Рішення

від 21.11.2024 по справі 914/1766/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2024 Справа № 914/1766/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санні Веллі"

до відповідача Дочірнього підприємства "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

про стягнення 92230,00 грн

за участю представників:

від позивача Литвиненко М.В.

від відповідача не з`явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Санні Веллі" до відповідача Дочірнього підприємства "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення заборгованості в розмірі 92230,00 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представником позивача також подано клопотання (вх.№27504/24 від 13.11.2024) про долучення до матеріалів справи доказів часткової сплати заборгованості в розмірі 6000,00 грн, а також клопотання (вх.№28221/24 від 21.11.2024) про долучення до матеріалів справи доказів часткової сплати заборгованості в розмірі 5000,00 грн.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив таке.

19.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Санні Веллі" (продавець) та Дочірнім підприємством "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (покупець) укладено договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей №19102023-М, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати та передати у власність покупцеві товарно-матеріальні цінності меблі та знаряддя (товар), згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити цей товар в порядку і на умовах цього договору. Перелік, асортимент, кількість, вартість товару, що передається за цим договором, зазначається у специфікації, що є додатком №1 до цього договору. На підставі специфікації продавець оформлює рахунок на оплату товару, акт приймання-передачі та видаткову накладну на товар.

Відповідно до пункту 2.1. договору передача товару від продавця покупцю здійснюється на підставі видаткової накладної, акту приймання-передачі товару, в якій зазначається найменування товару, що продається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджена ціна товару та загальна вартість товару. Дата підписання сторонами видаткової накладної та акту приймання-передачі товару є датою передачі товару.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що у разі підписання представником покупця видаткової накладної, акту приймання-передачі товару, вважається, що товар прийнятий покупцем і у нього немає претензій щодо його асортименту, комплектності, кількості і якості.

Відповідно до пункту 3.1. договору покупець сплачує суму товару, що визначена у специфікації (додаток №1 до договору) з можливістю розстрочки платежу у визначених часових межах з 01.01.2024 по 30.06.2024 згідно з графіком (додаток №2 до договору).

Відповідно до видаткової накладної №3 від 19.10.2023 позивач продав відповідачу товар на суму 92230,00 грн.

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач порушуючи умови договору не сплатив кошти за поставлений йому товар, з огляду на що у відповідача виникла заборгованість в розмірі 92230,00 грн.

З огляду на вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 92230,00 грн.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 19.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Санні Веллі" (продавець) та Дочірнім підприємством "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (покупець) укладено договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей №19102023-М, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати та передати у власність покупцеві товарно-матеріальні цінності меблі та знаряддя (товар), згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити цей товар в порядку і на умовах цього договору. Перелік, асортимент, кількість, вартість товару, шо передається за цим договором, зазначається у специфікації що є додатком №1 до цього договору. На підставі специфікації продавець оформлює рахунок на оплату товару, акт приймання-передачі та видаткову накладну на товар.

Факт поставки позивачем відповідачу товару загальною вартістю 92230,00 грн підтверджується видатковою накладною №3 від 19.10.2023.

Згідно із статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач після пред`явлення йому позову частково сплатив заборгованість. Зокрема як вбачається із матеріалів справи, відповідач відповідно до платіжної інструкції №22413 від 12.11.2024 сплатив позивачу 6000,00 грн, а відповідно до платіжної інструкції №22425 від 13.11.2024 сплатив позивачу 5000,00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже враховуючи наведене, суд дійшов висновку закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 11000,00 грн, у зв`язку із відсутністю предмета спору.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку позов задовільнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 81230,00 грн, а в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 11000,00 грн закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору.

При поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №25 від 27.06.2024.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2666,86 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (82482, Львівська область, Стрийський район, місто Моршин, вулиця Паркова площа, будинок 3, ідентифікаційний код 02649905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санні Веллі" (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 114, ідентифікаційний код 44562180) заборгованість в розмірі 81230,00 грн та 2666,86 грн витрат по сплаті судового збору.

3. В частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 11000,00 грн закрити провадження у справі.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено 02.12.2024.

Суддя Петрашко М.М.