Ухвала

від 25.09.2024 по справі 911/884/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" вересня 2024 р. Справа № 911/884/22 (911/987/24)

Господарський суд Київської області в особі судді Лопатіна А.В., розглянувши

заяву 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Басф Т.О.В."

2) Приватного підприємства "Спец Біо Україна", в особі ліквідатора

арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича, м. Київ

до 1) Громадянки України ОСОБА_1

2) Громадянина України ОСОБА_2

3) Громадянки України ОСОБА_3

4) Громадянина України ОСОБА_4

5) Громадянина України ОСОБА_5

6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсмартбіз"

7) Громадянки України ОСОБА_6

8) Громадянина України ОСОБА_7

9) Громадянина України ОСОБА_8

10) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сом Груп"

11) Громадянина України ОСОБА_9

12) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеафілд"

13) Громадянина України ОСОБА_10

14) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеарфілд"

15) Громадянина України ОСОБА_11

16) Громадянки України ОСОБА_12

17) Громадянина України ОСОБА_13

18) Громадянки України ОСОБА_14

19) Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг Агро"

20) Громадянки України ОСОБА_15

про покладення субсидіарної відповідальності

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_16

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

встановив:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/884/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Басф Т.О.В." до Приватного підприємства "Спец Біо Україна" про банкрутство, провадження в якій відкрито ухвалою суду від 10.08.2022 р.

Постановою господарського суду Київської області від 31.01.2024 р. визнано банкрутом ПП "Спец Біо Україна" та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича.

Наразі триває ліквідаційна процедура ПП "Спец Біо Україна", повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Демчан О.І.

16.04.2024 р. до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Басф Т.О.В." та ліквідатор ПП "Спец Біо Україна" арбітражний керуючий Демчан О.І. із заявою про покладення на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ТОВ "Вінсмартбіз", ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ТОВ "Сом Груп", ОСОБА_9 , ТОВ "Кеафілд", ОСОБА_10 , ТОВ "Кеарфілд", ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ТОВ "Південний Буг Агро", ОСОБА_15 субсидіарної відповідальності.

Ухвалою господарського суду від 22.04.2024 р. було витребувано у Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області відомості про місце проживання (реєстрації), чи перебування фізичних осіб, що містяться в реєстрі територіальної громади щодо: ОСОБА_5 , витребувано у Головного управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області відомості про місце проживання (реєстрації), чи перебування фізичних осіб, що містяться в реєстрі територіальної громади щодо: ОСОБА_6 , ОСОБА_2 .

Від Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області та від Головного управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області надійшли листи-повідомлення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.2024 р. прийнято заяву Приватного підприємства "Спец Біо Україна", в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Басф Т.О.В." про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника до розгляду у межах провадження у справі № 911/884/22 про банкрутство Приватного підприємства "Спец Біо Україна"; розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника призначено на 25.09.2024 р.; зобов`язано Відділ банкрутства Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скласти та надати суду, у строк протягом одного місяця з дати отримання даної ухвали, висновок про наявність/ відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності щодо Приватного підприємства "Спец Біо Україна".

08.08.2024 р. до суду від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов лист щодо надання інформації на вимогу ухвали суду.

11.09.2024 р. до суду від ТОВ "Вінсмартбіз" надійшов відзив на заяву про покладення субсидіарної відповідальності.

23.09.2024 р. до суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

24.09.2024 р. до суду від ТОВ "БАСФ Т.О.В." надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

24.09.2024 р. до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

24.09.2024 р. до суду від ОСОБА_11 надійшов відзив на заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника та клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

У судове засідання з`явився уповноважений представник ТОВ "БАСФ Т.О.В.", ліквідатор ПП "Спец Біо Україна" та представник ТОВ "Вінсмартбіз" і Черкеса О.В., інші учасники судового процесу, належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Врахувавши те, що неявка належним чином повідомлених про місце, дату та час судового засідання учасників судового процесу не є підставою для відкладення розгляду справи та, в даному випадку, не перешкоджає розгляду наведеної заяви, оскільки наданих матеріалів достатньо для розгляду такої заяви, суд вирішив розглянути наведену заяву за наявними матеріалами.

Поряд з наведеним, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "БАСФ Т.О.В." подано клопотання про зупинення розгляду цієї справи до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 911/884/22 (911/465/24) про покладення солідарної відповідальності, № 911/884/22 (911/1652/22) про визнання недійсними правочинів та витребування майна з незаконного чужого володіння, № 911/884/22 (911/1651/22) про визнання недійсними правочинів та витребування майна з незаконного чужого володіння, № 911/884/22 (911/1776/22), так як на переконання заявника від вирішення вказаних спорів залежить розгляд справи № 911/884/22 (911/987/24).

Відповідно до частини сімнадцятої статті 39 КУзПБ провадження у справі про банкрутство юридичної особи не підлягає зупиненню.

З огляду на наведене, враховуючи те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Басф Т.О.В." та Приватного підприємства "Спец Біо Україна", в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича до Громадянки України ОСОБА_1 , Громадянина України ОСОБА_2 , Громадянки України ОСОБА_3 , Громадянина України ОСОБА_4 , Громадянина України ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсмартбіз", Громадянки України ОСОБА_6 , Громадянина України ОСОБА_7 , Громадянина України ОСОБА_8 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Сом Груп", Громадянина України ОСОБА_9 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеафілд", Громадянина України ОСОБА_10 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеарфілд", Громадянина України ОСОБА_11 , Громадянки України ОСОБА_12 , Громадянина України ОСОБА_13 , Громадянки України ОСОБА_14 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг Агро", Громадянки України ОСОБА_15 про покладення субсидіарної відповідальності, розглядається у справі про банкрутство Приватного підприємства "Спец Біо Україна", без відкриття відокремленого позовного провадження, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення наведеного клопотання заявника.

У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведена заява задоволенню не підлягає, з огляду на таке:

Відповідно до частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Судом встановлено, що аналіз положень частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави дійти до висновку, що заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду у разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Нормами ГК України та Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено правове регулювання підстав, умов та порядку застосування/ притягнення до субсидіарної відповідальності юридичних осіб, яке водночас перебуває у взаємозв`язку з нормами КУзПБ, які встановлюють порядок провадження у справі про банкрутство на стадії кожної судової процедури.

Згідно із частиною першою ст. 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. Частиною третьою цієї статті ГК України унормовано, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Щодо субсидіарної відповідальності за правилами КУзПБ, то суд зазначає, що за змістом преамбули цього Кодексу одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

За загальним правилом, визначеним ч.ч. 1-3 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями; юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном; учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, установлених установчими документами та законом.

До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом (частина друга ст. 191 ЦК України).

Водночас відкриття провадження у справі про банкрутство є початком особливого правового регулювання відносин (між боржником та його кредиторами, між боржником та третіми особами), системою загальних та спеціальних охоронних норм законодавства, взаємодія та мета яких визначається принципами та нормами, що становлять зміст КУзПБ.

Так, у судовій процедурі ліквідації боржника питання єдиного майнового комплексу боржника регулюється нормами КУзПБ про ліквідаційну масу, до складу якої входять усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси (частина перша ст. 62 КУзПБ).

Порядок формування і використання ліквідаційної маси встановлено ст.ст. 61-65 КУзПБ та спрямовано на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до абз. 1 частини другої ст. 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023 №2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Абзацом 2 частини другої ст. 61 КУзПБ передбачено, що у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Отже, у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою ст. 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії/ бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства.

Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру. Саме банкрут, від імені якого діє ліквідатор (арбітражний керуючий), у порядку, визначеному ст. 61 КУзПБ, звертається з вимогою до третіх осіб, з вини яких настало банкрутство боржника.

При цьому, визначена в абз. 1 ст. 61 КУзПБ дискреція ліквідатора у питанні покладення субсидіарної відповідальності має застосовуватися з урахуванням принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, невід`ємним критерієм дотримання якого з огляду на положення частини другої ст. 61 КУзПБ є вирішення питання про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства (такий висновок узгоджується зі сталою правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №924/669/17, від 07.10.2021 у справі №914/3812/15, від 14.09.2023 у справі №908/2414/21, від 15.02.2024 у справі №908/2538/22, від 14.03.2024 у справі №34/5005/4591/2012 тощо).

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, за наявності підтвердження вини зазначених осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

У разі коли після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи - боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника, якщо такі особи не доведуть протилежного.

Визначене нормами частини другої ст. 61 КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю відповідно до закону необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.

Такими елементами є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення.

Однією з обов`язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.09.2024 р. у справі № 904/367/22 наголошує, що саме наявність цієї негативної різниці (перевищення суми кредиторських вимог над вартістю ліквідаційної маси) і обумовлює підстави для покладення субсидіарної відповідальності.

Якщо є підтвердженим доказами у справі факт доведення до банкрутства боржника, однак за відсутності зазначеної різниці (недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів) немає підстав для стягнення відповідних сум з винних осіб у межах покладення субсидіарної відповідальності, то у ліквідатора немає підстав порушувати відповідний спір у справі про банкрутство.

У цьому висновку суд виходить з того, що в умовах, коли є підтвердженим доказами у справі факт доведення до банкрутства боржника, але його майна/ активів у складі ліквідаційної маси виявилося достатньо для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів, досягається виконання одного із основних завдань провадження у справі про банкрутство - задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника (положення преамбули КУзПБ).

Отже навіть за виявлених арбітражним керуючим фактів доведення боржника до банкрутства достатність майна боржника, що включається до складу ліквідаційної маси і спрямовується на задоволення вимог кредиторів боржника, виключає застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство за правилами частини другої ст. 61 КУзПБ.

Ураховуючи, що ліквідаційна маса (її вартість) є одним із визначальних показників для обчислення розміру субсидіарної відповідальності, суд з огляду на регламентований КУзПБ порядок та етапи формування ліквідаційної маси, зміни, яких вона зазнає під час ліквідаційної процедури, зазначає, що передумови для покладення субсидіарної відповідальності встановлюються насамперед на підставі фінансово-економічних показників боржника, порядок аналізу, дослідження та оцінки яких прямо визначений КУзПБ.

Цей порядок передбачає, що:

- арбітражний керуючий зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, та становища на ринках боржника і подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію (п. 3 частина друга ст. 12 КУзПБ);

- господарський суд в ухвалі про відкриття провадження у справі може зобов`язати боржника провести аудит; якщо боржник не має для цього коштів, господарський суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора (кредиторів) за його (їхньою) згодою (частина десята ст. 39 цього Кодексу);

- розпорядник майна зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства (частина третя ст. 44 КУзПБ);

- ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, аналізує фінансовий стан банкрута, формує ліквідаційну масу (а відповідно до змін, внесених Законом України від 13.07.2023 №3249-IX, також складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення).

Суд також зазначає, що аналіз фінансового стану банкрута має відповідати вимогам Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14 (далі - Методичні рекомендації), оскільки ці рекомендації розроблено з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.

Звідси, керуючись наведеними положеннями КУзПБ щодо обов`язків арбітражного керуючого під час проведення процедури банкрутства та щодо етапів, умов та підстав для здійснення оцінки фінансово-господарського стану боржника, суд доходить висновку, що відповідні дії арбітражного керуючого (розпорядника майна, ліквідатора) є передумовами у дослідженні та виявленні підстав для порушення питання про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство.

Тобто відповідна діяльність з виявлення передумов для субсидіарної відповідальності розпочинається з введенням процедури розпорядження майном боржника у справі про банкрутство. Тому відповідний звіт/ висновок арбітражного керуючого, яким зафіксоване правопорушення (з доведення до банкрутства) та який складений з урахуванням вимог Методичних рекомендацій, є доказом та підставою для вимог про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, а отже, складовою доказової бази (джерелом) на підтвердження об`єктивної сторони відповідного правопорушення.

Отже, висновок щодо передумов для субсидіарної відповідальності формується у звіті ліквідатора за результатами здійснення ним аналізу фінансового стану банкрута, а згідно зі змінами, внесеними Законом від 13.07.2023 №3249-IX, у складеному відповідно до Методичних рекомендацій висновку за результатами здійснення аналізу фінансового стану банкрута (про наявність чи відсутність ознак доведення до банкрутства; абз. 5 частина перша ст. 61 КУзПБ).

За змістом частини другої ст. 61 КУзПБ законодавець визначив розмір субсидіарної відповідальності як різницю між двома показниками (сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою), яка свідчить про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Щодо суми вимог кредиторів, то на стадії ліквідації цей показник, як правило, є остаточним та визначається на підставі ухвали, постановленої за результатами попереднього засідання, в якій, зокрема, зазначаються розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів (частина друга ст. 47 КУзПБ).

Водночас допускається корегування зазначеного показника в процедурі ліквідації за рахунок визнаних судом вимог поточного кредитора (частини третя та п`ята ст. 59 та частина четверта ст. 60 КУзПБ), а також вимог кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, та були розглянуті судом в процедурі ліквідації (частина четверта ст. 45 цього Кодексу).

Що ж до такого показника як ліквідаційна маса, то суд зазначає про таке.

Законодавець визначив у положеннях КУзПБ об`єктивні обставини та процеси, за яких ліквідаційна маса боржника змінюється з початку її формування і до отримання коштів від продажу відповідних активів у її складі.

Так, розмір (вартість) ліквідаційної маси в ході процедури ліквідації боржника зазнає змін, враховуючи, що:

- балансова вартість ліквідаційної маси, що визначається за результатами інвентаризації (п. 5 частина друга ст. 12, частина перша ст. 61 КУзПБ), оціночна вартість (частина перша ст. 63 КУзПБ) та вартість її реалізації/ продажу (розділ V КУзПБ) можуть (як правило) відрізняються;

- склад ліквідаційної маси (відповідно, і її розмір) під час здійснення ліквідатором відповідних повноважень і обов`язків у ліквідаційній процедурі може змінюватись за рахунок включення до нього: грошових сум (майна), повернених третіми особами на вимогу ліквідатора щодо сум дебіторської заборгованості, за наслідками визнання недійсними правочинів (договорів) боржника та вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що перебуває у третіх осіб (частина друга ст. 42, частина перша ст. 61 КУзПБ); сум, стягнених ліквідатором із суб`єктів субсидіарної відповідальності (абз. 3 частина друга ст. 61 КУзПБ).

Що ж до вартості ліквідаційної маси з метою визначення розміру субсидіарної відповідальності, то, враховуючи правову природу цієї відповідальності, її розмір має визначатися за правилами встановлення розміру шкоди, заподіяної майну потерпілого незаконними діями, у деліктних правовідносинах: як різниця між сумою вимог до боржника згідно з реєстром вимог кредиторів та сумою коштів, отриманою за фактом продажу майна в процедурі ліквідації.

Наведеного висновку дотримується Верховний Суд у постанові від 12.09.2024 р. у справі № 904/367/22 з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої в постанові від 28.09.2021 р. у справі №761/45721/16-ц, відповідно до якої за правовою природою відповідальність третіх осіб, передбачена частиною другою ст. 61 КУзПБ, є відповідальністю порушника за збитки, завдані банкруту (ст. 22 ЦК України).

Отже, буквальне прочитання абзаців 1 та 2 частини другої ст. 61 КУзПБ ("розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою", "у разі недостатності майна боржника") є підставою для висновку, що розмір субсидіарної відповідальності, який дає право ініціювати спір про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство та підлягає стягненню із суб`єктів такої відповідальності, визначається в той момент, коли ліквідатор за результатами здійснення судових проваджень у процедурі банкрутства боржника остаточно визначив вартість ліквідаційної маси в грошовому еквіваленті за фактом продажу в процедурі ліквідації включених до її складу активів та здійснив за рахунок отриманих від продажу коштів розрахунок із визнаними у справі кредиторами.

Тож сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами ст. 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності.

Право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі. Аналогічний порядок покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника втілено в актуальній правовій позиції, сформульованій Верховним Судом у постановах від 10.06.2020 р. у справі №911/3513/16, від 17.06.2020 р. у справі №923/590/18, від 14.07.2020 р. у справі №904/6379/16, від 24.02.2021 р. у справі №902/1129/15 (902/579/20) та від 07.11.2023 р. у справі №908/3468/13, від 12.09.2024 р. у справі № 904/367/22.

Суд зазначає, що такий підхід у покладенні субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство узгоджується як з повноваженнями ліквідатора, порядком проведення відповідних дій у ліквідаційній процедурі, так і з правами суб`єктів субсидіарної відповідальності відповідати за зобов`язаннями боржника у межах об`єктивного розміру цієї відповідальності, що відповідає правовій природі субсидіарної відповідальності саме як додаткової.

Наведений підхід у покладенні субсидіарної відповідальності та у визначенні ліквідаційної маси для обчислення розміру такої відповідальності є правильним та зумовлює висновок, згідно з яким передчасне звернення з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство - до здійснення задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих за наслідками реалізації всіх виявлених у боржника активів, з встановленням факту недостатності майна, виключає розгляд, дослідження, оцінку та встановлення осіб, винних у правопорушенні з доведення боржника до банкрутства, тобто виключає визначення суб`єктів та суб`єктивної сторони відповідного правопорушення.

Отже, до завершення погашення визнаних у справі вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих від продажу включених до складу ліквідаційної маси активів боржника, зі встановленням за результатами погашення недостатності майна боржника для задоволення таких вимог заява ліквідатора / кредитора з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності та стягнення з винних осіб суми субсидіарної відповідальності не може бути подана, а в разі її подання відповідні вимоги не підлягають задоволенню судом. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024 р. у справі №906/1155/20 (906/1113/21).

Поряд з наведеним, як свідчать матеріали справи, як станом на дату звернення кредитора і ліквідатора банкрута із наведеною заявою до суду, так і станом на сьогодні ліквідатором продовжується здійснення заходів щодо пошуку та повернення у власність банкрута його майна для включення до ліквідаційної маси та подальшої реалізації, оскільки, в межах провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Спец Біо Україна" триває розгляд справ №№ 911/884/22 (911/1651/22), 911/884/22 (911/1652/22), 911/884/22 (911/1776/22) за позовами арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича в інтересах банкрута до третіх осіб про визнання недійсними правочинів, витребування майна з чужого незаконного володіння на користь банкрута.

Таким чином, станом на дату звернення ліквідатора банкрута та кредитора із заявою про покладення субсидіарної відповідальності (16.04.2024 р.) ліквідатором банкрута не було вчинено всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення та повернення майна банкрута, отже наведену заяву до суду подано передчасно, оскільки таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) останній може подати не раніше ніж після завершення всіх заходів, спрямованих на розшук майна, реалізації об`єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі при наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 р. та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 р. зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильне вирішення даного спору.

Приписами статей 73, 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За результатами повного та всебічного дослідження поданих доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору і стосуються предмету доказування, суд дійшов до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Басф Т.О.В." та Приватного підприємства "Спец Біо Україна", в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича до Громадянки України ОСОБА_1 , Громадянина України ОСОБА_2 , Громадянки України ОСОБА_3 , Громадянина України ОСОБА_4 , Громадянина України ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсмартбіз", Громадянки України ОСОБА_6 , Громадянина України ОСОБА_7 , Громадянина України ОСОБА_8 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Сом Груп", Громадянина України ОСОБА_9 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеафілд", Громадянина України ОСОБА_10 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеарфілд", Громадянина України ОСОБА_11 , Громадянки України ОСОБА_12 , Громадянина України ОСОБА_13 , Громадянки України ОСОБА_14 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг Агро", Громадянки України ОСОБА_15 про покладення субсидіарної відповідальності подана до суду передчасно, у зв`язку з чим, підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 234, 236, 246 Господарського процесуального кодексу України та ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ухвалив:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Басф Т.О.В." та Приватного підприємства "Спец Біо Україна", в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича до Громадянки України ОСОБА_1 , Громадянина України ОСОБА_2 , Громадянки України ОСОБА_3 , Громадянина України ОСОБА_4 , Громадянина України ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсмартбіз", Громадянки України ОСОБА_6 , Громадянина України ОСОБА_7 , Громадянина України ОСОБА_8 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Сом Груп", Громадянина України ОСОБА_9 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеафілд", Громадянина України ОСОБА_10 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеарфілд", Громадянина України ОСОБА_11 , Громадянки України ОСОБА_12 , Громадянина України ОСОБА_13 , Громадянки України ОСОБА_14 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг Агро", Громадянки України ОСОБА_15 про покладення субсидіарної відповідальності залишити без задоволення.

Копії ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту ухвали 02.12.2024 р.

Суддя А.В. Лопатін