволу відбувається по принципу повернення старого та реалізації нового з урахуванням ціни простроченого бланку (п. 5.4 Договору).

На виконання Договору між сторонами укладено специфікацію (додаток № 1 до Договору) за умовами якої Постачальник (ТОВ «ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА») має передати Покупцю (Позивачу) Бензин А-95 (в талонах) в кількості 340 шт. (одиниця літри) на загальну суму 9506 грн. 40 коп.

За видатковою накладною № Т-13860 від 26 жовтня 2021 року ТОВ «ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА» передало, а Позивач прийняв Бензин А-95 (в талонах) у кількості 34 шт. номіналом 10 л кожен талон, разом 340 л. на загальну суму 9506 грн. 40 коп.

Платіжним дорученням від 02.11.2021 року № 394 Позивач перерахував ТОВ «ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА» на його рахунок в банківській установі грошові кошти в сумі 9506 грн. 40 коп.

Листом від 20.01.2022 року Позивач у відповідності до п. 5.4 Договору звернувся до ТОВ «ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА» з листом від 20.01.2022 року № 051/031-12 з проханням здійснити обмін старого бланку - дозволу (талонів) та видачі нового бланку-дозволу у зв`язку із наближенням закінченням строку дії бланку дозволу на отримання палива. На цей лист Позивача ТОВ «ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА» відповіді не надав.

Станом на 18.05.2022 року у Позивача залишалось не використаних бланків дозволів у кількості 150 літрів.

Позивач 18.05.2022 року звернувся до ТОВ «ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА» з листом № 051/031-118 з проханням здійснення обміну старого бланку - дозволу (талонів) та видачі нового бланку-дозволу у зв`язку із тим, що мережі АЗС ТОВ «ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА» не працювали, а строк дії бланку - дозволу на отримання палива закінчився.

Листом від 18.05.2022 року б/н ТОВ «ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА» повідомило Позивача, що у зв`язку із початком 24.02.2022 року на території України воєнних дій та введення воєнного стану залишки палива на АСЗ було передано на потреби ЗСУ внаслідок чого на АЗС фірмових категорій 1 та 2 пальне відсутнє та відвантаження пального зупинене для всіх клієнтів. Водночас ТОВ «ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА» зазначило, що розраховує на відновлення забезпечення АЗС пальним і виконання своїх договірних зобов`язань у майбутньому.

Листом від 18.07.2022 року № 80 Позивача було повідомлено, що ТОВ «ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА» змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНЕНЕРГО-КАРТ УКРАЇНА» з 18 липня 2022 року.

03.10.2022 року Позивач звертається до Відповідача з листом за № 051/031-205 з проханням заміни бланків - дозволів за Договором у кількості 150 л. На цей лист Позивача Відповідач відповіді не надав.

27.12.2022 року Позивач звертається до Відповідача з листом за № 051/031-55 в якому міститься вимога обміну бланків-дозволів за Договором у кількості 150 л. (п.5.4 та п. 7 Договору), а у разі неможливості - повернення (перерахування) на рахунок Позивача не поставленого палива у кількості 150 л. на загальну суму 4593,00 грн. Факт отримання вказаного листа 03.03.2022 р. підтверджують повідомленням про вручення поштової кореспонденції (оператор поштового зв`язку АТ «Укрпошта»). Відповіді на цей лист Позивача Відповідач не надав.

02.05.2024 року Позивач листом від 01.05.2024 року № 051/031-174 вкотре звертається до Відповідача з проханням здійснення обміну старого бланку - дозволу (талонів) та видачі нового бланку- дозволу за Договором або повернення коштів за неотриманий товар. Даний лист був повернутий Позивачу оператором поштового зв`язку (АТ «Укрпошта») з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

За доводами позивача, станом на момент пред`явлення даної позовної заяви, відповідачем залишились неотоварені талони в кількості 150 літрів на загальну суму 4593,00 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 4593,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідач передав позивачу талони на загальну суму 9 506,40 грн (видаткова накладна №Т-13860 від 26.10.2021 року), які були повністю оплачені позивачем згідно платіжного доручення №394 від 02.11.2021 року на суму 9 506,40 грн.

Із змісту укладеного між сторонами Договору слідує, що Дата поставки товару вважається дата фактичної передачі товару замовнику, що підтверджується актами або накладними і довіреністю на отримання цінностей.

В той же час, за твердженнями позивача, право на отримання палива було реалізоване останнім частково у зв`язку з відсутністю відпуску пального по придбаним талонам на АЗС.

Так, не отовареними відповідачем є талони в кількості 150 літрів пального на 4593,00 грн.

При цьому матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту отримання позивачем оплаченого на підставі Договору пального на загальну суму 4593,00 грн у кількості 150 літрів.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

За змістом ст. 667 Цивільного кодексу України якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов`язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов`язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки, законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Відсутність дій відповідача щодо фактичного передання товару на АЗС постачальника на території України у визначений договором строк, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньо сплачені останнім. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України").

Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, враховуючи те, що відповідачем не було виконано своїх зобов`язань за Договором стосовно передачі (відпуску) позивачеві оплаченого товару - пального в повному обсязі, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4593,00 грн визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в розмірі 4593,00 грн.

Судовий збір, у розмірі 2422,40 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріненерго-Карт Україна (ідентифікаційний код 32489155, місцезнаходження: 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 11) на користь Київського міського комунального центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень "Трамплін" (04215, м. Київ, просп. Свободи, буд. 26; ідентифікаційний код: 25916674) суму коштів в розмірі 4593,00 грн та суму судового збору в розмірі 2422,40 грн.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов