Рішення

від 26.11.2024 по справі 916/4295/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4295/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.

за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.,

за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/4295/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Укрстрой» (Французький бульвар, № 17-А, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 37224235)

до відповідача: Приватного підприємства «Моноліт» (Лідерсовський бульвар, № 19/21, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 30445708)

про стягнення 28 457 477,92 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юг-Укрстрой» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «Моноліт», в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 28 788 087,68 грн за виконані роботи за договором підряду № 01-12-23 від 01.12.2023.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та в повному обсязі сплати вартості виконаних будівельних робі за означеним договором підряду.

2. Короткий зміст аргументів учасників справи.

2.1. Аргументи ТОВ «Юг-Укрстрой».

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначає, що на виконання умов договору підряду № 01-12-23 від 01.12.2023 ним у липні 2024 року передано ПП «Моноліт» належним чином оформлені акти №1-№7 приймання виконаних будівельних робіт, складених за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2024 року, складені за формою КБ-3 на загальну суму 28788087,68 грн, які відповідачем прийнято та підписано 15.07.2024 без зауважень, та повернуто ТОВ «Юг-Укрстрой».

Проте, за ствердженням позивача, у порушення договірних зобов`язань замовник не здійснив оплату за виконані та прийняті будівельні роботи, пояснюючи відсутністю коштів.

Отже, на переконання позивача, виконання позивачем будівельних робіт є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити вказані роботи, а несплатою позивачу суми заборгованості в розмірі 28788087,68 грн за вищевказаним договором підряду ПП «Моноліт» порушило умов вказаного договору, що є неприпустимим згідно зі ст. 525 ЦК України, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

2.2. Аргументи ПП «Моноліт».

Відповідач в обґрунтування своєї правової позиції вказує, що зазначив, що 26.11.2023 між ПП «Моноліт» та Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради було укладено договір про закупівлю підрядних робіт за державні кошти №47-23/П, предметом якого виступає будівництво дитячого садка, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Пестеля, 4.Коригування. В свою чергу, для проведення окремих видів будівельних робіт на вказаному об`єкті між ПП «Моноліт» та ТОВ «Юг-Укрстрой» укладено договір підряду №01-12-23 від 01.12.2023.

Відповідач підтверджує, що у липні 2024 року ПП «Моноліт» було підписано акти приймання виконаних робіт №1-№7 на загальну суму 28788087,68 грн. Проте, як стверджує відповідач, приймаючи до уваги, що Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради передбачено фінансування на 2024 рік лише у розмірі 1857,00000 тис. грн, роботи, виконані ПП «Моноліт», як генеральним підрядником, не оплачено взагалі у зв`язку із відсутністю бюджетного фінансування, оплатити виконані ТОВ «Юг-Укрстрой» субпідрядні роботи силами відповідача також не уявляється можливим.

В подальшому, відповідачем до суду надано заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі.

3. Процесуальні питання вирішені судом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2024 позовну заяву (вх.№4397/24) передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Цісельському О.В.

01.10.2024 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх. № 4397/24 від 26.09.2024) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4295/24. Справу № 916/4295/24 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "05" листопада 2024 року об 11:20 год.

16.10.2024 ПП «Моноліт» подано до суду відзив на позовну заяву (вх. № 37593/24), який судом прийнятий до розгляду та долучений до матеріалів справи разом із доданими до нього документами.

05.11.2024 ТОВ «Юг-Укрстрой» надав до суду заяву (вх. № 39902/24) про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 28457477,92 грн. Вказана заява прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи разом із відповідними доказами.

Того ж дня від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Укрстрой» надійшла заява (№ 39908/24 від 05.11.2024) про проведення розгляду справи без його участі та призначення її до судового розгляду по суті з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

05.11.2024 ухвалою Господарського суду Одеської області, у зв`язку з неявкою учасників справи, відкладено підготовче засідання у справі № 916/4295/24 на "19" листопада 2024 року об 11:40 год.

18.11.2024 ПП «Моноліт» звернулось до суду із заявою (вх. № 41597/24), якою відповідач просив розпочати розглядати справу по суті спору у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

19.11.2024 до суду надійшло клопотання ТОВ «Юг-Укрстрой» (вх. № 41608/24), якою позивач також надав згоду розгляд справи по суті розпочати у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

19.11.2024 у підготовчому засіданні по справі № 916/4295/24 судом проголошено протокольну ухвалу про перерву до "26" листопада 2024 року о 10:20 год.

21.11.2024 ПП «Моноліт» надав суду заяву (вх. № 41959/24) якою позовні вимоги визнав повністю. Дана заява була прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

25.11.2024 від ПП «Моноліт» до суду надійшло клопотання (вх. 42254/24) про проведення підготовчого засідання без участі адвоката та ухвалення відповідного рішення у справі на стадії підготовчого провадження.

26.11.2024 ТОВ «Юг-Укрстрой» подало до суду клопотання (вх. № 42523/24) про повернення позивачу з Державного бюджету України суми судового збору у розмірі 218390,23 грн, а також клопотання (вх. № 42526/24) про поновлення строку на подання платіжної інструкції на підтвердження понесення витрат на проведення комісійної будівельно-технічної експертизи, та залучення її до матеріалів справи. Всі зазначені клопотання учасників справи судом були прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.

У судове засідання 26.11.2024 представники сторін не з`явились, про дату і час судового засідання учасники процесу були повідомлені належно відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 3, 4 ст. 185 ГПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Враховуючи визнання позову відповідачем, керуючись частиною 3 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку ухвалити рішення у справі за результатами підготовчого провадження у підготовчому засіданні без розгляду справи по суті.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 26.11.2024 підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2023 між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради в особі (замовник) та Приватним підприємством «Моноліт» (підрядник) укладено договір про закупівлю підрядних робіт за державні кошти №47-23/П, п.п. 1.1., 1.2. якого передбачено, що підрядник зобов`язується виконати роботи, зазначені у проектній документації, а замовник прийняти від підрядника завершені роботи та оплатити їх, за наявності бюджетних коштів на рахунку замовника. Найменування робіт: 45214100-1 Будівництво дитячих садків. Будівництво дитячого садка, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Пестеля, 4.Коригування.

Відповідно до п. 3.1. договору №47-23/П від 06.11.2023 ціна договору становить 143817,50040 грн, у т.ч. ПДВ 23952,86381 тис. грн, у тому числі: на 2023 рік 75000,0000 тис. грн, у т.ч. ПДВ 12500,00000 тис. грн; на 2024 рік 68817,50040 тис. грн, у т.ч. ПДВ 11452,86381 тис. грн. Договірна ціна встановлюється динамічною.

Згідно з п/п 6.4.4. п. 6.4. договору №47-23/П від 06.11.2023 підрядник має право залучати до виконання договору третіх осіб (субпідрядників).

Підпунктом 11.3.1. пункту 11.3. розділу XI. «Інші умови» передбачено, що підрядник несе відповідальність перед субпідрядниками за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов`язань за договором, а перед замовником - за невиконання зобов`язань субпідрядниками. Підрядник координує виконання робіт субпідрядниками, створює умови і здійснює контроль за виконанням ними договірних зобов`язань.

Управлінням ДАБК Одеської міської ради 03.05.2024 видано Дозвіл на виконання вищевказаних будівельних робіт №ОД012240503985.

Додатковою угодою №2 від 15.10.2024 до договору №47-23/П від 06.11.2023 перший абзац п.3.1. ст. ІІІ «Ціна Договору» викладено в новій редакції: «Ціна договору становить 143817, 50040 тис. грн (сто сорок три мільйони вісімсот сімнадцять тисяч п`ятсот грн 40 коп), у т.ч. ПДВ 23952,86381 тис. грн, у тому числі: на 2023 рік 0,0000 тис. грн, на 2024 рік 1857,00000 тис. грн, у т.ч. ПДВ - 309,50000 тис. грн, на 2025 рік 141960,50040 тис. грн, у т.ч. ПДВ - 23643,36381 тис. грн».

01.12.2023 ПП «Моноліт» (відповідач, замовник) укладено з ТОВ «Юг-Укрстрой» (позивач, підрядник) договір підряду 01-12-23, відповідно до п. 1.1, п.1.2. якого підрядник за завданням та за плату змовника власними та залученими силами виконує окремі види будівельних робіт на об`єкті дитячий садок, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Пестеля, 4 (далі об`єкт) відповідно до проектної документації та умов договору. Склад та обсяг робіт визначені у додатку №1 до договору договірній ціні.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору ціна договору дорівнює загальній вартості робіт, що визначається договірною ціною. Договірна ціна встановлюється твердою.

Згідно п. 2.5. договору, оплату за фактично виконані роботи (етапи робіт) замовник здійснює протягом 5 банківських днів після підписання актів прийому-передачі виконаних робіт, складених за формою КБ-2в, та довідок про вартість виконаних робіт та витрат, складених за формою № КБ-3.

Пунктами 3.3., 3.4. договору передбачено, що за фактом виконання робіт у повному обсязі або частини робіт, зазначених у п. 1.1. договору, ТОВ «Юг-Укрстрой» протягом 5 банківських днів, надсилає із повідомленням про вручення чи надає нарочним ПП «Моноліт» два екземпляри підписаних та завірених печаткою з боку підрядника акту приймання виконаних підрядних робіт (або проміжного акту приймання виконаних підрядних робіт), та документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (надалі Акт). Датою закінчення виконання робіт вважається дата їх прийняття замовником за актами.

ПП «Моноліт» зобов`язується протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання Акту прийняти виконані роботи та їх результат, в підтвердження чого підписати та завірити печаткою такий акт та повернути підряднику один екземпляр нарочним або надіславши із повідомленням про вручення, або у разі виявлення замовником недоліків щодо якості таких робіт та/або оформлення акту заявити підряднику про необхідність їх виправлення у передбачені договором порядку та строки.

Підпунктами 5.1.1. п. 5.1., 5.4.2. п. 5.4. договору передбачений обов`язок відповідача у передбачені договором порядку та строки здійснювати оплату підряднику ціни договору, а також право позивача своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи.

Договір вважається укладеним, розпочинає свою дію з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до 31.12.2024, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним (п. 8.1 договору).

Вищезазначений договір підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Сторонами підписано додаток №1 до договору, зокрема договірна ціна на суму 82 795 960, 39 грн.

На виконання умов договору, ТОВ «Юг-Укрстрой» у липні 2024 року ПП «Моноліт» та ТОВ «Юг-Укрстрой» підписані акти №1-№7 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт, складені за формою КБ-3, за липень 2024 року на загальну суму 28 788 087,68, а саме: акт №1 (форми КБ-2в) та довідка форми КБ-3 на суму 5686153,21 грн.; акт №2 (форми КБ-2в) та довідка форми КБ-3 на суму 2073237,67 грн.; акт №3 (форми КБ-2в) та довідка форми КБ-3 на суму 94132,26 грн.; акт №4 (форми КБ-2в) та довідка форми КБ-3 на суму 4806903,72 грн.; акт №5 (форми КБ-2в) та довідка форми КБ-3 на суму 5039666,58 грн.; акт №6 (форми КБ-2в) та довідка форми КБ-3 на суму 6047599,38 грн.; акт №7 (форми КБ-2в) та довідка форми КБ-3 на суму 5040394,86 грн. Вказані акти та довідки підписано представника та скріплено печатками підприємств сторін без зауважень та заперечень.

У подальшому, між сторонами 30.09.2024 підписано акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за вересень 2024, яким виключено об`єм та вартість будівельних робіт на суму 330 609,76 грн.

Відповідно до висновку експертів Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України від 25.10.2024 №641/1/24, сформованого за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи, обсяги та вартість фактично виконаних робіт з будівництва дитячого садка, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 4 відповідають обсягам та вартості, визначеним в актах приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) до договору підряду № 01-12-23 від 01.12.2023, окрім робіт з перевезення сміття до 30 км та перевезення ґрунту до 25 км, а вартість фактично виконаних відповідних робіт, внесених до актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в до спірного договору підряду становить 28 457 477,92 грн. з ПДВ.

Експертами також зроблено висновок про відповідність виконаних будівельних робіт з влаштування паль, що вказані в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в до договору підряду №01-12-23 від 01.12.2023, належній частині проєктної документації з будівництва об`єкту.

Таким чином, загальна заборгованість Приватного підприємства «Моноліт» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Юг-Укрстрой» за договором підряду № 01-12-23 від 01.12.2023 щодо вартості виконаних та прийнятих будівельних робіт становить 28 457 477,92 грн.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

5. Норми права застосовані судом.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК Україна) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, оплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Відповідно до приписів статей 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`зується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Також за приписами ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

В силу положень ч.ч. 1-4 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Частиною 4 ст. 879 Цивільного кодексу України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського Кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

6. Висновки суду за результатами вирішення спору.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Зважаючи на викладене, проаналізувавши правовідносини, що склалися між сторонами на підставі укладеного між ними договору, дослідивши текст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України, сторони досягли всіх суттєвих умов договору, тому зазначений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України та є обов`язковим для виконання сторонами у відповідності до ст. 629 ЦК України.

Так, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Закріплене у Цивільному кодексі України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Окрім того, умовами укладеного між сторонами договору також погоджено порядок приймання-передачі виконаних робіт, зокрема, на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ (форма №КБ-3).

Судом встановлено, що на виконання умов договору підряду № 01-12-23 від 01.12.2023 ТОВ «Юг-Укрстрой» були виконані роботи на загальну суму 28457477,92 грн, що підтверджується вищенаведеними актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, які підписані замовником без жодних зауважень щодо виконаних підрядником робіт.

Таким чином, згідно умов вказаного договору підряду № 01-12-23 від 01.12.2023 та на підставі зазначених актів приймання виконаних будівельних робіт відповідачем були прийняті виконані позивачем роботи на загальну суму 28457477,92 грн. З огляду на викладене, суд доходить до висновку про належне виконання позивачем своїх зобов`язань перед відповідачем по договору згідно вищевказаних актів.

Отже, прийняття відповідачем виконаних позивачем будівельних робіт є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити вартість вказаних робіт відповідно до умов договору та чинного законодавства протягом 5 банківських днів після підписання актів приймання виконаних робіт та відповідних довідок.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, Приватним підприємством «Моноліт» не було здійснено своєчасно оплату виконаних позивачем робіт, вартість яких становить 28457477,92 грн.

Отже, несплатою позивачу у повному обсязі вартості виконаних робіт в межах спірного договору підряду № 01-12-23 від 01.12.2023 відповідач порушив прийняті на себе зобов`язання за цим договором, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за виконані роботи згідно спірного договору в сумі 28 457 477,92 грн, яка додатково підтверджена вищеозначеним висновком експертів, не оспорюється відповідачем та визнається ним.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За правилами пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Отже цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватися на засадах справедливості, добросовісності, розумності, що знаходить своє вираження в добросовісному виконанні своїх зобов`язань сторонами та униканні будь-яких форм зловживання своїми правами та/або становищем, а також запобіганні вчиненню дій, які порушують права іншої сторони та можуть мати негативні наслідки для третіх осіб.

В даному випадку несплата відповідачем за фактично виконані позивачем підрядні роботи є порушенням зобов`язання.

Разом з тим у постанові від 29.06.2021 у справі № 910/2842/20 Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та абзацом 6 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі. Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов`язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо виконання договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 по справі №910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов`язку в натурі застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов`язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов`язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Укрстрой» про стягнення з відповідача заборгованості в заявленій сумі 28457477,92 грн є обґрунтованими та законними.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік прав та обов`язків учасників справи.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.1 ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Як зазначено у ч.1, 2 ст.191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Частиною 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Пунктом 6 ст. 236 ГПК України визначено, якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Наразі слід зазначити, що визнання відповідачем позову у даному випадку не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Також, як вже зазначалось вище, відповідачем було визнано в повному обсязі заявлені позивачем позовні вимоги, про що подано заяву (вх. № 41959/24 від 21.11.2024), яка підписана керівником Приватного підприємства «Моноліт» Резніковою Л.І., повноваження якого підтверджуються також наявною в матеріалах справи відповіддю № 816798 від 30.09.2024 на запит суду з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи визнання позову та з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Укрстрой» про стягнення з відповідача 28457477,92 грн заборгованості.

Встановивши обставини даної справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам із застосуванням стандарту доказування, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Укрстрой» про стягнення заборгованості в розмірі 28457477,92 грн за виконані роботи за договором підряду № 01-12-23 від 01.12.2023 підлягають задоволенню, з підстав їх доведеності та обґрунтованості, в аспекті ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позовній заяві обставин з урахуванням висновків суду.

Серед іншого, суд також зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення в повному обсязі позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Укрстрой» до Приватного підприємства «Моноліт» про стягнення заборгованості в розмірі 28 457 477,82 грн.

Щодо клопотання позивача про повернення судового збору з урахуванням визнання відповідачем позову на підставі ст. 130 ГПК України суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося відповідачем реалізовано його право на повне визнання позову, яке передбачене пунктом 1 частини другої статті 46 ГПК України.

За загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним статтею 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розподіл судових витрат у разі визнання позову визначено статтею 130 ГПК України та ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Поряд з цим, статтею 130 ГПК України передбачено спеціальні правила розподілу судового збору, зокрема у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.

Такі положення статті 130 ГПК України кореспондуються зі частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір», де, зокрема відзначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За таких обставин, враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті відповідно до ст.ст. 129, 130 ГПК України, а також наявність підстав для повернення позивачу 50 відсотків судового збору, що підлягав сплаті при поданні позову з урахуванням зменшеного розміру позовних вимог, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору в іншій частині - 50% від ставки судового збору, що складає в сумі 213431,09 грн.

Також, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне в порядку, визначеному частиною 1 статті 130 ГПК України та частиною 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір», повернути позивачу 50% сплаченого ним при поданні позову судового збору (у розмірі 213431,08 грн), оскільки до початку розгляду справи по суті відповідачем було подано заяву про визнання позову.

Окрім того, суд зауважує, що при зверненні до суду із позовом (в первісній редакції) позивачем сплачений судовий збір у загальному розмірі 431821,32 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Частиною 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

В подальшому, позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог та наполягав на стягненні заборгованості в розмірі 28457477,92 грн. Заява про зменшення розміру позовних вимог була прийнята судом до розгляду, а належний розмір судового збору в такому випадку становить 426862,17 грн, як за одну вимогу майнового характеру, за яку ставка становить 1,5 відсотки ціни позову.

З огляду на наведене, надмірно сплачений позивачем судовий збір дорівнює 4959,15 грн (431821,32 грн 426862,17 грн).

Відтак, враховуючи, що позивачем внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позивачу судового збору в сумі 4959,15 грн. з державного бюджету, у зв`язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином наявні підстави для задоволення вимоги, викладеної в прохальний частині клопотання (вх. №42523/24 від 26.11.2024), та повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Юг-Укрстрой» з Державного бюджету України суми судового збору в загальному розмірі 218390,23 грн.

Що стосується заявлених до відшкодування витрат позивача, понесених на проведення комісійної будівельно-технічної експертизи в розмірі 99960,96 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до частин 2, 4 та 5 статті 127 ГПК України експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення позивачем витрат, пов`язаних із проведенням комісійної будівельно-технічної експертизи до матеріалів справи надано:

- висновок експертів Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України № 641/1/24 від 25.10.2024 за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 25.10.2024 на виконання договору № 07/09 від 17.09.2024, згідно якого послуги про проведення судової експертизи виконані Науково-дослідним центром судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України в повному обсязі, вартість яких становить 99960,96 грн;

- платіжне доручення № 2166 від 18.09.2024 на суму 99960,96 грн.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Дослідивши надані позивачем докази, а також враховуючи, що висновок експертів № 641/1/24 від 25.10.2024 за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи надано саме задля обґрунтування та підтвердження вартості виконаних позивачем будівельних робіт, суд дійшов висновку, що заявлені витрати за проведення комісійної будівельно-технічної експертизи є обґрунтованими, співмірними із складністю виконаної роботи та безпосередньо стосуються даної справи, а відтак підлягають відшкодуванню відповідачем.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 79, 86, 129, 202, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Моноліт» (Лідерсовський бульвар, № 19/21, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 30445708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Укрстрой» (Французький бульвар, № 17-А, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 37224235) заборгованість в розмірі 28 457 477 (двадцять вісім мільйонів чотириста п`ятдесят сім тисяч чотириста сімдесят сім) грн 92 коп, судовий збір у сумі 213 431 (двісті тринадцять тисяч чотириста тридцять одна) грн 09 коп та витрати на оплату експертизи в розмірі 99 960 (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят) грн 96 коп.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Юг-Укрстрой» (Французький бульвар, № 17-А, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 37224235) з Державного бюджету України (ГУК в Одеській обл./Приморський р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України (ЕАП), р/р UA938999980313141206083015758, МФО 899998, КБК 22030101) через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, м. Одеса, вул. Садова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 37607526) судовий збір в сумі 218 390 (двісті вісімнадцять тисяч триста дев`яносто) грн 23 коп, сплачений згідно платіжної інструкції від 24.09.2024 № 2175.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України.

Наказ видати відповідно до ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29 листопада 2024 р.

Суддя О.В. Цісельський