Рішення

від 21.11.2024 по справі 167/680/24

РОЖИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 167/680/24

Номер провадження 2/167/289/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2024 року місто Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Н.В. Шептицької,

з участю:

секретаря судового засідання О.В. Давидюк,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Доросинівської сільської ради Луцького району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

15.07.2024 року позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи свої вимоги тим, що в 2012 році померла її баба ОСОБА_2 і після її смерті залишилося спадкове майно, а саме: земельна частка (пай) площею 2, 92 га, що знаходиться в с. Береськ Луцького району Волинської області.

Спадкоємцем ОСОБА_2 за законом першої черги був її син ОСОБА_3 , який помер в 2022 року і спадщини після смерті мами не прийняв.

З метою прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , позивач звернулася до нотаріуса із відповідною заявою, однак 28.05.2024 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з пропуском шестимісячного строку.

Орієнтовно в 2010 році ОСОБА_2 надала позивачу право на користування вищевказаною земельною ділянкою та передала наявні у неї правовстановлюючі документи.

Іншого спадкового майна, окрім вказаної земельної ділянки, не було.

Після смерті ОСОБА_2 ніхто з близьких родичів заяви про прийняття спадщини не подавав, спадкова справа не відкривалась, оскільки всі вважали, що спадкове майно (земельна ділянка) перейшла позивачу, яка також увесь цей час вважала себе такою, що прийняла спадщину шляхом вступу у фактичне користування зазначеною земельною ділянкою. Окрім того, упродовж всього часу користування земельною ділянкою позивачем сплачувався земельний податок за даний пай.

Позивач не була обізнана з вимогами чинного законодавства про те, що незважаючи на фактичне користування нею спадковим майном (земельною ділянкою) ще за життя спадкодавця, після її смерті позивачу все одно необхідно було звертатись до нотаріуса для прийняття спадщини у шестимісячний строк.

Позивач просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , а саме один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 року, справу передано на розгляд головуючому судді Н.В. Шептицькій (ас 15), яка ухвалою від 19.07.2024 року залишила позовну заяву без руху і надала строк для усунення недоліків (ас 16-17), які були усунуті позивачем 28.08.2024 року (ас 20), і ухвалою від 30.08.2024 року позовна заява була прийнята до розгляду та призначено підготовче засідання (ас 23-24).

30.09.2024 року позивач подала суду додаткові письмові докази (ас 40-45).

Ухвалою суду від 22.10.2024 року закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду по суті (ас 52-53).

06.11.2024 року в суд надійшла інформація із Спадкового реєстру, згідно якої спадкові справи після смерті ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не заводилися (ас 58-60).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але 07.11.2024 року подав заяву про розгляд справи у його відсутності, щодо задоволення заявлених позовних вимог не заперечують (ас 61). Відзиву на позовну заяву відповідач не подав.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

22.11.2012 році померла ОСОБА_2 , яка проживала одиноко за адресою: АДРЕСА_1 , і після її смерті залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства загальною площею 2, 92 га, що знаходиться в с. Береськ Луцького району Волинської області, яка складається з двох відокремлених земельних ділянок: ділянка № НОМЕР_1 площею 2, 24 га ріллі, ділянка площею 0, 68 га кормових угідь.

Дані обставини підтверджуються: свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 (ас 9), довідкою виконкому Доросинівської сільської ради Луцького району № 553 від 10.04.2024 року (ас 10), Державним актом на право приватної власності на землю серії 111-ВЛ № 028120 від 04.07.2001 року (ас 13).

При цьомусуд зазначає,що згідноДержавного актана правоприватної власностіна землюсерії 111-ВЛ№ 028120від 04.07.2001року (ас13) ОСОБА_2 переданау приватнувласність земельнаділянка площею2,92га.Жодних належнихта допустимихдоказів того,що ОСОБА_2 надень їїсмерті належаласаме земельначастка (пай)площею 2,92га,а незокрема сертифікат на земельну частку (пай), матеріали справи не містять. Довідка виконкому Доросинівської сільської ради Луцького району № 553 від 10.04.2024 року (ас 10), довідка виконкому Доросинівської сільської ради Луцького району № 698 від 26.06.2024 року (ас 11) не є належними та допустимими доказами на підтвердження цієї обставини.

Спадкоємцем ОСОБА_2 за законом першої черги був її син ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і спадщини після смерті мами не прийняв.

Дані обставини підтверджуються: свідоцтвом про народження ОСОБА_3 (ас 40), інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (ас 59, 60).

Встановлено, що позивач є донькою ОСОБА_3 і онукою ОСОБА_2 , що підтверджується: свідоцтвом про шлюб ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) (ас 8), свідоцтвом про народження ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) (ас 41).

З метою прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_5 звернулася до нотаріуса із відповідною заявою і 28.05.2024 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з пропуском шестимісячного строку (ас 12).

Надаючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права

Згідно статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно частини 1статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно частини 3 статті1223, частини 1 статті1220, частини 1 статті 1270ЦК України, здійснення права на спадкування, право на спадщину виникає у день її відкриття. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1статті 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 1261 ЦК України, упершу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 заповіту на випадок своєї смерті не залишила і спадкове майно, яке належало на день смерті ОСОБА_2 , її син ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги за законом, вчасно і належним чином не прийняв.

Згідно ч. 1 ст. 1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1279 ЦК України, якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст.1272 ЦК України,якщоспадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

В судовому засіданні встановлено, що що спадкове майно, яке належало на день смерті ОСОБА_2 , її онука ОСОБА_1 , як спадкоємець п`ятої черги за законом, вчасно і належним чином не прийняла.

Згідно з частиною третьоюстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Позивач у судовому засіданні мотивувала ту обставину, що у встановлений законом строк не вчинила дій, які б свідчили про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , оскільки не була ознайомлена з вимогами законодавства, що протягом шести місяців слід подати заяву про прийняття спадщини в нотаріальну контору.

В судовому засіданні встановлено, що позивач, на день відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 була повнолітньою, дієздатною і не мала жодних об`єктивно непереборних обставин, які б перешкодили їй вчинити дії, які б свідчили про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , зокрема, подати з 22.11.2012 року в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, її необізнаність про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, неприйняття спадщини спадкоємцями першої черги, юний вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови, хвороби і смерті родичів, народження дітей тощо.

Рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач у судовому засіданні не надала жодного належного та допустимого доказу на підтвердження поважності причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця, що унеможливили звернення її з 22.11.2012 року до нотаріуса у визначений частиною першоюстатті 1270 ЦК Українистрок для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Саме по собі незнання щодо строку для подання заяви про прийняття спадщини без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Жодних доказів того, що упродовж всього часу користування земельною ділянкою сплачувався земельний податок за пай, позивач не надала, хоча суд надав їй таку можливість і неодноразово роз`яснював право надати такі докази.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності», як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку, що правові підстави для визначення позивачем додаткового строку для прийняття спадщини відсутні, оскільки причини пропуску строку, на які посилається позивач, не є поважними, не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, і не дають підстави для встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, і саме по собі незаперечення відповідачем проти задоволення позову не є однозначною підставою для його задоволення, тому у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Ухвалюючи рішення про відмову позивачу у визначенні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд також бере до уваги висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24).

Враховуючи ту обставину, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то судові витрати, понесені позивачем при сплаті судового збору, залишається за позивачем.

Керуючись статтями4,7,8,10,11,12,13,77-81,83,141,258,259,263,264,265,268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Доросинівської сільської ради Луцького району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Доросинівська сільська рада Луцького району Волинської області, місцезнаходження: село Доросині Луцького району Волинської області, вулиця Миру, 60, код ЄДРПОУ: 04333201.

Дата складення повного тексту рішення суду: 29.11.2024 року.

Головуючий суддя Н.В. Шептицька