Ухвала

від 16.10.2024 по справі 911/884/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"16" жовтня 2024 р. Справа № 911/884/22 (911/2616/24)

Господарський суд Київської області в особі судді Лопатіна А.В. розглянувши

заявуПриватного підприємства "Спец Біо Україна", м. Дніпро

прозабезпечення

позовуПриватного підприємства "Спец Біо Україна", м. Дніпро

до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсмартбіз", м. Київ

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг Агро",

м. Вінниця

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Басф Т.О.В.", м. Київ

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе

за участю третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеафілд", Вінницька область,

м. Мізяків

про визнання недійсними правочинів та витребування майна

за участю секретаря судового засідання Єрьоміч О.А.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

встановив:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/884/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Басф Т.О.В." до Приватного підприємства "Спец Біо Україна" про банкрутство, провадження в якій відкрито ухвалою суду від 10.08.2022 р.

Постановою господарського суду від 31.01.2024 р. припинено процедуру розпорядження майном ПП "Спец Біо Україна" та повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Демчана О.І., визнано банкрутом ПП "Спец Біо Україна" та відкрито ліквідаційну процедуру, завершено господарську діяльність, призначено ліквідатором ПП "Спец Біо Україна" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича.

27.09.2024 р. до суду ПП "Спец Біо Україна" подано позовну заяву, в якій він просить суд:

1.Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту із встановленням заборони будь-яким способом відчужувати на користь третіх осіб таке рухоме майно:

спеціалізований вантажний самоскид MAN TGX 26.440, 2011 року випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; та

спеціалізований вантажний MAN TGX 26.400, 2012 року випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ; та

спеціалізований вантажний самоскид КАМАЗ 45143-013-15, 2011 року випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 .

2.Залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кеафілд" (01042, Вінницька обл., Хмельницький р-н., с. Мізяків, вул. Пугачова, буд. 1/1, код 40659621).

3.Залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Басф Т.О.В." (01042, м. Київ, бул. Миколи Міхновського, буд 19, код 20068365) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" 08133, Київська обл.. Києво- Святошинський р-н, місто Вишневе, вул. Балукова, буд. 1, код 38106189).

4. Визнати недійсним правочин, на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінсмартбіз" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 256, код 42065277) набуло у власність спеціалізований вантажний самоскид MAN TGX 26.440, 2011 року випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 .

5.Визнати недійсним правочин, на підставі якого ТОВ "Вінсмартбіз" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 256, код 42065277) набуло у власність спеціалізований вантажний MAN TGX 26.400, 2012 року випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 .

6.Визнати недійсним правочин, на підставі якого ТОВ "Вінсмартбіз" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 256, код 42065277) набуло у власність спеціалізований вантажний самоскид КАМАЗ 45143-013-15, 2011 року випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 .

7.Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Бут Агро" (21037, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Ющенка академіка, буд. 10, оф. 139, код 43891347) або іншого фактичного володільця (власника) на користь Приватного підприємства "Спец Біо Україна" (49064, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Нігояна Сергія, буд. 22/26. кв. 24; код 13339958) спеціалізований вантажний самоскид MAN TGX 26.440, 2011 року випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 .

8.Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг Агро" (21037, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Ющенка академіка, буд. 10, оф. 139, код 43891347) або іншого фактичного володільця (власника) на користь Приватного підприємства "Спец Біо Україна" (49064, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Нігояна Сергія, буд. 22/26, кв. 24; код 13339958) спеціалізований вантажний самоскид MAN TGX 26.400, 2012 року випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 .

9.Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг Агро" (21037, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Ющенка академіка, буд. 10, оф. 139, код 43891347) або іншого фактичного володільця (власника) на користь Приватного підприємства "Спец Біо Україна" (49064, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Нігояна Сергія, буд. 22/26, кв. 24; код 13339958) спеціалізований вантажний самоскид КАМАЗ 45143-013-15,2011 року випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 .

Ухвалою господарського суду від 30.09.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, в межах провадження у справі № 911/884/22 про банкрутство Приватного підприємства "Спец Біо Україна"; розгляд заяви про забезпечення позову та розгляд справи по суті призначено на 16.10.2024 р.; залучено до участі у справі ТОВ "Кеафілд", ТОВ "Басф Т.О.В.", ТОВ "Аграрний Альянс" в якості третіх осіб; роз`яснено відповідачам, що відзив подається до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

15.10.2024 р. до суду надійшла заява відповідача-2 про продовження строку, встановленого судом на подання відзиву.

У судове засідання з`явились лише уповноважені представники позивача та третьої особи-1 на стороні позивача, інші належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання учасники у справі не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, шляхом накладення арешту із встановленням заборони будь-яким способом відчужувати на користь третіх осіб таке рухоме майно: спеціалізований вантажний самоскид MAN TGX 26.440, 2011 року випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; та спеціалізований вантажний MAN TGX 26.400, 2012 року випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ; та спеціалізований вантажний самоскид КАМАЗ 45143-013-15, 2011 року випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , яку викладено в позовній заяві, повно та всебічно дослідивши аргументи наведені в обґрунтування такої заяви та проаналізувавши докази, суд зазначає таке:

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач посилається на те, що під час здійснення процедури розпорядження майном боржника та в подальшому, ліквідаційної процедури ПП "Спец Біо Україна" (попередня назва ПП "Фірма "Бершадь Агроплюс"), арбітражним керуючим Демчаном О.І. встановлено, що за банкрутом було зареєстровано, а в подальшому знято з обліку, зокрема, такі транспортні засоби: спеціалізований вантажний самоскид MAN TGX 26.440, 2011 р.в., ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 (далі MAN TGX 26.440) (зареєстровано 28.01.2016; знято 16.07.2019); спеціалізований вантажний самоскид MAN TGX 26.400, 2012 р.в.,ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 (далі MAN TGX 26.400) (зареєстровано 18.04.2017; знято 18.07.2019); спеціалізований вантажний самоскид КАМАЗ 45143-013-15, 2011 р.в., ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 (далі КАМАЗ)(зареєстровано 14.04.2016, знято 16.07.2019) (далі разом MAN TGX 26.440, MAN TGX 26.400, КАМАЗ ТЗ).

Так, позивач зазначає, що згідно з інформацією, наданою РСЦ ГСЦ МВС в Київській області у листі про надання інформації від 11.12.2023 р. № 31/10-7818, станом на липень 2019 року вищезазначені ТЗ були перереєстровані ПП "Фірма "Бершадь Агро Плюс" на користь ТОВ "Вінсмартбіз" (код 42065277), а станом на 04.12.2023 р. власником таких ТЗ значиться ТОВ "Південний Буг Агро" (код 43891347). При цьому, на переконання позивача, станом на дату подання позовної заяви наявні підстави для визнання договорів, на підставі яких ПП "Спец Біо Україна" (попередня назва ПП "Фірма "Бершадь Агроплюс") відчужило належні йому ТЗ, недійсними як правочини, що вчиненні на шкоду кредитору (фраудаторні правочини) і порушують принцип добросовісності та подальшого витребування ТЗ із чужого незаконного володіння у фактичного володільця (власника), з наведених у позові підстав.

Відносно необхідності вжиття заходів забезпечення позову, позивач наполягає на тому, що зважаючи на неодноразове відчуження ТЗ після виникнення заборгованості ПП "Фірма "Бершадь Агроплюс" перед кредитором ТОВ "БАСФ Т.О.В.", а також ведення процедури санації останнього відомого фактичного власника ТОВ "Південний Буг Агро" є доцільним та необхідним накладення арешту на вказані ТЗ задля можливості ефективного виконання судового рішення у майбутньому та недопущення подальших зловживань щодо відчуження (перереєстрації) ТЗ після подачі наведеного позову. Також, позивач вказує на те, що спосіб забезпечення позову наведений ним не призведе та не може призвести до збитків ТОВ "Південний Буг Агро" чи іншого фактичного володільця, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову не вплине жодним чином на здійснення діяльності ТОВ "Південний Буг Агро" чи іншого фактичного володільця ТЗ, жодним чином не змінить порядок взаємовідносин між контрагентами і режим використання такого майна, оскільки вказаний у цій заяві про забезпечення позову захід забезпечення лише обмежить можливість ТОВ "Південний Буг Агро" чи іншого фактичного володільця ТЗ розпоряджатись, відчужувати на користь третіх осіб ТЗ.

У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин спору в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведена заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково, з огляду на таке:

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 ГПК заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 р. у справі N 753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 21.02.2020 у справі N 910/9498/19, від 17.09.2020 у справі N 910/72/20, від 15.01.2021 у справі N 914/1939/20, від 16.02.2021 у справі N 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі N 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі N 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі N 911/3208/21).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК).

Верховний Суд у постанові від 11.12.2023 р. N 904/1934/23 звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2023 р. у справі N 905/448/22.

Висновок про те, що у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності, викладено у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 р. у справі N 905/446/22.

Судом враховано, що в даному випадку позивач звернувся з позовом саме про визнання правочину недійсним та витребування майна, однак, виходячи з наведених висновків Верховного Суду у подібних спірних правовідносинах, суд встановив, що можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися майном, а саме, транспортними засобами: спеціалізований вантажний самоскид MAN TGX 26.440, 2011 року випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; спеціалізований вантажний MAN TGX 26.400, 2012 року випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ; спеціалізований вантажний самоскид КАМАЗ 45143-013-15, 2011 року випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , що є предметом спору і, що знаходиться у його власності, є беззаперечною обставиною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Таким чином, у даному випадку, не є необхідним надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися спірним майном), а вимога щодо надання таких доказів може бути розцінена, як застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Наведеного висновку також дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 20.09.2023 р. № 911/1430/23.

Враховуючи предмет позову, а саме: визнання недійсними правочинів та витребування майна, а також визначений позивачем захід забезпечення позову накладення арешту із встановленням заборони будь-яким способом відчужувати на користь третіх осіб таке рухоме майно транспортні засоби, що є предметом спору, в сукупності з тим, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної вище, можливість відповідача в будь-який момент розпоряджатись спірним майном є беззаперечною обставиною, яку слід розцінювати як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття в такому разі відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, при цьому врахувавши баланс інтересів сторін, необхідність уникнення порушень прав відповідача, суд дійшов до висновку, що наведена заява позивача про забезпечення позову є обґрунтованою, в частині "заборони будь-яким способом відчужувати на користь третіх осіб транспортні засоби", адже така заборона щодо спірного рухомого майна має логічний зв`язок з предметом позовних вимог, що заявлені, і такий захід може забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача у разі ухвалення рішення про задоволення позову. Одночасно, відносно вимоги про накладення арешту, суд в даному випадку не вбачає необхідності вчинення таких дій.

Суд наголошує, що вжиття зазначеного заходу забезпечення позову є достатнім і співмірним із заявленими позовними вимогами, адже унеможливить розпорядження спірним майном.

Також, слід зазначити, що метою заходу забезпечення позову є підтримання "status quo", поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кюблер проти Німеччини" (заява N 32715/06). У зв`язку з цим, вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви. Тому відсутні підстави вважати, що права відповідача та баланс інтересів сторін будуть порушені (п. п. 47 - 61 вказаної постанови).

Застосування заходу забезпечення позову лише тимчасово унеможливлює відчуження майна, що є предметом оспорюваних договорів та вимог про витребування майна, отже, спрямоване на запобігання ймовірним порушенням речових прав позивача, при цьому, забезпечує збалансованість інтересів сторін.

Вжиття наведеного заходу забезпечення позову у цій справі спрямоване виключно на збереження існуючого становища та на ефективний захист порушених прав та інтересів позивача у випадку задоволення позову (заяви).

Відповідно до ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Згідно з приписами частини третьої статті 141 ГПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Разом з тим, здійснивши аналіз наявних в матеріалах справи документів, предмету позовних вимог та вжитого судом заходу забезпечення позову, судом встановлено, що в даному випадку відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення, так як відсутня ймовірність понесення відповідачем збитків, спричинених забезпеченням позову у визначений у даній ухвалі спосіб.

Поряд з наведеним, суд вважає за необхідне зазначити, що вжиття заходу забезпечення позову вчиняються з метою забезпечення виконання рішення суду, виконання якого може бути ускладнене, у разі не вжиття в даному випадку таких заходів. Водночас, у разі встановлення, за результатами розгляду позову, що підстави для задоволення заявлених вимог відсутні, запроваджена судом заборона не призведе до невиправданих, вкрай негативних наслідків для інших осіб, адже встановивши зазначені обставини, суд може скасувати вжиті ним заходи, в тому числі з власної ініціативи, як то передбачено приписами статті 145 ГПК України.

Згідно з частиною восьмою ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Статтею 144 ГПК України визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Заяву Приватного підприємства "Спец Біо Україна", викладену у позовній заяві від 27.09.2024 р. № 02-102/201 про забезпечення позову задовольнити частково.

2.Застосувати заходи забезпечення позову, заборонити будь-яким способом відчужувати на користь третіх осіб рухоме майно:

спеціалізований вантажний самоскид MAN TGX 26.440, 2011 року випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ;

спеціалізований вантажний MAN TGX 26.400, 2012 року випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ;

спеціалізований вантажний самоскид КАМАЗ 45143-013-15, 2011 року випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 .

3.В іншій частині заяву Приватного підприємства "Спец Біо Україна", викладену у позовній заяві від 27.09.2024 р. № 02-102/201 про забезпечення позову залишити без задоволення.

4.Дана ухвала відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.

5.Стягувачем за ухвалою є Приватне підприємство "Спец Біо Україна" (код ЄДРПОУ 13339958, 49064, м. Дніпро, пр. Нігояна Сергія, буд. 22/26, кв. 24).

6.Боржником за ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний Буг Агро" (код ЄДРПОУ 43891347; 21037, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Ющенка академіка, 10, оф. 139).

7.Ухвала набирає законної сили "02" грудня 2024 року та підлягає негайному виконанню. Ухвала може бути пред`явлена в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", у строк до "02" грудня 2027 року включно.

В порядку частини другої ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до пункту 3 частини першої ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Відповідно до частини першої ст. 144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Дата підписання ухвали 02.12.2024 р.

Суддя А.В. Лопатін