Рішення

від 02.12.2024 по справі 910/11531/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2024Справа № 910/11531/24Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Головного управління регіональної статистики

до Громадської організації «Інвалідів «СОЮЗ МИЛОСЕРДЯ»

про стягнення 18 415,64 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Головне управління регіональної статистики звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації «Інвалідів «СОЮЗ МИЛОСЕРДЯ» про стягнення 18 415,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем умов договору про оренду нерухомого майна, що належить до державної власності №8306 від 28.12.2018.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 30.09.2024 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/11531/24 постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 30.09.2024, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 30.09.2024 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

При цьому, суд зазначає, що не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії ухвали про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням відповідачем, зумовлене суб`єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 28.12.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець, позивач) та Громадською організацією "Інвалідів "Союз Милосердя" (орендар, відповідач), укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №8306 (надалі - договір оренди), за умовами якого, з урахуванням додаткових угод, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення, загальною площею 106,5 кв.м (на 2-му поверсі 9-ти поверхової адміністративної будівлі), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 4-6 (далі - майно) та перебуває на балансі Головного управління регіональної статистики, (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з оцінкою станом на 30.09.2018 і становить 2 562 860,00 грн.

На виконання умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №8306 від 28.12.2018 відповідач прийняв в оренду приміщення загальною площею 106,5 кв.м (на 2-му поверсі 9-ти поверхової адміністративної будівлі), за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 4-6, що підтверджується Актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 28.12.2018.

11.07.2023 між орендарем та орендодавцем було укладено Договір № 8306/03 про припинення договору оренди, згідно з пунктом 1 якого договір оренди достроково припинено.

Повернення з оренди приміщення відбулося за актом повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.05.2023, з підписанням якого орендар повернув приміщення з оренди.

Однак у пункті 3.11 розділу 3 умов 2 зазначено, зокрема, що припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі.

Відповідач під час користування приміщенням в порушення вимог закону, договору оренди та додаткової угоди не сплачував орендну плату, тобто допустив порушення зобов`язання.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на те, що відповідач свої зобов`язання з оплати оренди приміщення, сплати комунальних платежів не виконав, у зв`язку із чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 18 415,64 грн. на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, зі сплати 50% орендної плати у розмірі 1986,15 грн., заборгованості з погашення податкового зобов`язання, що виникло в результаті нарахування ПДВ на суму орендної плати та сплати ПДВ у розмірі 687,35 грн., заборгованості з відшкодування земельного податку у розмірі 4476,55 грн. та заборгованості з відшкодування комунальних у розмірі 11 265,59 грн.

Позиція відповідача

Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

28.12.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Громадською організацією "Інвалідів "Союз Милосердя" (орендар, відповідач), укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №8306 (надалі - договір оренди), за умовами якого, з урахуванням додаткових угод, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення, загальною площею 106,5 кв.м (на 2-му поверсі 9-ти поверхової адміністративної будівлі), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 4-6 (далі - майно) та перебуває на балансі Головного управління регіональної статистики, код ЄДРПОУ 21680000 (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з оцінкою станом на 30.09.2018 і становить 2 562 860,00 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення громадського об`єднання інвалідів на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності (п.1.2 договору оренди).

Згідно з п.2.1. договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передавання майна.

Орендна плата відповідно до п.3.1. договору оренди визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад 2018 року 11 281,02 грн.

Розмір орендної плата за перший місяць оренди грудень 2018 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень місяць 2018 року.

Пунктом 3.2. договору оренди узгоджено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

У відповідності до п. 3.3. договору оренди орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

За умовами п.3.6. договору оренди орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувача у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктами 5.3. та 5.11. договору оренди визначено, що орендар зобов`язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу та здійснювати витрати, пов`язані з утримання орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Згідно з п.10.1. договору, цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 28 грудня 2018 року до 28 листопада 2021 року включно.

На виконання умов договору оренди, 28.12.2018 за актом приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 4-6 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування майно - нежитлові приміщення на 2-му поверсі 9-ти поверхової адміністративної будівлі, площею 106,5 кв.м.

Також 01.01.2019 між Головним управлінням регіональної статистики, як балансоутримувачем та Громадською організацією "Інвалідів "Союз Милосердя", як орендарем було укладено договір №1-в про відшкодування витрат першої сторони на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг другій стороні (надалі - договір №1-в), за умовами п.1.1. якого перша сторона забезпечує обслуговування та утримання 9-ти поверхової адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 4-6, загальною площею 14 651,7 кв.м., отримує комунальні послуги (далі - послуги) та сплачує земельний податок.

Перша сторона на підставі документів, що підтверджують витрати на утримання орендованого нерухомого майна, отримані комунальні послуги та нарахування земельного податку, щомісячно надає другій стороні акти надання комунальних послуг (далі - акти) згідно з договором та рахунки на відшкодування витрат і сплаченого земельного податку пропорційно до займаної нею площі (далі - рахунки).

Відповідно до п.1.2. договору №1-в друга сторона користується приміщенням загальною площею 106,5 кв.м., що розміщене на 2-ому поверсі будівлі (кімната № 201), (далі - приміщення), і відшкодовує першій стороні витрати за послуги, зазначені в переліку комунальних послуг, що споживаються другою стороною (далі - перелік), що додається, а також частину сплаченого першою стороною земельного податку пропорційно до площі приміщення згідно з п. 271.1 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 2.2.3. договору №1-в друга сторона зобов`язується на підставі наданих першою стороною актів та рахунків протягом 5 робочих днів від дати їх отримання відшкодувати першій стороні вартість спожитих послуг і частини сплаченого земельного податку шляхом оплати усіх сум, зазначених у рахунках, на розрахунковий рахунок першої сторони.

Договір діє до 28 листопада 2021 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами зобов`язань (п.5.1. договору №1-в).

Згідно з п. 5.3. договору №1-в у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на тих самих умовах.

Крім цього, сторонами підписано додатки до договору №1-в, а саме додаток №1 в якому визначено перелік комунальних послуг, що споживаються другою стороною, додаток №2, яким визначено порядок розрахунків щомісячних платежів для відшкодування другою стороною витрат та додаток №3, яким визначено правила користування будівлею та приміщенням.

Також 26.10.2021 між орендарем та орендодавцем було укладено 26.10.2021 додаткову угоду №8306/12 (надалі-додаткова угода), згідно з якою договір оренди було викладено у новій редакції, яка містить розділ І "Змінювані умови" (надалі - умови 1) та розділ ІІ "Незмінювані умови" (надалі - умови 2).

У пункті 12.1. умов 1 та пункті 12 умов 2 договору оренди (в редакції додаткової угоди) зазначено, що строк дії цього договору встановлений з 28.09.2021 до 28.10.2024.

Згідно з пунктом 9 умов 1 та пунктом 3.1. розділу 3 умов 2 договору оренди місячна орендна плата становить 4 036,17 грн без ПДВ.

Відповідно до пункту 3.1. розділу 3 умов 2 договору оренди нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством України.

У пункті 3.3. розділу 3 умов 2 договору оренди зазначено, що орендар сплачує орендну плату щомісяця до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди, та сплачує її до Державного бюджету України та на розрахунковий рахунок ГУ Регіональної статистики у співвідношенні, визначеному у пункті 16 умов 1.

У пункті 16 умов 1 договору оренди зазначено, що орендар сплачує орендну плату у співвідношенні 50% - до Державного бюджету України та 50 % - ГУ Регіональної статистики.

11.07.2023 між орендарем та орендодавцем було укладено Договір № 8306/03 про припинення договору оренди, згідно з пунктом 1 якого договір оренди достроково припинено.

Повернення з оренди приміщення відбулося за актом повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.05.2023, з підписанням якого орендар повернув приміщення з оренди.

У пункті 3.11 розділу 3 умов 2 зазначено, зокрема, що припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі.

Відповідно пункту 12.11 розділу 12 Умов 2 майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання балансоутримувачем та орендодавцем акта повернення з оренди орендованого майна.

У пункті 3.11 розділу 3 Умов 2 зазначено, зокрема, що припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що у відповідача за користування приміщенням загальною площею 106,5 кв.м (на 2-му поверсі 9-ти поверхової адміністративної будівлі), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 4-6, виникла заборгованість з сплати 50% орендної плати в сумі 1 986, 15 грн, заборгованості з погашення податкового зобов`язання в сумі 687, 35 грн, заборгованості з відшкодування земельного податку в сумі 4 476, 55 грн, заборгованості з відшкодування витрат за комунальні послуги в сумі 11 265, 59 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Матеріалами справи підтверджено, що в період з грудня 2018 року по лютий 2023 року відповідач користувався орендованими нежитловими приміщеннями загальною площею 106,5 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 4-6, вказане відповідачем за не заперечується.

Матеріалами справи підтверджено що 28.12.2018 за актом приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 4-6 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування майно - нежитлові приміщення на 2-му поверсі 9-ти поверхової адміністративної будівлі, площею 106,5 кв.м.

За розрахунком позивача станом на 20.08.2024 у відповідача виникла заборгованість у сумі 1 986, 15 грн зі сплати за користування приміщенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 3.3. розділу 3 умов 2 договору оренди, що орендар сплачує орендну плату щомісяця до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди, та сплачує її до Державного бюджету України та на розрахунковий рахунок ГУ Регіональної статистики у співвідношенні, визначеному у пункті 16 умов 1.

У пункті 16 умов 1 договору оренди зазначено, що орендар сплачує орендну плату у співвідношенні 50% - до Державного бюджету України та 50 % - ГУ Регіональної статистики.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

11.07.2023 між орендарем та орендодавцем було укладено Договір № 8306/03 про припинення договору оренди, згідно з пунктом 1 якого договір оренди достроково припинено.

Повернення з оренди приміщення підтверджується актом повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.05.2023, відповідно до якого орендар повернув приміщення з оренди.

Однак у пункті 3.11 розділу 3 умов 2 зазначено, зокрема, що припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості по сплаті орендної плати у сумі 1 986, 15 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов`язання з оплати оренди на виконання договору оренди у розмірі 1 986, 15 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 1 986, 15 грн.

Крім того позивач є платником податків згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 22.1 статті 22 Податкового кодексу України операції з оренди нерухомого майна, яке перебуває на його балансі, оподатковуються податком на додану вартість (ПДВ).

Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та пункту 3.1. розділу 3 умов 2 договору оренди №8306 від 28.12.2018 нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством України.

У підпункті "б" пункту 185.1 статті 185, підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 та пункті 194.1 статті 194 Податкового кодексу України зазначено про те, що ПДВ на суму орендної плати нараховується в розмірі 20 %.

Оскільки послуги з надання державного майна в оренду відповідно до підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу є об`єктом оподаткування, відповідно нарахування ПДВ на суму орендної плати є елементом витрат, пов`язаних з послугами з надання майна в оренду, а тому позивачем здійснено нарахування ПДВ на суму орендної плати в розмірі 687, 35 грн.

Крім того, суд відзначає, що приміщення перебуває на балансі ГУ Регіональної статистики та останнє здійснює витрати з утримання приміщення та сплачує комунальні послуги, тобто несе витрати, які є елементом витрат, пов`язаних з послугами з надання майна в оренду.

Так, оскільки пунктом 5.11. договору оренди передбачено, що між орендарем та балансоутримувачем має бути укладений договір про відшкодування цих витрат, 01.01.2019 між позивачем та відповідачем було укладено договір №1-в про відшкодування витрат першої сторони на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг другій стороні.

За змістом пункту 1.2. договору про утримання приміщення на відповідача покладено обов`язок щодо відшкодування балансоутримувачу витрат за послуги, що споживаються відповідачем.

Перелік зазначених послуг викладений в переліку комунальних послуг (послуги) та відповідач зобов`язався оплачувати спожиті послуги на підставі порядку розрахунку щомісячних платежів для відшкодування відповідачем витрат (додаток № 2 до договору про утримання приміщення) пропорційно до площі приміщення.

При цьому відповідач зобов`язаний ще відшкодувати частину сплаченого балансоутримувачем земельного податку пропорційно до площі приміщення.

Зазначені відшкодування відповідач зобов`язаний здійснювати на підставі пункту 2.2.3. договору про утримання приміщення та таке відшкодування має здійснюватися протягом 5 робочих днів від дати отримання відповідачем актів про надання послуг та рахунків про відшкодування витрат шляхом перерахування усіх сум на відповідний поточний рахунок балансоутримувача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлено відповідач рахунки на оплату та акти наданих послуг, які направлено відповідачу та отримано останнім.

Однак, відповідач своєчасно не здійснював оплату зазначених витрат, відтак у відповідача виникла заборгованість з їх оплати.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів в спростування заборгованості з погашення податкового зобов`язання у розмірі 687,35 грн, заборгованості з відшкодування земельного податку у розмірі 4 476, 55 грн, заборгованості з відшкодування витрат за комунальні послуги у розмірі 11 265, 59 грн відповідачем не надано.

Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов`язання з оплати заборгованості з погашення податкового зобов`язання, заборгованості з відшкодування земельного податку, заборгованості з відшкодування витрат за комунальні послуги підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 1 986,15 грн заборгованості з орендної плати, 687,35 грн заборгованості з погашення податкового зобов`язання, 4 476,55 грн заборгованості з відшкодування земельного податку, 11 265, 59 грн заборгованості з відшкодування витрат за комунальні послуги.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Головного управління регіональної статистики до Громадської організації "Інвалідів „СОЮЗ МИЛОСЕРДЯ"" повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

У відповідності до п. 2 ч. 1. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд справи покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Громадської організації "Інвалідів "Союз Милосерця" (01601, місто Київ, вулиця Еспланадна, будинок 4-6, ідентифікаційний код 42068815) на користь Головного управління регіональної статистики (01601, місто Київ, вулиця Еспланадна, будинок 4-6, ідентифікаційний код 21680000) 1 986,15 грн заборгованості з орендної плати, 687,35 грн заборгованості з погашення податкового зобов`язання, 4 476, 55 грн заборгованості з відшкодування земельного податку, 11 265, 59 грн заборгованості з відшкодування витрат за комунальні послуги та 3028,00 грн судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 02.12.2024.

Суддя О.В. Гулевець