Рішення

від 25.11.2024 по справі 916/1979/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"25" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1979/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі судового засідання Боднарук І.В. розглянувши заяву від 31.10.2024р. за вх.№ 2-1683/24 Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі про стягнення судових витрат по справі № 916/1979/24 за позовом Садівничого кооперативу САДОВОД (67820, Одеська область, Овідіопольський район, с.Прилиманське, вул.Центральна,120, код ЄДРПОУ 23870301)

до відповідача-1 - Садівничого кооперативу МЕХАНІЗАТОР (67820, Одеська область, Овідіопольський район, с. Прилиманське, код ЄДРПОУ 24531937)

до відповідача 2 - Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі (65031, м.Одеса, вул.Боровського Миколи, 28б, код ЄДРПОУ 00131713)

про визнання договору недійсним

Представники:

Від позивача : не з`явився;

Від Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі: Калініченко С.М.

Від Садівничого кооперативу МЕХАНІЗАТОР: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Садівничий кооператив САДОВОД звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Садівничого кооперативу МЕХАНІЗАТОР та Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі про визнання договору недійсним.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2024р. позовну заяву по справі № 916/1979/24 було залишено без розгляду за заявою позивача Садівничого кооперативу САДОВОД.

31.10.2024р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява від Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі про прийняття судом додаткового рішення про стягнення судових витрат в сумі 12 000 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.10.2024р. було призначено розгляд заяви на 12.11.2024 р. о 10:30.

11.11.2024р. через підсистему Електронний суд від представника Садівничого кооперативу САДОВОД надійшли заперечення на заяву про стягнення судових витрат відповідача-2 та клопотання про розгляд заяви за відсутності повноважного представника.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.11.2024р. суд відклав розгляд заяви на 25.11.2024 року.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений за їх взаємною домовленістю.

Відповідно до положень ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, на підтвердження понесення витрат на послуги адвоката позивач подав до справи витягу з наказу про прийняття на роботу № 4-к від 20.01.2021 року АО "ПЕРШИЙ РАДНИК" Калініченка Сергія Миколайовича прийнято на посаду адвоката з 21.01.2021 р. за сумісництвом, довіреність від 12.03.2024 № 64/2024 та акт надання послуг № 155-ОЕМ від 29.10.2024 р., згідно якого у період з 02.05.2024 року по 29.10.2024 року надано професійну правничу допомогу в рамках судової справи №916/1979/24, яка розглядається Господарським судом Одеської області за позовом СК "САДОВОД" до СК "МЕХАНІЗАТОР", АТ "ДТЕК Одеські електромережі" про визнання договору недійсним на суму 12 000 грн. (разом з ПДВ).

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Дослідивши матеріали заяви, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Суд погоджується з позицією предсавника відповідача та зазначає, що представництво інтересів АТ ДТЕК Одеські електромережі у справі № 916/1979/24 здійснюється адвокатом, який перебуває у трудових відносинах з довірителем.

У своїх рішеннях (ухвали КГС ВС від 26.03.2018 у справі № 915/907/17, від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17) Верховний Суд з посиланням на частини першу та частину третю статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", рішення Ради адвокатів України від 07.04.2017 № 54 "Про затвердження роз`яснення щодо деяких питань представництва адвокатом юридичної особи" дійшов висновку, що адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладання з такою юридичною особою договору про надання правової допомоги відповідно до зазначеного Закону. У такому випадку представництво інтересів юридичної особи здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги та не вважається виконанням працівником обов`язків, передбачених трудовим договором. При цьому повноваження такого адвоката як представника на загальних підставах повинні підтверджуватися в загальному порядку належним чином оформленими довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

У відповідності з частиною 3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Згідно статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту.

Статтею 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», передбачено, що адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Стороною договору про надання правничої допомоги є адвокатське об`єднання. Від імені адвокатського об`єднання договір про надання правничої допомоги підписується учасником адвокатського об`єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об`єднання.

Адвокатське об`єднання може залучати до виконання укладених об`єднанням договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах.

Адвокатське об`єднання зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Суд зазначає, що на підтвердження повноважень на представництво АО "ПЕРШИЙ РАДНИК" інтересів АТ "ДТЕК Одеські електромережі" у справі № 916/1979/24: в матеріалах справи відсутня довіреність видана АТ "ДТЕК Одеські електромережі" на ім`я адвокатського об`єднання або ордер на ім`я адвоката Калініченко С.М. за підписом керівника адвокатського об`єднання.

Суд погоджується з запереченнями відповідача щодо неспівмірності заявленої суми судових витрат на правничу допомогу та недопведеності витрат.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Відповідно до змісту ст.73 ГПК України, доказами можуть бути будь які дані, на підставі яких суд встановлює необхідні для вирішення господарського спору обставини.

Із внесенням змін до ГПК України його ст. 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

В практиці Європейського суду з прав людини також трапляються рішення, в яких суд посилається на баланс вірогідностей задля оцінки обставин у справі. Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 р. (заява № 59166/12) Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) Європейський суд з прав людини наголошує, що "У країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

В рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 р. (заява № 22750/02) у справі Бендерський проти України (BENDERSKIY v. Ukraine) суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у медичному експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

У даному випадку принцип більшої вірогідності у сукупності з принципом розумності надає можливість суду зробити висновок, ґрунтуючись на встановлених обставинах, що наведені усні заперечення представника Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі Калініченка С.М. проти позиції позивача (щодо стягнення витрат на правничу допомогу) не мають свого більш вірогідного пояснення, і в сукупності свідчать про правомірність заперечень позивача.

Присутній у судовому засіданні представник Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі Калініченко С.М. не навів переконливих заперечень проти позиції позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги представника Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі про стягнення з позивача витрат на правову допомогу в розмірі 12 000 грн. стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Відмовити у задоволенні заявлених вимог представника Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі про стягнення судових витрат в сумі 12 000 грн. (вхідний № 2-1683/24 від 31.10.2024р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 02.12.2024.

Суддя Т.Г. Пінтеліна