Рішення

від 27.11.2024 по справі 916/4078/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4078/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

справу №916/4078/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України

до відповідача: Комунального закладу Центр культури і дозвілля Любашівської селищної ради

про стягнення 125 745,81 грн.

за участю представників:

від позивача: Єгоров В.С. /довіреність від 29.12.2023 №29/12-2013/3/

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Комунального закладу «Центр культури і дозвілля Любашівської селищної ради» боргу в загальній сумі 125 745,81 грн., у тому числі: основний боргу 98 234,35 грн, пеня 14 580,29 грн., 3% річних 4 396,82 грн., інфляційні втрати 8 534,35 грн., а також судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем вартості природного газу, спожитого у листопаді 2022 та квітні 2023 на підставі типового договору постачання природного газу постачальником останньої надії.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про судове засідання. Судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 23.10.2024.

У судовому засіданні 23.10.2024. за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, судом постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено заяву відповідача за вх.№38521/24 від 23.10.2024 про перенесення судового засідання та судове засідання щодо розгляду справи по суті відкладено на 20.11.2024, із викликом учасників справи у судове засідання.

20.11.2024 за вх.№41824/24 господарським судом одержано відзив на позовну заяву.

20.11.2024 не відбулося, у зв`язку із тим, що з 14:25 20.11.2024 тимчасово не працює підсистема ВКЗ та підсистема «Електронний суд» та ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.11.2024 учасників справи в порядку ст.120 ГПК України повідомлено про те, що судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 27.11.2024, із викликом учасників справи у судове засідання.

22.11.2024 за вх.№42234/24 господарським судом одержано відповідь на відзив, яку залишено без розгляду у судовому засіданні 27.11.2024, про що господарським судом постановлено відповідну протокольну ухвалу.

Також у судовому засіданні 27.11.2024, за участю представника позивача, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Відповідач у судове засідання 27.11.2024 не з`явився та про причини неявки суд не повідомив. При цьому, про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи наявна відповідна довідка про доставку ухвали суду від 20.11.2024 до електронного кабінету представника відповідача.

Стислий виклад позиції позивача

- Укладений між сторонами публічний типовий Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами. У листопаді 2022 та квітні 2023 позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 1,41900 тис.куб.м. на загальну суму 98 234,35 грн., в той час як відповідачем, за цей же період, здійснено лише часткову оплату вартості спожитого газу. Таким чином у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 98 234,35 грн.

Стислий виклад заперечень відповідача

- Відповідач визнає позовні вимоги частково, а саме суму основної заборгованості за спожитий газ - 98 234.35 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відповідач просить відмовити, оскільки відповідач є бюджетною установою в значенні Бюджетного кодексу України. Заборгованість сформувалася в листопаді 2022 року, рахунки на оплату та акти виконаних робіт позивачем на адресу відповідача були направлені в наступному бюджетному році, коли кошторисом видатки за даною статтею витрат не були передбачені. При проведенні усних переговорів з представниками Позивача, представниками відповідача неодноразово будо запропоновано звернутись до суду з заявою про видачу судового наказу і при отриманні позитивного рішення відповідач не відмовлявся сплатити передбачені законодавством кошти, однак позивачем такий шлях вирішення питання був проігнорований.

Обставини справи, встановлені судом

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України (далі Позивач, Постачальник, Постачальник останньої надії) здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України визначено постачальником останньої надії на ринку природного газу.

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок природного газу, постачальник останньої надії визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Згідно з наявним у справі Типовим договором постачання природного постачальником останньої надії, який регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу постачальником останньої надії, та який вважається укладеним зі Споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальників останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи, Постачання природного газу здійснюється за ціною оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу VІ Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для Сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті. (п.4.1.).

Об`єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що міститься на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п.4.2.).

Відповідно до п.4.3. договору Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальникам і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до п.4.3. цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного на місяцем постачання природного газу (п.4.4.)

Згідно з умовами п.4.5. договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим , строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі прострочення побутовим Споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі 0.01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Вказаний типовий договір направлений відповідачу за допомогою програмного забезпечення 1С:Підприємство на електронну адресу відповідача, а також надісланий поштою, про що свідчить наявний у справі Список згрупованих відправлень Рекомендований лист за 18.10.2022 та фіскальний чек від 20.10.2022.

Також наявні у справі: рахунок на оплату (природний газ) №32417 свідчить, що у листопаді 2022 (з 17.11.2022 по 30.11.2022) відповідачем спожито природного газу у кількості 1,416 тис. куб.м вартістю 98 140,01 грн., рахунок на оплату (природний газ) №15365 свідчить, що у квітні 2023 (з 01.04.2023 по 02.04.2023) відповідачем спожито природного газу у кількості 0,003 тис. куб.м вартістю 94,34 грн.

Вказані рахунки на оплату (природний газ) №32417 та №15365 надіслано відповідачу за допомогою програмного забезпечення 1С:Підприємство на електронну адресу відповідача.

Також вказані рахунки направлено відповідачу поштою, про що свідчить Список згрупованих рекомендованих відправлень Рекомендований лист за 15.05.2023 та фіскальний чек від 16.05.2023.

Окрім того, у справі наявні лист оператора ГТС №ТОВВИХ-24-7798 від 27.05.2024, інформація щодо кріплення споживача з ЕІС-кодом 56XS00017NDFN00D в Реєстрі споживачів постачальників, інформація щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00017NDFN00D; а також лист АТ «Державний ощадний банк України» №16/2-09/61929/2024 від 24.05.2024 з інформацією про надходження коштів на рахунки позивача від відповідача за період з 01.11.2021 по 23.05.2024.

Висновки суду

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов?язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо) Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов?язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.26 ч.1 ст. 1 Закону України Про ринок природного газу постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Статтею 12 Закону України Про ринок природного газу визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Згідно з ст. 15 Закону України Про ринок природного газу у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постачальник "останньої надії" постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії". Після закінчення цього строку постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу споживачу. Постачальник "останньої надії" має право припинити постачання природного газу споживачу до закінчення вищезазначеного строку у разі невиконання цим споживачем обов`язку щодо повної та своєчасної оплати вартості природного газу, який постачається постачальником "останньої надії", відповідно до типового договору постачання постачальником "останньої надії". Ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії", не повинна обмежувати конкуренцію на ринку природного газу і встановлюється на підставі правил для визначення ціни природного газу, що постачається постачальником "останньої надії", що затверджуються Регулятором. Регулятор затверджує правила для постачальника "останньої надії" і типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" після консультацій з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Постачальник, визначений Кабінетом Міністрів України як постачальник "останньої надії", веде окремий облік господарської діяльності постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" готує та розміщує на своєму веб-сайті щорічний звіт про господарську діяльність постачальника "останньої надії", який має містити інформацію про кількість споживачів постачальника "останньої надії", загальний обсяг поставленого природного газу та середню тривалість постачання.

Відповідно до п.п. 1, 2 Розділу VI постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 постачальник останньої надії здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником останньої надії, затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником останньої надії укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником останньої надії не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник останньої надії зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи. За договором постачання природного газу постачальник останньої надії зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником останньої надії не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником останньої надії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 було внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 і від 09.12.2020 №1236, з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року, зокрема, доручено Акціонерному товариству Магістральні газопроводи України, Товариству з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, операторам газорозподільних систем:

- забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника останньої надії обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником;

- забезпечити безумовне відновлення газопостачання бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо);

- забезпечити внесення операторами газорозподільних систем до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи інформації щодо всіх захищених споживачів, приєднаних до газорозподільної системи, із зазначенням відповідної категорії, до якої належить такий споживач: побутові споживачі; бюджетні установи (в значенні Бюджетного кодексу України); заклади охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та заклади охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо); виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива.

Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику останньої надії через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; прізвище, ім`я, по батькові (для побутових споживачів); назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідач був зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, а використаний ним обсяг природного газу у вказаний період був внесений в алокацію позивача, який є постачальником останньої надії відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 917-р.

Між тим, як вище встановлено господарським судом на підставі наданих позивачем доказів типового договору постачання природного газу постачальником останньої надії, рахунків на оплату (природний газ) №32417 та №15365, листа оператора ГТС №ТОВВИХ-24-7798 від 27.05.2024 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00017NDFN00D, листа АТ «Державний ощадний банк України» №16/2-09/61929/2024 від 24.05.2024 з інформацією про надходження коштів на рахунки позивача від відповідача за період з 01.11.2021 по 23.05.2024, відповідач не оплатив позивачу заборгованість за спожитий у листопаді 2022 (з 17.11.2022 по 30.11.2022) та квітні 2023 (з 01.04.2023 по 02.04.2023) природний газ, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 98 234,35 грн.

При цьому, сам відповідач у відзиві визнає наявність відповідної заборгованості в розмірі 98 234,35 грн. та не заперечує проти її оплати.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.4.5 договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір пені за загальний період з 03.01.2023 по 30.11.2023 становить 14 580,29 грн., судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Водночас, з огляду на заявлене відповідачем у відзиві на позов клопотання про зменшення розміру пені, господарський суд враховує норми матеріального права, а саме ст.233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України, які встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

Окрім того, господарський суд враховує правовий висновок, який викладений у постанові ОП КГС від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, згідно з яким розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду. Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, враховуючи дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру неустойки (пені, штрафу), а також виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін в умовах воєнного стану, введеного за наслідком збройної агресії Росії проти України, враховуючи, що період прострочення відповідача припадає на період дії воєнного стану, а також те, що відповідач є комунальним закладом, діяльністю якого відповідно до КВЕД є 84.12 Регулювання у сфері охорони здоров`я, освіти, культури та інших соціальних сферах, крім обов`язкового соціального страхування, господарський суд вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру нарахованої відповідачу пені на 50% - до 7 290,15 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір інфляційних втрат за загальний період з 01.02.2023 по 30.06.2024 становить 8534,35 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Перевіривши розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір 3 % річних за загальний період з 03.01.2023 по 30.06.2024 становить 4 396,82 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального закладу «Центр культури і дозвілля Любашівської селищної ради» (66502, Одеська обл., Любашівський р-н, смт. Любашівка(з), вул. Володимира Князя, буд. 124, код ЄДРПОУ 43841563) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452) основний борг у розмірі 98 234 (дев`яносто вісім тисяч двісті тридцять чотири) грн. 35 коп., пеню у розмірі 7 290 (сім тисяч двісті дев`яносто) грн. 15 коп., 3% річних у розмірі 4 396 (чотири тисячі триста дев`яносто шість) грн. 82 коп., інфляційні втрати у розмірі 8 534 (вісім тисяч п`ятсот тридцять чотири) грн. 35 коп., а також витрати по сплаті судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 02.12.2024 р.

Суддя Г.Є. Смелянець