Рішення

від 26.11.2024 по справі 912/2359/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 рокуСправа № 912/2359/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В. за правилами спрощеного позовного провадження справу №912/2359/24

за позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52200, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2)

до відповідача Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Ліки України" Аптека №15 (04075, м. Київ, вул. Максименка Федора, буд. 28)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6)

про стягнення 56 778,46 грн,

представники сторін участі не брали,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Ліки України" Аптека №15 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості:

- за договором оренди №73-34 індивідуально визначеного майна (нежитлового приміщення) від 29.09.2009, а саме: 24 622,67 грн боргу орендної плати за користування нежитловим приміщенням, інфляційних втрат у сумі 16 016,71 грн, 3% річних в сумі 4 016,01 грн, пені в розмірі 4 135,41 грн, штрафу в розмірі 10% від суми боргу в сумі 2 462,27 грн,

- за договором №58 про відшкодування витрат на утримання орендованого майна (сплата податку за землю) від 18.02.2013, а саме: заборгованості в сумі 2 799,08 грн як відшкодування витрат на утримання орендованого майна, 1 799,04 грн інфляційних втрат, 455,11 грн - 3% річних, 472,16 грн - пені, з покладенням на відповідача судового збору.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди індивідуально визначеного майна (нежитлового приміщення) №73-34 від 29.09.2009 в частині оплати послуг по користуванню майном у розмірі 24 622,67 грн та договору на відшкодування витрат на утримання орендованого майна (сплата податку за землю) №58 від 18.02.2013 в частині відшкодування плати за землю у розмірі 2 799,08 грн.

Ухвалою від 03.10.2024 (після усунення позивачем недоліків позовної заяви) суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/2359/24 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначив на 30.10.2024; установив сторонам строки для подачі заяв по суті справи; залучив до участі у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях.

16.10.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" від представника позивача адвоката Наконечної О.І. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення ДП "СхідГЗК" претензії від 28.10.2021 №15-03/2731 відповідачу та її отримання.

Ухвалою суду від 30.10.2024 клопотання представника позивача адвоката Наконечної О.І. від 28.10.2024 про відкладення розгляду справи задоволено; розгляд справи №912/2359/24 в судовому засіданні відкладено на 14.11.2024. Установлено позивачу строк до 11.11.2024 для подання до суду додаткових пояснень (з доказами на їх підтвердження): щодо періоду, за який виникла заявлена до стягнення заборгованість; щодо підстав включення до рахунка від 31.10.2018 № 390 та акта від 31.10.2018 № 218 нарахувань за червень-вересень 2018 року; щодо розміру нарахованих позивачем сум до сплати за договором на відшкодування витрат на утримання орендованого майна (сплата податку за землю) № 58 від 18.02.2013 з урахуванням пункту 3.2. договору в редакції додаткової угоди №1 від 06.04.2015.

08.11.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" від представника позивача адвоката Наконечної О.І. на виконання вимог ухвали від 30.10.2024 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи разом з письмовими додатковими поясненнями до позовних вимог, за змістом яких зазначено, що відповідно до договору оренди №73-34 індивідуально визначеного майна (нежитлового приміщення) у відповідності до первинних бухгалтерських документів позивача (рахунки, акти виконаних робіт) Орендар порушив свої зобов`язання за Договором оренди, а саме: не виконав умови договору в частині проведення розрахунків, в результаті чого за період з листопада 2018 року по серпень 2019 рік утворилась заборгованість в сумі 24622,67 грн з орендної плати. Позивач зазначає, що строк дії договору оренди №73-34 державного майна - з 29.09.2009 до 28.08.2012, додатковими угодами від 28.08.2012, 12.08.2013, 23.07.2015 та 27.06.2018 дію договору оренди було продовжено до 28.05.2021. Відповідно до Додаткового договору від 23.10.2019 про розірвання договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, №73-34 від 29.09.2009 та Акта приймання-передавання орендованого майна від 31.07.2019 орендоване майно повернуто Балансоутримувачу в стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду. За поясненнями позивача, Додатковий договір від 23.10.2019 про розірвання договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, №73-34 від 29.09.2009 укладено після підписання Акта приймання-передавання орендованого майна від 31.07.2019. Позивач стверджує, що незважаючи на те, що сторонами було підписано Акт приймання-передавання орендованого майна від 31.07.2019, фактично відповідач звільнив приміщення наприкінці серпня 2019 року, а тому позивач виставив та направив відповідачеві рахунок від 31.08.2019 за №378 на суму 5 276,70 грн, з яких 2 198,62 грн підлягали оплаті позивачеві, а 3 078,08 грн - оплаті в Державний бюджет. Тому позивач у розрахунок позовних вимог включив рахунок за серпень 2019 р., а в позові помилково вказав період - по вересень 2019 року. Щодо підстав включення до рахунка від 31.10.2018 № 390 та акта від 31.10.2018 № 218 нарахувань за червень-вересень 2018 року позивач зазначив, що відповідачеві в період з червня по вересень 2018 року ДП "СхідГЗК" було виставлено рахунки згідно з договором оренди №73-34: №181 від 30.06.2018 на суму 3632,06 грн, №265 від 31.07.2018 на суму 3606,63 грн, №319 від 31.08.2018 на суму 3606,63 грн, №359 від 30.09.2018 на суму 3675,16 грн. Натомість, після надходження зі сторони відповідача підписаних первинних бухгалтерських документів, в тому числі і додаткової угоди від 27.06.2018 до договору оренди №73-34 про продовження строку дії договору до 28.05.2021, після їх опрацювання бухгалтерією Смолінської шахти було здійснено перерахунок орендної плати за червень-вересень 2018 та додатково позивачем було нараховано до сплати відповідачу 1342,40 грн: за червень 2018 р. було донараховано 29,20 грн, за липень 2018 - 434,98 грн, за серпень 2018 - 434,98 грн, за вересень 2018 - 443,24 грн; з донарахованої суми 1342,40 грн 671,20 грн підлягає сплаті на користь Балансоутримувача у розмірі 30%, оскільки рахунок було виставлено відповідачеві 31.10.2028 за №390, тому було підготовлено та направлено акт від 31.10.2018.

Щодо розміру нарахованих позивачем сум до сплати за договором на відшкодування витрат на утримання орендованого майна (сплата податку за землю) № 58 від 18.02.2013 з урахуванням пункту 3.2. договору в редакції додаткової угоди №1 від 06.04.2015 позивач зазначив, що відповідно до умов укладеного Договору №58 на відшкодування витрат на утримання орендованого майна (сплата податку на землю) згідно з пунктом 3.2, сума сплати ставки земельного податку визначається згідно з розрахунком із сплати податку на землю (земельна ділянка для розміщення будівель аптеки), який розраховується геодезистом Смолінської шахти щороку, і такий розрахунок є Додатком №1 до укладеного Договору №58.

14.11.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" від представника позивача адвоката Наконечної О.І. надійшла заява про розгляд справи без участі.

Протокольною ухвалою від 14.11.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 26.11.2024.

25.11.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" від представника позивача адвоката Наконечної О.І. надійшла заява про розгляд справи без участі.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Як убачається з рекомендованого повідомлення про вручення №0600969436903 поштового оператора Укрпошта (а.с. 148) ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 03.10.2024 була вручена відповідачу 15.10.2024. Враховуючи це, відповідач мав можливість подати відзив на позовну заяву разом з усіма доказами до 30.10.2024 (включно), однак своїм правом не скористався.

У судове засідання 26.11.2024 представники сторін не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були належно повідомлені відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, ухвала-повідомлення від 14.11.2024 доставлена до електронних кабінетів позивача, його представника та третьої особи 14.11.2024 о 19:14, тому є врученою 15.11.2024 (а.с. 194-196).

У зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку з реєстрації власного електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, ухвала про відкриття провадження у справі від 03.10.2024, ухвала про відкладення судового засідання від 30.10.2024 та ухвала - повідомлення від 14.11.2024 були направлені відповідачу рекомендованими поштовими відправленнями №0600969436903, №0600978548781 та №0600983705895 з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з місцезнаходженням відповідача відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (м. Київ, вул. Максименка Федора, 28) та вручені відповідачу 15.10.2024, 08.11.2024, 20.11.2024 відповідно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а. с. 148, 188, 200).

Суд додатково ужив заходів з повідомлення відповідача про розгляд справи засобами телефонного зв`язку за номером телефону, зазначеним вЄдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 149-150) та за номером телефону, зазначеним у розділі 11 "Платіжні та поштові реквізити сторін" доданого до позовної заяви договору, укладеного між орендодавцем і відповідачем (а.с. 52-54). За результатами здійснення таких заходів з`ясовано, що вказані в матеріалах справи номери телефонів не обслуговуються (телефонограма від 31.10.2024 № 245 (а.с. 162)).

Ураховуючи отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у справі та ухвал суду від 30.10.2024, 14.11.2024, суд дійшов висновку, що відповідач належно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Частина друга статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

На підставі вищезазначеного суд розглянув справу за відсутності представників сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

У судовому засіданні 26.11.2024 суд підписав вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд установив такі обставини, які є предметом доказування.

29.09.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області (орендодавець) та Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Ліки України" Аптека №15 (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного майна (нежитлового приміщення) № 73-34 (далі - договір оренди, а.с. 52-54), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: вбудовані приміщення аптеки площею 372,1 кв.м. (далі-Майно), розміщене за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, смт. Смоліно, вул. Козакова, 32, що перебуває на балансі Смолінської шахти Східного гірничо-збагачувального комбінату (далі-Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.03.2009 і становить за незалежною оцінкою 318811,00 грн без врахування ПДВ (пункт 1.1. договору оренди).

Відповідно до пункту 1.2. договору оренди, майно передається в орендну для частини приміщень площею 227,7 кв.м. для реалізації готових ліків та частини приміщень 144,4 кв.м. для виготовлення ліків за рецептами.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна (пункт 2.1. договору оренди).

Згідно з пунктом 3.1. договору оренди, орендна плата визначена за результатами конкурсу за базовий місяць з розрахунку травень 2009 р. та становить 1650,00 грн без ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди вересень 2009 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за червень-вересень 2009 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункти 3.2., 3.3. договору оренди).

Пунктом 3.6. договору оренди узгоджено, що орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця, наступного за звітним, не пізніше 12 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Платіжні реквізити для сплати орендної плати надаються орендарю орендодавцем та балансоутримувачем.

У відповідності до пункту 3.7 договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до пункту 3.8 договору оренди, у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Зобов`язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за базовий місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за два останні місяці оренди (пункт 3.10. договору оренди).

У разі припинення (розірвання) договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до Державного бюджету та балансоутримувачу ( пункт 3.11. договору оренди).

Пунктами 5.3 договору оренди визначено, що орендар зобов`язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

У разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язується повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати вказаним особам збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря ( пункт 5.10. договору оренди).

Також, згідно з пунктом 5.11. договору оренди, орендар зобов`язується здійснювати витрати, пов`язані з утримання орендованого майна та протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна і надання комунальних послуг Орендарю.

Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 29.09.2009 до 28.08.2012 включно (пункт 10.1. договору оренди).

Відповідно до пункту 10.10 договору оренди, майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Договір оренди скріплений підписами та печатками обох сторін.

Згідно з Актом приймання - передавання орендованих приміщень від 29.09.2009, Регіональним відділенням ФДМУ по Кіровоградській області (Орендодавець) передано через Балансоутримувача Смолінської шахти Східного гірничо-збагачувального комбінату згідно з договором оренди нежитлового приміщення від 29.09.2009 в користування, а Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Ліки України" Аптека №15 (Орендар) прийнято вбудовані приміщення аптеки площею 372,1 кв.м., розміщені за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, смт. Смоліно, вул. Козакова, 32 (а.с. 55).

28.08.2012 між орендодавцем та орендарем укладено Додаткову угоду до договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (нежитлового приміщення) №73-34 від 29.09.2009 (а.с. 55 зворотна сторона), якою умови договору викладено в новій редакції:

1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: вбудовані приміщення аптеки площею 372,1 кв.м. (далі-Майно), розміщене за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, смт. Смоліно, вул. Козакова, 32, та перебувають на балансі Смолінської шахти Східного гірничо-збагачувального комбінату, вартість яких визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 31.05.2012 і становить за незалежною оцінкою 462 352,00 грн без ПДВ;

3.1. Орендна плата визначена на підставі нової незалежної оцінки об`єкта оренди згідно з розрахунком орендної плати (додається та є невід`ємною частиною додаткової угоди) становить за базовий місяць червень 2012 р. 2 348,69 грн без ПДВ.

Орендна плата за перший місяць оренди серпень 2012 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць червень на індекс інфляції за липень, серпень 2012 р.;

10.1. Цей договір продовжено на 2 роки 11 місяців та діє з 29 серпня 2012 року по 28 липня 2015 року включно.

12.08.2013 між орендодавцем та орендарем укладено Додаткову угоду до договору оренди №73-34 від 29.09.2009 (а.с. 56-57) про нову редакцію таких умов договору:

1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: вбудовані приміщення аптеки площею 372,1 кв.м, що розташовані в одноповерховій будівлі за адресою: Маловисківський район, смт. Смоліно, вул. Козакова, 32 та перебуває на балансі Смолінської шахти Східного гірничо-збагачувального комбінату (код ЄДРПОУ 14314222) (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31 травня 2012 року і становить за незалежною оцінкою 462 352 грн без ПДВ.;

3.1. Орендна плата визначена за два періоди:

- з 13.11.2009 - по 27.08.2012 на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить за базовий місяць розрахунку - жовтень 2009р. - 2 227,56 грн без ПДВ (додаток № 1 до додаткової угоди);

- з 28.08.2012 до закінчення дії основного договору оренди на підставі нової незалежної оцінки об`єкта оренди згідно з розрахунком орендної плати (додається та є невід`ємною частиною додаткової угоди) і становить за базовий місяць червень 2012 року 3094,05 грн без ПДВ (додаток №2 до додаткової угоди). Орендна плата за перші місяці оренди листопад 2009 року та серпень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції відповідно за листопад 2009 року та липень, серпень 2012 року;

3.3. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України;

3.9. Надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету, підлягає в установленому порядку заліку в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого заліку у зв`язку з припиненням орендних відносин - поверненню Орендарю. Для забезпечення повернення зазначених коштів сторони керуються вимогами Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року №226 (у редакції наказу Державного казначейства України від 29 травня 2008 №181), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 за №1000/7288, та постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету" (зі - змінами);

5.3. Своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює Орендар, вказується "Призначення платежу" за зразком, який надає Орендодавець листом при укладенні договору оренди);

5.5. Забезпечити Орендодавцю і Балансоутримувачу доступ на об`єкт оренди з метою контролю за його використанням та виконанням умов Договору;

5.8. Протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати орендоване Майно не менше, ніж на його вартість за висновком про вартість на користь Балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об`єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди Майно було застрахованим;

5.9. На вимогу Орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння;

8.1. Контролювати з можливим залученням Балансоутримувача виконання умов Договору та використання Майна, переданого в оренду за Договором, і у разі необхідності спільно з Балансоутримувачем вживати відповідних заходів реагування.

23.07.2015 між орендодавцем та орендарем укладено Додаткову угоду до договору оренди індивідуально визначеного майна (нежитлового приміщення) від 29.09.2009 (а.с. 57 зворотна сторона, 58), відповідно до умов якої сторони вирішили пункти 1.1., 3.1., 10.1. договору оренди від 29.09.2009 № 73-34 викласти у такій редакції:

1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: вбудовані приміщення аптеки площею 372,1 кв.м (далі - Майно), що розташовані в одноповерховій будівлі (інвентарний№8303006, реєстровий №14309787.3.АААЖБЕ762), та знаходяться за адресою: Кіровоградська обл., Маловисківський район, смт. Смоліне, вул. Казакова, 32, та перебувають на балансі Смолінської шахти державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", вартість якого визначена з висновком про вартість на 31.05.2015 і становить за незалежною оцінкою 443 583,00 грн без ПДВ;

3.1. Орендна плата, визначена на підставі нової незалежної оцінки об`єкта оренди та конкурсної надбавки згідно з розрахунком орендної плати (додається та є невід`ємною частиною додаткової угоди), становить за базовий місяць червень 2015 - 3 005,94 грн без ПДВ.

Орендна плата за перший місяць оренди липень 2015 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції липень 2015 року;

10.1. Цей Договір продовжений строком на 2 (два) роки 11 місяців і він діє з 29 липня 2015 року по 28 червня 2018 включно.

27.06.2018 між орендодавцем та орендарем укладено Додаткову угоду до договору оренди індивідуально визначеного майна (нежитлового приміщення) від 29.09.2009 (а.с. 58 зворотна сторона, 59), відповідно до умов якої сторони вирішили пункти 1.1., 3.1., 3.6. договору оренди від 29.09.2009 № 73-34 викласти у такій редакції:

1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: вбудовані приміщенню аптеки площею 372,1 кв.м (далі - Майно), що розташовані в одноповерховій будівлі (інвентарний № 8303006, реєстровий №14309787Л.АААЖБП762) та знаходяться за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, смт. Смоліне, вул. Казакова, 32, та перебувають на балансі Смолінської шахти державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", вартість якого визначена з висновком про вартість на 31.05.2018 і становить за незалежною оцінкою 602 959 грн без ПДВ;

3.1. Орендна плата, визначена на підставі нової незалежної оцінки об`єкта оренди та конкурсної надбавки згідно з розрахунком орендної плати (додається та є невід`ємною частиною додаткової угоди), становить за базовий місяць травень 2018 року 4 070,10 грн без ПДВ.

З 29 червня 2018 року орендна плата за перший місяць оренди - червень 2018 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць - травень 2018 на індекс інфляції за червень 2018;

3.6. Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні: 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Платіжні реквізити для сплати орендної плати надаються Орендарю Орендодавцем та Балансоутримувачем."

Пункт 10.1 договору оренди від 29.09.2009 №73-34 доповнено таким: "Цей договір продовжено на 2 (два) роки 11 місяців: з 29.06.2018 по 28.05.2021 включно."

Згідно з Актом приймання - передавання орендованих приміщень від 31.07.2019 Дочірнім підприємством Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Ліки України" Аптека №15 (Орендар) повернуто з користування, а Балансоутримувачем - Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" прийнято вбудовані приміщення аптеки площею 372,1 кв.м, що розташовані в одноповерховій будівлі за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, смт.Смоліно, вул. Козакова, 32 (а.с. 61).

23.10.2019 між орендодавцем та орендарем укладено Додатковий договір про розірвання договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 29.09.2009 №73-34 (а.с. 60), про таке:

"1. По договору оренди від 29.09.2008 №73-34 орендодавцем державного майна є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях.

2. У відповідності до п. 10.3 договору оренди від 29.09.2009 №73-34 сторони дійшли взаємної згоди щодо розірвання даного договору з "___"

3. Орендар повертає протягом трьох робочих днів Балансоутримувачу об`єкт оренди по акту приймання-передавання та в установленому порядку здійснює остаточний розрахунок за фактичний строк оренди.

4. Після підписання даної угоди та акта приймання-передавання за умови відсутності заборгованості по орендній платі сторони не матимуть одна до одної будь-яких взаємних претензій".

На виконання пункту 5.11. умов договору оренди між Державним підприємством Державної акціонерної компанії "Ліки України" Аптека №15 (Споживач-Орендар) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" Смолінська шахта (Постачальник-Балансоутримувач) укладено Договір №58 від 18.02.2013 на відшкодування витрат на утримання орендованого майна (сплата податку на землю) (далі - Договір про відшкодування витрат, а.с. 84), відповідно до пункту 1.1 якого Орендар відшкодовує витрати на утримання орендованого майна (сплата податку на землю) згідно з пунктом 5.11 договору оренди від 29.09.2009 №73-34 (підстава - згідно з чинним Податковим кодексом України).

Відповідно до пунктів 2.1. 2.2. Договору про відшкодування витрат, Балансоутримувач зобов`язується надавати розрахунок із сплати податку на землю. Орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплатити податок на землю у розмірі 100% від загальної суми договору протягом трьох місяців з моменту підписання сторонами договору.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. Договору про відшкодування витрат, оплата проводиться за безготівковим розрахунком. Сума договору становить 385,23 грн, в тому числі ПДВ (Додаток №1).

Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2012. В разі, якщо жодна із сторін не порушує питання про перегляд договору, його дія продовжується на наступний рік (пункт 5.1. Договору).

Додатковою угодою №1 від 06.04.2015 із змінами до договору №58 від 18.02.2013 сторони в зв`язку зі зміною від 01.01.2015 в Податковому кодексу України ставок нарахування податку на землю, його сторони дійшли згоди про зміну умов Договору №58 від 18.02.2013, а саме: пункт 3.2 викладено в такій редакції:

3.2. Сума договору визначається згідно з розрахунком по сплаті ставки земельного податку за земельні ділянки на підставі Податкового кодексу України та зміни до нього, в редакції, що діють на момент надання розрахунку. (а.с. 85).

Договір №58 від 18.02.2013 на відшкодування витрат на утримання орендованого майна (сплата податку на землю) та додаткова угода №1 від 06.04.2015 скріплені підписами та печатками обох сторін.

Як убачається з матеріалів справи, у період з жовтня 2018 року по серпень 2019 року позивачем було нараховано до сплати та виставлено відповідачу акти надання послуг з розрахунку сплати 30% балансоутримувачу та 70% до Державного бюджету, а саме: від 31.10.2018 №223 на суму 5 026,09 грн (оренда за жовтень 2018 року), від 30.11.2018 №245 на суму 5 096,46 грн (оренда за листопад 2018 року), від 31.12.2018 №267 на суму 5 137,22 грн (оренда за грудень 2018 року), від 31.01.2019 №20 на суму 5 188,60 грн (оренда за січень 2019 року), від 28.02.2019 №43 на суму 5 214,54 грн (оренда за лютий 2019 року), від 31.03.2019 №71 на суму 5 261,47 грн (оренда за березень 2019 року), від 30.04.2019 №93 на суму 5 314,08 грн (оренда за квітень 2019 року), від 31.05.2019 №122 на суму 5 351,28 грн (оренда за травень 2019 року), від 30.06.2019 №160 на суму 5 324,52 грн (оренда за червень 2019 року), від 31.07.2019 №182 на суму 5 292,58 грн (оренда за липень 2019 року), від 31.08.2019 №215 на суму 5 276,70 грн (оренда за серпень 2019 року), а також рахунки на оплату від 31.10.2019 №395 на суму 5 026,09 грн (оренда за жовтень 2018 року), від 30.11.2018 №428 на суму 5 096,46 грн (оренда за листопад 2018 року), від 31.12.2018 №458 на суму 5 137,22 грн (оренда за грудень 2018), від 31.01.2019 №28 на суму 5 188,60 грн (оренда за січень 2019 року), від 28.02.2019 №65 на суму 5 214,54 грн (оренда за лютий 2019 року), від 31.03.2019 №100 на суму 5 261,47 грн (оренда за березень 2019 року), від 30.04.2019 №138 на суму 5 314,08 грн (оренда за квітень 2019 року), від 31.05.2019 №186 на суму 5 351,28 грн (оренда за травень 2019 року), від 30.06.2019 №258 на суму 5 324,52 грн (оренда за червень 2019 року), від 31.07.2019 №335 на суму 5 292,58 грн (оренда за липень 2019 року), від 31.08.2019 №378 на суму 5 276,70 грн (оренда за серпень 2019 року) (а.с. 62-71, 127), які не були сплачені відповідачем.

Крім того, матеріали справи містять акт наданих послуг від 31.10.2018 №218 на суму 1610,88 грн (орендна плата за червень-вересень 2018 року) та рахунок №390 від 31.10.2018 на суму 1 610,88 грн (перерахунок орендної плати за червень-вересень 2018 року) (а.с. 126).

За поясненнями позивача, відповідачу в період з червня по вересень 2018 року позивач виставив рахунки згідно з договором оренди №73-34, а саме: №181 від 30.06.2018 на суму 3 632,06 грн, №265 від 31.07.2018 на суму 3 606,63 грн, №319 від 31.08.2018 на суму 3 606,63 грн, №359 від 30.09.2018 на суму 3 675,16 грн. В подальшому бухгалтерією Смолінської шахти було здійснено перерахунок орендної плати за червень - вересень 2018 року та додатково позивачем було нараховано до сплати відповідачу суму 1 342,40 грн, зокрема за червень 2018 року було донараховано 29,20 грн, за липень 2018 року - 434,98 грн, за серпень 2018 року - 434,98 грн, за вересень 2018 року - 443,24 грн.

Позивачем за період з листопада 2018 року по серпень 2019 року було нараховано та виставлено відповідачу акти надання послуг щодо відшкодування плати за землю, а саме: від 22.11.2018 №228 на суму 299,90 грн (листопад 2018 року), від 21.12.2018 №250 на суму 299,90 грн (грудень 2018 року), від 28.02.2019 №48 на суму 549,82 грн (січень - лютий 2019 року), від 29.03.2019 №56 на суму 274,91 грн (березень 2019 року), від 26.04.2019 №77 на суму 274,91 грн (квітень 2019 року), від 22.05.2019 №100 на суму 274,91 грн (травень 2019 року), від 24.06.2019 №128 на суму 274,91 грн (червень 2019 року), від 31.07.2019 №183 на суму 274,91 грн (липень 2019 року), від 31.08.2019 №206 на суму 274,91 грн (серпень 2019 року), а також рахунки на оплату від 22.11.2018 №409 на суму 299,90 грн, від 21.12.2018 №440 на суму 299,90 грн, від 28.02.2019 №70 на суму 549,82 грн, від 28.03.2019 №93 на суму 274,91 грн, від 26.04.2019 №126 на суму 274,91 грн, від 22.05.2019 №156 на суму 274,91 грн, від 24.06.2019 №231 на суму 274,91 грн, від 31.07.2019 №338 на суму 274,91 грн, від 31.08.2019 №375 на суму 274,91 грн (а.с. 86-94), які не були сплачені відповідачем.

У зв`язку з несплатою відповідачем орендної плати позивач направив йому претензію №15-03/2731 від 28.10.2021 щодо сплати заборгованості за договором оренди індивідуально визначеного майна (нежитлового приміщення) №73-34 від 29.09.2009. Однак вказана вимога (претензія) залишена без відповіді та задоволення.

Суд з пояснень позивача, відповідачем не заперечених, установив, що рахунки не відправлялися поштовою кореспонденцією, а передавались працівниками канцелярії Смолінської шахти представнику відповідача наручно та без відмітки про вручення, оскільки відповідач орендував приміщення і знаходився в одному населеному пункті з відповідальним структурним підрозділом ДП "СхідГЗК" - Смолінською шахтою - селище Смоліне.

Відповідач доказів сплати позивачу орендної плати за користування предметом оренди та доказів відшкодування витрат на утримання майна до суду не подав, позовних вимог не заперечив, обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, не спростував.

За такого суд установив, що відповідні оплати за спірний період за укладеними договорами відповідач не проводив, унаслідок чого в нього утворилася заборгованість перед позивачем з орендної плати за період з жовтня 2018 року по серпень 2019 року в сумі 24622,67 грн та заборгованість з відшкодування плати за землю за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого майна (сплата податку на землю) №58 від 18.02.2013 за період з листопада 2018 року по серпень 2019 року у розмірі 2 799,08 грн.

Вирішуючи спір, господарський суд виходить з такого.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (частина 1, 3 статті 760 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 3 статті 283 Господарського кодексу України унормовано, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Об`єктом оренди можуть бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України).

Приписами частини 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Умовами пункту 3.1 договору оренди (в редакції додаткової угоди від 27.06.2018) сторонами встановлено, що орендна плата, визначена на підставі нової незалежної оцінки об`єкта оренди та конкурсної надбавки згідно з розрахунком орендної плати (додається та є невід`ємною частиною додаткової угоди) становить за базовий місяць травень 2018 року 4070,10 грн без ПДВ.

З 29 червня 2018 року орендна плата за перший місяць оренди - червень 2018 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць - травень 2018 року на індекс інфляції за червень 2018 року.

За пунктом 3.2. Договору №58 від 18.02.2013 (в редакції додаткової угоди №1 від 06.04.2015) сума договору визначається згідно з розрахунком із сплати ставки земельного податку за земельні ділянки на підставі Податкового кодексу України та змінами до нього, в редакції, що діють на момент надання розрахунку.

Положенням статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 3.6. договору оренди (в редакції Додаткової угоди від 27.06.2018) сторони погодили, що орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні: 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

За змістом пункту 2.2. договору про відшкодування витрат на утримання орендованого майна (сплата податку за землю) орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплатити податок за землю у розмірі 100% від загальної суми договору протягом трьох місяців з моменту підписання сторонами договору.

У які строки мало здійснюватися відшкодування відповідачем позивачу витрат із сплати податку за землю в подальшому (у разі пролонгації дії договору), у договорі та додаткових угодах до нього не зазначено.

У свою чергу, пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та змісту вищевказаних пунктів договорів, строк виконання відповідачем встановленого грошового зобов`язання на момент розгляду справи настав.

Перевіривши математичний розрахунок заборгованості з орендної плати та відшкодування плати за землю, суд установив, що вони виконані позивачем правильно.

Відповідач заперечень проти математичного розрахунку позовних вимог до суду не надав.

Як установив суд, 27.06.2018 сторони внесли зміни до договору №73-34 від 29.09.2009 та продовжили дію договору оренди до 28.05.2021 (включно).

Відповідно до Додаткового договору від 23.10.2019 про розірвання договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, від 29.09.2009 №73-34 та Акта приймання - передавання орендованого майна від 31.07.2019, орендоване майно повернуто Балансоутримувачу (а.с. 60-61).

Згідно з пунктом 3.11 договору оренди, у разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Відповідно до пункту 10.10. Договору оренди, майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання.

За розрахунком позивача, за період з жовтня 2018 року по серпень 2019 року у відповідача виникло зобов`язання із сплати орендної плати у розмірі 24 622,67 грн та з відшкодування витрат зі сплати податку на землю за період з листопада 2018 року по серпень 2019 у розмірі 2 799,08 грн.

У письмових поясненнях від 08.11.2024 позивач, на обґрунтування включення до розрахунків заборгованості за спірними договорами серпня 2019 року, зазначив, що, незважаючи на те що сторонами було підписано Акт приймання-передавання орендованого майна від 31.07.2019, фактично відповідач звільнив приміщення наприкінці серпня 2019 року, а тому позивач виставив та направив відповідачу рахунок від 31.08.2019 № 378 на суму 5 276,70 грн, з яких 2 198,62 грн підлягали оплаті позивачеві, а 3 078,08 грн оплаті в Державний бюджет.

Наведені обставини свідчать про те, що позивач нарахував і заявив до стягнення з відповідача за серпень 2019 року 2 198,62 грн заборгованості за користування приміщенням та 274,91 грн за відшкодування плати за землю за серпень 2019 року, тобто за період після підписання сторонами акту приймання-передавання орендованого майна від 31.07.2019.

Нарахування позивачем орендної плати за серпень 2019 року в розмірі 2 198,62 грн та відшкодування сплати за землю за серпень 2019 року в розмірі 274,91 грн після підписання сторонами акта приймання-передавання орендованого майна від 31.07.2019 є безпідставним, а тому в задоволенні позову про стягнення 2 473,53 грн заборгованості (2 198,62 + 274,91) слід відмовити.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині повної сплати орендних платежів та витрат з відшкодування плати за землю підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу зі сплати орендних платежів за період з жовтня 2018 року по липень 2019 року у розмірі 22424,05 грн та заборгованості з відшкодування витрат з плати за землю за період з листопада 2018 року по липень 2019 року у розмірі 2 524,17 грн.

З огляду на те, що відповідач порушив зобов`язання за договором (стаття 610 Цивільного кодексу України), він вважається таким, що прострочив виконання (стаття 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати та 3% річних за кожним актом окремо, а саме: за договором оренди №73-34 від 29.09.2009 інфляційні втрати у розмірі 16 016,71 грн та 3% річних у розмірі 4 016,01 грн, за договором № 58 від 18.02.20113 на відшкодування витрат на утримання орендованого майна (сплати податку на землю) інфляційні втрати у розмірі 1 799,04 грн та 3% річних у розмірі 455,11 грн.

Згідно з частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

За приписами статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, з урахуванням приписів статей 253, 254 Цивільного кодексу України, умов договору оренду (пункт 3.6. в редакції додаткової угоди від 27.06.2018), господарський суд зазначає, що позивач неправильно визначив початок періоду нарахування - 13 число відповідного місяця, оскільки згідно з пунктом 3.6. договору оренди в редакції додаткової угоди від 27.06.2018, орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 15 числа місяця, а тому заборгованість слід розраховувати з 16 числа відповідного місяця.

Суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов`язання та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань, і встановив, що за період нарахування за кожним актом окремо з 16.11.2018 по 16.09.2024 сума 3% річних становить 3 678,13 грн, а інфляційних втрат - 14 385,59 грн.

Також, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, з урахуванням приписів статей 253, 254 Цивільного кодексу України, умов договору №58 від 18.02.2013 на відшкодування витрат на утримання орендованого майна (сплата податку на землю) (пункт 3.2. в редакції додаткової угоди №1 від 06.04.2015), а також пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, господарський суд зазначає, що позивач неправильно визначив початок періоду нарахування - 01 число відповідно місяця, оскільки згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України земельний податок сплачується щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, а тому заборгованість слід розраховувати з 31 числа відповідного місяця. Суд урахував, що укладений сторонами договір не містить строків виконання відповідачем відповідного зобов`язання в періоди, на які дію договору було пролонговано, тому в цьому питання суд керувався нормами Податкового кодексу України.

Суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов`язання та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань, і встановив, що за період нарахування за кожним актом окремо сума 3% річних становить 407,08 грн, а інфляційних втрат - 1 605,33 грн.

За таких обставин стягненню з відповідача підлягають 4 085,21 грн (3 678,13+407,08) - 3% річних та 15 990,92 грн (14 385,59+1 605,33) інфляційних втрат.

Крім того, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за договором оренди №73-34 від 29.09.2009 пеню у розмірі 4 135,41 грн та штраф у розмірі 2 462,27 грн; за договором № 58 від 18.02.2013 на відшкодування витрат на утримання орендованого майна (сплата податку на землю) пеню у розмірі 472,16 грн.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.7. договору оренди встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до умов пункту 2.8. Договору оренди, у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Отже, укладаючи договір оренди, сторони визначили відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд установив помилковість визначеного позивачем початку нарахування пені з урахуванням положень пункту 3.6 договору оренди у редакції додаткової угоди від 27.06.2018, також позивач не врахував частину 5 статті 254 Цивільного кодексу України.

Виходячи з положень пункту 3.6 договору оренди та частини 5 статті 254 ЦК України за рахунками на оплату:

- № 390 від 31.10.2018 нарахування пені розпочинається з 16.11.2018 на суму боргу 671,20 грн, оскільки останнім днем оплати є 15.11.2018. Отже, враховуючи зміну початкової дати нарахування, пеня становить 117,52 грн;

- № 395 від 31.10.2018 нарахування пені розпочинається з 16.11.2018 на суму боргу 2094,20 грн, оскільки останнім днем оплати є 15.11.2018. Отже, враховуючи зміну початкової дати нарахування, пеня становить 366,69 грн;

- № 428 від 30.11.2018 нарахування пені розпочинається з 18.12.2018 (16.12.2018 вихідний неділя), тож строк оплати переноситься на перший робочий день, на суму боргу 2123,52 грн оскільки останнім днем оплати є 17.12.2018. Отже, враховуючи зміну початкової дати нарахування пеня становить 367,92 грн;

- № 458 від 31.12.2018 нарахування пені розпочинається з 16.01.2019 на суму боргу 2140,51 грн, оскільки останнім днем оплати є 15.01.2019. Отже, враховуючи зміну початкової дати нарахування, пеня становить 371,22 грн;

- № 28 від 31.01.2019 нарахування пені розпочинається з 19.02.2019 (16.02.2019 вихідний - субота), тож строк оплати переносить на перший робочий день, на суму боргу 2161,92 грн, оскільки останнім днем оплати є 18.02.2019. Отже, враховуючи зміну початкової дати нарахування, пеня становить 365,22 грн;

- № 65 від 28.02.2019 нарахування пені розпочинається з 19.03.2019 (16.03.2019 вихідний субота), тож строк оплати переноситься на перший робочий день, на суму боргу 2172,73 грн, оскільки останнім днем оплати є 18.03.2019. Отже, враховуючи зміну початкової дати нарахування, пеня становить 369,36 грн;

- № 100 від 31.03.2019 нарахування пені розпочинається з 16.04.2018 на суму боргу 2192,28 грн, оскільки останнім днем оплати є 15.04.2019. Отже, враховуючи зміну початкової дати нарахування, пеня становить 371,61 грн;

- № 138 від 30.04.2019 нарахування пені розпочинається з 16.05.2019 на суму боргу 2214,20 грн, оскільки останнім днем оплати є 15.05.2019. Отже, враховуючи зміну початкової дати нарахування, пеня становить 370,77 грн;

- № 186 від 31.05.2019 нарахування пені розпочинається з 18.06.2019 (16.06.2019 вихідний неділя), тож строк оплати переноситься на перший робочий день, на суму боргу 2229,70 грн, оскільки останнім днем оплати є 17.06.2019. Отже, враховуючи зміну початкової дати нарахування, пеня становить 359,62 грн;

- № 258 від 30.06.2019 нарахування пені розпочинається з 16.07.2019 на суму боргу 2218,55 грн, оскільки останнім днем оплати є 15.07.2018. Отже, враховуючи зміну початкової дати нарахування, пеня становить 349,08 грн;

- № 335 від 31.07.2019 нарахування пені розпочинається з 16.08.2019 на суму боргу 2205,24 грн, оскільки останнім днем оплати є 15.08.2018. Отже, враховуючи зміну початкової дати нарахування, пеня становить 329,64 грн.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за договором оренди №73-34 від 29.09.2009 у розмірі 3 738,65 грн. В задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 396,76 грн належить відмовити.

За розрахунками позивача, загальний розмір штрафу за порушення умов договору оренди №73-34 від 29.09.2009 становить 2 462,27 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд зазначає, що до визначених позивачем періодів прострочення застосовуються вище встановлені судом обставини стосовно правильного кінцевого періоду прострочення за зобов`язаннями з жовтня 2018 року по липень 2019 року. За розрахунком суду, штраф становить 2 242,41 грн, у зв`язку із чим вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

Щодо вимоги про стягнення пені за договором №58 від 18.02.2013 на відшкодування витрат на утримання орендованого майна (сплата податку на землю).

За змістом частини 2 статті 217 Господарського кодексу України одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Отже, законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Водночас частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 908/1501/18.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18, господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір (пункт 6.13. постанови).

Розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом (пункт 6.31. постанови).

Відповідно до правил частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з Договору №58 від 18.02.2013 на відшкодування витрат на утримання орендованого майна (сплата податку на землю), його умови не передбачають сплату пені і, відповідно, не визначають її розміру. Також не передбачено застосований позивачем вид відповідальності (пеню) відповідним законодавчим актом.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені в розмірі 472,16 грн.

Ураховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають частковому задоволенню, а саме: за договором оренди індивідуально визначеного майна (нежитлового приміщення) №73-34 від 29.09.2009 у розмірі 46 468,83 грн, з яких: 22 424,05 грн - борг з орендної плати, 3 678,13 грн - 3% річних, 14 385,59 грн - інфляційні втрати, 3 738,65 грн - пеня та 2 242,41 грн - штраф; за договором на відшкодування витрат на утримання орендованого майна (сплата податку на землю) №58 від 18.02.2013 у розмірі 4 536,58 грн, з яких 2 524,17 грн - відшкодування витрат на утримання орендованого майна (сплата податку на землю), 1 605,33 грн - інфляційні втрати та 407,08 грн 3% річних.

Щодо судового збору суд зазначає таке.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (пункт 8.23).

Оскільки позивач заявив вимогу майнового характеру про стягнення 56 778,46 грн, до сплати підлягав судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (3028,00 х 0,8=2 422,40).

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 2684,00 грн, про що свідчить платіжна інструкції №14427 від 25.12.2023. Тобто позивач сплатив судовий збір на 261,60 грн (2 684,00 - 2 422,40 = 261,60) більше, ніж належало. Отже, позивачу ухвалою суду за клопотанням позивача можуть бути повернуті з Державного бюджету України 261,60 грн (пункт 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір"). У цьому рішенні суд не вирішує питання повернення судового збору, оскільки клопотання про його повернення позивачем не надавалось.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. а саме: в сумі 2 176,10 грн (51 005,41 х 2 422,40 : 56 778,46).

Керуючись статтями 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Ліки України" Аптека №15 (04075, м. Київ, вул. Максименка Федора, буд. 28, код ЄДРПОУ 30078689) на користь Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52200, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2, код ЄДРПОУ 14309787):

- за договором оренди №73-34 від 29.09.2009 індивідуально визначеного майна (нежитлового приміщення) 22 424,05 грн боргу з орендної плати за користування нежитловим приміщенням, інфляційні втрати в сумі 14 385,59 грн, 3% річних в сумі 3 678,13 грн, пеню в розмірі 3 738,65 грн, штраф у розмірі 10% від суми боргу в сумі 2 242,41 грн;

- за договором №58 від 18.02.2013 про відшкодування витрат на утримання орендованого майна (сплата податку за землю) 2 524,17 грн відшкодування витрат на утримання орендованого майна, 1 605,33 грн інфляційних втрат, 407,08 грн 3% річних, а також 2 176,10 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.

Копії рішення направити до електронних кабінетів позивача та третьої особи, відповідачу засобами поштового зв`язку за адресою: 04075, м. Київ, вул. Максименка Федора, буд. 28.

Повне рішення складено 02.12.2024.

Суддя Б.М. Кузьміна