Рішення

від 29.11.2024 по справі 916/3630/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2024 р. м. Одеса Справа № 916/3630/23(916/4302/24)Господарський суд Одеської області у складі судді Райчевої Світлани Іванівни, дослідивши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 178; код ЄДРПОУ: 42117825)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідача: розпорядника майном Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія

про стягнення 183 693, 11 грн.

Суть спору.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ про стягнення заборгованості за електричну енергію у розмірі 183 693, 11 грн.

Процесуальні дії Суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.09.2024р. відкрито провадження у справі №916/4302/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ про стягнення 183 693, 11 грн. Справу постановлено розглядати у межах справи №916/3630/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами із присвоєнням справі №916/3630/23(916/4302/24). До участі у справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідача розпорядника майном Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія.

29.10.2024р. до господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, у якій Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 170 899, 30 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.10.2024р. прийнято заяву Позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Вищевказані ухвали суду учасникам справи були направлені до їх електронних кабінетів користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками.

Пунктом 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Таким чином, усі учасники справи повідомлені про розгляд справи належним чином.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Зміст позовних вимог Позивача.

ОСОБА_1 посилається на неналежне виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором про купівлю-продаж електричної енергії за зеленим тарифом приватним домогосподарством №37507338 від 29.08.2019р. у частині оплати за продану електричну енергію. З урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, Позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія заборгованість, яка утворилась за травень-вересень 2024р. у загальному розмірі 170 899, 30 грн.

Заперечення Відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія у відзиві на позовну заяву не заперечувало стосовно укладання між ним та Позивачем Договору №37507338 від 29.08.2019р. та того, що розмір його заборгованості перед позивачем за вказаними Договорами за період травень-серпень 2024р. складав 183 721, 75 грн. Разом з тим, Відповідач звернув увагу суду, що вказана сума є заборгованістю без відрахування з неї військового збору та податку на дохід фізичних осіб, у загальному розмірі 19,5%, які Відповідач, як податковий агент, зобов`язаний утримати та перерахувати до бюджету від імені та за рахунок коштів Позивача.

Крім того, Відповідач зазначив, що 30.09.2024р. та 11.10.2024р. ним були перераховані грошові кошти Позивачу у рахунок часткового погашення заборгованості за електричну енергію за Договором №37507338 від 29.08.2019р., за розрахункові періоди травень-червень 2024р.

Разом з тим, Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку із наявністю форс-мажорних обставин, які унеможливили своєчасне виконання Відповідачем зобов`язань за вказаними вище Договорами.

Обставини справи, встановлені Судом.

Законом України Про ринок електричної енергії встановлено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах (ч. 1 ст. 4). Учасниками ринку електричної енергії є, зокрема, електропостачальник та споживач, активний споживач (ч. 1 ст. 1). Споживач набуває статусу активного споживача одночасно з укладенням договору з гарантованим покупцем або постачальником універсальних послуг про продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом (ч.1 ст. 58). Приватні домогосподарства, яким встановлено "зелений" тариф, здійснюють продаж виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальнику універсальних послуг (ч. 3 ст. 58). Постачальник універсальних послуг зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує величину, визначену для відповідних категорій генеруючих установок приватних домогосподарств відповідно до частини двадцять третьої статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії", за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, та у кожному розрахунковому періоді здійснювати пріоритетну оплату її вартості (п. 4 ч. 5 ст. 63).

Пунктом 1.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (Далі Правил, ПРРЕЕ) встановлено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

14 червня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю Херсонська обласна енергопостачальна компанія (далі - ТОВ Херсонська обласна ЕК) отримано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (постанова НКРЕКП № 429 від 14.06.2018 р.), яка видана державним Регулятором Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (далі НКРЕКП).

Відповідно до Постанови НКРЕКП № 1268 від 26 жовтня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Херсонська обласна енергопостачальна компанія є постачальником універсальних послуг у Херсонській області.

Товариство з обмеженою відповідальністю Херсонська обласна енергопостачальна компанія у відповідності із Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Херсонської області.

Відповідно до п. 3.1.1. Правил постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами.

Пунктом 3.3.4. Правил визначено, що Постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов`язку щодо купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Договір про купівлю-продаж електричної енергії за зеленим тарифом приватним домогосподарством укладається між постачальником універсальних послуг та власником (одним із власників за згодою інших співвласників) цього приватного домогосподарства і є додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідно до положень п. 5.3.2. Правил Постачальник універсальних послуг зобов`язаний купувати електричну енергію у побутового споживача, вироблену генеруючими установками його приватного(-их) домогосподарства(-в) з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, сумарна потужність яких не перевищує величини встановленої потужності генеруючих установок приватного(-их) домогосподарства(-в), за зеленим тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії таким(-и) приватним(-и) домогосподарством(-ами). Такі генеруючі установки мають бути встановлені із можливістю видачі виробленої ними електричної енергії в мережу, що належать іншим власникам відповідно до вимог Кодексу систем розподілу;

Згідно п. 11.3.1. Правил Індивідуальний побутовий споживач, що встановив у межах свого приватного(-их) домогосподарства(-в) генеруючу(-і) установку(-ки), призначену(-і) для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру з можливістю відпуску електричної енергії в мережу оператора системи або інших власників мережі, має право у межах сумарної встановленої потужності генеруючих установок (яка визначається на підставі паспортів точок розподілу як сумарна потужність встановлених генеруючих установок за всіма площадками вимірювання приватного(-их) домогосподарства(-в), які належать індивідуальному побутовому споживачу на території України, у тому числі на праві спільної власності (спільне майно), і не має перевищувати рівень встановленої потужності для відповідної категорії генеруючої установки, визначеної законом), здійснювати продаж виробленої електричної енергії, в обсязі, що перевищує місячне споживання приватного(-их) домогосподарства(-в) відповідно до цих Правил, та на підставі договору про купівлю-продаж електричної енергії за зеленим тарифом приватним домогосподарством, що є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до умов якого побутовий споживач приєднався відповідно до цих Правил.

Постачальник універсальних послуг не має права відмовити споживачу в купівлі за зеленим тарифом електричної енергії, виробленої генеруючою(-ми) установкою(-ами) приватного(-их) домогосподарства(-в) за умови, що її(їх) приєднання здійснено у порядку, встановленому Кодексом систем розподілу, Кодексом системи передачі, а також Кодексом комерційного обліку, та у разі дотримання споживачем вимог цих Правил.

Пунктом 11.3.18. Правил передбачено, що умови та порядок оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, передбачені цими Правилами, зазначаються в договорі про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством.

Відповідальність за порушення умов та порядку оплати встановлюється договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до законодавства.

Спори, які виникають між побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг під час укладення договору та купівлі-продажу електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, вирішуються в установленому законодавством порядку.

Згідно п. 11.3.19. Правил, плату за придбану у побутового споживача електричну енергію, вироблену генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, постачальник універсальних послуг має перераховувати на рахунок побутового споживача відповідно до договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ та ОСОБА_1 укладено договір про купівлю-продаж електричної енергії за зеленим тарифом приватним домогосподарством №37507338 від 29.08.2019р.

Згідно п. 1 Договору, Споживач бере на себе зобов`язання продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру (необхідне підкреслити) об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, величина встановленої потужності становить: з енергії сонячного випромінювання 30 кВт-год; з енергії вітру 0 кВт-год (у разі відсутності певної генеруючої установки у певному полі проставляється нульове значення), а постачальник універсальних послуг бере на себе зобов`язання купувати у Споживача електричну енергію за "зеленим" тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, в строки, передбачені цим Договором.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що Постачальник універсальних послуг має право купувати у Споживача за "зеленим" тарифом, встановленим НКРЕКП, електричну енергію в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергій приватним домогосподарством.

Відповідно до п. 2.2. Договору, Постачальник універсальних послуг зобов`язаний: здійснювати отримання та обробку даних вузла обліку Споживача, отриманих від постачальника послуг комерційного обліку та/або оператора системи; надавати Споживачу оформлені платіжні документи.

У відповідності до п. 2.3. Договору, Споживач має право на: отримання плати за електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства за "зеленим" тарифом, відпущеної постачальнику універсальних послуг в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством.

Згідно п. 2.4. Споживач зобов`язаний продавати електричну енергію, вироблену генеруючою електроустановкою приватного домогосподарства понад власне споживання протягом розрахункового періоду, постачальнику універсальних послуг за "зеленим" тарифом.

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, здійснюється постачальником універсальних послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п. 4.2 Договору Постачальником універсальних послуг повинен перераховувати кошти для оплати Споживачем електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або з енергії вітру генеруючою установкою приватного домогосподарства, на поточний рахунок Споживача відповідно до заяви-повідомлення.

Відповідно до п. 4.6. Договору, Постачальником універсальних послуг щомісяця на основі отриманих показів засобу вимірювальної техніки не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, подає Споживачу звіт про покази засобу вимірювальної техніки, обсяги та напрямки обліку/та або оператора системи, контрольне знімання показів засобу обліку проводиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором системи щомісяця. Покази засобу вимірювальної техніки фіксуються в акті прийому-передачі товару (електричної енергії), який складається в двох примірниках та підписується Споживачем і постачальником універсальних послуг. За необхідності до акта додається роздруківка з пам`яті засобу вимірювальної техніки про обсяги та напрямки перетоків електричної енергії за відповідний розрахунковий період.

Сторони домовились у своїх взаємовідносинах, що пов`язані із виконанням умов Договору використовувати електронні документи, без застосування електронного кваліфікованого підпису, шляхом їх ідентифікації через використання особистого кабінету споживача на веб-сайті постачальника універсальних послуг http://www.khoek.ks.ua (далі - Сервіс). Сторони погодились, що документи створені в особистому кабінеті споживача є офіційними документами та є обов`язковими для сторін.

Документи, в т.ч. звіт про покази вимірювальної техніки, вважаються поданими та отриманими Споживачем, з моменту його розміщення в особистому кабінеті. Факт розміщення документів в особистому кабінеті споживача, підтверджується належним повідомленням споживача на його e-mail адресу (електронну поштову скриньку),

Сторони визнають, що електронний документ (сформований та переданий за електронний документ (сформований та переданий за допомогою Сервісу) є оригіналом. На підтвердження документів, сформованих за допомогою Сервісу, сторони зобов`язані надавати одна одній оригінали цих документів в письмовій формі (за вимогою однієї із сторін).

Згідно п. 5. 1. Договору, Постачальник універсальних послуг несе відповідальність за: прострочення оплати за придбану електричну енергію.

Відповідно до п. 6 Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання та діє протягом дії договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, укладеного між ТОВ "ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕК" та ОСОБА_1 , але не більше строку виконання постачальником, функцій постачальника універсальних послуг.

Відповідно до наявних у матеріалах справи Актів приймання-передачі товару (електричної енергії), за період з травня по вересень 2024р. Позивач передав, а Відповідач прийняв електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватного господарства на загальну суму 218 567, 43 грн, а саме: травень 2024р. 47 360, 59 грн.; червень 2024р. 42 422, 10 грн.; липень 2024р. 47 496,76 грн.; серпень 2024р. 43 413, 66 грн., вересень 2024р. 37 874, 32 грн.

Також, у матеріалах справи наявні письмові претензії Позивача до Відповідача стосовно оплати заборгованості за №37507338 від 29.08.2019р., за періоди з травня по липень 2024р., однак вказана вимоги Позивача залишена Відповідачем без задоволення, заборгованість не погашена.

Відповідач стосовно об`ємів та вартості поставленої йому електричної енергії за вказаний період не заперечує.

Разом з тим, суд приймає доводи Відповідача стосовно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю „ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ є податковим агентом у розумінні п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який зобов`язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Відповідно до п.п. 162.1.1., 162.1.3. п. 162.1. ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку є податковий агент та фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні.

Пунктом 176.2. статті 176 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які відповідно до цього кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані зокрема своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно п. 167.1. ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Підпунктом 168.1.1. п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Також, у відповідності до п. 16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу XX ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Згідно п. 171.2. ст. 171 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів, відмінних від заробітної плати, є податковий агент.

Таким чином, із нарахованого Позивачу доходу за Договором №37507338 від 29.08.2019р. за період з травня по вересень 2024р. у розмірі 218 567, 43 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю „ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ у силу закону повинно утримати та сплатити до державного бюджету податок на дохід фізичних осіб у розмірі 18% та військовий збір у розмірі 1,5%.

Таким чином, після відрахування податків і зборів, Відповідач, повен був сплатити на рахунок Позивача грошові кошти у розмірі 175 946, 78 грн. (218 567, 43 грн. 19,5%).

Суд враховує, що 30.09.2024р. Відповідачем було перераховано Позивачу грошові кошти у рахунок часткового погашання заборгованості за Договором №37507338 від 29.08.2019р. за період травень 2024р. у розмірі 22 493, 91 грн. 11.10.2024р. у рахунок погашення заборгованості за червень 2024р. за Договором №37507338 від 29.08.2019р. Відповідачем сплачено на користь Позивача грошові кошти у розмірі 18 293, 93 грн.

Отримання вказаних грошових коштів від Відповідача Позивач підтвердив суду особисто.

Таким чином, станом на даний час заборгованість Відповідача перед позивачем за вказаними вище договорами, після відрахування податків і зборів складає 135 158, 94 грн.

Стосовно посилання Відповідача на наявність форс-мажорних, як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог господарський суд враховує наступне.

Відповідно до п. 5.2. Договору, Постачальник універсальних послуг не несе відповідальності за шкоду, заподіяну Споживачу, якщо доведе, що шкода виникла з вини Споживача або внаслідок дії обставин непереборної сили.

За загальним правилом, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч. 1 ст. 617 ЦК України). Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 р. у справі № 910/15264/21 колегія судів зазначила, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

24.02.2022 р. у зв`язку з військовою агресією рф проти України, Президент України видав Указ № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р. введено воєнний стан.

Торгово-промислова палата України (далі ТПП) листом від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія рф проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Так, відповідно до сталої судової практики суду касаційної інстанції, лист ТПП від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

При цьому, сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин, обставини форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 р. у справі № 908/2287/17, від 21.07.2021 р. у справі № 912/3323/20, від 25.11.2021 р. у справі № 905/55/21).

Водночас, посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 р. у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 р. у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 р. у справі № 913/785/1 та від 30.11.2021 р. у справі № 913/785/17).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Положеннями ст. 218 Господарського суду України встановлено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У постанові Верховного Суду від 13.12.2023 р. у справі № 922/193/23 викладений правовий висновок, що форс-мажор є окремою, самостійною обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, яка характеризується тим, що обставини форс-мажору повинні виникнути після укладення договору, неможливість виконання зобов`язання повинна бути у період існування таких обставин і такі обставини повинні бути зазначені в договорі.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 р. у справі № 910/7679/22 звертає увагу на те, що навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливості доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором.

На переконання Відповідача, факторами які прямо вплину на можливість своєчасних та у повному обсязі розрахунків з Позивачем за №37507338 від 29.08.2019р. є невиконання Оператором системи передачі своїх зобов`язань за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та ситуації, що склалась на території Херсонської міської територіальної громади внаслідок проведення активних бойових дії.

Стосовно посилання Відповідача на невиконання Оператором системи передачі своїх зобов`язань за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел господарський суд враховує наступне.

Пунктом 2 ч. 7 ст. 63 Закону України Про ринок електричної енергії встановлено, що постачальники універсальних послуг мають право отримувати компенсацію витрат, зокрема, на надання оператору системи передачі послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Таке ж право Постачальника універсальних послуг закріплено п. 5.3.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ, як постачальником універсальних послуг, та Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія УКРЕНЕРГО, як Оператором системи передачі, укладено договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел з постачальником універсальних послуг № 0280-09021 від 01.07.2019р. Метою укладення вказаного Договору є забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат Постачальника послуг на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за зеленим тарифом та забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Відповідач зазначає, що підставою неможливості виконання зобов`язань перед Позивачем є неналежне виконання Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія УКРЕНЕРГО умов вищевказаного договору, у зв`язку із чим, у останнього перед відповідачем утворилась заборгованість за період з травня по серпень 2024р. у розмірі у розмірі більше ніж 17 млн. грн. Таким чином, Відповідач фактично недоотримав необхідні грошові кошти для розрахунків з побутовими споживачами за послуги, пов`язані з продажем та обліком електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств (на підставі договорів про купівлю-продаж електричної енергії за зеленим тарифом приватним домогосподарством).

Вказані доводи господарський суд не приймає як обставини непереборної сили, що унеможливили виконання Відповідачем зобов`язань перед Позивачем, оскільки, положеннями Договорів, укладених між Позивачем та Відповідачем, та положеннями Закону України Про ринок електричної енергії не встановлено, що можливість оплати вартості постановленої Відповідачу електричної енергії ставиться у залежність від виконання Оператором системи передачі Договору, укладеного з Постачальником надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Товариство з обмеженою відповідальністю „ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ є самостійним суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на власний ризик, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), має відокремлене майно і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями.

Положеннями п. 2 ч. 7 ст. 63 Закону України Про ринок електричної енергії закріплено право Постачальника універсальних послуг на компенсацію витрат пов`язаних із наданням оператору системи передачі послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Реалізація Відповідачем наданого йому Законом права на відшкодування вищезазначених витрат не може бути підставою для невиконання зобов`язання перед Позивачем за Договором №37507338 від 29.08.2019р.

Також, господарський суд вважає безпідставними посилання Відповідача на ситуацію, що склалась на території Херсонської міської територіальної громади внаслідок проведення активних бойових дії, оскільки, Відповідачем не наведеного причинно-наслідкового зв`язку між завданими йому збитками під час перебування на тимчасово окупованій територій у 2022р. та неможливістю належним чином виконувати зобов`язання за Договором №37507338 від 29.08.2019р. у період з травня по серпень 2024р.

Таким чином, Господарський суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у зв`язку із наявністю обставин форс-мажору.

Згідно ст. 11 Цивільний кодекс України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільний кодекс України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

При цьому, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також, визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

На думку суду, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є таким, що передбачений положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, та є таким, що забезпечить відновлення порушеного права Позивача.

Згідно частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч.ч. 1-2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, Суд вважає за належне задовольнити позов ОСОБА_1 частково, стягнувши на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю „ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ заборгованості Договором №37507338 від 29.08.2019р. за період з травня по вересень 2024р., розмір якої після відрахування податків та зборів складає 135 158, 94 грн.

Згідно ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до господарського суду позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.

Сплачений розмір судового збору Позивачем розраховано у відповідності до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, проте, Суд враховує, що Позивач звернувся до господарсько суду із позовною заявою у електронній формі за допомогою підсистеми Електронний суд ЄСІТС.

Положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті складає 2 422, 40 грн. Таким чином, 605, 60 грн. є переплатою судового збору.

Керуючись вказаними положеннями законодавства та внаслідок часткового задоволення позовних вимог, Суд покладає на Відповідача судові витрати, понесені Позивачем під час розгляду даної справи у розмірі 1 915, 80 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 178; код ЄДРПОУ: 42117825) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 135 158 (сто тридцять п`ять тисяч сто п`ятдесят вісім) грн. 94 коп. основного боргу, 1 915 (одна тисяча дев`ятсот п`ятнадцять) грн. 80 коп. судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Копію рішення надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": ОСОБА_2 , Товариству з обмеженою відповідальністю „ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ, розпоряднику майном Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія арбітражному керуючому Литвиненку С.С.

Суддя С.І. Райчева