Ухвала

від 02.12.2024 по справі 914/2950/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.12.2024 Справа№914/2950/24

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Коссака С.М., розглянувши матеріали заяви: ТзОВ «ТОМОЙЛ IMПEKC»

про забезпечення прозову у справі №914/2950/24 до подання позову: Товариства з обмеженою відповідальністю ««ТОМОЙЛ IMПEKC»»»

до відповідача: Приватного підприємства «КОМПАНІЯ ФАРТ»

про стягнення 554 723,12 грн

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подана заява про забезпечення позову до пред`явлення позову Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОМОЙЛ IMПEKC» до Приватного підприємства «КОМПАНІЯ ФАРТ» про стягнення 554 723,12 грн.

Позиція заявника.

У заяві про забезпечення позову зазначається, що між ТОВ «ТОМОЙЛ IMПEKC» (Постачальник) та ПП «КОМПАНІЯ ФАРТ» (Покупець) укладений договір купівлі-продажу скрапленого газу № 42 від 12.08.2024, який підписаний електронними цифровими підписами (ЕЦП) сторін через систему «M.E.Doc». За даним договором Постачальник зобов`язується упродовж строку дії цього Договору та відповідно до умов цього Договору передати у власність Покупця «Газ вуглеводневий скраплений» (надалі за текстом - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплати Товар на умовах, викладених у цьому Договорі (п. 1.1. Договору). Станом на 28.10.2024 заборгованість ПП «КОМПАНІЯ ФАРТ» становила 530 922,50 грн та 13 112,54 грн штрафних санкцій.

28.10.2024 ТОВ «ТОМОЙЛ ІМПЕКС» надіслало ПП «КОМПАНІЯ ФАРТ» претензію № 28 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», номер відправлення 4600800022209, яке згідно трекінгу АТ «Укрпошта» вручено 04.11.2024. Станом на дату подання заяви про забезпечення позову ПП «КОМПАНІЯ ФАРТ» не сплатило заборгованість.

Предметом спору у справі є стягнення заборгованості за договором купівлі- продажу у розмірі 530 922,50 грн, 3 430,18 грн 3 % річних та 20 370,44 грн інфляційного збільшення.

28.10.2024 ТОВ «ТОМОЙЛ ІМПЕКС» надіслало ПП «КОМПАНІЯ ФАРТ» претензію №28 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», номер відправлення 4600800022209, яке згідно трекінгу вручено 04.11.2024. Однак будь-якої відповіді на вказану претензію досі не отримано, будь-яких пропозицій щодо врегулювання спору мирним шляхом не надано.

Крім цього, як вбачається із витягу з сайту: https://opendatabot.ua відомості щодо фінансової звітності: за 2023 рік: дохід 20 017 200 грн, чистий прибуток 123 700 грн, активи 8 600 100 грн, зобов`язання 11 534 700 грн; за 2022 рік: дохід 11 134 700 грн, чистий прибуток (мінус) 847 000 грн, активи 4 276 500 грн, зобов`язання 6 534 700 грн.

Вказане свідчить, що покупець ПП «КОМПАНІЯ ФАРТ» декларує від`ємні або незначні доходи, а також має зобов`язання.

Окрім цього, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта 405099223 від 24.11.2024, нерухоме майно у відповідача відсутнє. Наявні лише дві земельні ділянки в оренді.

Викладене свідчить про наявність значних ризиків невиконання ПП «КОМПАНІЯ ФАРТ» взятих на себе договірних зобов`язань, та можливість задоволення позивачем своїх вимог до ПП «КОМПАНІЯ ФАРТ» лише за рахунок грошових коштів на його банківських рахунках.

Забезпечити позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТОМОЙЛ IMПEKC» у даній справі шляхом накладення арешту на усі банківські рахунки Приватного підприємства «КОМПАНІЯ ФАРТ», в межах суми позову у розмірі 554 723,12 (п`ятсот п`ятдесят чотири тисячі сімсот двадцять три) грн до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Дослідивши обставини та докази, якими позивач обґрунтовує заяву про забезпечення позову, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до положень ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб

В силу приписів, викладених в п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (пункт 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16).

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Предметом спору у справі № 914/2950/24 є стягнення заборгованості у сумі 554 723,12грн за договором купівлі-продажу, зокрема основного боргу у розмірі 530 922,50 грн, 3 430,18 грн 3 % річних та 20 370,44 грн інфляційного збільшення.

Необхідність забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань перед позивачем та ухиляється від виконання своїх обов`язків передбачених договором купівлі-продажу, що підтверджується фактичним ігноруванням письмових листів претензій, а також інформацією з сайту: https://opendatabot.ua щодо фінансової звітності відповідача : за 2023 рік: дохід 20 017 200 грн, чистий прибуток 123 700 грн, активи 8 600 100 грн, зобов`язання 11 534 700 грн; за 2022 рік: дохід 11 134 700 грн, чистий прибуток (мінус) 847 000 грн, активи 4 276 500 грн, зобов`язання 6 534 700 грн.

Вказане свідчить, на думку заявника, що відповідач декларує від`ємні або незначні доходи, а також має зобов`язання. Окрім цього, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта 405099223 від 24.11.2024, нерухоме майно у відповідача відсутнє. Наявні лише дві земельні ділянки в оренді.

Відтак, невжиття заходів щодо накладення арешту на усі банківські рахунки, на думку заявника, що належать ПП «Компанія Фарт» може утруднити чи зробити неможливим виконання подальшого рішення господарського суду.

З цього приводу суд зазначає таке.

Необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

З урахуванням предмету позову у даній справі стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 554723,12 грн., звертаючись із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, позивач мав довести на підставі належних, допустимих доказів, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення в результаті об`єктивних (відсутність грошових коштів для виконання зобов`язань за спірними договорами, незадовільний фінансовий стан, наявність невиконаних безспірних зобов`язань, відкритих виконавчих проваджень щодо відповідачів тощо) або суб`єктивних (вчинення відповідачем умисних дій, направлених на приховування або відчуження майна або вчинення інших дій з метою уникнення відповідальності за спірним договором або перешкоджання законному стягненню зазначеної заборгованості) причин.

Доводи позивача у зв`язку із простроченням виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу, і відповідно, стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання договору, які безпосередньо є предметом позову у даній справі, факт прострочення чи ухилення відповідача від виконання зобов`язань не є встановленим та підлягають доведенню під час вирішення справи по суті і самі по собі не можуть свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Твердження позивача у заяві про забезпечення позову про те, що відповідач немає майна, не відповів на претензію на переконання суду не доводять факту утруднення в майбутньому виконання судового рішення на користь позивача. При цьому не обґрунтовано тієї обставини, що відповідачем вчинено або вчиняються дії з метою ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, зокрема, що ним вчиняються дії, спрямовані на стійке зменшення обігових коштів, зменшення ліквідності основних засобів, припинення основної господарської діяльності, тощо ( з врахуванням правової позиції ВС у складі КГС, зазначеної у постанові від 18 жовтня 2021 року у справі № 910/7029/21).

При вирішені питання про забезпечення позову, суд звертає увагу на часові рамки укладення договору купівлі-продажу (поставки), його не виконання боржником. Договір укладено 12.08.2024 року, рахунок виставлений на оплату 10.09.2024 року, поставка відбулася 11.09.2024 року, претензія надіслана 28.10.2024 року. Згідно п.3.3. укладеного між сторонами договору постачальник здійснює поставку товару на умовах передоплати. Заявник, за договором постачальник, на власний ризик здійснював поставку товару без проведення передоплати. Із змісту поданої заяви слідує, що відповідач частково здійснював оплату за поставлений товар, не уникав виконання зобов`язання. З Акту звірку, наданого заявником слідує. що з поставленої продукції на суму 720 922,50грн відповідачем сплачено з 18.09.2024 року по 14.10.2024 року 190 000.00грн.

Отже, сам факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем не є єдиною та достатньою підставою для вжиття судом заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.

Суд також наголошує, що відповідно до п.1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, а не накладенням арешту на усі банківські рахунки, що знаходяться в відповідача.

Згідно зі статтями 73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні та заявником суду не надані докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Томойл Імпекс» у задоволенні заяви про забезпечення позову (вх.№3298/24).

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Ухвалу складено та підписано 02.12.2024р.

Суддя Коссак С.М.